Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гре́ція (грец. Ελλάδα, трансліт. Elláda — Елла́да), Третя Гре́цька Респу́бліка, офіційна назва — Гре́цька Респу́бліка (грец. Ελληνική Δημοκρατία, трансліт. Ellinikí Dimokratía) — суверенна європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах грецького архіпелагу. Населення: 10,7 млн осіб (73 місце у світі). Столиця і найбільше місто — Афіни.
| Грецька Республіка | |||||
| |||||
| Девіз: «Ελευθερία ή Θάνατος» (Воля або смерть) | |||||
| Гімн: "Ύμνος εις την Ελευθερίαν" Гімн свободі | |||||
 | |||||
| Столиця (та найбільше місто) | Афіни | ||||
| Офіційні мови | Грецька | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Етнос | 93,8 % греки, 4.3 % албанці, 1.9 % інші | ||||
| Релігія | Православ'я | ||||
| Форма правління | унітарна парламентська республіка | ||||
| - Президент Греції | Катерина Сакелларопулу | ||||
| - Прем'єр-міністр Греції | Кіріакос Міцотакіс | ||||
| Незалежність | від Османської імперії | ||||
| - проголошена | 25 березня 1821 | ||||
| - визнана | 3 лютого 1830 | ||||
| Вступ до ЄС | 1 січня 1981 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 131 957 км² (95) | ||||
| - Внутр. води | 0,86 % | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2017 | ▼ 10 768 477 осіб ( —) | ||||
| - перепис 2011 | 10 816 286 осіб | ||||
| - Густота | 82 осіб/км² (125) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2018 р., оцінка | ||||
| - Повний | ▲ $313 млрд. (57) | ||||
| - На душу населення | $29 090 (47) | ||||
| ВВП (ном.) | 2018 рік, оцінка | ||||
| - Повний | ▲ $221 млрд. (52) | ||||
| - На душу населення | $20 570 (38) | ||||
| Валюта | Євро (EUR) | ||||
| Часовий пояс | EET () | ||||
| - Літній час | EEST (UTC+3) | ||||
| Коди ISO 3166 | 300 / GRC / GR | ||||
| Домен | .gr | ||||
| Телефонний код | +30 | ||||
| |||||
Знаходячись на південній околиці Балканського півострова, Греція розташована на перехресті Європи, Азії та Африки. На півночі межує з Албанією, Північною Македонією та Болгарією, на сході — з Туреччиною. Південні береги омиваються Середземним морем, західні — Іонічним, східні — Егейським. До складу Грецької Республіки також входить автономна чернеча республіка Афон, розташована на півострові Халкідіки Айон-Орос. Площа країни становить 131 957 км² (94 місце у світі). Країна складається з дев'яти традиційних географічних регіонів: Македонія, Центральна Греція, Пелопоннес, Фессалія, Епір, Егейські острови (включаючи Додеканес і Кіклади), Фракія, Крит та Іонічні острови.
Сучасна Греція — спадкоємиця культури Стародавньої Греції і вважається колискою західної цивілізації, батьківщиною світової демократії, західної філософії, основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру та Олімпійських ігор сучасності. Грецька мова має найдовшу історію серед усіх мов індоєвропейської групи, адже нараховує 34 століття тільки писемного періоду. На основі грецької абетки виникли латиниця та кирилиця. З VIII століття до нашої ери греки були організовані в різні незалежні міста-держави, відомі як поліси, які охоплювали весь регіон Середземномор'я і Чорне море. Філіпп II Македонський об'єднав більшу частину грецького материка в IV столітті до нашої ери, а його син Александр Македонський швидко завоював більшу частину стародавнього світу, від Східного Середземномор'я до Індії. Греція була анексована Римом у II столітті до нашої ери, ставши невіддільною частиною Римської імперії та її наступника, Візантійської імперії, яка прийняла грецьку мову та культуру. Грецька православна церква, що виникла в I столітті нашої ери, допомагала формувати сучасну грецьку ідентичність і передала грецькі традиції в ширшому православному світові. Підпавши під владу Османської імперії в середині XV століття, сучасна національна держава Греція виникла в 1830 році після війни за незалежність.
Греція є унітарною парламентською республікою і розвиненою країною з розвиненою економікою з високим рівнем доходу, високою якістю життя та дуже високим рівнем життя. Її економіка є найбільшою на Балканах, де вона є важливим регіональним інвестором. Будучи членом-засновником Організації Об'єднаних Націй, Греція була десятим членом Європейської Спільноти (попередника Європейського Союзу) і входить до Єврозони з 2001 року. Греція також є членом багатьох інших міжнародних установ, включаючи Раду Європи, Організацію Північноатлантичного договору (НАТО), Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Світову організацію торгівлі (СОТ), Організацію Безпека та співробітництво в Європі (ОБСЄ) та Франкофонію.
Багата культурна спадщина, вигідне географічне розташування роблять Грецію однією з найвідвідуваніших країн світу. Вона приваблює туристів одночасно рекреаційними курортами, різнобічним історико-культурним туризмом та паломництвом до святинь всього християнського світу. Багата історична спадщина країни частково зображена на її 18 об'єктах Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Географія
Розташування
Держава знаходиться в Південній Європі, займає південь Балканського півострова і прилеглі острови в акваторії Егейського моря. Територія країни простягається з півночі на південь на 590 км, а із заходу на схід — на 555 км. На північному заході межує з Албанією (спільний кордон — 247 км); на півночі — з Північною Македонією (256 км) і Болгарією (493 км); на північному сході — з Туреччиною (203 км). Загальна протяжність кордонів Греції — 1 228 км. На заході омивається водами Іонічного моря, на півдні — Середземного, на сході — Егейського морів Атлантичного океану. Загальна довжина берегової лінії — 15 021 км.
Греція складається з материкової (області Аттика, Пелопоннес, Центральна Греція, Фессалія, Епір, Македонія та Фракія) та острівної частин, загальною площею 131 990 км². На островах мешкає близько 20 % всього населення Греції, їх близько 2 тисяч, проте населених — близько 160. Найбільші острови Греції — Крит, Евбея, Керкіра та Родос.
Невелика група Іонічних островів утворює пасмо, що обмежує Грецію із заходу. Егейські острови навпаки численні. Деякі з них об'єднані в архіпелаги, як, наприклад, групи островів на північному сході Егейського моря — Споради, Кіклади і Додеканес. Інші розташовуються ізольовано, зокрема острів Крит. Кікладський архіпелаг складається з 39 островів, з яких тільки 24 заселені.
Споради, розташовані вздовж східного узбережжя материкової Греції та Евбеї, характеризуються особливим острівним колоритом і зберігають незайманими народні традиції. Група Додеканеських островів нараховує 12 великих і безліч дрібних островів, кожний зі своїми особливостями і відмінними ознаками. В Саронічній затоці, яка з'єднує узбережжя Аттики і Пелопоннесу, розташовується ще одна група невеликих Саронічних островів.
Геологія
Рельєф
Балканського півострова
Чотири п'ятих території країни займають гори та пагорби, через що Греція вважається третьою серед найгористіших країн Європи, після Норвегії та Албанії. Гора Олімп із піком Мітікас висотою 2 917 м — найвища в Греції. Завдяки легендарному пантеону давньогрецьких олімпійських богів вона сьогодні є одним із найпопулярніших маршрутів для альпіністів та інших туристів.
Західна Греція вкрита низкою озер та боліт, переважно в області гірського пасма Пінд, що є продовженням гірської системи Динарських Альп і сягає максимальної висоти 2 637 м — вершина Смолікас. Динарські Альпи простягаються через центральний Пелопоннес, перетинають острови Кітера та Антикітера, Егейське море та закінчуються на острові Крит. Дослідження тектоніки регіону довели, що острови Егейського моря є піками підводного продовження гірської системи. Сам Пінд характеризується високими, крутими вершинами, тут широко розвинені карстові ландшафти.
На північному сході Греції розташований інший гірський масив — Родопі, який у межах країни займає всю територію периферії Східної Македонії та Фракії. Ця область вкрита густими прадавніми лісами. Широко відомий за межами Греції заповідник «Ліс Дадіа» в адміністративному плані належить до ному Еврос, що на крайньому північному сході країни. Просторі рівнини розташовані головним чином у периферіях Фессалія, Центральна Македонія та Фракія. До них приділяються основні сільськогосподарські регіони Греції.
Сейсмічність
Клімат
Клімат (підсоння) країни субтропічний, середземноморський, зі спекотним і сухим літом, м'якою дощовою зимою. У році 300—310 сонячних днів. Середні температури січня 4—12 °C, липня 25—27 °C. Опадів на рівнинах 400—700 мм, у горах до 1500 мм на рік.
Завдяки своїй унікальній географії, Греція має низку мікрокліматичних зон із місцевими відмінностями. У північній та північно-східній частині материкової Греції, на захід від гірського пасма Пінд, клімат вологіший і має деякі риси, типові для морського клімату. На схід від Пінду підсоння здебільшого посушливе, а погода порівняно більш вітряна.
Типовий посушливий середземноморський клімат панує на островах Егейського моря, особливо островах архіпелагів Кіклад та Додеканесу, південній і центральній частинах острова Евбея, рівнинних районах Аттики, східних та південних районах Пелопоннесу і низинних районах на Криті. Впродовж літа погода майже завжди сонячна й посушлива, рідкі опади набувають рис зливи із грозами. Зими тривають тут недовго, випадає мокрий сніг, але здебільшого взимку трапляються тривалі, стійкі дощі, що можуть призводити до підтоплень прибережних районів. У січні 2022 року у Греції випала аномальна кількість снігу [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.], що зупинила роботу інфраструктури міст на кілька днів.
Ґрунти й рослинність
Ґрунти в прибережних і низькогірних районах коричневі і буро-коричневі; в Східній Фессалії, на Пелопоннесі, Спорадах — гірські червоні ґрунти. Ґрунтово-кліматичні умови більшості областей Греції сприятливі для виноградарства, однак у багатьох районах ґрунти також піддаються інтенсивним ерозійним процесам.
Рослинність Греції різноманітна (зафіксовано близько 5500 видів рослин), особливо багата на унікальні, ендемічні види. Вражає безліч диких квітів, особливо навесні, коли всі схили вкриті різнобарвним килимом. Серед них анемони, косарики, цикламени, півники, тюльпани, лілії і багато інших. Найціннішим деревом для всього Середземномор'я є олива, з плодів якої виготовляють оливкову олію. Поширені багатовікові платани і кипариси.
У минулому територія Греції була густо залісненою, однак більшу частину лісів люди знищили ще на початку античності. Найбільші лісові масиви наразі збереглися в північній Греції, в горах Фракії, Македонії та Епіру. Крім того, на північних і східних островах Егейського й Іонічного морів значні території вкриті сосновими і широколистяними лісами. Сучасна лісистість становить близько 15 %. Зафіксовано понад 200 видів дерев.
У південній частині материкової Греції до висот 750—900 м поширені маквіс, представлений вічнозеленими чагарниками (як-от мирт, ялівець, рокитник, терен тощо), діброви та соснові ліси. На висотах до 1000 м розповсюджені листопадні широколистяні дерева — дуб, бук, каштан, ясен. На гірських вершинах зростають переважно ялицево-соснові ліси.
На півночі Греція дуб поширений переважно на низьких схилах. На висотах до 750—1000 м розповсюджені ліси з ясена, клена, липи, в'яза, каштана, волоського горіха. До висот 1800—1950 м поширені букові, а вище — хвойні ліси. Верхня межа лісу — близько 2 000 м, на горі Олімп — 2 200 м, вище поширені гірські луки з великою кількістю ендемічних рослин.
Останніми роками аномально спекотні літні сезони супроводжуються лісовими пожежами, що завдали значної шкоди не тільки рослинності, але й екосистемам загалом.
Тваринний світ
З тварин занесених до Червоної книги - тюлень-монах, який і досі зустрічається у прибережних водах. Серед інших морських ссавців найпоширеніші дельфіни.
З-поміж хижих ссавців у горах донині зустрічаються лисиця, дикий лісовий кіт, бурий ведмідь, сірий хом'як. У горах Пінду, уздовж кордону з Болгарією, зустрічається козел альпійський. Північні ліси також слугують домівкою куницям, благородному оленю, сарнам, вовкам, диким кабанам та рисі. В лісах на півдні країни також зустрічаються шакали. Найчисленніші серед ссавців — гризуни, південні види кажанів і комахоїдні — землерийки, їжаки, кроти.
У Греції також багато змій, ящірок, черепах (особливо поширені суходільні грецькі черепахи). Вони легко переносять спеку і брак вологи в посушливий літній сезон. Серед ящірок для Греції найтиповіші скельна, грецька гостроголова, пелопоннеська, іонічна і найбільша в Європі — зелена ящірка. Серед змій особливо поширені полози, вужі, рогата гадюка. Серед хижих птахів переважають сови, орли і шуліки, на узбережжях багато мартинів. Характерні для Греції також довгоносий баклан, кучерявий пелікан, лелека. У лісах живе південний зелений дятел, гірська вівсянка.
Охорона природи
- Докладніше: Національні парки Греції
Територія Греції вкрай роздроблена, має багато екосистем. Майже 5 % всієї берегової лінії Греції займають екологічно-чутливі водно-болотні території, 11 з них взяті під охорону держави. Дві третини всього населення Греції живе не далі, ніж за 2 км від берега, де розташовані найбільші міста країни. Туристичні потоки, спрямовані на узбережжя Греції, створюють значне навантаження на екосистеми регіону. Для підтримки екологічного балансу в особливо крихких екосистемах створюються охоронні території: національні парки, заказники та заповідники.
Серед суходільних національних парків Греції: Олімп, Парніта, Парнас, Самарія, Вікос-Аоос, Енос, Суніон, Іті, Пінд, озеро Преспа. Є також два морські національні парки — Національний морський парк Алонісос-Північні Споради та Закінф. Екологічний музей просто неба в Епірі — природний парк Буразані. Крім того, є 51 охоронна природна пам'ятка, 113 орнітологічних центрів і 300 територій мережі CORINE (англ. Coordination of Information on the Environment).
Екологічні проблеми
Загалом територія Греції характеризується низьким рівнем екологічної небезпеки та допустимим рівнем техногенного навантаження. Несприятливий екологічний стан склався тільки в районах міських агломерацій Афін та Салонік, де мешкає близько 3 млн осіб або 26 % всього населення країни. Зокрема моніторинг OECD показав, що найгостріші проблеми охорони навколишнього середовища цих районів — високий рівень забрудненості атмосферного повітря викидами CO2, сполук SOx та NOx, а також недостатній ступінь очищення стічних вод, які скидаються у природні водотоки та водойми.
Забруднення води — результат багаторічного скидання зі стічними водами промислових забруднювачів, сільськогосподарських токсичних хімікатів, як-от добрива і пестициди. Затока Саронікос, усе північне та східне узбережжя якої займають Афіни та Пірей — одна з найзабрудненіших. Загалом Греція володіє 54 км³ водних ресурсів, але 81 % з них залучено у сільському господарстві та 3 % у промислових цілях. Проблема забруднення атмосферного повітря виникла як прямий наслідок зневаги до екологічних заходів під час швидкого промислового росту в 1970-х роках у поєднанні з незбалансованим розвитком і нерегульованим розростанням міст: так, 50 % індустріальних підприємств Афін побудовано в центрі міста. Крім того, геоморфологічні умови Аттики перешкоджають швидкому розсіюванню забруднювачів у повітрі. Зокрема лісові пожежі 2009 року спричинили утворення димової завіси над Афінами.
Державні програми, спрямовані на зниження викидів діоксиду вуглецю та свинцю в атмосферне повітря, були розгорнуті 1978 року, коли через смог мешканці Аттики масово почали звертатись до лікарень зі скаргами на дихальну та серцево-судинну системи. З червня по серпень 1982 року уряд закрив 87 підприємств, 73 підприємствам наказано скоротити викиди, автомобілям заборонено рух центром Афін. У січні 1988 року автопарк таксі в центрі Афін зменшено на 50 %, а приватним автомобілям заборонено рух трьома основними міськими магістралями. Для скорочення викидів діоксиду сірки заборонено використання сирої нафти для центрального опалення та вжито заходів зі зниження вмісту сірки у дизельному паливі та сирій нафті. Фактично заборонені легкові та малотонажні вантажні автомобілі з дизельними двигунами. Розв'язанню проблем допомогло й будівництво 2 та 3 гілки Афінського метрополітену. Відтак із початку 2000-х років проблема смогу успішно вирішується, а рівень діоксиду вуглецю та оксидів сірки й азоту стабілізовано на допустимому рівні. Управління водними ресурсами в Греції також досягло значного прогресу в останні роки, особливо після створення нових правових вимог щодо водокористування та водовідведення. В період між 1992 і 2002 роками навіть вдалось скоротити забір води для сільського господарства на 2,5 %. Проте деякі серед найбільших річок Греції: Аксіос, Стрімон, Нестос, Еврос — озера Дойран та Преспа живляться водами приток, що протікають не тільки територією Греції, але й сусідніх країн. Відтак для Греції надзвичайної важливості набуває потреба координації своїх зусиль з іншими державами.
Історія
Греція вважається колискою західної цивілізації. Близько 3 тисяч років до н. е. на острові Крит виникла високорозвинена мінойська цивілізація, культура якої згодом поширилась і на материк. За нею наступила крито-мікенська, або егейська культура. Пізніше виникали власне грецькі поліси, а також античні міста Північного Причорномор'я, Великої Греції, Малої Азії. Культура надзвичайного рівня розвитку ширилась усім середземноморським регіоном, що відбилось в архітектурі, театрі, науці та філософії. Поліси Афіни та Спарта відіграли провідну роль у перемозі над Персією, втім самі пізніше були затьмарені Фівами, а згодом Македонським царством. Останнє під проводом Філіппа II Македонського та його сина Александра Великого досягло надзвичайної могутності, яка була провісницею початку епохи еллінізму. Вона тривала до 146 року до нашої ери, коли Еллада опинилась у залежності від Римської імперії.
Подальший взаємовплив еллінської та римської культур формалізувався у культурі Візантійської імперії, створеної 330 року навколо Константинополя. Він залишався основним культурним центром впродовж тисячі років, до свого падіння під натиском Османської імперії 30 жовтня 1453 р. На початку османської доби представники грецької інтелігенції мігрували у країни Західної Європи, де відіграли важливу роль у західноєвропейському Відродженні. Проте система османських міллетів через ізоляцію допомагала православним грекам зберігати свої традиції впродовж чотирьох століть, сприяла їх згуртованості на основі релігії, яка відіграла важливу роль у формуванні сучасної грецької ідентичності.
Новогрецький період
Свою незалежність від Османської імперії Греція здобула 1830 року після національно-визвольної війни 1821—1829 років. Першим президентом незалежної Греції став Іоанн Каподистрія. Проте Великі держави вирішили її долю — встановили монархію та запросили на грецький престол неповнолітнього Оттона Баварського з династії Віттельсбахів. Повстання 3 вересня 1843 року змусило короля Оттона надати Конституцію та заснувати представницькі Національні збори. Проте 1863 року Оттон був повалений, а на грецький престол запросили данського принца Вільгельма, який прийняв ім'я короля Георга І. На честь його коронації Велика Британія подарувала Греції Іонічні острови. 1877 року за ініціативою Харілаоса Трикупіса, найяскравішої фігури грецької політики того часу, король був позбавлений права впливати на Національні збори висуненням вотуму недовіри прем'єр-міністру країни.
Після завершення Балканських воєн 1912—1913 років Греція змогла значно розширити свої території. Згодом політична боротьба між королем Костянтином I та харизматичним прем'єр-міністром Елефтеріосом Венізелосом розколола грецьке суспільство напередодні Першої світової війни. Після завершення останньої Греція вступила у війну з Туреччиною на чолі з Мустафою Кемалем Ататюрком. Ця війна призвела до втрати Грецією частини території та масового обміну населенням між двома країнами в рамках підписаного 24 липня 1923 Лозаннського мирного договору.
28 жовтня 1940 року фашистська Італія зажадала від нейтральної Греції надати плацдарм для розміщення своїх сил, на що прем'єр-міністр Іоанніс Метаксас відмовив категоричним Ні (грец. Όχι), розуміючи, що тепер війна для Греції стає невідворотною. Хоча німецькі війська були виведені з території країни тільки 1944 року внаслідок дій радянської армії, що наступала у напрямку Югославії, з 1942 року Греція святкує 28 жовтня як загальнонаціональне свято — День Охі.
У громадянській війні 1946 року комуністична партія Греції зазнала поразки. 1949 року у Греції відновлено монархію, яка була остаточно скасована 21 квітня 1967 року після військового перевороту «чорних полковників», підтримуваних деякими колами США. Режим полковників виявився абсолютно безпорадним, коли 20 липня 1974 року Туреччина напала на Кіпр. Після повалення військової хунти 1975 року було прийнято нову Конституцію, в країну з Парижа повернувся попередній прем'єр-міністр Константінос Караманліс, а за результатами всенародного референдуму монархію було скасовано і Греція врешті стала парламентською республікою. На противагу Новій демократії Караманліса Андреас Папандреу заснував ПАСОК, ці партії і нині залишаються найвпливовішими в країні.
1980 року Греція повторно приєдналась до військової організації НАТО (1974 року вона вийшла з неї на знак протесту проти окупації Північного Кіпру). 1 січня 1981 року Греція вступила до ЄС. У Македонському питанні Греція і досі залишалася непохитною у своєму рішенні не визнавати Північну Македонію через спроби останньої заявити свої права на історико-культурну спадщину Македонії.
Сучасність
У грудні 2008 року в Афінах спалахнули масові заворушення, які швидко охопили країну та сколихнули всю Європу. Причиною заворушень було давно наростаюче невдоволення економічним становищем, яке значно ускладнювалось у зв'язку із Всесвітньою економічною кризою 2008 року. Приводом до розгортання масових акцій протесту, що нерідко переростали у погроми та безлад, стало вбивство 6 грудня 16-річного підлітка патрульним афінської поліції. Від весни 2010 року справжнім випробуванням для уряду Йоргоса Папандреу стали майже безперервні загальнонаціональні страйки, заворушення та теракти. Проте боргова криза спричинила ще більше напруження та зрештою політичну кризу. У листопаді 2011 року Йоргос Папандреу пішов у відставку. Було сформовано уряд широкої коаліції на чолі із безпартійним Лукасом Пападімосом. Нові дострокові вибори в парламент відбулися 6 травня 2012 року, на яких перемогла Нова демократія (НД), а новим прем'єр-міністром став її лідер Антоніс Самарас.
Зрештою й НД не спромоглася вивести економіку Греції із рецесії. Наприкінці листопада 2014 року в Греції пройшли загальнонаціональні страйки проти заходів жорсткої економії. Після цього опозиція на чолі із СІРІЗА виступила із вимогою дострокових виборів. Самарас ініціював проведення , які відбулися у три тури. Однак парламент так і не зміг обрати нового президента країни. 29 грудня 2014 року призначені нові позачергові парламентські вибори на 25 січня 2015 року. На цих виборах перемогла раніше опозиційна ліворадикальна коаліція «СІРІЗА». Відтак Кабінет міністрів Греції очолив її лідер Алексіс Ципрас. Коаліцію сформували власне СІРІЗА та Незалежні греки.
Ципрас одразу проявив себе досить принциповим політиком, виступаючи проти нових економічних зобов'язань Греції та наполягаючи на реструктуризації або й списанні боргів. Призначений ним міністр фінансів Яніс Варуфакіс неодноразово офіційно заявляв про відмову подальшої співпраці із «трійкою» (місія ЄС, Європейського Центробанку та МВФ). 5 червня 2015 р. Греція відмовилась вчергове перерахувати кошти МВФ. 26 червня 2015 р. Ципрас відхилив пропозицію по 5-міс. подовження програми фінансової допомоги Греції та різко розкритикував кредиторів, звинувативши їх у проведенні політики відносно Греції, заснованої на «шантажі та ультиматумах». 1 липня 2015 р. Греція фактично допустила технічний дефолт, не перерахувавши МВФ транш у розмірі 1,54 млрд. 5 липня 2015 р. відбувся національний референдум про подальше прийняття фінансової допомоги. Усі ці події відбувалися на фоні жвавого обговорення можливого сценарію Grexit'у.
Втім 14 серпня 2015 р. після дебатів Грецький парламент підтримав новий план економічної допомоги Греції кредиторами в обмін на нові реформи та нові жорсткі заходи економії. Для прийняття рішення вистачило голосів опозиції, яку складали Нова демократія (НД), ПАСОК та «Ріка (To Potami)», це довело, що СІРІЗА втратила більшість. 20 серпня 2015 р. після отримання першого траншу допомоги Алексіс Ципрас подав у відставку. Тимчасовий уряд Греції очолила Васіліка Тану-Христофілу. На нових дострокових парламентських виборах 20 вересня 2015 р. знову перемогла СІРІЗА, набравши 35,46 % (випередивши НД із 28,10 % голосами виборців). Нову коаліцію в парламенті сформували СІРІЗА та Незалежні греки 23 вересня 2015 р.
Політична система
Греція за формою правління є парламентською республікою, глава держави — президент, який обирається парламентом на п'ятирічний термін. Державний устрій — унітарна держава.
Чинна Конституція Греції прийнята п'ятим скликанням Грецького парламенту 1975 року після падіння режиму військової хунти 1967—1974 років. Двічі положення Конституції переглядались 1986 та 2001 року. Конституцією Греції, що складається зі 120 статей, передбачено поділ влади на виконавчу, законодавчу та судову гілки і надано широкі гарантії (змінами 2001 року) громадянських свобод та соціальних прав.
Виконавча влада
Виконавча влада здійснюється Президентом Республіки та Кабінетом Міністрів Греції. Поправками до Конституції, внесеними 1986 року, обов'язки та права Президента значно обмежені. Зараз влада Президента номінальна, він здебільшого виконує функції представництва держави на міжнародній арені. Чинний Президент Греції — Катерина Сакелларопулу.
Повнота політичної влади в Греції належить прем'єр-міністру країни. Прем'єр-міністром Греції, тобто головою уряду, стає лідер політичної партії, що перемогла на парламентських виборах. Формально кандидатуру прем'єр-міністра подає та затверджує Президент Республіки. Також Президент призначає на посади та звільняє від обов'язків членів Кабінету Міністрів Греції.
Парламент
За конституцією держави уся законодавча влада належить однопалатному парламенту, депутати якого обираються на 4 роки прямим загальним голосуванням. Президент Республіки має право розпустити парламент раніше закінчення терміну дії парламенту за пропозицією Кабінету Міністрів, якщо таке рішення пов'язане з національним питанням виняткової важливості. Усі постанови, які приймає парламент, має підписати Президент Республіки, аби вони набрали чинності.
Політичні партії
На парламентських виборах 9 квітня 2000 року до парламенту Греції пройшли наступні політичні партії:
- Всегрецький соціалістичний рух — 158 місць (53 %);
- Нова демократія — 125 місць (41,5 %);
- Комуністична партія Греції — 11 місць (3,5 %);
- — 6 місць (2 %).
Судова влада
Судова система Греції незалежна від виконавчої та законодавчої влади та складається з трьох верховних судів: Касаційного суду (грец. Άρειος Πάγος — ареопаг), Державної Ради (грец. Συμβούλιο της Επικρατείας) і Палати аудиторів (грец. Ελεγκτικό Συνέδριο). До судової системи держави також входять громадські суди, які розглядають цивільні та кримінальні справи, та адміністративні суди, судді яких вирішують суперечки між громадянами та адміністративними органами Греції.
Зовнішня політика
Членство в міжнародних організаціях: ООН, ЄС, ОБСЄ, НАТО, Міждержавна організація економічного співробітництва і розвитку, Організація Чорноморського економічного співробітництва.
Українсько-грецькі відносини
Уряд Греції офіційно визнав незалежність України 31 грудня 1991 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 15 січня 1992 року. У Греції (Афіни) діє українське посольство і консульство, а в Києві посольство Греції.
Державні символи
Державний прапор — 9 біло-блакитних смуг із хрестом — відповідає 9 складам у національному гаслі: «Свобода або смерть». Перший національний прапор був започаткований у 1821 р. генералом Олександром Іпсіланті — червоний із білим хрестом. З 1833 р. червоний колір був замінений блакитним.
Державний герб — блакитний щит із білим хрестом в обрамленні двох оливкових гілок як символи провідної релігії в Греції — православ'я.
Гімн Греції з 1860 року — славетний «Гімн про волю», написаний фундатором новогрецької поезії Діонісіосом Соломосом в 1823 році і покладений на музику першим помітним із новогрецьких композиторів Ніколаосом Мандзаросом.
Адміністративний устрій
Адміністративно Греція поділяється на 13 периферій, 9 з них розташовані на материковій частині, решта 3 — острівні. За адміністративним поділом 1997 року, існували 3 гіперноми, а периферії поділялись на 50 номів. Крім того, номархія Аттика включала 4 номи: Афіни, Східна Аттика, Пірей та Західна Аттика. Номи, своєю чергою, поділялись на деми (муніципалітети). Після прийняття 2010 року Програми «Каллікратіс» поділ на номи скасований. Новий адміністративний поділ Греції набрав чинності 1 січня 2011 року.
| Децентралізована адміністрація | Столиця | Периферії | Площа, км² | Населення | Карта | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Аттики | Афіни | Аттика | 3 808 | 3 761 810 |  | |
| Македонії і Фракії | Салоніки | Центральна Македонія, Східна Македонія та Фракія | 32 968 | 2 483 019 | ||
| Епіру та Західної Македонії | Яніна | Епір, Західна Македонія | 20 553 | 1 094 326 | ||
| Фессалії і Центральної Греції | Лариса | Фессалія, Центральна Греція | 29 586 | 1 359 217 | ||
| Пелопоннесу, Західної Греції та Іонії | Патри | Пелопоннес, Західна Греція, Іонічні острови | 29 147 | 1 592 432 | ||
| Егейських островів | Пірей | Північні Егейські острови, Південні Егейські острови | 9 122 | 508 807 | ||
| Криту | Іракліон | Крит | 8 259 | 601 131 | ||
Столиця Греції — місто Афіни (грец. Αθήνα), одне з найдавніших міст світу та одночасно одна з наймолодших столиць у Європі — цього статусу місто набуло тільки 1834 р. після подій Грецької національно-визвольної війни XIX століття. Нині у столиці мешкає близько 35 % всього населення країни, разом із Піреєм нараховується близько 3,5 млн жителів. Це гамірне і темпераментне місто, стовпотворіння в центрі контрастує з майже сільським виглядом передмістя. Сучасні Афіни поєднали в собі протилежності грецького і малоазійського способу життя.
Салоніки (грец. Θεσσαλονίκη) — столиця грецької області Македонія, друге за значенням та величиною місто Греції, лежить на березі затоки Термаїкос. Впродовж багатьох століть Салоніки залишались важливим культурним та головним релігійним центром Еллади. Сьогодні це також потужний економічний та освітній центр країни. Щороку в Салоніках проводиться одна з найбільших у світі Міжнародних виставок, а Фессалонікійський університет Аристотеля є найбільшим вищим навчальним закладом Греції.
Статус автономного регіону має чернеча республіка Афон, розташована в центральній та південній частині східного півострова Халкідіки Айон-Орос. Це самокерована громада двадцяти православних монастирів, що з 1313 року перебувають під безпосередньою церковною юрисдикцією Константинопольського Патріарха. Суверенітет Греції над півостровом закріплений Лозанською угодою 1923 року. На відміну від інших єпархій Константинопольського Патріархату, на Афоні використовується юліанський календар, зокрема в адміністративних документах. Деякі скити та ісихастерії через свої пропутінські погляди конфліктують з владою Патріарха Константинопольського. Для православних всього світу Афон — одне з головних святих місць, а також об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО.
Збройні сили Греції
Збройні сили Греції — державна структура з озброєними військовими формуваннями, що відповідно до Конституції Греції призначена для захисту свободи, незалежності та територіальної цілісності і має у своєму складі сухопутні війська, військово-морські сили та військово-повітряні сили Грецької Республіки. Збройні сили Греції комплектуються на підставі закону про загальний військовий обов'язок. Чисельність збройних сил 2000 року складала 158 тис. військовослужбовців.
Загальні витрати на армію 2000 року склали 3,3 млрд доларів США. Греція витрачає найбільший процент валового внутрішнього продукту (4,3 % ВВП) на оборону серед (держав-членів НАТО). Основна причина витрат полягає в загрозі від Туреччини.
 |  |  |
Грецький винищувач F-1C «Міраж» |
Вищий орган управління Збройних Сил — міністерство оборони Греції, орган військового управління — Генеральний штаб Національної оборони Греції (грец. Γενικό Επιτελείο Εθνικής Άμυνας — ΓΕΕΘΑ). Греція — член НАТО та бере участь в операціях в Афганістані, Боснії, Чаді та Косово.
Під час ведення війні за незалежність проти Османської імперії в 1821 році були створені грецькі сухопутні сили та флот. У вересні 1912 року сформовано військово-повітряні сили як третій вид збройних сил. Збройні сили Греції брали участь у Балканських війнах проти турецької та болгарської армії. Під час Першої світової війни збройні сили Греції брали участь на стороні союзників, а потім у 1919 році брали участь в експедиції Антанти в Україні. Греко-турецька війна 1919—1922 років закінчилася поразкою, обернулася втратою територій та «Малоазійською катастрофою».
Під час Другої світової війни Греція під проводом диктатора Іоанніса Метаксаса відхилила італійський ультиматум про здачу 28 жовтня 1940 року і змогла дати відсіч італійським військам та відтіснити їх на албанський кордон. Збройні сили Греції були переможені тільки за допомогою військового втручання німецького вермахту й болгарських збройних сил у квітні та травні 1941 року.
Грецькі збройні сили брали участь у Корейській війні 1950-х років. У квітні 1967 році внаслідок заколоту військовий режим на чолі з Георгіосом Пападопулосом захопив владу у Греції. Кіпрський конфлікт та наступне вторгнення турецьких військ на Кіпр у 1974 році призвели до падіння військової диктатури і повернення до демократії зусиллями прем'єр-міністра Константіноса Караманліса.
Економіка
UK — Велика Британія,
FR — Франція, DE — Німеччина,
GR — Греція, US — США
Греція — розвинена індустріально-аграрна держава. Валовий внутрішній продукт (ВВП) 2006 року склав 251,7 млрд доларів США (38 місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 23,5 тис. доларів (34 місце у світі). Промисловість разом із будівництвом становить 21 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом із лісовим господарством і рибальством — 6 %; сфера обслуговування — 73 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється так: 20 % — промисловість і будівництво; 12 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 68 % — сфера обслуговування (станом на 2006 рік).
Надходження до державного бюджету Греції за 2006 рік склали 99,2 млрд доларів США, а витрати — 106,7 млрд; дефіцит становив 7 %.
Після Другої світової війни Греція пережила Грецьке економічне диво. Темпи приросту ВВП у середньому становили 7 % в період між 1950 і 1973 роками. З того часу Греція здійснила ряд структурних та фінансових реформ, отримуючи при цьому значну фінансову підтримку Європейського союзу. У 2001 році Греція доєдналась до Єврозони. Щорічний приріст ВВП перевищував відповідний рівень більшості її партнерів у ЄС. У сучасній економіці Греції сфера послуг становить найбільшу частку та являє собою найважливіший та водночас швидкозростаючий сектор економіки, за яким слідують промисловість та сільське господарство. Туризм у Греції — одне з основних джерел валютних надходжень, він приносить державі понад 15 % ВВП і роботу 16,5 % від загальної кількості зайнятого населення.
На державний сектор Греції припадає близько 40 % ВВП, однак уряд вживає усіх заходів по подальшому зниженню його частки. У промисловому секторі переважають високі технології виробництва обладнання, особливо телекомунікацій. До інших важливих галузей належать текстильна, хімічна промисловість, будівельних матеріалів, машинобудування, транспортного обладнання та електричних приладів. 10 % ВВП приносить Греції будівництво, оскільки нещодавно цей сектор переживав бум у зв'язку з Афінською Олімпіадою 2004 року. Сільське господарство виробляє нині лише 7 % ВВП.
На початку 2000-х років Греція була одним із провідних інвесторів в економіки майже усіх її балканських сусідів. Національний банк Греції в 2006 році придбав 46 % акцій турецького Фінансбанку та 99,44 % акцій сербського Vojvođanska Bank. За даними університету Гронінгена, у період 1995—2005 років Греція стала країною з найбільшим відношенням робота/час серед інших європейських країн: греки працювали в середньому 1 900 годин на рік, друге місце посіли іспанці — 1 800 годин на рік. 2007 року середній працівник у Греції заробляв близько $20 на годину. Іммігранти становлять майже ⅕ частину робочої сили в Греції, вони зайняті здебільшого в сільському господарстві та на будівництві.
Трудові ресурси Греції на 2009 рік становили 4,577 мільйона осіб, або 46 % від загальної кількості населення, це другий показник серед країн ОЕСР, після Південної Кореї (48 % від загальної кількості населення). Кількість трудящих у країні на 1 пенсіонера становить 4 особи, прогнозується зниження кількості трудящих до 2 осіб. Середній дохід на душу населення зріс із 30 661 у 2008 році до 31 704,028 доларів США у 2009 році. За купівельною спроможністю населення Греція 2009 року посіла 25 місце у світі. Одночасно кількість безробітних зросла з 9,8 % в жовтні 2009 року до 12,6 % у вересні 2010 року та до 13,5 % в жовтні 2010 року. За даними індексу розвитку людського потенціалу 2007 року включно, оприлюдненими 5 жовтня 2009 року, Греція посідає 25 місце у світі і належить до групи «розвинених країн».
Внаслідок світової фінансової кризи економіка Греції наприкінці 2009 року перебувала у скрутному становищі: дефіцит бюджету становив 12,7 % ВВП, при дозволених у Єврозоні 3 % від ВВП. Уряд розпочав широку програму приватизації, двічі випускав глобальні облігації, проте навесні 2010 року економіка опинилась на межі дефолту, що обвалило євровалюту до річного мінімуму. 16 країн Євросоюзу та МВФ домовилися про виділення Греції фінансової допомоги в розмірі 110 млрд євро (80 млрд від ЄС та ще 30 млрд від МВФ) за умови введення жорсткої програми економії — скорочення, замороження заробітної платні, підвищення пенсійного віку, підвищення податків, що обернулось для країни хвилею страйків, масових акцій протесту та заворушень. Задля наповнення «податкового кошика» уряд оголосив податкову амністію, а також розпочав боротьбу із корупцією серед держпосадовців. Найбільшого розголосу набули справа Ватопедського монастиря на Афоні та корупційний скандал із компанією «Siemens» в Греції.
Валюта
Національною валютою країни слугує євро, а до того грецька драхма. У 2006 році за 1 долар США (USD) давали 0,8 євро.
Промисловість
Головні галузі промисловості: харчова і текстильна, гірнича, металургійна, суднобудівна, хімічна, будматеріалів.
Гірнича промисловість
Енергетика
За 2004 рік було вироблено 55,5 млрд кВт·год електроенергії (експортовано 1,5 млрд кВт·год); загальний обсяг спожитої — 53,5 млрд кВт·год (імпортовано 3,4 млрд кВт·год).
У 2004 році споживання нафти склало 435,7 тис. барелів на добу, природного газу — 2,3 млрд м³.
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 69,7 % площі держави. Головні сільськогосподарські культури: пшениця, кукурудза, цитрусові, бавовник, тютюн, цукрові буряки, виноград, оливки.
Транспорт
Впродовж останнього десятиліття транспортна мережа країни значно модернізована та інтегрована. Періодично впроваджуються нові проєкти, покликані підвищити безпеку руху та розширити транспортну інфраструктуру. Зокрема міст Ріо-Антіріо (офіційна назва «Харілаос Трикупіс») 2004 року з'єднав західний Пелопоннес із західною частиною Центральної Греції через Коринфську затоку, сполучення між якими попередньо існувало тільки морем, і став найдовшим вантовим мостом у Європі (довжина 2880 м). У Північній Греції в стадії будівництва перебувають кілька ділянок головної автостради країни — Егнатія-Одос (загальна протяжність близько 680 км). Влітку 2009 року відкритий рух ділянкою Автобану 1 сполученням Афіни — Салоніки (східне узбережжя) — перша черга швидкісної автомагістралі PATHE — осьового шляху, який сполучить міста Патри, Афіни та Салоніки.
Значний імпульс розвитку транспортної інфраструктури надало будівництво напередодні проведення Олімпійських ігор 2004 року в Афінах. Міжнародні аеропорти були радикально модернізовані, залізничні лінії вдосконалені та оснащені сучасним, швидким рухомим складом. В Аттиці побудовано приватним капіталом швидкісну автомагістраль Аттікі-Одос, яка сполучила передмістя агломерації Афін із міжнародним аеропортом «Елефтеріос Венізелос» і вважається однією з найбезпечніших автомагістралей у Європі. Розрахунки показали, що автомобілісти заощаджуватимуть 2 млн літрів палива на день, користуючись Аттікі-Одос, що веде до значної фінансової та неоціненної екологічної вигоди. Крім того, будівництво Аттікі-Одос — наймасштабніше будівництво в Аттиці новогрецької історії — виявило розмаїття артефактів, які передано археологічному товариству.
Напередодні Олімпіади власне в Афінах вдосконалено весь міський громадський транспорт, запущено швидкісний приміський трамвай, введено в експлуатацію 2 і 3 гілку афінського метрополітену. Триває будівництво Салонікського метрополітену. Цілком оновлено рухомий склад гілки Проастіакос «Афіни-Пірей». Електрична магістраль була продовжена та сполучена із національною залізничною мережею. Зрештою будівництво нових терміналів та реконструкція аеропорту «Елефтеріос Венізелос», сертифікованого Європейським агентством авіаційної безпеки та Федеральним управлінням цивільної авіації США щодо перевезень літаком Airbus A380, стало важливою віхою у справі поліпшення міжнародного повітряного сполучення.
Туризм
Значна частка доходів Греції надходить від сфери туризму, саме на неї, за даними 2009 року, припадає 15 % ВВП країни. Водночас за даними міністерства економіки та конкурентоспроможності, якщо врахувати приховані доходи (36 % на 2007 рік), внесок туризму становитиме 18—20 % ВВП. Крім того, у сфері туризму зайнято близько 900 тисяч осіб, в тому числі у сфері horeca — 6,9 % загальної кількості населення, це третій показник у ЄС після Мальти та Іспанії. У 1998 році Грецію відвідало 11 млн іноземних туристів, що дало прибуток у 3,5 млрд доларів США. 2007 року Грецію відвідало понад 19 мільйонів туристів, піднявши її у першу десятку туристичних напрямків світу. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась, 2008 року Греція привітала лише 17,5 млн туристів. Щороку Грецію відвідують близько 40 тисяч українців.
За даними опитування, проведеного у Китаї 2005 року, Греція була названа китайцями туристичним вибором номер один, крім того, 6 088 287 осіб відповіли, що відвідували лише столицю — місто Афіни. Острів Родос був визнаний найкращим курортом європейськими туристами. Грецькі готельєри сподіваються збільшити частку туристів із країн СНД загальним введенням систем розміщення «All-inclusive» та наймання російськомовного персоналу.
Серед найвідоміших та найпопулярніших туристичних центрів Греції: історико-культурних — Афіни, Дельфи, острів Корфу, Крит; центри пляжного відпочинку — півострів Халкідіки, острови-курорти Міконос, Санторіні, Парос і Крит; центри паломництва християн — Свята гора Афон, Метеорські монастирі, візантійські пам'ятки Салонік (Базиліка Святого Дімітрія, Базиліка Святої Софії та інші), занесені до переліку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Греції: Німеччина, Італія, Велика Британія, Франція.
Держава експортує: харчові продукти, промислові вироби, судна, нафтопродукти. Основні покупці: Німеччина (12,5 %); Італія (10,5 %); Велика Британія (6,5 %). У 2006 році вартість експорту склала 24,4 млрд доларів США.
Держава імпортує: промислові вироби, паливо, харчові продукти. Основні експортери: Німеччина (12,7 %); Італія (12,4 %); Франція (5,7 %). У 2006 році вартість імпорту склала 59,1 млрд доларів США.
Населення
Населення держави 2006 року становило 10,7 млн осіб (73 місце у світі). За оцінкою Євростату станом на 1 січня 2010 року, населення Греції становить 11 305 118, чоловіків — 49,49 %, жінок — 50,51 %. Населення Греції в 1940 році становило 7,3 млн осіб, у 1970 — 8,9 млн осіб, у 1984 — 9,9 млн осіб. Густота населення: 83,2 особи/км² (83 місце у світі). Згідно зі статистичними даними за 2010 рік народжуваність 9,34 ‰ (9,7 ‰ 2006 року); смертність 10,6 ‰ (10,2 ‰ 2006 року); природний приріст 0,1 ‰ (-0,5 ‰ 2006 року).
Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 14,3 % (0,79 млн чоловіків, 0,74 млн жінок);
- дорослі (15—64 років) — 66,7 % (3,6 млн чоловіків, 3,6 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 19 % (0,89 млн чоловіків, 1,1 млн жінок).
Середній вік, за підрахунками на 2010 рік, становить — 41,2 року, для чоловіків — 41,1 року (2008 — 40 років), для жінок — 43,2 року (2008 — 42,3).
Греки — стрімко зістарювана нація: за даними Євростату, частка населення віком старше 75 років до 2050 року збільшиться з 19 % до 31 %.
Урбанізація
Рівень урбанізованості 2000 року становив 66 %, 2007 — 58,8 %. Головні міста держави: Афіни (3,1 млн осіб), Салоніки (390 тис. осіб), Пірей (183 тис. осіб), Патри, Іракліон, Лариса та Волос.
Етнічний склад
Головні етноси, що складають грецьку націю: греки — 98,5 %, албанці, турки, македонці, вірмени.
За кордоном мешкає понад 4 млн греків, з них понад 2 млн у Північній Америці, США та Канаді.
Українська діаспора
Чисельність українців, що легально перебувають у Греції — близько 17 тисяч осіб, однак за неофіційною статистикою чисельність громадян України в Греції сягає 30 тис. осіб.
Мови
Релігії
Головні релігії держави: східне православ'я — 98 % населення, іслам — 1,2 %, католицтво — 0,3 %, протестантизм — 0,1 %.
Конституція Греції визнає православ'я як панівну релігію в країні, одночасно гарантуючи свободу віросповідання для всіх громадян. Уряд Греції не веде офіційну статистику про релігійну приналежність своїх громадян. За даними соціологічного дослідження Євростату на 2005 рік, 81 % греків відповіли, що вірять у Бога, що є третім показником серед країн-членів ЄУ, поступаючись тільки Мальті та Кіпру.
Домінує Церква Греції, її голова — архиєпископ Ієронім II, резиденція якого знаходиться в Атенах. Одночасно православні церкви монастирської держави на Святій горі Афон, а також церкви Додеканеських островів та Криту підпорядковуються безпосередньо Вселенському патріарху Константинополя, чия резиденція розташована на Фанарі в Стамбулі.
Нечисленні мешканці деяких островів Егейського моря, що колись належали Венеційській республіці, сповідують католицизм. У Тракії та на острові Родос, крім греків, живуть турки-мусульмани (1,3 %). Юдаїзм існує в Греції впродовж понад 2 000 років. Сефарди колись становили численну спільноту у місті Салоніки, проте Голокост змогли пережити не більше 5 500 чоловік. Спільнота протестантів нараховує в країні близько 3 000 осіб. Існує й нетрадиційна релігійна течія грецького неоязичництва, її прибічників нараховується не більше 2 000 осіб.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя 2006 року становила 79,2 року: для чоловіків — 76,7 року, для жінок — 81,9 року; 2010 року — 79,8 року: для чоловіків — 77,2 року, для жінок — 82,5 року.
Смертність немовлят до 1 року становила 5,1 ‰, станом на 2010 рік; 5,4 ‰, станом на 2006 рік. Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 місце на 193 жителі; лікарями — 1 лікар на 327 жителів (станом на 1996 рік). Витрати на охорону здоров'я 1990 року склали 5,5 % від ВВП країни. Поширеність ВІЛ/СНІД серед дорослих від 2001 року залишається незмінною і становить 0,2 %. Осіб, що живуть із позитивним статусом ВІЛ/СНІД, у Греції нараховується до 11 тисяч, смертність від ВІЛ/СНІД — менш як 100 осіб на рік.
Освіта
Рівень письменності 2003 року становив 97,5 %: 98,6 % серед чоловіків, 96,5 % серед жінок.
Освіта в Греції є обов'язковою для всіх дітей у віці від 6 до 15 років. Вона включає початкову (грец. Δημοτικό Σχολείο — 6 класів) і неповну середню (грец. Γυμνάσιο — гімназія, 3 класи) освіту. Існують дошкільні заклади: ясла-садки (грец. Παιδικός σταθμός) для дітей від 2,5 років, що працюють окремо або у складі дитячих садків (грец. Νηπιαγωγείο).
Необов'язкову середню освіту, згідно з освітньою реформою 1997 року, можна отримати у двох типах освітніх закладів: загальному ліцеї (з 1997 називалися грец. Ενιαίο Λύκειο, 2006 року перейменовані на грец. Γενικό Λύκειο) та закладах професійно-технічної освіти (грец. Τεχνικό Επαγγελματικό Εκπαιδευτήριο — технікумах). Тривалість навчання в загальному ліцеї становить 2 або 3 роки зі здобуттям рівня середньої освіти А, в технікумі — 3 роки із здобуттям рівня освіти Б. Атестат загального ліцею лише засвідчує завершення курсу середньої освіти, атестат технікуму рівня Б дає право працевлаштування за фахом. При цьому зберігається можливість взаємного переходу учнів з одного закладу в інший. До освітніх закладів необов'язкової середньої освіти також відносяться інститути професійної підготовки (грец. Ινστιτούτο Επαγγελματικής Κατάρτισης), які надають офіційну, але некласифіковану освіту, оскільки вони приймають як випускників гімназій, так і ліцеїв.
Згідно з чинною Конституцією Греції (ст. 16.8), заснування недержавних вищих освітніх закладів у країні заборонено. Державну вищу освіту можна здобути в університетах та інститутах технічної освіти (грец. Τεχνολογικό Εκπαιδευτικό Ίδρυμα). Вступити до них можна за результатами іспитів після другого або третього класу ліцею. Крім того, у віці 22 повних років у результаті жеребкування можна стати студентом Грецького відкритого університету. Навчальний рік в університетах триває в Греції з 1 вересня по 21 червня, в той час, як власне викладання розпочинається 11 вересня та закінчується 15 червня. Упродовж року тривалі канікули присвячені до Різдвяних свят та Пасхи, їх сумарна тривалість не перевищує 4 тижнів.
Серед найпрестижніших університетів Греції: Національний університет імені Каподистрії, Афінський національний технічний університет, Фессалонікійський університет Аристотеля, Афінський університет економіки та бізнесу, Афінський аграрний університет, Афінська школа мистецтв, Університет «Пантеон», Університет Пірея, Університет Центральної Греції, Університет Македонії (Див. також перелік [ 10 квітня 2010 у Wayback Machine.] інститутів технічної освіти).
Державні витрати на початкову освіту в Греції 2008 року склали 2 097 154 000 €, на середню освіту — 2 523 807 650 €; вищу університетську освіту — 1 078 554 000 € та в інститутах технічної освіти — 409 576 000 €. В середньому щорічні витрати на освіту становлять 4,4 % від ВВП, за цим показником Греція посідає 92 місце у світі.
2010 року уряд Греції оголосив про поступове впровадження радикальних реформ у галузі освіти, покликаних сприяти відкритості та інтернаціоналізації вищих навчальних закладів, розширити можливості учнівського та студентського самоуправління. Крім того, до навчального 2013—2014 року планується відкрити перші школи подовженого дня та онлайнові школи.
Інтернет
У 2006 році всесвітньою мережею Інтернет у Греції користувались 3,8 млн осіб.
Комунальні послуги
Оплата відбувається раз на два місяці. Наприклад за холодну воду — 30–60 євро на місяць, електроенергія — 100–150 євро на місяць. Послуги інтернету на місяць коштують 10–15 євро. Якщо винаймати житло, то ціни варіюють від 200 до 600 євро в середньому.
Культура
Культура Греції розвивалась впродовж багатьох тисяч років, від мінойської та мікенської цивілізацій, які породили класичну Грецію. Вона розвивалась через вплив Римської імперії та її спадкоємиці Візантійської імперії. Значний вплив на грецьку культуру справила Османська імперія за 368 років панування. Водночас Грецька війна за незалежність 1821—1829 років відіграла провідну роль у відродженні та піднесенні національної грецької культури на сучасному етапі.
Архітектура
В умовах демократії Стародавньої Греції вперше створюється цілісне середовище міст-держав — полісів. Розвивається система регулярного планування міста з прямокутною сіткою вулиць та головною площею — агорою — центром торгівлі й громадського життя. Розроблений тип житлового будинку із приміщеннями, зверненими до внутрішнього просторового ядра — перистиль.
Культовим та архітектурно-композиційним центром давньогрецького міста був акрополь із храмом, присвяченим божеству, покровителю міста. Класично завершеним типом храму став периптер. Найяскравішим його прикладом вважається головний храм Афінського акрополя — Парфенон. На основі естетичного осмислення стійко-балкової конструкції у Стародавній Греції створюється ордерна система архітектурної композиції, в якій гармонійно поєднались висока художність архітектурних форм із досконалістю конструкцій та матеріалу. Невпинний розвиток громадського життя давньогрецького поліса породив такі типи споруд, як театр, стадіон, палестра тощо. Так, в Афінах з'явились Театр Діоніса, а пізніше Одеон Ірода Аттичного, унікальний мармуровий стадіон Панатінаїкос.
В добу середньовіччя в Греції розвивалася головним чином монастирська архітектура, грецькі міста занепали, а народні житла будувалися різні за типами, залежно від форми рельєфу. Повноцінно розвиватися архітектура починає з 1830-х років, коли столицею стали Афіни. Їхній план забудови створили грецькі архітектори Стаматіос Клеантіс і Лісандрос Кавтанзоглу. Одночасно запрошені архітектори Феофіл ван Гансен та Ернст Ціллер споруджують громадські будівлі, сприяючи розквіту архітектурного стилю неогрек. Церковна архітектура XIX століття тяжіла до візантійської.
Починаючи від 1920-х років портові міста — Афіни, Пірей, Салоніки — починають швидко розростатись, в цей час формується тип багатоквартирного будинку з численними балконами і терасами, запропонований Костасом Кіцікісом, характерний для Греції. Надалі грецька архітектура сприймає вплив функціоналізму та неокласицизму. В період 1950—1960-х років довкола Афін виросли паркові передмістя із районами, забудованими віллами та садибами заможних греків із елементами народної архітектури (архітектор Дімітріс Пікіоніс). Значно менше будувалося дешевих багатоквартирних будинків (архітектор Аріс Константінідіс), однак зростала потреба у зведенні нових готелів та музейних приміщень (архітектори Хараламбос Сфаеллос, Прокопіос Василіадіс). Промислове та офісне будівництво розвивав Такіс Зенетос.
Образотворче мистецтво
Література
Грецька література поділяється на три періоди: давньогрецьку, візантійську та новогрецьку. У Стародавній Греції література розквітла раніше, ніж склалися класична наука, освіта та мистецтво. Приблизно у VIII столітті до н. е. Гомер створив «Іліаду» та «Одіссею» — кіклічні поеми, пов'язані із героїчним епосом, присвяченим Троянській війні. Гесіод продовжив традицію Гомера у «Теогонії». Фрагментарно до нас дійшли вірші Сапфо та Анакреонта, чиї імена дали назву сапфічній строфі та анакреонтиці. Як самостійний жанр розвивалась давньогрецька драма, серед її найяскравіших представників Есхіл, Софокл, Евріпід, Аристофан.
Період візантійської літератури охоплює IV—XV століття, вона написана середньогрецькою мовою. Донині збереглася література, створена головним чином церквою, яка відіграла важливу економічну і політичну роль у Візантії. Водночас остання успадкувала традиції елліністичної прози. Відома повість «Александрія» XI—XII століть, сповнена казкових епізодів із життя Александра Македонського, християнізованих у різних редакціях. Особливо виділяється поезія Романа Солодкоспівця, з понад тисячі написаних ним гімнів збереглось близько 80. Важливе історіографічне значення мають хроніки Георгія Амартола.
Зародження новогрецької літератури ознаменувала критська ренесансна поема «Еротокрітос», написана Вінчентзосом Корнаросом народною мовою. Поема складається з десяти тисяч віршів і оспівує доблесті, терпіння і любов героя Еротокріта. Проте справжнього поштовху розвитку нової грецької літератури надала Грецька революція. З'являються Афінська школа пуристів, ідейним провідником якої виступав творець кафаревуси Адамантіос Кораїс, та Іонічна школа на чолі із Діонісіосом Соломосос, автором «Гімну свободі» (став гімном Греції), які пропагували живу народну мову — дімотіку.
Література XX століття представлена талантами багатьох письменників та поетів, серед яких Андреас Калвос, Янніс Психаріс, Александрос Палліс, Ангелос Сікеліанос, Костіс Паламас, казкарка Пенелопа Дельта, Янніс Ріцос, Александрос Пападіамантіс, Костас Каріотакіс, Костас Варналіс, Константінос Кавафіс, Деметріос Вікелас, Нікос Казандзакіс, а також нобелівські лауреати Гіоргос Сеферіс та Одісеас Елітіс.
Театр
У Греції вперше театр як вид мистецтва став одним із чинників суспільного розвитку, поширюючи в народі релігійні та соціально-етичні поняття і об'єднуючи тим самим різноманітні верстви населення міст і сіл. Від самого початку і досить довго театр служив найурочистішим способом вшанування олімпійського бога Діоніса. Оскільки релігія була тісно пов'язана із державним життям, сценічні ігри, що становили частину Діонісових свят, були предметом турбот держави. Для грецького театру геніальними поетами створювались зразки драми, що мали грандіозний вплив на пізнішу римську та новоєвропейську драму. Деякі з цих зразків із незначними змінами присутні у репертуарі сучасного Національного театру Греції.
Стародавні греки були першими, хто почав зводити спеціальні споруди, пристосовані для драматичних вистав. Найдавнішим театром у світі вважається Театр Діоніса, побудований на одному зі схилів Афінського акрополя. Основні принципи облаштування давньогрецьких театрів послужили взірцем для римського та навіть сучасного театру.
Становлення новогрецького театру розпочалось зі здобуттям Грецією незалежності. Цей процес стримувала економічна скрута, відсутність допомоги з боку держави, конкуренція іноземних труп. В Афінах перші спектаклі поставлені 1836 року. Тільки 1901 року виник державний Королівський театр в Афінах, в ньому працював перший вітчизняний режисер Фома Економу, який здійснив значний вплив на розвиток акторського мистецтва і постановчої культури в Греції. В акторському мистецтві посилилися реалістичні тенденції, які найяскравіше проявилися у творчості Емілія Веакіса, Маріки Котопулі. 1955 року актор Манос Катракіс створив народний театр, на сцені якого вперше поставлено твори Нікоса Казандзакіса. Серед грецьких акторів другої половини XX століття виділяються Меліна Меркурі, Алікі Вугуклакі, Нікос Куркулос, Дімітріс Хорн, а також засновниця Театру грецького народного танцю хореограф Дора Страту та засновниця сучасного грецького балету уродженка Києва Тетяна Мамакі.
Музика й танці
Грецька музична традиція — одна з найдавніших у світі. В середні віки спадкоємицею давньогрецької музичної культури стала візантійська музика, однак у добу туркократії розвиток народної музики зупинився на три століття. Національна музика відновилася тільки після здобуття незалежності, до цього лише на Іонічних островах творили професіональні музиканти. Так, Ніколаос Мандзарос поклав на музику «Гімн свободі» Соломоса, який 1865 року став державним гімном. Під впливом Грецької революції створював опери Павлос Каррер. Першим грецьким композитором, творчість якого набула широкої популярності у світі, став Спірідон Самарас — автор Олімпійського гімну на слова Костіса Паламаса.
Жвавий інтерес до народної музики виник на початку XX століття. Народна музика Греції подібна до музики інших сусідніх балканських країн: Болгарії, Сербії, Північної Македонії. У них часто простежуються схожі ритми та емоційне забарвлення пісень. Рембетика — грецька народна пісня — сформувалася на початку XX століття, коли після малоазійської катастрофи в Грецію прибули тисячі біженців. Цими піснями вони розповідали про своє нелегке життя. Нині рембетику вивчають у багатьох університетах Європи.
Серед основоположників новогрецької музичної школи Маноліс Каломіріс, Георгіос Ламбелет, Еміліос Ріадіс, Георгіос Склавос, диригент Дімітріс Мітропулос. У післявоєнний час висуваються композитори-пісенники Манос Хадзідакіс та Мікіс Теодоракіс, відомий тим, що відкрив усьому світові сіртакі. Пізніше стали відомими модерніст Яніс Ксенакіс, Діонісіс Саввопулос, близькі до напрямку нью-ейдж Вангеліс, Янніс Хрисомалліс. Оперна співачка Марія Каллас по праву вважається феноменом музичного світу, серед сучасних оперних співаків Греції виділяється Маріос Франгуліс. Справжні зірки грецької естради другої половини XX століття — Деміс Русос та Нана Мускурі, а також Пасхаліс Терзіс, Харіс Алексіу, Алкістіс Протопсалті.
У сучасній популярній грецькій музиці відчувається значний вплив Заходу. Проте і в ній нерідко простежуються традиційні для мелодії бузукі — так звана, сучасна лаїка. У багатьох країнах, наприклад, Фінляндії, Швеції, Австралії, США, не просто теоретично вивчають музику бузукі, але й існують цілі колективи, що професійно виконують її. Іноді на початку і часто в середині пісень чути окремі музичні фрази різних інструментів у стилі імпровізації — таксімі. Це свого роду введення в атмосферу пісні, що задає її тему.
Грецька виконавиця популярної музики Єлена Папарізу з піснею «My Number One» посіла перше місце на пісенному конкурсі Євробачення 2005 в Києві — вперше для Греції. Серед популярних поп-співаків та виконавців сучасної лаїка слід виділити Сакіса Руваса, Анну Віссі, Васіліса Карраса, Антоніса Ремоса, Деспіну Ванді, Йоргоса Мазонакіса, Нікоса Вертіса, Паолу, Пантеліса Пантелідіса.
Кінематограф
Кухня
Грецька кухня типово середземноморська. Вона має давні традиції, і смаки змінюються відповідно до сезону, а також залежно від географії. Давньогрецька кухня — історичний попередник західної кулінарної традиції, поширивши свій вплив через Стародавній Рим та Візантію не тільки в Європі, але й поза її межами.
Найхарактерніші й найдавніші елементи грецької кухні — оливкова олія, овочі й трави та грецьке вино; типові інгредієнти — баранина і свинина, маслини, сир, баклажани, томати та йогурти. У десертах переважають горіхи і мед, у чому відчувається вплив східної, турецької кухні. Деякі страви використовують традиційне грецьке тісто філо. Серед спецій греки частіше за інші вживають орегано, м'яту, часник, цибулю, кріп і лаврове листя. Серед традиційно грецьких напоїв — вино рецина, міцні напої — метакса, узо, а також винайдене в середині XX століття у Салоніках фрапе.
Сучасна грецька кухня глибоко спадкоємна. Так, зі стародавніх часів у грецькій кухні збереглись сочевичний суп, вино рецина; в добу еллінізму та римську добу готували луканіко, у Візантії винайшли фету та ботаргу. В період османського панування виникли типово східні страви мусака, цацикі, кофта, бурек, долма. Справжнім символом сучасної грецької кухні став грецький салат
Свята
День незалежності Еллади святкується 25 березня, оскільки 25 березня 1821 року розпочалась Грецька національно-визвольна війна проти османського панування. Цей день також збігається зі святкуванням Елладською православною церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці.
|
|
Наука
Природничі та технічні науки отримали розвиток у Греції після здобуття незалежності, хоча і до того часу були опубліковані окремі праці з медицини, зокрема «Про дієту» (грец. Διαιτητική) Константіноса Міхаїла, 1794, «Історія лікарського мистецтва» (грец. Ιστορίας Ιατρικής) Сергіо Іоанну, 1818; «Довідник із гігієни» (грец. Υγιεινατάριον) Спірідона Вландіса, 1820.
Заснований 1837 року, Афінський університет швидко став науковим центром країни. 1887 року його кафедри природничих наук об'єднали у відділ, а згодом факультет природничих наук. Розвитку наук також посприяла індустріалізація, на шлях якої Греція стала у другій половині 19 століття. Наприкінці століття хімік Анастасіос Хрістоманос, засновник спеціалізованої лабораторії, досліджував грецькі руди на цілий ряд корисних копалин. Генеральний інспектор Лавріонських рудників, в майбутньому перший президент Афінської академії, Фокіон Негріс опублікував ємні відомості про геологічну будову, а фізик і математик Константінос Міцопулос досліджував сейсмічність Греції. Дослідженнями рослинного і тваринного світу займалися біологи Теодорос Орфанідіс, Теодор Генріх Герман фон Гелдрейх, Спірідон Міліаракіс, Іоанніс Х. Політіс. Основи медицини в Греції заклав Георгіос Склавунос, автор «Анатомії людини» (1906). На початку XX століття зростання темпів економічного розвитку сприяло підйому технічних наук, центром яких став Афінський політехнічний інститут.
1837 року засноване Грецьке археологічне товариство для пожвавлення археологічної науки, створення умов належного збереження старожитностей. За півстоліття цій справі посприяли також іноземні археологічні школи в Афінах, що діють і донині: (1846), (1874), (1881), (1886), (1898). Серед власне грецьких археологів широко відомі Константінос Куруніотіс, Ніколаос Платон, Кіріакос Піттакіс, Валеріос Стаіс, Ніколаос Платон, Аріс Пуліанос та чинний керівник реставраційних робіт на Афінському акрополі Маноліс Коррес.
На сучасному етапі провідна наукова установа в галузі фізичних наук — центр ядерних досліджень «Демокріт», заснований 1961 року в Ая-Параскеві. Він має атомний реактор, субкритичний реактор і генератор Ван де Граафа. Дослідження з астрономії, фізики атмосфери, сейсмології і метеорології здійснює Афінська національна обсерваторія. Науковими дослідженнями з прикладної математики займається профільне бюро й обчислювальний центр Афінської академії наук. Найважливіші роботи в галузі електроніки, штучного інтелекту, електрохімії, аеродинаміки проводяться в Університеті Аристотеля та Афінському технічному університеті.
Іоанніс Аргіріс — грецький математик і інженер, один з авторів методу скінченних елементів і методу прямої жорсткості. Математик Костянтин Каратеодорі працював в області дійсного аналізу, варіаційного числення і теорії мір на початку XX століття, його вчення допомогло Альберту Ейнштейну в математичній частині його теорії відносності. Біолог Фотіс Кафатос — піонер у галузі молекулярного клонування і геноміки. Дімітріс Нанопулос — відомий фізик-теоретик, зробив значний внесок у галузі фізики елементарних частинок і фізичної космології. Георгіос Папаніколау — піонер цитології та ранньої діагностики раку, винахідник пап-тесту. Грецький дизайнер автомобілів Алек Іссігоніс створив конструкцію «Mini», в той час, як Міхаліс Дертузос був одним із піонерів Інтернету. Широко відомі у світі грецькі інформатики Христос Пападімітріу, Діомідіс Спінелліс, Йосиф Сіфакіс, Міхаліс Яннакакіс. Ніколас Негропонте заснував медіалабораторію Массачусетського технологічного інституту та програму One Laptop Per Child.
Філософія
Західна філософська традиція зародилась у Стародавній Греції ще в VI столітті до н. е. Перших давньогрецьких філософів прийнято називати «досократиками», більшість їх робіт не збереглись навіть фрагментарно. Серед досократиків окреме місце займають сім античних мудреців. Один із них — Фалес Мілетський, з часів Аристотеля вважається першим філософом Греції, належав до, так званої, мілетської школи. За нею слідувала елейська школа, яка займалась філософією буття.
Класичний період грецької філософії традиційно асоціюють із Сократом, Платоном та Аристотелем. У цю добу Афіни стають центром грецької філософії. Сократ першим замислюється над людською особистістю, Платон засновує академію та створює філософію як логіко-етичну систему, а Аристотель — науку філософію як вчення про реальний світ. Серед інших визначних філософських шкіл, що пізніше виникали в Греції слід відзначити: стоїцизм, епікурейство, скептицизм та неоплатонізм.
Визначні представники грецького Відродження (15—18 століття) — клірик Теофілос Корідаллеус, Ніколаос Маврокордатос, Вікентіос Дамодос, Мефодіос Антракітіс. Для новогрецького Просвітництва характерне повернення до давньогрецької спадщини, його діячі — Євгеній Булгаріс, Іосіпос Місіодакас, Веніамін Лесбоський, революціонер Рігас Велестінліс. В перші роки незалежності від Османської імперії поширення отримала релігійна філософія (Філіппос Іоанну, Петрос Браїлас-Арменіс) та гегельянство.
На початку XX століття головним мотивом філософських праць стає спроба обґрунтувати Велику ідею (Янніс Камбісіс, Іоанніс Зервос, Іон Драгуміс), політичним провідником якої виступав Елефтеріос Венізелос, а у філософії поширюються ідеї позитивізму (Теофілос Вореас і Панайотіс Айософітіс). У післявоєнний час впливовими філософськими напрямками стали неокантіанство (Іоанніс Теодоракопулос, Панайотіс Канеллопулос, Константінос Цацос), феноменологія (Константінос Георгуліс і Леандрос Вранусіс), а також ірраціоналізму, інтуїтивізму. Екзистенціалізм представлений Йоргосом Сарандарісом, Дімітріосом Капетанакісом, Христосом Яннарасом.
Грецька мова
Грецька мова — одна з найдавніших серед сучасних мов світу. Нею користуються вже понад 4 000 років, а грецька писемність існує вже 3 000 років. Сьогодні грецька мова — основа словника будь-якої індоєвропейської мови, більшість базових понять наукової лексики також має частково грецьке походження. Сучасна ж грецька мова — дімотіка — південногрецький діалект, адаптований як стандартний варіант мови. Він значно відрізняється від катаревуси, яка, по суті, була штучно створена на основі давньогрецького койне і насаджувалась за ініціативою Адамантіоса Кораїса, грецького письменника, просвітника та активного громадського діяча доби національно-визвольного руху XIX століття.
Греція завжди була відносно однорідною країною у лінгвістичному відношенні. На початку XX століття відбувся греко-турецький обмін населенням, який ще більше посилив процес асиміляції етнічних меншин. Нині грецькою як першою, або навіть єдиною, мовою користується близько 99 % населення країни. Основні діалекти грецької мови: понтійський діалект, каппадокійський діалект, цаконський діалект, єврейсько-грецький діалект. В останнє десятиліття поширення інтернет-послуг і мобільного зв'язку викликало латинізацію грецького письма. Це явище відоме як Greeklish, воно поширене по всій грецькій діаспорі й навіть у країнах із більшістю грецького населення — в Греції та Кіпрі.
Засоби масової інформації
Йоргос Папандреу та Костас Караманліс
Після відновлення демократії в Греції створено передумови для вільного розвитку ЗМІ, а Конституція 1975 року заборонила цензуру у будь-якій формі. Втім грецькі ЗМІ визначаються міжнародними аналітиками як високополітизовані, одночасно визнається взаємовплив влади та преси. Зокрема столичні ЗМІ відіграли важливу роль у розвалі уряду прем'єр-міністра Андреаса Папандреу 1989 року, коли журналісти довели спроби його канцелярії впливати на висвітлення подій. Того ж року суд міста Афіни визнав монополію держави на ЗМІ, наступним кроком стала легалізація Грецьким парламентом створення приватних ЗМІ, а також їхня приватизація. За Індексом свободи преси, опублікованим 2009 року міжнародною організацією Репортери без кордонів, Греція посідає 35 позицію серед 175 країн світу.
Дослідження 2009 року, опубліковані телеканалом BBC, показали, що 78 % греків звертаються за новинами до телебачення, 41 % — до друкованих ЗМІ, 35 % — до електронних видань і 32 % — до радіо. Найбільшим, найдавнішим та найавторитетнішим інформаційним агентством Греції вважається Афінське агентство новин.
Найбільшою державною телерадіокомпанією Греції була ERT, що здійснювала трансляцію на розважальних каналах ET1, NET, регіональному культурно-освітньому каналі — ET3. Проте 11 червня 2013 року телерадіокомпанію закрито рішенням Кабінету міністрів Греції на чолі із Антонісом Самарасом, лідером владущої партії Нова Демократія. Це стало одним із заходів жорсткої економії. Відтак Греція стала єдиною державою ЄС без державного телебачення та радіомовлення.
Серед приватних телеканалів із найбільшою аудиторією глядачів: Mega TV, ANT1, Alpha TV та Skai TV. Традиційно найпопулярнішими в ефірі телеканалів залишаються випуски новин, комедійні серіали та ігрові телешоу. Найбільша державна компанія радіомовлення — ERA. Першою приватною радіостанцією в Греції стало Афінське муніципальне FM-радіо. У країні діє низка різноманітних в FM-діапазоні Skai 100,3 FM, Sfera 102,2 FM тощо, а також інтернет-радіо, зокрема ArionRadio. Загалом правове регулювання телевізійного та радіомовлення в країні все ще не відповідає європейським стандартам: близько 1 700 приватних телеканалів та радіостанцій у Греції здійснюють мовлення без отримання належних ліцензій.
Грецькі друковані ЗМІ в цілому менш заполітизовані, ніж наприкінці 1980-х років, проте деякі основні щоденні газети мають чітку політичну приналежність: газети «Катемеріні» та «Акрополь» (наклади 35 500 та 50 800 екз. відповідно) — правоцентристське видання; «Елефтерос Тіпос» (наклад 135 500 екз.) — видання, що тяжіє до консервативнішого правого крила; газета «Авгі» (наклад 55 000 екз.) позиціюється як видання лівого крила, до видань лівоцентристського спрямування належать «Авріані», «Та Неа» й «Елефтеротіпіа» (наклади 51 000, 133 000 та 108 000 екз. відповідно); нарешті газета «Різоспастіс» (наклад 40 000 екз.) — офіційний друкований орган Комуністичної партії Греції. В Афінах також видається широке коло журналів, серед них найпопулярніші: «Економікос», «Епендітіс», «Прін», «Статус», а також «То Віма». 2 % грецьких газет і журналів експортуються на Кіпр, до США, Німеччини та Великої Британії. У Греції ж найбільший попит мають німецько- та англомовні видання.
Спорт
Греція як батьківщина олімпійських змагань має чи не найдавніші спортивні традиції у світі. Вона тричі за нову історію приймала Олімпійські ігри сучасності: першу Олімпіаду 1896 року, перші Позачергові Олімпійські ігри та в 2004 році чергові Літні Олімпійські ігри в Афінах. Національний олімпійський комітет Греції було створено в 1894 році і визнано Міжнародним олімпійським комітетом (МОК) у 1895 році. Зрештою першим Президентом МОК став грецький підприємець, поет Деметріос Вікелас.
Найпопулярнішими видами спорту в Греції є футбол та баскетбол. Баскетбол набув популярності в Греції після здобуття клубом АЕК Кубку володарів Кубків 1968 року. Другу хвилю піднесення викликали перемоги на Чемпіонаті Європи з баскетболу 1987 року та особливо 2005 року. Найуспішніші баскетбольні клуби Грецького чемпіонату — Панатінаїкос (31 перемога), Аріс (10 перемог), Олімпіакос (9 перемог), АЕК (8 перемог) та Панеллініос (6 перемог).
Подібним чином відбувся й підйом футболу після перемоги збірної Греції на Чемпіонаті Європи з футболу в 2004 році. Ця подія була названа однієї з найбільших несподіванок у сучасній історії спорту. Найуспішніші футбольні клуби Грецької суперліги: Олімпіакос (37 перемог), Панатінаїкос (19 перемог) та АЕК (13 перемог).
В останні десятиліття в Греції також набрали популярності волейбол, водне поло, легка атлетика. Національні збірні гідно представляють Грецію на міжнародних змаганнях із важкої атлетики, гімнастики, вітрильного спорту, веслування на байдарках та каное, стрибків у воду, плавання, академічного веслування, боротьби, велоспорту, боксу, стрілецького спорту, тенісу, стрільби з луку, тріатлону. Певну популярність мають регбі, крикет, гольф, хокей, кінний спорт. 1952 року започатковано Ралі Греції, яке 1973 року стало етапом Чемпіонату світу з ралі і нині вважається одним із найскладніших, найстаріших та найпрестижніших змагань із ралі у світі. З 1972 року щорічно відбувається Афінський класичний марафон, ушанований «золотим статусом» Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій.
1991 року столиця Греції місто Афіни приймало XI Середземноморські ігри — головну спортивну подію країн Середземномор'я. 28 жовтня 2007 року в ході голосування в італійській Пескарі Греція знову виборола право приймати XVII Середземноморські ігри. Вони мали б відбутися в містах Волос та Лариса в 2013 році. Однак організатори не звели вчасно спортивні об'єкти, тому 28 січня 2011 року Міжнародний комітет Ігор позбав Грецію права приймати Ігри. Натомість 27 січня 2011 року Асоціація міжнародних марафонів і пробігів підписала угоду із Міністерством культури і туризму Греції, згідно з якою переносить свою штаб-квартиру до Афін.
Див. також
Примітки
- . European Union National Languages. Архів оригіналу за 18 грудня 2010. Процитовано 19 грудня 2010.
- [Results of Population-Housing Census 2011 concerning the permanent population of the country] (грецькою) . 20 березня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2015. Процитовано 25 жовтня 2016.
- . World Economic Outlook Database. Washington, D.C.: Міжнародний валютний фонд. 5 січня 2018. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано January 2018.
- . Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 15 листопада 2010. Процитовано 5 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 18 червня 2011. Процитовано 5 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2011. Процитовано 5 лютого 2010.
- Найдавніші пам'ятки мікенського лінійного письма Б датовані 15 ст. до н. е. Я. А. Ленцман. Расшифровка крито-микенских надписей [ 2008-10-28 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 1 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 14 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 2 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 2 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2009. Процитовано 2 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 2 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 22 січня 2010. Процитовано 2 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2009. Процитовано 3 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2010. Процитовано 3 лютого 2010.
- N.-K. Hlepas (University of Athens). Atmospheric Environment
- . Архів оригіналу за 8 липня 2010. Процитовано 2 серпня 2010.
- Досрочные парламентские выборы в Греции состоятся 6 мая [ 13 квітня 2012 у Wayback Machine.], 11/04/12, euronews.com
- Всеобщая забастовка транспортников парализовала Грецию. [ 10 грудня 2014 у Wayback Machine.] // «Euronews».
- Греция: забастовка против мер жесткой экономии. [ 10 грудня 2014 у Wayback Machine.] // «Euronews».
- Греция: президента будет выбирать новый парламент. [ 30 грудня 2014 у Wayback Machine.] // «Euronews»
- . Lenta.ru. 26 января 2015. Архів оригіналу за 28 січня 2015.
- . Lenta.ru. 12 февраля 2015. Архів оригіналу за 5 липня 2015.
- . Lenta.ru. 5 июня 2015. Архів оригіналу за 2 липня 2015.
- . Lenta.ru. 26 июня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2015.
- . Lenta.ru. 1 июля 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 12 червня 2022.
- Elena Becatoros and Nicholas Paphitis (27 серпня 2015). (англ.). Associated Press. Архів оригіналу за 11 вересня 2015. Процитовано 28 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 2 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 2 лютого 2016.
- Конституція Греції[недоступне посилання з квітня 2019]
- П. Дагтоглу. Індивідуальні права[недоступне посилання]
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- Περιφερειακή Διοίκηση — Αυτοδιοίκηση | Το Πρόγραμμα Καλλικράτης [ 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.](гр.)
- Το Πρόγραμμα Καλλικράτης — Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції [ 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.](гр.)
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 14 травня 2009.
- Звіт Міжнародного валютного фонду — Греція
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 14 травня 2009.
- Звіт Міжнародного валютного фонду — Огляд купівельної спроможності країн
- . Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 19 січня 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2019. Процитовано 2 лютого 2010.
- . 5 березня 2012. Архів оригіналу за 05 березня 2012.
- . Архів оригіналу за 22 липня 2010. Процитовано 2 серпня 2010.
- . Архів оригіналу за 10 травня 2010. Процитовано 2 серпня 2010.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2010. Процитовано 2 серпня 2010.
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 липня 2009. Процитовано 2 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2010. Процитовано 2 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 2 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 14 березня 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 28 квітня 2010.
- (рос.) Все меньше туристов посещают Грецию. [ 19 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- (рос.) . Архів оригіналу за 6 березня 2012.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 27 серпня 2009.
- (рос.) . Архів оригіналу за 18 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 30 січня 2009.
- Греція — МЗС України
- (рос.) Релігія в Греції. [ 18 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 2 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 2 лютого 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2010. Процитовано 2 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2010. Процитовано 2 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 28 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 16 травня 2009.
- Полевой В. М. Греция (Королевство Греция). Архитектура и изобразительное искусство.//Общественные науки. Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 30. Экслибрис — 1978. 632 стр.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 20 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 20 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 21 червня 2009. Процитовано 16 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2011. Процитовано 16 травня 2009.
- Armstrong, Kate; Hellander, Paul (2006). Lonely Planet Greece. Hawthorn, Vic., Australia: Lonely Planet Publications. с. 76. ISBN .
- Mallos, Tess (1979). Greek Cookbook. Dee Why West, NSW., Australia: Summit Books. с. inside cover. ISBN .
- Spices and Seasonings: A Food Technology Handbook — Donna R. Tainter, Anthony T. Grenis, p. 223.
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 5 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 8 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 8 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 8 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 8 березня 2011.
- Феохаріс Кессидіс. Греция (Королевство Греция). Общественные науки. Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 30. Экслибрис — Яя. 1978. 632 стр., илл.; 30 л. илл.; 9 л. карт.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 8 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2009. Процитовано 22 жовтня 2009.
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2010. Процитовано 8 лютого 2010.
- [[https://web.archive.org/web/20130615005421/http://news.in.gr/greece/article/?aid=1231253027 Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.] Προς ρήξη τα κόμματα της συγκυβέρνησης για το λουκέτο στην ΕΡΤ, in.gr]r
- . Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 12 червня 2013.
- . Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 12 червня 2013.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 21 січня 2010.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2010. Процитовано 2 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 2 лютого 2010.
- Nikitaridis, Michalis (2007-11-02). Athens Classic Marathon celebrates 25th anniversary — PREVIEW [ 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. IAAF. Retrieved on 2009-11-08.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 2 лютого 2010.
- Med Games 2013 lost, 28-01-2011, ana-mpa
- . Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 29 січня 2011.
Джерела
- Вступ до культурології античності. Стародавня Греція: Навч. посіб. / Б. М. Чумаченко. — К. : Видавн. дім КМ Академія, 2003. — 100 c.
- Кірсенко М. В. Греція на зорі сучасності. Київ, 1996.
Посилання
- Греція [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gre ciya grec Ellada translit Ellada Ella da Tretya Gre cka Respu blika oficijna nazva Gre cka Respu blika grec Ellhnikh Dhmokratia translit Elliniki Dimokratia suverenna yevropejska derzhava na pivdni Balkanskogo pivostrova ta chislennih ostrovah greckogo arhipelagu Naselennya 10 7 mln osib 73 misce u sviti Stolicya i najbilshe misto Afini Grecka Respublika grec Ellhnikh DhmokratiaPrapor GerbDeviz Eley8eria h 8anatos Volya abo smert Gimn source source track track track track track track track track track track track track track track noicon Ymnos eis thn Eley8erian Gimn svobodiRoztashuvannya GreciyiStolicya ta najbilshe misto AfiniOficijni movi GreckaEtnos 93 8 greki 4 3 albanci 1 9 inshiReligiya Pravoslav yaForma pravlinnya unitarna parlamentska respublika Prezident Greciyi Katerina Sakellaropulu Prem yer ministr Greciyi Kiriakos MicotakisNezalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi progoloshena 25 bereznya 1821 viznana 3 lyutogo 1830 Vstup do YeS 1 sichnya 1981Plosha Zagalom 131 957 km 95 Vnutr vodi 0 86 Naselennya ocinka 2017 10 768 477 osib perepis 2011 10 816 286 osib Gustota 82 osib km 125 VVP PKS 2018 r ocinka Povnij 313 mlrd 57 Na dushu naselennya 29 090 47 VVP nom 2018 rik ocinka Povnij 221 mlrd 52 Na dushu naselennya 20 570 38 Valyuta Yevro a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas EET UTC 2 Litnij chas EEST UTC 3 Kodi ISO 3166 300 GRC GRDomen grTelefonnij kod 30Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Greciya Znahodyachis na pivdennij okolici Balkanskogo pivostrova Greciya roztashovana na perehresti Yevropi Aziyi ta Afriki Na pivnochi mezhuye z Albaniyeyu Pivnichnoyu Makedoniyeyu ta Bolgariyeyu na shodi z Turechchinoyu Pivdenni beregi omivayutsya Seredzemnim morem zahidni Ionichnim shidni Egejskim Do skladu Greckoyi Respubliki takozh vhodit avtonomna chernecha respublika Afon roztashovana na pivostrovi Halkidiki Ajon Oros Plosha krayini stanovit 131 957 km 94 misce u sviti Krayina skladayetsya z dev yati tradicijnih geografichnih regioniv Makedoniya Centralna Greciya Peloponnes Fessaliya Epir Egejski ostrovi vklyuchayuchi Dodekanes i Kikladi Frakiya Krit ta Ionichni ostrovi Suchasna Greciya spadkoyemicya kulturi Starodavnoyi Greciyi i vvazhayetsya koliskoyu zahidnoyi civilizaciyi batkivshinoyu svitovoyi demokratiyi zahidnoyi filosofiyi osnovnih principiv fiziko matematichnih nauk mistectva teatru ta Olimpijskih igor suchasnosti Grecka mova maye najdovshu istoriyu sered usih mov indoyevropejskoyi grupi adzhe narahovuye 34 stolittya tilki pisemnogo periodu Na osnovi greckoyi abetki vinikli latinicya ta kirilicya Z VIII stolittya do nashoyi eri greki buli organizovani v rizni nezalezhni mista derzhavi vidomi yak polisi yaki ohoplyuvali ves region Seredzemnomor ya i Chorne more Filipp II Makedonskij ob yednav bilshu chastinu greckogo materika v IV stolitti do nashoyi eri a jogo sin Aleksandr Makedonskij shvidko zavoyuvav bilshu chastinu starodavnogo svitu vid Shidnogo Seredzemnomor ya do Indiyi Greciya bula aneksovana Rimom u II stolitti do nashoyi eri stavshi neviddilnoyu chastinoyu Rimskoyi imperiyi ta yiyi nastupnika Vizantijskoyi imperiyi yaka prijnyala grecku movu ta kulturu Grecka pravoslavna cerkva sho vinikla v I stolitti nashoyi eri dopomagala formuvati suchasnu grecku identichnist i peredala grecki tradiciyi v shirshomu pravoslavnomu svitovi Pidpavshi pid vladu Osmanskoyi imperiyi v seredini XV stolittya suchasna nacionalna derzhava Greciya vinikla v 1830 roci pislya vijni za nezalezhnist Greciya ye unitarnoyu parlamentskoyu respublikoyu i rozvinenoyu krayinoyu z rozvinenoyu ekonomikoyu z visokim rivnem dohodu visokoyu yakistyu zhittya ta duzhe visokim rivnem zhittya Yiyi ekonomika ye najbilshoyu na Balkanah de vona ye vazhlivim regionalnim investorom Buduchi chlenom zasnovnikom Organizaciyi Ob yednanih Nacij Greciya bula desyatim chlenom Yevropejskoyi Spilnoti poperednika Yevropejskogo Soyuzu i vhodit do Yevrozoni z 2001 roku Greciya takozh ye chlenom bagatoh inshih mizhnarodnih ustanov vklyuchayuchi Radu Yevropi Organizaciyu Pivnichnoatlantichnogo dogovoru NATO Organizaciyu ekonomichnogo spivrobitnictva ta rozvitku OESR Svitovu organizaciyu torgivli SOT Organizaciyu Bezpeka ta spivrobitnictvo v Yevropi OBSYe ta Frankofoniyu Bagata kulturna spadshina vigidne geografichne roztashuvannya roblyat Greciyu odniyeyu z najvidviduvanishih krayin svitu Vona privablyuye turistiv odnochasno rekreacijnimi kurortami riznobichnim istoriko kulturnim turizmom ta palomnictvom do svyatin vsogo hristiyanskogo svitu Bagata istorichna spadshina krayini chastkovo zobrazhena na yiyi 18 ob yektah Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO GeografiyaDokladnishe Geografiya Greciyi Roztashuvannya Derzhava znahoditsya v Pivdennij Yevropi zajmaye pivden Balkanskogo pivostrova i prilegli ostrovi v akvatoriyi Egejskogo morya Teritoriya krayini prostyagayetsya z pivnochi na pivden na 590 km a iz zahodu na shid na 555 km Na pivnichnomu zahodi mezhuye z Albaniyeyu spilnij kordon 247 km na pivnochi z Pivnichnoyu Makedoniyeyu 256 km i Bolgariyeyu 493 km na pivnichnomu shodi z Turechchinoyu 203 km Zagalna protyazhnist kordoniv Greciyi 1 228 km Na zahodi omivayetsya vodami Ionichnogo morya na pivdni Seredzemnogo na shodi Egejskogo moriv Atlantichnogo okeanu Zagalna dovzhina beregovoyi liniyi 15 021 km Map of Greece Albaniya Pivnichna Makedoniya Bolgariya Turechchina GRECIYa AFINISaloniki Kavala Tasos Aleksandrupolis Samofrakiya Korfu Igumenicya Larisa Volos Yanina Halkida Patras Korinf Nafplion Sparta Areopoli Pirej Lavrion Iraklion M a k e d o n i ya Frakiya Epir Fessaliya Evbeya Peloponnes g Olimp Lefkas Kefaliniya Zakinf Lemnos Lesbos Hios Samos Andros Tinos Mikonos Ikariya Patmos Naksos Milos Santorini Kos Rodos Karpatos Kasos Kitira Gavdos Egejske more Kritske more Mirtojske more Ionichne more Seredzemne more Krit PS Egejski ostrovi Kikladi Dodekanes b b b Greciya skladayetsya z materikovoyi oblasti Attika Peloponnes Centralna Greciya Fessaliya Epir Makedoniya ta Frakiya ta ostrivnoyi chastin zagalnoyu plosheyu 131 990 km Na ostrovah meshkaye blizko 20 vsogo naselennya Greciyi yih blizko 2 tisyach prote naselenih blizko 160 Najbilshi ostrovi Greciyi Krit Evbeya Kerkira ta Rodos Nevelika grupa Ionichnih ostroviv utvoryuye pasmo sho obmezhuye Greciyu iz zahodu Egejski ostrovi navpaki chislenni Deyaki z nih ob yednani v arhipelagi yak napriklad grupi ostroviv na pivnichnomu shodi Egejskogo morya Sporadi Kikladi i Dodekanes Inshi roztashovuyutsya izolovano zokrema ostriv Krit Kikladskij arhipelag skladayetsya z 39 ostroviv z yakih tilki 24 zaseleni Sporadi roztashovani vzdovzh shidnogo uzberezhzhya materikovoyi Greciyi ta Evbeyi harakterizuyutsya osoblivim ostrivnim koloritom i zberigayut nezajmanimi narodni tradiciyi Grupa Dodekaneskih ostroviv narahovuye 12 velikih i bezlich dribnih ostroviv kozhnij zi svoyimi osoblivostyami i vidminnimi oznakami V Saronichnij zatoci yaka z yednuye uzberezhzhya Attiki i Peloponnesu roztashovuyetsya she odna grupa nevelikih Saronichnih ostroviv Geologiya Dokladnishe Geologiya Greciyi Relyef Fizichna mapa Balkanskogo pivostrova Chotiri p yatih teritoriyi krayini zajmayut gori ta pagorbi cherez sho Greciya vvazhayetsya tretoyu sered najgoristishih krayin Yevropi pislya Norvegiyi ta Albaniyi Gora Olimp iz pikom Mitikas visotoyu 2 917 m najvisha v Greciyi Zavdyaki legendarnomu panteonu davnogreckih olimpijskih bogiv vona sogodni ye odnim iz najpopulyarnishih marshrutiv dlya alpinistiv ta inshih turistiv Zahidna Greciya vkrita nizkoyu ozer ta bolit perevazhno v oblasti girskogo pasma Pind sho ye prodovzhennyam girskoyi sistemi Dinarskih Alp i syagaye maksimalnoyi visoti 2 637 m vershina Smolikas Dinarski Alpi prostyagayutsya cherez centralnij Peloponnes peretinayut ostrovi Kitera ta Antikitera Egejske more ta zakinchuyutsya na ostrovi Krit Doslidzhennya tektoniki regionu doveli sho ostrovi Egejskogo morya ye pikami pidvodnogo prodovzhennya girskoyi sistemi Sam Pind harakterizuyetsya visokimi krutimi vershinami tut shiroko rozvineni karstovi landshafti Na pivnichnomu shodi Greciyi roztashovanij inshij girskij masiv Rodopi yakij u mezhah krayini zajmaye vsyu teritoriyu periferiyi Shidnoyi Makedoniyi ta Frakiyi Cya oblast vkrita gustimi pradavnimi lisami Shiroko vidomij za mezhami Greciyi zapovidnik Lis Dadia v administrativnomu plani nalezhit do nomu Evros sho na krajnomu pivnichnomu shodi krayini Prostori rivnini roztashovani golovnim chinom u periferiyah Fessaliya Centralna Makedoniya ta Frakiya Do nih pridilyayutsya osnovni silskogospodarski regioni Greciyi Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Greciyi Klimat Dokladnishe Klimat Greciyi Klimat pidsonnya krayini subtropichnij seredzemnomorskij zi spekotnim i suhim litom m yakoyu doshovoyu zimoyu U roci 300 310 sonyachnih dniv Seredni temperaturi sichnya 4 12 C lipnya 25 27 C Opadiv na rivninah 400 700 mm u gorah do 1500 mm na rik Zavdyaki svoyij unikalnij geografiyi Greciya maye nizku mikroklimatichnih zon iz miscevimi vidminnostyami U pivnichnij ta pivnichno shidnij chastini materikovoyi Greciyi na zahid vid girskogo pasma Pind klimat vologishij i maye deyaki risi tipovi dlya morskogo klimatu Na shid vid Pindu pidsonnya zdebilshogo posushlive a pogoda porivnyano bilsh vitryana Tipovij posushlivij seredzemnomorskij klimat panuye na ostrovah Egejskogo morya osoblivo ostrovah arhipelagiv Kiklad ta Dodekanesu pivdennij i centralnij chastinah ostrova Evbeya rivninnih rajonah Attiki shidnih ta pivdennih rajonah Peloponnesu i nizinnih rajonah na Kriti Vprodovzh lita pogoda majzhe zavzhdi sonyachna j posushliva ridki opadi nabuvayut ris zlivi iz grozami Zimi trivayut tut nedovgo vipadaye mokrij snig ale zdebilshogo vzimku traplyayutsya trivali stijki doshi sho mozhut prizvoditi do pidtoplen priberezhnih rajoniv U sichni 2022 roku u Greciyi vipala anomalna kilkist snigu 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine sho zupinila robotu infrastrukturi mist na kilka dniv Grunti j roslinnist Grunti v priberezhnih i nizkogirnih rajonah korichnevi i buro korichnevi v Shidnij Fessaliyi na Peloponnesi Sporadah girski chervoni grunti Gruntovo klimatichni umovi bilshosti oblastej Greciyi spriyatlivi dlya vinogradarstva odnak u bagatoh rajonah grunti takozh piddayutsya intensivnim erozijnim procesam Roslinnist Greciyi riznomanitna zafiksovano blizko 5500 vidiv roslin osoblivo bagata na unikalni endemichni vidi Vrazhaye bezlich dikih kvitiv osoblivo navesni koli vsi shili vkriti riznobarvnim kilimom Sered nih anemoni kosariki ciklameni pivniki tyulpani liliyi i bagato inshih Najcinnishim derevom dlya vsogo Seredzemnomor ya ye oliva z plodiv yakoyi vigotovlyayut olivkovu oliyu Poshireni bagatovikovi platani i kiparisi U minulomu teritoriya Greciyi bula gusto zalisnenoyu odnak bilshu chastinu lisiv lyudi znishili she na pochatku antichnosti Najbilshi lisovi masivi narazi zbereglisya v pivnichnij Greciyi v gorah Frakiyi Makedoniyi ta Epiru Krim togo na pivnichnih i shidnih ostrovah Egejskogo j Ionichnogo moriv znachni teritoriyi vkriti sosnovimi i shirokolistyanimi lisami Suchasna lisistist stanovit blizko 15 Zafiksovano ponad 200 vidiv derev U pivdennij chastini materikovoyi Greciyi do visot 750 900 m poshireni makvis predstavlenij vichnozelenimi chagarnikami yak ot mirt yalivec rokitnik teren tosho dibrovi ta sosnovi lisi Na visotah do 1000 m rozpovsyudzheni listopadni shirokolistyani dereva dub buk kashtan yasen Na girskih vershinah zrostayut perevazhno yalicevo sosnovi lisi Na pivnochi Greciya dub poshirenij perevazhno na nizkih shilah Na visotah do 750 1000 m rozpovsyudzheni lisi z yasena klena lipi v yaza kashtana voloskogo goriha Do visot 1800 1950 m poshireni bukovi a vishe hvojni lisi Verhnya mezha lisu blizko 2 000 m na gori Olimp 2 200 m vishe poshireni girski luki z velikoyu kilkistyu endemichnih roslin Ostannimi rokami anomalno spekotni litni sezoni suprovodzhuyutsya lisovimi pozhezhami sho zavdali znachnoyi shkodi ne tilki roslinnosti ale j ekosistemam zagalom Tvarinnij svit Z tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi tyulen monah yakij i dosi zustrichayetsya u priberezhnih vodah Sered inshih morskih ssavciv najposhirenishi delfini Z pomizh hizhih ssavciv u gorah donini zustrichayutsya lisicya dikij lisovij kit burij vedmid sirij hom yak U gorah Pindu uzdovzh kordonu z Bolgariyeyu zustrichayetsya kozel alpijskij Pivnichni lisi takozh sluguyut domivkoyu kunicyam blagorodnomu olenyu sarnam vovkam dikim kabanam ta risi V lisah na pivdni krayini takozh zustrichayutsya shakali Najchislennishi sered ssavciv grizuni pivdenni vidi kazhaniv i komahoyidni zemlerijki yizhaki kroti U Greciyi takozh bagato zmij yashirok cherepah osoblivo poshireni suhodilni grecki cherepahi Voni legko perenosyat speku i brak vologi v posushlivij litnij sezon Sered yashirok dlya Greciyi najtipovishi skelna grecka gostrogolova peloponneska ionichna i najbilsha v Yevropi zelena yashirka Sered zmij osoblivo poshireni polozi vuzhi rogata gadyuka Sered hizhih ptahiv perevazhayut sovi orli i shuliki na uzberezhzhyah bagato martiniv Harakterni dlya Greciyi takozh dovgonosij baklan kucheryavij pelikan leleka U lisah zhive pivdennij zelenij dyatel girska vivsyanka Ohorona prirodi Dokladnishe Nacionalni parki Greciyi Nacionalnij park Vikos Aoos Teritoriya Greciyi vkraj rozdroblena maye bagato ekosistem Majzhe 5 vsiyeyi beregovoyi liniyi Greciyi zajmayut ekologichno chutlivi vodno bolotni teritoriyi 11 z nih vzyati pid ohoronu derzhavi Dvi tretini vsogo naselennya Greciyi zhive ne dali nizh za 2 km vid berega de roztashovani najbilshi mista krayini Turistichni potoki spryamovani na uzberezhzhya Greciyi stvoryuyut znachne navantazhennya na ekosistemi regionu Dlya pidtrimki ekologichnogo balansu v osoblivo krihkih ekosistemah stvoryuyutsya ohoronni teritoriyi nacionalni parki zakazniki ta zapovidniki Sered suhodilnih nacionalnih parkiv Greciyi Olimp Parnita Parnas Samariya Vikos Aoos Enos Sunion Iti Pind ozero Prespa Ye takozh dva morski nacionalni parki Nacionalnij morskij park Alonisos Pivnichni Sporadi ta Zakinf Ekologichnij muzej prosto neba v Epiri prirodnij park Burazani Krim togo ye 51 ohoronna prirodna pam yatka 113 ornitologichnih centriv i 300 teritorij merezhi CORINE angl Coordination of Information on the Environment Ekologichni problemi Smog nad Afinami viglyad z Akropolya veresen 2008Dim vid lisovih pozhezh plosha Sintagma serpen 2009 Zagalom teritoriya Greciyi harakterizuyetsya nizkim rivnem ekologichnoyi nebezpeki ta dopustimim rivnem tehnogennogo navantazhennya Nespriyatlivij ekologichnij stan sklavsya tilki v rajonah miskih aglomeracij Afin ta Salonik de meshkaye blizko 3 mln osib abo 26 vsogo naselennya krayini Zokrema monitoring OECD pokazav sho najgostrishi problemi ohoroni navkolishnogo seredovisha cih rajoniv visokij riven zabrudnenosti atmosfernogo povitrya vikidami CO2 spoluk SOx ta NOx a takozh nedostatnij stupin ochishennya stichnih vod yaki skidayutsya u prirodni vodotoki ta vodojmi Zabrudnennya vodi rezultat bagatorichnogo skidannya zi stichnimi vodami promislovih zabrudnyuvachiv silskogospodarskih toksichnih himikativ yak ot dobriva i pesticidi Zatoka Saronikos use pivnichne ta shidne uzberezhzhya yakoyi zajmayut Afini ta Pirej odna z najzabrudnenishih Zagalom Greciya volodiye 54 km vodnih resursiv ale 81 z nih zalucheno u silskomu gospodarstvi ta 3 u promislovih cilyah Problema zabrudnennya atmosfernogo povitrya vinikla yak pryamij naslidok znevagi do ekologichnih zahodiv pid chas shvidkogo promislovogo rostu v 1970 h rokah u poyednanni z nezbalansovanim rozvitkom i neregulovanim rozrostannyam mist tak 50 industrialnih pidpriyemstv Afin pobudovano v centri mista Krim togo geomorfologichni umovi Attiki pereshkodzhayut shvidkomu rozsiyuvannyu zabrudnyuvachiv u povitri Zokrema lisovi pozhezhi 2009 roku sprichinili utvorennya dimovoyi zavisi nad Afinami Derzhavni programi spryamovani na znizhennya vikidiv dioksidu vuglecyu ta svincyu v atmosferne povitrya buli rozgornuti 1978 roku koli cherez smog meshkanci Attiki masovo pochali zvertatis do likaren zi skargami na dihalnu ta sercevo sudinnu sistemi Z chervnya po serpen 1982 roku uryad zakriv 87 pidpriyemstv 73 pidpriyemstvam nakazano skorotiti vikidi avtomobilyam zaboroneno ruh centrom Afin U sichni 1988 roku avtopark taksi v centri Afin zmensheno na 50 a privatnim avtomobilyam zaboroneno ruh troma osnovnimi miskimi magistralyami Dlya skorochennya vikidiv dioksidu sirki zaboroneno vikoristannya siroyi nafti dlya centralnogo opalennya ta vzhito zahodiv zi znizhennya vmistu sirki u dizelnomu palivi ta sirij nafti Faktichno zaboroneni legkovi ta malotonazhni vantazhni avtomobili z dizelnimi dvigunami Rozv yazannyu problem dopomoglo j budivnictvo 2 ta 3 gilki Afinskogo metropolitenu Vidtak iz pochatku 2000 h rokiv problema smogu uspishno virishuyetsya a riven dioksidu vuglecyu ta oksidiv sirki j azotu stabilizovano na dopustimomu rivni Upravlinnya vodnimi resursami v Greciyi takozh dosyaglo znachnogo progresu v ostanni roki osoblivo pislya stvorennya novih pravovih vimog shodo vodokoristuvannya ta vodovidvedennya V period mizh 1992 i 2002 rokami navit vdalos skorotiti zabir vodi dlya silskogo gospodarstva na 2 5 Prote deyaki sered najbilshih richok Greciyi Aksios Strimon Nestos Evros ozera Dojran ta Prespa zhivlyatsya vodami pritok sho protikayut ne tilki teritoriyeyu Greciyi ale j susidnih krayin Vidtak dlya Greciyi nadzvichajnoyi vazhlivosti nabuvaye potreba koordinaciyi svoyih zusil z inshimi derzhavami IstoriyaAleksandr MakedonskijDokladnishe Istoriya Greciyi ta Starodavnya Greciya Greciya vvazhayetsya koliskoyu zahidnoyi civilizaciyi Blizko 3 tisyach rokiv do n e na ostrovi Krit vinikla visokorozvinena minojska civilizaciya kultura yakoyi zgodom poshirilas i na materik Za neyu nastupila krito mikenska abo egejska kultura Piznishe vinikali vlasne grecki polisi a takozh antichni mista Pivnichnogo Prichornomor ya Velikoyi Greciyi Maloyi Aziyi Kultura nadzvichajnogo rivnya rozvitku shirilas usim seredzemnomorskim regionom sho vidbilos v arhitekturi teatri nauci ta filosofiyi Polisi Afini ta Sparta vidigrali providnu rol u peremozi nad Persiyeyu vtim sami piznishe buli zatmareni Fivami a zgodom Makedonskim carstvom Ostannye pid provodom Filippa II Makedonskogo ta jogo sina Aleksandra Velikogo dosyaglo nadzvichajnoyi mogutnosti yaka bula provisniceyu pochatku epohi ellinizmu Vona trivala do 146 roku do nashoyi eri koli Ellada opinilas u zalezhnosti vid Rimskoyi imperiyi Podalshij vzayemovpliv ellinskoyi ta rimskoyi kultur formalizuvavsya u kulturi Vizantijskoyi imperiyi stvorenoyi 330 roku navkolo Konstantinopolya Vin zalishavsya osnovnim kulturnim centrom vprodovzh tisyachi rokiv do svogo padinnya pid natiskom Osmanskoyi imperiyi 30 zhovtnya 1453 r Na pochatku osmanskoyi dobi predstavniki greckoyi inteligenciyi migruvali u krayini Zahidnoyi Yevropi de vidigrali vazhlivu rol u zahidnoyevropejskomu Vidrodzhenni Prote sistema osmanskih milletiv cherez izolyaciyu dopomagala pravoslavnim grekam zberigati svoyi tradiciyi vprodovzh chotiroh stolit spriyala yih zgurtovanosti na osnovi religiyi yaka vidigrala vazhlivu rol u formuvanni suchasnoyi greckoyi identichnosti Novogreckij period Dokladnishe Istoriya suchasnoyi Greciyi Ioann Kapodistriya pershij Prezident Greciyi Svoyu nezalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi Greciya zdobula 1830 roku pislya nacionalno vizvolnoyi vijni 1821 1829 rokiv Pershim prezidentom nezalezhnoyi Greciyi stav Ioann Kapodistriya Prote Veliki derzhavi virishili yiyi dolyu vstanovili monarhiyu ta zaprosili na greckij prestol nepovnolitnogo Ottona Bavarskogo z dinastiyi Vittelsbahiv Povstannya 3 veresnya 1843 roku zmusilo korolya Ottona nadati Konstituciyu ta zasnuvati predstavnicki Nacionalni zbori Prote 1863 roku Otton buv povalenij a na greckij prestol zaprosili danskogo princa Vilgelma yakij prijnyav im ya korolya Georga I Na chest jogo koronaciyi Velika Britaniya podaruvala Greciyi Ionichni ostrovi 1877 roku za iniciativoyu Harilaosa Trikupisa najyaskravishoyi figuri greckoyi politiki togo chasu korol buv pozbavlenij prava vplivati na Nacionalni zbori visunennyam votumu nedoviri prem yer ministru krayini Pislya zavershennya Balkanskih voyen 1912 1913 rokiv Greciya zmogla znachno rozshiriti svoyi teritoriyi Zgodom politichna borotba mizh korolem Kostyantinom I ta harizmatichnim prem yer ministrom Elefteriosom Venizelosom rozkolola grecke suspilstvo naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Pislya zavershennya ostannoyi Greciya vstupila u vijnu z Turechchinoyu na choli z Mustafoyu Kemalem Atatyurkom Cya vijna prizvela do vtrati Greciyeyu chastini teritoriyi ta masovogo obminu naselennyam mizh dvoma krayinami v ramkah pidpisanogo 24 lipnya 1923 Lozannskogo mirnogo dogovoru Prem yer ministr Elefterios Venizelos 28 zhovtnya 1940 roku fashistska Italiya zazhadala vid nejtralnoyi Greciyi nadati placdarm dlya rozmishennya svoyih sil na sho prem yer ministr Ioannis Metaksas vidmoviv kategorichnim Ni grec Oxi rozumiyuchi sho teper vijna dlya Greciyi staye nevidvorotnoyu Hocha nimecki vijska buli vivedeni z teritoriyi krayini tilki 1944 roku vnaslidok dij radyanskoyi armiyi sho nastupala u napryamku Yugoslaviyi z 1942 roku Greciya svyatkuye 28 zhovtnya yak zagalnonacionalne svyato Den Ohi U gromadyanskij vijni 1946 roku komunistichna partiya Greciyi zaznala porazki 1949 roku u Greciyi vidnovleno monarhiyu yaka bula ostatochno skasovana 21 kvitnya 1967 roku pislya vijskovogo perevorotu chornih polkovnikiv pidtrimuvanih deyakimi kolami SShA Rezhim polkovnikiv viyavivsya absolyutno bezporadnim koli 20 lipnya 1974 roku Turechchina napala na Kipr Pislya povalennya vijskovoyi hunti 1975 roku bulo prijnyato novu Konstituciyu v krayinu z Parizha povernuvsya poperednij prem yer ministr Konstantinos Karamanlis a za rezultatami vsenarodnogo referendumu monarhiyu bulo skasovano i Greciya vreshti stala parlamentskoyu respublikoyu Na protivagu Novij demokratiyi Karamanlisa Andreas Papandreu zasnuvav PASOK ci partiyi i nini zalishayutsya najvplivovishimi v krayini 1980 roku Greciya povtorno priyednalas do vijskovoyi organizaciyi NATO 1974 roku vona vijshla z neyi na znak protestu proti okupaciyi Pivnichnogo Kipru 1 sichnya 1981 roku Greciya vstupila do YeS U Makedonskomu pitanni Greciya i dosi zalishalasya nepohitnoyu u svoyemu rishenni ne viznavati Pivnichnu Makedoniyu cherez sprobi ostannoyi zayaviti svoyi prava na istoriko kulturnu spadshinu Makedoniyi Suchasnist Chinnij prem yer ministr Greciyi Kiriakos Micotakis U grudni 2008 roku v Afinah spalahnuli masovi zavorushennya yaki shvidko ohopili krayinu ta skolihnuli vsyu Yevropu Prichinoyu zavorushen bulo davno narostayuche nevdovolennya ekonomichnim stanovishem yake znachno uskladnyuvalos u zv yazku iz Vsesvitnoyu ekonomichnoyu krizoyu 2008 roku Privodom do rozgortannya masovih akcij protestu sho neridko pererostali u pogromi ta bezlad stalo vbivstvo 6 grudnya 16 richnogo pidlitka patrulnim afinskoyi policiyi Vid vesni 2010 roku spravzhnim viprobuvannyam dlya uryadu Jorgosa Papandreu stali majzhe bezperervni zagalnonacionalni strajki zavorushennya ta terakti Prote borgova kriza sprichinila she bilshe napruzhennya ta zreshtoyu politichnu krizu U listopadi 2011 roku Jorgos Papandreu pishov u vidstavku Bulo sformovano uryad shirokoyi koaliciyi na choli iz bezpartijnim Lukasom Papadimosom Novi dostrokovi vibori v parlament vidbulisya 6 travnya 2012 roku na yakih peremogla Nova demokratiya ND a novim prem yer ministrom stav yiyi lider Antonis Samaras Zreshtoyu j ND ne spromoglasya vivesti ekonomiku Greciyi iz recesiyi Naprikinci listopada 2014 roku v Greciyi projshli zagalnonacionalni strajki proti zahodiv zhorstkoyi ekonomiyi Pislya cogo opoziciya na choli iz SIRIZA vistupila iz vimogoyu dostrokovih viboriv Samaras iniciyuvav provedennya yaki vidbulisya u tri turi Odnak parlament tak i ne zmig obrati novogo prezidenta krayini 29 grudnya 2014 roku priznacheni novi pozachergovi parlamentski vibori na 25 sichnya 2015 roku Na cih viborah peremogla ranishe opozicijna livoradikalna koaliciya SIRIZA Vidtak Kabinet ministriv Greciyi ocholiv yiyi lider Aleksis Cipras Koaliciyu sformuvali vlasne SIRIZA ta Nezalezhni greki Cipras odrazu proyaviv sebe dosit principovim politikom vistupayuchi proti novih ekonomichnih zobov yazan Greciyi ta napolyagayuchi na restrukturizaciyi abo j spisanni borgiv Priznachenij nim ministr finansiv Yanis Varufakis neodnorazovo oficijno zayavlyav pro vidmovu podalshoyi spivpraci iz trijkoyu misiya YeS Yevropejskogo Centrobanku ta MVF 5 chervnya 2015 r Greciya vidmovilas vchergove pererahuvati koshti MVF 26 chervnya 2015 r Cipras vidhiliv propoziciyu po 5 mis podovzhennya programi finansovoyi dopomogi Greciyi ta rizko rozkritikuvav kreditoriv zvinuvativshi yih u provedenni politiki vidnosno Greciyi zasnovanoyi na shantazhi ta ultimatumah 1 lipnya 2015 r Greciya faktichno dopustila tehnichnij defolt ne pererahuvavshi MVF transh u rozmiri 1 54 mlrd 5 lipnya 2015 r vidbuvsya nacionalnij referendum pro podalshe prijnyattya finansovoyi dopomogi Usi ci podiyi vidbuvalisya na foni zhvavogo obgovorennya mozhlivogo scenariyu Grexit u Vtim 14 serpnya 2015 r pislya debativ Greckij parlament pidtrimav novij plan ekonomichnoyi dopomogi Greciyi kreditorami v obmin na novi reformi ta novi zhorstki zahodi ekonomiyi Dlya prijnyattya rishennya vistachilo golosiv opoziciyi yaku skladali Nova demokratiya ND PASOK ta Rika To Potami ce dovelo sho SIRIZA vtratila bilshist 20 serpnya 2015 r pislya otrimannya pershogo transhu dopomogi Aleksis Cipras podav u vidstavku Timchasovij uryad Greciyi ocholila Vasilika Tanu Hristofilu Na novih dostrokovih parlamentskih viborah 20 veresnya 2015 r znovu peremogla SIRIZA nabravshi 35 46 viperedivshi ND iz 28 10 golosami viborciv Novu koaliciyu v parlamenti sformuvali SIRIZA ta Nezalezhni greki 23 veresnya 2015 r Politichna sistemaDokladnishe Greciya za formoyu pravlinnya ye parlamentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident yakij obirayetsya parlamentom na p yatirichnij termin Derzhavnij ustrij unitarna derzhava Chinna Konstituciya Greciyi prijnyata p yatim sklikannyam Greckogo parlamentu 1975 roku pislya padinnya rezhimu vijskovoyi hunti 1967 1974 rokiv Dvichi polozhennya Konstituciyi pereglyadalis 1986 ta 2001 roku Konstituciyeyu Greciyi sho skladayetsya zi 120 statej peredbacheno podil vladi na vikonavchu zakonodavchu ta sudovu gilki i nadano shiroki garantiyi zminami 2001 roku gromadyanskih svobod ta socialnih prav Div takozh Konstituciya Greciyi 1975 ta Prezident Greciyi Vikonavcha vlada Vikonavcha vlada zdijsnyuyetsya Prezidentom Respubliki ta Kabinetom Ministriv Greciyi Popravkami do Konstituciyi vnesenimi 1986 roku obov yazki ta prava Prezidenta znachno obmezheni Zaraz vlada Prezidenta nominalna vin zdebilshogo vikonuye funkciyi predstavnictva derzhavi na mizhnarodnij areni Chinnij Prezident Greciyi Katerina Sakellaropulu Povnota politichnoyi vladi v Greciyi nalezhit prem yer ministru krayini Prem yer ministrom Greciyi tobto golovoyu uryadu staye lider politichnoyi partiyi sho peremogla na parlamentskih viborah Formalno kandidaturu prem yer ministra podaye ta zatverdzhuye Prezident Respubliki Takozh Prezident priznachaye na posadi ta zvilnyaye vid obov yazkiv chleniv Kabinetu Ministriv Greciyi Div takozh Prem yer ministr Greciyi ta Kabinet ministriv Greciyi Parlament Dokladnishe Parlament Greciyi Za konstituciyeyu derzhavi usya zakonodavcha vlada nalezhit odnopalatnomu parlamentu deputati yakogo obirayutsya na 4 roki pryamim zagalnim golosuvannyam Prezident Respubliki maye pravo rozpustiti parlament ranishe zakinchennya terminu diyi parlamentu za propoziciyeyu Kabinetu Ministriv yaksho take rishennya pov yazane z nacionalnim pitannyam vinyatkovoyi vazhlivosti Usi postanovi yaki prijmaye parlament maye pidpisati Prezident Respubliki abi voni nabrali chinnosti Politichni partiyi Dokladnishe Politichni partiyi Greciyi Na parlamentskih viborah 9 kvitnya 2000 roku do parlamentu Greciyi projshli nastupni politichni partiyi Vsegreckij socialistichnij ruh 158 misc 53 Nova demokratiya 125 misc 41 5 Komunistichna partiya Greciyi 11 misc 3 5 6 misc 2 Div takozh Parlamentski vibori u Greciyi 2012 Sudova vlada Dokladnishe Sudova sistema Greciyi Sudova sistema Greciyi nezalezhna vid vikonavchoyi ta zakonodavchoyi vladi ta skladayetsya z troh verhovnih sudiv Kasacijnogo sudu grec Areios Pagos areopag Derzhavnoyi Radi grec Symboylio ths Epikrateia s i Palati auditoriv grec Elegktiko Synedrio Do sudovoyi sistemi derzhavi takozh vhodyat gromadski sudi yaki rozglyadayut civilni ta kriminalni spravi ta administrativni sudi suddi yakih virishuyut superechki mizh gromadyanami ta administrativnimi organami Greciyi Zovnishnya politika Dokladnishe Zovnishnya politika Greciyi Chlenstvo v mizhnarodnih organizaciyah OON YeS OBSYe NATO Mizhderzhavna organizaciya ekonomichnogo spivrobitnictva i rozvitku Organizaciya Chornomorskogo ekonomichnogo spivrobitnictva Ukrayinsko grecki vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko grecki vidnosini Uryad Greciyi oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 31 grudnya 1991 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 15 sichnya 1992 roku U Greciyi Afini diye ukrayinske posolstvo i konsulstvo a v Kiyevi posolstvo Greciyi Derzhavni simvoli Derzhavnij prapor 9 bilo blakitnih smug iz hrestom vidpovidaye 9 skladam u nacionalnomu gasli Svoboda abo smert Pershij nacionalnij prapor buv zapochatkovanij u 1821 r generalom Oleksandrom Ipsilanti chervonij iz bilim hrestom Z 1833 r chervonij kolir buv zaminenij blakitnim Derzhavnij gerb blakitnij shit iz bilim hrestom v obramlenni dvoh olivkovih gilok yak simvoli providnoyi religiyi v Greciyi pravoslav ya Gimn Greciyi z 1860 roku slavetnij Gimn pro volyu napisanij fundatorom novogreckoyi poeziyi Dionisiosom Solomosom v 1823 roci i pokladenij na muziku pershim pomitnim iz novogreckih kompozitoriv Nikolaosom Mandzarosom Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij podil Greciyi Periferiyi Greciyi ta Mista Greciyi Div takozh en Administrativno Greciya podilyayetsya na 13 periferij 9 z nih roztashovani na materikovij chastini reshta 3 ostrivni Za administrativnim podilom 1997 roku isnuvali 3 gipernomi a periferiyi podilyalis na 50 nomiv Krim togo nomarhiya Attika vklyuchala 4 nomi Afini Shidna Attika Pirej ta Zahidna Attika Nomi svoyeyu chergoyu podilyalis na demi municipaliteti Pislya prijnyattya 2010 roku Programi Kallikratis podil na nomi skasovanij Novij administrativnij podil Greciyi nabrav chinnosti 1 sichnya 2011 roku Decentralizovana administraciya Stolicya Periferiyi Plosha km Naselennya KartaAttiki Afini Attika 3 808 3 761 810Makedoniyi i Frakiyi Saloniki Centralna Makedoniya Shidna Makedoniya ta Frakiya 32 968 2 483 019Epiru ta Zahidnoyi Makedoniyi Yanina Epir Zahidna Makedoniya 20 553 1 094 326Fessaliyi i Centralnoyi Greciyi Larisa Fessaliya Centralna Greciya 29 586 1 359 217Peloponnesu Zahidnoyi Greciyi ta Ioniyi Patri Peloponnes Zahidna Greciya Ionichni ostrovi 29 147 1 592 432Egejskih ostroviv Pirej Pivnichni Egejski ostrovi Pivdenni Egejski ostrovi 9 122 508 807Kritu Iraklion Krit 8 259 601 131Avtonomna chernecha oblast Svyatoyi Gori Afon maye osoblivij status ta vlasnij vizovij rezhim Stolicya Greciyi misto Afini grec A8hna odne z najdavnishih mist svitu ta odnochasno odna z najmolodshih stolic u Yevropi cogo statusu misto nabulo tilki 1834 r pislya podij Greckoyi nacionalno vizvolnoyi vijni XIX stolittya Nini u stolici meshkaye blizko 35 vsogo naselennya krayini razom iz Pireyem narahovuyetsya blizko 3 5 mln zhiteliv Ce gamirne i temperamentne misto stovpotvorinnya v centri kontrastuye z majzhe silskim viglyadom peredmistya Suchasni Afini poyednali v sobi protilezhnosti greckogo i maloazijskogo sposobu zhittya Saloniki grec 8essalonikh stolicya greckoyi oblasti Makedoniya druge za znachennyam ta velichinoyu misto Greciyi lezhit na berezi zatoki Termayikos Vprodovzh bagatoh stolit Saloniki zalishalis vazhlivim kulturnim ta golovnim religijnim centrom Elladi Sogodni ce takozh potuzhnij ekonomichnij ta osvitnij centr krayini Shoroku v Salonikah provoditsya odna z najbilshih u sviti Mizhnarodnih vistavok a Fessalonikijskij universitet Aristotelya ye najbilshim vishim navchalnim zakladom Greciyi Status avtonomnogo regionu maye chernecha respublika Afon roztashovana v centralnij ta pivdennij chastini shidnogo pivostrova Halkidiki Ajon Oros Ce samokerovana gromada dvadcyati pravoslavnih monastiriv sho z 1313 roku perebuvayut pid bezposerednoyu cerkovnoyu yurisdikciyeyu Konstantinopolskogo Patriarha Suverenitet Greciyi nad pivostrovom zakriplenij Lozanskoyu ugodoyu 1923 roku Na vidminu vid inshih yeparhij Konstantinopolskogo Patriarhatu na Afoni vikoristovuyetsya yulianskij kalendar zokrema v administrativnih dokumentah Deyaki skiti ta isihasteriyi cherez svoyi proputinski poglyadi konfliktuyut z vladoyu Patriarha Konstantinopolskogo Dlya pravoslavnih vsogo svitu Afon odne z golovnih svyatih misc a takozh ob yekt svitovoyi spadshini YuNESKO Zbrojni sili GreciyiDokladnishe Zbrojni sili Greciyi Zbrojni sili Greciyi derzhavna struktura z ozbroyenimi vijskovimi formuvannyami sho vidpovidno do Konstituciyi Greciyi priznachena dlya zahistu svobodi nezalezhnosti ta teritorialnoyi cilisnosti i maye u svoyemu skladi suhoputni vijska vijskovo morski sili ta vijskovo povitryani sili Greckoyi Respubliki Zbrojni sili Greciyi komplektuyutsya na pidstavi zakonu pro zagalnij vijskovij obov yazok Chiselnist zbrojnih sil 2000 roku skladala 158 tis vijskovosluzhbovciv Zagalni vitrati na armiyu 2000 roku sklali 3 3 mlrd dolariv SShA Greciya vitrachaye najbilshij procent valovogo vnutrishnogo produktu 4 3 VVP na oboronu sered derzhav chleniv NATO Osnovna prichina vitrat polyagaye v zagrozi vid Turechchini Soldati greckoyi armiyi mirotvorchij kontingent v Bosniyi i Gercegovini Greckij vinishuvach F 1C Mirazh Greckij fregat Gidra v Pirejskomu portu Vishij organ upravlinnya Zbrojnih Sil ministerstvo oboroni Greciyi organ vijskovogo upravlinnya Generalnij shtab Nacionalnoyi oboroni Greciyi grec Geniko Epiteleio E8nikhs Amynas GEE8A Greciya chlen NATO ta bere uchast v operaciyah v Afganistani Bosniyi Chadi ta Kosovo Pid chas vedennya vijni za nezalezhnist proti Osmanskoyi imperiyi v 1821 roci buli stvoreni grecki suhoputni sili ta flot U veresni 1912 roku sformovano vijskovo povitryani sili yak tretij vid zbrojnih sil Zbrojni sili Greciyi brali uchast u Balkanskih vijnah proti tureckoyi ta bolgarskoyi armiyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni zbrojni sili Greciyi brali uchast na storoni soyuznikiv a potim u 1919 roci brali uchast v ekspediciyi Antanti v Ukrayini Greko turecka vijna 1919 1922 rokiv zakinchilasya porazkoyu obernulasya vtratoyu teritorij ta Maloazijskoyu katastrofoyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Greciya pid provodom diktatora Ioannisa Metaksasa vidhilila italijskij ultimatum pro zdachu 28 zhovtnya 1940 roku i zmogla dati vidsich italijskim vijskam ta vidtisniti yih na albanskij kordon Zbrojni sili Greciyi buli peremozheni tilki za dopomogoyu vijskovogo vtruchannya nimeckogo vermahtu j bolgarskih zbrojnih sil u kvitni ta travni 1941 roku Grecki zbrojni sili brali uchast u Korejskij vijni 1950 h rokiv U kvitni 1967 roci vnaslidok zakolotu vijskovij rezhim na choli z Georgiosom Papadopulosom zahopiv vladu u Greciyi Kiprskij konflikt ta nastupne vtorgnennya tureckih vijsk na Kipr u 1974 roci prizveli do padinnya vijskovoyi diktaturi i povernennya do demokratiyi zusillyami prem yer ministra Konstantinosa Karamanlisa EkonomikaRist VVP u porivnyani z Velikimi krayinami period 1951 1979 rr UK Velika Britaniya FR Franciya DE Nimechchina GR Greciya US SShADokladnishe Ekonomika Greciyi Greciya rozvinena industrialno agrarna derzhava Valovij vnutrishnij produkt VVP 2006 roku sklav 251 7 mlrd dolariv SShA 38 misce u sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 23 5 tis dolariv 34 misce u sviti Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 21 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom iz lisovim gospodarstvom i ribalstvom 6 sfera obslugovuvannya 73 stanom na 2006 rik Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya tak 20 promislovist i budivnictvo 12 agrarne lisove i ribne gospodarstva 68 sfera obslugovuvannya stanom na 2006 rik Nadhodzhennya do derzhavnogo byudzhetu Greciyi za 2006 rik sklali 99 2 mlrd dolariv SShA a vitrati 106 7 mlrd deficit stanoviv 7 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Greciya perezhila Grecke ekonomichne divo Tempi prirostu VVP u serednomu stanovili 7 v period mizh 1950 i 1973 rokami Z togo chasu Greciya zdijsnila ryad strukturnih ta finansovih reform otrimuyuchi pri comu znachnu finansovu pidtrimku Yevropejskogo soyuzu U 2001 roci Greciya doyednalas do Yevrozoni Shorichnij pririst VVP perevishuvav vidpovidnij riven bilshosti yiyi partneriv u YeS U suchasnij ekonomici Greciyi sfera poslug stanovit najbilshu chastku ta yavlyaye soboyu najvazhlivishij ta vodnochas shvidkozrostayuchij sektor ekonomiki za yakim sliduyut promislovist ta silske gospodarstvo Turizm u Greciyi odne z osnovnih dzherel valyutnih nadhodzhen vin prinosit derzhavi ponad 15 VVP i robotu 16 5 vid zagalnoyi kilkosti zajnyatogo naselennya Na derzhavnij sektor Greciyi pripadaye blizko 40 VVP odnak uryad vzhivaye usih zahodiv po podalshomu znizhennyu jogo chastki U promislovomu sektori perevazhayut visoki tehnologiyi virobnictva obladnannya osoblivo telekomunikacij Do inshih vazhlivih galuzej nalezhat tekstilna himichna promislovist budivelnih materialiv mashinobuduvannya transportnogo obladnannya ta elektrichnih priladiv 10 VVP prinosit Greciyi budivnictvo oskilki neshodavno cej sektor perezhivav bum u zv yazku z Afinskoyu Olimpiadoyu 2004 roku Silske gospodarstvo viroblyaye nini lishe 7 VVP Na pochatku 2000 h rokiv Greciya bula odnim iz providnih investoriv v ekonomiki majzhe usih yiyi balkanskih susidiv Nacionalnij bank Greciyi v 2006 roci pridbav 46 akcij tureckogo Finansbanku ta 99 44 akcij serbskogo Vojvođanska Bank Za danimi universitetu Groningena u period 1995 2005 rokiv Greciya stala krayinoyu z najbilshim vidnoshennyam robota chas sered inshih yevropejskih krayin greki pracyuvali v serednomu 1 900 godin na rik druge misce posili ispanci 1 800 godin na rik 2007 roku serednij pracivnik u Greciyi zaroblyav blizko 20 na godinu Immigranti stanovlyat majzhe chastinu robochoyi sili v Greciyi voni zajnyati zdebilshogo v silskomu gospodarstvi ta na budivnictvi Trudovi resursi Greciyi na 2009 rik stanovili 4 577 miljona osib abo 46 vid zagalnoyi kilkosti naselennya ce drugij pokaznik sered krayin OESR pislya Pivdennoyi Koreyi 48 vid zagalnoyi kilkosti naselennya Kilkist trudyashih u krayini na 1 pensionera stanovit 4 osobi prognozuyetsya znizhennya kilkosti trudyashih do 2 osib Serednij dohid na dushu naselennya zris iz 30 661 u 2008 roci do 31 704 028 dolariv SShA u 2009 roci Za kupivelnoyu spromozhnistyu naselennya Greciya 2009 roku posila 25 misce u sviti Odnochasno kilkist bezrobitnih zrosla z 9 8 v zhovtni 2009 roku do 12 6 u veresni 2010 roku ta do 13 5 v zhovtni 2010 roku Za danimi indeksu rozvitku lyudskogo potencialu 2007 roku vklyuchno oprilyudnenimi 5 zhovtnya 2009 roku Greciya posidaye 25 misce u sviti i nalezhit do grupi rozvinenih krayin Vnaslidok svitovoyi finansovoyi krizi ekonomika Greciyi naprikinci 2009 roku perebuvala u skrutnomu stanovishi deficit byudzhetu stanoviv 12 7 VVP pri dozvolenih u Yevrozoni 3 vid VVP Uryad rozpochav shiroku programu privatizaciyi dvichi vipuskav globalni obligaciyi prote navesni 2010 roku ekonomika opinilas na mezhi defoltu sho obvalilo yevrovalyutu do richnogo minimumu 16 krayin Yevrosoyuzu ta MVF domovilisya pro vidilennya Greciyi finansovoyi dopomogi v rozmiri 110 mlrd yevro 80 mlrd vid YeS ta she 30 mlrd vid MVF za umovi vvedennya zhorstkoyi programi ekonomiyi skorochennya zamorozhennya zarobitnoyi platni pidvishennya pensijnogo viku pidvishennya podatkiv sho obernulos dlya krayini hvileyu strajkiv masovih akcij protestu ta zavorushen Zadlya napovnennya podatkovogo koshika uryad ogolosiv podatkovu amnistiyu a takozh rozpochav borotbu iz korupciyeyu sered derzhposadovciv Najbilshogo rozgolosu nabuli sprava Vatopedskogo monastirya na Afoni ta korupcijnij skandal iz kompaniyeyu Siemens v Greciyi Div takozh Protesti v Greciyi 2010 2012 Valyuta Dokladnishe Valyuta Greciyi Nacionalnoyu valyutoyu krayini sluguye yevro a do togo grecka drahma U 2006 roci za 1 dolar SShA USD davali 0 8 yevro Promislovist Dokladnishe Golovni galuzi promislovosti harchova i tekstilna girnicha metalurgijna sudnobudivna himichna budmaterialiv Girnicha promislovist Dokladnishe Girnicha promislovist Greciyi Div takozh Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Greciyi Energetika Dokladnishe Energetika Greciyi Za 2004 rik bulo virobleno 55 5 mlrd kVt god elektroenergiyi eksportovano 1 5 mlrd kVt god zagalnij obsyag spozhitoyi 53 5 mlrd kVt god importovano 3 4 mlrd kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 435 7 tis bareliv na dobu prirodnogo gazu 2 3 mlrd m Agrovirobnictvo Dokladnishe U silskogospodarskomu obrobitku znahoditsya 69 7 ploshi derzhavi Golovni silskogospodarski kulturi pshenicya kukurudza citrusovi bavovnik tyutyun cukrovi buryaki vinograd olivki Transport Afinskij tramvajDokladnishe Transport Greciyi Vprodovzh ostannogo desyatilittya transportna merezha krayini znachno modernizovana ta integrovana Periodichno vprovadzhuyutsya novi proyekti poklikani pidvishiti bezpeku ruhu ta rozshiriti transportnu infrastrukturu Zokrema mist Rio Antirio oficijna nazva Harilaos Trikupis 2004 roku z yednav zahidnij Peloponnes iz zahidnoyu chastinoyu Centralnoyi Greciyi cherez Korinfsku zatoku spoluchennya mizh yakimi poperedno isnuvalo tilki morem i stav najdovshim vantovim mostom u Yevropi dovzhina 2880 m U Pivnichnij Greciyi v stadiyi budivnictva perebuvayut kilka dilyanok golovnoyi avtostradi krayini Egnatiya Odos zagalna protyazhnist blizko 680 km Vlitku 2009 roku vidkritij ruh dilyankoyu Avtobanu 1 spoluchennyam Afini Saloniki shidne uzberezhzhya persha cherga shvidkisnoyi avtomagistrali PATHE osovogo shlyahu yakij spoluchit mista Patri Afini ta Saloniki Znachnij impuls rozvitku transportnoyi infrastrukturi nadalo budivnictvo naperedodni provedennya Olimpijskih igor 2004 roku v Afinah Mizhnarodni aeroporti buli radikalno modernizovani zaliznichni liniyi vdoskonaleni ta osnasheni suchasnim shvidkim ruhomim skladom V Attici pobudovano privatnim kapitalom shvidkisnu avtomagistral Attiki Odos yaka spoluchila peredmistya aglomeraciyi Afin iz mizhnarodnim aeroportom Elefterios Venizelos i vvazhayetsya odniyeyu z najbezpechnishih avtomagistralej u Yevropi Rozrahunki pokazali sho avtomobilisti zaoshadzhuvatimut 2 mln litriv paliva na den koristuyuchis Attiki Odos sho vede do znachnoyi finansovoyi ta neocinennoyi ekologichnoyi vigodi Krim togo budivnictvo Attiki Odos najmasshtabnishe budivnictvo v Attici novogreckoyi istoriyi viyavilo rozmayittya artefaktiv yaki peredano arheologichnomu tovaristvu Naperedodni Olimpiadi vlasne v Afinah vdoskonaleno ves miskij gromadskij transport zapusheno shvidkisnij primiskij tramvaj vvedeno v ekspluataciyu 2 i 3 gilku afinskogo metropolitenu Trivaye budivnictvo Salonikskogo metropolitenu Cilkom onovleno ruhomij sklad gilki Proastiakos Afini Pirej Elektrichna magistral bula prodovzhena ta spoluchena iz nacionalnoyu zaliznichnoyu merezheyu Zreshtoyu budivnictvo novih terminaliv ta rekonstrukciya aeroportu Elefterios Venizelos sertifikovanogo Yevropejskim agentstvom aviacijnoyi bezpeki ta Federalnim upravlinnyam civilnoyi aviaciyi SShA shodo perevezen litakom Airbus A380 stalo vazhlivoyu vihoyu u spravi polipshennya mizhnarodnogo povitryanogo spoluchennya Turizm Ia ostriv SantoriniDokladnishe Turizm u Greciyi Znachna chastka dohodiv Greciyi nadhodit vid sferi turizmu same na neyi za danimi 2009 roku pripadaye 15 VVP krayini Vodnochas za danimi ministerstva ekonomiki ta konkurentospromozhnosti yaksho vrahuvati prihovani dohodi 36 na 2007 rik vnesok turizmu stanovitime 18 20 VVP Krim togo u sferi turizmu zajnyato blizko 900 tisyach osib v tomu chisli u sferi horeca 6 9 zagalnoyi kilkosti naselennya ce tretij pokaznik u YeS pislya Malti ta Ispaniyi U 1998 roci Greciyu vidvidalo 11 mln inozemnih turistiv sho dalo pributok u 3 5 mlrd dolariv SShA 2007 roku Greciyu vidvidalo ponad 19 miljoniv turistiv pidnyavshi yiyi u pershu desyatku turistichnih napryamkiv svitu U 2008 2009 rokah kilkist turistiv desho skorotilas U 2008 2009 rokah kilkist turistiv desho skorotilas 2008 roku Greciya privitala lishe 17 5 mln turistiv Shoroku Greciyu vidviduyut blizko 40 tisyach ukrayinciv Za danimi opituvannya provedenogo u Kitayi 2005 roku Greciya bula nazvana kitajcyami turistichnim viborom nomer odin krim togo 6 088 287 osib vidpovili sho vidviduvali lishe stolicyu misto Afini Ostriv Rodos buv viznanij najkrashim kurortom yevropejskimi turistami Grecki gotelyeri spodivayutsya zbilshiti chastku turistiv iz krayin SND zagalnim vvedennyam sistem rozmishennya All inclusive ta najmannya rosijskomovnogo personalu Sered najvidomishih ta najpopulyarnishih turistichnih centriv Greciyi istoriko kulturnih Afini Delfi ostriv Korfu Krit centri plyazhnogo vidpochinku pivostriv Halkidiki ostrovi kurorti Mikonos Santorini Paros i Krit centri palomnictva hristiyan Svyata gora Afon Meteorski monastiri vizantijski pam yatki Salonik Bazilika Svyatogo Dimitriya Bazilika Svyatoyi Sofiyi ta inshi zaneseni do pereliku ob yektiv svitovoyi spadshini YuNESKO Zovnishnya torgivlya Dokladnishe Zovnishnya torgivlya Greciyi Osnovni torgovelni partneri Greciyi Nimechchina Italiya Velika Britaniya Franciya Derzhava eksportuye harchovi produkti promislovi virobi sudna naftoprodukti Osnovni pokupci Nimechchina 12 5 Italiya 10 5 Velika Britaniya 6 5 U 2006 roci vartist eksportu sklala 24 4 mlrd dolariv SShA Derzhava importuye promislovi virobi palivo harchovi produkti Osnovni eksporteri Nimechchina 12 7 Italiya 12 4 Franciya 5 7 U 2006 roci vartist importu sklala 59 1 mlrd dolariv SShA NaselennyaVikova piramida naselennya GreciyiDokladnishe Naselennya Greciyi Naselennya derzhavi 2006 roku stanovilo 10 7 mln osib 73 misce u sviti Za ocinkoyu Yevrostatu stanom na 1 sichnya 2010 roku naselennya Greciyi stanovit 11 305 118 cholovikiv 49 49 zhinok 50 51 Naselennya Greciyi v 1940 roci stanovilo 7 3 mln osib u 1970 8 9 mln osib u 1984 9 9 mln osib Gustota naselennya 83 2 osobi km 83 misce u sviti Zgidno zi statistichnimi danimi za 2010 rik narodzhuvanist 9 34 9 7 2006 roku smertnist 10 6 10 2 2006 roku prirodnij pririst 0 1 0 5 2006 roku Vikova piramida naselennya viglyadaye nastupnim chinom stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 14 3 0 79 mln cholovikiv 0 74 mln zhinok dorosli 15 64 rokiv 66 7 3 6 mln cholovikiv 3 6 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 19 0 89 mln cholovikiv 1 1 mln zhinok Serednij vik za pidrahunkami na 2010 rik stanovit 41 2 roku dlya cholovikiv 41 1 roku 2008 40 rokiv dlya zhinok 43 2 roku 2008 42 3 Greki strimko zistaryuvana naciya za danimi Yevrostatu chastka naselennya vikom starshe 75 rokiv do 2050 roku zbilshitsya z 19 do 31 Urbanizaciya Dokladnishe Mista Greciyi Riven urbanizovanosti 2000 roku stanoviv 66 2007 58 8 Golovni mista derzhavi Afini 3 1 mln osib Saloniki 390 tis osib Pirej 183 tis osib Patri Iraklion Larisa ta Volos Etnichnij sklad Dokladnishe Div takozh Slov yani v Greciyi Golovni etnosi sho skladayut grecku naciyu greki 98 5 albanci turki makedonci virmeni Za kordonom meshkaye ponad 4 mln grekiv z nih ponad 2 mln u Pivnichnij Americi SShA ta Kanadi Div takozh Greki v Ukrayini ta Greki Priazov ya Ukrayinska diaspora Dokladnishe Ukrayinci Greciyi Chiselnist ukrayinciv sho legalno perebuvayut u Greciyi blizko 17 tisyach osib odnak za neoficijnoyu statistikoyu chiselnist gromadyan Ukrayini v Greciyi syagaye 30 tis osib Movi Dokladnishe Derzhavna mova grecka Religiyi Monastir Megala MeteoraDokladnishe Religiya v Greciyi Golovni religiyi derzhavi shidne pravoslav ya 98 naselennya islam 1 2 katolictvo 0 3 protestantizm 0 1 Konstituciya Greciyi viznaye pravoslav ya yak panivnu religiyu v krayini odnochasno garantuyuchi svobodu virospovidannya dlya vsih gromadyan Uryad Greciyi ne vede oficijnu statistiku pro religijnu prinalezhnist svoyih gromadyan Za danimi sociologichnogo doslidzhennya Yevrostatu na 2005 rik 81 grekiv vidpovili sho viryat u Boga sho ye tretim pokaznikom sered krayin chleniv YeU postupayuchis tilki Malti ta Kipru Yurisdikciyi pravoslavnih cerkov na teritoriyi Greciyi Ateni Konstantinopol Atos Krit Dominuye Cerkva Greciyi yiyi golova arhiyepiskop Iyeronim II rezidenciya yakogo znahoditsya v Atenah Odnochasno pravoslavni cerkvi monastirskoyi derzhavi na Svyatij gori Afon a takozh cerkvi Dodekaneskih ostroviv ta Kritu pidporyadkovuyutsya bezposeredno Vselenskomu patriarhu Konstantinopolya chiya rezidenciya roztashovana na Fanari v Stambuli Nechislenni meshkanci deyakih ostroviv Egejskogo morya sho kolis nalezhali Venecijskij respublici spoviduyut katolicizm U Trakiyi ta na ostrovi Rodos krim grekiv zhivut turki musulmani 1 3 Yudayizm isnuye v Greciyi vprodovzh ponad 2 000 rokiv Sefardi kolis stanovili chislennu spilnotu u misti Saloniki prote Golokost zmogli perezhiti ne bilshe 5 500 cholovik Spilnota protestantiv narahovuye v krayini blizko 3 000 osib Isnuye j netradicijna religijna techiya greckogo neoyazichnictva yiyi pribichnikiv narahovuyetsya ne bilshe 2 000 osib Ohorona zdorov ya Dokladnishe Ohorona zdorov ya v Greciyi Ochikuvana serednya trivalist zhittya 2006 roku stanovila 79 2 roku dlya cholovikiv 76 7 roku dlya zhinok 81 9 roku 2010 roku 79 8 roku dlya cholovikiv 77 2 roku dlya zhinok 82 5 roku Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 5 1 stanom na 2010 rik 5 4 stanom na 2006 rik Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 misce na 193 zhiteli likaryami 1 likar na 327 zhiteliv stanom na 1996 rik Vitrati na ohoronu zdorov ya 1990 roku sklali 5 5 vid VVP krayini Poshirenist VIL SNID sered doroslih vid 2001 roku zalishayetsya nezminnoyu i stanovit 0 2 Osib sho zhivut iz pozitivnim statusom VIL SNID u Greciyi narahovuyetsya do 11 tisyach smertnist vid VIL SNID mensh yak 100 osib na rik Osvita Istorichnij korpus Afinskogo universitetu po vulici PanepistimiuCentralnij obchislyuvalnij centr Afinskoyi politehniki v ZografuDokladnishe Osvita v Greciyi Riven pismennosti 2003 roku stanoviv 97 5 98 6 sered cholovikiv 96 5 sered zhinok Osvita v Greciyi ye obov yazkovoyu dlya vsih ditej u vici vid 6 do 15 rokiv Vona vklyuchaye pochatkovu grec Dhmotiko Sxolei o 6 klasiv i nepovnu serednyu grec Gymnasio gimnaziya 3 klasi osvitu Isnuyut doshkilni zakladi yasla sadki grec Paidikos sta8mos dlya ditej vid 2 5 rokiv sho pracyuyut okremo abo u skladi dityachih sadkiv grec Nhpiagwgeio Neobov yazkovu serednyu osvitu zgidno z osvitnoyu reformoyu 1997 roku mozhna otrimati u dvoh tipah osvitnih zakladiv zagalnomu liceyi z 1997 nazivalisya grec Eniaio Lykeio 2006 roku perejmenovani na grec Geniko Lykeio ta zakladah profesijno tehnichnoyi osviti grec Texniko Epaggelmatiko Ekpaideythrio tehnikumah Trivalist navchannya v zagalnomu liceyi stanovit 2 abo 3 roki zi zdobuttyam rivnya serednoyi osviti A v tehnikumi 3 roki iz zdobuttyam rivnya osviti B Atestat zagalnogo liceyu lishe zasvidchuye zavershennya kursu serednoyi osviti atestat tehnikumu rivnya B daye pravo pracevlashtuvannya za fahom Pri comu zberigayetsya mozhlivist vzayemnogo perehodu uchniv z odnogo zakladu v inshij Do osvitnih zakladiv neobov yazkovoyi serednoyi osviti takozh vidnosyatsya instituti profesijnoyi pidgotovki grec Institoyto Epaggelmatikhs Katartishs yaki nadayut oficijnu ale neklasifikovanu osvitu oskilki voni prijmayut yak vipusknikiv gimnazij tak i liceyiv Zgidno z chinnoyu Konstituciyeyu Greciyi st 16 8 zasnuvannya nederzhavnih vishih osvitnih zakladiv u krayini zaboroneno Derzhavnu vishu osvitu mozhna zdobuti v universitetah ta institutah tehnichnoyi osviti grec Texnologiko Ekpaideytiko Idryma Vstupiti do nih mozhna za rezultatami ispitiv pislya drugogo abo tretogo klasu liceyu Krim togo u vici 22 povnih rokiv u rezultati zherebkuvannya mozhna stati studentom Greckogo vidkritogo universitetu Navchalnij rik v universitetah trivaye v Greciyi z 1 veresnya po 21 chervnya v toj chas yak vlasne vikladannya rozpochinayetsya 11 veresnya ta zakinchuyetsya 15 chervnya Uprodovzh roku trivali kanikuli prisvyacheni do Rizdvyanih svyat ta Pashi yih sumarna trivalist ne perevishuye 4 tizhniv Sered najprestizhnishih universitetiv Greciyi Nacionalnij universitet imeni Kapodistriyi Afinskij nacionalnij tehnichnij universitet Fessalonikijskij universitet Aristotelya Afinskij universitet ekonomiki ta biznesu Afinskij agrarnij universitet Afinska shkola mistectv Universitet Panteon Universitet Pireya Universitet Centralnoyi Greciyi Universitet Makedoniyi Div takozh perelik 10 kvitnya 2010 u Wayback Machine institutiv tehnichnoyi osviti Derzhavni vitrati na pochatkovu osvitu v Greciyi 2008 roku sklali 2 097 154 000 na serednyu osvitu 2 523 807 650 vishu universitetsku osvitu 1 078 554 000 ta v institutah tehnichnoyi osviti 409 576 000 V serednomu shorichni vitrati na osvitu stanovlyat 4 4 vid VVP za cim pokaznikom Greciya posidaye 92 misce u sviti 2010 roku uryad Greciyi ogolosiv pro postupove vprovadzhennya radikalnih reform u galuzi osviti poklikanih spriyati vidkritosti ta internacionalizaciyi vishih navchalnih zakladiv rozshiriti mozhlivosti uchnivskogo ta studentskogo samoupravlinnya Krim togo do navchalnogo 2013 2014 roku planuyetsya vidkriti pershi shkoli podovzhenogo dnya ta onlajnovi shkoli Internet Dokladnishe U 2006 roci vsesvitnoyu merezheyu Internet u Greciyi koristuvalis 3 8 mln osib Komunalni poslugi Oplata vidbuvayetsya raz na dva misyaci Napriklad za holodnu vodu 30 60 yevro na misyac elektroenergiya 100 150 yevro na misyac Poslugi internetu na misyac koshtuyut 10 15 yevro Yaksho vinajmati zhitlo to cini variyuyut vid 200 do 600 yevro v serednomu KulturaDokladnishe Kultura Greciyi ta Davnogrecka kultura Kultura Greciyi rozvivalas vprodovzh bagatoh tisyach rokiv vid minojskoyi ta mikenskoyi civilizacij yaki porodili klasichnu Greciyu Vona rozvivalas cherez vpliv Rimskoyi imperiyi ta yiyi spadkoyemici Vizantijskoyi imperiyi Znachnij vpliv na grecku kulturu spravila Osmanska imperiya za 368 rokiv panuvannya Vodnochas Grecka vijna za nezalezhnist 1821 1829 rokiv vidigrala providnu rol u vidrodzhenni ta pidnesenni nacionalnoyi greckoyi kulturi na suchasnomu etapi Arhitektura Parfenon Afinskij akropolDokladnishe V umovah demokratiyi Starodavnoyi Greciyi vpershe stvoryuyetsya cilisne seredovishe mist derzhav polisiv Rozvivayetsya sistema regulyarnogo planuvannya mista z pryamokutnoyu sitkoyu vulic ta golovnoyu plosheyu agoroyu centrom torgivli j gromadskogo zhittya Rozroblenij tip zhitlovogo budinku iz primishennyami zvernenimi do vnutrishnogo prostorovogo yadra peristil Tipovi dlya Greciyi budinki iz balkonami i terasami afinskij rajon Neos Kosmos Kultovim ta arhitekturno kompozicijnim centrom davnogreckogo mista buv akropol iz hramom prisvyachenim bozhestvu pokrovitelyu mista Klasichno zavershenim tipom hramu stav peripter Najyaskravishim jogo prikladom vvazhayetsya golovnij hram Afinskogo akropolya Parfenon Na osnovi estetichnogo osmislennya stijko balkovoyi konstrukciyi u Starodavnij Greciyi stvoryuyetsya orderna sistema arhitekturnoyi kompoziciyi v yakij garmonijno poyednalis visoka hudozhnist arhitekturnih form iz doskonalistyu konstrukcij ta materialu Nevpinnij rozvitok gromadskogo zhittya davnogreckogo polisa porodiv taki tipi sporud yak teatr stadion palestra tosho Tak v Afinah z yavilis Teatr Dionisa a piznishe Odeon Iroda Attichnogo unikalnij marmurovij stadion Panatinayikos V dobu serednovichchya v Greciyi rozvivalasya golovnim chinom monastirska arhitektura grecki mista zanepali a narodni zhitla buduvalisya rizni za tipami zalezhno vid formi relyefu Povnocinno rozvivatisya arhitektura pochinaye z 1830 h rokiv koli stoliceyu stali Afini Yihnij plan zabudovi stvorili grecki arhitektori Stamatios Kleantis i Lisandros Kavtanzoglu Odnochasno zaprosheni arhitektori Feofil van Gansen ta Ernst Ciller sporudzhuyut gromadski budivli spriyayuchi rozkvitu arhitekturnogo stilyu neogrek Cerkovna arhitektura XIX stolittya tyazhila do vizantijskoyi Pochinayuchi vid 1920 h rokiv portovi mista Afini Pirej Saloniki pochinayut shvidko rozrostatis v cej chas formuyetsya tip bagatokvartirnogo budinku z chislennimi balkonami i terasami zaproponovanij Kostasom Kicikisom harakternij dlya Greciyi Nadali grecka arhitektura sprijmaye vpliv funkcionalizmu ta neoklasicizmu V period 1950 1960 h rokiv dovkola Afin virosli parkovi peredmistya iz rajonami zabudovanimi villami ta sadibami zamozhnih grekiv iz elementami narodnoyi arhitekturi arhitektor Dimitris Pikionis Znachno menshe buduvalosya deshevih bagatokvartirnih budinkiv arhitektor Aris Konstantinidis odnak zrostala potreba u zvedenni novih goteliv ta muzejnih primishen arhitektori Haralambos Sfaellos Prokopios Vasiliadis Promislove ta ofisne budivnictvo rozvivav Takis Zenetos Obrazotvorche mistectvo Dokladnishe Literatura Dionisios Solomos avtor derzhavnogo gimnu Greciyi chlen Filikh Etaireia ta pobornik dimotikiDokladnishe Novogrecka literatura ta Davnogrecka literatura Grecka literatura podilyayetsya na tri periodi davnogrecku vizantijsku ta novogrecku U Starodavnij Greciyi literatura rozkvitla ranishe nizh sklalisya klasichna nauka osvita ta mistectvo Priblizno u VIII stolitti do n e Gomer stvoriv Iliadu ta Odisseyu kiklichni poemi pov yazani iz geroyichnim eposom prisvyachenim Troyanskij vijni Gesiod prodovzhiv tradiciyu Gomera u Teogoniyi Fragmentarno do nas dijshli virshi Sapfo ta Anakreonta chiyi imena dali nazvu sapfichnij strofi ta anakreontici Yak samostijnij zhanr rozvivalas davnogrecka drama sered yiyi najyaskravishih predstavnikiv Eshil Sofokl Evripid Aristofan Period vizantijskoyi literaturi ohoplyuye IV XV stolittya vona napisana serednogreckoyu movoyu Donini zbereglasya literatura stvorena golovnim chinom cerkvoyu yaka vidigrala vazhlivu ekonomichnu i politichnu rol u Vizantiyi Vodnochas ostannya uspadkuvala tradiciyi ellinistichnoyi prozi Vidoma povist Aleksandriya XI XII stolit spovnena kazkovih epizodiv iz zhittya Aleksandra Makedonskogo hristiyanizovanih u riznih redakciyah Osoblivo vidilyayetsya poeziya Romana Solodkospivcya z ponad tisyachi napisanih nim gimniv zbereglos blizko 80 Vazhlive istoriografichne znachennya mayut hroniki Georgiya Amartola Zarodzhennya novogreckoyi literaturi oznamenuvala kritska renesansna poema Erotokritos napisana Vinchentzosom Kornarosom narodnoyu movoyu Poema skladayetsya z desyati tisyach virshiv i ospivuye doblesti terpinnya i lyubov geroya Erotokrita Prote spravzhnogo poshtovhu rozvitku novoyi greckoyi literaturi nadala Grecka revolyuciya Z yavlyayutsya Afinska shkola puristiv idejnim providnikom yakoyi vistupav tvorec kafarevusi Adamantios Korayis ta Ionichna shkola na choli iz Dionisiosom Solomosos avtorom Gimnu svobodi stav gimnom Greciyi yaki propaguvali zhivu narodnu movu dimotiku Literatura XX stolittya predstavlena talantami bagatoh pismennikiv ta poetiv sered yakih Andreas Kalvos Yannis Psiharis Aleksandros Pallis Angelos Sikelianos Kostis Palamas kazkarka Penelopa Delta Yannis Ricos Aleksandros Papadiamantis Kostas Kariotakis Kostas Varnalis Konstantinos Kavafis Demetrios Vikelas Nikos Kazandzakis a takozh nobelivski laureati Giorgos Seferis ta Odiseas Elitis Teatr Teatr Dionisa Afinskij akropolDokladnishe Teatr Greciyi ta Davnogreckij teatr U Greciyi vpershe teatr yak vid mistectva stav odnim iz chinnikiv suspilnogo rozvitku poshiryuyuchi v narodi religijni ta socialno etichni ponyattya i ob yednuyuchi tim samim riznomanitni verstvi naselennya mist i sil Vid samogo pochatku i dosit dovgo teatr sluzhiv najurochistishim sposobom vshanuvannya olimpijskogo boga Dionisa Oskilki religiya bula tisno pov yazana iz derzhavnim zhittyam scenichni igri sho stanovili chastinu Dionisovih svyat buli predmetom turbot derzhavi Dlya greckogo teatru genialnimi poetami stvoryuvalis zrazki drami sho mali grandioznij vpliv na piznishu rimsku ta novoyevropejsku dramu Deyaki z cih zrazkiv iz neznachnimi zminami prisutni u repertuari suchasnogo Nacionalnogo teatru Greciyi Starodavni greki buli pershimi hto pochav zvoditi specialni sporudi pristosovani dlya dramatichnih vistav Najdavnishim teatrom u sviti vvazhayetsya Teatr Dionisa pobudovanij na odnomu zi shiliv Afinskogo akropolya Osnovni principi oblashtuvannya davnogreckih teatriv posluzhili vzircem dlya rimskogo ta navit suchasnogo teatru Stanovlennya novogreckogo teatru rozpochalos zi zdobuttyam Greciyeyu nezalezhnosti Cej proces strimuvala ekonomichna skruta vidsutnist dopomogi z boku derzhavi konkurenciya inozemnih trup V Afinah pershi spektakli postavleni 1836 roku Tilki 1901 roku vinik derzhavnij Korolivskij teatr v Afinah v nomu pracyuvav pershij vitchiznyanij rezhiser Foma Ekonomu yakij zdijsniv znachnij vpliv na rozvitok aktorskogo mistectva i postanovchoyi kulturi v Greciyi V aktorskomu mistectvi posililisya realistichni tendenciyi yaki najyaskravishe proyavilisya u tvorchosti Emiliya Veakisa Mariki Kotopuli 1955 roku aktor Manos Katrakis stvoriv narodnij teatr na sceni yakogo vpershe postavleno tvori Nikosa Kazandzakisa Sered greckih aktoriv drugoyi polovini XX stolittya vidilyayutsya Melina Merkuri Aliki Vuguklaki Nikos Kurkulos Dimitris Horn a takozh zasnovnicya Teatru greckogo narodnogo tancyu horeograf Dora Stratu ta zasnovnicya suchasnogo greckogo baletu urodzhenka Kiyeva Tetyana Mamaki Muzika j tanci Dokladnishe Grecka muzika ta Davnogrecka muzika Grecka muzichna tradiciya odna z najdavnishih u sviti V seredni viki spadkoyemiceyu davnogreckoyi muzichnoyi kulturi stala vizantijska muzika odnak u dobu turkokratiyi rozvitok narodnoyi muziki zupinivsya na tri stolittya Nacionalna muzika vidnovilasya tilki pislya zdobuttya nezalezhnosti do cogo lishe na Ionichnih ostrovah tvorili profesionalni muzikanti Tak Nikolaos Mandzaros poklav na muziku Gimn svobodi Solomosa yakij 1865 roku stav derzhavnim gimnom Pid vplivom Greckoyi revolyuciyi stvoryuvav operi Pavlos Karrer Pershim greckim kompozitorom tvorchist yakogo nabula shirokoyi populyarnosti u sviti stav Spiridon Samaras avtor Olimpijskogo gimnu na slova Kostisa Palamasa Zhvavij interes do narodnoyi muziki vinik na pochatku XX stolittya Narodna muzika Greciyi podibna do muziki inshih susidnih balkanskih krayin Bolgariyi Serbiyi Pivnichnoyi Makedoniyi U nih chasto prostezhuyutsya shozhi ritmi ta emocijne zabarvlennya pisen Rembetika grecka narodna pisnya sformuvalasya na pochatku XX stolittya koli pislya maloazijskoyi katastrofi v Greciyu pribuli tisyachi bizhenciv Cimi pisnyami voni rozpovidali pro svoye nelegke zhittya Nini rembetiku vivchayut u bagatoh universitetah Yevropi Sered osnovopolozhnikiv novogreckoyi muzichnoyi shkoli Manolis Kalomiris Georgios Lambelet Emilios Riadis Georgios Sklavos dirigent Dimitris Mitropulos U pislyavoyennij chas visuvayutsya kompozitori pisenniki Manos Hadzidakis ta Mikis Teodorakis vidomij tim sho vidkriv usomu svitovi sirtaki Piznishe stali vidomimi modernist Yanis Ksenakis Dionisis Savvopulos blizki do napryamku nyu ejdzh Vangelis Yannis Hrisomallis Operna spivachka Mariya Kallas po pravu vvazhayetsya fenomenom muzichnogo svitu sered suchasnih opernih spivakiv Greciyi vidilyayetsya Marios Frangulis Spravzhni zirki greckoyi estradi drugoyi polovini XX stolittya Demis Rusos ta Nana Muskuri a takozh Pashalis Terzis Haris Aleksiu Alkistis Protopsalti U suchasnij populyarnij greckij muzici vidchuvayetsya znachnij vpliv Zahodu Prote i v nij neridko prostezhuyutsya tradicijni dlya melodiyi buzuki tak zvana suchasna layika U bagatoh krayinah napriklad Finlyandiyi Shveciyi Avstraliyi SShA ne prosto teoretichno vivchayut muziku buzuki ale j isnuyut cili kolektivi sho profesijno vikonuyut yiyi Inodi na pochatku i chasto v seredini pisen chuti okremi muzichni frazi riznih instrumentiv u stili improvizaciyi taksimi Ce svogo rodu vvedennya v atmosferu pisni sho zadaye yiyi temu Grecka vikonavicya populyarnoyi muziki Yelena Paparizu z pisneyu My Number One posila pershe misce na pisennomu konkursi Yevrobachennya 2005 v Kiyevi vpershe dlya Greciyi Sered populyarnih pop spivakiv ta vikonavciv suchasnoyi layika slid vidiliti Sakisa Ruvasa Annu Vissi Vasilisa Karrasa Antonisa Remosa Despinu Vandi Jorgosa Mazonakisa Nikosa Vertisa Paolu Pantelisa Pantelidisa Kinematograf Dokladnishe Kinematograf Greciyi Kuhnya Greckij salat vizitivka nacionalnoyi kuhniDokladnishe Grecka kuhnya Grecka kuhnya tipovo seredzemnomorska Vona maye davni tradiciyi i smaki zminyuyutsya vidpovidno do sezonu a takozh zalezhno vid geografiyi Davnogrecka kuhnya istorichnij poperednik zahidnoyi kulinarnoyi tradiciyi poshirivshi svij vpliv cherez Starodavnij Rim ta Vizantiyu ne tilki v Yevropi ale j poza yiyi mezhami Najharakternishi j najdavnishi elementi greckoyi kuhni olivkova oliya ovochi j travi ta grecke vino tipovi ingrediyenti baranina i svinina maslini sir baklazhani tomati ta jogurti U desertah perevazhayut gorihi i med u chomu vidchuvayetsya vpliv shidnoyi tureckoyi kuhni Deyaki stravi vikoristovuyut tradicijne grecke tisto filo Sered specij greki chastishe za inshi vzhivayut oregano m yatu chasnik cibulyu krip i lavrove listya Sered tradicijno greckih napoyiv vino recina micni napoyi metaksa uzo a takozh vinajdene v seredini XX stolittya u Salonikah frape Suchasna grecka kuhnya gliboko spadkoyemna Tak zi starodavnih chasiv u greckij kuhni zbereglis sochevichnij sup vino recina v dobu ellinizmu ta rimsku dobu gotuvali lukaniko u Vizantiyi vinajshli fetu ta botargu V period osmanskogo panuvannya vinikli tipovo shidni stravi musaka caciki kofta burek dolma Spravzhnim simvolom suchasnoyi greckoyi kuhni stav greckij salat Svyata Prezidentska gvardiya Greciyi Evzoni na paradi 2 chervnya 2007Dokladnishe Svyata Greciyi Den nezalezhnosti Elladi svyatkuyetsya 25 bereznya oskilki 25 bereznya 1821 roku rozpochalas Grecka nacionalno vizvolna vijna proti osmanskogo panuvannya Cej den takozh zbigayetsya zi svyatkuvannyam Elladskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici 1 sichnya Novij rik 6 sichnya Teofaniya 8 sichnya Ginajkratiya 28 sichnya Apokriyes 25 bereznya Den nezalezhnosti Greciyi 4 kvitnya 2010 roku Velikden 19 travnya Den pam yati genocidu pontijskih grekiv 21 travnya Pirovassiya 23 chervnya Den seredini lita 15 serpnya Uspinnya Bogorodici 26 zhovtnya Den svyatogo Dimitriya Solunskogo 28 zhovtnya Den Ohi 17 listopada Politehnio den pam yati povstannya v Politehnioni 6 grudnya Den svyatogo Mikoli Chudotvorcya 25 grudnya RizdvoNauka Naukovij centr ta muzej tehnologij universitetu Aristotelya SalonikiDokladnishe Prirodnichi ta tehnichni nauki otrimali rozvitok u Greciyi pislya zdobuttya nezalezhnosti hocha i do togo chasu buli opublikovani okremi praci z medicini zokrema Pro diyetu grec Diaithtikh Konstantinosa Mihayila 1794 Istoriya likarskogo mistectva grec Istorias Iatrikhs Sergio Ioannu 1818 Dovidnik iz gigiyeni grec Ygieinatarion Spiridona Vlandisa 1820 Zasnovanij 1837 roku Afinskij universitet shvidko stav naukovim centrom krayini 1887 roku jogo kafedri prirodnichih nauk ob yednali u viddil a zgodom fakultet prirodnichih nauk Rozvitku nauk takozh pospriyala industrializaciya na shlyah yakoyi Greciya stala u drugij polovini 19 stolittya Naprikinci stolittya himik Anastasios Hristomanos zasnovnik specializovanoyi laboratoriyi doslidzhuvav grecki rudi na cilij ryad korisnih kopalin Generalnij inspektor Lavrionskih rudnikiv v majbutnomu pershij prezident Afinskoyi akademiyi Fokion Negris opublikuvav yemni vidomosti pro geologichnu budovu a fizik i matematik Konstantinos Micopulos doslidzhuvav sejsmichnist Greciyi Doslidzhennyami roslinnogo i tvarinnogo svitu zajmalisya biologi Teodoros Orfanidis Teodor Genrih German fon Geldrejh Spiridon Miliarakis Ioannis H Politis Osnovi medicini v Greciyi zaklav Georgios Sklavunos avtor Anatomiyi lyudini 1906 Na pochatku XX stolittya zrostannya tempiv ekonomichnogo rozvitku spriyalo pidjomu tehnichnih nauk centrom yakih stav Afinskij politehnichnij institut 1837 roku zasnovane Grecke arheologichne tovaristvo dlya pozhvavlennya arheologichnoyi nauki stvorennya umov nalezhnogo zberezhennya starozhitnostej Za pivstolittya cij spravi pospriyali takozh inozemni arheologichni shkoli v Afinah sho diyut i donini 1846 1874 1881 1886 1898 Sered vlasne greckih arheologiv shiroko vidomi Konstantinos Kuruniotis Nikolaos Platon Kiriakos Pittakis Valerios Stais Nikolaos Platon Aris Pulianos ta chinnij kerivnik restavracijnih robit na Afinskomu akropoli Manolis Korres Na suchasnomu etapi providna naukova ustanova v galuzi fizichnih nauk centr yadernih doslidzhen Demokrit zasnovanij 1961 roku v Aya Paraskevi Vin maye atomnij reaktor subkritichnij reaktor i generator Van de Graafa Doslidzhennya z astronomiyi fiziki atmosferi sejsmologiyi i meteorologiyi zdijsnyuye Afinska nacionalna observatoriya Naukovimi doslidzhennyami z prikladnoyi matematiki zajmayetsya profilne byuro j obchislyuvalnij centr Afinskoyi akademiyi nauk Najvazhlivishi roboti v galuzi elektroniki shtuchnogo intelektu elektrohimiyi aerodinamiki provodyatsya v Universiteti Aristotelya ta Afinskomu tehnichnomu universiteti Ioannis Argiris greckij matematik i inzhener odin z avtoriv metodu skinchennih elementiv i metodu pryamoyi zhorstkosti Matematik Kostyantin Karateodori pracyuvav v oblasti dijsnogo analizu variacijnogo chislennya i teoriyi mir na pochatku XX stolittya jogo vchennya dopomoglo Albertu Ejnshtejnu v matematichnij chastini jogo teoriyi vidnosnosti Biolog Fotis Kafatos pioner u galuzi molekulyarnogo klonuvannya i genomiki Dimitris Nanopulos vidomij fizik teoretik zrobiv znachnij vnesok u galuzi fiziki elementarnih chastinok i fizichnoyi kosmologiyi Georgios Papanikolau pioner citologiyi ta rannoyi diagnostiki raku vinahidnik pap testu Greckij dizajner avtomobiliv Alek Issigonis stvoriv konstrukciyu Mini v toj chas yak Mihalis Dertuzos buv odnim iz pioneriv Internetu Shiroko vidomi u sviti grecki informatiki Hristos Papadimitriu Diomidis Spinellis Josif Sifakis Mihalis Yannakakis Nikolas Negroponte zasnuvav medialaboratoriyu Massachusetskogo tehnologichnogo institutu ta programu One Laptop Per Child Filosofiya Afinska akademiya Platona RafaelDokladnishe Davnogrecka filosofiya Zahidna filosofska tradiciya zarodilas u Starodavnij Greciyi she v VI stolitti do n e Pershih davnogreckih filosofiv prijnyato nazivati dosokratikami bilshist yih robit ne zbereglis navit fragmentarno Sered dosokratikiv okreme misce zajmayut sim antichnih mudreciv Odin iz nih Fales Miletskij z chasiv Aristotelya vvazhayetsya pershim filosofom Greciyi nalezhav do tak zvanoyi miletskoyi shkoli Za neyu sliduvala elejska shkola yaka zajmalas filosofiyeyu buttya Klasichnij period greckoyi filosofiyi tradicijno asociyuyut iz Sokratom Platonom ta Aristotelem U cyu dobu Afini stayut centrom greckoyi filosofiyi Sokrat pershim zamislyuyetsya nad lyudskoyu osobististyu Platon zasnovuye akademiyu ta stvoryuye filosofiyu yak logiko etichnu sistemu a Aristotel nauku filosofiyu yak vchennya pro realnij svit Sered inshih viznachnih filosofskih shkil sho piznishe vinikali v Greciyi slid vidznachiti stoyicizm epikurejstvo skepticizm ta neoplatonizm Viznachni predstavniki greckogo Vidrodzhennya 15 18 stolittya klirik Teofilos Koridalleus Nikolaos Mavrokordatos Vikentios Damodos Mefodios Antrakitis Dlya novogreckogo Prosvitnictva harakterne povernennya do davnogreckoyi spadshini jogo diyachi Yevgenij Bulgaris Iosipos Misiodakas Veniamin Lesboskij revolyucioner Rigas Velestinlis V pershi roki nezalezhnosti vid Osmanskoyi imperiyi poshirennya otrimala religijna filosofiya Filippos Ioannu Petros Brayilas Armenis ta gegelyanstvo Na pochatku XX stolittya golovnim motivom filosofskih prac staye sproba obgruntuvati Veliku ideyu Yannis Kambisis Ioannis Zervos Ion Dragumis politichnim providnikom yakoyi vistupav Elefterios Venizelos a u filosofiyi poshiryuyutsya ideyi pozitivizmu Teofilos Voreas i Panajotis Ajosofitis U pislyavoyennij chas vplivovimi filosofskimi napryamkami stali neokantianstvo Ioannis Teodorakopulos Panajotis Kanellopulos Konstantinos Cacos fenomenologiya Konstantinos Georgulis i Leandros Vranusis a takozh irracionalizmu intuyitivizmu Ekzistencializm predstavlenij Jorgosom Sarandarisom Dimitriosom Kapetanakisom Hristosom Yannarasom Grecka mova Dokladnishe Grecka mova ta Novogrecka mova Grecka mova odna z najdavnishih sered suchasnih mov svitu Neyu koristuyutsya vzhe ponad 4 000 rokiv a grecka pisemnist isnuye vzhe 3 000 rokiv Sogodni grecka mova osnova slovnika bud yakoyi indoyevropejskoyi movi bilshist bazovih ponyat naukovoyi leksiki takozh maye chastkovo grecke pohodzhennya Suchasna zh grecka mova dimotika pivdennogreckij dialekt adaptovanij yak standartnij variant movi Vin znachno vidriznyayetsya vid katarevusi yaka po suti bula shtuchno stvorena na osnovi davnogreckogo kojne i nasadzhuvalas za iniciativoyu Adamantiosa Korayisa greckogo pismennika prosvitnika ta aktivnogo gromadskogo diyacha dobi nacionalno vizvolnogo ruhu XIX stolittya Greciya zavzhdi bula vidnosno odnoridnoyu krayinoyu u lingvistichnomu vidnoshenni Na pochatku XX stolittya vidbuvsya greko tureckij obmin naselennyam yakij she bilshe posiliv proces asimilyaciyi etnichnih menshin Nini greckoyu yak pershoyu abo navit yedinoyu movoyu koristuyetsya blizko 99 naselennya krayini Osnovni dialekti greckoyi movi pontijskij dialekt kappadokijskij dialekt cakonskij dialekt yevrejsko greckij dialekt V ostannye desyatilittya poshirennya internet poslug i mobilnogo zv yazku viklikalo latinizaciyu greckogo pisma Ce yavishe vidome yak Greeklish vono poshirene po vsij greckij diaspori j navit u krayinah iz bilshistyu greckogo naselennya v Greciyi ta Kipri Zasobi masovoyi informaciyi Ta Nea najmasovisha gazeta Greciyi 133 tis ekz na pershij storinci Jorgos Papandreu ta Kostas KaramanlisDokladnishe ZMI Greciyi Pislya vidnovlennya demokratiyi v Greciyi stvoreno peredumovi dlya vilnogo rozvitku ZMI a Konstituciya 1975 roku zaboronila cenzuru u bud yakij formi Vtim grecki ZMI viznachayutsya mizhnarodnimi analitikami yak visokopolitizovani odnochasno viznayetsya vzayemovpliv vladi ta presi Zokrema stolichni ZMI vidigrali vazhlivu rol u rozvali uryadu prem yer ministra Andreasa Papandreu 1989 roku koli zhurnalisti doveli sprobi jogo kancelyariyi vplivati na visvitlennya podij Togo zh roku sud mista Afini viznav monopoliyu derzhavi na ZMI nastupnim krokom stala legalizaciya Greckim parlamentom stvorennya privatnih ZMI a takozh yihnya privatizaciya Za Indeksom svobodi presi opublikovanim 2009 roku mizhnarodnoyu organizaciyeyu Reporteri bez kordoniv Greciya posidaye 35 poziciyu sered 175 krayin svitu Doslidzhennya 2009 roku opublikovani telekanalom BBC pokazali sho 78 grekiv zvertayutsya za novinami do telebachennya 41 do drukovanih ZMI 35 do elektronnih vidan i 32 do radio Najbilshim najdavnishim ta najavtoritetnishim informacijnim agentstvom Greciyi vvazhayetsya Afinske agentstvo novin Najbilshoyu derzhavnoyu teleradiokompaniyeyu Greciyi bula ERT sho zdijsnyuvala translyaciyu na rozvazhalnih kanalah ET1 NET regionalnomu kulturno osvitnomu kanali ET3 Prote 11 chervnya 2013 roku teleradiokompaniyu zakrito rishennyam Kabinetu ministriv Greciyi na choli iz Antonisom Samarasom liderom vladushoyi partiyi Nova Demokratiya Ce stalo odnim iz zahodiv zhorstkoyi ekonomiyi Vidtak Greciya stala yedinoyu derzhavoyu YeS bez derzhavnogo telebachennya ta radiomovlennya Sered privatnih telekanaliv iz najbilshoyu auditoriyeyu glyadachiv Mega TV ANT1 Alpha TV ta Skai TV Tradicijno najpopulyarnishimi v efiri telekanaliv zalishayutsya vipuski novin komedijni seriali ta igrovi teleshou Najbilsha derzhavna kompaniya radiomovlennya ERA Pershoyu privatnoyu radiostanciyeyu v Greciyi stalo Afinske municipalne FM radio U krayini diye nizka riznomanitnih v FM diapazoni Skai 100 3 FM Sfera 102 2 FM tosho a takozh internet radio zokrema ArionRadio Zagalom pravove regulyuvannya televizijnogo ta radiomovlennya v krayini vse she ne vidpovidaye yevropejskim standartam blizko 1 700 privatnih telekanaliv ta radiostancij u Greciyi zdijsnyuyut movlennya bez otrimannya nalezhnih licenzij Grecki drukovani ZMI v cilomu mensh zapolitizovani nizh naprikinci 1980 h rokiv prote deyaki osnovni shodenni gazeti mayut chitku politichnu prinalezhnist gazeti Katemerini ta Akropol nakladi 35 500 ta 50 800 ekz vidpovidno pravocentristske vidannya Elefteros Tipos naklad 135 500 ekz vidannya sho tyazhiye do konservativnishogo pravogo krila gazeta Avgi naklad 55 000 ekz poziciyuyetsya yak vidannya livogo krila do vidan livocentristskogo spryamuvannya nalezhat Avriani Ta Nea j Elefterotipia nakladi 51 000 133 000 ta 108 000 ekz vidpovidno nareshti gazeta Rizospastis naklad 40 000 ekz oficijnij drukovanij organ Komunistichnoyi partiyi Greciyi V Afinah takozh vidayetsya shiroke kolo zhurnaliv sered nih najpopulyarnishi Ekonomikos Ependitis Prin Status a takozh To Vima 2 greckih gazet i zhurnaliv eksportuyutsya na Kipr do SShA Nimechchini ta Velikoyi Britaniyi U Greciyi zh najbilshij popit mayut nimecko ta anglomovni vidannya Sport Olimpijskij stadion v Afinah imeni Spirosa Luyisa vidkrittya Paralimpijskih igor 2004Peremozhnij gol Angelosa Haristeasa v finali Yevro 2004Dokladnishe Sport u Greciyi Greciya yak batkivshina olimpijskih zmagan maye chi ne najdavnishi sportivni tradiciyi u sviti Vona trichi za novu istoriyu prijmala Olimpijski igri suchasnosti pershu Olimpiadu 1896 roku pershi Pozachergovi Olimpijski igri ta v 2004 roci chergovi Litni Olimpijski igri v Afinah Nacionalnij olimpijskij komitet Greciyi bulo stvoreno v 1894 roci i viznano Mizhnarodnim olimpijskim komitetom MOK u 1895 roci Zreshtoyu pershim Prezidentom MOK stav greckij pidpriyemec poet Demetrios Vikelas Najpopulyarnishimi vidami sportu v Greciyi ye futbol ta basketbol Basketbol nabuv populyarnosti v Greciyi pislya zdobuttya klubom AEK Kubku volodariv Kubkiv 1968 roku Drugu hvilyu pidnesennya viklikali peremogi na Chempionati Yevropi z basketbolu 1987 roku ta osoblivo 2005 roku Najuspishnishi basketbolni klubi Greckogo chempionatu Panatinayikos 31 peremoga Aris 10 peremog Olimpiakos 9 peremog AEK 8 peremog ta Panellinios 6 peremog Podibnim chinom vidbuvsya j pidjom futbolu pislya peremogi zbirnoyi Greciyi na Chempionati Yevropi z futbolu v 2004 roci Cya podiya bula nazvana odniyeyi z najbilshih nespodivanok u suchasnij istoriyi sportu Najuspishnishi futbolni klubi Greckoyi superligi Olimpiakos 37 peremog Panatinayikos 19 peremog ta AEK 13 peremog V ostanni desyatilittya v Greciyi takozh nabrali populyarnosti volejbol vodne polo legka atletika Nacionalni zbirni gidno predstavlyayut Greciyu na mizhnarodnih zmagannyah iz vazhkoyi atletiki gimnastiki vitrilnogo sportu vesluvannya na bajdarkah ta kanoe stribkiv u vodu plavannya akademichnogo vesluvannya borotbi velosportu boksu strileckogo sportu tenisu strilbi z luku triatlonu Pevnu populyarnist mayut regbi kriket golf hokej kinnij sport 1952 roku zapochatkovano Rali Greciyi yake 1973 roku stalo etapom Chempionatu svitu z rali i nini vvazhayetsya odnim iz najskladnishih najstarishih ta najprestizhnishih zmagan iz rali u sviti Z 1972 roku shorichno vidbuvayetsya Afinskij klasichnij marafon ushanovanij zolotim statusom Mizhnarodnoyi asociaciyi legkoatletichnih federacij 1991 roku stolicya Greciyi misto Afini prijmalo XI Seredzemnomorski igri golovnu sportivnu podiyu krayin Seredzemnomor ya 28 zhovtnya 2007 roku v hodi golosuvannya v italijskij Peskari Greciya znovu viborola pravo prijmati XVII Seredzemnomorski igri Voni mali b vidbutisya v mistah Volos ta Larisa v 2013 roci Odnak organizatori ne zveli vchasno sportivni ob yekti tomu 28 sichnya 2011 roku Mizhnarodnij komitet Igor pozbav Greciyu prava prijmati Igri Natomist 27 sichnya 2011 roku Asociaciya mizhnarodnih marafoniv i probigiv pidpisala ugodu iz Ministerstvom kulturi i turizmu Greciyi zgidno z yakoyu perenosit svoyu shtab kvartiru do Afin Div takozh Greciya na Olimpijskih igrah ta Olimpiada 2004Div takozhEllada KritPrimitki European Union National Languages Arhiv originalu za 18 grudnya 2010 Procitovano 19 grudnya 2010 Results of Population Housing Census 2011 concerning the permanent population of the country greckoyu 20 bereznya 2014 Arhiv originalu PDF za 13 listopada 2015 Procitovano 25 zhovtnya 2016 World Economic Outlook Database Washington D C Mizhnarodnij valyutnij fond 5 sichnya 2018 Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano January 2018 Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 5 lipnya 2018 Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 5 lipnya 2018 Arhiv originalu za 15 listopada 2010 Procitovano 5 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 18 chervnya 2011 Procitovano 5 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 18 listopada 2011 Procitovano 5 lyutogo 2010 Najdavnishi pam yatki mikenskogo linijnogo pisma B datovani 15 st do n e Ya A Lencman Rasshifrovka krito mikenskih nadpisej 2008 10 28 u Wayback Machine Arhiv originalu za 28 grudnya 2012 Procitovano 1 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 25 serpnya 2016 Procitovano 14 travnya 2009 Arhiv originalu za 15 lipnya 2011 Procitovano 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 14 chervnya 2011 Procitovano 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 4 chervnya 2009 Procitovano 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2010 Procitovano 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 22 sichnya 2010 Procitovano 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2009 Procitovano 3 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2022 Procitovano 12 chervnya 2022 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2010 Procitovano 3 lyutogo 2010 N K Hlepas University of Athens Atmospheric Environment Arhiv originalu za 8 lipnya 2010 Procitovano 2 serpnya 2010 Dosrochnye parlamentskie vybory v Grecii sostoyatsya 6 maya 13 kvitnya 2012 u Wayback Machine 11 04 12 euronews com Vseobshaya zabastovka transportnikov paralizovala Greciyu 10 grudnya 2014 u Wayback Machine Euronews Greciya zabastovka protiv mer zhestkoj ekonomii 10 grudnya 2014 u Wayback Machine Euronews Greciya prezidenta budet vybirat novyj parlament 30 grudnya 2014 u Wayback Machine Euronews Lenta ru 26 yanvarya 2015 Arhiv originalu za 28 sichnya 2015 Lenta ru 12 fevralya 2015 Arhiv originalu za 5 lipnya 2015 Lenta ru 5 iyunya 2015 Arhiv originalu za 2 lipnya 2015 Lenta ru 26 iyunya 2015 Arhiv originalu za 29 chervnya 2015 Lenta ru 1 iyulya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 12 chervnya 2022 Elena Becatoros and Nicholas Paphitis 27 serpnya 2015 angl Associated Press Arhiv originalu za 11 veresnya 2015 Procitovano 28 serpnya 2015 Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 2 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2015 Procitovano 2 lyutogo 2016 Konstituciya Greciyi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 P Dagtoglu Individualni prava nedostupne posilannya Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s Perifereiakh Dioikhsh Aytodioikhsh To Programma Kallikraths 12 zhovtnya 2018 u Wayback Machine gr To Programma Kallikraths Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi 12 zhovtnya 2018 u Wayback Machine gr Arhiv originalu za 20 grudnya 2008 Procitovano 14 travnya 2009 Zvit Mizhnarodnogo valyutnogo fondu Greciya Arhiv originalu za 29 listopada 2010 Procitovano 14 travnya 2009 Zvit Mizhnarodnogo valyutnogo fondu Oglyad kupivelnoyi spromozhnosti krayin Arhiv originalu za 6 lipnya 2014 Procitovano 19 sichnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 13 travnya 2019 Procitovano 2 lyutogo 2010 5 bereznya 2012 Arhiv originalu za 05 bereznya 2012 Arhiv originalu za 22 lipnya 2010 Procitovano 2 serpnya 2010 Arhiv originalu za 10 travnya 2010 Procitovano 2 serpnya 2010 Arhiv originalu za 4 travnya 2010 Procitovano 2 serpnya 2010 Arhiv originalu za 3 serpnya 2019 Procitovano 3 serpnya 2019 Arhiv originalu za 5 lipnya 2009 Procitovano 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2010 Procitovano 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 10 veresnya 2012 Procitovano 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 27 grudnya 2010 Procitovano 14 bereznya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 27 sichnya 2012 Arhiv originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 28 kvitnya 2010 ros Vse menshe turistov poseshayut Greciyu 19 veresnya 2011 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 6 bereznya 2012 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2022 Procitovano 27 serpnya 2009 ros Arhiv originalu za 18 travnya 2013 Arhiv originalu za 2 bereznya 2009 Procitovano 30 sichnya 2009 Greciya MZS Ukrayini ros Religiya v Greciyi 18 serpnya 2009 u Wayback Machine Arhiv originalu za 23 chervnya 2011 Procitovano 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 31 grudnya 2018 Procitovano 2 lyutogo 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 25 travnya 2010 Procitovano 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 7 bereznya 2010 Procitovano 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 28 veresnya 2010 Arhiv originalu za 17 grudnya 2019 Arhiv originalu za 26 travnya 2011 Procitovano 16 travnya 2009 Polevoj V M Greciya Korolevstvo Greciya Arhitektura i izobrazitelnoe iskusstvo Obshestvennye nauki Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya Gl red A M Prohorov 3 e izd T 30 Ekslibris 1978 632 str Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 20 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 20 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 21 chervnya 2009 Procitovano 16 travnya 2009 Arhiv originalu za 25 chervnya 2011 Procitovano 16 travnya 2009 Armstrong Kate Hellander Paul 2006 Lonely Planet Greece Hawthorn Vic Australia Lonely Planet Publications s 76 ISBN 1 74059 750 8 Mallos Tess 1979 Greek Cookbook Dee Why West NSW Australia Summit Books s inside cover ISBN 0 7271 0287 7 Spices and Seasonings A Food Technology Handbook Donna R Tainter Anthony T Grenis p 223 Arhiv originalu za 17 serpnya 2014 Procitovano 5 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 8 bereznya 2011 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 8 bereznya 2011 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 8 bereznya 2011 Arhiv originalu za 9 bereznya 2018 Procitovano 8 bereznya 2011 Feoharis Kessidis Greciya Korolevstvo Greciya Obshestvennye nauki Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya Gl red A M Prohorov 3 e izd T 30 Ekslibris Yaya 1978 632 str ill 30 l ill 9 l kart Arhiv originalu za 20 kvitnya 2012 Procitovano 8 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2009 Procitovano 22 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2010 Procitovano 8 lyutogo 2010 https web archive org web 20130615005421 http news in gr greece article aid 1231253027 Arhivovano15 chervnya 2013 u Wayback Machine Pros rh3h ta kommata ths sygkybernhshs gia to loyketo sthn ERT in gr r Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 12 chervnya 2013 Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 12 chervnya 2013 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 21 sichnya 2010 Arhiv originalu za 3 bereznya 2010 Procitovano 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 1 lipnya 2013 Procitovano 2 lyutogo 2010 Nikitaridis Michalis 2007 11 02 Athens Classic Marathon celebrates 25th anniversary PREVIEW 23 zhovtnya 2012 u Wayback Machine IAAF Retrieved on 2009 11 08 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 2 lyutogo 2010 Med Games 2013 lost 28 01 2011 ana mpa Arhiv originalu za 31 sichnya 2011 Procitovano 29 sichnya 2011 DzherelaVstup do kulturologiyi antichnosti Starodavnya Greciya Navch posib B M Chumachenko K Vidavn dim KM Akademiya 2003 100 c Kirsenko M V Greciya na zori suchasnosti Kiyiv 1996 PosilannyaGreciya 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Greciya u sestrinskih VikiproyektahOznachennya u Vikislovniku