Культу́рна асиміля́ція (англ. cultural assimilation; від лат. assimilatio, «уподібнення») — процес прийняття певним народом або спільнотою культури (мови, цінностей, звичаїв) та самосвідомості (ідентичності) іншого народу або спільноти. Розчинення асимільованого народу або спільноти із народом або спільнотою, що проводить (зазвичай, є чисельнішим, посідає панівні позиції в державі тощо). Наслідок асиміляції — втрата первісної культури та самосвідомості. Асиміляція може бути природною (добровільною) або штучною (насильницькою), повною або частковою. Прикладами культурної асиміляції є романізація європейських народів античності; китаїзація степових народів середньовіччя; русифікація східноєвропейських та сибірських народів нового часу тощо. Термін широко застосовується в етнографії, етнології, етнопсихології, соціології, культурології, соціальній психології та інших дисциплінах.
Поняття асиміляції
Поняття асиміляції вирізняється багатозначністю і синкретизмом.
Розрізняють
- природну (добровільну) та
- штучну (насильницьку),
- повну й часткову,
- соціальну й етнічну асиміляцію.
Природна асиміляція відбувається поступово в процесі етнічних контактів різнорідних груп населення шляхом передавання соціо- та етнокультурних традицій від однієї групи до другої.
Штучна асиміляція досягається шляхом цілеспрямованої державної асиміляторської політики, скерованої на руйнацію етносоціальних систем, зокрема шляхом колонізації, політичного диктату, економічної експансії, культурно-мовної та релігійної домінації, обмеження прав національних меншин, насильницьких депортацій, фізичного знищення інтелектуалів, створення наднаціональних квазіспільнот (радянський народ, арійська раса) тощо.
Визначення «повна» та «часткова» асиміляція вживаються для означення рівня інтенсивності міжетнічних контактів, що розгортаються у напрямі асиміляції.
Під соціальною асиміляцією здебільшого розуміють процес поступового засвоєння репрезентантами певної соціальної спільноти (групи, верстви, стану, страти та ін.) соціокультурних рис, норм, цінностей, соціально-психологічних мотивацій та моделей поведінки інших, переважно вищих у суспільній ієрархії, спільнот.
Процес етнічної асиміляції найбільш інтенсивно й швидко здійснюється у суспільствах, де відбувається розсіювання іноземних мігрантів в однорідному суспільстві з міцними і сталими економічними, політичними й культурними зв’язками. Найповільніше етнічна асиміляція відбувається у суспільствахвах, де мігранти утворюють замкнені територіальні громади з власними інституціями й організаціями, що мають тривалі й розгалужені зв’язки з етнічною батьківщиною.
Та етнічна спільнота, яка асимілюється за певних умов, тією чи іншою мірою впливає й на культуру асимілятора.
В Україні
Українські землі з доби античності були тереном активних міжетнічних контактів, що приводили до асиміляції різних етнічних спільнот.
За часів Київської Русі давньоруське населення поступово асимілювало частину кочових племен переважно тюркського походження, що осідали на південно-східних кордонах (печеніги, торки, половці, чорні клобуки та ін.).
У польсько-литовську добу потужних асиміляційних впливів (полонізації) зазнали українські аристократичні верстви — князі та шляхта.
Асиміляція вищих українських станів шляхом їхньої інкорпорації до імперських еліт відбувалася і в Російській (малоросійське дворянство) та Австрійській імперіях.
У XIX — на початку XX століття царат проводив цілеспрямовану політику мовно-культурної асиміляції . Наслідком асиміляційних процесів стало формування комплексу меншовартості та провінційності, який в українській літературі й публіцистиці називається «зросійщення», «русифікація», «малоросійство».
Асиміляційних впливів зазнало й українське населення у межах Польщі, Румунії та Угорщини.
За радянської доби насильницька асиміляція українців та інших етнонаціональних спільнот у межах УРСР сягнула нечуваних масштабів і набула екстремістських форм — масові репресії та фізична ліквідація української інтелігенції та українських інституцій, тотальне впровадження російської мови та декоренізація, депортація народів, офіційний курс на штучну конвергенцію всіх національностей СРСР в єдину квазіспільноту — «радянський народ» тощо.
У світі
Примітки
- Ясь О.В. Асиміляція // Енциклопедія історії України... Т.1. С. 145.
- Дивись: Валуєвський циркуляр, Емський акт, Русифікація.
Джерела
- Асиміляція етнічна [ 19 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Етнічна асиміляція / Мала енциклопедія етнодержавознавства / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Упорядник Юрій Іванович Римаренко [та ін.]. — Київ: Генеза, : Довіра, 1996. — С. 466—467. — 942 с.
- Ясь О.В. Асиміляція [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — .— С. 145.
- Сеітмуратова А. Політика русифікації та асиміляції кримських татар [ 25 серпня 2019 у Wayback Machine.] / «Сучасність». – 1988. – №10 [ 25 серпня 2019 у Wayback Machine.]. – С. 118–122.;
- Litwin H. Katolizacja szlachty ruskiej a procesy asymilacyjne na Ukrainie w latach 1569—1648. В кн.: Triumfy i porazki. Warszawa, 1989;
- Хвильовий М. Україна чи Малоросія? [ 19 серпня 2019 у Wayback Machine.] «Слово і час», 1990, № 1;
- Евтух В. Б. Концепции этнонационального развития США и Канады: Типология, традиции, эволюция. К., 1991;
- Когут З. Розвиток малоросійської самосвідомості і українське національне будівництво. «Зустрічі», 1991, № 2;
- Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до XVII ст.: Волинь і Центральна Україна. К., 1993;
- Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини 1760—1830. [ 19 серпня 2019 у Wayback Machine.] К., 1996;
- Оглоблин-Мезько О. Люди Старої України та інші праці. Острог—Нью-Йорк, 2000;
- Рафальський О. О. Національні меншини України у ХХ столітті: Історіографічний нарис. [ 19 серпня 2019 у Wayback Machine.] К., 2000;
- Рябчук М. Від Малоросії до України: Парадокси запізнілого націотворення. [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.] К., 2000.
- Рябчук М. "Майже один народ". Особливості використання пропагандистської міфологеми в умовах неоголошеної війни [ 19 серпня 2019 у Wayback Machine.] / М. Рябчук // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. - 2017. - Вип. 5-6. - С. 213-231.
Література
- В. Явір. Асиміляція // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 42-43. — .
Посилання
- Електронна енциклопедія історії України на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Асиміляція [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 53. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Asimilyaciya ta Akulturaciya Kultu rna asimilya ciya angl cultural assimilation vid lat assimilatio upodibnennya proces prijnyattya pevnim narodom abo spilnotoyu kulturi movi cinnostej zvichayiv ta samosvidomosti identichnosti inshogo narodu abo spilnoti Rozchinennya asimilovanogo narodu abo spilnoti iz narodom abo spilnotoyu sho provodit zazvichaj ye chiselnishim posidaye panivni poziciyi v derzhavi tosho Naslidok asimilyaciyi vtrata pervisnoyi kulturi ta samosvidomosti Asimilyaciya mozhe buti prirodnoyu dobrovilnoyu abo shtuchnoyu nasilnickoyu povnoyu abo chastkovoyu Prikladami kulturnoyi asimilyaciyi ye romanizaciya yevropejskih narodiv antichnosti kitayizaciya stepovih narodiv serednovichchya rusifikaciya shidnoyevropejskih ta sibirskih narodiv novogo chasu tosho Termin shiroko zastosovuyetsya v etnografiyi etnologiyi etnopsihologiyi sociologiyi kulturologiyi socialnij psihologiyi ta inshih disciplinah Ponyattya asimilyaciyiPonyattya asimilyaciyi viriznyayetsya bagatoznachnistyu i sinkretizmom Rozriznyayut prirodnu dobrovilnu ta shtuchnu nasilnicku povnu j chastkovu socialnu j etnichnu asimilyaciyu Prirodna asimilyaciya vidbuvayetsya postupovo v procesi etnichnih kontaktiv riznoridnih grup naselennya shlyahom peredavannya socio ta etnokulturnih tradicij vid odniyeyi grupi do drugoyi Shtuchna asimilyaciya dosyagayetsya shlyahom cilespryamovanoyi derzhavnoyi asimilyatorskoyi politiki skerovanoyi na rujnaciyu etnosocialnih sistem zokrema shlyahom kolonizaciyi politichnogo diktatu ekonomichnoyi ekspansiyi kulturno movnoyi ta religijnoyi dominaciyi obmezhennya prav nacionalnih menshin nasilnickih deportacij fizichnogo znishennya intelektualiv stvorennya nadnacionalnih kvazispilnot radyanskij narod arijska rasa tosho Viznachennya povna ta chastkova asimilyaciya vzhivayutsya dlya oznachennya rivnya intensivnosti mizhetnichnih kontaktiv sho rozgortayutsya u napryami asimilyaciyi Pid socialnoyu asimilyaciyeyu zdebilshogo rozumiyut proces postupovogo zasvoyennya reprezentantami pevnoyi socialnoyi spilnoti grupi verstvi stanu strati ta in sociokulturnih ris norm cinnostej socialno psihologichnih motivacij ta modelej povedinki inshih perevazhno vishih u suspilnij iyerarhiyi spilnot Proces etnichnoyi asimilyaciyi najbilsh intensivno j shvidko zdijsnyuyetsya u suspilstvah de vidbuvayetsya rozsiyuvannya inozemnih migrantiv v odnoridnomu suspilstvi z micnimi i stalimi ekonomichnimi politichnimi j kulturnimi zv yazkami Najpovilnishe etnichna asimilyaciya vidbuvayetsya u suspilstvahvah de migranti utvoryuyut zamkneni teritorialni gromadi z vlasnimi instituciyami j organizaciyami sho mayut trivali j rozgaluzheni zv yazki z etnichnoyu batkivshinoyu Ta etnichna spilnota yaka asimilyuyetsya za pevnih umov tiyeyu chi inshoyu miroyu vplivaye j na kulturu asimilyatora V UkrayiniUkrayinski zemli z dobi antichnosti buli terenom aktivnih mizhetnichnih kontaktiv sho privodili do asimilyaciyi riznih etnichnih spilnot Za chasiv Kiyivskoyi Rusi davnoruske naselennya postupovo asimilyuvalo chastinu kochovih plemen perevazhno tyurkskogo pohodzhennya sho osidali na pivdenno shidnih kordonah pechenigi torki polovci chorni klobuki ta in U polsko litovsku dobu potuzhnih asimilyacijnih vpliviv polonizaciyi zaznali ukrayinski aristokratichni verstvi knyazi ta shlyahta Asimilyaciya vishih ukrayinskih staniv shlyahom yihnoyi inkorporaciyi do imperskih elit vidbuvalasya i v Rosijskij malorosijske dvoryanstvo ta Avstrijskij imperiyah U XIX na pochatku XX stolittya carat provodiv cilespryamovanu politiku movno kulturnoyi asimilyaciyi Naslidkom asimilyacijnih procesiv stalo formuvannya kompleksu menshovartosti ta provincijnosti yakij v ukrayinskij literaturi j publicistici nazivayetsya zrosijshennya rusifikaciya malorosijstvo Asimilyacijnih vpliviv zaznalo j ukrayinske naselennya u mezhah Polshi Rumuniyi ta Ugorshini Za radyanskoyi dobi nasilnicka asimilyaciya ukrayinciv ta inshih etnonacionalnih spilnot u mezhah URSR syagnula nechuvanih masshtabiv i nabula ekstremistskih form masovi represiyi ta fizichna likvidaciya ukrayinskoyi inteligenciyi ta ukrayinskih institucij totalne vprovadzhennya rosijskoyi movi ta dekorenizaciya deportaciya narodiv oficijnij kurs na shtuchnu konvergenciyu vsih nacionalnostej SRSR v yedinu kvazispilnotu radyanskij narod tosho U svitiAmerikanizaciya Germanizaciya Ispanizaciya Kitayizaciya Polonizaciya Romanizaciya kulturna Rusifikaciya Ukrayinizaciya Madyarizaciya Rumunizaciya Bilorusizaciya OturchennyaPrimitkiYas O V Asimilyaciya Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 S 145 Divis Valuyevskij cirkulyar Emskij akt Rusifikaciya DzherelaAsimilyaciya etnichna 19 serpnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Etnichna asimilyaciya Mala enciklopediya etnoderzhavoznavstva Institut derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini Uporyadnik Yurij Ivanovich Rimarenko ta in Kiyiv Geneza Dovira 1996 S 466 467 942 s Yas O V Asimilyaciya 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 S 145 Seitmuratova A Politika rusifikaciyi ta asimilyaciyi krimskih tatar 25 serpnya 2019 u Wayback Machine Suchasnist 1988 10 25 serpnya 2019 u Wayback Machine S 118 122 Litwin H Katolizacja szlachty ruskiej a procesy asymilacyjne na Ukrainie w latach 1569 1648 V kn Triumfy i porazki Warszawa 1989 Hvilovij M Ukrayina chi Malorosiya 19 serpnya 2019 u Wayback Machine Slovo i chas 1990 1 Evtuh V B Koncepcii etnonacionalnogo razvitiya SShA i Kanady Tipologiya tradicii evolyuciya K 1991 Kogut Z Rozvitok malorosijskoyi samosvidomosti i ukrayinske nacionalne budivnictvo Zustrichi 1991 2 Yakovenko N M Ukrayinska shlyahta z kincya XIV do XVII st Volin i Centralna Ukrayina K 1993 Kogut Z Rosijskij centralizm i ukrayinska avtonomiya Likvidaciya Getmanshini 1760 1830 19 serpnya 2019 u Wayback Machine K 1996 Ogloblin Mezko O Lyudi Staroyi Ukrayini ta inshi praci Ostrog Nyu Jork 2000 Rafalskij O O Nacionalni menshini Ukrayini u HH stolitti Istoriografichnij naris 19 serpnya 2019 u Wayback Machine K 2000 Ryabchuk M Vid Malorosiyi do Ukrayini Paradoksi zapiznilogo naciotvorennya 23 sichnya 2022 u Wayback Machine K 2000 Ryabchuk M Majzhe odin narod Osoblivosti vikoristannya propagandistskoyi mifologemi v umovah neogoloshenoyi vijni 19 serpnya 2019 u Wayback Machine M Ryabchuk Naukovi zapiski Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im I F Kurasa NAN Ukrayini 2017 Vip 5 6 S 213 231 Literatura V Yavir Asimilyaciya Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 42 43 ISBN 978 966 611 818 2 PosilannyaElektronna enciklopediya istoriyi Ukrayini na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Asimilyaciya 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 53 1000 ekz