Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У структурі гірничої промисловості Греції наприкінці XX століття перше місце посідав видобуток бокситів, друге — руд нікелю, третє — магнезиту. Ведеться також розробка покладів лігнітів, руд заліза, хрому, марганцю, азбесту, бариту, глин, корунду, золота.
Загальна характеристика
Основні райони видобутку — Фессалія, Евбея і Пелопоннес. Загалом в галузі зайнято близько 20 тис. осіб (1990-ті роки). Питома вага продукції гірничої галузі в промисловості наприкінці XX століття становила близько 15%. Греція експортує боксити, феронікель, бентоніт, перліт, магнезит, барит, корунд. Частка мінеральної сировини в експорті становить 5-7%, в імпорті 16-20%. Динаміка видобутку основних корисних копалин на межі ХХ-XXI століть показана в табл. 1.
Таблиця 1. — Динаміка видобутку мінеральної сировини в Греції (тис. т)
| Продукт | 1999 | 2000 | 2001 |
|---|---|---|---|
| Глинозем | 622 | 668 | 709 |
| Алюміній | 171 | 168 | 162,5 |
| Боксит | 2 139 | 2 609 | - |
| Бентоніт | 850 | 1 062 | - |
| Лігніт | 61 900 | 63 912 | 66 485 |
| Магнезит | 495 | - | - |
| Оксид магнію кальцинований | 104 | 115 | 110 |
| Оксид магнію випалений | 42 | 32 | 30 |
| Залізонікелеві руди | 1 750 | 2 510 | 2 250 |
| Нікель | 13,5 | 17,1 | 17,7 |
| Перліт | 600 | 624 | - |
| Пемза | 885 | 850 | 885 |
| PbS, концентрат | 32 | 32 | 60,2 |
| ZnS, концентрат | 32 | 32 | 60,2 |
Окремі галузі
Нафтогазова підгалузь. У Греції щорічно добувається 1,1-1,2 млн тонн нафти; споживається — 12-13 млн тонн. Виробляють 14 млн тонн нафтопродуктів, що дає можливість імпортувати паливо до інших країн.
У нафтогазовому секторі Греції діє компанія Public Gas Corp. of Greece (DEPA), яка імпортує і розподіляє природний газ у країні. 2001 року постачання газу становило 1,881 млрд м³, з них для електроенергетики — 1,432 млрд м³.
Вугільна підгалузь. Бурого вугілля 1995 року видобуто 54,1 млн т. Видобуток лігніту 2001 року — 66,2 млн т, з них 51,7 млн т — з копалень Ptolemais-Amyntaion (Птолемаїда) і 14.5 млн т — з копалень Megalopolis (відповідно Мегалополіс). Загалом у Греції на 2002 рік діяло чотири кар'єри для видобутку лігніту, який використовується на ТЕС.
Золото й поліметали. У сучасному золотодобувному секторі Греції діє один головний виробник — Thrace Minerals — дочірнє підприємство , яке має два родовища: Viper (1,2 млн т руди з вмістом золота до 18 г/т — 687 тис. унцій золота) і St. Demetrios (260 тис. т руди з вмістом золота 3.5 г/т — 30 тис. унцій). Видобуток планують підземним способом на родовищі Viper і кар'єром — на St. Demetrios. Збагачення золотоносних руд — флотацією за відсутністю ціанування, що підвищує екологічність технології.
Компанія Inc. планує на родовищі Олімпіас після реконструкції щорічно добувати підземним способом впродовж перших п'яти років до 680 тис. т руди і вилучати з неї близько 8 т золота на рік. Крім того, буде добуватися понад 70 т срібла, 21,5 тис. т цинку і 22,5 тис. т свинцю в концентратах (на рік). Робота підприємства розрахована на 18-річний термін. Реконструкція підприємства (включаючи підземні виробки) почалася наприкінці 2000 р. За планом гірничо-збагачувальний комплекс повинен стати до ладу до кінця 2002 р. На ньому будуть перероблятися також золотовмісні руди міднопорфірового родовища Скурієс.
Після завершення будівництва ГЗК на родовищі Олімпіас за умови стійкості ринку золота буде розпочато будівництво неглибокого кар'єру на родовищі Скурієс, де планують добувати близько 8 млн т руди й отримувати 6,2 т золота та 35,5 тис. т міді на рік. Кар'єр працюватиме ~5 років. Переробляти руду й вилучати золото будуть на ГЗК Олімпіас. У перспективі впродовж 5-7 років виробництво золота в Греції може зрости до 14-15 т, Греція вийде в лідери золотовидобутку на континенті.
Алюміній. Основний виробник в алюмінієвій галузі Греції — . Виробництво глинозему у 2001 склало 709 тис. т і має позитивну динаміку. Первинне виробництво алюмінію було на рівні 162 тис. т. Бокситові рудники Delphi-Distomon, філіал компанії Aluminium de Grece, видобувають 906 тис. т/рік бокситу.
Нікель. Грецький нікелевий виробник — фірма — має позитивне зростання виробництва нікелю до 22-23 тис. т на рік. Larco видобуває 2,2-2,5 млн т латеритної руди, виробляє гранульований феронікель із середнім вмістом Ni 20%. Основні видобувні підприємства (2001 р): Euboea (1,25 млн т руди), Larymna (0,7 млн т), Kastoria (280 тис. т) і 10 тис. т руди з копальні Bitinska в Албанії.
Індустріальні мінерали. Видобуток і збут магнезиту в Греції зростає: 2000 р — 166 тис. т; 2001 р — 185 тис. т (€ 32 млн). Виробництво контролює компанія Grecian Magnesite (GM). Експорт становить 93% суми збуту. Головні регіони призначення — країни ЄС, США, Африка і Далекий Схід. Видобуток бентоніту, перліту й бокситу контролює фірма Silver & Baryte Co. (S&B). Lava SA видобула у 2001 р 885 тис. т пемзи, 150 тис. т кремнезему, 450 тис. т пуцоланів і 260 тис. т гіпсу. Lava SA — найбільший виробник пемзи у світі.
Наукові установи, підготовка кадрів
Керівництво гірничодобувною галуззю здійснює Генеральний директорат гірничної промисловості. Функції геологічного управління виконує Інститут геологічних і гірничорудних досліджень (діє з 1952). Регіональні геологічні і геолого-геофізичні дослідження здійснюються в Афінському і Салонікському університетах. Гірничо-геологічні кадри готують в Афінському, Салонікському, Патрському, Афінському технічному університетах.
Див. також
Примітки
- Контактна інформація: Греція, Institute of Geology and Mineral Exploration, 70 проспект Месогіон, Афіни 11527
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U strukturi girnichoyi promislovosti Greciyi naprikinci XX stolittya pershe misce posidav vidobutok boksitiv druge rud nikelyu tretye magnezitu Vedetsya takozh rozrobka pokladiv lignitiv rud zaliza hromu margancyu azbestu baritu glin korundu zolota Zagalna harakteristikaOsnovni rajoni vidobutku Fessaliya Evbeya i Peloponnes Zagalom v galuzi zajnyato blizko 20 tis osib 1990 ti roki Pitoma vaga produkciyi girnichoyi galuzi v promislovosti naprikinci XX stolittya stanovila blizko 15 Greciya eksportuye boksiti feronikel bentonit perlit magnezit barit korund Chastka mineralnoyi sirovini v eksporti stanovit 5 7 v importi 16 20 Dinamika vidobutku osnovnih korisnih kopalin na mezhi HH XXI stolit pokazana v tabl 1 Tablicya 1 Dinamika vidobutku mineralnoyi sirovini v Greciyi tis t Produkt 1999 2000 2001 Glinozem 622 668 709 Alyuminij 171 168 162 5 Boksit 2 139 2 609 Bentonit 850 1 062 Lignit 61 900 63 912 66 485 Magnezit 495 Oksid magniyu kalcinovanij 104 115 110 Oksid magniyu vipalenij 42 32 30 Zalizonikelevi rudi 1 750 2 510 2 250 Nikel 13 5 17 1 17 7 Perlit 600 624 Pemza 885 850 885 PbS koncentrat 32 32 60 2 ZnS koncentrat 32 32 60 2Okremi galuziNaftogazova pidgaluz U Greciyi shorichno dobuvayetsya 1 1 1 2 mln tonn nafti spozhivayetsya 12 13 mln tonn Viroblyayut 14 mln tonn naftoproduktiv sho daye mozhlivist importuvati palivo do inshih krayin U naftogazovomu sektori Greciyi diye kompaniya Public Gas Corp of Greece DEPA yaka importuye i rozpodilyaye prirodnij gaz u krayini 2001 roku postachannya gazu stanovilo 1 881 mlrd m z nih dlya elektroenergetiki 1 432 mlrd m Vugilna pidgaluz Burogo vugillya 1995 roku vidobuto 54 1 mln t Vidobutok lignitu 2001 roku 66 2 mln t z nih 51 7 mln t z kopalen Ptolemais Amyntaion Ptolemayida i 14 5 mln t z kopalen Megalopolis vidpovidno Megalopolis Zagalom u Greciyi na 2002 rik diyalo chotiri kar yeri dlya vidobutku lignitu yakij vikoristovuyetsya na TES Zoloto j polimetali U suchasnomu zolotodobuvnomu sektori Greciyi diye odin golovnij virobnik Thrace Minerals dochirnye pidpriyemstvo yake maye dva rodovisha Viper 1 2 mln t rudi z vmistom zolota do 18 g t 687 tis uncij zolota i St Demetrios 260 tis t rudi z vmistom zolota 3 5 g t 30 tis uncij Vidobutok planuyut pidzemnim sposobom na rodovishi Viper i kar yerom na St Demetrios Zbagachennya zolotonosnih rud flotaciyeyu za vidsutnistyu cianuvannya sho pidvishuye ekologichnist tehnologiyi Kompaniya Inc planuye na rodovishi Olimpias pislya rekonstrukciyi shorichno dobuvati pidzemnim sposobom vprodovzh pershih p yati rokiv do 680 tis t rudi i viluchati z neyi blizko 8 t zolota na rik Krim togo bude dobuvatisya ponad 70 t sribla 21 5 tis t cinku i 22 5 tis t svincyu v koncentratah na rik Robota pidpriyemstva rozrahovana na 18 richnij termin Rekonstrukciya pidpriyemstva vklyuchayuchi pidzemni virobki pochalasya naprikinci 2000 r Za planom girnicho zbagachuvalnij kompleks povinen stati do ladu do kincya 2002 r Na nomu budut pereroblyatisya takozh zolotovmisni rudi midnoporfirovogo rodovisha Skuriyes Pislya zavershennya budivnictva GZK na rodovishi Olimpias za umovi stijkosti rinku zolota bude rozpochato budivnictvo neglibokogo kar yeru na rodovishi Skuriyes de planuyut dobuvati blizko 8 mln t rudi j otrimuvati 6 2 t zolota ta 35 5 tis t midi na rik Kar yer pracyuvatime 5 rokiv Pereroblyati rudu j viluchati zoloto budut na GZK Olimpias U perspektivi vprodovzh 5 7 rokiv virobnictvo zolota v Greciyi mozhe zrosti do 14 15 t Greciya vijde v lideri zolotovidobutku na kontinenti Alyuminij Osnovnij virobnik v alyuminiyevij galuzi Greciyi Virobnictvo glinozemu u 2001 sklalo 709 tis t i maye pozitivnu dinamiku Pervinne virobnictvo alyuminiyu bulo na rivni 162 tis t Boksitovi rudniki Delphi Distomon filial kompaniyi Aluminium de Grece vidobuvayut 906 tis t rik boksitu Nikel Greckij nikelevij virobnik firma maye pozitivne zrostannya virobnictva nikelyu do 22 23 tis t na rik Larco vidobuvaye 2 2 2 5 mln t lateritnoyi rudi viroblyaye granulovanij feronikel iz serednim vmistom Ni 20 Osnovni vidobuvni pidpriyemstva 2001 r Euboea 1 25 mln t rudi Larymna 0 7 mln t Kastoria 280 tis t i 10 tis t rudi z kopalni Bitinska v Albaniyi Industrialni minerali Vidobutok i zbut magnezitu v Greciyi zrostaye 2000 r 166 tis t 2001 r 185 tis t 32 mln Virobnictvo kontrolyuye kompaniya Grecian Magnesite GM Eksport stanovit 93 sumi zbutu Golovni regioni priznachennya krayini YeS SShA Afrika i Dalekij Shid Vidobutok bentonitu perlitu j boksitu kontrolyuye firma Silver amp Baryte Co S amp B Lava SA vidobula u 2001 r 885 tis t pemzi 150 tis t kremnezemu 450 tis t pucolaniv i 260 tis t gipsu Lava SA najbilshij virobnik pemzi u sviti Naukovi ustanovi pidgotovka kadrivKerivnictvo girnichodobuvnoyu galuzzyu zdijsnyuye Generalnij direktorat girnichnoyi promislovosti Funkciyi geologichnogo upravlinnya vikonuye Institut geologichnih i girnichorudnih doslidzhen diye z 1952 Regionalni geologichni i geologo geofizichni doslidzhennya zdijsnyuyutsya v Afinskomu i Salonikskomu universitetah Girnicho geologichni kadri gotuyut v Afinskomu Salonikskomu Patrskomu Afinskomu tehnichnomu universitetah Div takozhKorisni kopalini Greciyi Gidrogeologiya Greciyi Sejsmichnist Greciyi Priroda Greciyi Geologiya Greciyi Korisni kopalini Greciyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Greciyi Ekonomika GreciyiPrimitkiKontaktna informaciya Greciya Institute of Geology and Mineral Exploration 70 prospekt Mesogion Afini 11527DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s