Андрос найпівнічніший з Кікладських островів і другий за величиною після Наксоса Омивається Егейським морем Площа 380 км

Андрос — найпівнічніший з Кікладських островів і другий за величиною після Наксоса. Омивається Егейським морем. Площа — 380 км², протяжність берегової лінії — 177 км. Адміністративний центр — місто .

Андрос


Карта Карта острова


Названий на честь	^d
Географія
37°50′ пн. ш. 24°56′ сх. д. / 37.833° пн. ш. 24.933° сх. д. / 37.833; 24.933Координати: 37°50′ пн. ш. 24°56′ сх. д. / 37.833° пн. ш. 24.933° сх. д. / 37.833; 24.933
Континент	Європа
Місцерозташування	Кіклади, Егейське море
Акваторія	Егейське море
Площа	380,041 км²
Берегова лінія	177 км
Найвища точка	995 м
Країна
Греція
Регіон	Південні Егейські острови, ном Кіклади
(Адм. одиниця)	^d
Населення	10009 (2001)
Вебсайт	andros.gr
Андрос Андрос (Греція)

Андрос у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Андрос (значення).

Історія

Згідно з міфологією, Андрос отримав назву від Андра, який був внуком Аполлона і служив у Критського царя Радаманта. За добру службу він отримав цей острів. Крім того, є у цього острова і інші назви — Гаврос, Ласія і Гідруса.

На Андросі побували карійці, фінікійці і критяни. Іонійці прибули на острів близько 1000 року до н. е. З того часу починається розквіт Андроса. Незабаром він став сильною морською державою, вивів колонії на Халкідіку, у Фракію і до Малої Азії і карбував власну монету.

З богів на острові особливо шанували Діоніса. Переказ свідчить, що під час свят на його честь — Діонісій (одне з джерел на острові) став лити замість води вино.

Після греко-перських воєн Андрос знаходився в конфлікті з Афінами, проте потім став членом Першого (476 рік до н. е.) і Другого (376 рік до н. е.) Афінського морського союзу. Після на Андросі було встановлено панування Македонії, а з 200 року до н. е. — Риму. Загарбники примусили всіх його жителів переселитися в Делій (сучасне ), а сам острів розорили і передали пергамському цареві Атталу.

У візантійську епоху Андрос досяг значного культурного процвітання. У його знаменитій філософській Академії в IX столітті викладав Михайло Пселл, вчитель Льва Філософа. Значного підйому острів досяг і в економічній області, завдяки виробництву шовку, що отримав розвиток в XI — XII століттях.

У 1204 році Андрос захопили венеційці, які залишалися господарями острова до 1556 року, коли тут утвердилися османи.

У 1789 році у водах поблизу острова діяв флот знаменитого героя Ламброса Кацоніса. Використовуючи як базу сусідню Кею, Кацоніс наганяв жах на османські кораблі.

Андрос зробив значний внесок в національно-визвольну війну 1821 року, причому багато андросців були членами «Філікі Етерії».

Найбільша трагедія для острова сталася в 1943 році, коли німці піддали його бомбардуванням, завдавши значних руйнувань.

Екскурсійні об'єкти

Руїни фортеці з церквою Богородиці;
Археологічний музей;
Музей сучасного мистецтва;
Морський музей;
Замок А́гіос Пе́трос (Святого Петра);
Церква Архангела — село ;
Монастир Животворного джерела (Зоодоху Пігіс) — село ;
Чоловічий монастир Святого Миколая (Айос-Ніколаос) — село ;
Мінеральні джерела Саріза;
Монастир Святого Пантелеймона (Панахранду);
Апано Кастро (верхній замок);
Руїни міста .

Нижній замок Андроса

На острові збереглися залишки укріплень нижнього замку Андроса ("Kato Kastro", "Нижній замок", "Внутрішній замок"), які розташовані на невеликому півострові та на острівці-скелі у східній частині острова. Нижній замок був побудований венеціанським вельможою Маріно Дандоло у XIII столітті у період після захоплення острова в 1207 році. Першою будівлею замку був особняк вельможі, побудований на півострові. Після захоплення османами Андроса у 1566 році замок використовувався епізодично, проте до початку Другої світової війни він був добре збережений, поки в 1943 році його не зруйнувало бомбардування, здійснене німецькими військами. Наразі збереглися дві вежі — велика прямокутна в центрі замку і менша в його північно-східному куті, відбудований після завершення Другої світової війни міст, який з'єднує дві частини замку, частина оборонних мурів.

Фотогалерея

Руїни фортеці
Міст та остріведь, де розташовувався замок

Див. також

Кафірефс

Джерела

(рос.)
Andros [ 12 квітня 2008 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

Papathanassiou, Manolis. . Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 24 липня 2020.
. andros-guide.gr (амер.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 24 липня 2020.

Це незавершена стаття з географії Греції.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Papathanassiou, Manolis. . Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 24 липня 2020.

[2] . andros-guide.gr (амер.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 24 липня 2020.