Еге́йське мо́ре (грец. Αιγαίον πέλαγος, тур. Ege Denizi), інколи Біле море (болг. Бяло море) — напівзамкнене море в басейні Середземного моря, між півостровами Балканським і Малою Азією і островом Крит. Площа 191 тисяча км².
Егейське море з космосу | |
38°30′ пн. ш. 25°18′ сх. д. / 38.500° пн. ш. 25.300° сх. д. | |
Область | Південна Європа |
---|---|
Розташування | Середземне море |
Прибережні країни | Греція і Туреччина |
Довжина | 610 км |
Ширина | 300 км |
Найбільша глибина | 2100 м |
Середня глибина | від 200 до 1000 м |
Площа | 214 000 км² |
Впадаюча річка | Великий Мендерес, d, d, d, Гедиз, d, d, Мариця, d і d |
Егейське море у Вікісховищі |
Загальні відомості
Море омиває береги Греції і Туреччини. На північному сході через протоку Дарданелли з'єднується з Мармуровим морем і далі — через протоку Босфор із Чорним морем, на півдні — через декілька проток між островами — із Середземним морем. Багато островів.
Егейське море утворилося в результаті занурення в кінці пліоцену і в плейстоцені суші (Егеїди), залишками якої є численні острови (у зв'язку з цим море Егейське раніше називалося морем Архіпелагу).
Переважають глибини від 200 до 1000 м (найбільша — 2529 м на півдні). Течії в західній частині моря направлені на південь, у східній — на північ; їхня швидкість до 0,5—1 км/год. Температура води на поверхні взимку 11—15 °C, влітку 22—25 °C. На глибині понад 350 м температура води не змінюється протягом всього року (12—13 °C). Солоність 37,0—39,0‰. Припливи півдобові, їх величина від 30 до 60 см.
Розвинені рибальство (сардини, горбаневі, скумбрія та інші), здобич губок, туризм.
Походження назви
Давньогрецька міфологія пов'язує назву моря з ім'ям афінського царя Егея, який кинувся зі скелі в море, вирішивши, що його син Тесей загинув на Криті, убитий Мінотавром.
Межі
Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Егейського моря так:
На півдні. Межа прямує від мису Аспро (28° 16' сх. д.) в Малій Азії, до мису Капо делла Саббіа на крайньому північному-сході острова Родос, через острів до мису Прасонісі, і далі на південний захід острова Карпатос (до мису Вронтос (35° 33' пн. ш.)) на, через цей острів до мису Кастелло (Castello Point), що є найпівіденнішою точкою острова і далі до мису Плака (східного краю острова Крит), через острів Крит до північно-західної точки острова — Агріа Грамвуса, звідти до мису Аполітарес острову Антикітера, через острів до північно-західної точки — скель Псіра через мис Трахілі острову Кітера, через острів до північно-західної точки (мис Каравугія) й через мис Санта Марія (36°28′ пн. ш. 22°57′ сх. д. / 36.467° пн. ш. 22.950° сх. д.) у Мореї.
По Дарданеллам. Лінія з'єднує Кум Кале (26° 11' сх. ш.) та мис .
Острови
Егейські острови, які майже всі належать Греції, можна розділити на сім груп:
- Північно-східні Егейські острови (Айос-Ефстратіос, Лемнос, Лесбос, Самотракі, Тасос та інші)
- Евбея
- Північні Споради (Алонісос, Скіатос, Скопелос, Перістера, Скірос)
- Кіклади (Андрос, Тінос, Сірос, Міконос, Делос, Антипарос, Парос, Наксос, Малі Кіклади, Аморгос, Фолегандрос, Сікінос, Іос, Анафі, Санторині, Тірасія, Кеа, Кітнос, Кімолос, Мілос, Серіфос, Сіфнос)
- Саронічні острови або Арго-Саронічні острови (Саламін, Егіна, Ангістрі, Порос, Ідра, Докос, Спеце та інші)
- Додеканес або Південні Споради (, Калімнос, Карпатос, Касос, Кос, Лерос, , Патмос, Родос, Сімі, )
- Крит
Гідрологія
Поверхневі течії утворюють циклональний колообіг, солоніша середземноморська вода рухається на північ уздовж західного узбережжя Туреччини, перед тим, як витісняється менш щільною чорноморською водою. Середземноморська вода розташовується нижче течії Чорного моря на глибинах 23-30 метрів, потім проходить через протоку Дарданелли до Мармурового моря зі швидкістю 5—15 см/с. Вода з Чорного моря рухається на захід уздовж узбережжя північчю Егейського моря, а потім тече на південь вздовж східного узбережжя Греції.
Аналіз води Егейського моря в 1991—1992 роках виявив 3 різних шари води:
- Поверхнева вода Егейського моря — до глибин 40—50 метрів (130—160 футів), з літніми температурами 21—26 °C і зимовими температурами в діапазоні від 10 °C на півночі до 16 °C на півдні.
- Середній шар води Егейського моря — на глибинах від 40—50 м до 200—300 метрів з температурою 11—18 °C.
- Придонна вода Егейського моря — на глибинах 500—1000 м із дуже рівномірною температурою (13—14 °С) і солоністю (3,91—3,92 %).
Клімат
Акваторія моря лежить в середземноморській області північного субтропічного кліматичного поясу. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку жарко, ясна і тиха погода; взимку відносно тепло, похмура вітряна погода і дощить.
Біологія
Акваторія моря належить до морського екорегіону Егейське море бореальної північноатлантичної зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до середземноморської провінції, перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами.
Галерея
Див. також
Примітки
- Эгей // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 15 лютого 2016.
- Aksu, A. E., D. Yasar, et al. (1995). "LATE GLACIAL-HOLOCENE PALEOCLIMATIC AND PALEOCEANOGRAPHIC EVOLUTION OF THE AEGEAN SEA – MICROPALEONTOLOGICAL AND STABLE ISOTOPIC EVIDENCE." Marine Micropaleontology 25(1): 1–28.
- Yagar, D., 1994. Late glacial-Holocene evolution of the Aegean Sea. Ph.D. Thesis, Inst. Mar. Sci. Technol., Dokuz Eyltil Univ., 329 pp. (Unpubl.)
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Література
Посилання
- Егейське море // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Егейське море |
- Aegean Sea (MEDITERRANEAN SEA) [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.] / «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- ЭГЕЙСКОЕ МОРЕ [ 27 лютого 2020 у Wayback Machine.] / Велика радянська енциклопедія (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bile more znachennya Ege jske mo re grec Aigaion pelagos tur Ege Denizi inkoli Bile more bolg Byalo more napivzamknene more v basejni Seredzemnogo morya mizh pivostrovami Balkanskim i Maloyu Aziyeyu i ostrovom Krit Plosha 191 tisyacha km Egejske moreEgejske more z kosmosu38 30 pn sh 25 18 sh d 38 500 pn sh 25 300 sh d 38 500 25 300Oblast Pivdenna YevropaRoztashuvannya Seredzemne morePriberezhni krayini Greciya i TurechchinaDovzhina 610 kmShirina 300 kmNajbilsha glibina 2100 mSerednya glibina vid 200 do 1000 mPlosha 214 000 km Vpadayucha richka Velikij Menderes d d d Gediz d d Maricya d i dEgejske more u VikishovishiKarta Egejskogo morya tureckogo kartografa Piri Rejsa 1528 rikZahid soncya nad Egejskim morem Izmir Vid na Egejske more z gori OlimpVid na ostriv Samiopula z ostrova SamosZagalni vidomostiMore omivaye beregi Greciyi i Turechchini Na pivnichnomu shodi cherez protoku Dardanelli z yednuyetsya z Marmurovim morem i dali cherez protoku Bosfor iz Chornim morem na pivdni cherez dekilka protok mizh ostrovami iz Seredzemnim morem Bagato ostroviv Egejske more utvorilosya v rezultati zanurennya v kinci pliocenu i v plejstoceni sushi Egeyidi zalishkami yakoyi ye chislenni ostrovi u zv yazku z cim more Egejske ranishe nazivalosya morem Arhipelagu Perevazhayut glibini vid 200 do 1000 m najbilsha 2529 m na pivdni Techiyi v zahidnij chastini morya napravleni na pivden u shidnij na pivnich yihnya shvidkist do 0 5 1 km god Temperatura vodi na poverhni vzimku 11 15 C vlitku 22 25 C Na glibini ponad 350 m temperatura vodi ne zminyuyetsya protyagom vsogo roku 12 13 C Solonist 37 0 39 0 Priplivi pivdobovi yih velichina vid 30 do 60 sm Rozvineni ribalstvo sardini gorbanevi skumbriya ta inshi zdobich gubok turizm Golovni porti Pirej Saloniki Greciya Izmir Turechchina Pohodzhennya nazviDavnogrecka mifologiya pov yazuye nazvu morya z im yam afinskogo carya Egeya yakij kinuvsya zi skeli v more virishivshi sho jogo sin Tesej zaginuv na Kriti ubitij Minotavrom MezhiMizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye mezhi Egejskogo morya tak Na pivdni Mezha pryamuye vid misu Aspro 28 16 sh d v Malij Aziyi do misu Kapo della Sabbia na krajnomu pivnichnomu shodi ostrova Rodos cherez ostriv do misu Prasonisi i dali na pivdennij zahid ostrova Karpatos do misu Vrontos 35 33 pn sh na cherez cej ostriv do misu Kastello Castello Point sho ye najpividennishoyu tochkoyu ostrova i dali do misu Plaka shidnogo krayu ostrova Krit cherez ostriv Krit do pivnichno zahidnoyi tochki ostrova Agria Gramvusa zvidti do misu Apolitares ostrovu Antikitera cherez ostriv do pivnichno zahidnoyi tochki skel Psira cherez mis Trahili ostrovu Kitera cherez ostriv do pivnichno zahidnoyi tochki mis Karavugiya j cherez mis Santa Mariya 36 28 pn sh 22 57 sh d 36 467 pn sh 22 950 sh d 36 467 22 950 u Moreyi Po Dardanellam Liniya z yednuye Kum Kale 26 11 sh sh ta mis OstroviEgejski ostrovi yaki majzhe vsi nalezhat Greciyi mozhna rozdiliti na sim grup Pivnichno shidni Egejski ostrovi Ajos Efstratios Lemnos Lesbos Samotraki Tasos ta inshi Evbeya Pivnichni Sporadi Alonisos Skiatos Skopelos Peristera Skiros Kikladi Andros Tinos Siros Mikonos Delos Antiparos Paros Naksos Mali Kikladi Amorgos Folegandros Sikinos Ios Anafi Santorini Tirasiya Kea Kitnos Kimolos Milos Serifos Sifnos Saronichni ostrovi abo Argo Saronichni ostrovi Salamin Egina Angistri Poros Idra Dokos Spece ta inshi Dodekanes abo Pivdenni Sporadi Kalimnos Karpatos Kasos Kos Leros Patmos Rodos Simi KritGidrologiyaPoverhnevi techiyi utvoryuyut ciklonalnij koloobig solonisha seredzemnomorska voda ruhayetsya na pivnich uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Turechchini pered tim yak vitisnyayetsya mensh shilnoyu chornomorskoyu vodoyu Seredzemnomorska voda roztashovuyetsya nizhche techiyi Chornogo morya na glibinah 23 30 metriv potim prohodit cherez protoku Dardanelli do Marmurovogo morya zi shvidkistyu 5 15 sm s Voda z Chornogo morya ruhayetsya na zahid uzdovzh uzberezhzhya pivnichchyu Egejskogo morya a potim teche na pivden vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Greciyi Analiz vodi Egejskogo morya v 1991 1992 rokah viyaviv 3 riznih shari vodi Poverhneva voda Egejskogo morya do glibin 40 50 metriv 130 160 futiv z litnimi temperaturami 21 26 C i zimovimi temperaturami v diapazoni vid 10 C na pivnochi do 16 C na pivdni Serednij shar vodi Egejskogo morya na glibinah vid 40 50 m do 200 300 metriv z temperaturoyu 11 18 C Pridonna voda Egejskogo morya na glibinah 500 1000 m iz duzhe rivnomirnoyu temperaturoyu 13 14 S i solonistyu 3 91 3 92 KlimatAkvatoriya morya lezhit v seredzemnomorskij oblasti pivnichnogo subtropichnogo klimatichnogo poyasu Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi vzimku pomirni Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv Vlitku zharko yasna i tiha pogoda vzimku vidnosno teplo pohmura vitryana pogoda i doshit BiologiyaAkvatoriya morya nalezhit do morskogo ekoregionu Egejske more borealnoyi pivnichnoatlantichnoyi zoogeografichnoyi provinciyi U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m nalezhit do seredzemnomorskoyi provinciyi perehidnoyi zoni mizh borealnoyu ta subtropichnoyu zonami GalereyaOstriv SantoriniDiv takozhEgejski ostrovi Bitva pri Salamini Bitva pri Imbrosi Chesmenska bitvaPrimitkiEgej Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros PDF International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 15 lyutogo 2016 Aksu A E D Yasar et al 1995 LATE GLACIAL HOLOCENE PALEOCLIMATIC AND PALEOCEANOGRAPHIC EVOLUTION OF THE AEGEAN SEA MICROPALEONTOLOGICAL AND STABLE ISOTOPIC EVIDENCE Marine Micropaleontology 25 1 1 28 Yagar D 1994 Late glacial Holocene evolution of the Aegean Sea Ph D Thesis Inst Mar Sci Technol Dokuz Eyltil Univ 329 pp Unpubl Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 LiteraturaGeograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 560 ros PosilannyaEgejske more Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Egejske moreAegean Sea MEDITERRANEAN SEA 21 bereznya 2019 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl EGEJSKOE MORE 27 lyutogo 2020 u Wayback Machine Velika radyanska enciklopediya ros