У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Біле море значення Еге йське мо ре грец Αιγαίον πέλαγος тур Ege Den

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Біле море (значення).

Еге́йське мо́ре (грец. Αιγαίον πέλαγος, тур. Ege Denizi), інколи Біле море (болг. Бяло море) — напівзамкнене море в басейні Середземного моря, між півостровами Балканським і Малою Азією і островом Крит. Площа 191 тисяча км².

Егейське море
Егейське море у Вікісховищі
Егейське море з космосу
38°30′ пн. ш. 25°18′ сх. д. / 38.500° пн. ш. 25.300° сх. д. / 38.500; 25.300
Область	Південна Європа
Розташування	Середземне море
Прибережні країни	Греція і Туреччина
Довжина	610 км
Ширина	300 км
Найбільша глибина	2100 м
Середня глибина	від 200 до 1000 м
Площа	214 000 км²
Впадаюча річка	Великий Мендерес, ^d, ^d, ^d, Гедиз, ^d, ^d, Мариця, ^d і ^d

Карта Егейського моря турецького картографа Пірі Рейса, 1528 рік

Загальні відомості

Море омиває береги Греції і Туреччини. На північному сході через протоку Дарданелли з'єднується з Мармуровим морем і далі — через протоку Босфор із Чорним морем, на півдні — через декілька проток між островами — із Середземним морем. Багато островів.

Егейське море утворилося в результаті занурення в кінці пліоцену і в плейстоцені суші (Егеїди), залишками якої є численні острови (у зв'язку з цим море Егейське раніше називалося морем Архіпелагу).

Переважають глибини від 200 до 1000 м (найбільша — 2529 м на півдні). Течії в західній частині моря направлені на південь, у східній — на північ; їхня швидкість до 0,5—1 км/год. Температура води на поверхні взимку 11—15 °C, влітку 22—25 °C. На глибині понад 350 м температура води не змінюється протягом всього року (12—13 °C). Солоність 37,0—39,0‰. Припливи півдобові, їх величина від 30 до 60 см.

Розвинені рибальство (сардини, горбаневі, скумбрія та інші), здобич губок, туризм.

Головні порти: Пірей, Салоніки (Греція), Ізмір (Туреччина).

Походження назви

Давньогрецька міфологія пов'язує назву моря з ім'ям афінського царя Егея, який кинувся зі скелі в море, вирішивши, що його син Тесей загинув на Криті, убитий Мінотавром.

Межі

Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Егейського моря так:

На півдні. Межа прямує від мису Аспро (28° 16' сх. д.) в Малій Азії, до мису Капо делла Саббіа на крайньому північному-сході острова Родос, через острів до мису Прасонісі, і далі на південний захід острова Карпатос (до мису Вронтос (35° 33' пн. ш.)) на, через цей острів до мису Кастелло (Castello Point), що є найпівіденнішою точкою острова і далі до мису Плака (східного краю острова Крит), через острів Крит до північно-західної точки острова — Агріа Грамвуса, звідти до мису Аполітарес острову Антикітера, через острів до північно-західної точки — скель Псіра через мис Трахілі острову Кітера, через острів до північно-західної точки (мис Каравугія) й через мис Санта Марія (36°28′ пн. ш. 22°57′ сх. д. / 36.467° пн. ш. 22.950° сх. д. / 36.467; 22.950) у Мореї.
По Дарданеллам. Лінія з'єднує Кум Кале (26° 11' сх. ш.) та мис .

Острови

Егейські острови, які майже всі належать Греції, можна розділити на сім груп:

Північно-східні Егейські острови (Айос-Ефстратіос, Лемнос, Лесбос, Самотракі, Тасос та інші)
Евбея
Північні Споради (Алонісос, Скіатос, Скопелос, Перістера, Скірос)
Кіклади (Андрос, Тінос, Сірос, Міконос, Делос, Антипарос, Парос, Наксос, Малі Кіклади, Аморгос, Фолегандрос, Сікінос, Іос, Анафі, Санторині, Тірасія, Кеа, Кітнос, Кімолос, Мілос, Серіфос, Сіфнос)
Саронічні острови або Арго-Саронічні острови (Саламін, Егіна, Ангістрі, Порос, Ідра, Докос, Спеце та інші)
Додеканес або Південні Споради (, Калімнос, Карпатос, Касос, Кос, Лерос, , Патмос, Родос, Сімі, )
Крит

Гідрологія

Поверхневі течії утворюють циклональний колообіг, солоніша середземноморська вода рухається на північ уздовж західного узбережжя Туреччини, перед тим, як витісняється менш щільною чорноморською водою. Середземноморська вода розташовується нижче течії Чорного моря на глибинах 23-30 метрів, потім проходить через протоку Дарданелли до Мармурового моря зі швидкістю 5—15 см/с. Вода з Чорного моря рухається на захід уздовж узбережжя північчю Егейського моря, а потім тече на південь вздовж східного узбережжя Греції.

Аналіз води Егейського моря в 1991—1992 роках виявив 3 різних шари води:

Поверхнева вода Егейського моря — до глибин 40—50 метрів (130—160 футів), з літніми температурами 21—26 °C і зимовими температурами в діапазоні від 10 °C на півночі до 16 °C на півдні.
Середній шар води Егейського моря — на глибинах від 40—50 м до 200—300 метрів з температурою 11—18 °C.
Придонна вода Егейського моря — на глибинах 500—1000 м із дуже рівномірною температурою (13—14 °С) і солоністю (3,91—3,92 %).

Клімат

Акваторія моря лежить в середземноморській області північного субтропічного кліматичного поясу. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку жарко, ясна і тиха погода; взимку відносно тепло, похмура вітряна погода і дощить.

Біологія

Акваторія моря належить до морського екорегіону Егейське море бореальної північноатлантичної зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до середземноморської провінції, перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами.

Галерея

Див. також

Примітки

Эгей // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
(PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 15 лютого 2016.
Aksu, A. E., D. Yasar, et al. (1995). "LATE GLACIAL-HOLOCENE PALEOCLIMATIC AND PALEOCEANOGRAPHIC EVOLUTION OF THE AEGEAN SEA – MICROPALEONTOLOGICAL AND STABLE ISOTOPIC EVIDENCE." Marine Micropaleontology 25(1): 1–28.
Yagar, D., 1994. Late glacial-Holocene evolution of the Aegean Sea. Ph.D. Thesis, Inst. Mar. Sci. Technol., Dokuz Eyltil Univ., 329 pp. (Unpubl.)
Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
(рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Література

Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 560(рос.)

Посилання

Егейське море // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Егейське море

Aegean Sea (MEDITERRANEAN SEA) [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.] / «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
ЭГЕЙСКОЕ МОРЕ [ 27 лютого 2020 у Wayback Machine.] / Велика радянська енциклопедія (рос.)

[1] Эгей // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)

[2] (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 15 лютого 2016.

[3] Aksu, A. E., D. Yasar, et al. (1995). "LATE GLACIAL-HOLOCENE PALEOCLIMATIC AND PALEOCEANOGRAPHIC EVOLUTION OF THE AEGEAN SEA – MICROPALEONTOLOGICAL AND STABLE ISOTOPIC EVIDENCE." Marine Micropaleontology 25(1): 1–28.

[4] Yagar, D., 1994. Late glacial-Holocene evolution of the Aegean Sea. Ph.D. Thesis, Inst. Mar. Sci. Technol., Dokuz Eyltil Univ., 329 pp. (Unpubl.)

[Атлас7-5] Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.

[ФГАМ1964-6] (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.

[Spalding2007-7] (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707

[ЖЖ1-8] (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.