Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Система Період Відділ Епоха Ярус Вік Вік млн років Четвертинний Q Плейстоцен Q1 молодшеНеоген N Пліоцен N2 П яченцький N

Пліоцен

Пліоцен
Система/
Період 		Відділ/
Епоха 		Ярус/
Вік 		Вік
(млн років)
Четвертинний, Q Плейстоцен, Q1 молодше
Неоген, N Пліоцен, N2 П'яченцький, N2pla 2,58 3,60
Занклійський ярус, N2zan 3,60 5,33
Міоцен, N1 Мессінський, N1mes 5,33 7,25
Тортон, N1tor 7,25 11,63
, N1srv 11,63 13,82
, N1lan 13,82 15,97
Бурдігальський, N1bur 15,97 20,44
Аквітанський, N1aqt 20,44 23,03
Палеоген, P Олігоцен, Р3 Хаттський, Р3h старіше
Підрозділи неогенової системи наведені згідно МКС,
станом на 2018 рік.

Пліоцен — остання епоха неогенового періоду (третинного періоду) в історії Землі. Тривав від 5,333 до 2,58 млн років тому; поділяється на два віки — занклійський та п'яченський. Це друга і наймолодша епоха неогенного періоду кайнозойської ери. Пліоцен відбувається за епохою міоцену, а за ним — плейстоцен. До перегляду у 2009 році геологічної шкали часу, коли чотири найновіші великі заледеніння були повністю розміщені в межах плейстоцену, пліоцен також мав у своєму складі , що тривав від 2,588 до 1,806 мільйонів років тому, і зараз відносять до плейстоцену.

У пліоцені відбувалися значні тектонічні рухи, з якими пов'язана альпійська складчастість. Рослинність близька до сучасної. Геологічні відклади цієї епохи складають пліоценовий відділ.

Як і в інші давніші геологічні періоди, геологічні шари, що визначають початок і кінець, добре визначені, але точні дати початку та кінця епохи дещо невизначені. Межі, що визначають пліоцен, встановлюються не з легко визначеною подією у всьому світі, а навпаки, на регіональних межах між теплим міоценом та відносно прохолоднішим пліоценом. Верхня межа була встановлена початком плейстоценових заледенінь.

У пліоцені, близько 4 млн років тому, в саванах східної Африки з'явився предок людини австралопітек. Австралопітеки були травоїдними та всеїдними й навчились використовувати палиці та каміння для видобутку їжі.

Етимологія

Автор терміну — Чарльз Лаєлл вперше згадав пліоцен, який запропонував розділити третинний період на чотири геологічних епохи (включаючи древній і новий пліоцен) у «Принципах геології» (том 3, 1833). Лаєлл пояснює назву тим, що основна частина скам'янілостей (які він тоді вивчав) цієї епохи може бути співвіднесена з сучасними (новими) видами.

Поділ

В офіційній шкалі часу ІКС пліоцен поділяється на два яруси. Від наймолодших до найстаріших:

  • П'яченський (3,600–2,58 млн років)
  • Занклінський ярус (5,333–3,600 млн)

П'яченський ярус іноді називають пізнім пліоценом, тоді як занклінський ярус згадується як ранній пліоцен.

Клімат

Середня глобальна температура у середньому пліоцені (3,3–3 млн років) була на 2–3 °C вищою, ніж сьогодні, рівень вуглекислого газу був таким же, як сьогодні, а рівень моря на 25 метрів вище сьогоденного. Льодовиковий покрив північної півкулі був швидкоплинним до настання у обширного зледеніння Гренландії, яке відбулося у пізньому пліоцені близько 3 млн років. Про утворення арктичного льодовикового щита свідчить різкий зсув співвідношень ізотопів кисню та рафтингу, розплавленого льоду, у південній частині Атлантики та північній частині Тихого океану Середньо-широтне зледеніння, ймовірно, відбувалось до кінця епохи. Глобальне похолодання, яке відбулось під час пліоцену, могло спричинити зникнення лісів та поширення пасовищ та саван.

Палеогеографія

image
Приклади видів мігрантів в Америці після утворення Панамського перешийку. Оливково-зелені силуети позначають північноамериканські види з південноамериканськими предками; сині силуети позначають південноамериканські види північноамериканського походження.

Материки продовжували дрейфувати, переміщення з позицій, можливо, до 250 км від теперішніх місць розташування, до позицій лише 70 км від їх поточного розташування. Південна Америка стала сполучена з Північною Америкою через Панамський перешийок під час пліоцену, створила можливість Великого американського обміну, що призвело до майже повного вимирання Sparassodonta та Meridiungulata у Південній Америці. Утворення перешийка мало великі наслідки для глобальних температур, оскільки теплі екваторіальні океанічні течії були припинені й розпочався цикл охолодження Атлантики, холодними водами Арктики та Антарктики, що знижують температури в ізольованому Атлантичному океані.

Зіткнення Африки з Європою утворило Середземне море, відрізавши залишки океану Тетіс. Межа між міоценом і пліоценом також є часом Мессінського піка солоності. Сухопутний міст між Аляскою та Сибіром (Берингія) був вперше затоплений на початку пліоцену, що дозволило морським організмам поширюватися між Північним Льодовитим і Тихим океанами. Після цього міст буде періодично затоплюватися та відновлюватися.

Пліоценові морські утворення виявлені на північному сході Іспанії, на півдні Каліфорнії, Нової Зеландії та Італії.

За часів пліоцену частини півдня Норвегії та півдня Швеції, що знаходились на рівні моря, піднялися. У Норвегії цей підйом підняв плато Гарданґервідда до 1200 м у ранньому пліоцені. У Південній Швеції подібні рухи підняли Південношведське нагір'я, що призвело до відхилення давньої річки Ерідан від її первісного шляху через південно-центральну Швецію на русло на південь від Швеції.


Викопні

  • image
    Пліоценовий двостулковий молюск Spondylus
  • image
    Черевоногий молюск з ряду Archaeogastropoda. Видно прирослу трубку черв'яка з родини Serpulidae. Пліоцен Кіпру
  • image
    Корал Cladocora з пліоцену Кіпру

Див. також

Примітки

  1. Chart/Time Scale : ( )[англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
  2. See the 2014 version of the ICS geologic time scale [ 2014-05-30 у Wayback Machine.]
  3. International Chronostratigraphic Chart (PDF). International Commission on Stratigraphy. 2015-01. Архів (PDF) оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  4. Ogg, James George; Ogg, Gabi; Gradstein F. M. (2008). The Concise Geologic Time Scale. Cambridge University Press. с. 150–1. ISBN .
  5. See:
    • Letter from to dated 31 January 1831 in: Todhunter, Isaac, ред. (1876). . Т. vol. 2. London, England: Macmillan and Co. с. 111. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
    • Lyell, Charles (1833). . Т. vol. 3. London, England: John Murray. с. 53. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021. From p. 53: "We derive the term Pliocene from πλειων, major, and χαινος, recens, as the major part of the fossil testacea of this epoch are referrible to recent species*."
  6. Castradori, D.; Rio, D.; Hilgen, F. J.; Lourens, L. J. (1998). The Global Standard Stratotype-section and Point (GSSP) of the Piacenzian Stage (Middle Pliocene). Episodes. 21 (2): 88—93. doi:10.18814/epiiugs/1998/v21i2/003.
  7. Van Couvering, John; Castradori, Davide; Cita, Maria; Hilgen, Frederik; Rio, Domenico (September 2000). The base of the Zanclean Stage and of the Pliocene Series (PDF). Episodes. 23 (3): 179—187. doi:10.18814/epiiugs/2000/v23i3/005.
  8. Robinson, M.; Dowsett, H.J.; Chandler, M.A. (2008). Pliocene role in assessing future climate impacts. Eos, Transactions, American Geophysical Union. 89 (49): 501—502. Bibcode:2008EOSTr..89..501R. doi:10.1029/2008eo490001.
  9. . Climate.Nasa.gov. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 1 вересня 2016.
  10. Dwyer, G.S.; Chandler, M.A. (2009). Mid-Pliocene sea level and continental ice volume based on coupled benthic Mg/Ca palaeotemperatures and oxygen isotopes. Phil. Trans. Royal Soc. A. 367 (1886): 157—168. Bibcode:2009RSPTA.367..157D. doi:10.1098/rsta.2008.0222. :10161/6586. PMID 18854304. S2CID 3199617.
  11. Bartoli, G. та ін. (2005). Final closure of Panama and the onset of northern hemisphere glaciation. Earth Planet. Sci. Lett. 237 (1–2): 3344. Bibcode:2005E&PSL.237...33B. doi:10.1016/j.epsl.2005.06.020.
  12. . University of California Museum of Paleontology. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 25 березня 2008.
  13. Webb, S. David (1991). Ecogeography and the Great American Interchange. Paleobiology. 17 (3): 266—280. doi:10.1017/S0094837300010605. JSTOR 2400869.
  14. Bartoli, G.; Sarnthein, M.; Weinelt, M.; Erlenkeuser, H.; Garbe-Schönberg, D.; Lea, D.W. (August 2005). Final closure of Panama and the onset of northern hemisphere glaciation. Earth and Planetary Science Letters. 237 (1-2): 33—44. doi:10.1016/j.epsl.2005.06.020.
  15. Gautier, F., Clauzon, G., Suc, J.P., Cravatte, J., Violanti, D., 1994. Age and duration of the Messinian salinity crisis. C.R. Acad. Sci., Paris (IIA) 318, 1103–1109.
  16. Krijgsman, W (August 1996). A new chronology for the middle to late Miocene continental record in Spain. Earth and Planetary Science Letters. 142 (3–4): 367—380. Bibcode:1996E&PSL.142..367K. doi:10.1016/0012-821X(96)00109-4.
  17. Gladenkov, Andrey Yu; Oleinik, Anton E; Marincovich, Louie; Barinov, Konstantin B (July 2002). A refined age for the earliest opening of Bering Strait. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 183 (3-4): 321—328. doi:10.1016/S0031-0182(02)00249-3.
  18. Gibert, Jordi Maria de; Martinell, Jordi (January 1995). Sedimentary substrate andtrace fossil assemblages in marine Pliocene deposits in Northeast Spain. Geobios. 28: 197—206. doi:10.1016/S0016-6995(95)80166-9.
  19. Deméré, Thomas A. (1983). The Neogene San Diego basin: a review of the marine Pliocene San Diego formation. . Pacific Section,m Society for Sedimentary Geology. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  20. Saul, G.; Naish, T.R.; Abbott, S.T.; Carter, R.M. (1 квітня 1999). Sedimentary cyclicity in the marine Pliocene-Pleistocene of the Wanganui basin (New Zealand): Sequence stratigraphic motifs characteristic of the past 2.5 m.y. GSA Bulletin. 111 (4): 524-537. doi:10.1130/0016-7606(1999)111<0524:SCITMP>2.3.CO;2.
  21. Selli, Raimondo (September 1965). The Pliocene-Pleistocene boundary in Italian marine sections and its relationship to continental stratigraphies. Progress in Oceanography. 4: 67—86. doi:10.1016/0079-6611(65)90041-8.
  22. Japsen, Peter; Green, Paul F.; Chalmers, James A.; Bonow, Johan M. (17 травня 2018). . Journal of the Geological Society. 175 (5): 721—741. Bibcode:2018JGSoc.175..721J. doi:10.1144/jgs2017-157. S2CID 134575021. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 28 червня 2021.

Джерела

Неоген
Міоцен Пліоцен
Аквітан | Бурдігал | | | Тортон | Мессіній Занклій | П'яченцій |

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sistema Period Viddil Epoha Yarus Vik Vik mln rokiv Chetvertinnij Q Plejstocen Q1 molodsheNeogen N Pliocen N2 P yachenckij N2pla 2 58 3 60Zanklijskij yarus N2zan 3 60 5 33Miocen N1 Messinskij N1mes 5 33 7 25Torton N1tor 7 25 11 63 N1srv 11 63 13 82 N1lan 13 82 15 97Burdigalskij N1bur 15 97 20 44Akvitanskij N1aqt 20 44 23 03Paleogen P Oligocen R3 Hattskij R3h starishePidrozdili neogenovoyi sistemi navedeni zgidno MKS stanom na 2018 rik pr Pliocen ostannya epoha neogenovogo periodu tretinnogo periodu v istoriyi Zemli Trivav vid 5 333 do 2 58 mln rokiv tomu podilyayetsya na dva viki zanklijskij ta p yachenskij Ce druga i najmolodsha epoha neogennogo periodu kajnozojskoyi eri Pliocen vidbuvayetsya za epohoyu miocenu a za nim plejstocen Do pereglyadu u 2009 roci geologichnoyi shkali chasu koli chotiri najnovishi veliki zaledeninnya buli povnistyu rozmisheni v mezhah plejstocenu pliocen takozh mav u svoyemu skladi sho trivav vid 2 588 do 1 806 miljoniv rokiv tomu i zaraz vidnosyat do plejstocenu U plioceni vidbuvalisya znachni tektonichni ruhi z yakimi pov yazana alpijska skladchastist Roslinnist blizka do suchasnoyi Geologichni vidkladi ciyeyi epohi skladayut pliocenovij viddil Yak i v inshi davnishi geologichni periodi geologichni shari sho viznachayut pochatok i kinec dobre viznacheni ale tochni dati pochatku ta kincya epohi desho neviznacheni Mezhi sho viznachayut pliocen vstanovlyuyutsya ne z legko viznachenoyu podiyeyu u vsomu sviti a navpaki na regionalnih mezhah mizh teplim miocenom ta vidnosno proholodnishim pliocenom Verhnya mezha bula vstanovlena pochatkom plejstocenovih zaledenin U plioceni blizko 4 mln rokiv tomu v savanah shidnoyi Afriki z yavivsya predok lyudini avstralopitek Avstralopiteki buli travoyidnimi ta vseyidnimi j navchilis vikoristovuvati palici ta kaminnya dlya vidobutku yizhi EtimologiyaAvtor terminu Charlz Layell vpershe zgadav pliocen yakij zaproponuvav rozdiliti tretinnij period na chotiri geologichnih epohi vklyuchayuchi drevnij i novij pliocen u Principah geologiyi tom 3 1833 Layell poyasnyuye nazvu tim sho osnovna chastina skam yanilostej yaki vin todi vivchav ciyeyi epohi mozhe buti spivvidnesena z suchasnimi novimi vidami PodilV oficijnij shkali chasu IKS pliocen podilyayetsya na dva yarusi Vid najmolodshih do najstarishih P yachenskij 3 600 2 58 mln rokiv Zanklinskij yarus 5 333 3 600 mln P yachenskij yarus inodi nazivayut piznim pliocenom todi yak zanklinskij yarus zgaduyetsya yak rannij pliocen KlimatSerednya globalna temperatura u serednomu plioceni 3 3 3 mln rokiv bula na 2 3 C vishoyu nizh sogodni riven vuglekislogo gazu buv takim zhe yak sogodni a riven morya na 25 metriv vishe sogodennogo Lodovikovij pokriv pivnichnoyi pivkuli buv shvidkoplinnim do nastannya u obshirnogo zledeninnya Grenlandiyi yake vidbulosya u piznomu plioceni blizko 3 mln rokiv Pro utvorennya arktichnogo lodovikovogo shita svidchit rizkij zsuv spivvidnoshen izotopiv kisnyu ta raftingu rozplavlenogo lodu u pivdennij chastini Atlantiki ta pivnichnij chastini Tihogo okeanu Seredno shirotne zledeninnya jmovirno vidbuvalos do kincya epohi Globalne poholodannya yake vidbulos pid chas pliocenu moglo sprichiniti zniknennya lisiv ta poshirennya pasovish ta savan PaleogeografiyaPrikladi vidiv migrantiv v Americi pislya utvorennya Panamskogo pereshijku Olivkovo zeleni silueti poznachayut pivnichnoamerikanski vidi z pivdennoamerikanskimi predkami sini silueti poznachayut pivdennoamerikanski vidi pivnichnoamerikanskogo pohodzhennya Materiki prodovzhuvali drejfuvati peremishennya z pozicij mozhlivo do 250 km vid teperishnih misc roztashuvannya do pozicij lishe 70 km vid yih potochnogo roztashuvannya Pivdenna Amerika stala spoluchena z Pivnichnoyu Amerikoyu cherez Panamskij pereshijok pid chas pliocenu stvorila mozhlivist Velikogo amerikanskogo obminu sho prizvelo do majzhe povnogo vimirannya Sparassodonta ta Meridiungulata u Pivdennij Americi Utvorennya pereshijka malo veliki naslidki dlya globalnih temperatur oskilki tepli ekvatorialni okeanichni techiyi buli pripineni j rozpochavsya cikl oholodzhennya Atlantiki holodnimi vodami Arktiki ta Antarktiki sho znizhuyut temperaturi v izolovanomu Atlantichnomu okeani Zitknennya Afriki z Yevropoyu utvorilo Seredzemne more vidrizavshi zalishki okeanu Tetis Mezha mizh miocenom i pliocenom takozh ye chasom Messinskogo pika solonosti Suhoputnij mist mizh Alyaskoyu ta Sibirom Beringiya buv vpershe zatoplenij na pochatku pliocenu sho dozvolilo morskim organizmam poshiryuvatisya mizh Pivnichnim Lodovitim i Tihim okeanami Pislya cogo mist bude periodichno zatoplyuvatisya ta vidnovlyuvatisya Pliocenovi morski utvorennya viyavleni na pivnichnomu shodi Ispaniyi na pivdni Kaliforniyi Novoyi Zelandiyi ta Italiyi Za chasiv pliocenu chastini pivdnya Norvegiyi ta pivdnya Shveciyi sho znahodilis na rivni morya pidnyalisya U Norvegiyi cej pidjom pidnyav plato Gardangervidda do 1200 m u rannomu plioceni U Pivdennij Shveciyi podibni ruhi pidnyali Pivdennoshvedske nagir ya sho prizvelo do vidhilennya davnoyi richki Eridan vid yiyi pervisnogo shlyahu cherez pivdenno centralnu Shveciyu na ruslo na pivden vid Shveciyi VikopniPliocenovij dvostulkovij molyusk Spondylus Cherevonogij molyusk z ryadu Archaeogastropoda Vidno priroslu trubku cherv yaka z rodini Serpulidae Pliocen Kipru Koral Cladocora z pliocenu KipruDiv takozhGeohronologichna shkalaPrimitkiChart Time Scale angl arh 22 chervnya 2019 roku stratigraphy org International Commission on Stratigraphy Data zvernennya 22 chervnya 2019 roku See the 2014 version of the ICS geologic time scale 2014 05 30 u Wayback Machine International Chronostratigraphic Chart PDF International Commission on Stratigraphy 2015 01 Arhiv PDF originalu za 11 kvitnya 2015 Procitovano 11 kvitnya 2015 Ogg James George Ogg Gabi Gradstein F M 2008 The Concise Geologic Time Scale Cambridge University Press s 150 1 ISBN 9780521898492 See Letter from to dated 31 January 1831 in Todhunter Isaac red 1876 T vol 2 London England Macmillan and Co s 111 Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 28 chervnya 2021 Lyell Charles 1833 T vol 3 London England John Murray s 53 Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 28 chervnya 2021 From p 53 We derive the term Pliocene from pleiwn major and xainos recens as the major part of the fossil testacea of this epoch are referrible to recent species Castradori D Rio D Hilgen F J Lourens L J 1998 The Global Standard Stratotype section and Point GSSP of the Piacenzian Stage Middle Pliocene Episodes 21 2 88 93 doi 10 18814 epiiugs 1998 v21i2 003 Van Couvering John Castradori Davide Cita Maria Hilgen Frederik Rio Domenico September 2000 The base of the Zanclean Stage and of the Pliocene Series PDF Episodes 23 3 179 187 doi 10 18814 epiiugs 2000 v23i3 005 Robinson M Dowsett H J Chandler M A 2008 Pliocene role in assessing future climate impacts Eos Transactions American Geophysical Union 89 49 501 502 Bibcode 2008EOSTr 89 501R doi 10 1029 2008eo490001 Climate Nasa gov Arhiv originalu za 4 sichnya 2021 Procitovano 1 veresnya 2016 Dwyer G S Chandler M A 2009 Mid Pliocene sea level and continental ice volume based on coupled benthic Mg Ca palaeotemperatures and oxygen isotopes Phil Trans Royal Soc A 367 1886 157 168 Bibcode 2009RSPTA 367 157D doi 10 1098 rsta 2008 0222 10161 6586 PMID 18854304 S2CID 3199617 Bartoli G ta in 2005 Final closure of Panama and the onset of northern hemisphere glaciation Earth Planet Sci Lett 237 1 2 3344 Bibcode 2005E amp PSL 237 33B doi 10 1016 j epsl 2005 06 020 University of California Museum of Paleontology Arhiv originalu za 23 sichnya 2020 Procitovano 25 bereznya 2008 Webb S David 1991 Ecogeography and the Great American Interchange Paleobiology 17 3 266 280 doi 10 1017 S0094837300010605 JSTOR 2400869 Bartoli G Sarnthein M Weinelt M Erlenkeuser H Garbe Schonberg D Lea D W August 2005 Final closure of Panama and the onset of northern hemisphere glaciation Earth and Planetary Science Letters 237 1 2 33 44 doi 10 1016 j epsl 2005 06 020 Gautier F Clauzon G Suc J P Cravatte J Violanti D 1994 Age and duration of the Messinian salinity crisis C R Acad Sci Paris IIA 318 1103 1109 Krijgsman W August 1996 A new chronology for the middle to late Miocene continental record in Spain Earth and Planetary Science Letters 142 3 4 367 380 Bibcode 1996E amp PSL 142 367K doi 10 1016 0012 821X 96 00109 4 Gladenkov Andrey Yu Oleinik Anton E Marincovich Louie Barinov Konstantin B July 2002 A refined age for the earliest opening of Bering Strait Palaeogeography Palaeoclimatology Palaeoecology 183 3 4 321 328 doi 10 1016 S0031 0182 02 00249 3 Gibert Jordi Maria de Martinell Jordi January 1995 Sedimentary substrate andtrace fossil assemblages in marine Pliocene deposits in Northeast Spain Geobios 28 197 206 doi 10 1016 S0016 6995 95 80166 9 Demere Thomas A 1983 The Neogene San Diego basin a review of the marine Pliocene San Diego formation Pacific Section m Society for Sedimentary Geology Arhiv originalu za 7 chervnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 Saul G Naish T R Abbott S T Carter R M 1 kvitnya 1999 Sedimentary cyclicity in the marine Pliocene Pleistocene of the Wanganui basin New Zealand Sequence stratigraphic motifs characteristic of the past 2 5 m y GSA Bulletin 111 4 524 537 doi 10 1130 0016 7606 1999 111 lt 0524 SCITMP gt 2 3 CO 2 Selli Raimondo September 1965 The Pliocene Pleistocene boundary in Italian marine sections and its relationship to continental stratigraphies Progress in Oceanography 4 67 86 doi 10 1016 0079 6611 65 90041 8 Japsen Peter Green Paul F Chalmers James A Bonow Johan M 17 travnya 2018 Journal of the Geological Society 175 5 721 741 Bibcode 2018JGSoc 175 721J doi 10 1144 jgs2017 157 S2CID 134575021 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 28 chervnya 2021 DzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 NeogenMiocen PliocenAkvitan Burdigal Torton Messinij Zanklij P yachencij

Дата публікації:
Топ