У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Наксос значення На ксос грец Νάξος найбільший серед Кікладських ост

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Наксос (значення).

На́ксос (грец. Νάξος) — найбільший серед Кікладських островів, з найрізноманітнішою рослинністю. Розташований приблизно в центрі Егейського моря; територія Греції. Площа — 428 км². Довжина берегової лінії — 148 км. Адміністративний центр — місто Наксос.

Наксос

Вид на острів та місто Наксос
Карта Острів Наксос
Острів Наксос
Географія
37°05′ пн. ш. 25°28′ сх. д. / 37.083° пн. ш. 25.467° сх. д. / 37.083; 25.467Координати: 37°05′ пн. ш. 25°28′ сх. д. / 37.083° пн. ш. 25.467° сх. д. / 37.083; 25.467
Місцерозташування	Кіклади, Егейське море
Акваторія	Егейське море
Група островів	Південні Егейські острови
Площа	428,1 км²
Довжина	32,5 км
Ширина	21,7 км
Найвища точка	1003 м
Країна
Греція
Регіон	Південні Егейські острови, ном Кіклади
(Адм. одиниця)	^d
Населення	18 188 (2001)
Вебсайт	naxos.gr
Наксос Наксос (Греція)

Наксос у Вікісховищі

Природа

Природа острова відрізняється великою різноманітністю: луки переходять в довгі піщані пляжі, скелі круто обриваються до моря, труднопрохідні гори поряд з родючими долинами, є багато джерел і водяних потоків. Південний берег Наксоса — урвистий і пустельний, західний — добре захищений від вітрів, — пологий, з піщаними пляжами і багатьма бухтами. Найвищу гору якого За (Зевс) видно здалеку, що схожа на величезну піраміду.

Історія

Згідно з міфологією, Наксос був островом Вакха і Аріадни. Бог виноробства Вакх мешкав на острові, коли Тесей, що повертався з Кріту залишив тут Аріадну, дочку царя Міноса, яка допомогла йому вбити Мінотавра. Покинута царівна знайшла утіху в обіймах Вакха, який узяв її в дружини.

Наксос став жилим останніми роками ранньокікладського періоду, тобто близько 2000 року до н. е. і зіграв значну роль в розвитку кікладської культури. Проте, часом розквіту для острова стали VII—VI століття до н. е. Тоді Наксос розповсюдив свою владу майже на всі Кікладські острови і домігся істотних успіхів в торгівлі і мистецтві, перш за все в скульптурі. Зразки цього виду мистецтва можна бачити в багатьох частинах Греції. Це мармурова Сфінга (Сфінкс) наксосців в Дельфах, знамениті Леви, Будинок і Портик наксосців на Делосі і інше.

У 490 до н. е. Наксос був розорений величезною перською армією, яка вирушила тоді в похід проти Греції. У 479 до н. е. Наксос разом з іншими грецькими містами брав участь в битві з персами при Платеях. Протягом багатьох років Наксос знаходився під владою афінян. У 338 до н. е. тут встановлено македонське панування, а пізніше (166 до н. е.) — римське.

Потім був тривалий візантійський період, під час якого на Наксосі було побудовано багато чудових церков: деякі з них є найранішими з тих, що збереглися досі у всьому Балканському регіоні. За візантійським періодом настало венеційське панування. У 1210 році венецієць Марко Санудо проголосив себе герцогом Наксоським і побудував знаменитий замок Хори. Венеційське панування змінилося турецьким, в роки якого на Наксосі народився і жив Святий Никодим Агиоріт. Наксос взяв участь в національно-визвольній війні 1821 року, відправивши своїх уродженців битися на материкову Грецію.

Економіка

В надрах острова залягає чорний наждак. Також на острові добувають мармур. Вирощування цитрусових, винограду. Оливкові рощі. Рибальство, туризм.

Див. також

Національний аеропорт острів Наксос

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Наксос (острів)

Словник античної міфології;
http://www.ice-nut.ru(рос.)
http://www.otpusk.com(рос.)