Джерело́ — природний вихід підземних вод на денну поверхню або під водою (підводне джерело). Джерела утворюються на дні ярів, балок, на схилах горбів, крутих берегів річок. Об'єкт вивчення кренології. Також — криниця. В Україні природні водні джерела найбільше поширені в Карпатах.
Назва
- Етимологія
Слово «джерело» того ж походження, що й «жерло» — від прасл. *žerdlo (утвореного з ранішої форми *gerdlo внаслідок першої палаталізації). Ці слова етимологічно споріднені також з «горло» (похідного від варіанта з іншим ступенем вокалізму *gъr̥dlo), і сходять до пра-і.є. *gʷerh₃-tlóm. Первісне значення — «горло»; потім — «отвір»; а пізніше в східно- і західнослов'янських мовах — «отвір, з якого б'є вода». У «Словарі української мови» Б. Д. Грінченка засвідчені такі старі значення слова «джерело» як «кипінь, кипляча вода», «дуло гармати», «кратер вулкана».
- Інші назви
Джерело також іноді називають ключем, криницею, у діалектах — кирницею, керницею, чуром, чуркалом, норою, живцем, обгороджене джерело — плетянкою.
Типи
Розрізняють джерела постійні, сезонні, тимчасові, періодичні (наприклад гейзери), прісні, мінералізовані, солоні, гарячі (термальні води) і холодні. Часто джерело — центр, з якого рідина витікає по радіусах безперервно й однаково у всіх напрямах (наприклад Оконські джерела).
Сифонні джерела — джерела підземних вод, які діють періодично після наповнення карстової порожнини і сифонного каналу, що з'єднує порожнину з поверхнею Землі.
Деякі джерела є водночас витоками річок. В Україні з джерел починаються такі річки: Дністер, Бистриця Солотвинська, Збруч та інші.
Значення
Використовувані людьми джерела для зручності набирання води часто обладнують дерев'яними, кам'яними, металевими зливами, вкопують ємності (вживані для цього порожнисті стовбури відомі як «кадоби», а видовбані дубові пні з отворами на дні — як «жолоби»). Над деякими джерелами зводять каплиці, а деякі оточені особливою шанобою — їх називають святими джерелами.
Фольклор
- Бити джерелом — активно, бурхливо виявлятися.
- Річок багато, джерело одне. Товаришів багато, а щирий — один
Інше
Латинська назва тім'ячка немовляти fonticulus буквально означає «джерельце»: це пов'язане з його пульсацією, яка нагадує биття струменя води.
Див. також
Примітки
- Хільчевський В. К., Ромась М. І. Джерело водне [ 13 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Кравчинський Р.Л., Хільчевський В.К., Корчемлюк М.В., Стефурак О.М. Моніторинг природних водних джерел Карпатського національного природного парку: монографія [ 12 липня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В.К. Хільчевського. – Ів.-Франківськ: Фоліант. – 2019. – 124 с. -
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- Джерело // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Ключ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Криниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Чур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Чуркало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Нора // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Живець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Плетянка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Кадіб // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Жоліб // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Літ. джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джерело |
- Кравчинський Р.Л., Хільчевський В.К., Корчемлюк М.В., Стефурак О.М. Моніторинг природних водних джерел Карпатського національного природного парку: монографія [ 12 липня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В.К. Хільчевського. – Ів.-Франківськ: Фоліант. – 2019. – 124 с. -
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- УСЕ
- Джерело // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 66.
- Джерело // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття з гідрології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Dzherelo znachennya ta Krinicya Dzherelo prirodnij vihid pidzemnih vod na dennu poverhnyu abo pid vodoyu pidvodne dzherelo Dzherela utvoryuyutsya na dni yariv balok na shilah gorbiv krutih beregiv richok Ob yekt vivchennya krenologiyi Takozh krinicya V Ukrayini prirodni vodni dzherela najbilshe poshireni v Karpatah Kaplichka nad dzherelom Slatina nad Upou Nahod ChehiyaDzherelo na gerbi mista Bad Elster NimechchinaNazvaEtimologiya Slovo dzherelo togo zh pohodzhennya sho j zherlo vid prasl zerdlo utvorenogo z ranishoyi formi gerdlo vnaslidok pershoyi palatalizaciyi Ci slova etimologichno sporidneni takozh z gorlo pohidnogo vid varianta z inshim stupenem vokalizmu gr dlo i shodyat do pra i ye gʷerh tlom Pervisne znachennya gorlo potim otvir a piznishe v shidno i zahidnoslov yanskih movah otvir z yakogo b ye voda U Slovari ukrayinskoyi movi B D Grinchenka zasvidcheni taki stari znachennya slova dzherelo yak kipin kiplyacha voda dulo garmati krater vulkana Inshi nazvi Dzherelo takozh inodi nazivayut klyuchem kriniceyu u dialektah kirniceyu kerniceyu churom churkalom noroyu zhivcem obgorodzhene dzherelo pletyankoyu TipiRozriznyayut dzherela postijni sezonni timchasovi periodichni napriklad gejzeri prisni mineralizovani soloni garyachi termalni vodi i holodni Chasto dzherelo centr z yakogo ridina vitikaye po radiusah bezperervno j odnakovo u vsih napryamah napriklad Okonski dzherela Sifonni dzherela dzherela pidzemnih vod yaki diyut periodichno pislya napovnennya karstovoyi porozhnini i sifonnogo kanalu sho z yednuye porozhninu z poverhneyu Zemli Deyaki dzherela ye vodnochas vitokami richok V Ukrayini z dzherel pochinayutsya taki richki Dnister Bistricya Solotvinska Zbruch ta inshi ZnachennyaVikoristovuvani lyudmi dzherela dlya zruchnosti nabirannya vodi chasto obladnuyut derev yanimi kam yanimi metalevimi zlivami vkopuyut yemnosti vzhivani dlya cogo porozhnisti stovburi vidomi yak kadobi a vidovbani dubovi pni z otvorami na dni yak zholobi Nad deyakimi dzherelami zvodyat kaplici a deyaki otocheni osoblivoyu shanoboyu yih nazivayut svyatimi dzherelami FolklorBiti dzherelom aktivno burhlivo viyavlyatisya Richok bagato dzherelo odne Tovarishiv bagato a shirij odinInsheLatinska nazva tim yachka nemovlyati fonticulus bukvalno oznachaye dzherelce ce pov yazane z jogo pulsaciyeyu yaka nagaduye bittya strumenya vodi Div takozhPidvodni dzherela Vitik richki Prisna voda Termalni vodiPrimitkiHilchevskij V K Romas M I Dzherelo vodne 13 lipnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Kravchinskij R L Hilchevskij V K Korchemlyuk M V Stefurak O M Monitoring prirodnih vodnih dzherel Karpatskogo nacionalnogo prirodnogo parku monografiya 12 lipnya 2020 u Wayback Machine Za red V K Hilchevskogo Iv Frankivsk Foliant 2019 124 s ISBN 978 6177496 79 2 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Dzherelo Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Klyuch Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Krinicya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Chur Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Churkalo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Nora Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zhivec Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Pletyanka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kadib Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Zholib Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Lit dzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DzhereloKravchinskij R L Hilchevskij V K Korchemlyuk M V Stefurak O M Monitoring prirodnih vodnih dzherel Karpatskogo nacionalnogo prirodnogo parku monografiya 12 lipnya 2020 u Wayback Machine Za red V K Hilchevskogo Iv Frankivsk Foliant 2019 124 s ISBN 978 6177496 79 2 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 USE Dzherelo navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 66 Dzherelo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z gidrologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi