Бистриця Солотвинська

Би́стриця Соло́твинська (пол. Bystrzyca Sołotwińska) — річка в Україні, в межах Богородчанського і Тисменицького районів Івано-Франківської області.

Бистриця Солотвинська
Бистриця Солотвинська в районі Івано-Франківська
48°31′58″ пн. ш. 24°07′45″ сх. д. / 48.53277777780577651° пн. ш. 24.12916666669477905° сх. д. / 48.53277777780577651; 24.12916666669477905
Витік	джерела при підніжжі гори Мала Сивуля (полонина Рущина)
• координати	48°31′58″ пн. ш. 24°07′45″ сх. д. / 48.53277777780577651° пн. ш. 24.12916666669477905° сх. д. / 48.53277777780577651; 24.12916666669477905
• висота, м	1390 м
Гирло	Бистриця
• координати	48°57′40″ пн. ш. 24°44′24″ сх. д. / 48.96111111113877712° пн. ш. 24.74019444447177918° сх. д. / 48.96111111113877712; 24.74019444447177918
Басейн	Басейн Дністра
Країни:	Україна Івано-Франківська область
Регіон	Івано-Франківська область^[1]
Довжина	84 км
Площа басейну:	795 км²
Притоки:	Рипна, Сумарин, Плоска, Любенець, Манявка, Лукавець, Стебник, Радчанка (праві) Саджавка, Посічанка (ліві).
Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Довжина 84 км, площа водозбору 795 км², загальне падіння 1158 м, середній похил річки 14,2 м/км. Річкова мережа розвинута добре (майже 0,9 км на км²). На річці та її притоках розташовані чисельні пороги та водоспади: Малий Кузьминець, Раковецький, Манявський, Під Комином, Під Комином верхній, Липни́ки та інші.

Річкова долина

Долина слабозвивиста, на перших 5 км є вузькою ущелиною з дном завширшки 3—15 м, з високими, майже прямовисними схилами. Від села Пороги долина V-подібна, завширшки 0,1—0,5 км, з дуже розчленованими крутими і дуже крутими схилами, нижче значно розширюється (1—3 км), стає трапецієподібна, з помірно крутими і пологими схилами заввишки 5—10 м; біля селища Солотвина досягає 2 км. У межах Бистрицької улоговини долина дуже широка, її лівий берег високий, крутий, порізаний ярами і численними невеликими долинами — лівими притоками річки. Схили переважно покриті лісом. Правий берег, навпаки, більш пологий і невисокий, майже суцільно розораний і заселений.

Заплава двостороння, що часто чергується по берегах, її ширина від 50 м до 1,7 км, переважно низька (0,5—1,3 м), суха, лугова, здебільшого розорана, місцями поросла лісом, вербовими і вільховими чагарниками, складена піщано-гальковими і гальково-каменистими ґрунтами.

Річище

Русло звивисте, до села Гута нерозгалужене, стійке, нижче дуже розгалужене, покрите галечником і легко деформується. На перших 5 км русло є ступінчастим водостоком з численними водоспадами заввишки 0,5—1,5 м, з нахилом поверхні 107 ‰. Нижче багато перекатів, осередків, пляжів. Ширина русла від 1,2—3 м (у верхів'ї) до 12—40 м (у середній) і до 100—250 м (у нижній течії). Глибина місцями 1,0—1,5 м, переважно 0,5—0,7 м, дуже рідко до 3 м. Швидкість течії 0,5—3 м/с.

Дно нерівне, до села Гути кам'янисте, часто скелясте, нижче — гальково-кам'янисте, гальково-піщане. Береги, заввишки 0,5—2 м, місцями до 3 м, круті, прямовисні, в пониззі пологі, суглинисті, місцями скелясті, задерновані, місцями залісені, нестійкі, порослі травою, вербовими, лозовими та вільховими чагарниками, на окремих ділянках відкриті.

Водний режим, живлення, використання

Спостереження за водним режимом велися на водпостах в селі Гута (1911—1914, 1946—2004) та в місті Івано-Франківську (1887—2004). Проводилися спостереження на водпостах у селищі Солотвині (1902—1943, 1945—1956), в селі Бистриця (Ляхівці) (1887—1943).

Живлення мішане, переважає дощове. Річний хід рівні характеризується паводковим режимом. Вода прозора, без запаху й присмаку, придатна для пиття. В Івано-Франківську забруднюється стоками підприємств.

У селі Стебник Тисменицького району побудовано водозабір, з якого подається вода для потреб Івано-Франківська.

Розташування

Бистриця Солотвинська бере початок з джерел при підніжжі гір Малої Сивулі і Бистрика, неподалік від урвища Пекло, в найвищій частині Ґорґан, на висоті 1390 м. Тече переважно на північний схід майже паралельно до Бистриці Надвірнянської. Бистриця Солотвинська зливається з Бистрицею Надвірнянською при південній частині Вовчинецького пагорба (біля села Вовчинець). Тут вони утворюють єдину Бистрицю, яка через 17 км впадає у Дністер (на висоті 232 м). Недалеко (на південь) від злиття двох Бистриць лежить місто Івано-Франківськ.

Основні притоки

• Рипна, Сумарин, Плоска, Любенець, Манявка, Лукавець, Стебник, Радчанка (праві); Саджавка, Посічанка (ліві).

Світлини

• Початок Бистриці — джерело, що б'є з-під землі
• Інформаційна табличка біля джерела
• Водоспад Раковецький
• Водоспад Під Комином
• Водоспад Манявський
• Водоспад Липни́ки
• Водоспад Під Комином верхній

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 9 лютого 2019.
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2016. Процитовано 9 лютого 2019.

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
• «Каталог річок України» [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 39. — (№ 509).

Посилання

• Bystrzyca, 1.) ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 511. (пол.)