Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Криниця значення Запит Колодязь перенаправляє сюди див також інші з

Криниця

Криниця
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Криниця (значення).
Запит «Колодязь» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Крини́ця, або коло́дязь (так можуть називати глибоку криницю), діал. сту́дня — обладнане водне (або інше, наприклад, мінералізованої води, розсолу, нафти тощо) джерело, глибоко викопана й захищена від обвалів яма для добування води тощо з водоносних шарів землі.

image
Криниця з села Яснозір'я. Музей у Пирогові.

У більшості сіл та містечок без водопроводу криниці є основним джерелом питної води. Криниці переважно поширені на рівнинній частині України через відсутність наземних природних водних джерел.

Етимологія

Українське «криниця», так само як біл. крыніца, пол. krynica, рос. криница, діал. крыница походить від прасл. *krьnica/*krinica, утвореного від дієприкметника *krьnъ («викопаний») і споріднене зі словом «кріт». (прасл. *krъtъ). Згідно з другою версією, первісним значенням *krinica було «миска», «видовбана посудина», потім назва поширилася і на водне джерело (пор. рос. кринка — «дзбан», «глечик»). Третя версія пов'язує слов'янське *krinica з грец. κρήνη («джерело», «струмок», пор. «Гіппокрена»). Назва «криниця» трапляється вже у періоді формування давньоукраїнської мови (XI—XIII ст.)..

image
Криниця в Болгарії.

Слово «колодязь» (разом з рос. колодец, колодезь, болг. кладенец, серб. кла̏денац/kladenac, словен. kladénǝc, староцерк.-слов. кладіѧзь) походить від прасл. *koldędzь. Щодо походження цього слова існують три версії. Згідно з першою, воно походить від слова «колода», що пов'язується з обладнанням криниці колодами-цямринами. Тобто, «колодязь» — «джерело, обладнане колодами». Друга версія пов'язує «колодязь» зі словом «холод» (прасл. *хоldъ), пор. «студня», староцерк.-слов. студьнець. Тобто, «колодязь» — «джерело з холодною водою». Третя версія припускає запозичення з германських мов: з гот. *kalding- < *kaldiōn, яке походить від *kalds («холод»), пор. дав.-ісл. kelda («джерело»).

Слово «криниця» (діал. кирниця) вживається переважно на Галичині, Поділлі, Заході України, а слово «колодязь» — у східних областях.

Історія

Обшиті деревом криниці існували вже в ранньонеолітичній культурі лінійної кераміки, наприклад, рештки їх виявлені в (Чехія), Кюкгофені (належить до міста Еркеленц) та Айтрі (входить до міста Цвенкау), Шлетці (комуна в Австрії) і датуються 5265-5090 рр. до н. е..

Найглибші копані колодязі в СРСР (а можливо, у світі) розташовувалися в пустелі Каракуми. Багато з них мали глибину понад 100 м, а один — навіть 270 метрів.

Влаштування криниці

image
Журавель-криниця у селі Байдівка (1950)
image
Колодязь-«журавель»
image
Колодязь з коловоротом
image
Колодязь (криниця) з коловоротом і люком.
image
Криниця у м. Макіївка, Донецька область, 2014.
‎

Згідно з Державними будівельними нормами ДБН В.2.5-74:2013, криниці належить влаштовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів не менше ніж 20 м) від вбиралень, , споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.

Під час копання криниці для утримування ґрунту раніш ставився зруб, складений з дерев'яних брусів, які звалися цямринами, зру́бинами. Часто цямриною (цямринням) зовуть сам криничний зруб (який у діалектах також називається жолобом) або тільки його верхню частину. На дні робили дощатий настил — дити́нець. У невеликих криницях також міг використовуватися порожній стовбур дерева — кадіб. Колоди для стінок використовують не менш ніж 0,25 м завтовшки, без вад, заготовлені не менше ніж за 5-6 місяців до їх використання. Краще для цієї мети підходять модрина, вільха, в'яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну (первісно вони надають воді присмак і запах), для верхньої частини — сосну чи ялину. У багатих каменем районах стінки робили кам'яними. Зараз для кріплення криничних шахт, поряд зі зрубом і каменем, уживають також бетонні циліндри. Призначення стінок шахти — запобігати обваленню шахти й ізолювати криницю від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод). Для можливості спуску в криницю з метою її чищення та ремонту в стінках шахти встановлюють скоби (скобтрап). Криниці без зрубу називають ко́панками, ко́панями (у Карпатах та Прикарпатті поширена також назва «студня», «студень», «студник», «студениця»). Біля криниці можуть ставити корито для напування тварин.

Для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором частина криниці виступає над поверхнею землі (згідно з чинними нормами не менш як на 0,8 м), вона називається оголовок. Щоб запобігти засміченню шахти, оголовок закривають кришкою з металу чи дерева або влаштовують залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка обладнують дашок, навіс або поміщають його в будку.

Для підняття води з криниці на ній зазвичай встановлюють підіймальний пристрій — коловорот (корбу), або журавель (звід), або ручний насос. Сучасні криниці часто обладнують електронасосами. Біля криниці належить передбачити підставку для відер, огорожу навколо (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою), а від воріт до криниці — стежку із твердим покриттям.

Для запобігання забрудненню криниці поверхневими стоками влаштовують перехоплюючі канави, а навколо оголовка роблять «замок» із замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонують (асфальтують) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см з ухилом від криниці. Для криниць, розміщених у водопроникаючих ґрунтах (піскових, піщаногравійних, піщаногалькових), цементування навколо обов'язкове.

У культурі

Ознакою наявності неглибокої води є водолюбна верба — вона засвідчує близькість підземних водних джерел. Звідси й приказка «Там криниця, де вербиця». Криниця посідала місце і в шлюбній обрядності: після комори вели молодих до криниці, накривали хусткою, вони під нею милися і нею витиралися. Звідси порада молодій не журитися своєю долею, а «умиватися в криниці й помолитися Богові». Криницю використовували для ворожіння: заглядали в неї на Святки, щоб побачити там свого судженого.

Сузір'я Дельфіна було відоме в українців як «Криниця».

Символізм

Криниці мають важливе символічне значення. У фольклорі часто оспівують криниці та колодязі в піснях, описуючи літній жаркий період року в селі. Символізує криниця й джерело всякого добра: «До доброї криниці стежка утоптана», а «До сухої криниці не йдуть водиці». Звідси також сталі фразеологізми: «невичерпна криниця», «чиста криниця», «з народної криниці», «ой у полі та криниченька» — що означає постійне живлення народними традиціями та символами. Криниця символізує й кохану дівчину: «Ой у полі криниця безодна, Тече з неї водиця холодна, — Як захочу, то нап'юся, Кого люблю, обіймуся». Винний колодязь є символом шлюбного життя: «З винного та колодязя да Маруся воду брала». Глибокий колодязь, з якого не можна набрати води й напитися, символізує безнадійну любов.

За дохристиянськими віруваннями, криниця є місцем обитання злого божества — «криничника» або «криничного діда».

У Біблії

image
Ісус зі Самарянкою на картині Ф. Г. Вальдмюллера, 1818 р.
Докладніше: Бесіда Ісуса Христа із Самарянкою
Докладніше: Колодязь Якова

У Євангелії від Іоанна згадується криниця в місті Сіхар, за легендою, вирита патріархом Яковом. Біля неї Ісус зустрів самарянку і попросив напитися води:

image 6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
7 Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені! 		image

Далі він сказав їй, що може дати напитися живої води, яка назавжди вгамує спрагу:

image 13 Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.
14 А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне. 		image

Прислів'я

  • Не погань криниці, бо схочеш водиці
  • Коли колодязь висихає, вода честь має
  • В ліс дров не возять, а в колодязь воду не лляють

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Криниця

Примітки

  1. Криниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Жайворонок В. В. Криниця // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 315-316.
  3. Колодязь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Жайворонок В. В. Колодязь // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 301.
  5. Студня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Студня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
  8. Криница // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  9. Крижанівська О. І. Походження української мови та основні етапи її становлення // О. І. Крижанівська. Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навчальний посібник. — Київ: ВЦ «Академія», 2010. — С. 20. .
  10. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  11. . Архів оригіналу за 4 лютого 2016.
  12. . Journal of Archaeological Science. 115. 2020. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  13. Tegel W, Elburg R, Hakelberg D, Stäuble H, Büntgen U (2012). . PLoS ONE. 7 (12): e51374. doi:10.1371/journal.pone.0051374. PMC 3526582. PMID 23284685. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 березня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () (англ.)
  14. Освоение пустынь Туркмении // Природа. — 1961. — № 9. — С. 66. (рос.)
  15. . www.consumer-cv.gov.ua. Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  16. Зрубина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  17. Жолоб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  18. Цямрина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  19. Цямриння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  20. Дитинець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  21. Кадіб // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  22. Ко́панка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  23. Копань // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  24. Студень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  25. Корито // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  26. Корба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  27. Звід // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  28. І. А. Климишин, І. П. Крячко, Астрономія. Підручник для 11 класу. 2002 р.
  29. Жайворонок В. В. Криничник // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 316.

Посилання

  • Криниця в УРЕ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Колодязь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 681. — 1000 екз.
  • Криниця // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 766. — 1000 екз.
  • Студенець // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1854. — 1000 екз.
  • Криниця, колодязь // Коваль А. П. Знайомі незнайомці: походження назв поселень України [ 16 грудня 2019 у Wayback Machine.]. — Київ: Либідь, 2001. — 300 с. — С. 25. —
  • Сту́дня — криниця без зрубу [ 16 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Бойківщини: люди, мова. Частина 1 — Бойківський словник / Р. С. Дяків, Н. Я. Гілко, Б. В. Гузій, Н. О. Кляшторна, І. О. Корчинський та ін. — К. : МЕФ, 2014. — 295 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krinicya znachennya Zapit Kolodyaz perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Krini cya abo kolo dyaz tak mozhut nazivati gliboku krinicyu dial stu dnya obladnane vodne abo inshe napriklad mineralizovanoyi vodi rozsolu nafti tosho dzherelo gliboko vikopana j zahishena vid obvaliv yama dlya dobuvannya vodi tosho z vodonosnih shariv zemli Krinicya z sela Yasnozir ya Muzej u Pirogovi U bilshosti sil ta mistechok bez vodoprovodu krinici ye osnovnim dzherelom pitnoyi vodi Krinici perevazhno poshireni na rivninnij chastini Ukrayini cherez vidsutnist nazemnih prirodnih vodnih dzherel EtimologiyaUkrayinske krinicya tak samo yak bil krynica pol krynica ros krinica dial krynica pohodit vid prasl krnica krinica utvorenogo vid diyeprikmetnika krn vikopanij i sporidnene zi slovom krit prasl krt Zgidno z drugoyu versiyeyu pervisnim znachennyam krinica bulo miska vidovbana posudina potim nazva poshirilasya i na vodne dzherelo por ros krinka dzban glechik Tretya versiya pov yazuye slov yanske krinica z grec krhnh dzherelo strumok por Gippokrena Nazva krinicya traplyayetsya vzhe u periodi formuvannya davnoukrayinskoyi movi XI XIII st Krinicya v Bolgariyi Slovo kolodyaz razom z ros kolodec kolodez bolg kladenec serb kla denac kladenac sloven kladenǝc starocerk slov kladiѧz pohodit vid prasl koldedz Shodo pohodzhennya cogo slova isnuyut tri versiyi Zgidno z pershoyu vono pohodit vid slova koloda sho pov yazuyetsya z obladnannyam krinici kolodami cyamrinami Tobto kolodyaz dzherelo obladnane kolodami Druga versiya pov yazuye kolodyaz zi slovom holod prasl hold por studnya starocerk slov studnec Tobto kolodyaz dzherelo z holodnoyu vodoyu Tretya versiya pripuskaye zapozichennya z germanskih mov z got kalding lt kaldiōn yake pohodit vid kalds holod por dav isl kelda dzherelo Slovo krinicya dial kirnicya vzhivayetsya perevazhno na Galichini Podilli Zahodi Ukrayini a slovo kolodyaz u shidnih oblastyah IstoriyaObshiti derevom krinici isnuvali vzhe v rannoneolitichnij kulturi linijnoyi keramiki napriklad reshtki yih viyavleni v Chehiya Kyukgofeni nalezhit do mista Erkelenc ta Ajtri vhodit do mista Cvenkau Shletci komuna v Avstriyi i datuyutsya 5265 5090 rr do n e Najglibshi kopani kolodyazi v SRSR a mozhlivo u sviti roztashovuvalisya v pusteli Karakumi Bagato z nih mali glibinu ponad 100 m a odin navit 270 metriv Vlashtuvannya kriniciZhuravel krinicya u seli Bajdivka 1950 Kolodyaz zhuravel Kolodyaz z kolovorotom Kolodyaz krinicya z kolovorotom i lyukom Krinicya u m Makiyivka Donecka oblast 2014 Zgidno z Derzhavnimi budivelnimi normami DBN V 2 5 74 2013 krinici nalezhit vlashtovuvati na nezabrudnenij ta zahishenij teritoriyi yaka znahoditsya vishe za techiyeyu gruntovih vod na vidstani ne menshe nizh 30 m vid magistralej z intensivnim ruhom transportu ta ne menshe nizh 50 m dlya individualnih kolodyaziv ne menshe nizh 20 m vid vbiralen sporud ta merezh kanalizaciyi skladiv dobriv ta otrutohimikativ misc utrimannya hudobi ta inshih misc zabrudnennya gruntu ta pidzemnih vod Pid chas kopannya krinici dlya utrimuvannya gruntu ranish stavivsya zrub skladenij z derev yanih brusiv yaki zvalisya cyamrinami zru binami Chasto cyamrinoyu cyamrinnyam zovut sam krinichnij zrub yakij u dialektah takozh nazivayetsya zholobom abo tilki jogo verhnyu chastinu Na dni robili doshatij nastil diti nec U nevelikih krinicyah takozh mig vikoristovuvatisya porozhnij stovbur dereva kadib Kolodi dlya stinok vikoristovuyut ne mensh nizh 0 25 m zavtovshki bez vad zagotovleni ne menshe nizh za 5 6 misyaciv do yih vikoristannya Krashe dlya ciyeyi meti pidhodyat modrina vilha v yaz chi berest ale mozhna zastosovuvati takozh dub i sosnu pervisno voni nadayut vodi prismak i zapah dlya verhnoyi chastini sosnu chi yalinu U bagatih kamenem rajonah stinki robili kam yanimi Zaraz dlya kriplennya krinichnih shaht poryad zi zrubom i kamenem uzhivayut takozh betonni cilindri Priznachennya stinok shahti zapobigati obvalennyu shahti j izolyuvati krinicyu vid proniknennya poverhnevogo stoku doshovih i talih vod Dlya mozhlivosti spusku v krinicyu z metoyu yiyi chishennya ta remontu v stinkah shahti vstanovlyuyut skobi skobtrap Krinici bez zrubu nazivayut ko pankami ko panyami u Karpatah ta Prikarpatti poshirena takozh nazva studnya studen studnik studenicya Bilya krinici mozhut staviti korito dlya napuvannya tvarin Dlya zahistu shahti vid zabrudnennya ta sposterezhennya za vodozaborom chastina krinici vistupaye nad poverhneyu zemli zgidno z chinnimi normami ne mensh yak na 0 8 m vona nazivayetsya ogolovok Shob zapobigti zasmichennyu shahti ogolovok zakrivayut krishkoyu z metalu chi dereva abo vlashtovuyut zalizobetonne perekrittya z lyukom yakij takozh zakrivayetsya krishkoyu Zverhu ogolovka obladnuyut dashok navis abo pomishayut jogo v budku Dlya pidnyattya vodi z krinici na nij zazvichaj vstanovlyuyut pidijmalnij pristrij kolovorot korbu abo zhuravel zvid abo ruchnij nasos Suchasni krinici chasto obladnuyut elektronasosami Bilya krinici nalezhit peredbachiti pidstavku dlya vider ogorozhu navkolo radiusom ne menshe 2 m z vorotami hvirtkoyu a vid vorit do krinici stezhku iz tverdim pokrittyam Dlya zapobigannya zabrudnennyu krinici poverhnevimi stokami vlashtovuyut perehoplyuyuchi kanavi a navkolo ogolovka roblyat zamok iz zamishanoyi ta posharovo utrambovanoyi glini chi masnogo suglinku glibinoyu 2 m i shirinoyu 1 m abo betonuyut asfaltuyut majdanchik radiusom ne menshe nizh 2 m na osnovi z shebenyu tovshinoyu 15 20 sm z uhilom vid krinici Dlya krinic rozmishenih u vodopronikayuchih gruntah piskovih pishanogravijnih pishanogalkovih cementuvannya navkolo obov yazkove U kulturiOznakoyu nayavnosti neglibokoyi vodi ye vodolyubna verba vona zasvidchuye blizkist pidzemnih vodnih dzherel Zvidsi j prikazka Tam krinicya de verbicya Krinicya posidala misce i v shlyubnij obryadnosti pislya komori veli molodih do krinici nakrivali hustkoyu voni pid neyu milisya i neyu vitiralisya Zvidsi porada molodij ne zhuritisya svoyeyu doleyu a umivatisya v krinici j pomolitisya Bogovi Krinicyu vikoristovuvali dlya vorozhinnya zaglyadali v neyi na Svyatki shob pobachiti tam svogo sudzhenogo Suzir ya Delfina bulo vidome v ukrayinciv yak Krinicya Simvolizm Krinici mayut vazhlive simvolichne znachennya U folklori chasto ospivuyut krinici ta kolodyazi v pisnyah opisuyuchi litnij zharkij period roku v seli Simvolizuye krinicya j dzherelo vsyakogo dobra Do dobroyi krinici stezhka utoptana a Do suhoyi krinici ne jdut vodici Zvidsi takozh stali frazeologizmi nevicherpna krinicya chista krinicya z narodnoyi krinici oj u poli ta krinichenka sho oznachaye postijne zhivlennya narodnimi tradiciyami ta simvolami Krinicya simvolizuye j kohanu divchinu Oj u poli krinicya bezodna Teche z neyi vodicya holodna Yak zahochu to nap yusya Kogo lyublyu obijmusya Vinnij kolodyaz ye simvolom shlyubnogo zhittya Z vinnogo ta kolodyazya da Marusya vodu brala Glibokij kolodyaz z yakogo ne mozhna nabrati vodi j napitisya simvolizuye beznadijnu lyubov Za dohristiyanskimi viruvannyami krinicya ye miscem obitannya zlogo bozhestva krinichnika abo krinichnogo dida U Bibliyi Isus zi Samaryankoyu na kartini F G Valdmyullera 1818 r Dokladnishe Besida Isusa Hrista iz Samaryankoyu Dokladnishe Kolodyaz Yakova U Yevangeliyi vid Ioanna zgaduyetsya krinicya v misti Sihar za legendoyu virita patriarhom Yakovom Bilya neyi Isus zustriv samaryanku i poprosiv napitisya vodi 6 Tam zhe bula Yakovova krinicya I Isus dorogoyu zmorenij siv otak kraj krinici Bulo kolo godini des shostoyi 7 Nadhodit os zhinka odna z Samariyi nabrati vodi Isus kazhe do neyi Daj napitis Meni Dali vin skazav yij sho mozhe dati napitisya zhivoyi vodi yaka nazavzhdi vgamuye spragu 13 Isus vidpoviv i skazav yij Kozhen hto vodu cyu p ye bude pragnuti znovu 14 A hto pitime vodu sho Ya jomu dam pragnuti ne bude povik bo voda sho Ya jomu dam stane v nim dzherelom tiyeyi vodi sho teche v zhittya vichne Prisliv ya Ne pogan krinici bo shochesh vodici Koli kolodyaz visihaye voda chest maye V lis drov ne vozyat a v kolodyaz vodu ne llyayutDiv takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krinicya Abissinskij kolodyaz Artezianska sverdlovina Byuvet Venecijski krinici Vodorozbirna kolonka Dzherelo Krinichnij zhuravel Ruchnij vodyanij nasos Trubchastij kolodyaz Shahtnij kolodyaz Shidchasti kriniciPrimitkiKrinicya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zhajvoronok V V Krinicya Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 S 315 316 Kolodyaz Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zhajvoronok V V Kolodyaz Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 S 301 Studnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Studnya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Krinica Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Krizhanivska O I Pohodzhennya ukrayinskoyi movi ta osnovni etapi yiyi stanovlennya O I Krizhanivska Istoriya ukrayinskoyi movi Istorichna fonetika Istorichna gramatika navchalnij posibnik Kiyiv VC Akademiya 2010 S 20 ISBN 978 966 580 311 9 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Arhiv originalu za 4 lyutogo 2016 Journal of Archaeological Science 115 2020 Arhiv originalu za 4 bereznya 2020 Procitovano 5 bereznya 2020 Tegel W Elburg R Hakelberg D Stauble H Buntgen U 2012 PLoS ONE 7 12 e51374 doi 10 1371 journal pone 0051374 PMC 3526582 PMID 23284685 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 5 bereznya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya angl Osvoenie pustyn Turkmenii Priroda 1961 9 S 66 ros www consumer cv gov ua Golovne upravlinnya Derzhprodspozhivsluzhbi v Cherniveckij oblasti Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 Zrubina Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Zholob Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Cyamrina Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Cyamrinnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ditinec Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kadib Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Ko panka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kopan Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Studen Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Korito Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Korba Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zvid Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 I A Klimishin I P Kryachko Astronomiya Pidruchnik dlya 11 klasu 2002 r Zhajvoronok V V Krinichnik Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 S 316 PosilannyaKrinicya v URE 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kolodyaz Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 681 1000 ekz Krinicya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 766 1000 ekz Studenec Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1854 1000 ekz Krinicya kolodyaz Koval A P Znajomi neznajomci pohodzhennya nazv poselen Ukrayini 16 grudnya 2019 u Wayback Machine Kiyiv Libid 2001 300 s S 25 ISBN 966 06 0183 2 Stu dnya krinicya bez zrubu 16 grudnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya Bojkivshini lyudi mova Chastina 1 Bojkivskij slovnik R S Dyakiv N Ya Gilko B V Guzij N O Klyashtorna I O Korchinskij ta in K MEF 2014 295 s

Дата публікації:
Топ