Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Природа — щомісячний науково-популярний журнал Російської академії наук, публікації якого присвячені природничо-науковій тематиці. Видається з січня 1912 року.
 | ||||
| Країна видання |  Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тематика | природничі науки | |||
| Періодичність виходу | щомісяця | |||
| Мова | російська | |||
| Адреса редакції | 119049, Москва, пров. Мароновський, 26 | |||
| Головний редактор | О. Ф. Андрєєв | |||
| Редактор | Андрєєв Олександр Федорович (фізик) і Alexey Lopatin | |||
| Видавець | Академиздатцентр «Наука» РАН | |||
| Засновано | 1912 | |||
| ISSN | 0032-874X | |||
| | ||||
| ras.ru/publishing/nature.aspx | ||||
Передісторія
Ще з середини XIX століття російська наукова спільнота намагалась започаткувати власний часопис. Так з 1854 по 1860 рік біолог Карл Рульє при видавав журнал , який був досить популярним.
З 1873 по 1877 рік російські зоологи і Сабанєєв Леонід Павлович випускали періодичну збірку «Природа».
З початку 1890-х років зоолог і психолог під впливом Чехова Антіна Павловича, з яким вони були близько знайомі, планував видання науково-популярного журналу. Чехов вигадав назву журналу «Натураліст», були приблизно визначені його структура і основне коло авторів. Однак планам не дано було здійснитися, видавець відмовився від випуску такого журналу, як він пізніше зізнавався Чехову, злякавшись «матеріалістичності ідей» Вагнера.
Однак Вагнер не залишив власної ідеї навіть після смерті Чехова. Разом з хіміком Писаржевським Левом Володимировичем на початку 1910-х років затіяв видання нового журналу. Писаржевський до 1911 року був викладачем хімії в Київському політехнічному інституті. Однак після виходу циркуляра Кассо, що Писаржевський разом з ще кількома десятками професорів по всій країні на знак протесту пішов у відставку. У Москві він розгорнув активну кампанію по створенню нового журналу.
Історія
Перший номер журналу «Природа» вийшов в Москві 8 лютого (26 січня за новим стилем) 1912 року накладом у 5 тисяч примірників. Його редакторами були В. О. Вагнер і Л. В. Писаржевский. Обкладинку в стилі «російський модерн» намалював художник . У зверненні до читачів «від редакції» Вагнер і Писаржевський писали, що вважають такий журнал «найкращим засобом боротьби із забобонами, з впливом схоластики і метафізики». Редактори також заявляли про «своєї глибокої переконання у великому суспільному значенні поширення наукових істин».
Ці ідеї були близькі науковій спільноті. З перших примірників «Природи» з часописом співпрацювали відомі фізики Вульф Георгій Вікторович, , , Умов Микола Олексійович, Хвольсон Орест Данилович; біологи — Мечников Ілля Ілліч, Павлов Іван Петрович, Серебровський Олександр Сергійович, Бехтерєв Володимир Михайлович, Філіпченко Юрій Олександрович; географи і геологи — Берг Лев Семенович, Вернадський Володимир Іванович, Ферсман Олександр Євгенович, Обручев Володимир Панасович, Семенов-Тянь-Шанський Петро Петрович та інші. Журнал знаходився під патронажем відомих вчених, що писали і перекладали для нього статті іноземних авторів, серед яких Ейнштейн, Сіттер, Планк.
Однак у перший рік існування журнал відчував серйозні фінансові труднощі. Коштів, зібраних на його видання, не вистачало, а його редакторам не вистачало комерційних здібностей. За підсумками 1913 року Вагнер залишив редакторський пост, хоча і продовжував співпрацювати з журналом. Журнал відтепер виходив під началом Писаржевського і Тарасевича Лева Олександровича, величезну роботи також робив брат Тарасевича, , який через нестачу коштів особисто займався практично всіма редакційними обов'язками: коректурою, координацією роботи редколегії, договорами з друкарнями, бухгалтерськими справами, листуванням редакції та іншим. Зрештою, саме він організував товариство для розширення діяльності «Природи», члени якого купували паї, які йшли на розвиток журналу. Одночасно почали видаватися книги під егідою «Природи»: за п'ять років вийшло понад 50 книг. Таким чином фінансова ситуація значно покращилася.
Поступово Писаржевський теж відійшов від справ журналу, його змінили генетик Кольцов Микола Костянтинович і геохімік Ферсман Олександр Євгенович. Журнал став брати на себе посередницькі функції: зв'язок між науковими товариствами, проведення циклів лекцій, збір статистичних даних.
Свого піку журнал досяг 1917 року. Революційні події позначилися на ньому не кращим чином, як і смерть О. О. Тарасевича. У 1919—1920 роках вийшло всього кілька тонких номерів, надрукованих на поганому папері. 1920 року журнал не виходив взагалі.
1921 року вдалося відновити випуск журналу. Відтепер він видавався у Петрограді як видання , яка входила до складу Академії наук і на роботу якої радянським урядом завжди виділялися значні кошти. Комісію очолював академік Вернадський Володимир Іванович, а науковим секретарем був Ферсман Олександр Євгенович, зусиллями якого журнал спочатку знайшов нове життя, а надалі став офіційним виданням Академії наук. На титульному аркуші 1921 року зазначалося, що це спарені номери за поточний і минулий рік.
Із журналом співпрацювали найбільш відомі тогочасні вчені країни, друкувалися й статті іноземних авторів: 1927 року були опубліковані статті Ейнштейна і Планка, а 1931 року стаття де Сіттера, «Всесвіт, що розсувається».
1931 року журнал зазнав ряд змін. Головним редактором став геолог і палеонтолог, академік Борисяк Олексій Олексійович, змінився і дизайн. З 1936 року головою редакційної колегії став Вавилов Сергій Іванович, а відповідальним редактором Савич Всеволод Павлович. 1939 року до складу редколегії увійшов Лисенко Трохим Денисович, який, однак, не ужився в колективі. Журнал уникнув ідей «лисенківщини», залишаючись відданим наукової істини, багато в чому це заслуга Вавилова. Однак уникати ідеологічних ідей і статей повною мірою не вдавалося.
Під час Другої світової війни журнал видавався в Ленінграді під час блокади, пізніше в евакуації в Казані. Журнал був одним з небагатьох, що друкувались у воєнні роки без перерв, за що Савич був удостоєний подяки з боку Президії АН СРСР.
1952 року, після смерті Вавилова на журнал чекали нові випробування. Видання переводиться до Москви, редактором був призначений академік Шмідт Отто Юлійович. Змінився формат, обкладинка, папір, однак колектив авторів залишився значною мірою незмінним. Засновником видання стала Президія Російської академії наук.
1957 року редакцію журналу очолив учень Ферсмана геолог Щербаков Дмитро Іванович, а ще через десять років — лауреат Нобелівської премії Басов Микола Геннадійович. Відповідальним секретарем став журналіст В. М. Полинін, до цього написав кілька популярних книг про генетику, але відтепер всі сили і час віддававший виданню «Природи». При Полиніні «Природа» відчула справжній підйом, тираж досягав 85 тисяч примірників, статті почали супроводжуватися фотографіями авторів, з'явилася рубрика «Нобелівська премія», з'явилася традиція біографічних випусків: так один з номерів 1987 року був повністю присвячений Вавилову Миколі Івановичу.
1990 року головним редакторів став академік , а 1993 року редакцію очолив .
100 років журнал виходив безперервно, з редакцією співпрацювали всі найбільші представники російської та радянської науки. Значна частка ілюстрацій для фундаментальних вишівських підручників та енциклопедій з природничих наук взята з матеріалів, опублікованих у «Природі». У період з 1912 по 2004 рік видання співпрацювало з журналом «Nature». Відомості про головні публікації в «Nature» з'являлися в «Природі», а з 1987 році почався обмін матеріалами для публікацій.
До 100-річного ювілею журналу був випущений повний цифровий архів журналу «Природа» з 1912 по 2011 рік, який поширювався на DVD-диску як додаток до спецвипуску журналу — першого номера за 2012 рік.
Журнал «Природа» — єдине науково-популярне видання, яке включене до списку .
Редактори журналу
До 70-річчя журналу був опублікований список перших редакторів журналу з їх портретами:
- 1912—1912 — Вагнер Володимир Олександрович;
- 1912—1913 — Писаржевський Лев Володимирович;
- 1913—1927 — Тарасевич Лев Олександрович;
- 1914—1927 — Кольцов Микола Костянтинович;
- 1917—1930 — Ферсман Олександр Євгенович;
- 1931—1935 — Борисяк Олексій Олексійович;
- 1936—1951 — Вавилов Сергій Іванович;
- 1936—1951 — Савич Всеволод Павлович;
- 1952—1956 — Шмідт Отто Юлійович;
- 1957—1966 — Щербаков Дмитро Іванович.
Редакція
Склад редакції, станом на 2010 рік.
- Головний редактор
- Перший заступник головного редактора
- А. В. Бялко.
- Заступники головного редактора
- фізика — А. А. Комар;
- біологія — ;
- науки про землю — А. А. Ярошевський.
- Члени редакційної колегії
- — ;
- біоорганічна хімія — Іванов Вадим Тихонович;
- біохімія — ;
- геологія — ;
- генетика — В. І. Іванов;
- ґрунтознавство — ;
- математика — ;
- медицина — А. В. Воробйов;
- мікробіологія — ;
- фізика — ;
- — Голіцин Георгій Сергійович;
- фізіологія — Л. В. Розенштраух;
- ядерна фізика — .
Примітки
- (рос.) Журналу «Природа» — 100 лет // УФН, 2012. — Т. 182.—№ 1.
- (рос.) Успенская Н. В. «Природа» и Московский университет: путешествие во времени // «Природа», 2002.— № 1.
- (рос.) З історії журналу «Природа» на сайте elementy.ru.
- (рос.) Файзулов Ф. С. Басов Николай Геннадиевич // Большая советская энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия. 1969—1978.
- Редакторы журнала // Природа. 1982. № 1.
Література
- (рос.) Научное мировоззрение и «Природа» [ 16 травня 2017 у Wayback Machine.] // Комиссия РАН по борьбе с лженаукой и фальсификацией научных исследований. В защиту науки. — 2014. — № 13–14. — С. 32—37. — ISBN 78-5-02-039044.
Посилання
- (рос.) Журнал Природа (2001—2014) [ 31 січня 2015 у Wayback Machine.] — щомісячний архів журналу на сайті Російської академії наук.
- (рос.) Журнал Природа (1912—2012) [ 20 травня 2017 у Wayback Machine.] — електронний архів до сторіччя журналу на сайті РАН.
- (рос.) Огляд журналу «Природа» [ 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] на сайті elementy.ru.
- (рос.) Основні статті за 1998—2007 роки [ 3 квітня 2017 у Wayback Machine.] — на сайті vivovoco.astronet.ru.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priroda shomisyachnij naukovo populyarnij zhurnal Rosijskoyi akademiyi nauk publikaciyi yakogo prisvyacheni prirodnicho naukovij tematici Vidayetsya z sichnya 1912 roku Priroda Krayina vidannya RosiyaTematika prirodnichi naukiPeriodichnist vihodu shomisyacyaMova rosijskaAdresa redakciyi 119049 Moskva prov Maronovskij 26Golovnij redaktor O F AndryeyevRedaktor Andryeyev Oleksandr Fedorovich fizik i Alexey LopatinVidavec Akademizdatcentr Nauka RANZasnovano 1912ISSN 0032 874X ras ru publishing nature aspxU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem PeredistoriyaShe z seredini XIX stolittya rosijska naukova spilnota namagalas zapochatkuvati vlasnij chasopis Tak z 1854 po 1860 rik biolog Karl Rulye pri vidavav zhurnal yakij buv dosit populyarnim Z 1873 po 1877 rik rosijski zoologi i Sabanyeyev Leonid Pavlovich vipuskali periodichnu zbirku Priroda Z pochatku 1890 h rokiv zoolog i psiholog pid vplivom Chehova Antina Pavlovicha z yakim voni buli blizko znajomi planuvav vidannya naukovo populyarnogo zhurnalu Chehov vigadav nazvu zhurnalu Naturalist buli priblizno viznacheni jogo struktura i osnovne kolo avtoriv Odnak planam ne dano bulo zdijsnitisya vidavec vidmovivsya vid vipusku takogo zhurnalu yak vin piznishe ziznavavsya Chehovu zlyakavshis materialistichnosti idej Vagnera Odnak Vagner ne zalishiv vlasnoyi ideyi navit pislya smerti Chehova Razom z himikom Pisarzhevskim Levom Volodimirovichem na pochatku 1910 h rokiv zatiyav vidannya novogo zhurnalu Pisarzhevskij do 1911 roku buv vikladachem himiyi v Kiyivskomu politehnichnomu instituti Odnak pislya vihodu cirkulyara Kasso sho Pisarzhevskij razom z she kilkoma desyatkami profesoriv po vsij krayini na znak protestu pishov u vidstavku U Moskvi vin rozgornuv aktivnu kampaniyu po stvorennyu novogo zhurnalu IstoriyaObkladinka pershogo nomera zhurnalu Pershij nomer zhurnalu Priroda vijshov v Moskvi 8 lyutogo 26 sichnya za novim stilem 1912 roku nakladom u 5 tisyach primirnikiv Jogo redaktorami buli V O Vagner i L V Pisarzhevskij Obkladinku v stili rosijskij modern namalyuvav hudozhnik U zvernenni do chitachiv vid redakciyi Vagner i Pisarzhevskij pisali sho vvazhayut takij zhurnal najkrashim zasobom borotbi iz zabobonami z vplivom sholastiki i metafiziki Redaktori takozh zayavlyali pro svoyeyi glibokoyi perekonannya u velikomu suspilnomu znachenni poshirennya naukovih istin Ci ideyi buli blizki naukovij spilnoti Z pershih primirnikiv Prirodi z chasopisom spivpracyuvali vidomi fiziki Vulf Georgij Viktorovich Umov Mikola Oleksijovich Hvolson Orest Danilovich biologi Mechnikov Illya Illich Pavlov Ivan Petrovich Serebrovskij Oleksandr Sergijovich Behteryev Volodimir Mihajlovich Filipchenko Yurij Oleksandrovich geografi i geologi Berg Lev Semenovich Vernadskij Volodimir Ivanovich Fersman Oleksandr Yevgenovich Obruchev Volodimir Panasovich Semenov Tyan Shanskij Petro Petrovich ta inshi Zhurnal znahodivsya pid patronazhem vidomih vchenih sho pisali i perekladali dlya nogo statti inozemnih avtoriv sered yakih Ejnshtejn Sitter Plank Odnak u pershij rik isnuvannya zhurnal vidchuvav serjozni finansovi trudnoshi Koshtiv zibranih na jogo vidannya ne vistachalo a jogo redaktoram ne vistachalo komercijnih zdibnostej Za pidsumkami 1913 roku Vagner zalishiv redaktorskij post hocha i prodovzhuvav spivpracyuvati z zhurnalom Zhurnal vidteper vihodiv pid nachalom Pisarzhevskogo i Tarasevicha Leva Oleksandrovicha velicheznu roboti takozh robiv brat Tarasevicha yakij cherez nestachu koshtiv osobisto zajmavsya praktichno vsima redakcijnimi obov yazkami korekturoyu koordinaciyeyu roboti redkolegiyi dogovorami z drukarnyami buhgalterskimi spravami listuvannyam redakciyi ta inshim Zreshtoyu same vin organizuvav tovaristvo dlya rozshirennya diyalnosti Prirodi chleni yakogo kupuvali payi yaki jshli na rozvitok zhurnalu Odnochasno pochali vidavatisya knigi pid egidoyu Prirodi za p yat rokiv vijshlo ponad 50 knig Takim chinom finansova situaciya znachno pokrashilasya Postupovo Pisarzhevskij tezh vidijshov vid sprav zhurnalu jogo zminili genetik Kolcov Mikola Kostyantinovich i geohimik Fersman Oleksandr Yevgenovich Zhurnal stav brati na sebe poserednicki funkciyi zv yazok mizh naukovimi tovaristvami provedennya cikliv lekcij zbir statistichnih danih Svogo piku zhurnal dosyag 1917 roku Revolyucijni podiyi poznachilisya na nomu ne krashim chinom yak i smert O O Tarasevicha U 1919 1920 rokah vijshlo vsogo kilka tonkih nomeriv nadrukovanih na poganomu paperi 1920 roku zhurnal ne vihodiv vzagali 1921 roku vdalosya vidnoviti vipusk zhurnalu Vidteper vin vidavavsya u Petrogradi yak vidannya yaka vhodila do skladu Akademiyi nauk i na robotu yakoyi radyanskim uryadom zavzhdi vidilyalisya znachni koshti Komisiyu ocholyuvav akademik Vernadskij Volodimir Ivanovich a naukovim sekretarem buv Fersman Oleksandr Yevgenovich zusillyami yakogo zhurnal spochatku znajshov nove zhittya a nadali stav oficijnim vidannyam Akademiyi nauk Na titulnomu arkushi 1921 roku zaznachalosya sho ce spareni nomeri za potochnij i minulij rik Iz zhurnalom spivpracyuvali najbilsh vidomi togochasni vcheni krayini drukuvalisya j statti inozemnih avtoriv 1927 roku buli opublikovani statti Ejnshtejna i Planka a 1931 roku stattya de Sittera Vsesvit sho rozsuvayetsya 1931 roku zhurnal zaznav ryad zmin Golovnim redaktorom stav geolog i paleontolog akademik Borisyak Oleksij Oleksijovich zminivsya i dizajn Z 1936 roku golovoyu redakcijnoyi kolegiyi stav Vavilov Sergij Ivanovich a vidpovidalnim redaktorom Savich Vsevolod Pavlovich 1939 roku do skladu redkolegiyi uvijshov Lisenko Trohim Denisovich yakij odnak ne uzhivsya v kolektivi Zhurnal uniknuv idej lisenkivshini zalishayuchis viddanim naukovoyi istini bagato v chomu ce zasluga Vavilova Odnak unikati ideologichnih idej i statej povnoyu miroyu ne vdavalosya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zhurnal vidavavsya v Leningradi pid chas blokadi piznishe v evakuaciyi v Kazani Zhurnal buv odnim z nebagatoh sho drukuvalis u voyenni roki bez pererv za sho Savich buv udostoyenij podyaki z boku Prezidiyi AN SRSR 1952 roku pislya smerti Vavilova na zhurnal chekali novi viprobuvannya Vidannya perevoditsya do Moskvi redaktorom buv priznachenij akademik Shmidt Otto Yulijovich Zminivsya format obkladinka papir odnak kolektiv avtoriv zalishivsya znachnoyu miroyu nezminnim Zasnovnikom vidannya stala Prezidiya Rosijskoyi akademiyi nauk 1957 roku redakciyu zhurnalu ocholiv uchen Fersmana geolog Sherbakov Dmitro Ivanovich a she cherez desyat rokiv laureat Nobelivskoyi premiyi Basov Mikola Gennadijovich Vidpovidalnim sekretarem stav zhurnalist V M Polinin do cogo napisav kilka populyarnih knig pro genetiku ale vidteper vsi sili i chas viddavavshij vidannyu Prirodi Pri Polinini Priroda vidchula spravzhnij pidjom tirazh dosyagav 85 tisyach primirnikiv statti pochali suprovodzhuvatisya fotografiyami avtoriv z yavilasya rubrika Nobelivska premiya z yavilasya tradiciya biografichnih vipuskiv tak odin z nomeriv 1987 roku buv povnistyu prisvyachenij Vavilovu Mikoli Ivanovichu 1990 roku golovnim redaktoriv stav akademik a 1993 roku redakciyu ocholiv 100 rokiv zhurnal vihodiv bezperervno z redakciyeyu spivpracyuvali vsi najbilshi predstavniki rosijskoyi ta radyanskoyi nauki Znachna chastka ilyustracij dlya fundamentalnih vishivskih pidruchnikiv ta enciklopedij z prirodnichih nauk vzyata z materialiv opublikovanih u Prirodi U period z 1912 po 2004 rik vidannya spivpracyuvalo z zhurnalom Nature Vidomosti pro golovni publikaciyi v Nature z yavlyalisya v Prirodi a z 1987 roci pochavsya obmin materialami dlya publikacij Do 100 richnogo yuvileyu zhurnalu buv vipushenij povnij cifrovij arhiv zhurnalu Priroda z 1912 po 2011 rik yakij poshiryuvavsya na DVD disku yak dodatok do specvipusku zhurnalu pershogo nomera za 2012 rik Zhurnal Priroda yedine naukovo populyarne vidannya yake vklyuchene do spisku Redaktori zhurnalu Do 70 richchya zhurnalu buv opublikovanij spisok pershih redaktoriv zhurnalu z yih portretami 1912 1912 Vagner Volodimir Oleksandrovich 1912 1913 Pisarzhevskij Lev Volodimirovich 1913 1927 Tarasevich Lev Oleksandrovich 1914 1927 Kolcov Mikola Kostyantinovich 1917 1930 Fersman Oleksandr Yevgenovich 1931 1935 Borisyak Oleksij Oleksijovich 1936 1951 Vavilov Sergij Ivanovich 1936 1951 Savich Vsevolod Pavlovich 1952 1956 Shmidt Otto Yulijovich 1957 1966 Sherbakov Dmitro Ivanovich RedakciyaSklad redakciyi stanom na 2010 rik Golovnij redaktor Andreyev Oleksandr Fedorovich Pershij zastupnik golovnogo redaktora A V Byalko Zastupniki golovnogo redaktora fizika A A Komar biologiya nauki pro zemlyu A A Yaroshevskij Chleni redakcijnoyi kolegiyi bioorganichna himiya Ivanov Vadim Tihonovich biohimiya geologiya genetika V I Ivanov gruntoznavstvo matematika medicina A V Vorobjov mikrobiologiya fizika Golicin Georgij Sergijovich fiziologiya L V Rozenshtrauh yaderna fizika Primitki ros Zhurnalu Priroda 100 let UFN 2012 T 182 1 ros Uspenskaya N V Priroda i Moskovskij universitet puteshestvie vo vremeni Priroda 2002 1 ros Z istoriyi zhurnalu Priroda na sajte elementy ru ros Fajzulov F S Basov Nikolaj Gennadievich Bolshaya sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Redaktory zhurnala Priroda 1982 1 Literatura ros Nauchnoe mirovozzrenie i Priroda 16 travnya 2017 u Wayback Machine Komissiya RAN po borbe s lzhenaukoj i falsifikaciej nauchnyh issledovanij V zashitu nauki 2014 13 14 S 32 37 ISBN 78 5 02 039044 Posilannya ros Zhurnal Priroda 2001 2014 31 sichnya 2015 u Wayback Machine shomisyachnij arhiv zhurnalu na sajti Rosijskoyi akademiyi nauk ros Zhurnal Priroda 1912 2012 20 travnya 2017 u Wayback Machine elektronnij arhiv do storichchya zhurnalu na sajti RAN ros Oglyad zhurnalu Priroda 1 grudnya 2016 u Wayback Machine na sajti elementy ru ros Osnovni statti za 1998 2007 roki 3 kvitnya 2017 u Wayback Machine na sajti vivovoco astronet ru