Олександр Євгенович Ферсман (27 жовтня (8 листопада) 1883, Санкт-Петербург — 20 травня 1945, Сочі) — радянський геохімік і мінералог, один з основоположників геохімії. Дійсний член, віце-президент (1926—1929) Академії наук СРСР.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODBMelE0TDBabGNuTnRZVzVCUlM1cWNHY3ZNakl3Y0hndFJtVnljMjFoYmtGRkxtcHdadz09LmpwZw==.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODRMemcyTHpFNU1URXRUVzl6Vlc1cGRpMVdaWEp1WVdSemEzbFdTUzVxY0djdk1qSXdjSGd0TVRreE1TMU5iM05WYm1sMkxWWmxjbTVoWkhOcmVWWkpMbXB3Wnc9PS5qcGc=.jpg)
Біографія
Олександр Євгенович Ферсман народився у Санкт-Петербурзі. Закінчив гімназію в 1901 р.
Поступив у Новоросійський університет, потім перевівся у Московський університет. Учень В. І. Вернадського — згодом першого Президента Академії наук України. Перші кроки у мінералогії О.Ферсман здійснив у Криму, біля Сімферополя, у лабораторії свого дядька . Тут ще раніше серед багатої кримської природи він виростав у дитинстві. У юнацтві здійснив багато походів по Криму.
У 1905 р. під керівництвом В. І. Вернадського студент Московського університету О. Ферсман публікує свою першу наукову працю присвячену мінералам Криму.
Аспірантуру Ферсман проходив у Німеччині, під керівництвом , де досліджував кристали алмазу.
Результатом роботи стала його добре ілюстрована монографія «Алмаз». Пізніше не покидає цю тематику досліджень.
У 1912 р. Олександр Євгенович Ферсман стає професором Московського університету, де читав курс геохімії. У цей період продовжує вивчати кримські мінерали, зокрема соляні озера.
У 1917–1945 рр. — директор . У 1920 р. ініціював створення . Відкрив , , родовища сірки в Середній Азії та інші.
Академик Петербурзької академії наук з 1912, академік АН СРСР з 1919). В 1926—1929 рр. віце-президент АН СРСР.
В роки Другої світової війни — голова .
Нагороди і премії
- Ленінська премія (1929)
- Сталінська премія (1942)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1943)
Пам'ять
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODFMelV5THpFNU5qWmZRMUJCWHpNek5ETXVhbkJuTHpJeU1IQjRMVEU1TmpaZlExQkJYek16TkRNdWFuQm4uanBn.jpg)
На його честь названі мінерали та , одна з вулиць Москви.
У Криму поблизу Сімферополя є селище Ферсманове.
Твори
Автор фундаментальних праць:
- «Геохимия» (тома 1—4, 1933–1939),
- «Пегматиты» (1931).
- Полезные ископаемые Кольского полуострова (1940).
- (1928).
- (1940).
- .
Крім того, близько 1500 статей з кристалографії, мінералогії, геології, геохімії, географії та ін.
Див. також
- (Перевал Ферсмана)
Література
- «Александр Евгеньевич Ферсман. Жизнь и деятельность». — М.: Наука, 1965. — 479 стр.
- Бурій В. Пам'ятний фаетон Ферсмана / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 1998. — 26 верес. — С. 2.
- Те саме // Шевченків край (Звенигородка). — 1997. — 30 серп. — С. 2.
Посилання
- Fersman Memorial [ 22 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сайт минералогії [ 26 липня 2010 у Wayback Machine.]
![]() | Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет