Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| верба | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||||
| Біля 400 видів видів, у тому числі: | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Верба́ (Salix L.) — рід дерев, кущів або напівкущів родини вербових (Salicaceae). Деякі види рослин з роду верба мають і деревну, і кущову форми.
Загальний опис
Деревні види мають товсті, нерівні (стовбури), вкриті грубою тріщинуватою корою. Крони широкі, шатроподібні, у деяких видів майже пірамідальні.
Пагони видовжені та вкорочені, кора на них гладенька чи зморшкувата. Бруньки поодинокі, вкриті однією лусочкою у вигляді ковпачка.
Листки черешкові, почергові. Листкові пластинки цілісні, інколи лопатеві; від лінійних до майже округлих, цілокраї або пилчасто-зазубрені. Листки з більш-менш розвиненими прилистками, які інколи швидко обпадають.
Верби — дводомні рослини. Квітки одностатеві, зібрані в сережки. Зацвітають до розпускання листків, одночасно з ними або коли вже листя повністю розпустилося. Кожна квітка сидить у пазусі цілокрайної, дещо волосистої приквіткової лусочки. Оцвітина невеличка і представлена одним-двома нектарниками. Жіночі квітки мають одну маточку, зав'язь сидяча або на довгій (довшій за нектарник) чи короткій ніжці (коротшій за нектарник); стовпчик один, коротший або довший від зав'язі, приймочок дві, звичайно дволопатевих або двороздільних. Чоловічі квітки мають 2, рідко 1-3 або 5-12 тичинок, вільні або зрослі в основі.
Плід одногнізда коробочка, насінина волосиста. Верби поширені по всій Україні, крім високогір'я Карпат і Криму.
Практичне використання
Рослини роду Верба — танідоносні, деревинні, плетивні, волокнисті, фарбувальні, медоносні, лікарські, декоративні, фітомеліоративні та кормові рослини.
Бджільництво
Верби мають велику цінність для бджільництва, бо зацвітають рано навесні, коли бджоли починають вилітати з вуликів, а інших квітучих рослин ще нема. Верби дають нектар і пилок, які сприяють росту бджолиного розплоду і, отже, зміцненню сили бджолиної сім'ї. Верби цінні ще й тим, що різні види цвітуть неодночасно і період цвітіння їх розтягується на тривалий період. Особливу цінність для бджільництва становлять верби козяча, вушката, попеляста й біла. Верби ламка, прутовидна, пурпурова і тритичинкова теж гарні весняні медоноси і пилконоси, але мають менше значення, ніж попередні види. Особливої уваги заслуговує верба козяча. Бджоли збирають з неї нектар, пилок, клей. За період цвітіння (шість днів) кожна бджолина сім'я може зібрати з неї до 13,5 кг меду. її до 150 кг на 1 га. Вона цінна ще й тим, що створює взяток щороку.
Звичайну вербу білу бджоли відвідують інтенсивно (медопродуктивність до 100 кг з 1 га), а плакучу зовсім не відвідують. З верби білої сильні сім'ї збирають 10—15 кг меду. За даними Української дослідної станції бджільництва, щоб отримати товарний мед з верб, необхідно мати сильні бджолині сім'ї, нарощуючи їх з літа попереднього року, а також великі запаси кормів у вуликах. На вербах виділяють падь різні види попелиць і афрофора вербова. Бджоли збирають у хмарну погоду до 2 кг падевого меду в день. У народній медицині використовують кору верби білої, ламкої, козячої, попелястої і тритичинкової як протигарячковий, в'яжучий, жарознижувальний, потогінний і протиревматичний засіб, для лікування ран, наривів, від випадання волосся, для полоскання у разі запалення слизових оболонок, як знезаражувальний засіб тощо.
Білу, козячу, ламку та попелясту верби використовують для озеленення, а от білу і ламку ще й як фітомеліоративні породи для залісення берегів водойм і річок.
Кормове значення
Усі види верби мають певну цінність як корм для тварин. Листки та молоді пагони більшості її видів добре поїдає дрібна рогата худоба, особливо кози. Велика рогата худоба також добре або задовільно поїдає гілки і листя верб. Вважають, що саліцин, який міститься в листках і корі, діє сприятливо на здоров'я тварин. Листки верби містять протеїн (20—29 %), клітковину (7—25 %), жир (2,6—8,5 %).
Таніди
Всі види верб — добрі танідоносні рослини. Вміст танідів у корі верби коливається від 5 до 15 %. Кора верб попелястої, козячої, тритичинкової, білої, ламкої, вушкатої, прутовидної є одним із джерел одержання найкращого дубильного екстракту, який слугує стандартом для оцінки дубильних екстрактів світового ринку.
Особливо цінною танідоносною рослиною є верба козяча. Слід відзначити також вербу попелясту; її запашна кора йде на дублення дрібних шкур для рукавичок, сап'яну тощо, причому шкіра набуває запаху кори.
Деревина
Деякі види верб дають непогану деревину. У верби білої вона м'яка, легка, в'язка, гнучка, проте малостійка і невисокої міцності. Деревину верби білої використовують у будівництві, для виготовлення човнів, ночов, дуг, лопат, гілки йдуть на плетіння тинів, огорож. Властивості деревини верби ламкої та її застосування такі самі, як верби білої.
Деревина усіх видів верб, кора яких іде на виготовлення дубильних екстрактів, може бути використана для целюлозно-паперової промисловості. Найціннішу деревину як сировину для целюлозно-паперової промисловості мають верби біла й козяча.
Плетиво
Деякі види верб дають високоякісний матеріал для тонкого плетива. Найкращими з них є верби прутовидна, пурпурова і тритичинкова.
Верба прутовидна — одна з найкращих верб, які використовують для плетіння тонких виробів, для вистругування стрічок. Її прут добре колеться. Недоліком прута є здатність утворювати тріщини за тривалого зберігання. В'язкість прута дуже висока.
Прут з верби тритичинкової тонкий, гнучкий, щільний, в'язкий, білого кольору, широко використовують у необкорованому вигляді для виготовлення рибальських снастей, а в обкорованому — кошиків.
Верба пурпурова має тонкі, гнучкі, прямі, гладенькі й блискучі прути. Використовується для тонкого плетива у нерозщепленому вигляді. Очищений після варіння прут швидко темніє і набуває кольору непофарбованої шкіри, він добре піддається фарбуванню в різні кольори, добре лакується і навіть полірується.
Волокно
З кори одержують волокно, придатне для виготовлення мотузок і мішковини. Кора, знята з однорічних пагонів верби попелястої та тритичинкової, є гарним підв'язувальним матеріалом під час окулірування, бо стрічки з неї широкі, еластичні, добре облягають ранки, водночас не в'їдаються у стовбур підщепи. Перед використанням їх зволожують. З кори верби білої роблять канати.
Фарба
З кори верби білої одержують червонувато-коричневу фарбу, верби козячої — чорну, коричневу, жовту та червону фарби, а з листків тритичинкової — жовту фарбу для тканин.
Збирання, переробка та зберігання
Заготовляють кору для отримання дубильних екстрактів, починаючи з осені, а з верби тритичинкової — з перших чисел серпня, коли в корі міститься найбільше танідів. Заготовляють її і взимку. Для одержання кори 2—6-річні дерева й гілки верби зрізують і засипають землею. Навесні кладуть їх у воду, після чого кора легко знімається. Зібрану кору висушують під навісами або в приміщеннях з гарною вентиляцією. З внутрішнього боку кора не повинна мати деревини. Відносна вологість кори понад 16 %, вміст танідів — не менше 7 %. У період з 1 жовтня по 1 травня допускається постачання її з відносною вологістю не більше 22 %. Вона не повинна мати гнилі, червоточин і глибокої цвілі. Суха поверхнева цвіль, що легко зчищається, допускається. Зовнішній бік кори повинен бути гладеньким, поздовжньо-жолобчастим або шорстким, сірого, сірувато-зеленою і бурого кольору, а внутрішній бік — гладенький, чистий, без залишків деревини, ясно-солом'яного, ясно-рожевого, ясно-коричневого кольору. Облік сировини ведеться в тоннах, перерахованих на вагу при відносній вологості кори 16 %.
Для лікарських цілей кору верби збирають рано навесні до цвітіння і розпускання листків, коли вона добре знімається. На молодих гілках через 25—30 см роблять кільцеподібні надрізи кори, які з'єднують одним-двома поздовжніми надрізами; при цьому трубочки чи напівтрубочки кори легко знімаються. Після зняття кору негайно сушать на папері або тканині, розклавши в один шар, не вкладаючи трубочку в трубочку. Сушать під навісом чи на горищі під залізним дахом з гарною вентиляцією. Добре висушена кора повинна ламатися з тріском, а не гнутися. В зібраному матеріалі не повинно бути ніяких домішок.
Для виробництва плетених меблів використовують вербові прути, очищені від кори, з діаметром у прикореневому зрізі до 10 мм, а також очищені від кори круглі палиці діаметром у прикореневому зрізі від 11 до 40 мм.
Для виробництва плетених виробів: кошиків (господарських, для квітів, для фруктів), для речей домашнього вжитку, жіночих сумочок використовують очищені від кори вербові прути діаметром у прикореневому зрізі до 20 мм. Заготівлю провадять в осінньо-зимовий період. Для виробів використовують однорічний прут, який повинен бути прямим, гнучким, без сучків і пошкоджень.
Щоб зняти кору, розсортовані прутики зв'язують у пучки і ставлять у басейн з водою, щоб викликати сокорух, при якому кора легко знімається. В спеціальних майстернях перед зняттям кори прути варять у казанах або пропускають через гарячу водяну пару.
Варений прут з часом набуває рожевувато-коричневого забарвлення від дубильних і барвних речовин, що містяться в корі. Відбілюють його парою сірчаної кислоти або хлором, Абсолютна вологість вербової сировини для плетених виробів не повинна перевищувати 14 ± 2 %, а абсолютна вологість вербових прутів і палиць у готових плетених меблях не повинна перевищувати 18 %.
Верба в українській народній символіці
Верба — один з українських народних символів. Оспівана в художніх творах, народних піснях, казках.
Основні види
Рід Salix становить близько 400 видів листяних дерев і чагарників, з них в Україні відомо 26 видів:
- Salix acutifolia Willd.
- Salix aegyptiaca L.
- Salix alaxensis (Andersson) Coville
- Salix alba L.
- Salix amplexicaulis Bory & Chaub.
- Salix amygdaloides Andersson
- J. Forbes
- Salix apennina A. K. Skvortsov
- Trautv.
- Salix appendiculata Vill.
- L.
- Salix arctica Pall.
- Salix argyracea E. L. Wolf
- Salix arizonica Dorn
- A. K. Skvortsov
- Salix atrocinerea Brot.
- Salix aurita L.
- Salix babylonica L.
- Salix balfouriana C. K. Schneid.
- Salix barclayi Andersson
- Salix bebbiana Sarg.
- Salix bicolor Willd.
- Salix bikouensis Y. L. Chou
- Salix bonplandiana Kunth
- Salix boothii Dorn
- Salix brachycarpa Nutt.
- Flod.
- Salix breweri Bebb
- Chang Y. Yang
- Salix caesia Vill.
- Salix calcicola Fern. & Wieg.
- J.Kern.
- Chr. Sm.
- Salix candida Flüggé ex Willd.
- Rech. f.
- Thunb.
- Y. L. Chou & Skvortsov
- Salix caprea L. — верба козяча
- Salix capusii Franch.
- Salix carmanica Bornm.
- Salix caroliniana Michx.
- Salix caspica Pall.
- Salix cavaleriei H. Lév.
- Salix chaenomeloides Kimura
- Salix cinerea L.
- Salix cordata Michx.
- Salix delnortensis C.K.Schneid.
- Salix discolor Muhl.
- Salix drummondiana Barratt ex Hook.
- Salix eastwoodiae Cockerell ex A.Heller
- Salix eriocephala Michx.
- Salix excelsa S. G. Gmel.
- Salix exigua Nutt.
- Salix fargesii Burkill
- Nakai
- Nutt.
- Schleich. ex DC.
- Salix fragilis L. — Crack Willow
- Salix geyeriana Andersson
- Seemen
- Salix glabra Scop.
- Salix glauca L.
- Flod.
- Salix gooddingii C. R. Ball
- Salix gordejevii Y. L. Chang & Skvortsov
- Nakai
- Salix gracilistyla Miq.
- Salix hastata L.
- Heer
- Salix helvetica Vill.
- Salix herbacea L.
- Salix hookeriana Barratt ex Hook.
- Willd.
- Salix humilis Marshall
- C. K. Schneid.
- Salix integra Thunb.
- Salix irrorata Andersson
- Thunb.
- Salix jejuna Fernald
- Salix jepsonii C.K.Schneid.
- Seemen
- Andersson
- Salix koriyanagi Kimura ex Goerz
- Salix laevigata Bebb
- Salix lanata L.
- Salix lapponum L.
- Salix lasiolepis Benth.
- Salix lemmonii Bebb
- Salix ligulifolia C.R.Ball
- (Franch.) K. S. Hao
- Salix longiflora Andersson
- Salix longistamina Z. Wang & P. Y. Fu
- Salix lucida Muhl.
- Salix lutea Nutt.
- Salix magnifica Hemsl.
- Koidz.
- Kom.
- Dode
- Salix melanopsis Nutt.
- Salix microstachya Turcz.
- Salix mielichhoferi Saut.
- Salix miyabeana Seemen
- Salix moupinensis Franch.
- Dode ex Flod.
- Salix myricoides Muhl.
- Salix myrsinifolia Salisb.
- L.
- Salix myrtilloides L.
- W. P. Fang
- Salix nigra Marshall
- Salix nivalis Hook.
- Salix orestera C.K.Schneid.
- Salix paraplesia C. K. Schneid.
- Koidz.
- Salix pedicellata Desf.
- Salix pellita Andersson
- Salix pentandra L.
- Salix petiolaris Sm.
- Salix phlebophylla Andersson
- Salix phylicifolia L.
- Salix planifolia Pursh.
- Salix polaris Wahlenb.
- Salix prolixa Andersson
- Salix purpurea L.
- Gouan
- Salix pyrifolia Andersson
- Salix pyrolifolia Ledeb.
- Salix rehderiana C. K. Schneid.
- L.
- Rupr.
- Salix reticulata L.
- Salix retusa L.
- J.Kern.
- Salix rorida Lacksch.
- Salix rosmarinifolia L.
- Salix sajanensis Nasarow
- Salix salviifolia Brot.
- Salix schwerinii E. L. Wolf
- Salix scouleriana Barratt ex Hook.
- Salix sericea Marshall
- Salix serissima (L. H. Bailey) Fernald
- Scop.
- Salix sessilifolia Nutt.
- Salix sitchensis C. A. Sanson ex Bong.
- Seemen
- Salix starkeana Willd.
- Miq.
- Willd.
- Salix suchowensis W. C. Cheng
- Salix sungkianica Y. L. Chou & Skvortsov
- Salix taxifolia Kunth
- Salix tenuijulis Ledeb.
- Salix tetrasperma Roxb.
- Salix triandra L.
- Salix turanica Nasarow
- G. Haller ex Münchh.
- Trautv. & C. A. Mey.
- Salix uva-ursi Pursh.
- Salix variegata Franch.
- Salix vestita Pursh.
- Salix viminalis L.
- Andersson
- Willd.
- Andersson
- Salix wilhelmsiana M. Bieb.
- Seemen
- Koidz.
Використання верби
Від звичаю вживати у Вербну неділю вайї (гілки фінікової пальми) воно називається Неділею «ваїй». Ваїй у нас замінюються вербами, бо верба раніше за інші дерева дає бруньки. До того ж, це дерево згадується в Святому Письмі.
Вербі здавна приписували магічні властивості — захист від злих духів і всіляких бід; нею лікували головний біль, пропасницю, ревматизм, шлункові захворювання тощо. Сенс поклоніння вербі полягає в тому, що здорове квітуче дерево повинно ніби передати здоров'я, силу та красу людині або тварині. Звичай цей існував у різних народів світу. Виконувався він, як правило, весною, коли дерева наливаються соками, розквітають і, самі набираючись життєвої сили, за повір'ям, могли передати її іншим.
Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. «Гріх ногами топтати свячену вербу», а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.
Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють худобу на пасовисько, то конче свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду — «щоб град зупинився». Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом хвору людину чи тварину — у повній надії, що «поможе». Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку.
Товчене листя з верби кладуть на рани, а горшку, настояну на її листі, п'ють проти шлункових захворювань. Верба має неабияке значення і в науковій медицині Ось як пише про це Юрій Липа в книзі «Ліки під ногами»: «Кора верби в легких напарах придається в ревматичних хворобах суглобів і болях м'язів. Найліпше пити її в мішанці, і то впродовж багатьох тижнів. Відвари з кори давати треба в гарячкових станах і пропасниці, зв'язаних з побільшеною нервовістю. Головний складень світової слави ліку на нерви „Пасифлорин“, побіч пасифлори — це кора білої верби».
Поруч такої пошани до верби і віри в її лікувальну силу дивно звучить народна леґенда про козячу вербу — один з видів верби. Леґенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому розп'яли Спасителя: «за це її черви точать». Крім того, за народнім віруванням, у сухій вербі сидить чорт; звідси й прислів'я: «Закохався, як чорт у суху вербу!» Козяча верба часто зустрічається в Україні, особливо в лісах і на левадах. Її характеризують коротке і широке листя, а також грубі «базоки» або «котики».
Див. також
- Вугілля (графічний матеріал)
- 8648 Салікс — астероїд, названий на честь цього роду рослин.
Примітки
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва. Київ «Урожай». с. 61.
- Mabberley, D.J. 1997. The Plant Book. Cambridge University Press #2: Cambridge.
- * Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 201-202. — 432 с. — 500 прим. — .
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верба |
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: Урожай, 1979
Посилання
| Проєкт Віківиди має дані за темою: Верба |
- Верба // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 110–113. – 912 с.
- Верба // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 138-140. — 1000 екз.
- Іва // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 522. — 1000 екз.
- Лоза // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 859-860. — 1000 екз.
- ВЕРБА Фармацевтична енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
verbaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Zeleni roslini Viridiplantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas EudikotiPidklas Rozidi Rosids Poryadok Malpigiyevocviti Malpighiales Rodina Verbovi Salicaceae Triba SaliceaeRid Verba Salix VidiBilya 400 vidiv vidiv u tomu chisli Verba bila Verba gostrolista Verba lamka Verba popelyasta Verba kozyacha Verba vushkata Verba tritichinkova Verba p yatitichinkova Verba purpurova Verba prutovidna Verba plakuchaPosilannyaVikishovishe SalixEOL 32667IPNI 325916 2ITIS 22476NCBI 40685Fossilworks 54580U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Verba znachennya Verba Salix L rid derev kushiv abo napivkushiv rodini verbovih Salicaceae Deyaki vidi roslin z rodu verba mayut i derevnu i kushovu formi Zagalnij opisDerevni vidi mayut tovsti nerivni stovburi vkriti gruboyu trishinuvatoyu koroyu Kroni shiroki shatropodibni u deyakih vidiv majzhe piramidalni Pagoni vidovzheni ta vkorocheni kora na nih gladenka chi zmorshkuvata Brunki poodinoki vkriti odniyeyu lusochkoyu u viglyadi kovpachka Listki chereshkovi pochergovi Listkovi plastinki cilisni inkoli lopatevi vid linijnih do majzhe okruglih cilokrayi abo pilchasto zazubreni Listki z bilsh mensh rozvinenimi prilistkami yaki inkoli shvidko obpadayut Verbi dvodomni roslini Kvitki odnostatevi zibrani v serezhki Zacvitayut do rozpuskannya listkiv odnochasno z nimi abo koli vzhe listya povnistyu rozpustilosya Kozhna kvitka sidit u pazusi cilokrajnoyi desho volosistoyi prikvitkovoyi lusochki Ocvitina nevelichka i predstavlena odnim dvoma nektarnikami Zhinochi kvitki mayut odnu matochku zav yaz sidyacha abo na dovgij dovshij za nektarnik chi korotkij nizhci korotshij za nektarnik stovpchik odin korotshij abo dovshij vid zav yazi prijmochok dvi zvichajno dvolopatevih abo dvorozdilnih Cholovichi kvitki mayut 2 ridko 1 3 abo 5 12 tichinok vilni abo zrosli v osnovi Plid odnognizda korobochka nasinina volosista Verbi poshireni po vsij Ukrayini krim visokogir ya Karpat i Krimu Praktichne vikoristannyaRoslini rodu Verba tanidonosni derevinni pletivni voloknisti farbuvalni medonosni likarski dekorativni fitomeliorativni ta kormovi roslini Bdzhilnictvo Cvit verbiDokladnishe Bdzhilnictvo Verbi mayut veliku cinnist dlya bdzhilnictva bo zacvitayut rano navesni koli bdzholi pochinayut vilitati z vulikiv a inshih kvituchih roslin she nema Verbi dayut nektar i pilok yaki spriyayut rostu bdzholinogo rozplodu i otzhe zmicnennyu sili bdzholinoyi sim yi Verbi cinni she j tim sho rizni vidi cvitut neodnochasno i period cvitinnya yih roztyaguyetsya na trivalij period Osoblivu cinnist dlya bdzhilnictva stanovlyat verbi kozyacha vushkata popelyasta j bila Verbi lamka prutovidna purpurova i tritichinkova tezh garni vesnyani medonosi i pilkonosi ale mayut menshe znachennya nizh poperedni vidi Osoblivoyi uvagi zaslugovuye verba kozyacha Bdzholi zbirayut z neyi nektar pilok klej Za period cvitinnya shist dniv kozhna bdzholina sim ya mozhe zibrati z neyi do 13 5 kg medu yiyi do 150 kg na 1 ga Vona cinna she j tim sho stvoryuye vzyatok shoroku Zvichajnu verbu bilu bdzholi vidviduyut intensivno medoproduktivnist do 100 kg z 1 ga a plakuchu zovsim ne vidviduyut Z verbi biloyi silni sim yi zbirayut 10 15 kg medu Za danimi Ukrayinskoyi doslidnoyi stanciyi bdzhilnictva shob otrimati tovarnij med z verb neobhidno mati silni bdzholini sim yi naroshuyuchi yih z lita poperednogo roku a takozh veliki zapasi kormiv u vulikah Na verbah vidilyayut pad rizni vidi popelic i afrofora verbova Bdzholi zbirayut u hmarnu pogodu do 2 kg padevogo medu v den U narodnij medicini vikoristovuyut koru verbi biloyi lamkoyi kozyachoyi popelyastoyi i tritichinkovoyi yak protigaryachkovij v yazhuchij zharoznizhuvalnij potoginnij i protirevmatichnij zasib dlya likuvannya ran nariviv vid vipadannya volossya dlya poloskannya u razi zapalennya slizovih obolonok yak znezarazhuvalnij zasib tosho Bilu kozyachu lamku ta popelyastu verbi vikoristovuyut dlya ozelenennya a ot bilu i lamku she j yak fitomeliorativni porodi dlya zalisennya beregiv vodojm i richok Kormove znachennya Usi vidi verbi mayut pevnu cinnist yak korm dlya tvarin Listki ta molodi pagoni bilshosti yiyi vidiv dobre poyidaye dribna rogata hudoba osoblivo kozi Velika rogata hudoba takozh dobre abo zadovilno poyidaye gilki i listya verb Vvazhayut sho salicin yakij mistitsya v listkah i kori diye spriyatlivo na zdorov ya tvarin Listki verbi mistyat proteyin 20 29 klitkovinu 7 25 zhir 2 6 8 5 Tanidi Vsi vidi verb dobri tanidonosni roslini Vmist tanidiv u kori verbi kolivayetsya vid 5 do 15 Kora verb popelyastoyi kozyachoyi tritichinkovoyi biloyi lamkoyi vushkatoyi prutovidnoyi ye odnim iz dzherel oderzhannya najkrashogo dubilnogo ekstraktu yakij sluguye standartom dlya ocinki dubilnih ekstraktiv svitovogo rinku Osoblivo cinnoyu tanidonosnoyu roslinoyu ye verba kozyacha Slid vidznachiti takozh verbu popelyastu yiyi zapashna kora jde na dublennya dribnih shkur dlya rukavichok sap yanu tosho prichomu shkira nabuvaye zapahu kori Derevina Deyaki vidi verb dayut nepoganu derevinu U verbi biloyi vona m yaka legka v yazka gnuchka prote malostijka i nevisokoyi micnosti Derevinu verbi biloyi vikoristovuyut u budivnictvi dlya vigotovlennya chovniv nochov dug lopat gilki jdut na pletinnya tiniv ogorozh Vlastivosti derevini verbi lamkoyi ta yiyi zastosuvannya taki sami yak verbi biloyi Verba Salix L v travni na r Psel Derevina usih vidiv verb kora yakih ide na vigotovlennya dubilnih ekstraktiv mozhe buti vikoristana dlya celyulozno paperovoyi promislovosti Najcinnishu derevinu yak sirovinu dlya celyulozno paperovoyi promislovosti mayut verbi bila j kozyacha Pletivo Deyaki vidi verb dayut visokoyakisnij material dlya tonkogo pletiva Najkrashimi z nih ye verbi prutovidna purpurova i tritichinkova Verba prutovidna odna z najkrashih verb yaki vikoristovuyut dlya pletinnya tonkih virobiv dlya vistruguvannya strichok Yiyi prut dobre koletsya Nedolikom pruta ye zdatnist utvoryuvati trishini za trivalogo zberigannya V yazkist pruta duzhe visoka Prut z verbi tritichinkovoyi tonkij gnuchkij shilnij v yazkij bilogo koloru shiroko vikoristovuyut u neobkorovanomu viglyadi dlya vigotovlennya ribalskih snastej a v obkorovanomu koshikiv Verba purpurova maye tonki gnuchki pryami gladenki j bliskuchi pruti Vikoristovuyetsya dlya tonkogo pletiva u nerozsheplenomu viglyadi Ochishenij pislya varinnya prut shvidko temniye i nabuvaye koloru nepofarbovanoyi shkiri vin dobre piddayetsya farbuvannyu v rizni kolori dobre lakuyetsya i navit poliruyetsya Volokno Z kori oderzhuyut volokno pridatne dlya vigotovlennya motuzok i mishkovini Kora znyata z odnorichnih pagoniv verbi popelyastoyi ta tritichinkovoyi ye garnim pidv yazuvalnim materialom pid chas okuliruvannya bo strichki z neyi shiroki elastichni dobre oblyagayut ranki vodnochas ne v yidayutsya u stovbur pidshepi Pered vikoristannyam yih zvolozhuyut Z kori verbi biloyi roblyat kanati Farba Z kori verbi biloyi oderzhuyut chervonuvato korichnevu farbu verbi kozyachoyi chornu korichnevu zhovtu ta chervonu farbi a z listkiv tritichinkovoyi zhovtu farbu dlya tkanin Zbirannya pererobka ta zberigannyaZagotovlyayut koru dlya otrimannya dubilnih ekstraktiv pochinayuchi z oseni a z verbi tritichinkovoyi z pershih chisel serpnya koli v kori mistitsya najbilshe tanidiv Zagotovlyayut yiyi i vzimku Dlya oderzhannya kori 2 6 richni dereva j gilki verbi zrizuyut i zasipayut zemleyu Navesni kladut yih u vodu pislya chogo kora legko znimayetsya Zibranu koru visushuyut pid navisami abo v primishennyah z garnoyu ventilyaciyeyu Z vnutrishnogo boku kora ne povinna mati derevini Vidnosna vologist kori ponad 16 vmist tanidiv ne menshe 7 U period z 1 zhovtnya po 1 travnya dopuskayetsya postachannya yiyi z vidnosnoyu vologistyu ne bilshe 22 Vona ne povinna mati gnili chervotochin i glibokoyi cvili Suha poverhneva cvil sho legko zchishayetsya dopuskayetsya Zovnishnij bik kori povinen buti gladenkim pozdovzhno zholobchastim abo shorstkim sirogo siruvato zelenoyu i burogo koloru a vnutrishnij bik gladenkij chistij bez zalishkiv derevini yasno solom yanogo yasno rozhevogo yasno korichnevogo koloru Oblik sirovini vedetsya v tonnah pererahovanih na vagu pri vidnosnij vologosti kori 16 Dlya likarskih cilej koru verbi zbirayut rano navesni do cvitinnya i rozpuskannya listkiv koli vona dobre znimayetsya Na molodih gilkah cherez 25 30 sm roblyat kilcepodibni nadrizi kori yaki z yednuyut odnim dvoma pozdovzhnimi nadrizami pri comu trubochki chi napivtrubochki kori legko znimayutsya Pislya znyattya koru negajno sushat na paperi abo tkanini rozklavshi v odin shar ne vkladayuchi trubochku v trubochku Sushat pid navisom chi na gorishi pid zaliznim dahom z garnoyu ventilyaciyeyu Dobre visushena kora povinna lamatisya z triskom a ne gnutisya V zibranomu materiali ne povinno buti niyakih domishok Dlya virobnictva pletenih mebliv vikoristovuyut verbovi pruti ochisheni vid kori z diametrom u prikorenevomu zrizi do 10 mm a takozh ochisheni vid kori krugli palici diametrom u prikorenevomu zrizi vid 11 do 40 mm Dlya virobnictva pletenih virobiv koshikiv gospodarskih dlya kvitiv dlya fruktiv dlya rechej domashnogo vzhitku zhinochih sumochok vikoristovuyut ochisheni vid kori verbovi pruti diametrom u prikorenevomu zrizi do 20 mm Zagotivlyu provadyat v osinno zimovij period Dlya virobiv vikoristovuyut odnorichnij prut yakij povinen buti pryamim gnuchkim bez suchkiv i poshkodzhen Shob znyati koru rozsortovani prutiki zv yazuyut u puchki i stavlyat u basejn z vodoyu shob viklikati sokoruh pri yakomu kora legko znimayetsya V specialnih majsternyah pered znyattyam kori pruti varyat u kazanah abo propuskayut cherez garyachu vodyanu paru Varenij prut z chasom nabuvaye rozhevuvato korichnevogo zabarvlennya vid dubilnih i barvnih rechovin sho mistyatsya v kori Vidbilyuyut jogo paroyu sirchanoyi kisloti abo hlorom Absolyutna vologist verbovoyi sirovini dlya pletenih virobiv ne povinna perevishuvati 14 2 a absolyutna vologist verbovih prutiv i palic u gotovih pletenih meblyah ne povinna perevishuvati 18 Verba v ukrayinskij narodnij simvoliciVerba odin z ukrayinskih narodnih simvoliv Ospivana v hudozhnih tvorah narodnih pisnyah kazkah Dokladnishe Verba ukrayinska mifologiya Osnovni vidiRid Salix stanovit blizko 400 vidiv listyanih derev i chagarnikiv z nih v Ukrayini vidomo 26 vidiv Salix acutifolia Willd Salix aegyptiaca L Salix alaxensis Andersson Coville Salix alba L Salix amplexicaulis Bory amp Chaub Salix amygdaloides Andersson J Forbes Salix apennina A K Skvortsov Trautv Salix appendiculata Vill L Salix arctica Pall Salix argyracea E L Wolf Salix arizonica Dorn A K Skvortsov Salix atrocinerea Brot Salix aurita L Salix babylonica L Salix balfouriana C K Schneid Salix barclayi Andersson Salix bebbiana Sarg Salix bicolor Willd Salix bikouensis Y L Chou Salix bonplandiana Kunth Salix boothii Dorn Salix brachycarpa Nutt Flod Salix breweri Bebb Chang Y Yang Salix caesia Vill Salix calcicola Fern amp Wieg J Kern Chr Sm Salix candida Flugge ex Willd Rech f Thunb Y L Chou amp Skvortsov Salix caprea L verba kozyacha Salix capusii Franch Salix carmanica Bornm Salix caroliniana Michx Salix caspica Pall Salix cavaleriei H Lev Salix chaenomeloides Kimura Salix cinerea L Salix cordata Michx Salix delnortensis C K Schneid Salix discolor Muhl Salix drummondiana Barratt ex Hook Salix eastwoodiae Cockerell ex A Heller Salix eriocephala Michx Salix excelsa S G Gmel Salix exigua Nutt Salix fargesii Burkill Nakai Nutt Schleich ex DC Salix fragilis L Crack Willow Salix geyeriana Andersson Seemen Salix glabra Scop Salix glauca L Flod Salix gooddingii C R Ball Salix gordejevii Y L Chang amp Skvortsov Nakai Salix gracilistyla Miq Salix hastata L Heer Salix helvetica Vill Salix herbacea L Salix hookeriana Barratt ex Hook Willd Salix humilis Marshall C K Schneid Salix integra Thunb Salix irrorata Andersson Thunb Salix jejuna Fernald Salix jepsonii C K Schneid Seemen Andersson Salix koriyanagi Kimura ex Goerz Salix laevigata Bebb Salix lanata L Salix lapponum L Salix lasiolepis Benth Salix lemmonii Bebb Salix ligulifolia C R Ball Franch K S Hao Salix longiflora Andersson Salix longistamina Z Wang amp P Y Fu Salix lucida Muhl Salix lutea Nutt Salix magnifica Hemsl Koidz Kom Dode Salix melanopsis Nutt Salix microstachya Turcz Salix mielichhoferi Saut Salix miyabeana Seemen Salix moupinensis Franch Dode ex Flod Salix myricoides Muhl Salix myrsinifolia Salisb L Salix myrtilloides L W P Fang Salix nigra Marshall Salix nivalis Hook Salix orestera C K Schneid Salix paraplesia C K Schneid Koidz Salix pedicellata Desf Salix pellita Andersson Salix pentandra L Salix petiolaris Sm Salix phlebophylla Andersson Salix phylicifolia L Salix planifolia Pursh Salix polaris Wahlenb Salix prolixa Andersson Salix purpurea L Gouan Salix pyrifolia Andersson Salix pyrolifolia Ledeb Salix rehderiana C K Schneid L Rupr Salix reticulata L Salix retusa L J Kern Salix rorida Lacksch Salix rosmarinifolia L Salix sajanensis Nasarow Salix salviifolia Brot Salix schwerinii E L Wolf Salix scouleriana Barratt ex Hook Salix sericea Marshall Salix serissima L H Bailey Fernald Scop Salix sessilifolia Nutt Salix sitchensis C A Sanson ex Bong Seemen Salix starkeana Willd Miq Willd Salix suchowensis W C Cheng Salix sungkianica Y L Chou amp Skvortsov Salix taxifolia Kunth Salix tenuijulis Ledeb Salix tetrasperma Roxb Salix triandra L Salix turanica Nasarow G Haller ex Munchh Trautv amp C A Mey Salix uva ursi Pursh Salix variegata Franch Salix vestita Pursh Salix viminalis L Andersson Willd Andersson Salix wilhelmsiana M Bieb Seemen Koidz Vikoristannya verbiVid zvichayu vzhivati u Verbnu nedilyu vajyi gilki finikovoyi palmi vono nazivayetsya Nedileyu vayij Vayij u nas zaminyuyutsya verbami bo verba ranishe za inshi dereva daye brunki Do togo zh ce derevo zgaduyetsya v Svyatomu Pismi Verbi zdavna pripisuvali magichni vlastivosti zahist vid zlih duhiv i vsilyakih bid neyu likuvali golovnij bil propasnicyu revmatizm shlunkovi zahvoryuvannya tosho Sens pokloninnya verbi polyagaye v tomu sho zdorove kvituche derevo povinno nibi peredati zdorov ya silu ta krasu lyudini abo tvarini Zvichaj cej isnuvav u riznih narodiv svitu Vikonuvavsya vin yak pravilo vesnoyu koli dereva nalivayutsya sokami rozkvitayut i sami nabirayuchis zhittyevoyi sili za povir yam mogli peredati yiyi inshim Svyachena verba koristuyetsya velikoyu poshanoyu sered nashogo narodu Grih nogami toptati svyachenu verbu a tomu navit najdribnishe gillya yaksho vono zalishilosya pislya osvyachennya palili na vogni shob boron Bozhe pid nogi ne potrapilo Svyachenij verbi pripisuyetsya magichna sila Yak vpershe navesni viganyayut hudobu na pasovisko to konche svyachenoyu verboyu shob nechist ne chiplyalasya do tvarin Bilshe togo vikidayut gillya svyachenoyi verbi nadvir pid chas gradu shob grad zupinivsya Verba maye velike znachennya v narodnij medicini Koli hvoriyut lyudi abo tvarini to znahari varyat svyachenu verbu razom z cilyushimi travami i napuvayut tim varivom hvoru lyudinu chi tvarinu u povnij nadiyi sho pomozhe Vivarom svyachenoyi verbi mochat golovu i cim likuyutsya vid bolyu golovi Likuyutsya svyachenoyu verboyu i vid propasnici ta revmatizmu zbivayut neyu garyachku Tovchene listya z verbi kladut na rani a gorshku nastoyanu na yiyi listi p yut proti shlunkovih zahvoryuvan Verba maye neabiyake znachennya i v naukovij medicini Os yak pishe pro ce Yurij Lipa v knizi Liki pid nogami Kora verbi v legkih naparah pridayetsya v revmatichnih hvorobah suglobiv i bolyah m yaziv Najlipshe piti yiyi v mishanci i to vprodovzh bagatoh tizhniv Vidvari z kori davati treba v garyachkovih stanah i propasnici zv yazanih z pobilshenoyu nervovistyu Golovnij skladen svitovoyi slavi liku na nervi Pasiflorin pobich pasiflori ce kora biloyi verbi Poruch takoyi poshani do verbi i viri v yiyi likuvalnu silu divno zvuchit narodna legenda pro kozyachu verbu odin z vidiv verbi Legenda kazhe sho kozyacha verba proklyata Bogom za te sho z neyi robilisya cvyahi dlya hresta na yakomu rozp yali Spasitelya za ce yiyi chervi tochat Krim togo za narodnim viruvannyam u suhij verbi sidit chort zvidsi j prisliv ya Zakohavsya yak chort u suhu verbu Kozyacha verba chasto zustrichayetsya v Ukrayini osoblivo v lisah i na levadah Yiyi harakterizuyut korotke i shiroke listya a takozh grubi bazoki abo kotiki Div takozhVugillya grafichnij material 8648 Saliks asteroyid nazvanij na chest cogo rodu roslin PrimitkiAleksyeyenko F M Babich I A Dmitrenko L I Meged O G Nesterovodskij V A Savchenko Ya M 1966 Kuzmina M F Radko M K red Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva Kiyiv Urozhaj s 61 Mabberley D J 1997 The Plant Book Cambridge University Press 2 Cambridge Nechitajlo V A Kucheryava L F Botanika Vishi roslini Kiyiv Fitosociocentr 2001 S 201 202 432 s 500 prim ISBN 966 7459 80 2 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VerbaYelin Yu Ya Zerova M Ya Lushpa V I Shabrova S I Dari lisiv K Urozhaj 1979PosilannyaProyekt Vikividi maye dani za temoyu VerbaVerba Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 110 113 912 s Verba Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 138 140 1000 ekz Iva Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 522 1000 ekz Loza Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 859 860 1000 ekz VERBA Farmacevtichna enciklopediya