Верба́ (також рокита) посідає значне місце в українських народних віруваннях і обрядовості.
У піснях
Верба часто згадується в українських народних пісень, де фігурує з напрочуд багатою символікою. Як ідеальне дерево, воно вкрите «золотою корою» й має силу розвинути 700 квіток, тобто гілок, що символізують численний рід:
(А у нашого господаря) Золота верба, А на тій вербі золота кора, А на тій вербі рожеві квіти. Ой то не верба — Йванкова жена, Ой то не квіти — то Йванові діти… |
Це так у колядці. А ось у весільній пісні:
Да стоїть верба не рік, не два. Не стій, вербо, розвивайся, Розвий собі сімсот квіток, Сімсот квіток і чотири; Всім боярам по квіточці. Усім дружкам по квіточці: Андрієчку нема квітки — Андрієчку квітка — — Марусенька дівка… |
Від символізації верби, які ідеального дерева та поетичного образу всього роду, народня символіка переходить до верби, як символу матері та замужньої жінки, як то ми вже бачили в колядці про «золоту вербу»: «Ой то не верба — Йванова жена…» Ось ще один приклад де верба — замужня жінка, та ще й зажурена:
Ой, ти вербо кудрявая, Хто тобі кудрі повив? — Повила мені суха лоза, Бистра вода, що хвилю б'є… Кажуть люди — мій муж не п'є: Як світає — до коршми йде, Як смеркає — із коршми йде. |
Виступає верба й як символ зажуреної дівчини. Обвислі віти віддають образ суму:
І схилилась верба з верха до кореня, Схилилася Марися через стіл до матінки На стіл головку клонить. Під стіл слізоньки ронить… |
Складну символіку верби-дівчини знаходимо в іншій пісні:
Ой, не стій, вербо над водою Не пускай гилля, по Дунаю, Ой Дунай - море розливає, І день і ніч прибуває |
Зустрічається символіка верби-дівчини і без забарвлення сумом:
Стоїть верба над водою, Розпустила гілля, — Убирайся, дівчинонько, Днесь твоє весілля… |
Те саме бачимо і в приповідках: «Дівчина — як верба: де посадиш, там прийметься», — бо дівчина, виходячи замуж, переходить в іншу родину і там звикає (І. Франко «Приповідки» 1573)
Проте служить верба і символом суму взагалі:
Висока верба, висока верба Широкий лист пускає, Велика любов, тяжка розлука — Серденько зниває… |
Від символізації верби, як ідеального споконвічного дерева, що на ньому перебувають надприродні істоти, український народ переходить до уявлення верби, як неба, що тримає на собі сонце:
Ой, вербо, вербо, вербище Чого на море нависла? Під тую вербу стежечка, Туди ішла дівочка Да несла золото в приполі, Да розсипала на морі… |
Потебня вказав на паралелі цієї пісні в латиських піснях, де «сонце плете віночок, сидячи на вербі». Коли діти просять у піст , їм відповідають: «Бозя на вербу взяла», а іноді «Бозя на небо взяла». Поширена була й приповідка «Були на масниці вареники, та на вербу повтікали.» (Дикарев, «Твори», ст. 4)
В обрядовості
По освяченні верби на Вербну неділю є звичай бити нею один одного, примовляючи:
Не я б’ю, верба б’є: За тиждень Великдень. Не вмиряй, не вмирай, Великодня дожидай… |
Биття свяченою галузкою верби, що її в Галичині та Буковині звуть «шуткою» — звичай ще дохристиянський: він мав на меті передати тому, кого б'ють, творчої розбудженої енергії та здоров'я (див. Бичування).
Таке ж значення, всуміш із охоронним, мав й звичай бити свяченою вербою худобу коли її виганяють на св. Юра на пасовисько: «Як виганяють на Юра худобу на поле, то треба виганяти шуткою, то худоба буде гладка, як базьки на шутці.»
Свячена верба — охорона від нечистої сили. Святять її в , а потім частину бережуть у хаті, під образами на всякий випадок, а також, як писав проф. Сумцов — «від відьом»; частину ж садять на городі: «Хто посв'ячену вербу має, ним самим посаджену, той при кінці віку може на ній спастися: ото, як стануть за ним ганятися різні демони, щоб привернути його під свою власть, так він на неї влізе і сидітиме, і його ніхто не може чіпнути…» (Дикарев «Посм. Писання 1903», с. 58). Дівчата на виданні, посадивши свячену вербу, дуже її пильнують: якщо верба прийметься, дівчина ще того року віддасться (Андрієвський «Звичаї і обряди». 1941, с. 32.)
Як символ суму, вербу садять на могилах: «До не можна купатися, бо з чоловіка верба виросте», — тобто, він помре, його поховають, а на тому місці посадять вербу. На Буковині до труни кладуть вербові прутики, на які звичайно й лягає тіло покійного (Зап. Ю. 3. Отд. II, 351).
У замовляннях
Верба присутня і в замовляннях, де сімсот коренів мають те саме значення, що й сімсот гілок-квіток: «Під сонцем, під жорстоким, і під лісом, під чорним, під високим, там стоїть верба; під тією вербою сімсот коренів, а на тій вербі сімсот канатів, а на тих канатах видить сидить цар Хан і цариця Ханиця…»
В цьому замовлянні виступає верба й як символ предвічного всесвітнього Дерева, що служить житлом для істот, які мають «силу на ввесь світ…»
Зрештою, як указував Дикарев, верба в замовляннях зустрічається далеко рідше від дуба, другого ідеального дерева української народної творчості, бо верба належить царству світла, сонця, а дуб — темряви.
Символізм
Український народ зауважив, що верба дуже швидко росте, і використав це в своїх магічних обрядах. Так, баба, скупавши породіллю, клала у воду галузки верби, мила в тій воді руки собі й поліжниці, примовляючи: «Як верба росте швидко, щоб так і дитина росла швиденько» («Перв. Громадянство», Київ, 1926. І 81). На Буковині діти їли свячену вербу (тобто базьки на вербі) — «щоб рости скоро, як верба» (Зап. Ю. З. Отд., II, 348). У Галичині казали: «Щоб волосся в дівчини росло швидко треба її острижене волосся класти в розсоху вербу» (Мат у. е. НТШ, V, 6). Казали також, що дітей знаходять «на вербі» (Мат. у.е. НТШ, VIII, 32).
Верба не дає жадного плоду. Тому вона стала також символом неплідности. «Грушки на вербі» — це небувальщина, вигадка. «У нього на вербі грушки ростуть», — кажуть про людину, що оповідає неймовірні речі. Сюди ж відноситься й приповідка: «Гарбуза наїсися, на вербу подивися, то й зараз знову будеш голодний». Проте «ховатись під вербами», що дають добрий, але небезпечний захисток, значить вести розпусне життя. Тому верба робиться й символом небезпечного, чи незаконного кохання. Тому й Тарас Шевченко писав: «Не стояла б до півночі з милим під вербою…»
«Суха верба» — місце побуту нечистого, загалом — нечисте місце, бо трудно вербі — хіба з допомогою нечистого — всохнути. Тому в Галичині кажуть: «Дві речі Бог дав бідним — картоплю та вербу» — бо верба, що росте по всіх усюдах дає бідному паливо (Ів. Франко «Приповідки», I, 130). Смерть верби — втручання нечистого, тому й кажуть: «Відчепися від мене, а чепися сухої верби», — тобто властиво: «Іди к чорту!» «Іди до біса!» (Франко, І, 211).
«Золота верба» — символ любові і вдячності: «Ростуть за ним золоті верби» — кажуть в Галичині про доброзичливу людину, що залишає по собі добрі спогади (Ів. Франко «Приповідки» III, 48, 206).
Іноді верба символізує не небо, що тримає на собі сонце, а саме сонце, як от у загадці: «Стоїть верба посеред села, розпустила гілля на все Поділля».
Див. також
Джерела
- Верба // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 138-140. — 1000 екз.
- В. Г. Гармасар. Сакральне значення рослин у віруваннях прадавніх українців [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Верба // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015.— С. 110.
Посилання
- Рокита // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1624. — 1000 екз.
Ця стаття не має . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Verba Verba takozh rokita posidaye znachne misce v ukrayinskih narodnih viruvannyah i obryadovosti Kvitucha verbaU pisnyahVerba chasto zgaduyetsya v ukrayinskih narodnih pisen de figuruye z naprochud bagatoyu simvolikoyu Yak idealne derevo vono vkrite zolotoyu koroyu j maye silu rozvinuti 700 kvitok tobto gilok sho simvolizuyut chislennij rid A u nashogo gospodarya Zolota verba A na tij verbi zolota kora A na tij verbi rozhevi kviti Oj to ne verba Jvankova zhena Oj to ne kviti to Jvanovi diti Ce tak u kolyadci A os u vesilnij pisni Da stoyit verba ne rik ne dva Ne stij verbo rozvivajsya Rozvij sobi simsot kvitok Simsot kvitok i chotiri Vsim boyaram po kvitochci Usim druzhkam po kvitochci Andriyechku nema kvitki Andriyechku kvitka Marusenka divka Vid simvolizaciyi verbi yaki idealnogo dereva ta poetichnogo obrazu vsogo rodu narodnya simvolika perehodit do verbi yak simvolu materi ta zamuzhnoyi zhinki yak to mi vzhe bachili v kolyadci pro zolotu verbu Oj to ne verba Jvanova zhena Os she odin priklad de verba zamuzhnya zhinka ta she j zazhurena Oj ti verbo kudryavaya Hto tobi kudri poviv Povila meni suha loza Bistra voda sho hvilyu b ye Kazhut lyudi mij muzh ne p ye Yak svitaye do korshmi jde Yak smerkaye iz korshmi jde Vistupaye verba j yak simvol zazhurenoyi divchini Obvisli viti viddayut obraz sumu I shililas verba z verha do korenya Shililasya Marisya cherez stil do matinki Na stil golovku klonit Pid stil slizonki ronit Skladnu simvoliku verbi divchini znahodimo v inshij pisni Oj ne stij verbo nad vodoyu Ne puskaj gillya po Dunayu Oj Dunaj more rozlivaye I den i nich pribuvaye Ta z verbi korin pidmivaye Iz verhu vershok usihaye Oj stan sobi verbo na rinochku U hreshatomu barvinochku U zapashnomu vasilochku Zustrichayetsya simvolika verbi divchini i bez zabarvlennya sumom Stoyit verba nad vodoyu Rozpustila gillya Ubirajsya divchinonko Dnes tvoye vesillya Te same bachimo i v pripovidkah Divchina yak verba de posadish tam prijmetsya bo divchina vihodyachi zamuzh perehodit v inshu rodinu i tam zvikaye I Franko Pripovidki 1573 Prote sluzhit verba i simvolom sumu vzagali Visoka verba visoka verba Shirokij list puskaye Velika lyubov tyazhka rozluka Serdenko znivaye Vid simvolizaciyi verbi yak idealnogo spokonvichnogo dereva sho na nomu perebuvayut nadprirodni istoti ukrayinskij narod perehodit do uyavlennya verbi yak neba sho trimaye na sobi sonce Oj verbo verbo verbishe Chogo na more navisla Pid tuyu verbu stezhechka Tudi ishla divochka Da nesla zoloto v pripoli Da rozsipala na mori Potebnya vkazav na paraleli ciyeyi pisni v latiskih pisnyah de sonce plete vinochok sidyachi na verbi Koli diti prosyat u pist yim vidpovidayut Bozya na verbu vzyala a inodi Bozya na nebo vzyala Poshirena bula j pripovidka Buli na masnici vareniki ta na verbu povtikali Dikarev Tvori st 4 V obryadovostiPo osvyachenni verbi na Verbnu nedilyu ye zvichaj biti neyu odin odnogo primovlyayuchi Ne ya b yu verba b ye Za tizhden Velikden Ne vmiryaj ne vmiraj Velikodnya dozhidaj Bittya svyachenoyu galuzkoyu verbi sho yiyi v Galichini ta Bukovini zvut shutkoyu zvichaj she dohristiyanskij vin mav na meti peredati tomu kogo b yut tvorchoyi rozbudzhenoyi energiyi ta zdorov ya div Bichuvannya Take zh znachennya vsumish iz ohoronnim mav j zvichaj biti svyachenoyu verboyu hudobu koli yiyi viganyayut na sv Yura na pasovisko Yak viganyayut na Yura hudobu na pole to treba viganyati shutkoyu to hudoba bude gladka yak bazki na shutci Svyachena verba ohorona vid nechistoyi sili Svyatyat yiyi v a potim chastinu berezhut u hati pid obrazami na vsyakij vipadok a takozh yak pisav prof Sumcov vid vidom chastinu zh sadyat na gorodi Hto posv yachenu verbu maye nim samim posadzhenu toj pri kinci viku mozhe na nij spastisya oto yak stanut za nim ganyatisya rizni demoni shob privernuti jogo pid svoyu vlast tak vin na neyi vlize i siditime i jogo nihto ne mozhe chipnuti Dikarev Posm Pisannya 1903 s 58 Divchata na vidanni posadivshi svyachenu verbu duzhe yiyi pilnuyut yaksho verba prijmetsya divchina she togo roku viddastsya Andriyevskij Zvichayi i obryadi 1941 s 32 Yak simvol sumu verbu sadyat na mogilah Do ne mozhna kupatisya bo z cholovika verba viroste tobto vin pomre jogo pohovayut a na tomu misci posadyat verbu Na Bukovini do truni kladut verbovi prutiki na yaki zvichajno j lyagaye tilo pokijnogo Zap Yu 3 Otd II 351 U zamovlyannyahVerba prisutnya i v zamovlyannyah de simsot koreniv mayut te same znachennya sho j simsot gilok kvitok Pid soncem pid zhorstokim i pid lisom pid chornim pid visokim tam stoyit verba pid tiyeyu verboyu simsot koreniv a na tij verbi simsot kanativ a na tih kanatah vidit sidit car Han i caricya Hanicya V comu zamovlyanni vistupaye verba j yak simvol predvichnogo vsesvitnogo Dereva sho sluzhit zhitlom dlya istot yaki mayut silu na vves svit Zreshtoyu yak ukazuvav Dikarev verba v zamovlyannyah zustrichayetsya daleko ridshe vid duba drugogo idealnogo dereva ukrayinskoyi narodnoyi tvorchosti bo verba nalezhit carstvu svitla soncya a dub temryavi SimvolizmUkrayinskij narod zauvazhiv sho verba duzhe shvidko roste i vikoristav ce v svoyih magichnih obryadah Tak baba skupavshi porodillyu klala u vodu galuzki verbi mila v tij vodi ruki sobi j polizhnici primovlyayuchi Yak verba roste shvidko shob tak i ditina rosla shvidenko Perv Gromadyanstvo Kiyiv 1926 I 81 Na Bukovini diti yili svyachenu verbu tobto bazki na verbi shob rosti skoro yak verba Zap Yu Z Otd II 348 U Galichini kazali Shob volossya v divchini roslo shvidko treba yiyi ostrizhene volossya klasti v rozsohu verbu Mat u e NTSh V 6 Kazali takozh sho ditej znahodyat na verbi Mat u e NTSh VIII 32 Verba ne daye zhadnogo plodu Tomu vona stala takozh simvolom neplidnosti Grushki na verbi ce nebuvalshina vigadka U nogo na verbi grushki rostut kazhut pro lyudinu sho opovidaye nejmovirni rechi Syudi zh vidnositsya j pripovidka Garbuza nayisisya na verbu podivisya to j zaraz znovu budesh golodnij Prote hovatis pid verbami sho dayut dobrij ale nebezpechnij zahistok znachit vesti rozpusne zhittya Tomu verba robitsya j simvolom nebezpechnogo chi nezakonnogo kohannya Tomu j Taras Shevchenko pisav Ne stoyala b do pivnochi z milim pid verboyu Suha verba misce pobutu nechistogo zagalom nechiste misce bo trudno verbi hiba z dopomogoyu nechistogo vsohnuti Tomu v Galichini kazhut Dvi rechi Bog dav bidnim kartoplyu ta verbu bo verba sho roste po vsih usyudah daye bidnomu palivo Iv Franko Pripovidki I 130 Smert verbi vtruchannya nechistogo tomu j kazhut Vidchepisya vid mene a chepisya suhoyi verbi tobto vlastivo Idi k chortu Idi do bisa Franko I 211 Zolota verba simvol lyubovi i vdyachnosti Rostut za nim zoloti verbi kazhut v Galichini pro dobrozichlivu lyudinu sho zalishaye po sobi dobri spogadi Iv Franko Pripovidki III 48 206 Inodi verba simvolizuye ne nebo sho trimaye na sobi sonce a same sonce yak ot u zagadci Stoyit verba posered sela rozpustila gillya na vse Podillya Div takozhVerbna nedilya Ukrayinska simvolikaDzherelaVerba Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 138 140 1000 ekz V G Garmasar Sakralne znachennya roslin u viruvannyah pradavnih ukrayinciv 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Verba Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 110 PosilannyaRokita Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1624 1000 ekz Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih