Коляда́ — народно-християнське слов'янське свято в ніч з 24 на 25 грудня за новим стилем на честь початку нового року. Первісно було язичницьким слов'янським святом на честь повороту Сонця на весну. Установлення святкування Різдва Христового цього дня змінило акцент на постать Ісуса Христа і Святки (пор. біл. Каляды, лит. Kalėdos — Різдво).
Коляда | |
---|---|
К. Трутовський. Колядки в Україні. | |
Інші назви | Святий Вечір, Свят-вечір, Вілія, Кутя, Богата кутя, Посная куцця (білорус.), Свято народження Сонця |
Місце | Поворот сонця з зими на літо |
Ким святкується | слов'яни |
Тип | народно-християнський |
Дата | ніч з 24 грудня (6 січня) на 25 грудня (7 січня) |
Святкування | сімейна трапеза, колядування, ряджені, святочні ігри, ворожіння |
Коляда у Вікісховищі |
У Вікісловнику є сторінки Коляда, колядувати, колядник, колядниця, колядка. |
Невід'ємними атрибутами свята були вшанування предків, догляд за господарством і спільна родинна вечеря з ворожіннями. За ними слідували подарунки рідним і колядування з розігруванням ритуальних сценок. За сучасності Коляда відоміша як Свят-вечір, де акцент робиться на спільній вечері. Колядки з часом віддалилися від свята Коляди, ставши частиною довших різдвяних традицій.
Етимологія
Праслов'янське запозичення з латинської мови
Основна версія походження слова «коляда» — давнє запозичення з латинської мови; прасл. *kolęda виводять від лат. Calendae («календи»), припускалося і посередництво при цьому грец. κάλανδαι (див. також: Календар). Новорічні «календе» справлялися дуже урочисто і супроводжувалося співом (колядуванням) особливих пісень (колядок). Це продовжувалося й за часів християнства, тому Церква поєднала свято Різдва зі старим Святом Нового Року, так що пізніше новорічні колядки бул цілком перенесено на Різдво. Від грец. κάλανδαι походять усі відповідні слов'янські назви; так само Рим свої Calendae поширив по цілій Європі.
Саме слово «калянда», «календа», яким означалися давні греко-римські поганські обряди, перенесено на Різдвяні Свята і зробилося своїм словом у всіх романських, германських та слов'янських народів. Таким чином старе (поганське) свято і нове (християнське) стали поруч, обопільно впливаючи одно на друге: елементи ворожіння, привітань, переодягу, данини у християнському обряді пояснюється лише впливом поганського обряду, водохреща (хрещення водою), святі гості (Божа Мати, Ісус Христос, апостоли й інші святі), ходження Богородиці і багато інших лише під впливом християнських молитвених сюжетів проникли в колядкові пісні, що мають на меті привітання поганського новоліття. |
Іранське походження
На думку Ксенофонта Сосенка, слово «коляда» походить з іранських мов й означає «сонце готове», «сонце тут»; свято Коляди означало принесення жертви божеству Сонця.
Іранські впливи в Україні визнає у своїй «Малій Українській Енциклопедії» професор Євген Онацький.
Питомо слов'янське походження
Необґрунтовані версії питомо слов'янського походження слова, оскільки вони засновуються лише на фонетичній схожості деяких слов'янських лексем з «коляда». Ці гіпотези не згадуються в ЕСУМ і можуть бути віднесені до «народних» або «кабінетних» етимологій:
- Матвій Номис припускав, що «коляда» утворене від «коливо» і означало процес вживання цієї їжі;
- Дмитро Щепкін виводив його від «коль» + «еда», тобто «їда в колі», «колова їда»;
- П. Безонсов — від «колода» (ним начебто називали запалений пень, довкола якого сідали давні предки й відбували ритуальні церемонії)
- Микола Костомаров — від слова «колесо», «коло», яке символізувало сонце, бога тепла.
Інше
Професор Степан Килимник уважав, що попередником слова «коляда» було слово «корочун», яке означало «свято дня, що ступнево збільшується, а ніч скорочується». Але запевнити, що саме від того пішла назва «корочун», — зауважує Килимник, — дуже складно, або й зовсім можливо. На його думку, український цикл зимових свят наближений до циклу подібних грецьких та римських світ. А саме це свята «Врумалії» — від 24 листопада до 17 грудня на честь Діоніса; «Сатурналії» від 17 до 24 грудня; «Воти» від 24 грудня до 1 січня; останньому відповідають Коляда та пов'язані свята.
Стародавні назви свят, крім Калити та Корочуна, не збереглися, а з прийняттям християнства всім цим святам дано вже і християнські назви-замінники. Підставою зміни первісних назв вбачається протидія християнської церкви язичницьким традиціям на Русі-Україні з метою надати їм нового сенсу. Найдовше втримались в Європі «календи». Так, у праці англ. J.B.Rudnyckyj's dialectological field records and notes, 1934-1970 (Arch.133) припускається, що згадані свята могли прийти з Азії через Грецію та Рим в Європу. Тут вони набули європейської особливості, змісту, ідейності — кожен народ уклав у ці свята свою особливу притаманність, свою психіку, ідеї та вірування.
Історія свята
Фольклористичні дослідження свідчать, що давній ритуал колядування, відомий багатьом індоєвропейським народам, був ритуалом духів предків «Дідів». Уважалося, що «Діди» є своєрідними посередниками між світом живих і потойбічним світом, населеним різними потойбічними істотами — язичницькими богами, духами, що впливали на явища природи чи навіть керували ними, а також людським життям і смертю. Тому без звернення по допомогу до предків-покійників не обходилася жодна важлива подія чи ритуал у житті традиційної общини. Щонайменше раз на рік «Діди» ненадовго поверталися до світу живих. Це траплялося в таємничу й сакральну пору — період, коли кінець сонячного року стикався з його початком.
Уночі на переламі часу, як уявлялося, «Діди» відвідували своїх живих однокровників з метою привернути добро й багатство до кожної родини і тим, власне, зробити хід року, що настає, удалим для селянина. Ритуал обходу дворів у давнину, очевидно, здійснювали служителі язичницького культу: жерці, волхви, які перевтілювалися в образ вихідців з «того» світу. «Діди», у розумінні людей давніх часів, це завжди старі чоловіки, що прийшли здалеку. Саме тому обхідні ритуали згодом стали прерогативою тільки чоловічих та парубочих громад; роль колишнього головного жерця перебрав на себе колядний отаман, що в Україні звався Березою.
До сьогодні традиція виключно чоловічого колядування-щедрування збереглася в деяких районах Карпат, а в інших регіонах — у ритуалі водіння «Кози». Обов'язковими зовнішніми ознаками колядників через зв'язок із духами «Дідами» були: сива борода та маска білого кольору на обличчі з великими страшними зубами, а неодмінним атрибутом — посох. Одяг і поведінка «Дідів» теж відповідали уявленням про «той» світ. Так, убранням колядників слугувало старе дрантя. «Діди» поводили себе досить незвичайно, навіть непристойно: могли зчинити галас, украсти чи перевернути в хаті все «догори дном», зняти й перенести на сусідню вулицю хазяйські ворота чи хвіртку тощо. Адже «той» світ і його вихідці, за уявленням пращурів, мали в усьому бути протилежними світу живих. Одночасно присутність цих духів мусила забезпечити добробут живим. Цим пояснювалося на диво шановливе ставлення як до їхніх дій та зовнішності, так і, головне, до сакральних канонічних текстів, що проспівувалися колядниками на спеціальну мелодію, яка звучала лише в цей відтинок часу і більше ніколи в році не повторювалася.
З прийняттям християнства старовинні обряди церква поступово поєднала із умовною датою народження Ісуса Христа. Тому в текстах багатьох українських колядок Ісус допомагає господарю виорати ниву, святі Петро й Павло поганяють йому волів, а Божа Мати носить на поле обід. Акценти в обрядах змістилися, і тепер на більшості українських територій різдвяно-новорічні обходи дворів відбуваються за участю жінок або дівчат. Відпала також необхідність в архаїчному ритуальному маскуванні та атрибутиці, які стали незрозумілими. У деяких різновидах новорічних обрядів («Коза», «Маланка») давні образи «Дідів» змінилися на актуальніші й тому стали зрозумілішими. Кумедні маски «Циганки», «Солдата», «Чорта» — це персонажі, які фігурують у різдвяному вертепі, що вже повністю базується на християнській ідеології та моралі, та часто відсилає не лише до релігійних сюжетів, а й обігрує політичні події. За незалежної України перервана комуністичним впливом традиція відродилася і отримала подальший розвиток. Наприклад, Чорта у вертепі замінюють гопники, з'являються алегоричні образи, що відсилають до актуальних подій. Відродився ляльковий вертеп.
Зараз в Україні Коляда асоціюється перш за все з колядками, які співають власне на свято Різдва Христового. Найкраще давні колядки збереглися на Гуцульщині (Галичині, Буковині та Закарпатті). Велику стійкість виявили святочні обряди, багато в чому зазначені рисами язичницької давнини, що нагадують як про вшанування новонародженого сонця, так і про культ предків. На більшості території України сучасне колядування триває до Водохреща 19 січня. Проте на Київщині до середини минулого століття колядники ходили від хати до хати аж до свята Стрітення Господнього 15 лютого.
Святкування
Приготування
Свято Коляди позначає оновлення світу з початком нового року. Тому його супроводжують численні обряди очищення, заміни старого новим, приваблення добробуту й вигнання негараздів. Коляда ототожнюється з вечором-ніччю перед Різдвом Христовим, які припадають на 24-25 грудня (за старим стилем) або 6-7 січня (за новим стилем). Святкуванню Коляди в українців передувало прибирання в хаті, оновлення стін і долівки білою та кольоровою глиною, пошиття нового одягу для членів родини, купівля нового посуду. В деяких регіонах навіть такі ужиткові предмети, як макітра й макогін потрібно було мати нові. Запаси дров, меду, борошна, сіна, полотна тощо належало зробити до цього свята. Християнство наклало традицію прикрашання до Різдва ікон новими чи чистими рушниками, зіллям. У XVIII ст. ще існували традиції розмальовувати стіни квітами та різними символами, що пізніше збереглися в оформленні писанок. У XIX ст. зображеннями з паперу прикрашали вже тільки комини. За два-три дні до Різдва господарі, що мали пасіку, виготовляли свічки з воску. Зокрема, на Полтавщині це були 3 свічки «на Трійцю», тоді як в інших регіонах троєцькі свічки робили перед Спасом. Свічки в давнину були урочистими засобами освітлення, а зазвичай хати освітлювалися каганцями чи «скалками» — тонкими дерев'яними трісками. Також визначалися ролі для майбутнього колядування, а дівчата плели вінки з барвінку (оскільки він вічнозелений).
Вогонь для приготування страв на Коляду первісно добувався тертям дерева об дерево — так званий «живий вогонь». Обряд його добування існував у гуцулів ще в XIX ст. Худобу цього вечора належало погодувати, розчесати та лишити в хліві кухлик зі «святителями»: вуглинками та свяченою водою. Останніми приготуванням перед трапезою було розсипання господарем по хаті, надворі та в хліву, клуні маку-видюку, щоб відігнати нечисту силу, потурбуватися про худобу та розтрусити по підлозі сіно.
Внесення дідуха
Головними язичницькими дійствами перед дня Різдва в українців є внесення в хату прикрашеного снопа — дідуха, що зазвичай виконується господарем і його сином, і спільна родинна вечеря, «Свята вечеря». Дідух, встановлений на покуті, символізує предків-покровителів роду — «дідів». За повір'ям, вони відвідують живих членів родини від 24 грудня до 1 січня щовечора і в цей час не можна виконувати іншої роботи, крім догляду за худобою. Гуцули вважали присутність духів такою близькою, що навіть обдмухували лавки, перед тим, як сісти, щоб не зайняти місце, де сидить чиясь душа.
Святкова вечеря
На вечерю готується 12 пісних страв (у деяких місцевостях України 17) за кількістю місяців, з-поміж яких головна — це «багата кутя». Склад куті повинен був засвідчити багатство господарства та слугувати жертвою богові Велесу, щоб той дав наступного року щедрий врожай. Різні місцевості мали свій традиційний порядок подачі страв. Страви мають свій символізм кожна, наприклад, мед — життя, мак — сон-смерть.
Кутя, окремо залишена для дідів, призначалася для того, щоб заручитися їхньою допомогою в наступному році. Стіл для вечері на Коляду застелявся двома скатертинами: нижня для предків, верхня для живих. У поставлену в центрі столу паляницю або книш (товстий корж) вставлялася запалена свічка. Безпосередньо перед трапезою господар промовляв закляття, що різняться залежно від регіону. Вони могли призначатися для запрошення духів предків, Сонця, Місяця та Зірок, відганяння нечистої сили та морозу. Традиційно вечеря відбувалася зі спільних мисок. Дві миски лишалися порожніми: для померлих і відсутніх членів родини.
Святкування традиційно могли супроводжувати магічні дії, призначені залучити добробут у хату та завадити негараздам у наступному році: розтрушування сіна, забивання дірок у лавках, наслідування звуків худоби, домашньої птиці, бджіл, качання дітей по сіну. Частина куті віддавалася домашнім птахам і худобі. Кутя могла використовуватися для ворожіння: за її складом намагалися передбачити як вестиметься господарство. На Полтавщині діти ворожили, виймаючи випадкові речі, сховані під скатертинами: квітку, колосок тощо. Господар і господиня могли ворожити подібним чином. Відомий звичай у переддень Різдва запрошувати на вечерю самотніх, бездомних людей.
Колядування
Ніч, що настає після вечері, відома як «Свята ніч», у яку злі та добрі духи блукають серед людей. Наступного дня починаються колядування, спершу найменші діти йдуть співати колядки в родичів, потім старші йдуть до чужих людей. Виняток складали хлопчики «полазники», які колядували до сходу сонця та уособлювали добрих духів. Господарям належить приймати колядників і віддячувати їм подарунками. Для дітей і дорослих відомі окремі різновиди колядок. Окремо виділяються дівочі колядки. На Поліссі відомі колядування для худоби (волам).
Молодші діти традиційно виконують віншування — колядки-побажання добробуту та повідомлення про Різдво. Взамін вони традиційно отримували книш, бублики, яблуко, горіхи, копійку. Запровадження християнства зробило відвідування церкви в перший день Різдва важливою складовою святкування. Служба тривала з 12-й ночі до 4-й ранку або й довше і до XIX ст. навіть на ній відбувалися співи дохристиянських колядок. Члени родини, що йшли на службу, вітали тих, які лишилися вдома по поверненню, за чим слідувала спільна молитва та сніданок. До вечора тривало затишшя, за винятком відвідування молодими подружжями своїх батьків і дідів. Ввечері молодь розпочинала колядування, що тривало ще 2-3 дні. Хлопчики та чоловіки колядували для всіх, а дівчата іншим дівчатам і малим дітям. Дорослі колядники розігрували сценки (вертеп), що відтворюють обряди родючості за участю Кози, та сценки, пов'язані з епізодами народження Христа. Ці дійства часто включали посилання на актуальні події, політику. З-поміж них є як біблійні (Три царі, Цар Ірод), так і фольклорні (Смерть, Чорт) та суспільно-політичні (Циган, Шинкар, Солдат, Козак). Вертепні дійства відомі з XVII—XVIII ст. На Галичині, Волині та деяких місцевостях півдня України вони відбувалися аж до приходу більшовиків і відродилися за незалежності.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коляда |
Примітки
- «Український пасічник». Річник VII. Січень Ч.1., 1934. — С. 1.
- Сапіга, 1993.
- Скуратівський, 1995, с. 11.
- Коляда // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- Коляда // Етимологічний словник української мови: У 2-х т. Укл. Ярослав Рудницький. — Вінніпеґ-Оттава, 1962-82. — С. 713—717.
- J.B.Rudnyckyj's dialectological field records and notes, 1934—1970 (Arch.133)
- Єфремов Є. В. Зимові пісні. Колядки і щедрівки // Історія української музики: У 7 т. Т. 1. Кн. 1: Від найдавніших часів до XVIII століття. Народна музика / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, редкол.: Г. А. Скрипник (голова) та ін. — К., 2016. — С. 41—42.
- . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
- Килимник, С. (1994). Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. Київ: Обереги. с. 11—38.
- (укр.). Поліграфічно-видавничий дім "Твердиня". 2007. с. 232. ISBN . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
- Чорнопиский, Михайло (2008). (укр.). Видавництво "Підручники і посібники. с. 44. ISBN . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
- Грушевський М. С. Історія української літератури: у 6 т., 9 кн. / Т. 1. — М. С. Грушевський; упоряд. В. В. Яременко; авт. передм. П. П. Кононенко, приміт. Л. Ф. Дунаєвської. — Київ: Либідь, 1993. — С. 186—190.
Література
- Коляда // Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 1. — Мюнхен, 1958. — C. 57—85.
- Сапіга В. К. [1] — К. : Т-во «Знання України», 1993. — 112 с. — . з джерела 19 грудня 2019
- Скуратівський В. Т. Дідух. — К. : Освіта, 1995. — 272 с. — .
Посилання
- Коляда // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 684-685. — 1000 екз.
- Колядка // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 257-259. — 634 с.
- Довбня Л. Коляда // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 507—508. — 912 с.
- Лукашевич Платон. Коляда или колядованье // О примечательных обычаях и увеселениях Малороссиян на праздник Рождества Христова и в Новый год / Северный Архив. № 8. — 1826. — С. 389—391.(рос. дореф.)
- Володимир Гнатюк. Колядки і щедрівки. Т. I / Етноґрафічний збірник. Т. 35. Видає Етноґрафічна Комісія НТШ. — Львів: З друкарні НТШ, 1914. — 303 с.
- Володимир Гнатюк. Колядки і щедрівки. Т. II. / Етноґрафічний збірник. Т.36. Видає Етноґрафічна Комісія НТШ. — Львів: З друкарні НТШ, 1914. — 393 с.
- Храневич В. Старинная коляда / Кіевская старина № 6, 1899. — С. 125—127.(рос. дореф.)(укр.)
- Потебня О. О. Объяснения малорусских и сродных народных песен. II. Колядки и щедровки. — Отдельный оттиск из «Филологических Записок». — Варшава: В Типографии Михаила Земкевича, 1877. — 809 с.(рос. дореф.)(укр.)
- Сосенко К. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера [ 8 грудня 2019 у Wayback Machine.]. — Львів: Накл. автора, 1928. — 349 с.
- Іранські впливи // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 552. — 1000 екз.
- Передягання // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1324-1325. — 1000 екз.
- «Колядник» — різдвяна композиція («Коляда з Тетяною Ціхоцькою», 2013 р.)
- Приклади колядок. Колядки у Святвечір [ 9 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Ольга Харчишин. Коляди — спільна спадщина українців та поляків [ 13 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Stanisław Świtniewski, Boże narodzenie we Wschodniej Galicji [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kolyada znachennya Kolyada narodno hristiyanske slov yanske svyato v nich z 24 na 25 grudnya za novim stilem na chest pochatku novogo roku Pervisno bulo yazichnickim slov yanskim svyatom na chest povorotu Soncya na vesnu Ustanovlennya svyatkuvannya Rizdva Hristovogo cogo dnya zminilo akcent na postat Isusa Hrista i Svyatki por bil Kalyady lit Kaledos Rizdvo KolyadaKolyadaK Trutovskij Kolyadki v Ukrayini Inshi nazvi Svyatij Vechir Svyat vechir Viliya Kutya Bogata kutya Posnaya kuccya bilorus Svyato narodzhennya SoncyaMisce Povorot soncya z zimi na litoKim svyatkuyetsya slov yaniTip narodno hristiyanskijData nich z 24 grudnya 6 sichnya na 25 grudnya 7 sichnya Svyatkuvannya simejna trapeza kolyaduvannya ryadzheni svyatochni igri vorozhinnya Kolyada u Vikishovishi U Vikislovniku ye storinki Kolyada kolyaduvati kolyadnik kolyadnicya kolyadka Nevid yemnimi atributami svyata buli vshanuvannya predkiv doglyad za gospodarstvom i spilna rodinna vecherya z vorozhinnyami Za nimi sliduvali podarunki ridnim i kolyaduvannya z rozigruvannyam ritualnih scenok Za suchasnosti Kolyada vidomisha yak Svyat vechir de akcent robitsya na spilnij vecheri Kolyadki z chasom viddalilisya vid svyata Kolyadi stavshi chastinoyu dovshih rizdvyanih tradicij Suchasni ukrayinski kolyadniki s Zbora Ivano Frankivshina 2011 r Kolyada u Rosiyi 2013 r EtimologiyaPraslov yanske zapozichennya z latinskoyi movi Osnovna versiya pohodzhennya slova kolyada davnye zapozichennya z latinskoyi movi prasl koleda vivodyat vid lat Calendae kalendi pripuskalosya i poserednictvo pri comu grec kalandai div takozh Kalendar Novorichni kalende spravlyalisya duzhe urochisto i suprovodzhuvalosya spivom kolyaduvannyam osoblivih pisen kolyadok Ce prodovzhuvalosya j za chasiv hristiyanstva tomu Cerkva poyednala svyato Rizdva zi starim Svyatom Novogo Roku tak sho piznishe novorichni kolyadki bul cilkom pereneseno na Rizdvo Vid grec kalandai pohodyat usi vidpovidni slov yanski nazvi tak samo Rim svoyi Calendae poshiriv po cilij Yevropi Same slovo kalyanda kalenda yakim oznachalisya davni greko rimski poganski obryadi pereneseno na Rizdvyani Svyata i zrobilosya svoyim slovom u vsih romanskih germanskih ta slov yanskih narodiv Takim chinom stare poganske svyato i nove hristiyanske stali poruch obopilno vplivayuchi odno na druge elementi vorozhinnya privitan pereodyagu danini u hristiyanskomu obryadi poyasnyuyetsya lishe vplivom poganskogo obryadu vodohresha hreshennya vodoyu svyati gosti Bozha Mati Isus Hristos apostoli j inshi svyati hodzhennya Bogorodici i bagato inshih lishe pid vplivom hristiyanskih molitvenih syuzhetiv pronikli v kolyadkovi pisni sho mayut na meti privitannya poganskogo novolittya Iranske pohodzhennya Na dumku Ksenofonta Sosenka slovo kolyada pohodit z iranskih mov j oznachaye sonce gotove sonce tut svyato Kolyadi oznachalo prinesennya zhertvi bozhestvu Soncya Iranski vplivi v Ukrayini viznaye u svoyij Malij Ukrayinskij Enciklopediyi profesor Yevgen Onackij Pitomo slov yanske pohodzhennya Neobgruntovani versiyi pitomo slov yanskogo pohodzhennya slova oskilki voni zasnovuyutsya lishe na fonetichnij shozhosti deyakih slov yanskih leksem z kolyada Ci gipotezi ne zgaduyutsya v ESUM i mozhut buti vidneseni do narodnih abo kabinetnih etimologij Matvij Nomis pripuskav sho kolyada utvorene vid kolivo i oznachalo proces vzhivannya ciyeyi yizhi Dmitro Shepkin vivodiv jogo vid kol eda tobto yida v koli kolova yida P Bezonsov vid koloda nim nachebto nazivali zapalenij pen dovkola yakogo sidali davni predki j vidbuvali ritualni ceremoniyi Mikola Kostomarov vid slova koleso kolo yake simvolizuvalo sonce boga tepla Inshe Profesor Stepan Kilimnik uvazhav sho poperednikom slova kolyada bulo slovo korochun yake oznachalo svyato dnya sho stupnevo zbilshuyetsya a nich skorochuyetsya Ale zapevniti sho same vid togo pishla nazva korochun zauvazhuye Kilimnik duzhe skladno abo j zovsim mozhlivo Na jogo dumku ukrayinskij cikl zimovih svyat nablizhenij do ciklu podibnih greckih ta rimskih svit A same ce svyata Vrumaliyi vid 24 listopada do 17 grudnya na chest Dionisa Saturnaliyi vid 17 do 24 grudnya Voti vid 24 grudnya do 1 sichnya ostannomu vidpovidayut Kolyada ta pov yazani svyata Starodavni nazvi svyat krim Kaliti ta Korochuna ne zbereglisya a z prijnyattyam hristiyanstva vsim cim svyatam dano vzhe i hristiyanski nazvi zaminniki Pidstavoyu zmini pervisnih nazv vbachayetsya protidiya hristiyanskoyi cerkvi yazichnickim tradiciyam na Rusi Ukrayini z metoyu nadati yim novogo sensu Najdovshe vtrimalis v Yevropi kalendi Tak u praci angl J B Rudnyckyj s dialectological field records and notes 1934 1970 Arch 133 pripuskayetsya sho zgadani svyata mogli prijti z Aziyi cherez Greciyu ta Rim v Yevropu Tut voni nabuli yevropejskoyi osoblivosti zmistu idejnosti kozhen narod uklav u ci svyata svoyu osoblivu pritamannist svoyu psihiku ideyi ta viruvannya Istoriya svyataRekonstrukciya davnogo svyata Kolyadi Polska cerkva ridnoviriv 2018 r Folkloristichni doslidzhennya svidchat sho davnij ritual kolyaduvannya vidomij bagatom indoyevropejskim narodam buv ritualom duhiv predkiv Didiv Uvazhalosya sho Didi ye svoyeridnimi poserednikami mizh svitom zhivih i potojbichnim svitom naselenim riznimi potojbichnimi istotami yazichnickimi bogami duhami sho vplivali na yavisha prirodi chi navit keruvali nimi a takozh lyudskim zhittyam i smertyu Tomu bez zvernennya po dopomogu do predkiv pokijnikiv ne obhodilasya zhodna vazhliva podiya chi ritual u zhitti tradicijnoyi obshini Shonajmenshe raz na rik Didi nenadovgo povertalisya do svitu zhivih Ce traplyalosya v tayemnichu j sakralnu poru period koli kinec sonyachnogo roku stikavsya z jogo pochatkom Unochi na perelami chasu yak uyavlyalosya Didi vidviduvali svoyih zhivih odnokrovnikiv z metoyu privernuti dobro j bagatstvo do kozhnoyi rodini i tim vlasne zrobiti hid roku sho nastaye udalim dlya selyanina Ritual obhodu dvoriv u davninu ochevidno zdijsnyuvali sluzhiteli yazichnickogo kultu zherci volhvi yaki perevtilyuvalisya v obraz vihidciv z togo svitu Didi u rozuminni lyudej davnih chasiv ce zavzhdi stari choloviki sho prijshli zdaleku Same tomu obhidni rituali zgodom stali prerogativoyu tilki cholovichih ta parubochih gromad rol kolishnogo golovnogo zhercya perebrav na sebe kolyadnij otaman sho v Ukrayini zvavsya Berezoyu Rizdvyanij festival u Lvovi 2017 r Do sogodni tradiciya viklyuchno cholovichogo kolyaduvannya shedruvannya zbereglasya v deyakih rajonah Karpat a v inshih regionah u rituali vodinnya Kozi Obov yazkovimi zovnishnimi oznakami kolyadnikiv cherez zv yazok iz duhami Didami buli siva boroda ta maska bilogo koloru na oblichchi z velikimi strashnimi zubami a neodminnim atributom posoh Odyag i povedinka Didiv tezh vidpovidali uyavlennyam pro toj svit Tak ubrannyam kolyadnikiv sluguvalo stare drantya Didi povodili sebe dosit nezvichajno navit nepristojno mogli zchiniti galas ukrasti chi perevernuti v hati vse dogori dnom znyati j perenesti na susidnyu vulicyu hazyajski vorota chi hvirtku tosho Adzhe toj svit i jogo vihidci za uyavlennyam prashuriv mali v usomu buti protilezhnimi svitu zhivih Odnochasno prisutnist cih duhiv musila zabezpechiti dobrobut zhivim Cim poyasnyuvalosya na divo shanovlive stavlennya yak do yihnih dij ta zovnishnosti tak i golovne do sakralnih kanonichnih tekstiv sho prospivuvalisya kolyadnikami na specialnu melodiyu yaka zvuchala lishe v cej vidtinok chasu i bilshe nikoli v roci ne povtoryuvalasya Z prijnyattyam hristiyanstva starovinni obryadi cerkva postupovo poyednala iz umovnoyu datoyu narodzhennya Isusa Hrista Tomu v tekstah bagatoh ukrayinskih kolyadok Isus dopomagaye gospodaryu viorati nivu svyati Petro j Pavlo poganyayut jomu voliv a Bozha Mati nosit na pole obid Akcenti v obryadah zmistilisya i teper na bilshosti ukrayinskih teritorij rizdvyano novorichni obhodi dvoriv vidbuvayutsya za uchastyu zhinok abo divchat Vidpala takozh neobhidnist v arhayichnomu ritualnomu maskuvanni ta atributici yaki stali nezrozumilimi U deyakih riznovidah novorichnih obryadiv Koza Malanka davni obrazi Didiv zminilisya na aktualnishi j tomu stali zrozumilishimi Kumedni maski Ciganki Soldata Chorta ce personazhi yaki figuruyut u rizdvyanomu vertepi sho vzhe povnistyu bazuyetsya na hristiyanskij ideologiyi ta morali ta chasto vidsilaye ne lishe do religijnih syuzhetiv a j obigruye politichni podiyi Za nezalezhnoyi Ukrayini perervana komunistichnim vplivom tradiciya vidrodilasya i otrimala podalshij rozvitok Napriklad Chorta u vertepi zaminyuyut gopniki z yavlyayutsya alegorichni obrazi sho vidsilayut do aktualnih podij Vidrodivsya lyalkovij vertep Zaraz v Ukrayini Kolyada asociyuyetsya persh za vse z kolyadkami yaki spivayut vlasne na svyato Rizdva Hristovogo Najkrashe davni kolyadki zbereglisya na Guculshini Galichini Bukovini ta Zakarpatti Veliku stijkist viyavili svyatochni obryadi bagato v chomu zaznacheni risami yazichnickoyi davnini sho nagaduyut yak pro vshanuvannya novonarodzhenogo soncya tak i pro kult predkiv Na bilshosti teritoriyi Ukrayini suchasne kolyaduvannya trivaye do Vodohresha 19 sichnya Prote na Kiyivshini do seredini minulogo stolittya kolyadniki hodili vid hati do hati azh do svyata Stritennya Gospodnogo 15 lyutogo SvyatkuvannyaDokladnishe Rizdvo v Ukrayini Stravi na peredden Rizdva Prigotuvannya Svyato Kolyadi poznachaye onovlennya svitu z pochatkom novogo roku Tomu jogo suprovodzhuyut chislenni obryadi ochishennya zamini starogo novim privablennya dobrobutu j vignannya negarazdiv Kolyada ototozhnyuyetsya z vechorom nichchyu pered Rizdvom Hristovim yaki pripadayut na 24 25 grudnya za starim stilem abo 6 7 sichnya za novim stilem Svyatkuvannyu Kolyadi v ukrayinciv pereduvalo pribirannya v hati onovlennya stin i dolivki biloyu ta kolorovoyu glinoyu poshittya novogo odyagu dlya chleniv rodini kupivlya novogo posudu V deyakih regionah navit taki uzhitkovi predmeti yak makitra j makogin potribno bulo mati novi Zapasi drov medu boroshna sina polotna tosho nalezhalo zrobiti do cogo svyata Hristiyanstvo naklalo tradiciyu prikrashannya do Rizdva ikon novimi chi chistimi rushnikami zillyam U XVIII st she isnuvali tradiciyi rozmalovuvati stini kvitami ta riznimi simvolami sho piznishe zbereglisya v oformlenni pisanok U XIX st zobrazhennyami z paperu prikrashali vzhe tilki komini Za dva tri dni do Rizdva gospodari sho mali pasiku vigotovlyali svichki z vosku Zokrema na Poltavshini ce buli 3 svichki na Trijcyu todi yak v inshih regionah troyecki svichki robili pered Spasom Svichki v davninu buli urochistimi zasobami osvitlennya a zazvichaj hati osvitlyuvalisya kagancyami chi skalkami tonkimi derev yanimi triskami Takozh viznachalisya roli dlya majbutnogo kolyaduvannya a divchata pleli vinki z barvinku oskilki vin vichnozelenij Vogon dlya prigotuvannya strav na Kolyadu pervisno dobuvavsya tertyam dereva ob derevo tak zvanij zhivij vogon Obryad jogo dobuvannya isnuvav u guculiv she v XIX st Hudobu cogo vechora nalezhalo pogoduvati rozchesati ta lishiti v hlivi kuhlik zi svyatitelyami vuglinkami ta svyachenoyu vodoyu Ostannimi prigotuvannyam pered trapezoyu bulo rozsipannya gospodarem po hati nadvori ta v hlivu kluni maku vidyuku shob vidignati nechistu silu poturbuvatisya pro hudobu ta roztrusiti po pidlozi sino Vnesennya diduha Golovnimi yazichnickimi dijstvami pered dnya Rizdva v ukrayinciv ye vnesennya v hatu prikrashenogo snopa diduha sho zazvichaj vikonuyetsya gospodarem i jogo sinom i spilna rodinna vecherya Svyata vecherya Diduh vstanovlenij na pokuti simvolizuye predkiv pokroviteliv rodu didiv Za povir yam voni vidviduyut zhivih chleniv rodini vid 24 grudnya do 1 sichnya shovechora i v cej chas ne mozhna vikonuvati inshoyi roboti krim doglyadu za hudoboyu Guculi vvazhali prisutnist duhiv takoyu blizkoyu sho navit obdmuhuvali lavki pered tim yak sisti shob ne zajnyati misce de sidit chiyas dusha Svyatkova vecherya Kutya j diduh Na vecheryu gotuyetsya 12 pisnih strav u deyakih miscevostyah Ukrayini 17 za kilkistyu misyaciv z pomizh yakih golovna ce bagata kutya Sklad kuti povinen buv zasvidchiti bagatstvo gospodarstva ta sluguvati zhertvoyu bogovi Velesu shob toj dav nastupnogo roku shedrij vrozhaj Rizni miscevosti mali svij tradicijnij poryadok podachi strav Stravi mayut svij simvolizm kozhna napriklad med zhittya mak son smert Kutya okremo zalishena dlya didiv priznachalasya dlya togo shob zaruchitisya yihnoyu dopomogoyu v nastupnomu roci Stil dlya vecheri na Kolyadu zastelyavsya dvoma skatertinami nizhnya dlya predkiv verhnya dlya zhivih U postavlenu v centri stolu palyanicyu abo knish tovstij korzh vstavlyalasya zapalena svichka Bezposeredno pered trapezoyu gospodar promovlyav zaklyattya sho riznyatsya zalezhno vid regionu Voni mogli priznachatisya dlya zaproshennya duhiv predkiv Soncya Misyacya ta Zirok vidganyannya nechistoyi sili ta morozu Tradicijno vecherya vidbuvalasya zi spilnih misok Dvi miski lishalisya porozhnimi dlya pomerlih i vidsutnih chleniv rodini Svyatkuvannya tradicijno mogli suprovodzhuvati magichni diyi priznacheni zaluchiti dobrobut u hatu ta zavaditi negarazdam u nastupnomu roci roztrushuvannya sina zabivannya dirok u lavkah nasliduvannya zvukiv hudobi domashnoyi ptici bdzhil kachannya ditej po sinu Chastina kuti viddavalasya domashnim ptaham i hudobi Kutya mogla vikoristovuvatisya dlya vorozhinnya za yiyi skladom namagalisya peredbachiti yak vestimetsya gospodarstvo Na Poltavshini diti vorozhili vijmayuchi vipadkovi rechi shovani pid skatertinami kvitku kolosok tosho Gospodar i gospodinya mogli vorozhiti podibnim chinom Vidomij zvichaj u peredden Rizdva zaproshuvati na vecheryu samotnih bezdomnih lyudej Kolyaduvannya Dokladnishe Kolyaduvannya Suchasnij vertep Kolyadniki kolyaduyut u vagoni Kiyivskogo metropolitenu 25 grudnya 2023 r Nich sho nastaye pislya vecheri vidoma yak Svyata nich u yaku zli ta dobri duhi blukayut sered lyudej Nastupnogo dnya pochinayutsya kolyaduvannya spershu najmenshi diti jdut spivati kolyadki v rodichiv potim starshi jdut do chuzhih lyudej Vinyatok skladali hlopchiki polazniki yaki kolyaduvali do shodu soncya ta uosoblyuvali dobrih duhiv Gospodaryam nalezhit prijmati kolyadnikiv i viddyachuvati yim podarunkami Dlya ditej i doroslih vidomi okremi riznovidi kolyadok Okremo vidilyayutsya divochi kolyadki Na Polissi vidomi kolyaduvannya dlya hudobi volam Molodshi diti tradicijno vikonuyut vinshuvannya kolyadki pobazhannya dobrobutu ta povidomlennya pro Rizdvo Vzamin voni tradicijno otrimuvali knish bubliki yabluko gorihi kopijku Zaprovadzhennya hristiyanstva zrobilo vidviduvannya cerkvi v pershij den Rizdva vazhlivoyu skladovoyu svyatkuvannya Sluzhba trivala z 12 j nochi do 4 j ranku abo j dovshe i do XIX st navit na nij vidbuvalisya spivi dohristiyanskih kolyadok Chleni rodini sho jshli na sluzhbu vitali tih yaki lishilisya vdoma po povernennyu za chim sliduvala spilna molitva ta snidanok Do vechora trivalo zatishshya za vinyatkom vidviduvannya molodimi podruzhzhyami svoyih batkiv i didiv Vvecheri molod rozpochinala kolyaduvannya sho trivalo she 2 3 dni Hlopchiki ta choloviki kolyaduvali dlya vsih a divchata inshim divchatam i malim dityam Dorosli kolyadniki rozigruvali scenki vertep sho vidtvoryuyut obryadi rodyuchosti za uchastyu Kozi ta scenki pov yazani z epizodami narodzhennya Hrista Ci dijstva chasto vklyuchali posilannya na aktualni podiyi politiku Z pomizh nih ye yak biblijni Tri cari Car Irod tak i folklorni Smert Chort ta suspilno politichni Cigan Shinkar Soldat Kozak Vertepni dijstva vidomi z XVII XVIII st Na Galichini Volini ta deyakih miscevostyah pivdnya Ukrayini voni vidbuvalisya azh do prihodu bilshovikiv i vidrodilisya za nezalezhnosti Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kolyada Kolyadki Vertep Vertepna drama Svyatij vechir Kutya Diduh Shedrij vechir Vodokres KolyaduvannyaPrimitki Ukrayinskij pasichnik Richnik VII Sichen Ch 1 1934 S 1 Sapiga 1993 Skurativskij 1995 s 11 Kolyada Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Kolyada Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi U 2 h t Ukl Yaroslav Rudnickij Vinnipeg Ottava 1962 82 S 713 717 J B Rudnyckyj s dialectological field records and notes 1934 1970 Arch 133 Yefremov Ye V Zimovi pisni Kolyadki i shedrivki Istoriya ukrayinskoyi muziki U 7 t T 1 Kn 1 Vid najdavnishih chasiv do XVIII stolittya Narodna muzika NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo redkol G A Skripnik golova ta in K 2016 S 41 42 BBC News Ukrayina ukr Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 13 sichnya 2022 Kilimnik S 1994 Ukrayinskij rik u narodnih zvichayah v istorichnomu osvitlenni U 2 kn Kn 1 Kiyiv Oberegi s 11 38 ukr Poligrafichno vidavnichij dim Tverdinya 2007 s 232 ISBN 978 966 8770 77 7 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 13 sichnya 2022 Chornopiskij Mihajlo 2008 ukr Vidavnictvo Pidruchniki i posibniki s 44 ISBN 978 966 07 1323 9 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 13 sichnya 2022 Grushevskij M S Istoriya ukrayinskoyi literaturi u 6 t 9 kn T 1 M S Grushevskij uporyad V V Yaremenko avt peredm P P Kononenko primit L F Dunayevskoyi Kiyiv Libid 1993 S 186 190 ISBN 5 325 00016 0LiteraturaKolyada Oleksa Voropaj Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris T 1 Myunhen 1958 C 57 85 Sapiga V K 1 K T vo Znannya Ukrayini 1993 112 s ISBN 5 7770 0582 9 z dzherela 19 grudnya 2019 Skurativskij V T Diduh K Osvita 1995 272 s ISBN 5 330 02487 0 PosilannyaKolyada Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 684 685 1000 ekz Kolyadka Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 257 259 634 s Dovbnya L Kolyada Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 507 508 912 s ISBN 978 966 2464 48 1 Lukashevich Platon Kolyada ili kolyadovane O primechatelnyh obychayah i uveseleniyah Malorossiyan na prazdnik Rozhdestva Hristova i v Novyj god Severnyj Arhiv 8 1826 S 389 391 ros doref Volodimir Gnatyuk Kolyadki i shedrivki T I Etnografichnij zbirnik T 35 Vidaye Etnografichna Komisiya NTSh Lviv Z drukarni NTSh 1914 303 s Volodimir Gnatyuk Kolyadki i shedrivki T II Etnografichnij zbirnik T 36 Vidaye Etnografichna Komisiya NTSh Lviv Z drukarni NTSh 1914 393 s Hranevich V Starinnaya kolyada Kievskaya starina 6 1899 S 125 127 ros doref ukr Potebnya O O Obyasneniya malorusskih i srodnyh narodnyh pesen II Kolyadki i shedrovki Otdelnyj ottisk iz Filologicheskih Zapisok Varshava V Tipografii Mihaila Zemkevicha 1877 809 s ros doref ukr Sosenko K Kulturno istorichna postat staroukrayinskih svyat Rizdva i Shedrogo Vechera 8 grudnya 2019 u Wayback Machine Lviv Nakl avtora 1928 349 s Iranski vplivi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 552 1000 ekz Peredyagannya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1324 1325 1000 ekz Kolyadnik rizdvyana kompoziciya Kolyada z Tetyanoyu Cihockoyu 2013 r Prikladi kolyadok Kolyadki u Svyatvechir 9 bereznya 2013 u Wayback Machine Olga Harchishin Kolyadi spilna spadshina ukrayinciv ta polyakiv 13 sichnya 2021 u Wayback Machine Stanislaw Switniewski Boze narodzenie we Wschodniej Galicji 4 bereznya 2016 u Wayback Machine pol