Різдво́ Христо́ве в Украї́ні — державне свято України, яке офіційно відзначається щороку 25 грудня. Період святок з їхньою традиційною обрядовістю увібрав у себе найтиповіші види народно-драматичної творчості українців.
Різдво в Україні | |
---|---|
Офіційна назва | Різдво Христове |
Інші назви | Різдво Господнє |
Ким святкується | Україна |
Тип | християнське |
Значення | Вшанування пам’яті народження Ісуса |
Дата |
|
Святкування | Вручення подарунків, сімейні та інші світські вечірки, символічне оформлення, бенкетування тощо. |
Традиції | Літургія |
Різдво в Україні у Вікісховищі |
Дати святкування
До 2022 року більшість українців Різдво Христове відзначали 7 січня, а саме православні, греко-католики та деякі інші християни східного обряду за застарілим юліанським календарем, а 25 грудня — сповідники західного обряду (римо-католики) та протестантських церков за григоріанським календарем і східного обряду (деякі православні парафії) за новоюліанським календарем.
З початком російсько-української війни та після того, коли 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним в Україні, питання щодо перенесення святкування на 25 грудня за новоюліанським і григоріанським календарямми активізується щороку з наближенням Різдва. Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україні в 2022 році.
Святкування Різдва 7 січня (що відповідає 25 грудня за старим юліанським календарем) характерне для XX та XXI ст. У XIX ст. цей день припадав на 6 січня, а у XXII ст. припадатиме на 8 січня (якщо до цього часу не буде внесено змін у календар). З початком російсько-української війни у 2014 році та після того, коли 2017 року Різдво Христове — 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним в Україні, питання щодо перенесення святкування на 25 грудня неодноразово піднімається щороку, аби всі християни України святкували Різдво в один день разом з більшістю християн світу. Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній в грудні 2020 року повідомив, що така зміна дати в Україні можлива після того, коли до такого рішення буде готова як церква. Було зазначено, що перенесення Різдва Господнього потягне за собою зміну дат усіх нерухомих свят на 13 днів назад. Предстоятель УГКЦ патріарх Святослав у грудні 2020 року заявив, що греко-католицька церква вирішуватиме це питання «разом із нашими православними братами».
Близько сотні парафій румунської національної меншини в Україні, які є частиною Московського патріархату завжди відзначали Різдво Христове 25 грудня за новоюліанським календарем, як і Румунська православна церква.
18 жовтня 2022 року Православна церква України дозволила святкувати Різдво 25 грудня за новоюліанським календарем. Рішення було ухвалене на засіданні Священного Синоду. 2 лютого 2023 року Священний Синод ПЦУ дозволив повне використання новоюліанського календаря.
1-2 лютого 2023 року у Львові-Брюховичах Архиєрейський Синод УГКЦ вирішив, що з 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква в Україні переходить на новий стиль (новоюліанський календар), починаючи з 2023 року святкування Різдва Христового 25 грудня. 24 травня 2023 року на Архієрейському Соборі, що проходив у Києво-Печерській лаврі, було прийнято постанову, згідно з якою з 1 вересня 2023 року Православна церква України переходить на новоюліанський календар, крім пасхальних свят.
28 червня 2023 року президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради України законопроєкт, який скасовує свято Різдва Христового 7 січня., а 14 липня Верховна Рада України ухвалила його.
Перебіг святкування
Підготовка
Традиційно Різдву в Україні передує 40-аденний піст: від 15 листопада по 25 грудня. Оскільки останній день перед постом припадає на день пам'яті святого апостола Пилипа, то піст називається Пилипівкою. Мета посту — фізично й духовно очистилися шляхом покаяння, молитви, і утримання від гріховних надмірностей.
За народними українськими традиціями до переддня Різдва належало прибрати в хаті, оновити господарські знаряддя, запастися всім, необхідним для того, щоб пережити зиму: дровами, полотном, борошном, медом тощо. Християнство наклало традицію прикрашання до Різдва ікон новими чи чистими рушниками, зіллям.
Традиційно на День святого Миколая в Україні 5-6 грудня відкривають головну ялинку України та інші різдвяні ялинки.
Святий вечір і Коляда
Вечір 24 грудня називається Святим Вечором або Святвечором. Ніч з 24 грудня на 25 грудня — Колядою.
Свята вечеря — центральна традиція Святого вечора. На вечерю готується 12 пісних страв (у деяких місцевостях України 17) за кількістю місяців. Головна з-поміж них — це «багата кутя» — відварена пшениця чи ячмінь із медом та іншими рослинними складниками. «Багата кутя» первісно мала магічне значення — засвідчити багатство господарства та слугувати символічною жертвою богові Велесу, щоб той дав наступного року щедрий врожай. Порядок подачі 12-и страв різниться в різних регіонах України, але кутя завжди перша в переліку. Традиційно вечеря відбувалася зі спільних мисок. Дві миски лишалися порожніми: для померлих і відсутніх членів родини. Свята вечеря розпочинається молитвою. На столі запалюють різдвяну свічку — пам'ять про душі предків. За святковий стіл засідає вся сім'я, у тому числі немовлята.
Святкування традиційно могли супроводжувати магічні дії язичницького походження, призначенням яких було залучити добробут у хату, завадити негараздам у наступному році та передбачити якою буде в ньому доля різних членів родини. Відомий звичай у переддень Різдва запрошувати на вечерю самотніх, бездомних людей. По вечері розпочинається колядування — величально-поздоровчі пісні з побажанням добробуту господарям і повідомленням про народження Христа.
Коляда первісно було язичницьким слов'янським святом на честь початку нового року. Вважалося, що цієї ночі духи предків роду, «діди», відвідують своїх живих родичів. З образом «дідів» пов'язаний такий різдвяний атрибут, як дідух — обжинковий сніп, який урочисто вносився до хати перед вечерею. Колядування зазвичай виконувалося хлопчиками та чоловіками, оскільки вони символізували «дідів», образ яких — це старі сиві чоловіки. В новіших традиціях дівчата й жінки також допускаються до колядування.
Різдво Христове
Члени родини, що йшли на нічну церковну службу, зранку на Різдво вітали тих, які лишилися вдома, за чим слідувала спільна молитва та сніданок.
Вранці 25 грудня діє особливе вітання «Христос народився!», на яке відповідають «Славімо його!». У цей день заведено ходити до церкви на святкову молитву, а також ходити в гості до родичів. Оскільки піст закінчується, з 25 грудня дозволяється їсти м'ясні та інші ситні страви.
Колядники на Різдво носять з собою велику зірку, закріплену на палиці та покриту позолоченим папером. Вона символізує Вифлеємську зірку, що вказала на народження Ісуса Христа. Відвідуючи оселі, колядники просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, співають колядки та розігрують жартівливі сценки, за які господарі дарують колядникам солодощі або гроші.
Народні традиції
Колядування
Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно хлопці. Вони заздалегідь вибирали ватага, себто керівника, «міхоношу», «козу», «пастуха з пугою» тощо. «Козу» зодягали у вивернутий вовною назовні кожух, прилаштовували солом'яні роги, хвіст і дзвіночок на шию; в інших регіонах були свої відмінності, зокрема ватагу супроводжували «циган», «лікар», «жид», «смерть з косою» тощо. Проте обов'язковим атрибутом мала бути рухома зірка, яку постійно носив ватаг («Береза»). Для дітей і дорослих відомі окремі різновиди колядок. Окремо виділяються дівочі колядки. На Поліссі відомі колядування для худоби (волам).
Заходячи на подвір'я, колядники просять дозволу заколядувати і, коли господарі погоджуються, колядники починають виставу з віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. У поетичних текстах оспівуються господар, господиня та їхні діти, зичиться їм щастя і здоров'я, а в господарстві, щоб були статки і щедрий приплід.
На більшості території України сучасне колядування триває до Водохреща (6 січня). Проте на Київщині до середини минулого століття колядники ходили від хати до хати аж до свята Стрітення Господнього (2 лютого).
Вертепний ляльковий театр
Живий вертеп
Інші Різдвяні містерії
«Водіння кози» відбувається у щедрий вечір. Центральним моментом цього ритуального дійства є танець «Кози», її «вмирання» та «воскресіння», що символізує колообіг природи: завмирання та відродження.
Святкова гра «Маланка»
У цій грі беруть участь більше дійових осіб, ніж у «Козі», хоча дійові особи майже всі ті самі, що й у «Козі»: дід у масці, жид, коза, циган, фершал, сама Маланка.
Пов'язані свята
Марії
На другий день Різдва (26 грудня), святкують Марії, Святої родини (Ісуса, Марії і Йосифа), по-церковному — Собор Пресвятої Богородиці.
Обрядодій у ці дні не виконують, лише співають колядки, показують вертеп, ходять вітати іменинників — Марію.
Стефана
На третій день Різдва (27 грудня), святкують Стефана, першого християнського першомученика. Святий Стефан у народі шанувався як покровитель домашньої худоби, особливо коней. Цього дня господарі винаймали пастухів на наступний сезон. Для цього влаштовували спільну трапезу. Коней на Стефана поїли й годували з срібного посуду.
Щедрий вечір
Щедрий вечір — друге свято різдвяного циклу через тиждень (31 грудня) після Коляди. Щедрий вечір — день християнської святої преподобної Меланії. Цей день ще називали Меланки. За традицією, святкування супроводжувалося обходом хат із побажанням людям щастя, здоров'я і добробуту в Новому Році, готуванням щедрої куті. Щедрують теж театралізованими групами: «Меланка» і «Василь» та «Ряжені».
Свято Маланки
Свято Маланки відоме на Монастирищині, воно досі збережене на придністровській частині Тернопільщини. Обряд «Маланки» бере свій початок із дохристиянських часів.
Новий рік — Василя
Водохреща. Йордан
Водохреща (водосвяття) — третє свято різдвяного циклу. Свято пов'язане з культом води та поклоніння Дані[], про що свідчить його народна назва Йордан, або Ярдань — «осонцення води». Із утвердженням християнства воно набуло нового змісту і за співзвучністю назви почало асоціюватись із хрещенням Ісуса Христа у річці Йордан.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Різдво в Україні |
Примітки
- (6 січня 2007). At Armenian Churches, a Distinct Observance Today. The New York Times. оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
- Agadjanian, Alexander (2016). Armenian Christianity Today: Identity Politics and Popular Practice. Routledge. с. 113. ISBN .
The Armenian Apostolic Church follows the oldest Jerusalem version of Canons of Calendar, based on the Julian Calendar, and therefore celebrates Christmas and Theophany on the same day, January 6
- Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 31 липня 2023.
- ПЦУ дозволила різдвяні богослужіння 25 грудня. Українська правда (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- Меланка — 1 січня, Водохреще — 6-го. Церкви України готуються до відходу від юліанського календаря. hromadske.ua (укр.). 10 грудня 2022. Процитовано 10 грудня 2022.
- З часом ця дата продовжує зміщуватися вперед, так що з 2101 року Різдво за новим стилем потраплятиме на 8 січня і т. д. (Calendar Converter)
- Байцар Андрій. 7 січня — Різдво Христове за Григоріанським (цивільним) календарем([1] [ 9 січня 2015 у Wayback Machine.])
- Епіфаній назвав умову перенесення святкування Різдва на 25 грудня. РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 грудня 2020.
- Різдво 25 грудня або 7 січня: чому святкують в різні дати (24tv.ua)
- Кралюк, Петро (2 січня 2023). «Є сподівання, що ПЦУ і УГКЦ перейдуть на святкування Різдва 25 грудня» – професор Петро Кралюк. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 березня 2023.
- ПЦУ дозволила різдвяні богослужіння 25 грудня. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 25 жовтня 2022.
- Постанова Священного Синоду про порядок надання благословення парафіям та монастирям на використання новоюліанського календаря. OCU (укр.). 2 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
- Історичне рішення: УГКЦ в Україні переходить на новий календар. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 6 лютого 2023.
- Українська греко-католицька церква переходить на новий календар: подробиці історичного рішення. ТСН.ua (укр.). 6 лютого 2023. Процитовано 6 лютого 2023.
- Постанови Архієрейського Собору від 24 травня 2023 р. (укр.). Православна церква України. 24.05.2023. Процитовано 24 травня 2023.
- Зеленський запропонував змінити дату святкування Різдва та ще двох свят. Українська правда (укр.). Процитовано 29 червня 2023.
- Свобода, Радіо (28 червня 2023). Зеленський пропонує святкувати Різдво 25 грудня, а не 7 січня – законопроєкт. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 29 червня 2023.
- Зеленський зареєстрував у Раді законопроєкт про зміну дати святкування Різдва. www.ukrinform.ua (укр.). 28 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
- ВР змінила дати свят: коли тепер святкуватиметься Різдво. УНІАН (укр.). 14 липня 2023. Процитовано 14 липня 2023.
- Святвечір, колядки та вертеп. Традиції святкування Різдва в Україні. life.nv.ua (укр.). Процитовано 2 лютого 2022.
- Килимник, С. (1994). Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. Київ: Обереги. с. 11—38.
- Новий рік-2024: у яких обласних центрах вирішили встановлювати ялинку. Слово і Діло (укр.). 14 грудня 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
- У Києві на Софійській площі засяяла головна ялинка країни. ФОТО. Українська правда _Життя. Процитовано 13 грудня 2023.
- У Львові засвітили подаровану благодійниками головну ялинку міста. www.ukrinform.ua (укр.). 5 грудня 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
- Петро Зборовський Різдвяний цикл свят // Народознавчі зошити Науковий журнал. — 2008, ч.1-2
- Єфремов Є. В. Зимові пісні. Колядки і щедрівки // Історія української музики: У 7 т. Т. 1. Кн. 1: Від найдавніших часів до XVIII століття. Народна музика / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, редкол.: Г. А. Скрипник (голова) та ін. — К., 2016. — С. 41—42.
- Навіщо українці колядують і як правильно це робити. BBC News Україна (укр.). Процитовано 13 січня 2022.
- Смоляк П. О. Роль зимових календарних обрядів в українському театральному мистецтві // Вісник Запорізького національного університету Збірник наукових праць. — № 1, 2010
- Безущак С. Різдвяні свята на Тернопільщині: традиції та інновації // Українознавство: Науковий громадсько-політичний культурно-мистецький релігійно-філософський педагогічний журнал.. — 2010. — № 3 (с.168)
- Паскевич, Анна (9 січня 2021). Степанів день 2021: традиції, прикмети і молитва в свято. https://news.obozrevatel.com (укр.). Процитовано 22 грудня 2022.
Посилання
- Різдвяна зірка. Збірка різдвяних віршів і оповідань. — Вінніпег: Дорога Правди, 1956. — 173 с. — (ч. 6)
- «Святий Вечір»: традиції відзначення Різдва Христового на Заході та Сході України
- 6 січня — Святий вечір (Надвечір'я Різдва Христового)
- назва посилання
- Традиції, звичаї, обряди, вірування, свята стародавніх українців, українська міфологія, культура, цікаві факти, прикмети та повір'я. Свята. Свят-вечір
- Дідух
- Колядки
- Як святкували Різдво в Києві
- Ольга Харчишин. Коляди — спільна спадщина українців та поляків
- Різдво Христове (7 січня) — замальовка Олександр Токаря
- Святкування Різдва на Сокальщині — звичаї та традиції у XIX столітті — з книжки «Сокальський повіт — географічні, етнографічні, історичні та економічні особливості», Міхал Броніслав Сокальський, 1899 рік
Джерела
- Від Пилипівки до Говіння. Звичаї, колядки, щедрівки зимового циклу, які записав упродовж 1975—2003 років Микола Савчук у селі Великому Ключеві Коломийського району Івано-Франківської області. — Коломия: Вік, 2003. — 112 с.: іл. — (Золота стежка). —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rizdvo Hristo ve v Ukrayi ni derzhavne svyato Ukrayini yake oficijno vidznachayetsya shoroku 25 grudnya Period svyatok z yihnoyu tradicijnoyu obryadovistyu uvibrav u sebe najtipovishi vidi narodno dramatichnoyi tvorchosti ukrayinciv Rizdvo v UkrayiniRizdvo v UkrayiniDvanadcyat strav Yakiva GnizdovskogoOficijna nazva Rizdvo HristoveInshi nazvi Rizdvo GospodnyeKim svyatkuyetsya UkrayinaTip hristiyanskeZnachennya Vshanuvannya pam yati narodzhennya IsusaData 25 grudnya za grigorianskim i novoyulianskim kalendaryami Pravoslavna cerkva Ukrayini Ukrayinska greko katolicka cerkva Rimo katolicka cerkva bilshist protestanskih cerkov stavropigiya Vselenskogo patriarhatu v Kiyevi j rumunski parafiyi Moskovskogo patriarhatu6 sichnya za grigorianskim kalendarem Ukrayinska yeparhiya VAC i Lvivska virmensko katolicka arhiyeparhiya25 grudnya 7 sichnya za yulianskim kalendarem Moskovskij patriarhat v Ukrayini chastina protestanskih cerkov j deyaki parafiyi Pravoslavnoyi cerkvi UkrayiniSvyatkuvannya Vruchennya podarunkiv simejni ta inshi svitski vechirki simvolichne oformlennya benketuvannya tosho Tradiciyi Liturgiya Rizdvo v Ukrayini u VikishovishiDati svyatkuvannyaDokladnishe Rizdvyani superechki Ukrayina ta Reforma cerkovnogo kalendarya v Ukrayini Ukrayinska rizdvyana marka Do 2022 roku bilshist ukrayinciv Rizdvo Hristove vidznachali 7 sichnya a same pravoslavni greko katoliki ta deyaki inshi hristiyani shidnogo obryadu za zastarilim yulianskim kalendarem a 25 grudnya spovidniki zahidnogo obryadu rimo katoliki ta protestantskih cerkov za grigorianskim kalendarem i shidnogo obryadu deyaki pravoslavni parafiyi za novoyulianskim kalendarem Z pochatkom rosijsko ukrayinskoyi vijni ta pislya togo koli 2017 roku Rizdvo Hristove 25 grudnya za grigorianskim kalendarem stalo derzhavnim vihidnim v Ukrayini pitannya shodo perenesennya svyatkuvannya na 25 grudnya za novoyulianskim i grigorianskim kalendaryammi aktivizuyetsya shoroku z nablizhennyam Rizdva Pitannya kalendarnoyi reformi gostro postalo pislya pochatku povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayini v 2022 roci Svyatkuvannya Rizdva 7 sichnya sho vidpovidaye 25 grudnya za starim yulianskim kalendarem harakterne dlya XX ta XXI st U XIX st cej den pripadav na 6 sichnya a u XXII st pripadatime na 8 sichnya yaksho do cogo chasu ne bude vneseno zmin u kalendar Z pochatkom rosijsko ukrayinskoyi vijni u 2014 roci ta pislya togo koli 2017 roku Rizdvo Hristove 25 grudnya za grigorianskim kalendarem stalo derzhavnim vihidnim v Ukrayini pitannya shodo perenesennya svyatkuvannya na 25 grudnya neodnorazovo pidnimayetsya shoroku abi vsi hristiyani Ukrayini svyatkuvali Rizdvo v odin den razom z bilshistyu hristiyan svitu Predstoyatel PCU mitropolit Epifanij v grudni 2020 roku povidomiv sho taka zmina dati v Ukrayini mozhliva pislya togo koli do takogo rishennya bude gotova yak cerkva Bulo zaznacheno sho perenesennya Rizdva Gospodnogo potyagne za soboyu zminu dat usih neruhomih svyat na 13 dniv nazad Predstoyatel UGKC patriarh Svyatoslav u grudni 2020 roku zayaviv sho greko katolicka cerkva virishuvatime ce pitannya razom iz nashimi pravoslavnimi bratami Blizko sotni parafij rumunskoyi nacionalnoyi menshini v Ukrayini yaki ye chastinoyu Moskovskogo patriarhatu zavzhdi vidznachali Rizdvo Hristove 25 grudnya za novoyulianskim kalendarem yak i Rumunska pravoslavna cerkva 18 zhovtnya 2022 roku Pravoslavna cerkva Ukrayini dozvolila svyatkuvati Rizdvo 25 grudnya za novoyulianskim kalendarem Rishennya bulo uhvalene na zasidanni Svyashennogo Sinodu 2 lyutogo 2023 roku Svyashennij Sinod PCU dozvoliv povne vikoristannya novoyulianskogo kalendarya 1 2 lyutogo 2023 roku u Lvovi Bryuhovichah Arhiyerejskij Sinod UGKC virishiv sho z 1 veresnya 2023 roku Ukrayinska greko katolicka cerkva v Ukrayini perehodit na novij stil novoyulianskij kalendar pochinayuchi z 2023 roku svyatkuvannya Rizdva Hristovogo 25 grudnya 24 travnya 2023 roku na Arhiyerejskomu Sobori sho prohodiv u Kiyevo Pecherskij lavri bulo prijnyato postanovu zgidno z yakoyu z 1 veresnya 2023 roku Pravoslavna cerkva Ukrayini perehodit na novoyulianskij kalendar krim pashalnih svyat 28 chervnya 2023 roku prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij vnis do Verhovnoyi Radi Ukrayini zakonoproyekt yakij skasovuye svyato Rizdva Hristovogo 7 sichnya a 14 lipnya Verhovna Rada Ukrayini uhvalila jogo Perebig svyatkuvannyaPidgotovka Dokladnishe Tradicijno Rizdvu v Ukrayini pereduye 40 adennij pist vid 15 listopada po 25 grudnya Oskilki ostannij den pered postom pripadaye na den pam yati svyatogo apostola Pilipa to pist nazivayetsya Pilipivkoyu Meta postu fizichno j duhovno ochistilisya shlyahom pokayannya molitvi i utrimannya vid grihovnih nadmirnostej Za narodnimi ukrayinskimi tradiciyami do pereddnya Rizdva nalezhalo pribrati v hati onoviti gospodarski znaryaddya zapastisya vsim neobhidnim dlya togo shob perezhiti zimu drovami polotnom boroshnom medom tosho Hristiyanstvo naklalo tradiciyu prikrashannya do Rizdva ikon novimi chi chistimi rushnikami zillyam Tradicijno na Den svyatogo Mikolaya v Ukrayini 5 6 grudnya vidkrivayut golovnu yalinku Ukrayini ta inshi rizdvyani yalinki Svyatij vechir i Kolyada Dokladnishe Svyatij Vechir ta Kolyada Kutya Vechir 24 grudnya nazivayetsya Svyatim Vechorom abo Svyatvechorom Nich z 24 grudnya na 25 grudnya Kolyadoyu Svyata vecherya centralna tradiciya Svyatogo vechora Na vecheryu gotuyetsya 12 pisnih strav u deyakih miscevostyah Ukrayini 17 za kilkistyu misyaciv Golovna z pomizh nih ce bagata kutya vidvarena pshenicya chi yachmin iz medom ta inshimi roslinnimi skladnikami Bagata kutya pervisno mala magichne znachennya zasvidchiti bagatstvo gospodarstva ta sluguvati simvolichnoyu zhertvoyu bogovi Velesu shob toj dav nastupnogo roku shedrij vrozhaj Poryadok podachi 12 i strav riznitsya v riznih regionah Ukrayini ale kutya zavzhdi persha v pereliku Tradicijno vecherya vidbuvalasya zi spilnih misok Dvi miski lishalisya porozhnimi dlya pomerlih i vidsutnih chleniv rodini Svyata vecherya rozpochinayetsya molitvoyu Na stoli zapalyuyut rizdvyanu svichku pam yat pro dushi predkiv Za svyatkovij stil zasidaye vsya sim ya u tomu chisli nemovlyata Svyatkuvannya tradicijno mogli suprovodzhuvati magichni diyi yazichnickogo pohodzhennya priznachennyam yakih bulo zaluchiti dobrobut u hatu zavaditi negarazdam u nastupnomu roci ta peredbachiti yakoyu bude v nomu dolya riznih chleniv rodini Vidomij zvichaj u peredden Rizdva zaproshuvati na vecheryu samotnih bezdomnih lyudej Po vecheri rozpochinayetsya kolyaduvannya velichalno pozdorovchi pisni z pobazhannyam dobrobutu gospodaryam i povidomlennyam pro narodzhennya Hrista Kolyada pervisno bulo yazichnickim slov yanskim svyatom na chest pochatku novogo roku Vvazhalosya sho ciyeyi nochi duhi predkiv rodu didi vidviduyut svoyih zhivih rodichiv Z obrazom didiv pov yazanij takij rizdvyanij atribut yak diduh obzhinkovij snip yakij urochisto vnosivsya do hati pered vechereyu Kolyaduvannya zazvichaj vikonuvalosya hlopchikami ta cholovikami oskilki voni simvolizuvali didiv obraz yakih ce stari sivi choloviki V novishih tradiciyah divchata j zhinki takozh dopuskayutsya do kolyaduvannya Diduh u Lvovi Rizdvo Hristove Pokloninnya pastuhiv zi svyatkovogo ryadu ikonostasu Druga polovina XVII stolittya Lvivska oblast Chleni rodini sho jshli na nichnu cerkovnu sluzhbu zranku na Rizdvo vitali tih yaki lishilisya vdoma za chim sliduvala spilna molitva ta snidanok Vranci 25 grudnya diye osoblive vitannya Hristos narodivsya na yake vidpovidayut Slavimo jogo U cej den zavedeno hoditi do cerkvi na svyatkovu molitvu a takozh hoditi v gosti do rodichiv Oskilki pist zakinchuyetsya z 25 grudnya dozvolyayetsya yisti m yasni ta inshi sitni stravi Kolyadniki na Rizdvo nosyat z soboyu veliku zirku zakriplenu na palici ta pokritu pozolochenim paperom Vona simvolizuye Vifleyemsku zirku sho vkazala na narodzhennya Isusa Hrista Vidviduyuchi oseli kolyadniki prosyat dozvolu zakolyaduvati a koli gospodari pogodzhuyutsya spivayut kolyadki ta rozigruyut zhartivlivi scenki za yaki gospodari daruyut kolyadnikam solodoshi abo groshi Narodni tradiciyiKolyaduvannya Dokladnishe KolyaduvannyaKolyadniki iz zirkoyu Rizdvyani kolyadnicki vatagi sporyadzhali perevazhno hlopci Voni zazdalegid vibirali vataga sebto kerivnika mihonoshu kozu pastuha z pugoyu tosho Kozu zodyagali u vivernutij vovnoyu nazovni kozhuh prilashtovuvali solom yani rogi hvist i dzvinochok na shiyu v inshih regionah buli svoyi vidminnosti zokrema vatagu suprovodzhuvali cigan likar zhid smert z kosoyu tosho Prote obov yazkovim atributom mala buti ruhoma zirka yaku postijno nosiv vatag Bereza Dlya ditej i doroslih vidomi okremi riznovidi kolyadok Okremo vidilyayutsya divochi kolyadki Na Polissi vidomi kolyaduvannya dlya hudobi volam Zahodyachi na podvir ya kolyadniki prosyat dozvolu zakolyaduvati i koli gospodari pogodzhuyutsya kolyadniki pochinayut vistavu z vinshuvalnih pisen kolyadok ta zhartivlivih scenok U poetichnih tekstah ospivuyutsya gospodar gospodinya ta yihni diti zichitsya yim shastya i zdorov ya a v gospodarstvi shob buli statki i shedrij priplid Na bilshosti teritoriyi Ukrayini suchasne kolyaduvannya trivaye do Vodohresha 6 sichnya Prote na Kiyivshini do seredini minulogo stolittya kolyadniki hodili vid hati do hati azh do svyata Stritennya Gospodnogo 2 lyutogo Dokladnishe Kolyadki Kolyaduvannya ta Vinshuvannya Vertepnij lyalkovij teatr Dokladnishe Vertepnij lyalkovij teatr Zhivij vertep Dokladnishe Zhivij vertep Inshi Rizdvyani misteriyi Vodinnya kozi vidbuvayetsya u shedrij vechir Centralnim momentom cogo ritualnogo dijstva ye tanec Kozi yiyi vmirannya ta voskresinnya sho simvolizuye koloobig prirodi zavmirannya ta vidrodzhennya Dokladnishe Vodinnya kozi Go go go koza ta Svyatkova gra Malanka U cij gri berut uchast bilshe dijovih osib nizh u Kozi hocha dijovi osobi majzhe vsi ti sami sho j u Kozi did u masci zhid koza cigan fershal sama Malanka Pov yazani svyataDokladnishe Svyatki Mariyi Na drugij den Rizdva 26 grudnya svyatkuyut Mariyi Svyatoyi rodini Isusa Mariyi i Josifa po cerkovnomu Sobor Presvyatoyi Bogorodici Obryadodij u ci dni ne vikonuyut lishe spivayut kolyadki pokazuyut vertep hodyat vitati imeninnikiv Mariyu Stefana Na tretij den Rizdva 27 grudnya svyatkuyut Stefana pershogo hristiyanskogo pershomuchenika Svyatij Stefan u narodi shanuvavsya yak pokrovitel domashnoyi hudobi osoblivo konej Cogo dnya gospodari vinajmali pastuhiv na nastupnij sezon Dlya cogo vlashtovuvali spilnu trapezu Konej na Stefana poyili j goduvali z sribnogo posudu Dokladnishe Den svyatogo Stefana Shedrij vechir Shedrij vechir druge svyato rizdvyanogo ciklu cherez tizhden 31 grudnya pislya Kolyadi Shedrij vechir den hristiyanskoyi svyatoyi prepodobnoyi Melaniyi Cej den she nazivali Melanki Za tradiciyeyu svyatkuvannya suprovodzhuvalosya obhodom hat iz pobazhannyam lyudyam shastya zdorov ya i dobrobutu v Novomu Roci gotuvannyam shedroyi kuti Shedruyut tezh teatralizovanimi grupami Melanka i Vasil ta Ryazheni Dokladnishe Shedruvannya ta Shedrivki Svyato Malanki Svyato Malanki vidome na Monastirishini vono dosi zberezhene na pridnistrovskij chastini Ternopilshini Obryad Malanki bere svij pochatok iz dohristiyanskih chasiv Novij rik Vasilya Dokladnishe Novij rik v Ukrayini Vasilij Velikij ta Posivannya Vodohresha Jordan Vodohresha vodosvyattya tretye svyato rizdvyanogo ciklu Svyato pov yazane z kultom vodi ta pokloninnya Dani dzherelo pro sho svidchit jogo narodna nazva Jordan abo Yardan osoncennya vodi Iz utverdzhennyam hristiyanstva vono nabulo novogo zmistu i za spivzvuchnistyu nazvi pochalo asociyuvatis iz hreshennyam Isusa Hrista u richci Jordan Dokladnishe Vodohreshenskij vechir ta VodohreshaDiv takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Rizdvo v Ukrayini Vertep Den Svyatogo Mikolaya v Ukrayini Diduh Rizdvyana zirka Zvizda Rizdvyani prikrasi ukrayinciv Spisok ukrayinskih kolyadok i shedrivok Rizdvyanki Kutya Kolyadki ShopkaPrimitki 6 sichnya 2007 At Armenian Churches a Distinct Observance Today The New York Times originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 12 chervnya 2018 Agadjanian Alexander 2016 Armenian Christianity Today Identity Politics and Popular Practice Routledge s 113 ISBN 9781317178576 The Armenian Apostolic Church follows the oldest Jerusalem version of Canons of Calendar based on the Julian Calendar and therefore celebrates Christmas and Theophany on the same day January 6 Pro vnesennya zmin do statti 73 Kodeksu zakoniv pro pracyu Ukrayini Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 31 lipnya 2023 PCU dozvolila rizdvyani bogosluzhinnya 25 grudnya Ukrayinska pravda ukr Procitovano 18 zhovtnya 2022 Melanka 1 sichnya Vodohreshe 6 go Cerkvi Ukrayini gotuyutsya do vidhodu vid yulianskogo kalendarya hromadske ua ukr 10 grudnya 2022 Procitovano 10 grudnya 2022 Z chasom cya data prodovzhuye zmishuvatisya vpered tak sho z 2101 roku Rizdvo za novim stilem potraplyatime na 8 sichnya i t d Calendar Converter Bajcar Andrij 7 sichnya Rizdvo Hristove za Grigorianskim civilnim kalendarem 1 9 sichnya 2015 u Wayback Machine Epifanij nazvav umovu perenesennya svyatkuvannya Rizdva na 25 grudnya RBK Ukraina ros Procitovano 19 grudnya 2020 Rizdvo 25 grudnya abo 7 sichnya chomu svyatkuyut v rizni dati 24tv ua Kralyuk Petro 2 sichnya 2023 Ye spodivannya sho PCU i UGKC perejdut na svyatkuvannya Rizdva 25 grudnya profesor Petro Kralyuk Radio Svoboda ukr Procitovano 27 bereznya 2023 PCU dozvolila rizdvyani bogosluzhinnya 25 grudnya www ukrinform ua ukr Procitovano 25 zhovtnya 2022 Postanova Svyashennogo Sinodu pro poryadok nadannya blagoslovennya parafiyam ta monastiryam na vikoristannya novoyulianskogo kalendarya OCU ukr 2 lyutogo 2023 Procitovano 4 lyutogo 2023 Istorichne rishennya UGKC v Ukrayini perehodit na novij kalendar Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva ukr Procitovano 6 lyutogo 2023 Ukrayinska greko katolicka cerkva perehodit na novij kalendar podrobici istorichnogo rishennya TSN ua ukr 6 lyutogo 2023 Procitovano 6 lyutogo 2023 Postanovi Arhiyerejskogo Soboru vid 24 travnya 2023 r ukr Pravoslavna cerkva Ukrayini 24 05 2023 Procitovano 24 travnya 2023 Zelenskij zaproponuvav zminiti datu svyatkuvannya Rizdva ta she dvoh svyat Ukrayinska pravda ukr Procitovano 29 chervnya 2023 Svoboda Radio 28 chervnya 2023 Zelenskij proponuye svyatkuvati Rizdvo 25 grudnya a ne 7 sichnya zakonoproyekt Radio Svoboda ukr Procitovano 29 chervnya 2023 Zelenskij zareyestruvav u Radi zakonoproyekt pro zminu dati svyatkuvannya Rizdva www ukrinform ua ukr 28 chervnya 2023 Procitovano 29 chervnya 2023 VR zminila dati svyat koli teper svyatkuvatimetsya Rizdvo UNIAN ukr 14 lipnya 2023 Procitovano 14 lipnya 2023 Svyatvechir kolyadki ta vertep Tradiciyi svyatkuvannya Rizdva v Ukrayini life nv ua ukr Procitovano 2 lyutogo 2022 Kilimnik S 1994 Ukrayinskij rik u narodnih zvichayah v istorichnomu osvitlenni U 2 kn Kn 1 Kiyiv Oberegi s 11 38 Novij rik 2024 u yakih oblasnih centrah virishili vstanovlyuvati yalinku Slovo i Dilo ukr 14 grudnya 2023 Procitovano 13 grudnya 2023 U Kiyevi na Sofijskij ploshi zasyayala golovna yalinka krayini FOTO Ukrayinska pravda Zhittya Procitovano 13 grudnya 2023 U Lvovi zasvitili podarovanu blagodijnikami golovnu yalinku mista www ukrinform ua ukr 5 grudnya 2023 Procitovano 13 grudnya 2023 Petro Zborovskij Rizdvyanij cikl svyat Narodoznavchi zoshiti Naukovij zhurnal 2008 ch 1 2 Yefremov Ye V Zimovi pisni Kolyadki i shedrivki Istoriya ukrayinskoyi muziki U 7 t T 1 Kn 1 Vid najdavnishih chasiv do XVIII stolittya Narodna muzika NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo redkol G A Skripnik golova ta in K 2016 S 41 42 Navisho ukrayinci kolyaduyut i yak pravilno ce robiti BBC News Ukrayina ukr Procitovano 13 sichnya 2022 Smolyak P O Rol zimovih kalendarnih obryadiv v ukrayinskomu teatralnomu mistectvi Visnik Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Zbirnik naukovih prac 1 2010 Bezushak S Rizdvyani svyata na Ternopilshini tradiciyi ta innovaciyi Ukrayinoznavstvo Naukovij gromadsko politichnij kulturno misteckij religijno filosofskij pedagogichnij zhurnal 2010 3 s 168 Paskevich Anna 9 sichnya 2021 Stepaniv den 2021 tradiciyi prikmeti i molitva v svyato https news obozrevatel com ukr Procitovano 22 grudnya 2022 PosilannyaRizdvyana zirka Zbirka rizdvyanih virshiv i opovidan Vinnipeg Doroga Pravdi 1956 173 s ch 6 Svyatij Vechir tradiciyi vidznachennya Rizdva Hristovogo na Zahodi ta Shodi Ukrayini 6 sichnya Svyatij vechir Nadvechir ya Rizdva Hristovogo nazva posilannya Tradiciyi zvichayi obryadi viruvannya svyata starodavnih ukrayinciv ukrayinska mifologiya kultura cikavi fakti prikmeti ta povir ya Svyata Svyat vechir Diduh Kolyadki Yak svyatkuvali Rizdvo v Kiyevi Olga Harchishin Kolyadi spilna spadshina ukrayinciv ta polyakiv Rizdvo Hristove 7 sichnya zamalovka Oleksandr Tokarya Svyatkuvannya Rizdva na Sokalshini zvichayi ta tradiciyi u XIX stolitti z knizhki Sokalskij povit geografichni etnografichni istorichni ta ekonomichni osoblivosti Mihal Bronislav Sokalskij 1899 rikDzherelaVid Pilipivki do Govinnya Zvichayi kolyadki shedrivki zimovogo ciklu yaki zapisav uprodovzh 1975 2003 rokiv Mikola Savchuk u seli Velikomu Klyuchevi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Kolomiya Vik 2003 112 s il Zolota stezhka ISBN 966 550 183 6