Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Діди́, дзя́ди, дяди́, дєди́ (біл. Дзяды, пол. Dziady, лит. Ilgės) — давній балто-слов'янський народний поминальний обряд, ритуальна вечеря в пам'ять про померлих предків. Дідами/дзядами називали як день, коли відбувався обряд, так і душі небіжчиків, яких ушановували. У найархаїчнішій формі обряд зберігся у литовській, білоруській та українській культурах.
Образ і функції
Діди — це духи померлих предків, незалежно від статі, які забезпечують хороший врожай, якщо вшанувати їх жертвою. Діди міцно асоціюються з полем. Щонайменше раз на рік діди ненадовго повертаються до світу живих — найчастіше в новорічну ніч, коли кінець старого сонячного року стикається з початком наступного. Ввійти до будинку вони можуть після запрошення. Ознаками їхньої присутності вважаються різні випадкові звуки, що лунають навколо. Згідно з повір'ям, побачити дідів можна тоді, якщо після вечері сісти на підлогу, не спати й не говорити.
Обрядовість
В українців свято Дідів справлялося тричі, а в білорусів чотири рази на рік. Виділяються осінні Діди (також Дмитрівські, через три тижні після Покрови, наприкінці жовтня), перед Масницею, весняні (Радуницькі, Великодні, після Великодня перед Вознесінням) і зимові (перед Різдвом). Частина поминань предків у ці дні відбувається вдома, частина на могилах. Поминання померлих також відбувається на 3-й, 6-й, 9-й, 20-й, 40-й день після їхньої смерті, а ще через шість тижнів, пів року та через рік. Повсякденним вшануванням дідів було використання знарядь, які дісталися від попередніх поколінь, лагодження зведених ними споруд.
Уявлення про дідів на території України найвиразніше збереглися в різдвяній обрядовості Свят-вечора, де в дідів переодягаються . На південному заході України дідів переважно зображають, вимазуючи обличчя сажею. На північному заході їхнім атрибутом навпаки є білий колір і колядники відповідно вимазують обличчя борошном або одягають маску з білої шкіри чи паперу.
Дідами також називалися жебраки, що сприймалися як постаті-посередники між світом живих і мертвих. Тому їх просили помолитися за душі померлих предків, натомість даючи жебракам їжу (іноді спеціальний обрядовий хліб) або гроші. Роздавання їжі жебракам, що практикується в рамках поминального обряду, іноді трактується як форма годування душ предків. Це підтверджується тим, що в деяких регіонах їм дарували улюблені страви покійного.
У різдвяній обрядовості вмістилищем для духа предка також слугує сніп, якого ставлять на покуті — дідух (старух, татух — буквально «дуже старий дід» або «батько для багатьох») іноді просто «дід». Жертвою дідам традиційно слугує поминальна трапеза, частина якої відкладається в окремий посуд. При цьому дідів належить запрошувати до хати шляхом прочинення дверей та вікон. На Буковині «діда» спалювали, сподіваючись на хороший врожай.
З закликанням дідів пов'язана гра «Куци-баба», що виконувалася перед Колядою, але потім втратила прив'язку до свята. В цій грі одна людина постає «бабою» і їй зав'язують очі. Кого вона спіймає після отримання стусана, стає «бабою». При цьому в «баби» декілька разів запитують чи дасть вона різну їжу (кашу, порося), а вона відмовляє. Потім їй самій пропонують «борошенця на галушки» і насипають в долоні піску чи сміття.
У білорусів трапеза на честь дідів мала винятково поминальний характер і кожен з річних етапів називався відповідно «снєданнє», «абед», «палудзінь» і «вячєра па радзіцєлях». При цьому дідів потрібно запрошувати словами, а потім випроваджувати. Ймовірно, що первісно вшанування дідів відбувалося біля могил. На території Білорусі до XIX ст. також існував поминальний обряд під назвою «баби».
У литовців вшанування предків відбувалося 2 листопада на свято Ільгес. Частиною справляння обряду була родинна трапеза, в якій обов'язково мусило бути м'ясо. Господар запалював свічку, що тричі передавалася навколо столу. Також на свято відвідували могили. Наступного ранку хліб, калачі, м'ясо та інші продукти клали до кошика, який давали біднякам або жебракам біля церкви, а ті повинні були помолитися за померлих. Відвідуючи могили померлих, клали на них їжу та напої. Цей звичай зберігався в північно-східній частині Литви, на етнічних литовських землях у Латвії та Білорусі до кінця ХІХ ст.
У латвійському сонячному календарі вшанування предків припадало на листопад-грудень. В латвійців свято та душі померлих називаються «велі». В день свята заборонялося фізично працювати й торгувати. Господар «забирав» душі предків із кладовища додому на возі, щоб «нагодувати» на родинній трапезі. Іноді страви для предків лишали біля дерев, особливо дубів. Серед страв обов'язково повинно було бути м'ясо. Вважалося, що якщо велі задоволені, то віз поїде назад на кладовище легко; якщо ж їх вшанували неналежно, віз не зрушить з місця. Подекуди наприкінці святкування запрошені душі випроваджували, плескаючи в долоні та стукаючи дровами.
На територіях Російської імперії церква не засуджувала такі поминання, тоді як у Герцогстві Курляндії і Семигалії їх сприймали як язичницький обряд.
У мистецтві
- «Дзяди» — поетична драма польського поета Адама Міцкевича.
Див. також
Примітки
- Материалы для изучения быта и языка русского населения северо-западного края. Собранные и приведенные в порядок П. В. Шейном. Том I, часть II (бытовая и семейная жизнь белорусса в обрядах и песнях). Отдел второй — обряды погребальные.. [[Сборник отделения русского языка и словесности]][[:ru:Сборник отделения русского языка и словесности|[ru]]]. Т. 51. Императорская академия наук. 1890. с. 593—637.
{{}}:|first=з пропущеним|last=(); Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - Ilgės. Visuotinė lietuvių enciklopedija. Nuoroda tikrinta 2022-04-18.
- Ilgės. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1978. T. IV: Gariga-Jančas, 408 psl.
- Віктор Давидюк (2005). Первісна міфологія українського фольклору. Луцьк: Волинська обласна друкарня. с. 211—216.
- Єфремов Є. В. Зимові пісні. Колядки і щедрівки // Історія української музики: У 7 т. Т. 1. Кн. 1: Від найдавніших часів до XVIII століття. Народна музика / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, редкол.: Г. А. Скрипник (голова) та ін. — К., 2016. — С. 41—42.
- Александр Гейштор (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 252.
- Piotr Grochowski (2009). Dziady: rzecz o wędrownych żebrakach i ich pieśniach. Paralele: folklor, literatura, kultura. Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika. с. 34—37. ISBN .
- Adam Fischer (1923). Święto umarłych. Lwów: Muzeum im. Dzieduszyckich. с. 22.
- Александра Гурко; Игорь Чаквин; Галина Касперович (15 травня 2022). Этнокультурные процессы Восточного Полесья в прошлом и настоящем (рос.). Litres. с. 341. ISBN .
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. 1: А — Беліца. Минск: БелЭн. 1993. с. 265. ISBN .
- Ilgės. www.vle.lt (лит.). Процитовано 21 листопада 2023.
- J. Kudirka. Vėlinės. Vilnius: Mokslas, 1991. 23–27 psl.
- Kā senāk Zemlikās urgučus dzina jeb Veļu laikā darāmi darbi. Apollo.lv. 30.10.2016. Процитовано 21.11.2023.
- Veļu laika paražas. TVNET. 06.11.2007. Процитовано 21.11.2023.
Література
- Виноградова Л. Н., Толстая С. М. Деды // [ru]: Этнолингвистический словарь. [ru] / Отв. ред. [ru] Под общей ред. Н. И. Толстого. — М. : [ru], 1999. — Т. 2. — С. 45. — . (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Діди (предки)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Did znachennya ta Dzyadi poema Didi dzya di dyadi dyedi bil Dzyady pol Dziady lit Ilges davnij balto slov yanskij narodnij pominalnij obryad ritualna vecherya v pam yat pro pomerlih predkiv Didami dzyadami nazivali yak den koli vidbuvavsya obryad tak i dushi nebizhchikiv yakih ushanovuvali U najarhayichnishij formi obryad zberigsya u litovskij biloruskij ta ukrayinskij kulturah Didi na pominalnij vecheri Malyunok 1904 r Obraz i funkciyiDidi ce duhi pomerlih predkiv nezalezhno vid stati yaki zabezpechuyut horoshij vrozhaj yaksho vshanuvati yih zhertvoyu Didi micno asociyuyutsya z polem Shonajmenshe raz na rik didi nenadovgo povertayutsya do svitu zhivih najchastishe v novorichnu nich koli kinec starogo sonyachnogo roku stikayetsya z pochatkom nastupnogo Vvijti do budinku voni mozhut pislya zaproshennya Oznakami yihnoyi prisutnosti vvazhayutsya rizni vipadkovi zvuki sho lunayut navkolo Zgidno z povir yam pobachiti didiv mozhna todi yaksho pislya vecheri sisti na pidlogu ne spati j ne govoriti ObryadovistV ukrayinciv svyato Didiv spravlyalosya trichi a v bilorusiv chotiri razi na rik Vidilyayutsya osinni Didi takozh Dmitrivski cherez tri tizhni pislya Pokrovi naprikinci zhovtnya pered Masniceyu vesnyani Radunicki Velikodni pislya Velikodnya pered Voznesinnyam i zimovi pered Rizdvom Chastina pominan predkiv u ci dni vidbuvayetsya vdoma chastina na mogilah Pominannya pomerlih takozh vidbuvayetsya na 3 j 6 j 9 j 20 j 40 j den pislya yihnoyi smerti a she cherez shist tizhniv piv roku ta cherez rik Povsyakdennim vshanuvannyam didiv bulo vikoristannya znaryad yaki distalisya vid poperednih pokolin lagodzhennya zvedenih nimi sporud Uyavlennya pro didiv na teritoriyi Ukrayini najviraznishe zbereglisya v rizdvyanij obryadovosti Svyat vechora de v didiv pereodyagayutsya Na pivdennomu zahodi Ukrayini didiv perevazhno zobrazhayut vimazuyuchi oblichchya sazheyu Na pivnichnomu zahodi yihnim atributom navpaki ye bilij kolir i kolyadniki vidpovidno vimazuyut oblichchya boroshnom abo odyagayut masku z biloyi shkiri chi paperu Didami takozh nazivalisya zhebraki sho sprijmalisya yak postati poseredniki mizh svitom zhivih i mertvih Tomu yih prosili pomolitisya za dushi pomerlih predkiv natomist dayuchi zhebrakam yizhu inodi specialnij obryadovij hlib abo groshi Rozdavannya yizhi zhebrakam sho praktikuyetsya v ramkah pominalnogo obryadu inodi traktuyetsya yak forma goduvannya dush predkiv Ce pidtverdzhuyetsya tim sho v deyakih regionah yim daruvali ulyubleni stravi pokijnogo U rizdvyanij obryadovosti vmistilishem dlya duha predka takozh sluguye snip yakogo stavlyat na pokuti diduh staruh tatuh bukvalno duzhe starij did abo batko dlya bagatoh inodi prosto did Zhertvoyu didam tradicijno sluguye pominalna trapeza chastina yakoyi vidkladayetsya v okremij posud Pri comu didiv nalezhit zaproshuvati do hati shlyahom prochinennya dverej ta vikon Na Bukovini dida spalyuvali spodivayuchis na horoshij vrozhaj Z zaklikannyam didiv pov yazana gra Kuci baba sho vikonuvalasya pered Kolyadoyu ale potim vtratila priv yazku do svyata V cij gri odna lyudina postaye baboyu i yij zav yazuyut ochi Kogo vona spijmaye pislya otrimannya stusana staye baboyu Pri comu v babi dekilka raziv zapituyut chi dast vona riznu yizhu kashu porosya a vona vidmovlyaye Potim yij samij proponuyut boroshencya na galushki i nasipayut v doloni pisku chi smittya U bilorusiv trapeza na chest didiv mala vinyatkovo pominalnij harakter i kozhen z richnih etapiv nazivavsya vidpovidno snyedannye abed paludzin i vyachyera pa radzicyelyah Pri comu didiv potribno zaproshuvati slovami a potim viprovadzhuvati Jmovirno sho pervisno vshanuvannya didiv vidbuvalosya bilya mogil Na teritoriyi Bilorusi do XIX st takozh isnuvav pominalnij obryad pid nazvoyu babi U litovciv vshanuvannya predkiv vidbuvalosya 2 listopada na svyato Ilges Chastinoyu spravlyannya obryadu bula rodinna trapeza v yakij obov yazkovo musilo buti m yaso Gospodar zapalyuvav svichku sho trichi peredavalasya navkolo stolu Takozh na svyato vidviduvali mogili Nastupnogo ranku hlib kalachi m yaso ta inshi produkti klali do koshika yakij davali bidnyakam abo zhebrakam bilya cerkvi a ti povinni buli pomolitisya za pomerlih Vidviduyuchi mogili pomerlih klali na nih yizhu ta napoyi Cej zvichaj zberigavsya v pivnichno shidnij chastini Litvi na etnichnih litovskih zemlyah u Latviyi ta Bilorusi do kincya HIH st U latvijskomu sonyachnomu kalendari vshanuvannya predkiv pripadalo na listopad gruden V latvijciv svyato ta dushi pomerlih nazivayutsya veli V den svyata zaboronyalosya fizichno pracyuvati j torguvati Gospodar zabirav dushi predkiv iz kladovisha dodomu na vozi shob nagoduvati na rodinnij trapezi Inodi stravi dlya predkiv lishali bilya derev osoblivo dubiv Sered strav obov yazkovo povinno bulo buti m yaso Vvazhalosya sho yaksho veli zadovoleni to viz poyide nazad na kladovishe legko yaksho zh yih vshanuvali nenalezhno viz ne zrushit z miscya Podekudi naprikinci svyatkuvannya zaprosheni dushi viprovadzhuvali pleskayuchi v doloni ta stukayuchi drovami Na teritoriyah Rosijskoyi imperiyi cerkva ne zasudzhuvala taki pominannya todi yak u Gercogstvi Kurlyandiyi i Semigaliyi yih sprijmali yak yazichnickij obryad U mistectviBiloruska moneta Didi Dzyadi poetichna drama polskogo poeta Adama Mickevicha Div takozhKult predkiv Provodi Pominki DiduhPrimitkiMaterialy dlya izucheniya byta i yazyka russkogo naseleniya severo zapadnogo kraya Sobrannye i privedennye v poryadok P V Shejnom Tom I chast II bytovaya i semejnaya zhizn belorussa v obryadah i pesnyah Otdel vtoroj obryady pogrebalnye Sbornik otdeleniya russkogo yazyka i slovesnosti ru Sbornik otdeleniya russkogo yazyka i slovesnosti ru T 51 Imperatorskaya akademiya nauk 1890 s 593 637 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Ilges Visuotine lietuviu enciklopedija Nuoroda tikrinta 2022 04 18 Ilges Lietuviskoji tarybine enciklopedija Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos institutas 1978 T IV Gariga Jancas 408 psl Viktor Davidyuk 2005 Pervisna mifologiya ukrayinskogo folkloru Luck Volinska oblasna drukarnya s 211 216 Yefremov Ye V Zimovi pisni Kolyadki i shedrivki Istoriya ukrayinskoyi muziki U 7 t T 1 Kn 1 Vid najdavnishih chasiv do XVIII stolittya Narodna muzika NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo redkol G A Skripnik golova ta in K 2016 S 41 42 Aleksandr Gejshtor 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 252 Piotr Grochowski 2009 Dziady rzecz o wedrownych zebrakach i ich piesniach Paralele folklor literatura kultura Torun Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikolaja Kopernika s 34 37 ISBN 978 83 231 2383 5 Adam Fischer 1923 Swieto umarlych Lwow Muzeum im Dzieduszyckich s 22 Aleksandra Gurko Igor Chakvin Galina Kasperovich 15 travnya 2022 Etnokulturnye processy Vostochnogo Polesya v proshlom i nastoyashem ros Litres s 341 ISBN 978 5 457 64627 8 Encyklapedyya gistoryi Belarusi 1 A Belica Minsk BelEn 1993 s 265 ISBN 978 5 85700 074 8 Ilges www vle lt lit Procitovano 21 listopada 2023 J Kudirka Velines Vilnius Mokslas 1991 23 27 psl Ka senak Zemlikas urgucus dzina jeb Velu laika darami darbi Apollo lv 30 10 2016 Procitovano 21 11 2023 Velu laika parazas TVNET 06 11 2007 Procitovano 21 11 2023 LiteraturaVinogradova L N Tolstaya S M Dedy ru Etnolingvisticheskij slovar ru Otv red ru Pod obshej red N I Tolstogo M ru 1999 T 2 S 45 ISBN 5 7133 0982 7 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Didi predki