Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коло да стовбур зрубаного спиляного дерева очищений від гілля Слово колода походить від прасл kolda колода чурбак первіс

Колода (дерево)

Колода (дерево)

Коло́да — стовбур зрубаного (спиляного) дерева, очищений від гілля. Слово колода походить від прасл. *kolda («колода», «чурбак», первісно — «щось розщеплене, відтяте»), утвореного від *kolti («колоти», «рубати», «розщеплювати»).

image
Колоди на лісопилці
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колода.

Назви

image
Брусовані колоди
image
Дровітня

У діалектах щодо колоди може вживатися десяток інших позначень: бервено́, дели́на (омофонічне дили́на, диль тлумачиться як «груба дошка»; друге вживається і як збірне), кльоц, ко́вбок, ковба́н, трам, трям. Колоду круглого перерізу (оциліндровану) називають кругляком (заст. вибель, віблєк, вібляк), квадратного (брусовану) — брусом, бруском (у діалектах також відоме слово ру́банка). Короткі обрізки колод зовуть кругляками, оцупками (у просторіччі чурбаки або дубки, діал. кряжі).

image
Плахи

Використовування

Використовується як виробна деревина. З колод будують («рубають») зруби колодяних хат, інших дерев'яних конструкцій. Окрім цілих колод, використовують і матеріал, отриманий внаслідок їх обробки. Зараз це частіше за все продукти розпилювання (пиломатеріали), вироблювані на лісопильних рамах (дошки, бруси, планки, рейки, обаполи), а також фрезеровані матеріали (плінтуси, балясини тощо). У старовину для розпилювання колод вздовж на ручних лісопильнях застосовувалися спеціальні верстати (у деяких місцевостях відомі як «трацькі варстати»), де дерево різали два пилярі, один з яких знаходився зверху, другий знизу. Колоди могли розколювати вздовж на півкруглі в перерізі половинки (у діалектах відомі як плахи, плашки, плениці), що широко використовувалися замість дощок для влаштовування помостів, підлог, полиць. Тонкі дощечки, наколоті з чурбаків (драниці, дранку) використовували як покрівельний матеріал, вузькі скалки (скіпу, лучину) — для освітлення. Видовбані чурбаки (дуплянки, колоди) використовувалися як шпаківні і вулики (останні також називаються бортями).

Приклади використання
  • Гімнастична колода — снаряд для спортивної гімнастики у вигляді колоди довжиною 5 м, товщиною 10 см, встановленої на висоті 1,25 м
  • Бабчар — оцупок колоди, у який вбивають нижньою частиною (бабку для клепання кіс).
  • Бгальня — дві вкопані поруч у землю короткі колоди, між якими гнуть («бгають») санні полози.
  • Дровітня (у діалектах також дривітня, ковбиця) — коротка колода, використовувана для колоття дрів.
  • Кладка, діал. глиця, помо́стина — колода, покладена через струмок, маленьку річку замість містка.
  • Ко́зла, ко́зли, кобили́ця — колода на чотирьох похилих ніжках, що використовується в парі з іншою як підставка для чого-небудь.
  • Колода самовитягування — колода довжиною 3,5—4 м, призначена для витягування застряглої гусеничної техніки
  • Коток — кругла дерев'яна колодка, по якій перекочують важкі предмети
  • Кроква — колода, що слугує складовою дахової обрешітки
  • Паля — колода, вбита вертикально в ґрунт
  • Пеньок стельмаський — коротка колода, вкопана вертикально в землю і споряджена вухом, навколо якої гнули заготовки для колісних ободів.
  • Платва, платовка — покладена по верху стіни колода, на якій встановлювалися нижніми кінцями крокви
  • Плаха — дерев'яна колода, на якій у давні часи відрубували голову засудженому до страти.
  • Сволок — колода квадратного перерізу (брус), яка слугує стельовою балкою в хаті
  • Стовп — колода, встановлена вертикально (зазвичай вкопана в ґрунт)
  • Ця́мрина, зрубина — колода для криничного зрубу (також і сам зруб).
Як паливний матеріал

Для влаштування зимових бівуаків багаття розкладають з товстих колод ((нодья, тайгове)), що можуть підтримувати горіння протягом багатьох годин.

Інше

  • Зруб — будівельна конструкція з колод
  • Пліт — плавзасіб, первісним і поширенішим матеріалом для якого слугують колоди
  • Частокіл — огорожа з вкопаних у землю колод
  • Катамаран — плавзасіб, назва якого перекладається з тамільської мови як «з'єднані колоди»

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колода (дерево)

Примітки

  1. Колода // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  3. Бервено // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Делина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Диль // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Кльоц // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Ковбок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Ковбан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Трям // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Кругляк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Вибель // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Віблєк // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. Брусований // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  14. Рубанка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  15. Оцупок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Чурбак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  17. Дубок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  18. Кряж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  19. Плаха // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  20. Плашка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  21. Плениця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  22. Дуплянка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  23. Бабчар // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  24. Бгальня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  25. Дровітня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  26. Ковбиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  27. Кладка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  28. Глиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  29. Помостина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  30. Козла // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  31. Платва // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  32. Цямрина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  33. Зрубина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kolo da stovbur zrubanogo spilyanogo dereva ochishenij vid gillya Slovo koloda pohodit vid prasl kolda koloda churbak pervisno shos rozsheplene vidtyate utvorenogo vid kolti koloti rubati rozsheplyuvati Kolodi na lisopilciU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Koloda NazviBrusovani kolodiDrovitnya U dialektah shodo kolodi mozhe vzhivatisya desyatok inshih poznachen berveno deli na omofonichne dili na dil tlumachitsya yak gruba doshka druge vzhivayetsya i yak zbirne kloc ko vbok kovba n tram tryam Kolodu kruglogo pererizu ocilindrovanu nazivayut kruglyakom zast vibel viblyek viblyak kvadratnogo brusovanu brusom bruskom u dialektah takozh vidome slovo ru banka Korotki obrizki kolod zovut kruglyakami ocupkami u prostorichchi churbaki abo dubki dial kryazhi PlahiVikoristovuvannyaVikoristovuyetsya yak virobna derevina Z kolod buduyut rubayut zrubi kolodyanih hat inshih derev yanih konstrukcij Okrim cilih kolod vikoristovuyut i material otrimanij vnaslidok yih obrobki Zaraz ce chastishe za vse produkti rozpilyuvannya pilomateriali viroblyuvani na lisopilnih ramah doshki brusi planki rejki obapoli a takozh frezerovani materiali plintusi balyasini tosho U starovinu dlya rozpilyuvannya kolod vzdovzh na ruchnih lisopilnyah zastosovuvalisya specialni verstati u deyakih miscevostyah vidomi yak tracki varstati de derevo rizali dva pilyari odin z yakih znahodivsya zverhu drugij znizu Kolodi mogli rozkolyuvati vzdovzh na pivkrugli v pererizi polovinki u dialektah vidomi yak plahi plashki plenici sho shiroko vikoristovuvalisya zamist doshok dlya vlashtovuvannya pomostiv pidlog polic Tonki doshechki nakoloti z churbakiv dranici dranku vikoristovuvali yak pokrivelnij material vuzki skalki skipu luchinu dlya osvitlennya Vidovbani churbaki duplyanki kolodi vikoristovuvalisya yak shpakivni i vuliki ostanni takozh nazivayutsya bortyami Prikladi vikoristannyaGimnastichna koloda snaryad dlya sportivnoyi gimnastiki u viglyadi kolodi dovzhinoyu 5 m tovshinoyu 10 sm vstanovlenoyi na visoti 1 25 m Babchar ocupok kolodi u yakij vbivayut nizhnoyu chastinoyu babku dlya klepannya kis Bgalnya dvi vkopani poruch u zemlyu korotki kolodi mizh yakimi gnut bgayut sanni polozi Drovitnya u dialektah takozh drivitnya kovbicya korotka koloda vikoristovuvana dlya kolottya driv Kladka dial glicya pomo stina koloda pokladena cherez strumok malenku richku zamist mistka Ko zla ko zli kobili cya koloda na chotiroh pohilih nizhkah sho vikoristovuyetsya v pari z inshoyu yak pidstavka dlya chogo nebud Koloda samovityaguvannya koloda dovzhinoyu 3 5 4 m priznachena dlya vityaguvannya zastryagloyi gusenichnoyi tehniki Kotok krugla derev yana kolodka po yakij perekochuyut vazhki predmeti Krokva koloda sho sluguye skladovoyu dahovoyi obreshitki Palya koloda vbita vertikalno v grunt Penok stelmaskij korotka koloda vkopana vertikalno v zemlyu i sporyadzhena vuhom navkolo yakoyi gnuli zagotovki dlya kolisnih obodiv Platva platovka pokladena po verhu stini koloda na yakij vstanovlyuvalisya nizhnimi kincyami krokvi Plaha derev yana koloda na yakij u davni chasi vidrubuvali golovu zasudzhenomu do strati Svolok koloda kvadratnogo pererizu brus yaka sluguye stelovoyu balkoyu v hati Stovp koloda vstanovlena vertikalno zazvichaj vkopana v grunt Cya mrina zrubina koloda dlya krinichnogo zrubu takozh i sam zrub Yak palivnij material Dlya vlashtuvannya zimovih bivuakiv bagattya rozkladayut z tovstih kolod nodya tajgove sho mozhut pidtrimuvati gorinnya protyagom bagatoh godin InsheZrub budivelna konstrukciya z kolod Plit plavzasib pervisnim i poshirenishim materialom dlya yakogo sluguyut kolodi Chastokil ogorozha z vkopanih u zemlyu kolod Katamaran plavzasib nazva yakogo perekladayetsya z tamilskoyi movi yak z yednani kolodi Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Koloda derevo Pilomateriali Derevnij hlistPrimitkiKoloda Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Berveno Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Delina Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Dil Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kloc Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kovbok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kovban Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Tryam Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kruglyak Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Vibel Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Viblyek Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Brusovanij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Rubanka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ocupok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Churbak Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Dubok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kryazh Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Plaha Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Plashka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Plenicya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Duplyanka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Babchar Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Bgalnya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Drovitnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kovbicya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kladka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Glicya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pomostina Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kozla Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Platva Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Cyamrina Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zrubina Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909

Дата публікації:
Топ