Верба гостролиста Salix acutifolia дводомна рослина родини вербових Інші назви червона шелюга червоний верболіз краснота

Верба́ гостролиста (Salix acutifolia) — дводомна рослина родини вербових. Інші назви: червона шелюга́, червоний верболіз, краснотал.

Верба гостролиста

Охоронний статус
Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина:	Вербові (Salicaceae)
Рід:	Верба (Salix)
Вид:	*Верба гостролиста (S. acutifolia)*
Біноміальна назва
*Salix acutifolia* Willd.

Біологічний опис

Дерево або кущ до 5 м заввишки. Кора червона або жовта. Листки цілісні, чергові, ланцетні, видовжено-загострені, залозисто-пилчасті, голі, зверху зелені, знизу — сизуваті, 6-15 см завдовжки. Квітки одностатеві, в сидячих, яйцюватих, товстих сріблястоволосистих сережках до 3,5 см завдовжки. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, задовго до появи листя. Дає бджолам дуже ранній взяток.

Поширення

Поширена у Фінляндії, Литві, Білорусі, Україні, європейській частині Росії, на Північному Кавказі і в Західному Сибіру.

В Україні

Росте майже по всій Україні (крім Карпат і Криму) по берегах річок і водойм, на прирічкових піщаних терасах. Культивують як декоративну рослину. Також як культура, незамінна у степовому лісорозведенні при облісненні голих пісків і створенні захисних насаджень навколо водойм.

Хімічний склад

Кора Верби гостролистої містить дубильні речовини (близько 12 %), флавоноїди, флавонові глікозиди (2,5-3 %).

Фармакологічні властивості і використання

Відвар кори Верби гостролистої має анальгетичні, заспокійливі, протизапальні, жарознижувальні, потогінні, протималярійні, антисептичні, кровоспинні, ранозагоювальні, в'яжучі й протиглисні властивості. Його вживають при головному болю, невралгії, різних формах неврозу, ревматизмі, подагрі, застудних хворобах, малярії, нестравленні їжі у шлунку, запальних явищах у шлунку та кишках, жовтяниці, хворобах селезінки і печінки (коли вони перевантажені великими дозами токсинів), проносах, запаленнях сечоводу, при гінекологічних та інфекційних хворобах, шлункових, кишкових, маткових та інших кровотечах.

Зовнішньо відвар кори використовують для полоскань (при стоматиті, гінгівіті, пародонтозі, ангіні, запальних процесах ротової порожнини і горла), для ножних ванн (при гіпергідрозі, флебіті, варикозному розширенні вен, слабкості м'язів ніг після тяжких хвороб) та для обмивання ран і виразок.

Лікарські форми і застосування

Внутрішньо — відвар кори (15 г на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці тричі на день; настій кори (1 чайна ложка на 200 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують) по 1 столовій ложці 4-5 разів на день; порошок кори по 0,5-1 г на ніч.

Зовнішньо — настій для ванн (1 чайна ложка порошку кори на 400 мл холодної води, настоюють 8 годин, проціджують) при гіпергідрозі; міцний відвар кори для полоскань, промивання ран та ножних ванн.

Заготівля і зберігання

Використовують кору, зібрану в період сокоруху з 3-4-річних гілок. Сушать на відкритому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить 33 % .

Рослина неофіцинальна.

Див. також

Список дикорослих корисних рослин України

Примітки

Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 63.
Гродзінський А.М.; Лебеда А.П.; Джуренко Н.І.; Ісайкіна О.П. (1992). Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник.

Джерела

Верба гостролиста: інформація на сайті GRIN
Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)

Посилання

Верба гостролиста // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 80. — .

[1] Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 63.

[:0-2] Гродзінський А.М.; Лебеда А.П.; Джуренко Н.І.; Ісайкіна О.П. (1992). Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник.