Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вла да здатність і можливість того хто нею володіє за допомогою авторитету заохочення або примусу впливати на дії інших

Влада

Влада

Вла́да — здатність і можливість того, хто нею володіє, за допомогою авторитету, заохочення, або примусу, впливати на дії інших.

Влада
image
Значима особа Макс Вебер, Ніклас Луман, d, Нікколо Мак'явеллі, Томас Гоббс, d, Фрідріх Ніцше, d, Ганна Арендт і Мішель Фуко
Досліджується в соціологія, політична соціологія і політологія
Частково збігається з авторитет
Є об'єднанням d
Протилежне d

Влада — слово, що використовується в українській мові для назви кількох різних, але взаємопов'язаних понять:

  1. Право та можливість керувати, розпоряджатися чимось.
  2. Політичне панування, політичний устрій.
  3. Державна влада (судова, законодавча, виконавча)
  4. Військова міць (військова влада)
  5. Інша назва можновладців, заради введення в оману. Насправді ж, чиновники (обрані чи призначені) не є безумовною владою, а лише наділені владними повноваженнями, на час виконання службових обов'язків.

Помітно, що найзагальнішим та основним, є найперше визначення, а наступні — його своєрідними відображеннями.

Стаття присвячена розгляду влади, саме як загального поняття.

В найширшому розумінні влада, це здатність впливати на події та явища. В такому широкому значенні вказують не тільки на стосунки між людьми, але й на взаємодію людини з навколишнім світом (кажуть про владу людини над природою) чи навіть природних явищ між собою. Однак перш за все, владу розглядають як соціальну категорію, що стосується взаємин між людьми.

Вчення про владу, про закономірності її походження, діяльності та розвитку, про типи і види влади, її суб'єкти, об'єкти, носії, форми, призначення, завдання, способи здійснення, норми і принципи, сутність й особливість поділу влади, взаємодії влади з іншими галузями життя і влади різного роду між собою, а також із закордонною владою, називається кратологія.

В англійській мові

Англійське «power» («сила (філософія)») охоплює взаємопов'язані визначення: переконання (прямі, непрямі, підсвідомі), закон, примус, насильство, військова міць, покірність, божества, харизма, авторитет, матеріальні предмети (гроші, майно, харчові продукти), звання, майстерність, делеговані повноваження (наприклад, в демократичному процесі), соціальний вплив, робота групової динаміки (як от зв'язки з громадськістю).

Етимологія українського слова «влада»

Згідно з «Етимологічним словником української мови» слово «влада» та похідні (владар, владний тощо) є запозиченням з чеської або польської, яке відоме з 16-17 століть. Власне українськими є форми з повноголосним волод-.

Етимологія слова в інших мовах

У спеціальній літературі і в мовному досвіді різних народів, склались свої звички слововживання низки термінів, що стосуються феномену влади.

В сербськохорватській мові, українському терміну «влада» відповідає слово Moć, словенській — Moc (ovládanie).

В німецькій мові слово «Macht» одночасно означає «влада» і «сила» і походить, як вказував Е.Канетті, від готського кореня «magen» (vermögen), що значить «мати змогу». Англійське «power» («сила (філософія)») одним зі значень теж має «владу».

Англійське слово power походить від французького pouvoir, яке, своєю чергою, походить від латинських слів potestas і potentia, що означають «здатність» (обидва вони утворені від дієслова potere — «бути здатним»). Для римлян слово potentia означало здатність чи спроможність однієї особи або речі впливати на іншу. Слово potestas, яке мало вужчий політичний сенс, означало особливі можливості, що їх набували люди, спілкуючись і діючи спільно; у наш час (початок XXI ст) ми запозичуємо дещо з цього поняття, коли говоримо, що сила — в гурті. Цицерон установив таке розрізнення: «Potestas in populo, auctoritas in senatu» («Влада — в народу, владні повноваження — в сенату»); слід зазначити, що тлумачення влади, римляни старанно відмежовували від інших понять, як от владні повноваження, примус, сила і насильство.

Визначення поняття в соціальних науках

Влада є явищем, що пронизує людське суспільство і зачіпає усі сторони людського життя. Через це, поняття влади є дуже важливим в багатьох соціальних науках, перш за все в політології, предметом вивчення якої є владні стосунки між людьми.

Існує дуже багато різних підходів до визначення влади. Така різноманітність пояснюється як складністю та багатоплановістю самого поняття так і неоднозначністю, суб'єктивністю його розуміння. Свідченням останнього, може бути наступний приклад — оскільки в англійські слово power означає не лише владу, але й силу, енергію і навіть електричний струм, то для багатьох англомовних дослідників, цілком природним є розгляд влади саме як сили, дії, поштовху. Наприклад Роберт Даль висуває припущення, що «наші уявлення про основоположні способи оцінювання [влади і] впливу, ґрунтуються на несвідомих поняттях, дуже близьких до тих, на яких ґрунтується визначення сили в механіці». Отож, навряд чи можна стверджувати, що якесь визначення є вичерпним чи об'єктивним, скоріш кожне з них виявляє як певні ознаки влади так і різні точки зору на неї.

Прагнення індивіда до влади - природне, оскільки воно обумовлене людською природою.

Біхевіористські визначення

Влада є певним типом поведінки, заснованим на можливості зміни поводження інших людей.

Телеологічні визначення

Влада — це досягнення певної мети, отримання намічених результатів.

Інструменталістські визначення

Влада як можливість використання певних засобів, зокрема насильства, для досягнення певної мети.

Структуралістські визначення

Влада визначається як певного роду, особливі взаємини між керівником і підлеглим, у становищі управління, однак ці стосунки є більшою мірою знеособленими. Влада розглядається як безособова властивість будь-якої соціальної системи.

Влада як вплив

Визначення влади як впливу одних на інших. Така взаємодія описується формулою: влада А над Б, це здатність добиватися того, щоби Б «ніколи не зробив би без впливу А» (Д. Даль).

Конфліктне визначення

Влада — це позиція панування, пов'язана із здатністю окремих груп і певних осіб, керувати способом розподілення дефіцитних суспільних цінностей, навколо розподілу яких, існує боротьба.

Вольове визначення

Макс Вебер визначав владу як «імовірність того, що один діяч у суспільних взаєминах… проявить свою власну волю» всупереч опору інших («Economy and society», vol. I, p. 53).

Види влади

Якщо розглядати підстави, на яких тримається влада в людських суспільствах, то можна вирізнити 2 типи влади.

Влада закону — це реальний вплив усього законодавства країни та норм міжнародного права на життя і долі людей, стан безпеки держави на основі принципу верховенства права, водночас влада і закон з погляду правознавства, завжди є взаємопов'язаними.

Сила у соціальному вимірі — це можливість певних суб'єктів здійснювати вплив на інших осіб, шляхом фізичної і психологічної сили, насильства, життєвої енергії та іншими засобами. З погляду правознавства закон і сила, у вигляді легітимного державного примусу є нероздільні.

Контроль над владою

Освіченість щодо влади стосується того, як людина сприймає владу, зокрема як вона утворюється та накопичується, а також розуміння структур, які її підтримують, і хто нею керує. Освітаможе бути корисною для підвищення загальних знань. У виступі на TED-конференції 2014 року, Ерік Лю зазначав, що «ми не полюбляємо говорити про владу», оскільки «ми вважаємо її лячною» і «якоюсь злою», також вона має «негативну моральну валентність», і стверджував, що повсюдна поширеність відомостей щодо влади, спричинює  накопичення знань, її розуміння та можливість впливу на неї. Джо Л. Кінчело наголошував на «кіберграмотності влади», яка пов’язана з силами що забезпечують виробництво знань, а також створення та передавання сенсу, і стосуються передусім залучення знань, ніж простого «оволодіння» інформацією, і «кіберосвіті» яка зосереджена на перетворюючому продукуванні знань і нових способах її підзвітності.

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с. — с. 409
  2. Мальцев О.В. (27.09.2018). . oleg-maltsev.com (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 11 грудня 2018.
  3. Біхевіоризм — від англ. behavior — поведінка. Як напрямок і методологічна установка, так і термін прийшли з психології. За цим вченням, психологічні теорії повинні базуватися на спостереженнях і експериментах. Тільки зовнішня поведінка людини, а не її заяви про власні думки й самосвідомість, може бути науково зафіксованою.
  4. від грець. τελέω — кінець, результат
  5. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 березня 2015.
  6. Powell, Rebecca; Rightmyer, Elizabeth (27 квітня 2012). Literacy for All Students: An Instructional Framework for Closing the Gap (англ.). Taylor & Francis. ISBN .
  7. Kincheloe, Joe; Steinberg, Shirley (4 січня 2002). Students as Researchers: Creating Classrooms that Matter (англ.). Routledge. ISBN .
  8. Notes. People Power. I.B. Tauris. 2021. ISBN .
  9. Kincheloe, Joe L. (19 червня 2008). Knowledge and Critical Pedagogy: An Introduction (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN .

Посилання

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Влада

Література

  • Микола Макя'вель "Володар" (аудіокнига) — Лемберг, 1934. 117 c.
  • В. Бебик . Влада // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — 808 с. .
  • Політологія. Підручник. За заг. ред. проф. Кременя В. Г., проф. Горлача М. І. — Харків, 2001.
  • Політологія. Підручник. Юрій М. Ф. Київ, Дакор, 2006.
  • В. Лісовий. Влада // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
  • Власть символов и символы власти в современной культуре // Международные чтения по теории, истории и философии культуры. – Вып. 8. Символы, образы, стереотипы: исторический и экзистенциальный опыт. – Санкт Петербург: Философско-культурологический исследовательский центр „Эйдос”, 2000. – С. 121-133.

https://www.spbric.org/PDF/sos8.pdf

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vla da zdatnist i mozhlivist togo hto neyu volodiye za dopomogoyu avtoritetu zaohochennya abo primusu vplivati na diyi inshih VladaZnachima osobaMaks Veber Niklas Luman d Nikkolo Mak yavelli Tomas Gobbs d Fridrih Nicshe d Ganna Arendt i Mishel FukoDoslidzhuyetsya vsociologiya politichna sociologiya i politologiyaChastkovo zbigayetsya zavtoritetYe ob yednannyamdProtilezhned Vlada slovo sho vikoristovuyetsya v ukrayinskij movi dlya nazvi kilkoh riznih ale vzayemopov yazanih ponyat Pravo ta mozhlivist keruvati rozporyadzhatisya chimos Politichne panuvannya politichnij ustrij Derzhavna vlada sudova zakonodavcha vikonavcha Vijskova mic vijskova vlada Insha nazva mozhnovladciv zaradi vvedennya v omanu Naspravdi zh chinovniki obrani chi priznacheni ne ye bezumovnoyu vladoyu a lishe nadileni vladnimi povnovazhennyami na chas vikonannya sluzhbovih obov yazkiv Pomitno sho najzagalnishim ta osnovnim ye najpershe viznachennya a nastupni jogo svoyeridnimi vidobrazhennyami Stattya prisvyachena rozglyadu vladi same yak zagalnogo ponyattya V najshirshomu rozuminni vlada ce zdatnist vplivati na podiyi ta yavisha V takomu shirokomu znachenni vkazuyut ne tilki na stosunki mizh lyudmi ale j na vzayemodiyu lyudini z navkolishnim svitom kazhut pro vladu lyudini nad prirodoyu chi navit prirodnih yavish mizh soboyu Odnak persh za vse vladu rozglyadayut yak socialnu kategoriyu sho stosuyetsya vzayemin mizh lyudmi Vchennya pro vladu pro zakonomirnosti yiyi pohodzhennya diyalnosti ta rozvitku pro tipi i vidi vladi yiyi sub yekti ob yekti nosiyi formi priznachennya zavdannya sposobi zdijsnennya normi i principi sutnist j osoblivist podilu vladi vzayemodiyi vladi z inshimi galuzyami zhittya i vladi riznogo rodu mizh soboyu a takozh iz zakordonnoyu vladoyu nazivayetsya kratologiya V anglijskij moviAnglijske power sila filosofiya ohoplyuye vzayemopov yazani viznachennya perekonannya pryami nepryami pidsvidomi zakon primus nasilstvo vijskova mic pokirnist bozhestva harizma avtoritet materialni predmeti groshi majno harchovi produkti zvannya majsternist delegovani povnovazhennya napriklad v demokratichnomu procesi socialnij vpliv robota grupovoyi dinamiki yak ot zv yazki z gromadskistyu Etimologiya ukrayinskogo slova vlada Zgidno z Etimologichnim slovnikom ukrayinskoyi movi slovo vlada ta pohidni vladar vladnij tosho ye zapozichennyam z cheskoyi abo polskoyi yake vidome z 16 17 stolit Vlasne ukrayinskimi ye formi z povnogolosnim volod Etimologiya slova v inshih movah U specialnij literaturi i v movnomu dosvidi riznih narodiv sklalis svoyi zvichki slovovzhivannya nizki terminiv sho stosuyutsya fenomenu vladi V serbskohorvatskij movi ukrayinskomu terminu vlada vidpovidaye slovo Moc slovenskij Moc ovladanie V nimeckij movi slovo Macht odnochasno oznachaye vlada i sila i pohodit yak vkazuvav E Kanetti vid gotskogo korenya magen vermogen sho znachit mati zmogu Anglijske power sila filosofiya odnim zi znachen tezh maye vladu Anglijske slovo power pohodit vid francuzkogo pouvoir yake svoyeyu chergoyu pohodit vid latinskih sliv potestas i potentia sho oznachayut zdatnist obidva voni utvoreni vid diyeslova potere buti zdatnim Dlya rimlyan slovo potentia oznachalo zdatnist chi spromozhnist odniyeyi osobi abo rechi vplivati na inshu Slovo potestas yake malo vuzhchij politichnij sens oznachalo osoblivi mozhlivosti sho yih nabuvali lyudi spilkuyuchis i diyuchi spilno u nash chas pochatok XXI st mi zapozichuyemo desho z cogo ponyattya koli govorimo sho sila v gurti Ciceron ustanoviv take rozriznennya Potestas in populo auctoritas in senatu Vlada v narodu vladni povnovazhennya v senatu slid zaznachiti sho tlumachennya vladi rimlyani staranno vidmezhovuvali vid inshih ponyat yak ot vladni povnovazhennya primus sila i nasilstvo Viznachennya ponyattya v socialnih naukahVlada ye yavishem sho pronizuye lyudske suspilstvo i zachipaye usi storoni lyudskogo zhittya Cherez ce ponyattya vladi ye duzhe vazhlivim v bagatoh socialnih naukah persh za vse v politologiyi predmetom vivchennya yakoyi ye vladni stosunki mizh lyudmi Isnuye duzhe bagato riznih pidhodiv do viznachennya vladi Taka riznomanitnist poyasnyuyetsya yak skladnistyu ta bagatoplanovistyu samogo ponyattya tak i neodnoznachnistyu sub yektivnistyu jogo rozuminnya Svidchennyam ostannogo mozhe buti nastupnij priklad oskilki v anglijski slovo power oznachaye ne lishe vladu ale j silu energiyu i navit elektrichnij strum to dlya bagatoh anglomovnih doslidnikiv cilkom prirodnim ye rozglyad vladi same yak sili diyi poshtovhu Napriklad Robert Dal visuvaye pripushennya sho nashi uyavlennya pro osnovopolozhni sposobi ocinyuvannya vladi i vplivu gruntuyutsya na nesvidomih ponyattyah duzhe blizkih do tih na yakih gruntuyetsya viznachennya sili v mehanici Otozh navryad chi mozhna stverdzhuvati sho yakes viznachennya ye vicherpnim chi ob yektivnim skorish kozhne z nih viyavlyaye yak pevni oznaki vladi tak i rizni tochki zoru na neyi Pragnennya individa do vladi prirodne oskilki vono obumovlene lyudskoyu prirodoyu Bihevioristski viznachennya Vlada ye pevnim tipom povedinki zasnovanim na mozhlivosti zmini povodzhennya inshih lyudej Teleologichni viznachennya Vlada ce dosyagnennya pevnoyi meti otrimannya namichenih rezultativ Instrumentalistski viznachennya Vlada yak mozhlivist vikoristannya pevnih zasobiv zokrema nasilstva dlya dosyagnennya pevnoyi meti Strukturalistski viznachennya Vlada viznachayetsya yak pevnogo rodu osoblivi vzayemini mizh kerivnikom i pidleglim u stanovishi upravlinnya odnak ci stosunki ye bilshoyu miroyu zneosoblenimi Vlada rozglyadayetsya yak bezosobova vlastivist bud yakoyi socialnoyi sistemi Vlada yak vpliv Viznachennya vladi yak vplivu odnih na inshih Taka vzayemodiya opisuyetsya formuloyu vlada A nad B ce zdatnist dobivatisya togo shobi B nikoli ne zrobiv bi bez vplivu A D Dal Konfliktne viznachennya Vlada ce poziciya panuvannya pov yazana iz zdatnistyu okremih grup i pevnih osib keruvati sposobom rozpodilennya deficitnih suspilnih cinnostej navkolo rozpodilu yakih isnuye borotba Volove viznachennya Maks Veber viznachav vladu yak imovirnist togo sho odin diyach u suspilnih vzayeminah proyavit svoyu vlasnu volyu vsuperech oporu inshih Economy and society vol I p 53 Vidi vladiYaksho rozglyadati pidstavi na yakih trimayetsya vlada v lyudskih suspilstvah to mozhna virizniti 2 tipi vladi Vlada zakonu ce realnij vpliv usogo zakonodavstva krayini ta norm mizhnarodnogo prava na zhittya i doli lyudej stan bezpeki derzhavi na osnovi principu verhovenstva prava vodnochas vlada i zakon z poglyadu pravoznavstva zavzhdi ye vzayemopov yazanimi Sila u socialnomu vimiri ce mozhlivist pevnih sub yektiv zdijsnyuvati vpliv na inshih osib shlyahom fizichnoyi i psihologichnoyi sili nasilstva zhittyevoyi energiyi ta inshimi zasobami Z poglyadu pravoznavstva zakon i sila u viglyadi legitimnogo derzhavnogo primusu ye nerozdilni Kontrol nad vladoyuOsvichenist shodo vladi stosuyetsya togo yak lyudina sprijmaye vladu zokrema yak vona utvoryuyetsya ta nakopichuyetsya a takozh rozuminnya struktur yaki yiyi pidtrimuyut i hto neyu keruye Osvitamozhe buti korisnoyu dlya pidvishennya zagalnih znan U vistupi na TED konferenciyi 2014 roku Erik Lyu zaznachav sho mi ne polyublyayemo govoriti pro vladu oskilki mi vvazhayemo yiyi lyachnoyu i yakoyus zloyu takozh vona maye negativnu moralnu valentnist i stverdzhuvav sho povsyudna poshirenist vidomostej shodo vladi sprichinyuye nakopichennya znan yiyi rozuminnya ta mozhlivist vplivu na neyi Dzho L Kinchelo nagoloshuvav na kibergramotnosti vladi yaka pov yazana z silami sho zabezpechuyut virobnictvo znan a takozh stvorennya ta peredavannya sensu i stosuyutsya peredusim zaluchennya znan nizh prostogo ovolodinnya informaciyeyu i kiberosviti yaka zoseredzhena na peretvoryuyuchomu produkuvanni znan i novih sposobah yiyi pidzvitnosti Div takozhVladolyubstvo Zakonnist Socialni stosunki Derzhavna vlada Suspilstvo Telefonne pravoPrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s s 409 Malcev O V 27 09 2018 oleg maltsev com ros Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2018 Biheviorizm vid angl behavior povedinka Yak napryamok i metodologichna ustanovka tak i termin prijshli z psihologiyi Za cim vchennyam psihologichni teoriyi povinni bazuvatisya na sposterezhennyah i eksperimentah Tilki zovnishnya povedinka lyudini a ne yiyi zayavi pro vlasni dumki j samosvidomist mozhe buti naukovo zafiksovanoyu vid grec telew kinec rezultat Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 15 bereznya 2015 Powell Rebecca Rightmyer Elizabeth 27 kvitnya 2012 Literacy for All Students An Instructional Framework for Closing the Gap angl Taylor amp Francis ISBN 978 1 136 87969 2 Kincheloe Joe Steinberg Shirley 4 sichnya 2002 Students as Researchers Creating Classrooms that Matter angl Routledge ISBN 978 1 135 71471 0 Notes People Power I B Tauris 2021 ISBN 978 0 7556 0657 3 Kincheloe Joe L 19 chervnya 2008 Knowledge and Critical Pedagogy An Introduction angl Springer Science amp Business Media ISBN 978 1 4020 8224 5 PosilannyaV S Lisovij VLADA 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X V V Golovko Vlada 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 585 ISBN 966 00 0734 5 Panuvannya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1288 1000 ekz DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu VladaEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Vlada 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 489 672 s ISBN 966 7492 00 X LiteraturaMikola Makya vel Volodar audiokniga Lemberg 1934 117 c V Bebik Vlada Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 808 s ISBN 978 966 611 818 2 Politologiya Pidruchnik Za zag red prof Kremenya V G prof Gorlacha M I Harkiv 2001 Politologiya Pidruchnik Yurij M F Kiyiv Dakor 2006 V Lisovij Vlada Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Vlast simvolov i simvoly vlasti v sovremennoj kulture Mezhdunarodnye chteniya po teorii istorii i filosofii kultury Vyp 8 Simvoly obrazy stereotipy istoricheskij i ekzistencialnyj opyt Sankt Peterburg Filosofsko kulturologicheskij issledovatelskij centr Ejdos 2000 S 121 133 https www spbric org PDF sos8 pdf

Дата публікації:
Топ