Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

То мас Гоббс англ Thomas Hobbes 5 квітня 1588 Вілтшир Англія 4 грудня 1679 Дербішир англійський філософ Томас Гоббсангл

Томас Гоббс

Томас Гоббс

То́мас Гоббс (англ. Thomas Hobbes; 5 квітня 1588, , Вілтшир, Англія — 4 грудня 1679, Дербішир) — англійський філософ.

Томас Гоббс
англ. Thomas Hobbes
image
Народився 5 квітня 1588(1588-04-05)[1][2][…]
Westport[d], Королівство Англія[4]
Помер 4 грудня 1679(1679-12-04)[1][2][…](91 рік)
Гардвік-Голл, d, d, Дербішир[d], Дербішир, Англія[4]
Поховання d
Країна image Королівство Англія[5]
Національність англієць
Діяльність політолог, математик, філософ, економіст, політик, історик, перекладач, письменник, in-home tutor, philosopher of law
Галузь філософія, теорія держави і права, історія, етика і геометрія
Alma mater коледж Магдалени[d] (1608) і Університет Оксфорда (1608)
Відомі учні d
Знання мов латина і англійська[1][6]
Напрямок політична філософія, політологія і теорія держави і права
Magnum opus Левіафан і Про громадянина
Автограф image

Належав до в традиції реалізму. Основними інтересами Гоббса були політична філософія, історія, етика та геометрія. На формування його ідей значно вплинули Платон та Аристотель. Послідовниками його стала вся подальша західна політична філософія.

Біографія

Народився Томас Гоббс у графстві Глостершир у сім'ї, що не вирізнялась особливо глибокою освіченістю. Його батько був запальним парафіяльним священиком, що через сварку з сусіднім вікарієм біля дверей храму втратив роботу. Виховувався Томас Гоббс заможним дядьком. Він добре знав античну літературу та . У 15-річному віці вступив до Оксфордського університету, який закінчив 1608 року.

В 1610 році Томас став наставником лорда Гардвіка з аристократичної родини Вільяма Кавендіша (пізніше графа Девонширского). До кінця життя залишався пов'язаним зі своїм учнем, який став його покровителем. Завдяки йому познайомився з Беном Джонсоном, Френсісом Беконом, та іншими видатними людьми. Після смерті графа Девонширського був наставником його сина, мандрував з ним по Італії (де в 1636 році відвідав Галілео Галілея) і в 1637 році повернувся до Англії.

Вчення Гоббса

Томас Гоббс — класичний представник періоду Англійської революції, він послідовно розробляє систему раціоналістичної філософії, яка охоплює не тільки вчення про буття, пізнання, а й вчення про суспільство, державу. На формування поглядів Гоббса значно вплинули Френсіс Бекон, а також Галілео Галілей, П'єр Гассенді, Рене Декарт, Йоганн Кеплер.

Вчення про раціональність пізнання

Своє вчення про раціональність пізнання він виклав у праці (1655), де обґрунтував тезу про чуття як початкову стадію пізнання. Він вбачає мету пізнання в раціональному осягненні сутності, причин явищ. Визнання раціонального методу він обґрунтовує посиланнями на досягнення механістичного природознавства в Європі. Широко застосовуючи факти з історії нової науки, Гоббс доводить, що тільки опираючись на розум, систематичне мислення, можна досягти істини. Саме Гоббс висуває тезу про надуманість теорії двох істин (віри та розуму) і проголошує існування лише однієї — істини розуму, науки. Поняття істини він визначає як властивість наших знань бути відповідними властивостям речей. Він стверджує, що істина — це властивість наших суджень і заперечує визначення істини як властивості об'єктів. Тому ні чуття, ні вроджена інтуїція, дані одкровення не можуть бути істинними, якщо вони дані не у формах судження про світ.

Гоббс на відміну від Декарта, який ототожнював матерію з протяжністю, робить висновок, що протяжність, простір є властивістю матеріальності взагалі, а не тіла зокрема. Такими властивостями, чи акциденціями, є рух, спокій, колір та ряд інших. Доказом факту, що простір є властивістю матерії, а не тіла, він вважає здатність тіла змінювати свою форму. Ця мінливість фіксується стосовно незалежного простору, а відповідно до цього простір не може бути властивістю тіла, це незалежна від тіла акциденція.

Гоббс створив першу завершену систему механічного матеріалізму, що відповідав характеру та вимогам природознавства того часу. У полеміці з Декартом відкинув існування особливої субстанції, що мислить, доводячи, що річ, яка мислить є чимось матеріальним. Геометрія і механіка для Гоббса — ідеальні зразки наукового мислення взагалі. Природу Гоббс сприймає як сукупність подовжених тіл, що відрізняються між собою величиною, фігурою, місцезнаходженням та рухом. Рух він розуміє як механічний — як переміщення. Чуттєві якості Гоббс розглядає не як властивості самих речей, а як форми їх сприйняття. Гоббс розмежовував протяжність, реально властиву тілам, і простір як образ, створений розумом («фантазма»); об'єктивно-реальний рух тіл і час як суб'єктивний образ руху.

Гоббс розрізняв два методи пізнання:

  • «логічну дедукцію раціоналістичної механіки» і
  • індукцію емпіричної «фізики».

Природний стан людей

Відправною позицією міркувань Гоббса про суспільство та державу є поняття «природний стан людей». Введення цього поняття дало змогу філософії створити першу абстрактно-ідеальну модель суспільства, яку можна було використовувати у вигляді порівняльного еталону для фіксації подібностей та відмінностей між різними станами суспільства, державами тощо. Природний стан людей охарактеризовано в Гоббса як можливість одних людей перешкоджати в досягненні своїх цілей іншим людям. Саме таке становище осіб, які здатні ставити перед собою цілі та діяти, їх досягаючи, призводить до природної прихованої війни між усіма людьми. Вихід з неї було знайдено в організації суспільства. Однак суспільство може існувати лише на збіганні інтересів людей. А досягти цього можна тільки шляхом домовленості, яка є штучною та формальною. Таким чином, людям був потрібен механізм забезпечення виконання таких домовленостей. Ним стала суспільна влада, володарі. Влада здатна існувати лише в разі відмови людей від права повного володіння собою. Саме таким чином на місце природних законів через утворення держави вводяться закони штучні, суспільні.

Погляди Томаса Гоббса на право

image
Томас Гоббс

Основою поглядів Гоббса на право, його ставлення до регулювання відносин між людьми за будь-якими правилами є правило еквіваленту, еквіваленту рівності і справедливості.

Ці параметри досягаються тим, що розум і інстинкт самозбереження спонукають людей закріпити в суспільстві обов'язкові до виконання закони і правила, які саме ж суспільство винайшло. Закон миру є першим і всі інші закони повинні відповідати йому, вести до миру. Еквівалент рівності і справедливості засновано на тому, що всі люди взаємно відмовляються від своєї природної свободи, від неконтрольованої свободи. По суті суспільство починає жити за правилом, яке було сформульовано ще в Стародавні часи — « не роби іншим того, чого не хочеш собі» і це не просто моральна приказка чи рекомендація або повчання, це основа права, на якій тримається уся система.

Ідеальна правова система, за Гоббсом, повинна відповідати основним моральним законам, людським цінностям, «природним законам». І цими законами повинно керуватися не тільки суспільство, а й політична влада, яка «має право на все, але з тим обмеженням, що як підлеглий Бога вона зобов'язана дотримуватися природних законів». У своїх працях Гоббс розглядає не лише правову систему а й державний механізм, який повинен бути сформований раціонально. На думку Гоббса, мінімально він повинен містити рівний для всіх суд присяжних, гарантії права на захист, відповідність покарання своєму злочину та інші основні державні інститути.

Взагалі, систематизоване вчення про державу і право було вперше розроблене саме Гоббсом, він вперше розробив теорію, основою якої була не релігія і забобони, а наука, розум і досвід. Його роботи значно вплинули на становлення і розвиток юридичної і політичної науки Нового часу.

Етика Гоббса

Етика Гоббса походить від незмінної чуттєвої «природи людини». Основою моральності Гоббс вважав «природний закон» — прагнення до самозбереження та задоволення потреб. Доброчесність зумовлена розумним розумінням того, що сприяє і що заважає досягненню добра. Моральний обов'язок за своїм змістом збігається з громадянським обов'язком, що випливає з суспільного договору.

Погляди на державу

Перша абстрактно-ідеальна модель суспільства у філософії була створена саме завдяки Гоббсу. Введення поняття «природний стан людей» створило такий-собі порівняльний еталон завдяки якому можна порівнювати різні стани суспільства і держави. «Природний стан людей», за Гоббсом, є основою будь-яких роздумів і міркувань про суспільство і державу. Можливість людей заважати іншим людям у досягненні своїх цілей і є цим самим «природним станом». Такий устрій суспільства створює «війну всіх проти всіх». Зупинити цю «війну», за вченням Гоббса можна лише організувавши суспільство, створивши домовленість між людьми. Домовленість є штучною і формальною, тож, забезпечити її виконання може лише головний володар, верховна влада, яка зможе існувати лише після того, як суспільство відмовиться від певних своїх прав. На думку Гоббса лише в такий спосіб закони штучні і соціальні можуть утвердити свої позиції в суспільстві, виштовхнути його природний устрій.

Усі думки та погляди науковця на подальший розвиток держави містяться у його творах «Про громадянина» і «Левіафан, чи матерія, форма і влада держави» (1651 р.) До написання цих творів його підштовхнула впевненість у тому, що політична наука зможе з часом викорінити із суспільства війни і суперництво, замість кровопролиття встановить благоденство, і працюючи, намагався створити ідеальний варіант держави в якому буде правити розум, не буде свавілля, основою політики буде наука.

За думкою Гоббса (спираючись на твір «Левіафан і …»), держава є величезною потворою — Левіафаном, душею держави є верховна влада, судді і чиновники — суглоби, радники — пам'ять, закони — розум і воля, нагороди і покарання — нерви, смута у державі — хвороба Левіафана, а громадянська війна — його смерть, добробут — сила чудовиська, безпека народу — заняття. Гоббс вважає, що після утворення держави на основі суспільного договору виникає ще й політична влада, що логічно відображено в його визначенні поняття держава — «Держава є сукупною особою, за дії якої зробила себе відповідальною шляхом обопільного договору величезна кількість людей з тим, щоб ця особа могла використовувати силу і засоби цих людей для їх миру і захисту так, як вважатиме необхідним».

Для нормального виконання своїх функцій, тобто контролю за дотриманням суспільного договору політична влада повинна бути абсолютною — суверенною, їй належить виключне право законотворчості, здійснення контролю за їх виконанням, призначення чиновників на виборні посади та збирати податки. Однак занадто необмежена влада правителя теж була непотрібна, Гоббс вважав що, як Бог — логічна першопричина Всесвіту — залишається поза компетенцією управління світом та його природними законами, і державний суверен так само: він є засновником державної влади не втручається в структуру політичного механізму, що працює на засадах природних і позитивних законів діяльності.

Також, за Гоббсом, влада держави не закінчується на поліцейсько-охоронних функціях, на його думку держава повинна «заохочувати всякого роду промисли, як судноплавство, землеробство, рибальство, і всі галузі промисловості, що пред'являють попит на робочі руки» силоміць примушувати до праці фізично здорових людей, тікаючих від роботи. Їй слід займатися виховно-просвітительською діяльністю (особливо тлумаченням підданим, як безмежна влада суверена і як безумовні їхні обов'язки перед ним)". Держава є гарантом свободи для своїх підданих, гарантом можливості робити усе, що не забороняє закон договору. Після утворення договірного суспільства Гоббс вирізняє такі типи держави:

• Монархія — такий державний устрій, за якого уся влада знаходиться в одних руках, в руках монарха.

• Аристократія — держава, в якій право вибору є лише у обраних.

• Демократія — там, де право голосу і вибору має кожен громадянин.

Найкращою формою державної влади з усіх існуючих він вважав необмежену монархію, що є стабільною та дуже надійною. Однак він не заперечував можливість досягнення основної цілі — безпеки індивідів і в інших типах держави, таких як аристократія і демократія. У своєму творі він пише так: «Там, де відома форма правління вже установилася — не доводиться міркувати про те, яка з трьох форм правління є найкращою, а завжди варто вибирати, підтримувати і вважати найкращою чинну».

Основні твори

  • 1629. Переклад твору «Історія Пелепоннеської війни» Фукідіда
  • 1650. англ. The Elements of Law, Natural and Political, Елементи Закону, Природного і Політичного
    • Human Nature, or the Fundamental Elements of Policie
    • De Corpore Politico
  • 1651-8. Elementa philosophica
    • 1642. (латиною) ("Про громадянина")
    • 1651. Philosophicall Rudiments concerning Government and Society (переклад на англійську De Cive)
    • 1655. De Corpore (латиною)
    • 1656. De Corpore (англійський переклад)
    • 1658. De Homine (латиною)
  • 1651. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної (англ. Leviathan, or the Matter, Forme, and Power of a Commonwealth, Ecclesiasticall and Civil)
  • 1656. The Questions concerning Liberty, Necessity and Chance
  • 1668. Латинський переклад «Левіафана»
  • 1675. Англійський переклад Гомерових Іліади і Одіссеї
  • 1681. (англ. Behemoth, or The Long Parliament) (написаний 1668, але не виданий через заборону короля; виданий посмертно)

Переклади українською

Література

  • Олександр Дзьобань. Проблеми безпеки у договірній концепції Томаса Гоббса: аксіологічний аспект — Стратегічні пріоритети, № 1(6), 2008 р.
  • С. Кисельов. Гоббс Томас // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.149 .
  • Камбуров В. Г. Идея государства y Гоббса. — Киев 1906.
  • История политических и правовых учений — ред. В. С. Нерсесянц
  • «Большая советская энциклопедия» (1979 год)
  • Немченко И. В. Томас Гоббс о причинах и характере английской революции середины 17 в. // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 9. — С. 233—246.
  • Горяинов О. В. Политико-правовые идеи Т. Гоббса и их влияние на философию французского просвещения: Теоретико-методологический историко-правовой аспекты: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12.00.01 — Теория и история права и государства; История учений о праве и государстве /О. В. Горяинов ; Науч. рук. И. А. Исаев. — М.,2008. — 24 с.
  • К вопросу о концепции власти в политической философии Т. Гоббса // Sententiae. - № 1 (III). – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2001. – С. 68-87.

Див. також

  • 7012 Гоббс — астероїд, названий на честь філософа.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  3. Sorell T. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
    d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
  5. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. Кулачинський М. М. До питання про особливості політичного вчення Томаса Гоббса // Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 2001. — Вип. 11. — С. 313—318.
  8. Кулачинський М. М. Суспільна роль релігії за оцінкою Т. Гоббса та Ж. Боссюе // Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 2002. — Вип. 12. — С. 423—430.
  9. Книга Томас Гоббс, «Левіафан». К.: Дух і літера. 2000 р.
  10. Номер 33 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.))

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

To mas Gobbs angl Thomas Hobbes 5 kvitnya 1588 Viltshir Angliya 4 grudnya 1679 Derbishir anglijskij filosof Tomas Gobbsangl Thomas HobbesNarodivsya 5 kvitnya 1588 1588 04 05 1 2 Westport d Korolivstvo Angliya 4 Pomer 4 grudnya 1679 1679 12 04 1 2 91 rik Gardvik Goll d d Derbishir d Derbishir Angliya 4 Pohovannya dKrayina Korolivstvo Angliya 5 Nacionalnist angliyecDiyalnist politolog matematik filosof ekonomist politik istorik perekladach pismennik in home tutor philosopher of lawGaluz filosofiya teoriya derzhavi i prava istoriya etika i geometriyaAlma mater koledzh Magdaleni d 1608 i Universitet Oksforda 1608 Vidomi uchni dZnannya mov latina i anglijska 1 6 Napryamok politichna filosofiya politologiya i teoriya derzhavi i pravaMagnum opus Leviafan i Pro gromadyaninaAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Nalezhav do v tradiciyi realizmu Osnovnimi interesami Gobbsa buli politichna filosofiya istoriya etika ta geometriya Na formuvannya jogo idej znachno vplinuli Platon ta Aristotel Poslidovnikami jogo stala vsya podalsha zahidna politichna filosofiya BiografiyaNarodivsya Tomas Gobbs u grafstvi Glostershir u sim yi sho ne viriznyalas osoblivo glibokoyu osvichenistyu Jogo batko buv zapalnim parafiyalnim svyashenikom sho cherez svarku z susidnim vikariyem bilya dverej hramu vtrativ robotu Vihovuvavsya Tomas Gobbs zamozhnim dyadkom Vin dobre znav antichnu literaturu ta U 15 richnomu vici vstupiv do Oksfordskogo universitetu yakij zakinchiv 1608 roku V 1610 roci Tomas stav nastavnikom lorda Gardvika z aristokratichnoyi rodini Vilyama Kavendisha piznishe grafa Devonshirskogo Do kincya zhittya zalishavsya pov yazanim zi svoyim uchnem yakij stav jogo pokrovitelem Zavdyaki jomu poznajomivsya z Benom Dzhonsonom Frensisom Bekonom ta inshimi vidatnimi lyudmi Pislya smerti grafa Devonshirskogo buv nastavnikom jogo sina mandruvav z nim po Italiyi de v 1636 roci vidvidav Galileo Galileya i v 1637 roci povernuvsya do Angliyi Vchennya GobbsaTomas Gobbs klasichnij predstavnik periodu Anglijskoyi revolyuciyi vin poslidovno rozroblyaye sistemu racionalistichnoyi filosofiyi yaka ohoplyuye ne tilki vchennya pro buttya piznannya a j vchennya pro suspilstvo derzhavu Na formuvannya poglyadiv Gobbsa znachno vplinuli Frensis Bekon a takozh Galileo Galilej P yer Gassendi Rene Dekart Jogann Kepler Vchennya pro racionalnist piznannya Svoye vchennya pro racionalnist piznannya vin viklav u praci 1655 de obgruntuvav tezu pro chuttya yak pochatkovu stadiyu piznannya Vin vbachaye metu piznannya v racionalnomu osyagnenni sutnosti prichin yavish Viznannya racionalnogo metodu vin obgruntovuye posilannyami na dosyagnennya mehanistichnogo prirodoznavstva v Yevropi Shiroko zastosovuyuchi fakti z istoriyi novoyi nauki Gobbs dovodit sho tilki opirayuchis na rozum sistematichne mislennya mozhna dosyagti istini Same Gobbs visuvaye tezu pro nadumanist teoriyi dvoh istin viri ta rozumu i progoloshuye isnuvannya lishe odniyeyi istini rozumu nauki Ponyattya istini vin viznachaye yak vlastivist nashih znan buti vidpovidnimi vlastivostyam rechej Vin stverdzhuye sho istina ce vlastivist nashih sudzhen i zaperechuye viznachennya istini yak vlastivosti ob yektiv Tomu ni chuttya ni vrodzhena intuyiciya dani odkrovennya ne mozhut buti istinnimi yaksho voni dani ne u formah sudzhennya pro svit Gobbs na vidminu vid Dekarta yakij ototozhnyuvav materiyu z protyazhnistyu robit visnovok sho protyazhnist prostir ye vlastivistyu materialnosti vzagali a ne tila zokrema Takimi vlastivostyami chi akcidenciyami ye ruh spokij kolir ta ryad inshih Dokazom faktu sho prostir ye vlastivistyu materiyi a ne tila vin vvazhaye zdatnist tila zminyuvati svoyu formu Cya minlivist fiksuyetsya stosovno nezalezhnogo prostoru a vidpovidno do cogo prostir ne mozhe buti vlastivistyu tila ce nezalezhna vid tila akcidenciya Gobbs stvoriv pershu zavershenu sistemu mehanichnogo materializmu sho vidpovidav harakteru ta vimogam prirodoznavstva togo chasu U polemici z Dekartom vidkinuv isnuvannya osoblivoyi substanciyi sho mislit dovodyachi sho rich yaka mislit ye chimos materialnim Geometriya i mehanika dlya Gobbsa idealni zrazki naukovogo mislennya vzagali Prirodu Gobbs sprijmaye yak sukupnist podovzhenih til sho vidriznyayutsya mizh soboyu velichinoyu figuroyu misceznahodzhennyam ta ruhom Ruh vin rozumiye yak mehanichnij yak peremishennya Chuttyevi yakosti Gobbs rozglyadaye ne yak vlastivosti samih rechej a yak formi yih sprijnyattya Gobbs rozmezhovuvav protyazhnist realno vlastivu tilam i prostir yak obraz stvorenij rozumom fantazma ob yektivno realnij ruh til i chas yak sub yektivnij obraz ruhu Gobbs rozriznyav dva metodi piznannya logichnu dedukciyu racionalistichnoyi mehaniki i indukciyu empirichnoyi fiziki Prirodnij stan lyudej Vidpravnoyu poziciyeyu mirkuvan Gobbsa pro suspilstvo ta derzhavu ye ponyattya prirodnij stan lyudej Vvedennya cogo ponyattya dalo zmogu filosofiyi stvoriti pershu abstraktno idealnu model suspilstva yaku mozhna bulo vikoristovuvati u viglyadi porivnyalnogo etalonu dlya fiksaciyi podibnostej ta vidminnostej mizh riznimi stanami suspilstva derzhavami tosho Prirodnij stan lyudej oharakterizovano v Gobbsa yak mozhlivist odnih lyudej pereshkodzhati v dosyagnenni svoyih cilej inshim lyudyam Same take stanovishe osib yaki zdatni staviti pered soboyu cili ta diyati yih dosyagayuchi prizvodit do prirodnoyi prihovanoyi vijni mizh usima lyudmi Vihid z neyi bulo znajdeno v organizaciyi suspilstva Odnak suspilstvo mozhe isnuvati lishe na zbiganni interesiv lyudej A dosyagti cogo mozhna tilki shlyahom domovlenosti yaka ye shtuchnoyu ta formalnoyu Takim chinom lyudyam buv potriben mehanizm zabezpechennya vikonannya takih domovlenostej Nim stala suspilna vlada volodari Vlada zdatna isnuvati lishe v razi vidmovi lyudej vid prava povnogo volodinnya soboyu Same takim chinom na misce prirodnih zakoniv cherez utvorennya derzhavi vvodyatsya zakoni shtuchni suspilni Poglyadi Tomasa Gobbsa na pravoTomas Gobbs Osnovoyu poglyadiv Gobbsa na pravo jogo stavlennya do regulyuvannya vidnosin mizh lyudmi za bud yakimi pravilami ye pravilo ekvivalentu ekvivalentu rivnosti i spravedlivosti Ci parametri dosyagayutsya tim sho rozum i instinkt samozberezhennya sponukayut lyudej zakripiti v suspilstvi obov yazkovi do vikonannya zakoni i pravila yaki same zh suspilstvo vinajshlo Zakon miru ye pershim i vsi inshi zakoni povinni vidpovidati jomu vesti do miru Ekvivalent rivnosti i spravedlivosti zasnovano na tomu sho vsi lyudi vzayemno vidmovlyayutsya vid svoyeyi prirodnoyi svobodi vid nekontrolovanoyi svobodi Po suti suspilstvo pochinaye zhiti za pravilom yake bulo sformulovano she v Starodavni chasi ne robi inshim togo chogo ne hochesh sobi i ce ne prosto moralna prikazka chi rekomendaciya abo povchannya ce osnova prava na yakij trimayetsya usya sistema Idealna pravova sistema za Gobbsom povinna vidpovidati osnovnim moralnim zakonam lyudskim cinnostyam prirodnim zakonam I cimi zakonami povinno keruvatisya ne tilki suspilstvo a j politichna vlada yaka maye pravo na vse ale z tim obmezhennyam sho yak pidleglij Boga vona zobov yazana dotrimuvatisya prirodnih zakoniv U svoyih pracyah Gobbs rozglyadaye ne lishe pravovu sistemu a j derzhavnij mehanizm yakij povinen buti sformovanij racionalno Na dumku Gobbsa minimalno vin povinen mistiti rivnij dlya vsih sud prisyazhnih garantiyi prava na zahist vidpovidnist pokarannya svoyemu zlochinu ta inshi osnovni derzhavni instituti Vzagali sistematizovane vchennya pro derzhavu i pravo bulo vpershe rozroblene same Gobbsom vin vpershe rozrobiv teoriyu osnovoyu yakoyi bula ne religiya i zaboboni a nauka rozum i dosvid Jogo roboti znachno vplinuli na stanovlennya i rozvitok yuridichnoyi i politichnoyi nauki Novogo chasu Etika Gobbsa Etika Gobbsa pohodit vid nezminnoyi chuttyevoyi prirodi lyudini Osnovoyu moralnosti Gobbs vvazhav prirodnij zakon pragnennya do samozberezhennya ta zadovolennya potreb Dobrochesnist zumovlena rozumnim rozuminnyam togo sho spriyaye i sho zavazhaye dosyagnennyu dobra Moralnij obov yazok za svoyim zmistom zbigayetsya z gromadyanskim obov yazkom sho viplivaye z suspilnogo dogovoru Poglyadi na derzhavuPersha abstraktno idealna model suspilstva u filosofiyi bula stvorena same zavdyaki Gobbsu Vvedennya ponyattya prirodnij stan lyudej stvorilo takij sobi porivnyalnij etalon zavdyaki yakomu mozhna porivnyuvati rizni stani suspilstva i derzhavi Prirodnij stan lyudej za Gobbsom ye osnovoyu bud yakih rozdumiv i mirkuvan pro suspilstvo i derzhavu Mozhlivist lyudej zavazhati inshim lyudyam u dosyagnenni svoyih cilej i ye cim samim prirodnim stanom Takij ustrij suspilstva stvoryuye vijnu vsih proti vsih Zupiniti cyu vijnu za vchennyam Gobbsa mozhna lishe organizuvavshi suspilstvo stvorivshi domovlenist mizh lyudmi Domovlenist ye shtuchnoyu i formalnoyu tozh zabezpechiti yiyi vikonannya mozhe lishe golovnij volodar verhovna vlada yaka zmozhe isnuvati lishe pislya togo yak suspilstvo vidmovitsya vid pevnih svoyih prav Na dumku Gobbsa lishe v takij sposib zakoni shtuchni i socialni mozhut utverditi svoyi poziciyi v suspilstvi vishtovhnuti jogo prirodnij ustrij Usi dumki ta poglyadi naukovcya na podalshij rozvitok derzhavi mistyatsya u jogo tvorah Pro gromadyanina i Leviafan chi materiya forma i vlada derzhavi 1651 r Do napisannya cih tvoriv jogo pidshtovhnula vpevnenist u tomu sho politichna nauka zmozhe z chasom vikoriniti iz suspilstva vijni i supernictvo zamist krovoprolittya vstanovit blagodenstvo i pracyuyuchi namagavsya stvoriti idealnij variant derzhavi v yakomu bude praviti rozum ne bude svavillya osnovoyu politiki bude nauka Za dumkoyu Gobbsa spirayuchis na tvir Leviafan i derzhava ye velicheznoyu potvoroyu Leviafanom dusheyu derzhavi ye verhovna vlada suddi i chinovniki suglobi radniki pam yat zakoni rozum i volya nagorodi i pokarannya nervi smuta u derzhavi hvoroba Leviafana a gromadyanska vijna jogo smert dobrobut sila chudoviska bezpeka narodu zanyattya Gobbs vvazhaye sho pislya utvorennya derzhavi na osnovi suspilnogo dogovoru vinikaye she j politichna vlada sho logichno vidobrazheno v jogo viznachenni ponyattya derzhava Derzhava ye sukupnoyu osoboyu za diyi yakoyi zrobila sebe vidpovidalnoyu shlyahom obopilnogo dogovoru velichezna kilkist lyudej z tim shob cya osoba mogla vikoristovuvati silu i zasobi cih lyudej dlya yih miru i zahistu tak yak vvazhatime neobhidnim Dlya normalnogo vikonannya svoyih funkcij tobto kontrolyu za dotrimannyam suspilnogo dogovoru politichna vlada povinna buti absolyutnoyu suverennoyu yij nalezhit viklyuchne pravo zakonotvorchosti zdijsnennya kontrolyu za yih vikonannyam priznachennya chinovnikiv na viborni posadi ta zbirati podatki Odnak zanadto neobmezhena vlada pravitelya tezh bula nepotribna Gobbs vvazhav sho yak Bog logichna pershoprichina Vsesvitu zalishayetsya poza kompetenciyeyu upravlinnya svitom ta jogo prirodnimi zakonami i derzhavnij suveren tak samo vin ye zasnovnikom derzhavnoyi vladi ne vtruchayetsya v strukturu politichnogo mehanizmu sho pracyuye na zasadah prirodnih i pozitivnih zakoniv diyalnosti Takozh za Gobbsom vlada derzhavi ne zakinchuyetsya na policejsko ohoronnih funkciyah na jogo dumku derzhava povinna zaohochuvati vsyakogo rodu promisli yak sudnoplavstvo zemlerobstvo ribalstvo i vsi galuzi promislovosti sho pred yavlyayut popit na robochi ruki silomic primushuvati do praci fizichno zdorovih lyudej tikayuchih vid roboti Yij slid zajmatisya vihovno prosvititelskoyu diyalnistyu osoblivo tlumachennyam piddanim yak bezmezhna vlada suverena i yak bezumovni yihni obov yazki pered nim Derzhava ye garantom svobodi dlya svoyih piddanih garantom mozhlivosti robiti use sho ne zaboronyaye zakon dogovoru Pislya utvorennya dogovirnogo suspilstva Gobbs viriznyaye taki tipi derzhavi Monarhiya takij derzhavnij ustrij za yakogo usya vlada znahoditsya v odnih rukah v rukah monarha Aristokratiya derzhava v yakij pravo viboru ye lishe u obranih Demokratiya tam de pravo golosu i viboru maye kozhen gromadyanin Najkrashoyu formoyu derzhavnoyi vladi z usih isnuyuchih vin vvazhav neobmezhenu monarhiyu sho ye stabilnoyu ta duzhe nadijnoyu Odnak vin ne zaperechuvav mozhlivist dosyagnennya osnovnoyi cili bezpeki individiv i v inshih tipah derzhavi takih yak aristokratiya i demokratiya U svoyemu tvori vin pishe tak Tam de vidoma forma pravlinnya vzhe ustanovilasya ne dovoditsya mirkuvati pro te yaka z troh form pravlinnya ye najkrashoyu a zavzhdi varto vibirati pidtrimuvati i vvazhati najkrashoyu chinnu Osnovni tvori1629 Pereklad tvoru Istoriya Peleponneskoyi vijni Fukidida 1650 angl The Elements of Law Natural and Political Elementi Zakonu Prirodnogo i Politichnogo Human Nature or the Fundamental Elements of Policie De Corpore Politico 1651 8 Elementa philosophica 1642 latinoyu Pro gromadyanina 1651 Philosophicall Rudiments concerning Government and Society pereklad na anglijsku De Cive 1655 De Corpore latinoyu 1656 De Corpore anglijskij pereklad 1658 De Homine latinoyu 1651 Leviafan abo Sut budova i povnovazhennya derzhavi cerkovnoyi ta civilnoyi angl Leviathan or the Matter Forme and Power of a Commonwealth Ecclesiasticall and Civil 1656 The Questions concerning Liberty Necessity and Chance 1668 Latinskij pereklad Leviafana 1675 Anglijskij pereklad Gomerovih Iliadi i Odisseyi 1681 angl Behemoth or The Long Parliament napisanij 1668 ale ne vidanij cherez zaboronu korolya vidanij posmertno Perekladi ukrayinskoyuTomas Gobbs Pereklad z anglijskoyi uporyadkuvannya peredmova primitki Lev Bilas K 1996 336 s seriya Klasiki suspilno politichnoyi dumki ISBN 5 86828 043 1 Tomas Gobbs Leviafan abo Sut budova i povnovazhennya derzhavi cerkovnoyi ta civilnoyi Pereklad z anglijskoyi Volodimir Yermolenko Nataliya Ivanova Yevgen Miroshnichenko Tetyana Olijnik peredmova ta primitki Tamara Polska ta Viktor Malahov K Duh i Litera 2000 600 s ISBN 966 7888 04 5LiteraturaOleksandr Dzoban Problemi bezpeki u dogovirnij koncepciyi Tomasa Gobbsa aksiologichnij aspekt Strategichni prioriteti 1 6 2008 r S Kiselov Gobbs Tomas Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 149 ISBN 978 966 611 818 2 Kamburov V G Ideya gosudarstva y Gobbsa Kiev 1906 Istoriya politicheskih i pravovyh uchenij red V S Nersesyanc Bolshaya sovetskaya enciklopediya 1979 god Nemchenko I V Tomas Gobbs o prichinah i haraktere anglijskoj revolyucii serediny 17 v Zapiski istorichnogo fakultetu Odeskogo derzhavnogo universitetu im I I Mechnikova Odesa 1999 Vip 9 S 233 246 Goryainov O V Politiko pravovye idei T Gobbsa i ih vliyanie na filosofiyu francuzskogo prosvesheniya Teoretiko metodologicheskij istoriko pravovoj aspekty Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata yuridicheskih nauk Specialnost 12 00 01 Teoriya i istoriya prava i gosudarstva Istoriya uchenij o prave i gosudarstve O V Goryainov Nauch ruk I A Isaev M 2008 24 s K voprosu o koncepcii vlasti v politicheskoj filosofii T Gobbsa Sententiae 1 III Vinnicya UNIVERSUM Vinnicya 2001 S 68 87 Div takozh7012 Gobbs asteroyid nazvanij na chest filosofa PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Sorell T Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 CONOR Sl d Track Q16744133 Kulachinskij M M Do pitannya pro osoblivosti politichnogo vchennya Tomasa Gobbsa Zapiski istorichnogo fakultetu Odeskogo nacionalnogo universitetu im I I Mechnikova Odesa 2001 Vip 11 S 313 318 Kulachinskij M M Suspilna rol religiyi za ocinkoyu T Gobbsa ta Zh Bossyue Zapiski istorichnogo fakultetu Odeskogo nacionalnogo universitetu im I I Mechnikova Odesa 2002 Vip 12 S 423 430 Kniga Tomas Gobbs Leviafan K Duh i litera 2000 r Nomer 33 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik angl PosilannyaGobbs Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 600 672 s ISBN 966 7492 00 X Gobbs Toma Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 252 253 1000 ekz Leviafan Reprint z vidannya 1651 roku angl

Дата публікації:
Топ