Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пізнáння — сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного світу. Пізнання є основним предметом науки гносеології (теорії пізнання).
| Пізнання | |
 | |
| Досліджується в | когнітивна наука |
|---|---|
 Пізнання у Вікісховищі | |
Пізнання — вища форма відображення об'єктивної дійсності, процес вироблення дійсних знань. Спочатку пізнання було однією із сторін практичної діяльності людей, поступово в ході історичного розвитку людства пізнання стало особливою діяльністю. У пізнанні виділяють два рівні: чуттєве пізнання, здійснюється за допомогою відчуття, сприйняття, уявлення (сенсуалізм), і раціональне пізнання, що протікає в поняттях, думках, висновках і фіксується в теоріях (раціоналізм). Розрізняють також буденне, художнє і наукове пізнання, а щодо об'єкту — пізнання природи і пізнання суспільства. Різні сторони процесу пізнання досліджуються рядом спеціальних наук: когнітивною психологією, історією науки, соціологією науки тощо. Загальне вчення про пізнання дає філософська теорія пізнання (гносеологія).
У когнітивних науках до процесу пізнання використовується термін когніція.
Людське пізнання використовує два механізми мислення: символічний (алгебраїчний) та геометричний. Символічний механізм мислення активізує потенціал лівої півкулі мозку та розвиває абстрактне мислення.
Історичний огляд
Пізнанням називають як процес, який правильніше було б позначити словом «пізнавання», так і результат цього процесу. У пізнанні завжди міститься також впізнавання. Нове, не залежне від внутрішнього і зовнішнього досвіду пізнання може виникнути тільки як наслідок творчої фантазії.
Пізнання досліджується з часів грецької філософії. Це дослідження пізнання складає предмет вчення про пізнання, яке тільки з Канта визначилося як особлива область філософії, одержавши назву «Теорія пізнання», і яке в 19 ст., а також на початку 20 ст. іноді домінувало майже над всіма іншими напрямами філософії.
Усередині пізнання проводять відмінність між (несправжнім) формальним або абстрактним, пізнанням і (справжнім) змістовним або конкретним пізнанням; у свою чергу усередині цього ділення відбувається розчленовування на багато видів пізнання відповідно до найважливіших наочних областей.
Прогрес пізнання знаходить свою остаточну межу в межі пізнаваності. За цією межею починається непізнаване (часто помилково зване ірраціональним). Існування непізнаваного — це таке існування, яке не дає припинитися процесу пізнання.
Питання пізнання займають центральне місце у філософії Канта. Узагальнюючи філософію британського емпіризму, він погоджується з тим, що всяке наше пізнання починається з досвіду. Проте досвід має складну структуру. З одного боку, досвід є дією предметів на наші органи чуття. Проте дивитися і бачити — різні речі. Ця різниця продиктована трансцендентальним — ключовим поняттям Канта. Трансцендентальне — це призма розуму, яка відкриває і спотворює справжню реальність. Трансцендентальне — це те, що ділить реальність на світ в собі (ноуменальний) і світ для нас (феноменальний). До області трансцендентального відносяться простір і час — форми апріорного споглядання (трансцендентальна естетика); категорії свідомості, що оформлюють сприйняття (трансцендентальна логіка); нерозв'язні питання (трансцендентальна діалектика), намагаючись відповісти на які ми неминуче потрапляємо в область трансцендентальної ілюзії, бо це знання лежить за межами можливого досвіду (елементи, Бог, свобода, вічність світу).
За версією Канта, світ відчуттів і сприйняттів є повним хаосом, нагромадженням безладних відчуттів і подій. Потрібно навести в цьому хаосі порядок. Цей світ перетворюється за допомогою апріорних форм, якими є час і простір. Час і простір існують тільки у феноменальному світі. Вони існують без досвіду і поза досвідом. Накладення зв'язків у світі феноменів знаходиться за допомогою категорій розуму. За допомогою цих зв'язків пізнаючий перетворює хаос на порядок і закономірний рухомий світ.
Види (методи) пізнання
Існують два основні стовбури людського пізнання, що зростають, мабуть, з одного загального, але невідомого нам кореня, а саме чуттєвість і розум: за допомогою чуттєвості предмети нам даються, розумом же вони мисляться. І.Кант
Пізнання не обмежене сферою науки, кожній формі суспільної свідомості: науці, філософії, міфології, політиці, релігії тощо — відповідають свої специфічні форми знання, але на відміну від всіх форм знання наукове пізнання — це процес отримання об'єктивного, дійсного знання, спрямованого на віддзеркалення закономірностей дійсності. Наукове пізнання має трояке завдання і пов'язано з описом, поясненням і прогнозом процесів і явищ дійсності.
Розрізняють також форми знання, що мають термінологічну, символічну або художньо-образну основу. У історії культури багатообразні форми знання, що відрізняються від класичного наукового зразка і стандарту, віднесені до відомства позанаукового знання: паранаукове, лженаукове, квазінаукове, , псевдонаукове, буденно-практичне, особисте, . Оскільки різна сукупність нераціонального знання не піддається строгій і вичерпній класифікації, то існує розділення відповідних пізнавальних технологій на три види: , псевдонаука і девіантна наука.
Початкову структуру пізнання представляє суб'єктно-об'єктне відношення, де питання про можливість адекватного відтворення суб'єктом сутнісних характеристик об'єкта (проблема істини) є центральною темою гносеології. Залежно від рішення цього питання у філософії виділяються позиції пізнавального оптимізму, скептицизму і агностицизму.
Типи пізнання
Існує декілька типів пізнання:
- міфологічне
- тип пізнання характерний для первісної культури (тип цілісного дотеоретичного пояснення дійсності за допомогою чуттєво-наочних образів надприродних істот, легендарних героїв, які для носія міфологічного пізнання предстають реальними учасниками його повсякденного життя). Міфологічне пізнання характеризується персоніфікацією, уособленням складних понять в образах богів і антропоморфізмом.
- релігійне
- об'єктом релігійного пізнання в монотеїстичних релігіях, тобто в юдаїзмі,християнстві і ісламі, є Бог, який проявляє себе як Суб'єкт, Особа. Акт релігійного пізнання, або акт віри, має персонально-діалогічний характер.
Ціль релігійного пізнання в монотеїзмі — не створення або уточнення системи уявлень про Бога, а порятунок людини, для якої відкриття буття Бога одночасно виявляється актом самовідкриття, самопізнання і формує в його свідомості вимогу етичного оновлення. - У Новому Заповіті метод релігійного пізнання сформульований самим Ісусом Христом в «заповідях блаженства»:
- «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.» (Мф.,5,8)
- філософське
- філософське пізнання є особливий тип цілісного пізнання світу. Специфікою філософського пізнання є прагнення вийти за межі фрагментарної дійсності і знайти фундаментальні принципи і основи буття, визначити місце людини в ньому. Філософське пізнання засноване на певних світоглядних передумовах. У його склад входять: гносеологія, онтологія.
В процесі філософського пізнання суб'єкт прагне не тільки зрозуміти буття і місце людини в ньому, але і показати, якими вони повинні бути, тобто прагне створити ідеал.
- чуттєве
- для характеристики цього типу пізнання допустимо привести слова з книги Буття «Пізнав Адам Єву, і народила Єва сина».
- наукове
- Наукове пізнання — це дослідження, характерне своїми особливими цілями й завданнями, методами отримання і перевірки нових знань. Воно покликане прокладати шлях практиці, надавати теоретичні основи для вирішення практичних проблем. Рушійною силою пізнання є практика, вона дає науці фактичний матеріал, який потребує теоретичного осмислення та обґрунтування, що створює надійну основу розуміння сутності явищ об'єктивної дійсності. Шлях пізнання визначається від живого споглядання до абстрактного мислення і від останнього — до практики. Це є головною функцією наукової діяльності.
Головними етапами наукового дослідження є:
- виникнення ідеї, формулювання теми;
- формування мети та завдань дослідження;
- висунення гіпотези, теоретичні дослідження;
- проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів;
- аналіз та оформлення наукових досліджень;
- впровадження та визначення ефективності наукових досліджень.
Предмет та об'єкт пізнання (дослідження)
У методології наукових досліджень розрізняють поняття «об'єкт» і «предмет» пізнання. Об'єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дос-лідника, процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію, обрану для дослідження. Від-повідно це та сукупність зв'язків, відносин та властивостей, яка існує об'єктивно в теорії та практиці та виступає джерелом необхідної для дослідника інформації.
Як об'єкт пізнання визначаються лише ті зв'язки, відносини, властивості реального об'єкта, які включені до процесу пізнання. Будь-який об'єкт дослідження — це певна сукуп-ність властивостей та відносин, яка існує незалежно від дослідника, але ним відображається.
Предмет пізнання — досліджувані з певною метою властивості об'єкта.
При визначенні предмета і об'єкта дослідження необхідно з'ясувати: предмет і об'єкт дослідження є новими чи традиційними. Відповідно, можливі такі комбінації новизни пред-мета і об'єкта дослідження:
– новий предмет — новий об'єкт; — новий предмет — традиційний об'єкт; — традиційний предмет — новий об'єкт; — традиційний предмет — традиційний об'єкт.
Об'єкт та предмет пізнання не одне й те саме, хоча нерідко їх неправомірно ототожню-ють. Визначаючи об'єкт дослідження, необхідно відповісти на запитання: що розглядається? А предмет означає аспект розгляду, дає уявлення про те, як розглядається об'єкт саме в да-ному дослідженні, цим дослідником.
Співвідношення об'єкта та предмета дослідження можна коротко охарактеризувати так: об'єкт об'єктивний, а предмет суб'єктивний.
Незважаючи на очевидність наведених вище міркувань, як показує практика, розпізнавання цих категорій дається зі складністю. Найбільш поширеним непорозумінням, що фак-тично ліквідовує різницю між цими поняттями, є уява про предмет дослідження як визна-чення якоїсь ділянки або частини об'єкта, що вибраний для дослідження: «об'єкт ширше (це загальне), а предмет вужче (це часткове)». Але різниця між цими поняттями не зводиться до розмірів того чи іншого.
Предмет — не частина, відрізана від об'єкта, а спосіб, аспект його вивчення. Об'єкт розглядається весь, цілісно.
Предмет дослідження — все те, що знаходиться в межах об'єкта дослідження у визначеному аспекті розгляду. Науковець повинен чітко визначити предмет і об'єкт дослідження. З предмета дослі-дження випливають його мета та завдання
Див. також
- рівні
Примітки
- Бігун М. І., Клочкова А. М. , Янишин В. М. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Когнітивна візуалізація як засіб творчого розвитку учнів [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Кохановский В. П. и др. Основы философии науки. М.: Феникс, 2007. 608 с
- Левичев О. Ф. Логико-гносеологический механизм познания всеобщих законов в процессе становления синтетического сознания педагога [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
- П. Йолон. Пізнання // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 479. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Концентричний метод, або Спіральний метод // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 521.
 | Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Piznannya znachennya Piznannya sukupnist procesiv procedur i metodiv nabuttya znan pro yavisha i zakonomirnosti ob yektivnogo svitu Piznannya ye osnovnim predmetom nauki gnoseologiyi teoriyi piznannya PiznannyaDoslidzhuyetsya vkognitivna nauka Piznannya u Vikishovishi Piznannya visha forma vidobrazhennya ob yektivnoyi dijsnosti proces viroblennya dijsnih znan Spochatku piznannya bulo odniyeyu iz storin praktichnoyi diyalnosti lyudej postupovo v hodi istorichnogo rozvitku lyudstva piznannya stalo osoblivoyu diyalnistyu U piznanni vidilyayut dva rivni chuttyeve piznannya zdijsnyuyetsya za dopomogoyu vidchuttya sprijnyattya uyavlennya sensualizm i racionalne piznannya sho protikaye v ponyattyah dumkah visnovkah i fiksuyetsya v teoriyah racionalizm Rozriznyayut takozh budenne hudozhnye i naukove piznannya a shodo ob yektu piznannya prirodi i piznannya suspilstva Rizni storoni procesu piznannya doslidzhuyutsya ryadom specialnih nauk kognitivnoyu psihologiyeyu istoriyeyu nauki sociologiyeyu nauki tosho Zagalne vchennya pro piznannya daye filosofska teoriya piznannya gnoseologiya U kognitivnih naukah do procesu piznannya vikoristovuyetsya termin kogniciya Lyudske piznannya vikoristovuye dva mehanizmi mislennya simvolichnij algebrayichnij ta geometrichnij Simvolichnij mehanizm mislennya aktivizuye potencial livoyi pivkuli mozku ta rozvivaye abstraktne mislennya Istorichnij oglyadPiznannyam nazivayut yak proces yakij pravilnishe bulo b poznachiti slovom piznavannya tak i rezultat cogo procesu U piznanni zavzhdi mistitsya takozh vpiznavannya Nove ne zalezhne vid vnutrishnogo i zovnishnogo dosvidu piznannya mozhe viniknuti tilki yak naslidok tvorchoyi fantaziyi Piznannya doslidzhuyetsya z chasiv greckoyi filosofiyi Ce doslidzhennya piznannya skladaye predmet vchennya pro piznannya yake tilki z Kanta viznachilosya yak osobliva oblast filosofiyi oderzhavshi nazvu Teoriya piznannya i yake v 19 st a takozh na pochatku 20 st inodi dominuvalo majzhe nad vsima inshimi napryamami filosofiyi Useredini piznannya provodyat vidminnist mizh nespravzhnim formalnim abo abstraktnim piznannyam i spravzhnim zmistovnim abo konkretnim piznannyam u svoyu chergu useredini cogo dilennya vidbuvayetsya rozchlenovuvannya na bagato vidiv piznannya vidpovidno do najvazhlivishih naochnih oblastej Progres piznannya znahodit svoyu ostatochnu mezhu v mezhi piznavanosti Za ciyeyu mezheyu pochinayetsya nepiznavane chasto pomilkovo zvane irracionalnim Isnuvannya nepiznavanogo ce take isnuvannya yake ne daye pripinitisya procesu piznannya Pitannya piznannya zajmayut centralne misce u filosofiyi Kanta Uzagalnyuyuchi filosofiyu britanskogo empirizmu vin pogodzhuyetsya z tim sho vsyake nashe piznannya pochinayetsya z dosvidu Prote dosvid maye skladnu strukturu Z odnogo boku dosvid ye diyeyu predmetiv na nashi organi chuttya Prote divitisya i bachiti rizni rechi Cya riznicya prodiktovana transcendentalnim klyuchovim ponyattyam Kanta Transcendentalne ce prizma rozumu yaka vidkrivaye i spotvoryuye spravzhnyu realnist Transcendentalne ce te sho dilit realnist na svit v sobi noumenalnij i svit dlya nas fenomenalnij Do oblasti transcendentalnogo vidnosyatsya prostir i chas formi apriornogo spoglyadannya transcendentalna estetika kategoriyi svidomosti sho oformlyuyut sprijnyattya transcendentalna logika nerozv yazni pitannya transcendentalna dialektika namagayuchis vidpovisti na yaki mi neminuche potraplyayemo v oblast transcendentalnoyi ilyuziyi bo ce znannya lezhit za mezhami mozhlivogo dosvidu elementi Bog svoboda vichnist svitu Za versiyeyu Kanta svit vidchuttiv i sprijnyattiv ye povnim haosom nagromadzhennyam bezladnih vidchuttiv i podij Potribno navesti v comu haosi poryadok Cej svit peretvoryuyetsya za dopomogoyu apriornih form yakimi ye chas i prostir Chas i prostir isnuyut tilki u fenomenalnomu sviti Voni isnuyut bez dosvidu i poza dosvidom Nakladennya zv yazkiv u sviti fenomeniv znahoditsya za dopomogoyu kategorij rozumu Za dopomogoyu cih zv yazkiv piznayuchij peretvoryuye haos na poryadok i zakonomirnij ruhomij svit Vidi metodi piznannyaIsnuyut dva osnovni stovburi lyudskogo piznannya sho zrostayut mabut z odnogo zagalnogo ale nevidomogo nam korenya a same chuttyevist i rozum za dopomogoyu chuttyevosti predmeti nam dayutsya rozumom zhe voni mislyatsya I Kant Piznannya ne obmezhene sferoyu nauki kozhnij formi suspilnoyi svidomosti nauci filosofiyi mifologiyi politici religiyi tosho vidpovidayut svoyi specifichni formi znannya ale na vidminu vid vsih form znannya naukove piznannya ce proces otrimannya ob yektivnogo dijsnogo znannya spryamovanogo na viddzerkalennya zakonomirnostej dijsnosti Naukove piznannya maye troyake zavdannya i pov yazano z opisom poyasnennyam i prognozom procesiv i yavish dijsnosti Rozriznyayut takozh formi znannya sho mayut terminologichnu simvolichnu abo hudozhno obraznu osnovu U istoriyi kulturi bagatoobrazni formi znannya sho vidriznyayutsya vid klasichnogo naukovogo zrazka i standartu vidneseni do vidomstva pozanaukovogo znannya paranaukove lzhenaukove kvazinaukove psevdonaukove budenno praktichne osobiste Oskilki rizna sukupnist neracionalnogo znannya ne piddayetsya strogij i vicherpnij klasifikaciyi to isnuye rozdilennya vidpovidnih piznavalnih tehnologij na tri vidi psevdonauka i deviantna nauka Pochatkovu strukturu piznannya predstavlyaye sub yektno ob yektne vidnoshennya de pitannya pro mozhlivist adekvatnogo vidtvorennya sub yektom sutnisnih harakteristik ob yekta problema istini ye centralnoyu temoyu gnoseologiyi Zalezhno vid rishennya cogo pitannya u filosofiyi vidilyayutsya poziciyi piznavalnogo optimizmu skepticizmu i agnosticizmu Tipi piznannyaIsnuye dekilka tipiv piznannya mifologichnetip piznannya harakternij dlya pervisnoyi kulturi tip cilisnogo doteoretichnogo poyasnennya dijsnosti za dopomogoyu chuttyevo naochnih obraziv nadprirodnih istot legendarnih geroyiv yaki dlya nosiya mifologichnogo piznannya predstayut realnimi uchasnikami jogo povsyakdennogo zhittya Mifologichne piznannya harakterizuyetsya personifikaciyeyu uosoblennyam skladnih ponyat v obrazah bogiv i antropomorfizmom religijneob yektom religijnogo piznannya v monoteyistichnih religiyah tobto v yudayizmi hristiyanstvi i islami ye Bog yakij proyavlyaye sebe yak Sub yekt Osoba Akt religijnogo piznannya abo akt viri maye personalno dialogichnij harakter Cil religijnogo piznannya v monoteyizmi ne stvorennya abo utochnennya sistemi uyavlen pro Boga a poryatunok lyudini dlya yakoyi vidkrittya buttya Boga odnochasno viyavlyayetsya aktom samovidkrittya samopiznannya i formuye v jogo svidomosti vimogu etichnogo onovlennya U Novomu Zapoviti metod religijnogo piznannya sformulovanij samim Isusom Hristom v zapovidyah blazhenstva Blazhenni chisti sercem bo voni Boga pobachat Mf 5 8 filosofskefilosofske piznannya ye osoblivij tip cilisnogo piznannya svitu Specifikoyu filosofskogo piznannya ye pragnennya vijti za mezhi fragmentarnoyi dijsnosti i znajti fundamentalni principi i osnovi buttya viznachiti misce lyudini v nomu Filosofske piznannya zasnovane na pevnih svitoglyadnih peredumovah U jogo sklad vhodyat gnoseologiya ontologiya V procesi filosofskogo piznannya sub yekt pragne ne tilki zrozumiti buttya i misce lyudini v nomu ale i pokazati yakimi voni povinni buti tobto pragne stvoriti ideal chuttyevedlya harakteristiki cogo tipu piznannya dopustimo privesti slova z knigi Buttya Piznav Adam Yevu i narodila Yeva sina naukoveNaukove piznannya ce doslidzhennya harakterne svoyimi osoblivimi cilyami j zavdannyami metodami otrimannya i perevirki novih znan Vono poklikane prokladati shlyah praktici nadavati teoretichni osnovi dlya virishennya praktichnih problem Rushijnoyu siloyu piznannya ye praktika vona daye nauci faktichnij material yakij potrebuye teoretichnogo osmislennya ta obgruntuvannya sho stvoryuye nadijnu osnovu rozuminnya sutnosti yavish ob yektivnoyi dijsnosti Shlyah piznannya viznachayetsya vid zhivogo spoglyadannya do abstraktnogo mislennya i vid ostannogo do praktiki Ce ye golovnoyu funkciyeyu naukovoyi diyalnosti Golovnimi etapami naukovogo doslidzhennya ye viniknennya ideyi formulyuvannya temi formuvannya meti ta zavdan doslidzhennya visunennya gipotezi teoretichni doslidzhennya provedennya eksperimentu uzagalnennya naukovih faktiv i rezultativ analiz ta oformlennya naukovih doslidzhen vprovadzhennya ta viznachennya efektivnosti naukovih doslidzhen Predmet ta ob yekt piznannya doslidzhennya U metodologiyi naukovih doslidzhen rozriznyayut ponyattya ob yekt i predmet piznannya Ob yektom piznannya prijnyato nazivati te na sho spryamovana piznavalna diyalnist dos lidnika proces abo yavishe yake porodzhuye problemnu situaciyu obranu dlya doslidzhennya Vid povidno ce ta sukupnist zv yazkiv vidnosin ta vlastivostej yaka isnuye ob yektivno v teoriyi ta praktici ta vistupaye dzherelom neobhidnoyi dlya doslidnika informaciyi Yak ob yekt piznannya viznachayutsya lishe ti zv yazki vidnosini vlastivosti realnogo ob yekta yaki vklyucheni do procesu piznannya Bud yakij ob yekt doslidzhennya ce pevna sukup nist vlastivostej ta vidnosin yaka isnuye nezalezhno vid doslidnika ale nim vidobrazhayetsya Predmet piznannya doslidzhuvani z pevnoyu metoyu vlastivosti ob yekta Pri viznachenni predmeta i ob yekta doslidzhennya neobhidno z yasuvati predmet i ob yekt doslidzhennya ye novimi chi tradicijnimi Vidpovidno mozhlivi taki kombinaciyi novizni pred meta i ob yekta doslidzhennya novij predmet novij ob yekt novij predmet tradicijnij ob yekt tradicijnij predmet novij ob yekt tradicijnij predmet tradicijnij ob yekt Ob yekt ta predmet piznannya ne odne j te same hocha neridko yih nepravomirno ototozhnyu yut Viznachayuchi ob yekt doslidzhennya neobhidno vidpovisti na zapitannya sho rozglyadayetsya A predmet oznachaye aspekt rozglyadu daye uyavlennya pro te yak rozglyadayetsya ob yekt same v da nomu doslidzhenni cim doslidnikom Spivvidnoshennya ob yekta ta predmeta doslidzhennya mozhna korotko oharakterizuvati tak ob yekt ob yektivnij a predmet sub yektivnij Nezvazhayuchi na ochevidnist navedenih vishe mirkuvan yak pokazuye praktika rozpiznavannya cih kategorij dayetsya zi skladnistyu Najbilsh poshirenim neporozuminnyam sho fak tichno likvidovuye riznicyu mizh cimi ponyattyami ye uyava pro predmet doslidzhennya yak vizna chennya yakoyis dilyanki abo chastini ob yekta sho vibranij dlya doslidzhennya ob yekt shirshe ce zagalne a predmet vuzhche ce chastkove Ale riznicya mizh cimi ponyattyami ne zvoditsya do rozmiriv togo chi inshogo Predmet ne chastina vidrizana vid ob yekta a sposib aspekt jogo vivchennya Ob yekt rozglyadayetsya ves cilisno Predmet doslidzhennya vse te sho znahoditsya v mezhah ob yekta doslidzhennya u viznachenomu aspekti rozglyadu Naukovec povinen chitko viznachiti predmet i ob yekt doslidzhennya Z predmeta dosli dzhennya viplivayut jogo meta ta zavdannyaDiv takozhPiznannya istorichne Gnoseologiya Svitoglyad Kognitivnij rozvitok kognitivna vizualizaciyarivniempirizm opisovij metodPrimitkiBigun M I Klochkova A M Yanishin V M 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kognitivna vizualizaciya yak zasib tvorchogo rozvitku uchniv 4 bereznya 2016 u Wayback Machine DzherelaKohanovskij V P i dr Osnovy filosofii nauki M Feniks 2007 608 s ISBN 978 5 222 11009 6 Levichev O F Logiko gnoseologicheskij mehanizm poznaniya vseobshih zakonov v processe stanovleniya sinteticheskogo soznaniya pedagoga 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Filosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986 P Jolon Piznannya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 479 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaKoncentrichnij metod abo Spiralnij metod Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 521 Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi