Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

box width Френсіс Беконангл Francis BaconЗахідна філософіяНародження22 січня 1561 1561 01 22 Стренд ЛондонСмерть9 квітня

Френсіс Бекон

Френсіс Бекон

Френсіс Бекон
англ. Francis Bacon
Західна філософія
image
Народження22 січня 1561(1561-01-22)
Стренд, Лондон
Смерть9 квітня 1626(1626-04-09) (65 років)
[en], Міддлсекс
Пневмонія
Похованняd
Громадянство (підданство)image Королівство Англія
Знання мов
  • латина[1] і англійська[2][3]
    • Ім'я при народженніFrancis Bacon
    Діяльність
  • письменник, суддя, політик, адвокат, астролог, науковець, історик
    • Членd
    Школа / ТрадиціяФілософія Відродження
    Основні інтересиНатурфілософія, Філософська логіка
    Значні ідеїемпіризм
    ВплинувТомас Гоббс, Ісаак Ньютон, Джон Локк, Вільям Петті, Енциклопедисти, Томас Джефферсон
    Alma materТриніті-коледж (Кембридж) і Університет Пуатьє
    Літературний напрямeмпіризм
    Зазнав впливу

  • Платон, Арістотель, Цицерон, Нікколо Макіявеллі, Мішель де Монтень, Бірінгуччо Ванноччо, Бернар Паліссі,

    Бернардіно Телезіо, Вільям Гілберт, Роджер Бекон
    • Вчителіd
    Визначний твір
  • Нова Атлантида і Індукція логічна[4]
    • Історичний періодXVI —XVII століття
    Титулвіконт
    Посадаd, d, d[5], d[5][5], d[5][5], d[5][5], d[5][5], d[5][5], d[5][5], d[5][5], d[5][5], лорд-канцлер Англії і d[6]
    Конфесіяангліканство
    Батькоd[7][8]
    Матиd[7][8]
    Брати, сестриd, d[8], d, d, d і d[8]
    У шлюбі зd[8]
    Автографimage
    Нагороди
    image
    image Френсіс Бекон у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах
    У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бекон.

    Сер Фре́нсіс Бе́кон (англ. Francis Bacon, 22 січня 1561, Лондон — 9 квітня 1626) — англійський політик, державний діяч, вчений, філософ і есеїст. Лорд-хранитель Малої печатки і Лорд-канцлер Англії в 1617—1621 роках. Один із творців емпіризму — філософського напряму, який твердить, що головне — власний досвід.

    Став лордом-канцлером у 1618 році й того ж року викритий у хабарництві та оштрафований на 40 000 фунтів (згодом суму зменшив король). Провів 4 дні в лондонській в'язниці.

    Помер у віці 65 років після того, як проводив досліди із заморожування м'яса для його тривалого зберігання в розпал холодної зими: набивав тушку курки снігом, переохолодився та застудився. Смерть настала, ймовірно, від найчастішого ускладнення застуди — пневмонії. Перед смертю Бекон начебто промовив: «І все ж таки дослід чудово вдався!».

    Його роботи: «Есе» (1597), що характеризується особливою стислістю; «Успіх навчання» (1605), що розглядає науковий підхід в освіті; Новий органон (1620), у якій він перевизначив завдання природничої науки, вбачаючи у ній засіб для експериментального відкриття і метод посилення влади людини над природою; «Нова Атлантида» (1626 рік), де він описав той утопічний стан, у якому звичайно відбувається пошук і використання наукової істини.

    Бекон розробив новий, антисхоластичний метод наукового пізнання. Догматичній дедукції схоластів він протиставив індуктивний метод, що ґрунтується на раціональному аналізі дослідних даних. Матеріалізм Бекона — непослідовний. Визнаючи об'єктивність і пізнаванність матеріального світу, активність матерії та її рух, вірячи у силу розуму і науки, Бекон робив поступки теології та дотримувався вчення про так звану двоїсту істину. Найважливіші філософські твори Бекона: «Новий Органон», «Про принципи і начала».

    Філософія Френсіса Бекона

    image
    Bacon, Sylva sylvarum

    Філософія Френсіса Бекона присвячена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Трактат у вигляді проєкту (який не був завершений повністю) «Великого відродження наук», доповнений 1620 року трактатом «Новий Органон», є найпопулярнішим у філософії минулого та сьогодення.

    Бекон послідовно піддав критиці філософію як форму споглядання і пропагує філософію, як науку про реальний світ, що базується на дослідному пізнанні. Такою позицією він, власне, висловив нову фундаментальну ідею, що лягла у фундамент сучасного природознавства, об'єктивного пізнання дійсності. Його творчість у багатьох місцях пронизана компромісом концепції «двоїстої істини», тобто істини «одкровення», істини про Бога (теологічної істини) та істини філософської, тобто істини, відкритої в науковому пізнанні.

    Місце науки Бекон вбачав у вирішенні суспільних проблем і суперечностей сучасного йому суспільства. Визначаючи місце науки, Бекон визначив цілі наукового пізнання: «істинні цілі науки, щоб не займалися нею ні задля свого духу, ні задля вчених дискусій, ні задля приниження інших, ні задля користі та слави, ні задля влади, а задля того, щоб мати від неї користь та успіх самого життя суспільства». Цьому спрямуванню науки підкорив Бекон і наукові методи, завдання яких він вбачав у пізнанні об'єктивного, реально існуючого світу. Незалежним від суб'єктивних спрямувань людини знаряддям такого пізнання він визнав експеримент та його наслідки. Ідеалом наукового знання визнав відсутність розбіжності між думками та речами. Саме для подолання такої розбіжності Бекон сформулював принципи наукового методу в «Новому Органоні».

    Теоретичне обґрунтування емпіризму

    Згідно з теорією двоїстої істини Бекон здійснив розрізнення чуттєвої та розумної душі людини. Розумна душа входить у людину за божественним провидінням, вона є предметом теології, а чуттєва душа має всі характеристики тілесності, вона є предметом філософських досліджень. Таким поділом він створив для науки концепцію, яка дає змогу вивчати людину, її вчинки. Вихідним моментом пізнавальної діяльності Бекон визнав чуттєвість. Тому його часто називають засновником емпіризму — філософського напряму, що будує свою гносеологію, аналізуючи чуттєве пізнання і досвід. Головна теза емпіризму полягає в такому трактуванні:

    «немає нічого в розумі, що до цього не пройшло через чуття».

    Теоретичне обґрунтування емпіризму, дане Беконом, визнають найдовершенішим серед різних напрямів філософії та серед природознавців.

     — досвід, спирання на експериментальне дослідження (а не на ізольоване чуттєве сприйняття) — був для нього вихідним пунктом нового наукового методу, який доповнюється систематичною логічною роботою. Саму логіку він розумів як знаряддя пізнання — органон. Однак запропонована і детально опрацьована Беконом логіка кардинально відрізняється від арістотелівської, що спиралася на теорію силогізму. Критика Беконом силогістики базується на виявленні того факту, що дедуктивна логіка не здатна відійти від знаків, слів до понять. Жодна освічена людина не може сумніватися у тому, що два терміни, які збігаються у середньому терміні, збігаються взаємно. Однак, Бекон при цьому вважав, що силогізми будуються з суджень, судження — зі слів, а слова є лише знаками понять. Для істинного пізнання важливо мати справу з самими поняттями та їх джерелом.

    Чотири ідоли

    Створення нової науки та філософії, вважав Бекон, можливе лише після усвідомлення причин, що ведуть до помилок. Головну ваду він вбачав у застосуванні традиційних форм мислення, які базуються на логічній науці Арістотеля, розповсюдженій серед європейців християнством. Така логіка створює своїх ідолів (поширені помилки). Бекон вирізняв чотири види ідолів: ідоли роду, ідоли печери, ідоли ринку (площі), ідоли театру.

    1. Ідолів роду та печери він визнав вродженими, такими, що випливають з природних властивостей душі, тоді як ідоли ринку та театру є набутими в інтелектуальному розвитку людини. Ідоли роду криються в самих чуттях людини. Усі чуттєві сприйняття, думки стосуються властивостей людини, а не дійсності. Людина, як криве люстерко, змішує свою природу та природу речей, не вирізняючи їх чітко. Подолання вад людської природи полягає у послідовному дотриманні правил нової індуктивної логіки, яку запропонував Бекон. Головне з цих правил полягає у постійній емпіричній перевірці уявлень людини: відповідають наші уявлення дійсності чи ні.
    2. Ідоли печери — це особисті вади конкретної людини, причина яких може бути різною: погане виховання, психічна неврівноваженість, власні уподобання, власні упередження тощо. Якщо ідоли роду є обумовленими загальною для усіх людей природою — створювати судження за аналогією з власними здібностями, то ідоли печери обумовлені індивідуальною природою особи, властиві лише відповідним групам, індивідам.
    3. Ідоли площі — перешкоди, що виникають внаслідок спілкування між людьми за допомогою слів.
    4. Ідоли театру не властиві людині від народження, вони виникають внаслідок підкорення розуму хибним уявленням. У багатьох випадках значення слів були встановлені, не виходячи із сутності речей, а на основі випадкового враження від зустрічі з предметом. Ідоли театру — перешкоди, що народжуються серед вчених з причини некритичного засвоєння помилкової думки.

    Істинний метод пізнання за Беконом

    Докладніше: Новочасний об'єктивізм

    Використання дедуктивного методу (дедуктивної форми побудови думки) часто призводить до випадків, коли незначна помилка в загальному судженні, під час створення визначення властивостей одиничного, стає вирішальною в уявленні людини. Тому мислення від загального до особливого та одиничного, згідно з висновком Бекона, не можна визнати чітким у науковому пізнанні. Знання різних перешкод, що виникають під час дослідження природи, запобігає виникненню деяких помилок. Однак це знання лише негативне, а не позитивне, таке, що спрямовує пізнання. Вивчаючи історію науки, Бекон дійшов висновку, що існує два шляхи дослідження: метод догматичний (дедуктивний) та метод емпіричний (індуктивний). Саме емпіризм уможливлює звільнити пізнання від суб'єктивізму догматики, робить пізнання позитивним, незалежним від уяви. Вчений, який керується індукцією, підкоряє свою суб'єктивність властивостям дійсності, тому має знання, які не залежать від особистих уподобань, авторитету та інших ідолів пізнання. Об'єктивне знання природи проголошують ідеалом науки. Однак і чистий емпіризм не дає змоги піти далі фактів, явища до пізнання суті. Тому потрібна інтелектуальна переробка емпіричного матеріалу. Істинний метод пізнання складається з інтелектуальних дій щодо переробки матеріалу, який отримано через досвід. Вчений, що керується таким методом, схожий на бджолу, що збирає нектар, та не залишає його у первинному вигляді, а переробляє нектар на мед.

    Основні здобутки

    Френсіс Бекон визначив зміст і сенс наукового методу пізнання, виділивши в ньому значення експерименту і вказав на індукцію як головний шлях до гіпотези.

    Він визначив мету науки як спосіб принести користь людству. Більшість законів природи, які здаються універсальними, як з'ясувалося, справедливі лише за певних умов, поки немає причин підозрювати обмеженість або недостатність самого наукового підходу до вивчення природи. Френсіс Бекон стверджував, що «істина — донька часу, а не авторитету».

    Бекону вдалося точно визначити не стільки мету Знання, скільки його роль у майбутньому світі технологій і, перш за все, в капіталістичній Англії.

    Послідовники

    Найзначніші послідовники емпіричної лінії в філософії Нового часу: Томас Гоббс, Джон Локк, Джордж Берклі, Девід Юм — в Англії; Етьєн Кондільяк, Клод Гельвецій, Поль Гольбах, Дені Дідро — у Франції.

    Див. також

    • 2940 Бекон — астероїд, названий на честь філософа.

    Примітки

    1. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. Czech National Authority Database
      d:Track:Q13550863
    4. Whewell, William, 1794-1866 History of the inductive sciences, from the earliest to the present time — 3d ed., with additions. — New York: 1873. — 592 p. — doi:10.5962/BHL.TITLE.23098
      d:Track:Q51433784
    5. The History of Parliament
      d:Track:Q7739799
    6. English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
      d:Track:Q328d:Track:Q112669601
    7. Lundy D. R. The Peerage
      d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
    8. Kindred Britain
      d:Track:Q75653886

    Література

    Вікіцитати містять висловлювання від або про: Френсіс Бекон

    Посилання

    • Francis Bacon // Stanford Encyclopedia of Philosophy
    • Sir Francis Bacon (1561-1626) // ~ Gray's Inn (.org.uk)
    • Francis Bacon's Life // Francis Bacon Research Trust
    • Філософія Нового часу та Просвітництва

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    box width Frensis Bekonangl Francis BaconZahidna filosofiyaNarodzhennya22 sichnya 1561 1561 01 22 Strend LondonSmert9 kvitnya 1626 1626 04 09 65 rokiv en Middlseks PnevmoniyaPohovannyadGromadyanstvo piddanstvo Korolivstvo AngliyaZnannya movlatina 1 i anglijska 2 3 Im ya pri narodzhenniFrancis BaconDiyalnistpismennik suddya politik advokat astrolog naukovec istorikChlendShkola TradiciyaFilosofiya VidrodzhennyaOsnovni interesiNaturfilosofiya Filosofska logikaZnachni ideyiempirizmVplinuvTomas Gobbs Isaak Nyuton Dzhon Lokk Vilyam Petti Enciklopedisti Tomas DzheffersonAlma materTriniti koledzh Kembridzh i Universitet PuatyeLiteraturnij napryamempirizmZaznav vplivuPlaton Aristotel Ciceron Nikkolo Makiyavelli Mishel de Monten Biringuchcho Vannochcho Bernar Palissi Bernardino Telezio Vilyam Gilbert Rodzher BekonVchitelidViznachnij tvirNova Atlantida i Indukciya logichna 4 Istorichnij periodXVI XVII stolittyaTitulvikontPosadad d d 5 d 5 5 d 5 5 d 5 5 d 5 5 d 5 5 d 5 5 d 5 5 d 5 5 lord kancler Angliyi i d 6 KonfesiyaanglikanstvoBatkod 7 8 Matid 7 8 Brati sestrid d 8 d d d i d 8 U shlyubi zd 8 AvtografNagorodi Frensis Bekon u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bekon Ser Fre nsis Be kon angl Francis Bacon 22 sichnya 1561 London 9 kvitnya 1626 anglijskij politik derzhavnij diyach vchenij filosof i eseyist Lord hranitel Maloyi pechatki i Lord kancler Angliyi v 1617 1621 rokah Odin iz tvorciv empirizmu filosofskogo napryamu yakij tverdit sho golovne vlasnij dosvid Stav lordom kanclerom u 1618 roci j togo zh roku vikritij u habarnictvi ta oshtrafovanij na 40 000 funtiv zgodom sumu zmenshiv korol Proviv 4 dni v londonskij v yaznici Pomer u vici 65 rokiv pislya togo yak provodiv doslidi iz zamorozhuvannya m yasa dlya jogo trivalogo zberigannya v rozpal holodnoyi zimi nabivav tushku kurki snigom pereoholodivsya ta zastudivsya Smert nastala jmovirno vid najchastishogo uskladnennya zastudi pnevmoniyi Pered smertyu Bekon nachebto promoviv I vse zh taki doslid chudovo vdavsya Jogo roboti Ese 1597 sho harakterizuyetsya osoblivoyu stislistyu Uspih navchannya 1605 sho rozglyadaye naukovij pidhid v osviti Novij organon 1620 u yakij vin pereviznachiv zavdannya prirodnichoyi nauki vbachayuchi u nij zasib dlya eksperimentalnogo vidkrittya i metod posilennya vladi lyudini nad prirodoyu Nova Atlantida 1626 rik de vin opisav toj utopichnij stan u yakomu zvichajno vidbuvayetsya poshuk i vikoristannya naukovoyi istini Bekon rozrobiv novij antisholastichnij metod naukovogo piznannya Dogmatichnij dedukciyi sholastiv vin protistaviv induktivnij metod sho gruntuyetsya na racionalnomu analizi doslidnih danih Materializm Bekona neposlidovnij Viznayuchi ob yektivnist i piznavannist materialnogo svitu aktivnist materiyi ta yiyi ruh viryachi u silu rozumu i nauki Bekon robiv postupki teologiyi ta dotrimuvavsya vchennya pro tak zvanu dvoyistu istinu Najvazhlivishi filosofski tvori Bekona Novij Organon Pro principi i nachala Filosofiya Frensisa BekonaBacon Sylva sylvarum Filosofiya Frensisa Bekona prisvyachena svidomij sprobi formuvannya nauki ta naukovogo piznannya Traktat u viglyadi proyektu yakij ne buv zavershenij povnistyu Velikogo vidrodzhennya nauk dopovnenij 1620 roku traktatom Novij Organon ye najpopulyarnishim u filosofiyi minulogo ta sogodennya Bekon poslidovno piddav kritici filosofiyu yak formu spoglyadannya i propaguye filosofiyu yak nauku pro realnij svit sho bazuyetsya na doslidnomu piznanni Takoyu poziciyeyu vin vlasne visloviv novu fundamentalnu ideyu sho lyagla u fundament suchasnogo prirodoznavstva ob yektivnogo piznannya dijsnosti Jogo tvorchist u bagatoh miscyah pronizana kompromisom koncepciyi dvoyistoyi istini tobto istini odkrovennya istini pro Boga teologichnoyi istini ta istini filosofskoyi tobto istini vidkritoyi v naukovomu piznanni Misce nauki Bekon vbachav u virishenni suspilnih problem i superechnostej suchasnogo jomu suspilstva Viznachayuchi misce nauki Bekon viznachiv cili naukovogo piznannya istinni cili nauki shob ne zajmalisya neyu ni zadlya svogo duhu ni zadlya vchenih diskusij ni zadlya prinizhennya inshih ni zadlya koristi ta slavi ni zadlya vladi a zadlya togo shob mati vid neyi korist ta uspih samogo zhittya suspilstva Comu spryamuvannyu nauki pidkoriv Bekon i naukovi metodi zavdannya yakih vin vbachav u piznanni ob yektivnogo realno isnuyuchogo svitu Nezalezhnim vid sub yektivnih spryamuvan lyudini znaryaddyam takogo piznannya vin viznav eksperiment ta jogo naslidki Idealom naukovogo znannya viznav vidsutnist rozbizhnosti mizh dumkami ta rechami Same dlya podolannya takoyi rozbizhnosti Bekon sformulyuvav principi naukovogo metodu v Novomu Organoni Teoretichne obgruntuvannya empirizmu Zgidno z teoriyeyu dvoyistoyi istini Bekon zdijsniv rozriznennya chuttyevoyi ta rozumnoyi dushi lyudini Rozumna dusha vhodit u lyudinu za bozhestvennim providinnyam vona ye predmetom teologiyi a chuttyeva dusha maye vsi harakteristiki tilesnosti vona ye predmetom filosofskih doslidzhen Takim podilom vin stvoriv dlya nauki koncepciyu yaka daye zmogu vivchati lyudinu yiyi vchinki Vihidnim momentom piznavalnoyi diyalnosti Bekon viznav chuttyevist Tomu jogo chasto nazivayut zasnovnikom empirizmu filosofskogo napryamu sho buduye svoyu gnoseologiyu analizuyuchi chuttyeve piznannya i dosvid Golovna teza empirizmu polyagaye v takomu traktuvanni nemaye nichogo v rozumi sho do cogo ne projshlo cherez chuttya Teoretichne obgruntuvannya empirizmu dane Bekonom viznayut najdovershenishim sered riznih napryamiv filosofiyi ta sered prirodoznavciv dosvid spirannya na eksperimentalne doslidzhennya a ne na izolovane chuttyeve sprijnyattya buv dlya nogo vihidnim punktom novogo naukovogo metodu yakij dopovnyuyetsya sistematichnoyu logichnoyu robotoyu Samu logiku vin rozumiv yak znaryaddya piznannya organon Odnak zaproponovana i detalno opracovana Bekonom logika kardinalno vidriznyayetsya vid aristotelivskoyi sho spiralasya na teoriyu silogizmu Kritika Bekonom silogistiki bazuyetsya na viyavlenni togo faktu sho deduktivna logika ne zdatna vidijti vid znakiv sliv do ponyat Zhodna osvichena lyudina ne mozhe sumnivatisya u tomu sho dva termini yaki zbigayutsya u serednomu termini zbigayutsya vzayemno Odnak Bekon pri comu vvazhav sho silogizmi buduyutsya z sudzhen sudzhennya zi sliv a slova ye lishe znakami ponyat Dlya istinnogo piznannya vazhlivo mati spravu z samimi ponyattyami ta yih dzherelom Chotiri idoli Stvorennya novoyi nauki ta filosofiyi vvazhav Bekon mozhlive lishe pislya usvidomlennya prichin sho vedut do pomilok Golovnu vadu vin vbachav u zastosuvanni tradicijnih form mislennya yaki bazuyutsya na logichnij nauci Aristotelya rozpovsyudzhenij sered yevropejciv hristiyanstvom Taka logika stvoryuye svoyih idoliv poshireni pomilki Bekon viriznyav chotiri vidi idoliv idoli rodu idoli pecheri idoli rinku ploshi idoli teatru 1 Idoliv rodu ta pecheri vin viznav vrodzhenimi takimi sho viplivayut z prirodnih vlastivostej dushi todi yak idoli rinku ta teatru ye nabutimi v intelektualnomu rozvitku lyudini Idoli rodu kriyutsya v samih chuttyah lyudini Usi chuttyevi sprijnyattya dumki stosuyutsya vlastivostej lyudini a ne dijsnosti Lyudina yak krive lyusterko zmishuye svoyu prirodu ta prirodu rechej ne viriznyayuchi yih chitko Podolannya vad lyudskoyi prirodi polyagaye u poslidovnomu dotrimanni pravil novoyi induktivnoyi logiki yaku zaproponuvav Bekon Golovne z cih pravil polyagaye u postijnij empirichnij perevirci uyavlen lyudini vidpovidayut nashi uyavlennya dijsnosti chi ni 2 Idoli pecheri ce osobisti vadi konkretnoyi lyudini prichina yakih mozhe buti riznoyu pogane vihovannya psihichna nevrivnovazhenist vlasni upodobannya vlasni uperedzhennya tosho Yaksho idoli rodu ye obumovlenimi zagalnoyu dlya usih lyudej prirodoyu stvoryuvati sudzhennya za analogiyeyu z vlasnimi zdibnostyami to idoli pecheri obumovleni individualnoyu prirodoyu osobi vlastivi lishe vidpovidnim grupam individam 3 Idoli ploshi pereshkodi sho vinikayut vnaslidok spilkuvannya mizh lyudmi za dopomogoyu sliv 4 Idoli teatru ne vlastivi lyudini vid narodzhennya voni vinikayut vnaslidok pidkorennya rozumu hibnim uyavlennyam U bagatoh vipadkah znachennya sliv buli vstanovleni ne vihodyachi iz sutnosti rechej a na osnovi vipadkovogo vrazhennya vid zustrichi z predmetom Idoli teatru pereshkodi sho narodzhuyutsya sered vchenih z prichini nekritichnogo zasvoyennya pomilkovoyi dumki Istinnij metod piznannya za Bekonom Dokladnishe Novochasnij ob yektivizm Vikoristannya deduktivnogo metodu deduktivnoyi formi pobudovi dumki chasto prizvodit do vipadkiv koli neznachna pomilka v zagalnomu sudzhenni pid chas stvorennya viznachennya vlastivostej odinichnogo staye virishalnoyu v uyavlenni lyudini Tomu mislennya vid zagalnogo do osoblivogo ta odinichnogo zgidno z visnovkom Bekona ne mozhna viznati chitkim u naukovomu piznanni Znannya riznih pereshkod sho vinikayut pid chas doslidzhennya prirodi zapobigaye viniknennyu deyakih pomilok Odnak ce znannya lishe negativne a ne pozitivne take sho spryamovuye piznannya Vivchayuchi istoriyu nauki Bekon dijshov visnovku sho isnuye dva shlyahi doslidzhennya metod dogmatichnij deduktivnij ta metod empirichnij induktivnij Same empirizm umozhlivlyuye zvilniti piznannya vid sub yektivizmu dogmatiki robit piznannya pozitivnim nezalezhnim vid uyavi Vchenij yakij keruyetsya indukciyeyu pidkoryaye svoyu sub yektivnist vlastivostyam dijsnosti tomu maye znannya yaki ne zalezhat vid osobistih upodoban avtoritetu ta inshih idoliv piznannya Ob yektivne znannya prirodi progoloshuyut idealom nauki Odnak i chistij empirizm ne daye zmogi piti dali faktiv yavisha do piznannya suti Tomu potribna intelektualna pererobka empirichnogo materialu Istinnij metod piznannya skladayetsya z intelektualnih dij shodo pererobki materialu yakij otrimano cherez dosvid Vchenij sho keruyetsya takim metodom shozhij na bdzholu sho zbiraye nektar ta ne zalishaye jogo u pervinnomu viglyadi a pereroblyaye nektar na med Osnovni zdobutki Frensis Bekon viznachiv zmist i sens naukovogo metodu piznannya vidilivshi v nomu znachennya eksperimentu i vkazav na indukciyu yak golovnij shlyah do gipotezi Vin viznachiv metu nauki yak sposib prinesti korist lyudstvu Bilshist zakoniv prirodi yaki zdayutsya universalnimi yak z yasuvalosya spravedlivi lishe za pevnih umov poki nemaye prichin pidozryuvati obmezhenist abo nedostatnist samogo naukovogo pidhodu do vivchennya prirodi Frensis Bekon stverdzhuvav sho istina donka chasu a ne avtoritetu Bekonu vdalosya tochno viznachiti ne stilki metu Znannya skilki jogo rol u majbutnomu sviti tehnologij i persh za vse v kapitalistichnij Angliyi PoslidovnikiNajznachnishi poslidovniki empirichnoyi liniyi v filosofiyi Novogo chasu Tomas Gobbs Dzhon Lokk Dzhordzh Berkli Devid Yum v Angliyi Etyen Kondilyak Klod Gelvecij Pol Golbah Deni Didro u Franciyi Div takozh2940 Bekon asteroyid nazvanij na chest filosofa PrimitkiCONOR Sl d Track Q16744133 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Whewell William 1794 1866 History of the inductive sciences from the earliest to the present time 3d ed with additions New York 1873 592 p doi 10 5962 BHL TITLE 23098 d Track Q51433784 The History of Parliament d Track Q7739799 English Wikipedia community Wikipedia 2001 d Track Q328d Track Q112669601 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Kindred Britain d Track Q75653886LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Frensis Bekon Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 H Rotar Bekon F Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 54 ISBN 978 966 611 818 2 Bekon Frensis Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 116 ISBN 966 692 578 8 V P Skotkina O V Kartunov Bekon Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 217 ISBN 966 7492 00 X Istoriya filosofii V 4 t t 1 M 1957 s 362 372 ros Abashnik V O Frensis Bekon u Harkivskij universitetskij filosofiyi Novij organon 1620 ta universitetska filosofiya Do 400 richchya vihodu traktatu Novij organon Frensisa Bekona Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi 18 19 grudnya 2020 r Harkiv HNU imeni V N Karazina 2021 S 5 13 PosilannyaFrancis Bacon Stanford Encyclopedia of Philosophy Sir Francis Bacon 1561 1626 Gray s Inn org uk Francis Bacon s Life Francis Bacon Research Trust Filosofiya Novogo chasu ta Prosvitnictva

    Дата публікації:
    Топ