Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
 |
| Архітектура |
| Англія |
Філосо́фія епо́хи Відро́дження — напрям європейської філософської думки XV–XVI століть. Віддзеркалює соціальний та ідейний рух Відродження (Ренесансу), започаткований в Італії в XIV ст., що в XVII ст. стає загальноєвропейським явищем. Головна відмінність філософії Відродження — антропоцентризм та гуманізм.
Термін «відродження» свідчить про бажання людини повернути щось втрачене, віднайти в минулому відповіді на суттєві світоглядні питання.
Передумовами філософії Ренесансу була криза феодалізму, криза офіційної ідеології Середньовіччя — католицької релігії, а водночас і схоластичної філософії, які зумовили певні соціально-культурні трансформації, пов'язані з капіталізацією суспільства.
Людина стала центром філософських досліджень не лише як результат Божественного творіння, а й космічного буття, її аналізували не з погляду взаємодії з Богом, а з погляду її земного існування.
Основні характерні риси
- Антропоцентризм — домінування філософського принципу, згідно з яким людина є центром і метою всесвіту.
- Гуманізм — домінування філософського принципу, згідно з яким утверджується повага до гідності й розуму людини, її права на щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей.
- Пантеїзм — філософська позиція (світогляд), згідно з яким Бог і світ перебувають у нерозривній єдності.
Філософія Відродження характеризується також появою нової натурфілософії, інтересом до держави, індивідуалізмом, формуванням ідеї соціальної рівності та опозиційністю до церкви.
Головні напрями і представники
| Гуманістичний | Неоплатонічний | Натурфілософський | Реформаційний | Політичний | Утопічно-соціалістичний |
|---|---|---|---|---|---|
| Данте Аліг'єрі (1265 — 1321 рр.) | Микола Кузанський (1401 — 1464 рр.) | Леонардо да Вінчі (1452 — 1519 рр.) | Мартін Лютер (1483 — 1527 рр.) | Нікколо Мак'явеллі (1469 — 1527 рр.) | Томас Мор (1478 — 1535 рр.) |
| Франческо Петрарка (1304 — 1374 рр.) | Джованні Піко делла Мірандола (1463 — 1494 рр.) | Микола Коперник (1473 — 1543 рр.) | Томас Мюнцер (1490 — 1525 рр.) | Томмазо Кампанелла (1568 — 1639 рр.) | |
| Лоренцо Валла (1407 — 1457 рр.) | Теофраст Парацельс (1493 — 1541 рр.) | Джордано Бруно (1548 — 1600 рр.) | Жан Кальвін (1509 — 1564 рр.) | ||
| та інші | та інші | Галілео Галілей (1564 — 1642 рр.) та інші | Еразм Ротердамський (1469 — 1536 рр.) та інші |
Гуманістичний напрям (XIV — XV століття)
У філософії Відродження гуманістичний напрям зливався з літературою й набував художньо-образної форми.
У центрі гуманістичних сентенцій стояла людина й пов'язані з нею проблеми природи, історії та мови. Саме поняття «гуманізм» походить від назви духовної течії «studia humanitatis» («вивчення людської природи»), що була орієнтована на античне розуміння людини. При цьому гуманістичний контекст вивчення людини мав прагматичну мету — виховати нову людину з новими якостями, високим рівнем духовних та естетичних цінностей, багатогранністю проявів особистої культури. Рівень освіченості людини був показником її морального самовдосконалення.
Неоплатонівський напрям (середина XV — кінець XVI століття)
Засновником неоплатонівського напряму епохи Відродження вважають Миколу Кузанського, одного з найвідоміших оригінальних тогочасних мислителів. Микола Кузанський вважав, що можливість пізнання світу дарована людині Богом, а сутність самого Бога є непізнанною. Наше знання є кінечним, а Бог — безкінечним, кінечний світ природи людина може пізнати, а безкінечного Бога пізнати неможливо. Пізнання без Божих істин веде, зрештою, до «вченого незнання». Бог є найвищою істотою, максимумом Всесвіту. Бог є у всьому, а отже, водночас він є й мінімумом всесвіту. Оскільки людина є творінням Бога, то вона об'єднує в собі як максимум, так і мінімум задля єднання з Богом. Споглядальний спосіб життя не сприяє руху людини до Бога. І навпаки, активний спосіб життя наближає до Бога через прагнення пізнати його в повсякденному житті й індивідуальній творчості.
Натурфілософський напрям (XVI—XVII століття)
Натурфілософський напрям репрезентований насамперед геніальним представником епохи Відродження Леонардо да Вінчі. Одним з головних своїх завдань Леонардо да Вінчі вважав створення нового методу пізнання, в основі якого лежали досвід і практика. Він критично ставився до релігійного фанатизму, магії та містики, які заперечували закони природи. Але попри все Бог для Леонардо да Вінчі був «великим художником», творцем прекрасного барвистого світу. Створена Богом людина має душу, яка прагне через красу й гармонію поєднатися з Богом. Згідно з Леонардо да Вінчі, гармонія світу існує поряд з дисгармонією (темрявою і трагізмом), що віддзеркалюються в суперечностях людського життя. Бог дає людині свободу волевиявлення, щоб вона самотужки обирала шлях до ангельського існування всупереч повсякденному примітивному (тваринному) способу життя.
Реформаційний напрям (XVI—XVII століття)
Широкий антикатолицький та політичний рух, який охопив майже всі країни Європи. Реформація віддзеркалила глибоку кризу католицизму й стала показником того, що феодальне суспільство не досягло соціальної мети — подолати надмірну гріховність людей і підготувати їх до приходу Царства Небесного. Реформаційний напрям мав на меті здійснити якісні перетворення в консервативній католицькій ідеології згідно з потребами капіталізації суспільства й створити новий рівень взаємовідносин між віруючими, церквою, державою й суспільством загалом.
Політичний напрям (XV—XVI століття)
Політичний напрям філософії Відродження репрезентував Нікколо Мак'явеллі. На думку вченого, філософія соціального життя повинна доповнюватися філософією людини. Він вважав, що держава в процесі управління суспільством головним об'єктом обирає людину (конкретну особу), яка має низку негативних якостей, які необхідно враховувати будь-якому чиновнику. На думку Мак'явеллі, вирішення проблем політики не повинно лежати в площині релігійного права та моральних норм. Завдяки Мак'явеллі, політика набула права самостійного існування й вивчення як окремий предмет небогословського дослідження.
Утопічно-соціалістичний напрям (XV—XVII століття)
Утопічно-соціалістичний напрям репрезентували Томас Мор та Томаззо Кампанелла. Осмислюючи трагічну долю обездолених англійських селян, Томас Мор як альтернативу пропонує фантастичну модель створення ідеального суспільства, в якому всі його громадяни мають право на працю й можливість усім однаковою мірою користуватися результатами цієї праці. У цьому суспільстві не повинно бути влади, грошей і золота. Мета життя утопійців — створити в суспільстві рівні умови для всіх людей, в отриманні задоволення від життя. В Утопії дозволені будь-які релігії, але забороняється атеїзм, який призводить до занепаду моралі. Головна модель способу життя утопійців — це повна уніфікація поведінки, цінностей, одягу тощо.
Джерела
- С. І. Присухін. Філософія: навчальний посібник. — К.: 2008.
- В. Х. Артюнов, С. В. Бондар, Ю. М. Вільчинський та ін. Філософія, релігієзнавство, логіка. — К., 2008.
Література
- (рос.) Брагина Л. М. Итальянский гуманизм. Этические учения XIV—XV веков. — М., 1977.
- (рос.) Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (XV век). // Под ред. Л. М. Брагиной. — М., 1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Renesans Kultura epohi Arhitektura Nauka Kultura Literatura Muzika Tanec Filosofiya Angliya Nimechchina Ispaniya Italiya Pivnichna Yevropa Ukrayinske Vidrodzhennya Franciya Filoso fiya epo hi Vidro dzhennya napryam yevropejskoyi filosofskoyi dumki XV XVI stolit Viddzerkalyuye socialnij ta idejnij ruh Vidrodzhennya Renesansu zapochatkovanij v Italiyi v XIV st sho v XVII st staye zagalnoyevropejskim yavishem Golovna vidminnist filosofiyi Vidrodzhennya antropocentrizm ta gumanizm Termin vidrodzhennya svidchit pro bazhannya lyudini povernuti shos vtrachene vidnajti v minulomu vidpovidi na suttyevi svitoglyadni pitannya Peredumovami filosofiyi Renesansu bula kriza feodalizmu kriza oficijnoyi ideologiyi Serednovichchya katolickoyi religiyi a vodnochas i sholastichnoyi filosofiyi yaki zumovili pevni socialno kulturni transformaciyi pov yazani z kapitalizaciyeyu suspilstva Lyudina stala centrom filosofskih doslidzhen ne lishe yak rezultat Bozhestvennogo tvorinnya a j kosmichnogo buttya yiyi analizuvali ne z poglyadu vzayemodiyi z Bogom a z poglyadu yiyi zemnogo isnuvannya Osnovni harakterni risiAntropocentrizm dominuvannya filosofskogo principu zgidno z yakim lyudina ye centrom i metoyu vsesvitu Gumanizm dominuvannya filosofskogo principu zgidno z yakim utverdzhuyetsya povaga do gidnosti j rozumu lyudini yiyi prava na shastya vilnij viyav prirodnih lyudskih pochuttiv i zdibnostej Panteyizm filosofska poziciya svitoglyad zgidno z yakim Bog i svit perebuvayut u nerozrivnij yednosti Filosofiya Vidrodzhennya harakterizuyetsya takozh poyavoyu novoyi naturfilosofiyi interesom do derzhavi individualizmom formuvannyam ideyi socialnoyi rivnosti ta opozicijnistyu do cerkvi Golovni napryami i predstavnikiGumanistichnij Neoplatonichnij Naturfilosofskij Reformacijnij Politichnij Utopichno socialistichnij Dante Alig yeri 1265 1321 rr Mikola Kuzanskij 1401 1464 rr Leonardo da Vinchi 1452 1519 rr Martin Lyuter 1483 1527 rr Nikkolo Mak yavelli 1469 1527 rr Tomas Mor 1478 1535 rr Franchesko Petrarka 1304 1374 rr Dzhovanni Piko della Mirandola 1463 1494 rr Mikola Kopernik 1473 1543 rr Tomas Myuncer 1490 1525 rr Tommazo Kampanella 1568 1639 rr Lorenco Valla 1407 1457 rr Teofrast Paracels 1493 1541 rr Dzhordano Bruno 1548 1600 rr Zhan Kalvin 1509 1564 rr ta inshi ta inshi Galileo Galilej 1564 1642 rr ta inshi Erazm Roterdamskij 1469 1536 rr ta inshiGumanistichnij napryam XIV XV stolittya U filosofiyi Vidrodzhennya gumanistichnij napryam zlivavsya z literaturoyu j nabuvav hudozhno obraznoyi formi U centri gumanistichnih sentencij stoyala lyudina j pov yazani z neyu problemi prirodi istoriyi ta movi Same ponyattya gumanizm pohodit vid nazvi duhovnoyi techiyi studia humanitatis vivchennya lyudskoyi prirodi sho bula oriyentovana na antichne rozuminnya lyudini Pri comu gumanistichnij kontekst vivchennya lyudini mav pragmatichnu metu vihovati novu lyudinu z novimi yakostyami visokim rivnem duhovnih ta estetichnih cinnostej bagatogrannistyu proyaviv osobistoyi kulturi Riven osvichenosti lyudini buv pokaznikom yiyi moralnogo samovdoskonalennya Neoplatonivskij napryam seredina XV kinec XVI stolittya Zasnovnikom neoplatonivskogo napryamu epohi Vidrodzhennya vvazhayut Mikolu Kuzanskogo odnogo z najvidomishih originalnih togochasnih misliteliv Mikola Kuzanskij vvazhav sho mozhlivist piznannya svitu darovana lyudini Bogom a sutnist samogo Boga ye nepiznannoyu Nashe znannya ye kinechnim a Bog bezkinechnim kinechnij svit prirodi lyudina mozhe piznati a bezkinechnogo Boga piznati nemozhlivo Piznannya bez Bozhih istin vede zreshtoyu do vchenogo neznannya Bog ye najvishoyu istotoyu maksimumom Vsesvitu Bog ye u vsomu a otzhe vodnochas vin ye j minimumom vsesvitu Oskilki lyudina ye tvorinnyam Boga to vona ob yednuye v sobi yak maksimum tak i minimum zadlya yednannya z Bogom Spoglyadalnij sposib zhittya ne spriyaye ruhu lyudini do Boga I navpaki aktivnij sposib zhittya nablizhaye do Boga cherez pragnennya piznati jogo v povsyakdennomu zhitti j individualnij tvorchosti Naturfilosofskij napryam XVI XVII stolittya Naturfilosofskij napryam reprezentovanij nasampered genialnim predstavnikom epohi Vidrodzhennya Leonardo da Vinchi Odnim z golovnih svoyih zavdan Leonardo da Vinchi vvazhav stvorennya novogo metodu piznannya v osnovi yakogo lezhali dosvid i praktika Vin kritichno stavivsya do religijnogo fanatizmu magiyi ta mistiki yaki zaperechuvali zakoni prirodi Ale popri vse Bog dlya Leonardo da Vinchi buv velikim hudozhnikom tvorcem prekrasnogo barvistogo svitu Stvorena Bogom lyudina maye dushu yaka pragne cherez krasu j garmoniyu poyednatisya z Bogom Zgidno z Leonardo da Vinchi garmoniya svitu isnuye poryad z disgarmoniyeyu temryavoyu i tragizmom sho viddzerkalyuyutsya v superechnostyah lyudskogo zhittya Bog daye lyudini svobodu voleviyavlennya shob vona samotuzhki obirala shlyah do angelskogo isnuvannya vsuperech povsyakdennomu primitivnomu tvarinnomu sposobu zhittya Reformacijnij napryam XVI XVII stolittya Shirokij antikatolickij ta politichnij ruh yakij ohopiv majzhe vsi krayini Yevropi Reformaciya viddzerkalila gliboku krizu katolicizmu j stala pokaznikom togo sho feodalne suspilstvo ne dosyaglo socialnoyi meti podolati nadmirnu grihovnist lyudej i pidgotuvati yih do prihodu Carstva Nebesnogo Reformacijnij napryam mav na meti zdijsniti yakisni peretvorennya v konservativnij katolickij ideologiyi zgidno z potrebami kapitalizaciyi suspilstva j stvoriti novij riven vzayemovidnosin mizh viruyuchimi cerkvoyu derzhavoyu j suspilstvom zagalom Politichnij napryam XV XVI stolittya Politichnij napryam filosofiyi Vidrodzhennya reprezentuvav Nikkolo Mak yavelli Na dumku vchenogo filosofiya socialnogo zhittya povinna dopovnyuvatisya filosofiyeyu lyudini Vin vvazhav sho derzhava v procesi upravlinnya suspilstvom golovnim ob yektom obiraye lyudinu konkretnu osobu yaka maye nizku negativnih yakostej yaki neobhidno vrahovuvati bud yakomu chinovniku Na dumku Mak yavelli virishennya problem politiki ne povinno lezhati v ploshini religijnogo prava ta moralnih norm Zavdyaki Mak yavelli politika nabula prava samostijnogo isnuvannya j vivchennya yak okremij predmet nebogoslovskogo doslidzhennya Utopichno socialistichnij napryam XV XVII stolittya Utopichno socialistichnij napryam reprezentuvali Tomas Mor ta Tomazzo Kampanella Osmislyuyuchi tragichnu dolyu obezdolenih anglijskih selyan Tomas Mor yak alternativu proponuye fantastichnu model stvorennya idealnogo suspilstva v yakomu vsi jogo gromadyani mayut pravo na pracyu j mozhlivist usim odnakovoyu miroyu koristuvatisya rezultatami ciyeyi praci U comu suspilstvi ne povinno buti vladi groshej i zolota Meta zhittya utopijciv stvoriti v suspilstvi rivni umovi dlya vsih lyudej v otrimanni zadovolennya vid zhittya V Utopiyi dozvoleni bud yaki religiyi ale zaboronyayetsya ateyizm yakij prizvodit do zanepadu morali Golovna model sposobu zhittya utopijciv ce povna unifikaciya povedinki cinnostej odyagu tosho DzherelaS I Prisuhin Filosofiya navchalnij posibnik K 2008 ISBN 978 966 483 185 4 V H Artyunov S V Bondar Yu M Vilchinskij ta in Filosofiya religiyeznavstvo logika K 2008 ISBN 978 966 483 110 6Literatura ros Bragina L M Italyanskij gumanizm Eticheskie ucheniya XIV XV vekov M 1977 ros Sochineniya italyanskih gumanistov epohi Vozrozhdeniya XV vek Pod red L M Braginoj M 1985