Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Нова Атлантида» — утопічна новела Френсіса Бекона. Вона була вперше опублікована латиною (як Nova Atlantis) у 1624, а 1627 року вийшов її англійський варіант. Бекон працював над цим твором на схилі днів і не встиг його закінчити. Проте саме він став підсумком довголітніх роздумів філософа, у ньому втілився його великий державно-політичний і життєвий досвід. У «Новій Атлантиді» в жанрі утопії Бекон розвиває свою улюблену тему про велич і благо науково-технічного прогресу і викладає свій проєкт державної організації науки.
 | |
| Автор | Френсіс Бекон |
|---|---|
| Мова | Нова латина, d і англійська |
| Тема | утопія |
| Жанр | d, фентезі, d і наукова фантастика |
| Видано | 1627 |
| У «Гутенберзі» | 2434 |
| |
Термін «утопія» (по-грецьки «місце, якого немає») веде походження від назви книги «утопія» Томаса Мора. Слово «утопія» стало загальним для позначення опису вигаданої країни, покликаної служити зразком суспільного устрою, а також, в розширеному сенсі, всіх творів і трактатів, що містять нереальні плани соціальних перетворень.
Спочатку утопії були тісно пов'язані з легендами про «золоту добу». В античності й в епоху Відродження утопія придбала переважно форму опису ідеальних держав, які нібито існують десь на землі або існували в минулому. У XVII—XVIII ст. набули поширення різні утопічні трактати й проєкти соціальних і політичних реформ. А з середини XIX ст. утопія все більше перетворюється на специфічний жанр полемічної літератури, присвячений проблемі соціального ідеалу і моральних цінностей.
Основні ідеї
«Нова Атлантида» Френсіса Бекона, безумовно, бувши утопією, стоїть дещо окремо. Суспільний лад на острові Бенсалем не відрізняється в корені від наявного в Англії в той час. Діє також священний принцип приватної власності, немає ні майнової, ні соціальної рівності, там живуть і слуги, і «ті, хто впали в убогість». Важливу роль у суспільстві відіграють гроші: ними, наприклад, щедро нагороджують вдалих винахідників. Править островом монарх, правда, гуманний і освічений.
У тому то й справа, що не питання соціального устрою хвилювали автора цієї утопії, а місце і роль науки в суспільстві. Її чільне становище — ось що було утопічним в устрої бенсалемської острівної держави.
Наука висунута на перше місце. А далі — все як у житті. Релігія, наприклад, не тільки збережена, але і відіграє на острові велику роль. Бенсалемці навіть виявляють релігійну нетерпимість — на острів допускаються тільки християни. У якомусь сенсі, острів відзначений Всевишнім. Божественне одкровення зійшло на бенсалемців прямо з неба: «жителі Ренфузи побачили одного разу вночі великий стовп світла, що з'явився на морі на відстані близько милі», потім «сяючий стовп і хрест розпалися і розсипалися як би на безліч зірок, незабаром також погаслих; а на воді залишився лише невелика скринька з кедрового дерева, нітрохи не підмочена водою, хоча вона і пливла по ній». У скриньці виявилася Біблія і послання від апостола Варфоломія.
Але повернемося до суспільних інститутів острова Бенсалем. Крім згаданих короля і церкви в управлінні державою бере участь сенат. Навіть так: королю відведено досить мало місця, проте особливо підкреслено, що свої укази він видає обов'язково згідно з законом. Тобто свою владу він здійснює разом з парламентом, органом «народного представництва».
Однак найпочеснішою організацією і головним державним інститутом на Бенсалемі є Будинок Соломона — центр наукових експериментів і винаходів. Представники Будинку користуються особливою пошаною, їм єдиним дозволено сидіти в присутності тирсана, батька-патріарха, що дав життя як мінімум тридцяти нащадкам, а члени Будинку, які повернулися з далеких країн, здійснюють пишний тріумфальний хід. У руках Будинку Соломона зосереджені головні природні багатства країни, найважливіші галузі промисловості, тут не тільки ставлять досліди, але і займаються виробництвом.
Наукова робота членів Соломонового Будинку організована за типом мануфактури, з таким же детальним розподілом праці — ще одне цікаве зображення сучасного Бекону дійсності. Дому Соломона належить монополія на всі відкриття, він може оприлюднити їх чи ні, і використовувати на свій розсуд, а також монополія на міжнародні відносини, а все це — вже прерогатива державної влади. Так що Соломонів Будинок фактично є керівною організацією на острові. Тобто влада на Бенсалемі — це влада знання. У цьому і суть утопії.
Знання — це світло, те єдине, що «створене Господом раніше за всі інші речі». Але навіть знання — це не кінцева мета. Кінцева мета — принесення користі людям. Наука збільшує владу людини над природою. Саме тут збігаються два людські прагнення — до знання і могутності. Наука забезпечує процвітання, регулює розміри тварин, подовжує людське життя. Багатство, достаток, мир, здоров'я, безсмертя — все це досягається за допомогою науки. І всі жителі зайняті одним — добуванням знань.
Френсіс Бекон описує безліч фантастичних технічних нововведень, винайдених на острові Бенсалем. Частина з них дійсно була здійснена на практиці, причому тільки в XIX—XX століттях (підводний човен, мікрофон, телефон), інші так і залишилися в області фантазії (вічний двигун, прилад для отримання думок), але всі вони свідчать про нестримну віру Бекона в силу людського розуму, а також про геніальну інтуїцію філософа.
І, нарешті, бенсалемці живуть у злагоді з природою. У них проводиться ні з чим не порівняне свято сім'ї, на якому «була так вшановано природа». У бенсалемському суспільстві панують природні звичаї. Це найцнотливіший народ — «діва світу». Шлюбу тут повернуто його первісний природний сенс, втрачений європейцями. На острові немає публічних будинків, взагалі ніяких неприродних схильностей. Зате щосили міцніє дружба.
У XVII ст.. вихваляння науки було просто необхідним. Вплив філософії Бекона на сучасне йому природознавство і подальший розвиток філософії великий. Його аналітичний науковий метод дослідження явищ природи зіграв свою позитивну роль у досягненнях природознавства XVII—XVIII століть. Логічний метод Бекона дав поштовх розвитку індуктивної логіки. Його класифікація наук була позитивно сприйнята в історії наук і навіть покладена в основу поділу наук французькими енциклопедистами.
Цілком можна сказати, що утопія Френсіса Бекона майже стала реальністю: наука є найважливішою галуззю розвинених країн. Вона просувається вперед величезними темпами, з одного боку, полегшуючи життя людини, економлячи сили і час, але також швидко вона вдосконалює і знаряддя знищення. Сьогодні існує можливість повністю винищити життя на Землі практично одним натиском на кнопку. Технічний прогрес пішов далеко вперед, але людина в моральному відношенні не набагато випереджає своїх далеких предків.
Див. також
Джерела
- Текст Нова Атлантида [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- История философии: учебник / Ч. С. Кирвель, А. А. Бородич, У. Д. Розенфельд и др.; Ред. Ч. С. Кирвель. — 2-е изд., испр. — М. : Новое знание, 2001.
- Введение в философию: Учебник для вузов: В 2 ч. /Под общ. ред. И. Т. Фролова. — М., 1989.
- Философия. Кириленко Г. Г., Шевцов Е. В. М.: АСТ; СЛОВО, 2000.
- Бэкон Ф. Сочинения. В 2-х т. — М. , 1972.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nova Atlantida utopichna novela Frensisa Bekona Vona bula vpershe opublikovana latinoyu yak Nova Atlantis u 1624 a 1627 roku vijshov yiyi anglijskij variant Bekon pracyuvav nad cim tvorom na shili dniv i ne vstig jogo zakinchiti Prote same vin stav pidsumkom dovgolitnih rozdumiv filosofa u nomu vtilivsya jogo velikij derzhavno politichnij i zhittyevij dosvid U Novij Atlantidi v zhanri utopiyi Bekon rozvivaye svoyu ulyublenu temu pro velich i blago naukovo tehnichnogo progresu i vikladaye svij proyekt derzhavnoyi organizaciyi nauki Nova Atlantida Avtor Frensis BekonMova Nova latina d i anglijskaTema utopiyaZhanr d fentezi d i naukova fantastikaVidano 1627U Gutenberzi 2434 Nova Atlantida u Vikishovishi Termin utopiya po grecki misce yakogo nemaye vede pohodzhennya vid nazvi knigi utopiya Tomasa Mora Slovo utopiya stalo zagalnim dlya poznachennya opisu vigadanoyi krayini poklikanoyi sluzhiti zrazkom suspilnogo ustroyu a takozh v rozshirenomu sensi vsih tvoriv i traktativ sho mistyat nerealni plani socialnih peretvoren Spochatku utopiyi buli tisno pov yazani z legendami pro zolotu dobu V antichnosti j v epohu Vidrodzhennya utopiya pridbala perevazhno formu opisu idealnih derzhav yaki nibito isnuyut des na zemli abo isnuvali v minulomu U XVII XVIII st nabuli poshirennya rizni utopichni traktati j proyekti socialnih i politichnih reform A z seredini XIX st utopiya vse bilshe peretvoryuyetsya na specifichnij zhanr polemichnoyi literaturi prisvyachenij problemi socialnogo idealu i moralnih cinnostej Osnovni ideyi Nova Atlantida Frensisa Bekona bezumovno buvshi utopiyeyu stoyit desho okremo Suspilnij lad na ostrovi Bensalem ne vidriznyayetsya v koreni vid nayavnogo v Angliyi v toj chas Diye takozh svyashennij princip privatnoyi vlasnosti nemaye ni majnovoyi ni socialnoyi rivnosti tam zhivut i slugi i ti hto vpali v ubogist Vazhlivu rol u suspilstvi vidigrayut groshi nimi napriklad shedro nagorodzhuyut vdalih vinahidnikiv Pravit ostrovom monarh pravda gumannij i osvichenij U tomu to j sprava sho ne pitannya socialnogo ustroyu hvilyuvali avtora ciyeyi utopiyi a misce i rol nauki v suspilstvi Yiyi chilne stanovishe os sho bulo utopichnim v ustroyi bensalemskoyi ostrivnoyi derzhavi Nauka visunuta na pershe misce A dali vse yak u zhitti Religiya napriklad ne tilki zberezhena ale i vidigraye na ostrovi veliku rol Bensalemci navit viyavlyayut religijnu neterpimist na ostriv dopuskayutsya tilki hristiyani U yakomus sensi ostriv vidznachenij Vsevishnim Bozhestvenne odkrovennya zijshlo na bensalemciv pryamo z neba zhiteli Renfuzi pobachili odnogo razu vnochi velikij stovp svitla sho z yavivsya na mori na vidstani blizko mili potim syayuchij stovp i hrest rozpalisya i rozsipalisya yak bi na bezlich zirok nezabarom takozh pogaslih a na vodi zalishivsya lishe nevelika skrinka z kedrovogo dereva nitrohi ne pidmochena vodoyu hocha vona i plivla po nij U skrinci viyavilasya Bibliya i poslannya vid apostola Varfolomiya Ale povernemosya do suspilnih institutiv ostrova Bensalem Krim zgadanih korolya i cerkvi v upravlinni derzhavoyu bere uchast senat Navit tak korolyu vidvedeno dosit malo miscya prote osoblivo pidkresleno sho svoyi ukazi vin vidaye obov yazkovo zgidno z zakonom Tobto svoyu vladu vin zdijsnyuye razom z parlamentom organom narodnogo predstavnictva Odnak najpochesnishoyu organizaciyeyu i golovnim derzhavnim institutom na Bensalemi ye Budinok Solomona centr naukovih eksperimentiv i vinahodiv Predstavniki Budinku koristuyutsya osoblivoyu poshanoyu yim yedinim dozvoleno siditi v prisutnosti tirsana batka patriarha sho dav zhittya yak minimum tridcyati nashadkam a chleni Budinku yaki povernulisya z dalekih krayin zdijsnyuyut pishnij triumfalnij hid U rukah Budinku Solomona zoseredzheni golovni prirodni bagatstva krayini najvazhlivishi galuzi promislovosti tut ne tilki stavlyat doslidi ale i zajmayutsya virobnictvom Naukova robota chleniv Solomonovogo Budinku organizovana za tipom manufakturi z takim zhe detalnim rozpodilom praci she odne cikave zobrazhennya suchasnogo Bekonu dijsnosti Domu Solomona nalezhit monopoliya na vsi vidkrittya vin mozhe oprilyudniti yih chi ni i vikoristovuvati na svij rozsud a takozh monopoliya na mizhnarodni vidnosini a vse ce vzhe prerogativa derzhavnoyi vladi Tak sho Solomoniv Budinok faktichno ye kerivnoyu organizaciyeyu na ostrovi Tobto vlada na Bensalemi ce vlada znannya U comu i sut utopiyi Znannya ce svitlo te yedine sho stvorene Gospodom ranishe za vsi inshi rechi Ale navit znannya ce ne kinceva meta Kinceva meta prinesennya koristi lyudyam Nauka zbilshuye vladu lyudini nad prirodoyu Same tut zbigayutsya dva lyudski pragnennya do znannya i mogutnosti Nauka zabezpechuye procvitannya regulyuye rozmiri tvarin podovzhuye lyudske zhittya Bagatstvo dostatok mir zdorov ya bezsmertya vse ce dosyagayetsya za dopomogoyu nauki I vsi zhiteli zajnyati odnim dobuvannyam znan Frensis Bekon opisuye bezlich fantastichnih tehnichnih novovveden vinajdenih na ostrovi Bensalem Chastina z nih dijsno bula zdijsnena na praktici prichomu tilki v XIX XX stolittyah pidvodnij choven mikrofon telefon inshi tak i zalishilisya v oblasti fantaziyi vichnij dvigun prilad dlya otrimannya dumok ale vsi voni svidchat pro nestrimnu viru Bekona v silu lyudskogo rozumu a takozh pro genialnu intuyiciyu filosofa I nareshti bensalemci zhivut u zlagodi z prirodoyu U nih provoditsya ni z chim ne porivnyane svyato sim yi na yakomu bula tak vshanovano priroda U bensalemskomu suspilstvi panuyut prirodni zvichayi Ce najcnotlivishij narod diva svitu Shlyubu tut povernuto jogo pervisnij prirodnij sens vtrachenij yevropejcyami Na ostrovi nemaye publichnih budinkiv vzagali niyakih neprirodnih shilnostej Zate shosili micniye druzhba U XVII st vihvalyannya nauki bulo prosto neobhidnim Vpliv filosofiyi Bekona na suchasne jomu prirodoznavstvo i podalshij rozvitok filosofiyi velikij Jogo analitichnij naukovij metod doslidzhennya yavish prirodi zigrav svoyu pozitivnu rol u dosyagnennyah prirodoznavstva XVII XVIII stolit Logichnij metod Bekona dav poshtovh rozvitku induktivnoyi logiki Jogo klasifikaciya nauk bula pozitivno sprijnyata v istoriyi nauk i navit pokladena v osnovu podilu nauk francuzkimi enciklopedistami Cilkom mozhna skazati sho utopiya Frensisa Bekona majzhe stala realnistyu nauka ye najvazhlivishoyu galuzzyu rozvinenih krayin Vona prosuvayetsya vpered velicheznimi tempami z odnogo boku polegshuyuchi zhittya lyudini ekonomlyachi sili i chas ale takozh shvidko vona vdoskonalyuye i znaryaddya znishennya Sogodni isnuye mozhlivist povnistyu vinishiti zhittya na Zemli praktichno odnim natiskom na knopku Tehnichnij progres pishov daleko vpered ale lyudina v moralnomu vidnoshenni ne nabagato viperedzhaye svoyih dalekih predkiv Div takozhUtopiya Tomas Mor Tommazo KampanellaDzherelaTekst Nova Atlantida 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Istoriya filosofii uchebnik Ch S Kirvel A A Borodich U D Rozenfeld i dr Red Ch S Kirvel 2 e izd ispr M Novoe znanie 2001 Vvedenie v filosofiyu Uchebnik dlya vuzov V 2 ch Pod obsh red I T Frolova M 1989 Filosofiya Kirilenko G G Shevcov E V M AST SLOVO 2000 Bekon F Sochineniya V 2 h t M 1972