Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ізмі́р (тур. İzmir), також Смі́рна (грец. Σμύρνη) — третє за кількістю населення (4 млн у 2013 р.) місто Туреччини і другий за величиною порт країни після Стамбула. Розташоване на березі Ізмірської затоки Егейського моря. Важливий торговельний та туристичний центр, місце розташування середземноморської штаб-квартири НАТО.
Історія
Ізмір — одне з найдавніших міст узбережжя Середземного моря, воно існувало за 3000 років до н. е. Це також один з найбільших центрів античної цивілізації.
Найвищого розквіту Смірна зазнала в 650–545 рр. до н. е., коли у ній поширилася писемність. Більшість архітектурних пам'яток, датованих цим періодом, має написи. Головний храм міста, присвячений Афіні, зруйнували в 545 р. до н. е., після чого протягом наступних 200 років місто поступово занепадало.
Новий період розквіту був пов'язаний із поширенням еліністичної цивілізації у Східному Середземномор'ї. Подібно до Олександрії, Родосу, Ефесу, Пергаму Смірна тоді налічувала 100 000 мешканців. Усі громадяни полісу не могли розташуватись у межах старого поселення, тому в 300 р. до н. е. на околиці Кадіфекале було засноване нове поселення. За часів римлян (133 р. до н. е.-395 р.) місто мало бруковані прямі вулиці, з яких головними були Священний і Золотий шляхи. Від цього періоду до нашого часу збереглася агора.
Смірна також згадується в Біблії як одне з міст, у яких було збудовано «Сім церков». Це свідчить про те, що вона відігравала велику роль у поширенні християнства. Зокрема, першим єпископом міста був Святий Полікарп — один з Апостольських Отців, учень Іоана Богослова. Він був спалений живцем на місцевому стадіоні.
В 395 р. Римська імперія розпадається на Західну і Східну, Ізмір, відповідно, стає володінням Візантії. В наступні століття за право володіти ним змагаються сельджуки, араби, хрестоносці, генуезці. Статус Ізміра підвищується за часів Османської імперії, коли він перетворюється на один з найважливіших торговельних центрів країни. В 1619 р. в місті відкривається французьке, а в 1620 р. — англійське посольства. В цей період тут налічують 19 мечетей, 18 синагог та 1 грецьку церкву. Хоча Ізмір сильно пошкодили землетруси у 1688 і 1778 роках, він залишився дуже успішним портом з великим відсотком європейського населення. В XVIII–XIX століттях Ізмір перетворюється на своєрідний культурний місток між Сходом та Заходом, його відвідує безліч англійських, французьких та італійських купців. Вплив західної культури відчувається і зараз, через що Ізмір називають найєвропейським містом Туреччини.
В 1919 р. Ізмір перейшов до Греції. В 1922 р. турецьке військо під керівництвом Мустафи Кемаля Ататюрка окупувало місто. Ця операція супроводжувалася жахливим винищенням християнського населення (переважно етнічних греків і вірмен) та великою пожежею у кварталах, де вони мешкали. В світову історію ця подія увійшла під назвою Ізмірської різанини, або Великої Ізмірської пожежі.
Сучасний Ізмір — багатонаціональне та багатоконфесійне місто, проте православна церква в ньому не представлена.
Клімат
Клімат Ізміру типово середземноморський, зі спекотним, сухим літом та м'якою, дощовою зимою. Середньорічна температура води у затоці становить 18,5°С. Близько 10 днів на рік температура повітря опускається нижче 0°С, 100 днів на рік — перевищує 30°С. Кількість опадів коливається від 700 до 1200 мм на рік, більша їхня частина випадає з листопада по березень. Снігові опади бувають рідко, шар снігу тонкий і нетривкий.
Влітку значна відмінність між температурою води у затоці і температурою повітря, що нагрівається на схилах гір, спричинює щоденні морські бризи. Вони сприятливо діють на самопочуття мешканців міста, тому спека в Ізмірі переноситься легше, ніж у інших місцевостях з подібним температурним режимом.
| Клімат Ізмір (1950-2014) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
| Абсолютний максимум, °C | 21,4 | 23,9 | 30,5 | 32,5 | 37,5 | 41,3 | 42,6 | 43,0 | 40,1 | 36,0 | 30,3 | 25,2 | |
| Середній максимум, °C | 12,5 | 13,6 | 16,3 | 20,9 | 26,0 | 30,8 | 33,2 | 32,9 | 29,1 | 22,9 | 18,4 | 14,1 | |
| Середня температура, °C | 8,9 | 9,5 | 11,7 | 15,9 | 20,8 | 25,6 | 28,0 | 27,6 | 23,6 | 18,8 | 14,0 | 10,6 | |
| Середній мінімум, °C | 5,9 | 6,2 | 7,8 | 11,3 | 15,5 | 20,0 | 22,6 | 22,5 | 18,7 | 14,7 | 10,7 | 7,7 | |
| Абсолютний мінімум, °C | −6,4 | −5,2 | −3,1 | 0,6 | 7,0 | 10,0 | 16,0 | 15,2 | 10,0 | 5,3 | −1,7 | −4 | |
| Кількість | 133,3 | 141,3 | 195,3 | 219,0 | 294,5 | 342,0 | 375,1 | 353,4 | 300,0 | 226,3 | 159,0 | 124,0 | |
| Кількість дощових днів | 11,9 | 10,7 | 9,1 | 8,2 | 5,4 | 2,0 | 0,5 | 0,5 | 2,0 | 5,6 | 8,9 | 12,7 | |
| Вологість повітря, % | 68 | 63 | 62 | 58 | 55 | 48 | 42 | 47 | 53 | 60 | 68 | 70 | |
Географія
Ізмір розташований в зоні підвищеної сейсмічної активності, дрібні, практично невідчутні поштовхи фіксуються в цьому регіоні декілька десятків разів на рік.
Місто оточує Ізмірську затоку з заходу, півночі та сходу. Гористий характер місцевості зумовлює нерівномірність річкових стоків: влітку більшість дрібних русел висихає майже ущент, навесні та влітку після великих дощів можливі повені. Наприклад, в 2010 р. вода затопила усю нижню частину міста, включно з престижним районом Алсанджак. Біля північно-західної околиці міста розташовані штучні затоки для випарювання морської солі, у наш час вони перетворені на заповідник, де охороняються рідкісні птахи, зокрема, фламінго.
Практично усі міські квартали, за виключенням історичного центру, розташовані на схилах невисоких пагорбів, вкритих трав'янистою рослинністю і невисокими лісами. Більшість лісових насаджень штучні і представлені сосною. Серед інших рослин зустрічаються суничне дерево, кам'яний дуб, лавр, здичавілі фіги та оливи, мирт, олеандр. Через літні посухи ліси часто потерпають від пожеж.
Наслідком високого антропогенного навантаження є збіднілий тваринний світ. Великі звіри та птахи на околицях Ізміра не зафіксовані, проте на пагорбах можна часто зустріти черепах, ящірок, різноманітних мурах, джмелів, метеликів, богомолів, скорпіонів тощо. В Ізмірській затоці зимують качки, кулики.
Населення
Переважна більшість населення Ізміра — турки. Серед інших національностей у місті з давніх часів мешкають євреї, цигани, греки, вірмени. В Ізмірі частіше, ніж у інших містах Туреччини, можна зустріти англійців, французів, німців, італійців, проте вони не утворюють діаспор, а переважно є працівниками дипломатичних установ або власниками вілл у сусідньому курортному містечку Чешме.
Домінуюча релігія в Ізмірі — іслам. Мечеті є в кожному кварталі. В місті також діють кілька синагог, 4 католицькі та 1 англіканська церква. Через міжконфесійне напруження більшість християнських церков закриті для вільного відвідування туристами.
Поділ міста
Ізмір включає 30 районів, з них найбільшими і найзначнішими в культурному і економічному плані є наступні:
Муніципалітет Ізміра розташований на площі Конак в однойменному кварталі міста. Крім того, у кожному районі діє власне місцеве управління.
Транспорт
Міжміський транспорт
Ізмір пов'язаний з іншими регіонами Туреччини усіма видами міжміського сполучення. Найрозвиненішим серед них є автобусний транспорт. Автобуси від центрального автовокзалу міста ходять у всі великі та більшість малих міст країни, вони є комфортабельними і відносно дешевими, пересуваються дорогами вдень і вночі.
Залізнична колія пов'язує Ізмір з такими містами як Стамбул, Денізлі, Баликесір, Конья, Ескішехір. Графік руху потягів переважно денний, діють два вокзали: Алсанджак і Басмане́. Цей вид транспорту значно поступається в популярності міжміським автобусам.
В районі Мендерес знаходиться міжнародний аеропорт Ізміра. Авіасполученням користуються переважно туристи, зокрема, Україну з Ізміром пов'язують рейси з Києва, Одеси, Дніпра.
Міський транспорт
Найрозгалуженішою системою міського транспорту є автобусна. Автобуси ходять за розкладом (він може різнитися в будні та вихідні дні). Плата за проїзд здійснюється за допомогою багаторазових універсальних квитків, що дають можливість зробити кілька пересадок протягом певного періоду (зазвичай 40 хв), у тому числі і між різними видами міського транспорту.
Ізмірський метрополітен пов'язує центр міста з районами Учйол, Борнова, Халкапинар, Ізмірспор тощо. Лінія метрополітену мілкого закладання.
Система приміських електропоїздів İZBAN відіграє роль ще одної лінії метрополітену. Вона добре інтегрована з іншими видами транспорту: облаштовані дві станції пересадки на лінію метро, діє єдина система оплати проїзду. Станція İZBAN зручно розташована біля аеропорту.
Оскільки Ізмір підковою огинає затоку, шлях між крайньою західною та східною точками міста займає багато часу. Щоб усунути цю незручність, через затоку курсують міські пороми (на них розповсюджується дія універсального квитка). Вони бувають вантажні та пасажирські. Останні дуже популярні у туристів, тому що дають можливість оглянути набережну з найвизначнішими спорудами міста усього за 20 хв.
Спорт
В Ізмірі проводилося кілька спортивних подій:
- 28 серпня-2 вересня 2010 — Група «D» ЧС з баскетболу;
- 7-22 серпня 2005 — Всесвітня Універсіада 2005
- 1971 — Середземноморські ігри
Відомі футбольні клуби: Алтай, Каршияка, , , . Зараз серйозними успіхами може похвалитися Буджаспор, який грає у суперлізі.
Баскетбольна гілка Каш'яспору виграла Чемпіонат Туреччини та Кубок Президента у 1987 році.
У місті є на 50 тис. місць, де проходять матчі Турецької суперліги за участю ізмірських команд, а також матчі Кубку Туреччини з футболу.
Відомі люди
- Едуар Баладюр (* 1929) — прем'єр-міністр Франції у 1993—1995 роках.
- Зейнеп Гедізліоглу (* 1977) — турецька композиторка.
- Саадет Озкан (* 1978) — турецька правозахисниця та активістка з гендерної політики.
- Аристотель Онассіс (1906—1975) — грецький підприємець, мільярдер.
- Юксель Пазаркая (* 1940) — турецький письменник
- Аслі Перкер (* 1975) — турецька письменниця, прозаїк та журналістка.
- Ахмед Аднан Сайгун (1907—1991) — турецький композитор, творець першої опери Туреччини.
- Йоргос Сеферіс (1900—1971) — грецький дипломат і поет, лауреат Нобелівської премії з літератури 1963 року.
- Саббатай Цеві (1626—1676) — провідник єврейського месіянського руху XVII століття.
- Чолпан Ільхан (1936—2014) — турецька акторка театру й кіно.
Панорама Ізміру
Міста-побратими
|
Посилання
Див. також
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izmi r tur Izmir takozh Smi rna grec Smyrnh tretye za kilkistyu naselennya 4 mln u 2013 r misto Turechchini i drugij za velichinoyu port krayini pislya Stambula Roztashovane na berezi Izmirskoyi zatoki Egejskogo morya Vazhlivij torgovelnij ta turistichnij centr misce roztashuvannya seredzemnomorskoyi shtab kvartiri NATO Izmir IzmirIzmirska godinnikova vezha simvol mista Izmirska godinnikova vezha simvol mista Osnovni dani38 26 pn sh 27 09 sh d 38 433 pn sh 27 150 sh d 38 433 27 150Krayina TurechchinaAdminodinicya Izmir il 1 Stolicya dlya Izmir il il adminodinicya provinciya Turechchini Mezhuye z susidni nas punktiAjdin Balikesir Manisa Podil d d d d d d d d Karshiyaka d dZasnovano bl 3000 r do n e Plosha 11 891 km 2 Naselennya 4 061 074 2013 Aglomeraciya IzmirskaVisota NRM 2 1 mNajvisha tochka dVodojma Izmirska zatoka Egejske more GedizKlimat d 3 Nazva meshkanciv tur Izmirli i esp IzmiranoMista pobratimi Aleksandriya Ankona Baku Byelci Bishkek Bremen Buhara Vlora Volgograd Vroclav Gavana Zhilina Konstanca Kirdzhali Long Bich Mostar Mumbayi Odense Plzen Simferopol Split Surabaya Sus Tampa Tel Aviv Tripoli Turkmenabat Tyanczin Famagusta Shimkent Kiyiv Telefonnij kod 232Chasovij poyas UTC 3Nomeri avtomobiliv 35GeoNames 311046OSM r223167 RPoshtovi indeksi 35000 35999Miska vladad d 4 Vebsajt www izmir bel trMapa Izmir u VikishovishiZapit Smirna perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya IstoriyaIzmir odne z najdavnishih mist uzberezhzhya Seredzemnogo morya vono isnuvalo za 3000 rokiv do n e Ce takozh odin z najbilshih centriv antichnoyi civilizaciyi AgoraFortecya KadifekaleIzmirska birzha Najvishogo rozkvitu Smirna zaznala v 650 545 rr do n e koli u nij poshirilasya pisemnist Bilshist arhitekturnih pam yatok datovanih cim periodom maye napisi Golovnij hram mista prisvyachenij Afini zrujnuvali v 545 r do n e pislya chogo protyagom nastupnih 200 rokiv misto postupovo zanepadalo Novij period rozkvitu buv pov yazanij iz poshirennyam elinistichnoyi civilizaciyi u Shidnomu Seredzemnomor yi Podibno do Oleksandriyi Rodosu Efesu Pergamu Smirna todi nalichuvala 100 000 meshkanciv Usi gromadyani polisu ne mogli roztashuvatis u mezhah starogo poselennya tomu v 300 r do n e na okolici Kadifekale bulo zasnovane nove poselennya Za chasiv rimlyan 133 r do n e 395 r misto malo brukovani pryami vulici z yakih golovnimi buli Svyashennij i Zolotij shlyahi Vid cogo periodu do nashogo chasu zbereglasya agora Smirna takozh zgaduyetsya v Bibliyi yak odne z mist u yakih bulo zbudovano Sim cerkov Ce svidchit pro te sho vona vidigravala veliku rol u poshirenni hristiyanstva Zokrema pershim yepiskopom mista buv Svyatij Polikarp odin z Apostolskih Otciv uchen Ioana Bogoslova Vin buv spalenij zhivcem na miscevomu stadioni V 395 r Rimska imperiya rozpadayetsya na Zahidnu i Shidnu Izmir vidpovidno staye volodinnyam Vizantiyi V nastupni stolittya za pravo voloditi nim zmagayutsya seldzhuki arabi hrestonosci genuezci Status Izmira pidvishuyetsya za chasiv Osmanskoyi imperiyi koli vin peretvoryuyetsya na odin z najvazhlivishih torgovelnih centriv krayini V 1619 r v misti vidkrivayetsya francuzke a v 1620 r anglijske posolstva V cej period tut nalichuyut 19 mechetej 18 sinagog ta 1 grecku cerkvu Hocha Izmir silno poshkodili zemletrusi u 1688 i 1778 rokah vin zalishivsya duzhe uspishnim portom z velikim vidsotkom yevropejskogo naselennya V XVIII XIX stolittyah Izmir peretvoryuyetsya na svoyeridnij kulturnij mistok mizh Shodom ta Zahodom jogo vidviduye bezlich anglijskih francuzkih ta italijskih kupciv Vpliv zahidnoyi kulturi vidchuvayetsya i zaraz cherez sho Izmir nazivayut najyevropejskim mistom Turechchini V 1919 r Izmir perejshov do Greciyi V 1922 r turecke vijsko pid kerivnictvom Mustafi Kemalya Atatyurka okupuvalo misto Cya operaciya suprovodzhuvalasya zhahlivim vinishennyam hristiyanskogo naselennya perevazhno etnichnih grekiv i virmen ta velikoyu pozhezheyu u kvartalah de voni meshkali V svitovu istoriyu cya podiya uvijshla pid nazvoyu Izmirskoyi rizanini abo Velikoyi Izmirskoyi pozhezhi Suchasnij Izmir bagatonacionalne ta bagatokonfesijne misto prote pravoslavna cerkva v nomu ne predstavlena KlimatKlimat Izmiru tipovo seredzemnomorskij zi spekotnim suhim litom ta m yakoyu doshovoyu zimoyu Serednorichna temperatura vodi u zatoci stanovit 18 5 S Blizko 10 dniv na rik temperatura povitrya opuskayetsya nizhche 0 S 100 dniv na rik perevishuye 30 S Kilkist opadiv kolivayetsya vid 700 do 1200 mm na rik bilsha yihnya chastina vipadaye z listopada po berezen Snigovi opadi buvayut ridko shar snigu tonkij i netrivkij Vlitku znachna vidminnist mizh temperaturoyu vodi u zatoci i temperaturoyu povitrya sho nagrivayetsya na shilah gir sprichinyuye shodenni morski brizi Voni spriyatlivo diyut na samopochuttya meshkanciv mista tomu speka v Izmiri perenositsya legshe nizh u inshih miscevostyah z podibnim temperaturnim rezhimom Klimat Izmir 1950 2014 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis GruAbsolyutnij maksimum C 21 4 23 9 30 5 32 5 37 5 41 3 42 6 43 0 40 1 36 0 30 3 25 2Serednij maksimum C 12 5 13 6 16 3 20 9 26 0 30 8 33 2 32 9 29 1 22 9 18 4 14 1Serednya temperatura C 8 9 9 5 11 7 15 9 20 8 25 6 28 0 27 6 23 6 18 8 14 0 10 6Serednij minimum C 5 9 6 2 7 8 11 3 15 5 20 0 22 6 22 5 18 7 14 7 10 7 7 7Absolyutnij minimum C 6 4 5 2 3 1 0 6 7 0 10 0 16 0 15 2 10 0 5 3 1 7 4Kilkist 133 3 141 3 195 3 219 0 294 5 342 0 375 1 353 4 300 0 226 3 159 0 124 0Kilkist doshovih dniv 11 9 10 7 9 1 8 2 5 4 2 0 0 5 0 5 2 0 5 6 8 9 12 7Vologist povitrya 68 63 62 58 55 48 42 47 53 60 68 70GeografiyaIzmir roztashovanij v zoni pidvishenoyi sejsmichnoyi aktivnosti dribni praktichno nevidchutni poshtovhi fiksuyutsya v comu regioni dekilka desyatkiv raziv na rik Dim vid lisovoyi pozhezhi nad Izmirom Misto otochuye Izmirsku zatoku z zahodu pivnochi ta shodu Goristij harakter miscevosti zumovlyuye nerivnomirnist richkovih stokiv vlitku bilshist dribnih rusel visihaye majzhe ushent navesni ta vlitku pislya velikih doshiv mozhlivi poveni Napriklad v 2010 r voda zatopila usyu nizhnyu chastinu mista vklyuchno z prestizhnim rajonom Alsandzhak Bilya pivnichno zahidnoyi okolici mista roztashovani shtuchni zatoki dlya viparyuvannya morskoyi soli u nash chas voni peretvoreni na zapovidnik de ohoronyayutsya ridkisni ptahi zokrema flamingo Praktichno usi miski kvartali za viklyuchennyam istorichnogo centru roztashovani na shilah nevisokih pagorbiv vkritih trav yanistoyu roslinnistyu i nevisokimi lisami Bilshist lisovih nasadzhen shtuchni i predstavleni sosnoyu Sered inshih roslin zustrichayutsya sunichne derevo kam yanij dub lavr zdichavili figi ta olivi mirt oleandr Cherez litni posuhi lisi chasto poterpayut vid pozhezh Naslidkom visokogo antropogennogo navantazhennya ye zbidnilij tvarinnij svit Veliki zviri ta ptahi na okolicyah Izmira ne zafiksovani prote na pagorbah mozhna chasto zustriti cherepah yashirok riznomanitnih murah dzhmeliv metelikiv bogomoliv skorpioniv tosho V Izmirskij zatoci zimuyut kachki kuliki NaselennyaOdna z chislennih mechetej mista Perevazhna bilshist naselennya Izmira turki Sered inshih nacionalnostej u misti z davnih chasiv meshkayut yevreyi cigani greki virmeni V Izmiri chastishe nizh u inshih mistah Turechchini mozhna zustriti anglijciv francuziv nimciv italijciv prote voni ne utvoryuyut diaspor a perevazhno ye pracivnikami diplomatichnih ustanov abo vlasnikami vill u susidnomu kurortnomu mistechku Cheshme Dominuyucha religiya v Izmiri islam Mecheti ye v kozhnomu kvartali V misti takozh diyut kilka sinagog 4 katolicki ta 1 anglikanska cerkva Cherez mizhkonfesijne napruzhennya bilshist hristiyanskih cerkov zakriti dlya vilnogo vidviduvannya turistami Podil mistaIzmir vklyuchaye 30 rajoniv z nih najbilshimi i najznachnishimi v kulturnomu i ekonomichnomu plani ye nastupni Municipalitet Izmira roztashovanij na ploshi Konak v odnojmennomu kvartali mista Krim togo u kozhnomu rajoni diye vlasne misceve upravlinnya TransportMizhmiskij transport Vokzal Basmane Izmir pov yazanij z inshimi regionami Turechchini usima vidami mizhmiskogo spoluchennya Najrozvinenishim sered nih ye avtobusnij transport Avtobusi vid centralnogo avtovokzalu mista hodyat u vsi veliki ta bilshist malih mist krayini voni ye komfortabelnimi i vidnosno deshevimi peresuvayutsya dorogami vden i vnochi Zaliznichna koliya pov yazuye Izmir z takimi mistami yak Stambul Denizli Balikesir Konya Eskishehir Grafik ruhu potyagiv perevazhno dennij diyut dva vokzali Alsandzhak i Basmane Cej vid transportu znachno postupayetsya v populyarnosti mizhmiskim avtobusam V rajoni Menderes znahoditsya mizhnarodnij aeroport Izmira Aviaspoluchennyam koristuyutsya perevazhno turisti zokrema Ukrayinu z Izmirom pov yazuyut rejsi z Kiyeva Odesi Dnipra Miskij transport Div takozh Tramvaj Karshiyaka ta Tramvaj Konak Stanciya Stadium Izmirskogo metropolitenu Najrozgaluzhenishoyu sistemoyu miskogo transportu ye avtobusna Avtobusi hodyat za rozkladom vin mozhe riznitisya v budni ta vihidni dni Plata za proyizd zdijsnyuyetsya za dopomogoyu bagatorazovih universalnih kvitkiv sho dayut mozhlivist zrobiti kilka peresadok protyagom pevnogo periodu zazvichaj 40 hv u tomu chisli i mizh riznimi vidami miskogo transportu Izmirskij metropoliten pov yazuye centr mista z rajonami Uchjol Bornova Halkapinar Izmirspor tosho Liniya metropolitenu milkogo zakladannya Sistema primiskih elektropoyizdiv IZBAN vidigraye rol she odnoyi liniyi metropolitenu Vona dobre integrovana z inshimi vidami transportu oblashtovani dvi stanciyi peresadki na liniyu metro diye yedina sistema oplati proyizdu Stanciya IZBAN zruchno roztashovana bilya aeroportu Oskilki Izmir pidkovoyu oginaye zatoku shlyah mizh krajnoyu zahidnoyu ta shidnoyu tochkami mista zajmaye bagato chasu Shob usunuti cyu nezruchnist cherez zatoku kursuyut miski poromi na nih rozpovsyudzhuyetsya diya universalnogo kvitka Voni buvayut vantazhni ta pasazhirski Ostanni duzhe populyarni u turistiv tomu sho dayut mozhlivist oglyanuti naberezhnu z najviznachnishimi sporudami mista usogo za 20 hv SportIpodrom v Izmiri V Izmiri provodilosya kilka sportivnih podij 28 serpnya 2 veresnya 2010 Grupa D ChS z basketbolu 7 22 serpnya 2005 Vsesvitnya Universiada 2005 1971 Seredzemnomorski igri Vidomi futbolni klubi Altaj Karshiyaka Zaraz serjoznimi uspihami mozhe pohvalitisya Budzhaspor yakij graye u superlizi Basketbolna gilka Kash yasporu vigrala Chempionat Turechchini ta Kubok Prezidenta u 1987 roci U misti ye na 50 tis misc de prohodyat matchi Tureckoyi superligi za uchastyu izmirskih komand a takozh matchi Kubku Turechchini z futbolu Vidomi lyudiEduar Baladyur 1929 prem yer ministr Franciyi u 1993 1995 rokah Zejnep Gedizlioglu 1977 turecka kompozitorka Saadet Ozkan 1978 turecka pravozahisnicya ta aktivistka z gendernoyi politiki Aristotel Onassis 1906 1975 greckij pidpriyemec milyarder Yuksel Pazarkaya 1940 tureckij pismennik Asli Perker 1975 turecka pismennicya prozayik ta zhurnalistka Ahmed Adnan Sajgun 1907 1991 tureckij kompozitor tvorec pershoyi operi Turechchini Jorgos Seferis 1900 1971 greckij diplomat i poet laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1963 roku Sabbataj Cevi 1626 1676 providnik yevrejskogo mesiyanskogo ruhu XVII stolittya Cholpan Ilhan 1936 2014 turecka aktorka teatru j kino Panorama IzmiruMista pobratimi1985 Baku Azerbajdzhan 1987 Plzen Chehiya 1990 Tyanczin KNR 1991 Odense Daniya 1992 Tampa SShA 1992 Buhara Uzbekistan 1993 Turkmenabat Turkmenistan 1993 Bremen Nimechchina 1994 Famagusta Pivnichnij Kipr 1994 Bishkek Kirgizstan 1994 Vlora Albaniya 1995 Konstanca Rumuniya 1995 Gavana Kuba 1996 Mostar Bosniya i Gercegovina 1996 Aleksandriya Yegipet 1996 Byelci Moldova 1996 Surabaya Indoneziya 1996 Tel Aviv Izrayil 1996 Tripoli Liviya 1996 Split Horvatiya 1997 Mumbayi Indiya 1997 Zhilina Slovachchina 1998 Simferopol Ukrayina 1999 Vroclav Polsha 2002 Sus Tunis 2004 Shimkent Kazahstan 2004 Long Bich SShA 2005 Ankona Italiya 2006 Volgograd Rosiya 2008 Kirdzhali Bolgariya 2016 Bila Cerkva Ukrayina https www harita gov tr images urun il ilce alanlari pdf https dergipark org tr download article file 370152 https www indyturk com node 713361 siyaset i zmir buyuksehir belediye baskani cemil tugay mazbatasini aldi U tureckij vimovlyayetsya z nagolosom na pershomu skladi ol section PosilannyaIzmir 2 bereznya 2011 u Wayback Machine Izmir informaciya dlya turistiv 31 grudnya 2018 u Wayback Machine Izmir Putivnik po Smirni 19 listopada 2016 u Wayback Machine Div takozhAmazonki Muzej Efesa Viden Cvintar gladiatoriv Efes Izmir TurechchinaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Izmir Ce nezavershena stattya z geografiyi Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi