Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перга́м (дав.-гр. Πέργᾰμον) — місто на узбережжі Малої Азії, у 283—133 до н. е. — столиця Пергамського царства.
| Пергам | |
|---|---|
 | |
| 39°07′00″ пн. ш. 27°10′59″ сх. д. / 39.116667000027774747650° пн. ш. 27.18333300002777975° сх. д.Координати: 39°07′00″ пн. ш. 27°10′59″ сх. д. / 39.116667000027774747650° пн. ш. 27.18333300002777975° сх. д. | |
| Країна |  Туреччина[1] |
| Розташування | Берґама Азія (римська провінція) Пергам |
| Тип | d d і поліс[2] |
| Площа | 315,46 га і 426,928 га |
| Дата заснування | 8 століття до н. е. |
  Пергам Пергам (Туреччина) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Пергам був заснований у 12 столітті до н. е. вихідцями з материкової Греції. У 283—133 р. до н. е. столиця Пергамського царства. Найвищого розквіту досяг за Евмена I (263—241 до н. е.) та Евмена II (197—159 до н. е.). Був одним з найбільших економічних і культурних центрів елліністичного світу.
У бібліотеці Пергама зберігалося до 200 000 сувоїв, вона поступалася тільки Александрійській бібліотеці. У Пергамі вперше почав використовуватися замість папірусу пергамент. Пергам також славився своєю медичною школою. Розкопки велися німецькими археологами Карлом Хуманом, Ернстом Курціусом та інших в 1878—1886, 1900—1906 і в наступні роки.
Елліністичний Пергам був оточений потужною стіною з, так званими, воротами Евмена. Над містом панував акрополь (основне будівництво — 2 століття до н. е.), розташований у динамічно-мальовничій композиції на терасах, на верхніх майданчиках знаходилися палаци пергамських царів, арсенал і Траянеум, трохи нижче — святилище Афіни Нікефори (поряд з яким у другій половині 3 століття до н. е. були встановлені чудові за своєю реалістичною виразністю статуї, у тому числі зображення галлів скульптора Епігона, відомі в римських мармурових копіях, бібліотека, храм Деметри (3 століття до н. е.), Великий вівтар Зевса, прикрашений грандіозним горельєфним фризом, що зображує гігантомахію (мармур, близько 180 до н. е., зберігається у Пергамському музеї, Берлін), театр (2 століття до н. е.). На рівнині збереглися руїни римського міста, у тому числі так звана Червона зала (перша половина 2 століття нашої ери).
У 120-х роках до н. е. Пергам стає римською провінцією. З 395 року — у складі Візантійської імперії. У 1070-х роках захоплено сельджуками, у 1091 році відвойвано візантійцями. У 1162 році стає частиною феми Неокастра. У 1205 році увійшов до складу нікейської імперії, але зазнав у 1210-х роках значних руйнувань в результаті війн з Латинською імперією, таких, що мешканці залишили місто.
Див. також
Примітки
- GeoNames — 2005.
- An Inventory of Archaic and Classical Poleis: An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation / M. H. Hansen — 2004.
Джерела
- Пергам у Великій радянській енциклопедії (рос.)
 | Це незавершена стаття про місто. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Стародавню Грецію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perga m dav gr Pergᾰmon misto na uzberezhzhi Maloyi Aziyi u 283 133 do n e stolicya Pergamskogo carstva Pergam39 07 00 pn sh 27 10 59 sh d 39 116667000027774747650 pn sh 27 18333300002777975 sh d 39 116667000027774747650 27 18333300002777975 Koordinati 39 07 00 pn sh 27 10 59 sh d 39 116667000027774747650 pn sh 27 18333300002777975 sh d 39 116667000027774747650 27 18333300002777975Krayina Turechchina 1 RoztashuvannyaBergama Aziya rimska provinciya PergamTipd d i polis 2 Plosha315 46 ga i 426 928 gaData zasnuvannya8 stolittya do n e PergamPergam Turechchina Mediafajli u VikishovishiMaket starodavnogo PergamaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pergam znachennya IstoriyaPergam buv zasnovanij u 12 stolitti do n e vihidcyami z materikovoyi Greciyi U 283 133 r do n e stolicya Pergamskogo carstva Najvishogo rozkvitu dosyag za Evmena I 263 241 do n e ta Evmena II 197 159 do n e Buv odnim z najbilshih ekonomichnih i kulturnih centriv ellinistichnogo svitu U biblioteci Pergama zberigalosya do 200 000 suvoyiv vona postupalasya tilki Aleksandrijskij biblioteci U Pergami vpershe pochav vikoristovuvatisya zamist papirusu pergament Pergam takozh slavivsya svoyeyu medichnoyu shkoloyu Rozkopki velisya nimeckimi arheologami Karlom Humanom Ernstom Kurciusom ta inshih v 1878 1886 1900 1906 i v nastupni roki Ellinistichnij Pergam buv otochenij potuzhnoyu stinoyu z tak zvanimi vorotami Evmena Nad mistom panuvav akropol osnovne budivnictvo 2 stolittya do n e roztashovanij u dinamichno malovnichij kompoziciyi na terasah na verhnih majdanchikah znahodilisya palaci pergamskih cariv arsenal i Trayaneum trohi nizhche svyatilishe Afini Nikefori poryad z yakim u drugij polovini 3 stolittya do n e buli vstanovleni chudovi za svoyeyu realistichnoyu viraznistyu statuyi u tomu chisli zobrazhennya galliv skulptora Epigona vidomi v rimskih marmurovih kopiyah biblioteka hram Demetri 3 stolittya do n e Velikij vivtar Zevsa prikrashenij grandioznim gorelyefnim frizom sho zobrazhuye gigantomahiyu marmur blizko 180 do n e zberigayetsya u Pergamskomu muzeyi Berlin teatr 2 stolittya do n e Na rivnini zbereglisya ruyini rimskogo mista u tomu chisli tak zvana Chervona zala persha polovina 2 stolittya nashoyi eri U 120 h rokah do n e Pergam staye rimskoyu provinciyeyu Z 395 roku u skladi Vizantijskoyi imperiyi U 1070 h rokah zahopleno seldzhukami u 1091 roci vidvojvano vizantijcyami U 1162 roci staye chastinoyu femi Neokastra U 1205 roci uvijshov do skladu nikejskoyi imperiyi ale zaznav u 1210 h rokah znachnih rujnuvan v rezultati vijn z Latinskoyu imperiyeyu takih sho meshkanci zalishili misto Div takozhPergamskij vivtarPrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 An Inventory of Archaic and Classical Poleis An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation M H Hansen 2004 d Track Q89910055d Track Q562629DzherelaPergam u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Ce nezavershena stattya pro misto Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Starodavnyu Greciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi