Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карл Гуманн нім Carl Humann 4 січня 1839 Штееле 12 квітня 1896 Ізмір німецький інженер архітектор та археолог Відкрив Пе

Карл Хуман

Карл Хуман

Карл Гуманн (нім. Carl Humann; 4 січня 1839, Штееле – 12 квітня 1896, Ізмір) — німецький інженер, архітектор та археолог. Відкрив Пергамський вівтар. Член Прусської академії наук і Німецького археологічного інституту.

Карл Гуманн
нім. Carl Humann
image
Карл Гуманн
Карл Гуманн
Народився4 січня 1839(1839-01-04)
Штееле
Помер12 квітня 1896(1896-04-12) (57 років)
Ізмір
ПохованняПергам
Місце проживанняІзмір[1]
Країнаimage Німецька імперія
Національністьнімець
Діяльністьархеолог, інженер, географ, архітектор, мистецтвознавець
Alma materБерлінська академія архітектури
Галузьархеологія
Закладd[1]
Державні музеї Берліна[1]
ЧленствоПрусська академія наук
Німецький археологічний інститут
Відомий завдяки:відкривач Пергамського вівтаря
Брати, сестриd[2]
Діти (4[2][1])d[2]
d[2]
Родичіd[2] і d
Нагороди

почесний громадянин[d] (1890)

image Карл Гуманн у Вікісховищі

Життєпис

Гуманн отримав диплом залізничного інженера, працював на будівництві залізниць і продовжив освіту в Будівельній академії Берліна. Захворівши туберкульозом, Гуманн намагався підшукати для себе корисніший клімат в тодішній Османській імперії і оселився в 1861 в Константинополі. Він брав участь зокрема у розкопках на острові Самос, будував палац, і об'їздив в 1864 у Палестину, проводячи картографічні дослідження за дорученням османського уряду. Пізніше Гуманн також склав карту східної частини Балканського півострова.

З 1867 до 1873 Гуманн керував будівництвом доріг в Малій Азії. Попередньо він побував у древньому Пергамі взимку 1864-1865. Він виявив, що в Пергамі ще не проводилися повноцінні розкопки, хоча знахідки можуть представляти надзвичайну цінність. Йому довелося використовувати весь свій вплив для того, щоб запобігти знищенню частині відкритих мармурових руїн у вапняно-газових печах. Але для справжніх розкопок була потрібна підтримка з Берліна.

Лише в 1878 всі обставини склалися для Гуманна сприятливим чином: директор берлінського Музею скульптури забезпечив фінансову підтримку розкопок, а Гуманн отримав офіційний дозвіл османської боку. 9 вересня почалися перші розкопки в Пергамі, що тривали один рік. Великі фрагменти фризу вівтаря надзвичайної художньої цінності та численні скульптури були виявлені несподівано. Друга і третя археологічні кампанії відбулися в 1880-1881 і в 1883-1886 роках. Знахідки, які згідно з угодою з османської стороною переходили у власність Німеччині, на ослячих возах п'ять годин перевозилися до узбережжя, перевантажувалися на німецькі кораблі і вирушали до Берліна.

image
Бюст Гуманна роботи в Пергамському музеї

Німеччина швидко оцінила сенсаційність і значення знахідок, Гуманн став знаменитістю. Володіючи Пергамським вівтарем, Німеччина отримала можливість гідно протистояти «культурній першості» Британії, яка володіла фризом з Парфенона, виставленим у Британському музеї Лондона.

За дорученням Прусської академії наук Гуманн провів археологічну документацію стародавніх поселень Ангори, верхнього Євфрата і північній частині Сирії. З 1882 Гуманн веде розкопки за дорученням в Зінджирлі. В 1884 Гуманн був призначений директором відділу Королівських музеїв Берліна, однак продовжував залишатися в Смирні, представляючи інтереси королівських музеїв на Сході. Він продовжував свою роботу та дослідження і приймав у своєму популярному будинку численних гостей. В 1888 у він керував розкопками в Зінджирлі в північній Сирії. В 1891-1893 Гуманн проводив розкопки в Магнесії на Меандрі.

Карла Гуманна поховали на кладовищі Смірни. В 1967 році його поховання перенесено на фортечну гору в Пергамі.

На честь знаменитого археолога в Пергамському музеї встановлено бюст Гуманна, виконаний в 1901 з нагоди відкриття першої будівлі Пергамського музею.

Джерела

Посилання

  1. Conze A. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 1, 1896. — S. 369–377.
    d:Track:Q72857d:Track:Q64d:Track:Q19142610d:Track:Q113794
  2. Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
    d:Track:Q1202222d:Track:Q256507d:Track:Q1419226

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karl Gumann nim Carl Humann 4 sichnya 1839 Shteele 12 kvitnya 1896 Izmir nimeckij inzhener arhitektor ta arheolog Vidkriv Pergamskij vivtar Chlen Prusskoyi akademiyi nauk i Nimeckogo arheologichnogo institutu Karl Gumannnim Carl HumannKarl Gumann Karl GumannNarodivsya4 sichnya 1839 1839 01 04 ShteelePomer12 kvitnya 1896 1896 04 12 57 rokiv IzmirPohovannyaPergamMisce prozhivannyaIzmir 1 Krayina Nimecka imperiyaNacionalnistnimecDiyalnistarheolog inzhener geograf arhitektor mistectvoznavecAlma materBerlinska akademiya arhitekturiGaluzarheologiyaZakladd 1 Derzhavni muzeyi Berlina 1 ChlenstvoPrusska akademiya nauk Nimeckij arheologichnij institutVidomij zavdyaki vidkrivach Pergamskogo vivtaryaBrati sestrid 2 Diti 4 2 1 d 2 d 2 Rodichid 2 i dNagorodipochesnij gromadyanin d 1890 Karl Gumann u VikishovishiZhittyepisGumann otrimav diplom zaliznichnogo inzhenera pracyuvav na budivnictvi zaliznic i prodovzhiv osvitu v Budivelnij akademiyi Berlina Zahvorivshi tuberkulozom Gumann namagavsya pidshukati dlya sebe korisnishij klimat v todishnij Osmanskij imperiyi i oselivsya v 1861 v Konstantinopoli Vin brav uchast zokrema u rozkopkah na ostrovi Samos buduvav palac i ob yizdiv v 1864 u Palestinu provodyachi kartografichni doslidzhennya za doruchennyam osmanskogo uryadu Piznishe Gumann takozh sklav kartu shidnoyi chastini Balkanskogo pivostrova Z 1867 do 1873 Gumann keruvav budivnictvom dorig v Malij Aziyi Poperedno vin pobuvav u drevnomu Pergami vzimku 1864 1865 Vin viyaviv sho v Pergami she ne provodilisya povnocinni rozkopki hocha znahidki mozhut predstavlyati nadzvichajnu cinnist Jomu dovelosya vikoristovuvati ves svij vpliv dlya togo shob zapobigti znishennyu chastini vidkritih marmurovih ruyin u vapnyano gazovih pechah Ale dlya spravzhnih rozkopok bula potribna pidtrimka z Berlina Lishe v 1878 vsi obstavini sklalisya dlya Gumanna spriyatlivim chinom direktor berlinskogo Muzeyu skulpturi zabezpechiv finansovu pidtrimku rozkopok a Gumann otrimav oficijnij dozvil osmanskoyi boku 9 veresnya pochalisya pershi rozkopki v Pergami sho trivali odin rik Veliki fragmenti frizu vivtarya nadzvichajnoyi hudozhnoyi cinnosti ta chislenni skulpturi buli viyavleni nespodivano Druga i tretya arheologichni kampaniyi vidbulisya v 1880 1881 i v 1883 1886 rokah Znahidki yaki zgidno z ugodoyu z osmanskoyi storonoyu perehodili u vlasnist Nimechchini na oslyachih vozah p yat godin perevozilisya do uzberezhzhya perevantazhuvalisya na nimecki korabli i virushali do Berlina Byust Gumanna roboti v Pergamskomu muzeyi Nimechchina shvidko ocinila sensacijnist i znachennya znahidok Gumann stav znamenitistyu Volodiyuchi Pergamskim vivtarem Nimechchina otrimala mozhlivist gidno protistoyati kulturnij pershosti Britaniyi yaka volodila frizom z Parfenona vistavlenim u Britanskomu muzeyi Londona Za doruchennyam Prusskoyi akademiyi nauk Gumann proviv arheologichnu dokumentaciyu starodavnih poselen Angori verhnogo Yevfrata i pivnichnij chastini Siriyi Z 1882 Gumann vede rozkopki za doruchennyam v Zindzhirli V 1884 Gumann buv priznachenij direktorom viddilu Korolivskih muzeyiv Berlina odnak prodovzhuvav zalishatisya v Smirni predstavlyayuchi interesi korolivskih muzeyiv na Shodi Vin prodovzhuvav svoyu robotu ta doslidzhennya i prijmav u svoyemu populyarnomu budinku chislennih gostej V 1888 u vin keruvav rozkopkami v Zindzhirli v pivnichnij Siriyi V 1891 1893 Gumann provodiv rozkopki v Magnesiyi na Meandri Karla Gumanna pohovali na kladovishi Smirni V 1967 roci jogo pohovannya pereneseno na fortechnu goru v Pergami Na chest znamenitogo arheologa v Pergamskomu muzeyi vstanovleno byust Gumanna vikonanij v 1901 z nagodi vidkrittya pershoyi budivli Pergamskogo muzeyu DzherelaSomov A I Guman Karl Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T IXa S 886 887 ros doref PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karl GumannConze A Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog Hrsg A Bettelheim B Vol 1 1896 S 369 377 d Track Q72857d Track Q64d Track Q19142610d Track Q113794 Deutsche Biographie Munchen BSB Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 2001 d Track Q1202222d Track Q256507d Track Q1419226

Дата публікації:
Топ