За стародавніми переказами, вони утворили могутню державу на чолі з царицею. Одружувалися з представниками сусідніх племен тільки для продовження роду, потім відсилали чоловіків назад. Новонароджених хлопчиків віддавали батькам або вбивали, дівчаток виховували для війни.
Етимологія
Слово «амазонка» ймовірно походить від іранського слова «ha-mazan» (воїн), або від перського «hamazakaran» (робити війну), що в свою чергу сходить до індо-іранського кореня *kar- робити. Ще один варіант — від слова «*ṇ-mṇ-gw-jon-es» (без чоловіка, неодружена), можливо від іранського «*ama-janah» (вбивця мужності).
Ще одна, міфологічна, версія походження назви полягає в тому, що амазонки припікали собі груди для зручності стрільби з лука. Тож назва амазонок тлумачиться як «безгруда» («а-» — без, «мазос» — груди). Втім, лінгвісти вважають таку версію не цілком точною — «безгрудість» слід розуміти як вказівку на те, що амазонки не вигодовували дітей власним молоком. Інші трактування пропонують варіанти «ті, хто живуть разом» чи «ті, хто з поясами».
Геродот також називав амазонок «андроктонами» (Ἀνδροκτόνες), тобто «вбивцями [чоловіків]» і «андролетейрами» (Ἀνδρολέτειραι), що означає «винищувачки людей, вбивці». У грецьких текстах амазонок крім того називають «антианейрами» (Ἀντιάνειραι) — «протилежними (рівними, але протиставленими) чоловікам», а Есхіл використовував назву «стиганор» (Στυγάνωρ) — «чоловіконенависниці».
Амазонки походили від бога війни Ареса та німфиГармонії. Німфа проживала в Акмонійському лісі поблизу Феміскіри — легендарного міста на узбережжі Чорного моря в Анатолії. Від Ареса вона народила перше покоління амазонок або їхню першу царицю Отреру. За деякими згадками Гармонія була німфою ясена — дерева, з якого вперше створили списи, за іншими — німфою джерела. Цариці амазонок Іпполіта, Антіопа та Пантесілея також часом згадуються як дочки Ареса.
Своїх дітей годували кибилячим молоком. Зброєю амазонкам слугували подвійна сокира, спис, лук і щит у формі півмісяця. Ці войовниці були вправними вершницями та лучницями. Псевдо-Гіппокарат писав, що амазонки припікали дівчаткам праву грудь розжареним мідним інструментом, щоб вона не росла, а вся сила перейшла в ліве плече.
Війни амазонок
За словами Діодора Сицилійського, амазонки під проводом Міріни підкорили Атлантиду та вирушили воювати з племенем горгон. Проте, святкуючи першу перемогу над горгонами, вони необачно поснули. Тоді полонені дали знак своїм головним військам, вони спустилися з навколишніх пагорбів і вбили амазонок, поки ті спали. Решта помандрували через Сирію до Малої Азії, підкоряючи на шляху землі та засновуючи великі міста: Мірина, Кім, Пітана та Прієна, Кирена, Гринейон, Смірна, Анея, Фіви, Сінопа, Пігела. В Ефесі, який теж заснували жінки-воїни, вони побудували храм Артеміді, богині полювання. Коли флот Міріну занесло штормом на острів Самотракі, цариця спорудила там вівтарі Артеміді та намірилася завоювати Фракію. Тоді фракійський цар покликав своїх союзників, скіфів із Причорномор'я, і в битві Міріна загинула. Амазонки відступили до своїх твердинь в Азії та Північній Африці..
Тесей допомагав Гераклу у війні проти амазонок і отримав як військову здобич царицю Антіопу, також знану як Меланіппа. Вона подарувала Тесею місто Феміскіру. Сестра Антіопи Оріфія виступила проти Тесея за підтримки скіфів. Жодна з армій не наважувалася першою почати битву, поки Тесей за порадою оракула не приніс жертву Фобосу. Ціною великих втрат військо Тесея відтіснило амазонок до їхнього табору. Різні міфографи писали, що афіняни та амазонки уклали мир, або що Тесей гнав амазонок аж до Скіфії, де вони і лишились. Оріфія або загинула в бою, або померла з горя в Мегарі. Амазонкам, що померли в тій війні, приписувалися могили в Амазонії, Фессалії, Хоронеї, Лаконії та інших землях.
Геракл за завданням царя Еврістея мусив добути золотий пояс Іпполіти, подарований їй Аресом. Він поплив до володінь амазонок по річці Фермодонт і досягнув Феміскіри. Захоплена силою і красою Геракла, Іпполіта вона вирішила віддати йому пояс добровільно, однак богиня Гера підбурила амазонок до війни чутками, що Геракл схотів викрасти царицю. Геракл убив Іпполіту, забрав її пояс, озброївся її сокирою та надягнув її обладунки, завдяки яким переміг. За іншою версією Геракл захопив Іпполіту в полон, а цариця Меланіппа викупила її. Ще один варіант міфу стверджує, що Іпполіту захопив Тесей і віддав її пояс Гераклу. Або що Геракл виборов пояс у чесному двобої з Іпполітою, яка вирішила померти, але не визнати поразку.
Цариця амазонок Пентесілея допомагала Пріаму в Троянській війні, але загинула в битві, вбита Ахіллом. За деякими версіями, Ахілл, коли зняв з неї шолом, закохався в мертву Пентесілею.
Групи амазонок
Античні письменники розрізняли три групи амазонок:
азійські амазонки — мешкали по берегах Чорного моря, в районі річки на Понті, та заснували міста Смірну, Ефес та ін.. Їм приписується винайдення залізної зброї та перше використання коней на війні.
скіфські амазонки — спілкувалися із сусідніми скіфами, а згодом із сарматами. Їхньою відомою царицею була Лісіппа.
Павсаній писав, що спартанці зіткнулися з жорстокими жінками-воїнами під час війни з Аргосом приблизно в 494 році до нашої ери. Армія Аргосу була знищена, а вцілілі воїни втекли до священного гаю. Тоді спартанський полководець підпалив гай і ті згоріли. Потім спартанці напали на сам Аргос, але поетеса Телесилла, видатна аргівська поетеса, взяла на себе оборону міста. Вона наказала всім жителям — жінкам, старим і рабам, — стати на оборону та взяти зброю, пожертвувану храмам. Спартанці вирішили, що програти жінці буде негідно і відступили.
Під час походу Александра Македонського цариця амазонок відвідала його, щоб спокусити та народити від Александра дитину.
В історичних документах
Теракотова фігурка амазонки, між IV ст. та III ст. до н. е
Найдавніша згадка про амазонок у грецькій літературі наявна в «Іліаді» Гомера, записаній у VIII столітті до нашої ери. Але міфи про амазонок можна датувати ранішим періодом близько 1100—750 рр. до н. е., можливо, навіть бронзовим віком (близько 1600—1100 рр. до н. е.). Гомер посилався на стародавні легенди про фортеці амазонок у Лікії та Фригії та зазначив, що цариця амазонок Міріна, відома швидкістю своїх колісниць, була похована на Троянській рівнині.
Геродот детально описав спосіб життя амазонок у V столітті до нашої ери. За його словами, вони були войовничим і варварським племенем вершниць, які населяли пустелю поза відомим світом. Хоча є легенди, котрі поміщають амазонок в Північній Африці чи в степах Європи, в міру того, як відомий світ розширювався, і місце життя амазонок відсовувалося.
За словами грецького історика Діодора Сицилійського, початковою батьківщиною амазонок була Лівія на півночі Африки. Їхня земля була багата на фрукти та дичину, тому вони могли не турбуватися про сільське господарство та зосередитися на війні. Діодор вказував на завойовницькі дії цариці Міріна та заснування нею столицю амазонок у Херсонесі.
Плутарх згадував вторгнення амазонок, очолюваних Орітією, які спустошили Північну Грецію та Аттику і проникли до самого серця афінської території, обложивши стіни самого Акрополя баштами. Однак, амазонки зазнали поразки і це був перший випадок, коли афіняни дали відсіч іноземним загарбникам. Оратор IV століття Лісій описував, що амазонки в Малій Азії «керували багатьма землями і поневолили своїх сусідів», а потім рушили проти Афін, шукаючи слави, проте «зробили нетлінною пам'ять про наше місто через його хоробрість, а свою країну зробили безіменною через їхнє тутешнє лихо».
Амазонки ж мужа не мають, яко скот безсловесний, а один раз на рік, під весняні дні, ідуть вони із землі своєї і злягаються з навколишніми мужами, вважаючи цей час за якесь для них торжество і велике празникування. Коли ж од них зачнуть вони у чреві, то знову розбіжаться звідси всі. А як прийде пора родити і якщо народиться хлопча - погублять його, якщо ж дівочої статі - то вигодують і дбайливо її виростять.
Відомі амазонки
Амазонка у штанах, несе щит з сагайдаком, 470 р. до н. е., Британський музей
Гарпа. Амазонка, учасниця битви скіфів і колхів. Вбита Гесандром.
Гіпо. Амазонка. Перша жриця Артеміди в Ефесі, коли була поставлена її старовинна статуя коло дуба. Не погодилася з танцем перед вівтарем і була покарана.
Марпесія. (Марпесса.) Цариця амазонок, дочка Арєя, мати Сінопи. Її військо перебито варварами Азії.
Меланіпа. Амазонка. Дочка Арєса, сестра Іполіти. За деякими, ім'я Іпполіти. Або полонянка Геракла, викупом за котру став пояс цариці Антіопи.
Меніпа. Амазонка, учасниця битви скифів і колхів. Вбита Ґесандром.
Міріна Амазонка, її назвали «легконогою» через швидкість управління колісницею. Її курган згадує Гомер: боги називають її могилою Міріни, а люди Батієєю.
Молпадія. Амазонка. Згідно афінян, коли амазонки напали на Афіни, Мольпадія вбила Антіопу, а сама була вбитою Тесеєм.
Окіала. Амазонка.
Оріфія. Цариця амазонок, сестра Антіопи. Очолила похід на Афіни.
Ерібєя. Амазонка. Доблесна у ратних справах. Вбита Гераклом у бою.
Археологічні знахідки
На території Європейської Скіфії відомо понад 300 поховальних комплексів жінок-воїтельок. Географія їхнього поширення включає Степову Скіфію, Крим, Придністров’я, Подоння. Небіжчиць зазвичай клали випростано, спиною донизу, часто головою до певної сторони світу (найчастіше на захід і південь). Їхня смерть наставала в 15-35 років (у випадках, де вік можливо встановити). Характерно, що в могилах була схована виключно безконтактна зброя, така як луки та стріли, пращі, списи. Вміст збруї в похованнях свідчить про використання скіфськими амазонками коней. Також часто трапляються прикраси з бронзи, електруму, золота, срібла, глини, іноді з каміння (бурштину, сердоліку). Набір прикрас включає шпильки, фібули, сережки, намиста, персні, підвіски. З-поміж унікальних знахідок: халцедонова печатка та золота гривна. Предмети побуту з поховань включають дзеркала, косметику (фарбу, рум'яну, білила), посуд (глеки, тарілі, миски, лекіфи), в тому числі з залишками м'ясної їжі, що часом супроводжуються залізними ножами. Зрідка трапляються залишки одягу та взуття, чохли зі шкіри й тканини.
Скіфська могила, датована IV століттям до нашої ери, розташована поблизу стародавнього Тирасу на річці Дністер на північному узбережжі Чорного моря, містила жіночий скелет з раною в черепі — ймовірно, від бойової сокири, та в коліні — від бронзового наконечника стріли, що застряг там. Покійницю оточували 2 залізних списи, 20 стріл з бронзовими наконечниками стріл і бронзовий ніж, а також частини броні.
Поховання жінок-войовниць відомі і східніше. Понад 1000 могил степових кочівників, поширених на територіях від сучасної Туреччини до Росії, 37 % належали жінкам-воїни. Багато з них мають сліди не тільки смертельних травм, а й загоєних поранень, типових для воїнів. Більшість могил датується V—IV століттями до нашої ери. Поховані там жінки завжди молоді — у віці від 16 до 30 років.
У мистецтві
Битва греків з амазонками, 160—170 роки н. е.
Сцени битв проти амазонок (амазономахій) були популярні в грецькому мистецтві, особливо на кераміці та в монументальній скульптурі, що прикрашала деякі з найважливіших будівель, включаючи афінський Парфенон. Типово вони зображалися як жінки, що займаються чоловічими справами (в розумінні греків), зокрема воюють. Примітно, що ніде в античному мистецтві амазонок не зображали одногрудими, тож міф про припікання ними грудей напевне не був відомий грекам.
Найдавніше зображення воїна, що бореться з амазонкою, міститься на теракотовому вотивному щиті, котрий датується 700 роком до нашої ери. Боротьба Геракла з амазонками — популярний мотив на грецькій чорнофігурній кераміці (другий за популярністю після немейського лева), представлений майже 400 збереженими зразками. Амазонки, які воювали з неназваними воїнами, зображалися протягом VI і V століть до нашої ери як на чорно- та червонофігурній грецькій кераміці. В V столітті до нашої ери амазонок стали зображати в перському одязі, оскільки Греція воювала з персами і нагадування про перемоги над амазонками повинно було переконати народ, що і нових завойовників буде подолано. Загальніші амазономахії присутні на щиті статуї Афіни Парфенос у Парфеноні (438 р. до н. е.), на західному фронтоні храму Асклепія в Епідаврі (395—375 рр. до н. е.), на храмі Афіни Ніки на афінському Акрополі (бл. 425—420 рр. до н. е.), на Дельфійському Толосі (380—370 рр. до н. е.) і на храмі Ареса на агорі в Афінах.
У мистецтві відома скульптураПоліклета,статуяФідія та ін. Збереглися понад 30 наслідувань цих скульптур великих митців. Єднає їх однакова поза амазонки: її права рука піднята, можливо, розмахуючи списом, тоді як ліва піднімає край одягу, відкриваючи рану. Барельєфами амазономахій був прикрашений Мавзолей у Галікарнасі.
На території України на острові Березань поблизу Очакова знайдено давньогрецький чорнофігурний кубок (мастоїд) VI ст. до н. е., сюжет розпису якого — боротьба Геракла з амазонками. В Ольвії знайдено червонофігурну пеліку IV ст. до н.е. з зображенням битви греків і амазонок. Червонофігурний кратер з Пантікапея IV ст. до н.е. містить зображення амазонки, що б'ється з грифоном. Загалом у некрополяхБоспора, Ольвії та Херсонеса нередко зустрічаються пеліки і лекани з зображенням жінки в скіфській шапці, як часто зображали амазонок.
У переносному значенні амазонкою називають жінку-вершницю, войовничу жінку, а також жіноче вбрання для верхової їзди на конях. З амазонками порівнювали себе суфражистки.
У кіно
У телесеріалі «Ксена: принцеса-воїн» — Габріель (напарниця Ксени) стає королевою племені амазонок.
У літературі
«Диво Жінка» у коміксах (DC Comics) народилася і була вирощена амазонками острову Теміскіра, а її мати — королева Іполіта.
Плутарх. Цит. та.; Павсаній I.2.1; I.41.7; III.25.2 і II.32.8.
Аполлодор II.5.9; Піндар. Немейські оди III.35 і Фрагмент 172; Філохор. Цит. за: Плутарх. Тесей 26.
Діодор Сицилійський IV.16; Аполлодор. Цит. тв.; Плутарх. Грецькі питання 45.
Аполлоній Родоський II.966 і далі.; Діодор Сицилійський. Цит. тв.
№ 30, Сарматия (Азиатская), АРМЯНСКАЯ ГЕОГРАФИЯ, АЗИЯ, Страны Великой Азии [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
стор. 10, 539, «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р. — (укр.)
Гігін. Міфи 163
Квінт Смірнський. Після Гомера I 52
Квінт Смірнський. Після Гомера I 344—353
Діодор Сицилійський. «Історична бібліотека» IV 16, 3
Вестник древней истории. 1947 г. № 1. С. 285 (рос.)
Лосев А. Ф., «Мифология греков и римлян». г. Москва, 1996 г. С. 81 (рос.)
Квінт Смірнський. Після Гомера I 50
Квінт Смірнський. Після Гомера I 725
Квінт Смірнський. Післе Гомера I 327—335
Квінт Смірнський. Після Гомера I 51
Квінт Смірнський. Після Гомера I 726
Валерій Флакк. Аргонавтика VI 376
Каллімах. Гімни III 237—239, 267
Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека Э V 2
Сервій. Коментар до «Енеїди» Вергілія IV 345 // Гиндин Л. А., Цымбурский В. Л. Гомер и история Восточного Средиземноморья. г. Москва, 1996 г. С. 292; Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. г. Москва, 1996 г. С.427 (рос.)
Квінт Смірнський. Після Гомера I 49
Квінт Смірнський. Після Гомера I 342—343
Квінт Смірнський. Після Гомера I 336—341
Валерій Флакк. Аргонавтика V 610; VI 371
Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. Москва, 2001 г. В 3 т. Т.1. С. 565 (рос.)
Арриан, фр. 48 Мюллер // Гиндин Л. А., Цымбурский В. Л. Гомер и история Восточного Средиземноморья. Москва, 1996 г. С. 300 (рос.)
Страбон. Географія XIII 3, 6 (с. 623)
Квінт Смірнський. Після Гомера I 310—316
Юстин. Епітома Помпея Трога II 4, 12
Афіней. Бенкет мудреців I 57, 31 d, посилання на Алкіфрона з Меандра
Валерій Флакк. Аргонавтика VI 374
Юстин. Епітома Помпея Трога II 4, 12-16
Діодор Сицилійський. Історична бібліотека II 45, 1-5
Мифы народов мира. Москва, 1991—1992 г. В 2 т. Т. 2. С. 134 (рос.)
Аполлоній Родоський. Аргонавтика II 959
Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека Э I 16
Юстин. Епітома Помпея Трога II 4, 25
Валерій Флакк. Аргонавтика VI 377
Мифы народов мира. Москва, 1991—1992 г. В 2 т. Т. 2. С. 153 (рос.)
Страбон. Географія XII 8, 6 (с. 573)
Гомер. Іліада II 813
Павсаний. Описание Эллады I 2, 1; Плутарх. Тесей 27 (рос.)
Юстин. Епітома Помпея Трога II 4, 20.26-30
Діодор Сицилійський. Історична бібліотека IV 16, 2
Юстин. Епітома Помпея Трога II 4, 17
Діодор Сицилійський. Історична бібліотека II 46, 1-3
Страбон. Географія XIV 1, 4 (с. 633)
Діодор Сицилійський. Історична бібліотека XVII 77; Страбон. Географія XI 5, 4 (с. 505); Юстин. Епітома Помпея Трога XII 3, 5; Курцій Руф. Історія Александра Великого VI 5, 24-32
Фридрих Любкер, Реальный словарь классических древностей. г. Москва, 2001 г. В 3 т. Т.3. С. 81 (рос.)
Квінт Смірнський. Після Гомера I 53
Валерій Флакк. Аргонавтика VI 375
Фіалко, О.Є. (2019). Поховання амазонок Лісостепового Придніпров'я / Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. Київ: ІА НАН України. с. 80—96.
. www.metmuseum.org. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
(амер.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 1 квітня 2022.
Ashmole, Bernard; Strong, Donald Emrys (2005). Relief sculpture of the mausoleum at Halicarnassus. Oxford: Oxford University Press. ISBN . OCLC 53871093.
Скржинская, М.В. (2009). Реальные и мифические народы в изображениях на памятниках искусства из античных городов Северного Причерноморья (VI-IV вв. до н. э.). Боспорские исследования. Т. XXI. Національна академія наук України, Кримське відділення Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України. с. 3—41.
(амер.). Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 4 квітня 2022.
Wonder Woman in Comics (англ.). DC Comics.com. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 9 листопада 2012.
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Amazonka znachennya Amazo nki grec Amazones v antichnij mifologiyi vojovniche plem ya zhinok yaki ne terpili u svoyemu seredovishi cholovikiv Prisutnye v slov yanskij mifologiyi yak amazoni Za starodavnimi perekazami voni utvorili mogutnyu derzhavu na choli z cariceyu Odruzhuvalisya z predstavnikami susidnih plemen tilki dlya prodovzhennya rodu potim vidsilali cholovikiv nazad Novonarodzhenih hlopchikiv viddavali batkam abo vbivali divchatok vihovuvali dlya vijni EtimologiyaSlovo amazonka jmovirno pohodit vid iranskogo slova ha mazan voyin abo vid perskogo hamazakaran robiti vijnu sho v svoyu chergu shodit do indo iranskogo korenya kar robiti She odin variant vid slova ṇ mṇ gw jon es bez cholovika neodruzhena mozhlivo vid iranskogo ama janah vbivcya muzhnosti She odna mifologichna versiya pohodzhennya nazvi polyagaye v tomu sho amazonki pripikali sobi grudi dlya zruchnosti strilbi z luka Tozh nazva amazonok tlumachitsya yak bezgruda a bez mazos grudi Vtim lingvisti vvazhayut taku versiyu ne cilkom tochnoyu bezgrudist slid rozumiti yak vkazivku na te sho amazonki ne vigodovuvali ditej vlasnim molokom Inshi traktuvannya proponuyut varianti ti hto zhivut razom chi ti hto z poyasami Gerodot takozh nazivav amazonok androktonami Ἀndroktones tobto vbivcyami cholovikiv i androletejrami Ἀndroleteirai sho oznachaye vinishuvachki lyudej vbivci U greckih tekstah amazonok krim togo nazivayut antianejrami Ἀntianeirai protilezhnimi rivnimi ale protistavlenimi cholovikam a Eshil vikoristovuvav nazvu stiganor Styganwr cholovikonenavisnici U mifahScena amazonomahiyi Gerakl ta amazonki attichna chornofigurna gidriya Pohodzhennya ta zhittya Amazonki pohodili vid boga vijni Aresa ta nimfi Garmoniyi Nimfa prozhivala v Akmonijskomu lisi poblizu Femiskiri legendarnogo mista na uzberezhzhi Chornogo morya v Anatoliyi Vid Aresa vona narodila pershe pokolinnya amazonok abo yihnyu pershu caricyu Otreru Za deyakimi zgadkami Garmoniya bula nimfoyu yasena dereva z yakogo vpershe stvorili spisi za inshimi nimfoyu dzherela Carici amazonok Ippolita Antiopa ta Pantesileya takozh chasom zgaduyutsya yak dochki Aresa Svoyih ditej goduvali kibilyachim molokom Zbroyeyu amazonkam sluguvali podvijna sokira spis luk i shit u formi pivmisyacya Ci vojovnici buli vpravnimi vershnicyami ta luchnicyami Psevdo Gippokarat pisav sho amazonki pripikali divchatkam pravu grud rozzharenim midnim instrumentom shob vona ne rosla a vsya sila perejshla v live pleche Vijni amazonok Za slovami Diodora Sicilijskogo amazonki pid provodom Mirini pidkorili Atlantidu ta virushili voyuvati z plemenem gorgon Prote svyatkuyuchi pershu peremogu nad gorgonami voni neobachno posnuli Todi poloneni dali znak svoyim golovnim vijskam voni spustilisya z navkolishnih pagorbiv i vbili amazonok poki ti spali Reshta pomandruvali cherez Siriyu do Maloyi Aziyi pidkoryayuchi na shlyahu zemli ta zasnovuyuchi veliki mista Mirina Kim Pitana ta Priyena Kirena Grinejon Smirna Aneya Fivi Sinopa Pigela V Efesi yakij tezh zasnuvali zhinki voyini voni pobuduvali hram Artemidi bogini polyuvannya Koli flot Mirinu zaneslo shtormom na ostriv Samotraki caricya sporudila tam vivtari Artemidi ta namirilasya zavoyuvati Frakiyu Todi frakijskij car poklikav svoyih soyuznikiv skifiv iz Prichornomor ya i v bitvi Mirina zaginula Amazonki vidstupili do svoyih tverdin v Aziyi ta Pivnichnij Africi Tesej dopomagav Geraklu u vijni proti amazonok i otrimav yak vijskovu zdobich caricyu Antiopu takozh znanu yak Melanippa Vona podaruvala Teseyu misto Femiskiru Sestra Antiopi Orifiya vistupila proti Teseya za pidtrimki skifiv Zhodna z armij ne navazhuvalasya pershoyu pochati bitvu poki Tesej za poradoyu orakula ne prinis zhertvu Fobosu Cinoyu velikih vtrat vijsko Teseya vidtisnilo amazonok do yihnogo taboru Rizni mifografi pisali sho afinyani ta amazonki uklali mir abo sho Tesej gnav amazonok azh do Skifiyi de voni i lishilis Orifiya abo zaginula v boyu abo pomerla z gorya v Megari Amazonkam sho pomerli v tij vijni pripisuvalisya mogili v Amazoniyi Fessaliyi Horoneyi Lakoniyi ta inshih zemlyah Gerakl za zavdannyam carya Evristeya musiv dobuti zolotij poyas Ippoliti podarovanij yij Aresom Vin popliv do volodin amazonok po richci Fermodont i dosyagnuv Femiskiri Zahoplena siloyu i krasoyu Gerakla Ippolita vona virishila viddati jomu poyas dobrovilno odnak boginya Gera pidburila amazonok do vijni chutkami sho Gerakl shotiv vikrasti caricyu Gerakl ubiv Ippolitu zabrav yiyi poyas ozbroyivsya yiyi sokiroyu ta nadyagnuv yiyi obladunki zavdyaki yakim peremig Za inshoyu versiyeyu Gerakl zahopiv Ippolitu v polon a caricya Melanippa vikupila yiyi She odin variant mifu stverdzhuye sho Ippolitu zahopiv Tesej i viddav yiyi poyas Geraklu Abo sho Gerakl viborov poyas u chesnomu dvoboyi z Ippolitoyu yaka virishila pomerti ale ne viznati porazku Caricya amazonok Pentesileya dopomagala Priamu v Troyanskij vijni ale zaginula v bitvi vbita Ahillom Za deyakimi versiyami Ahill koli znyav z neyi sholom zakohavsya v mertvu Pentesileyu Grupi amazonok Antichni pismenniki rozriznyali tri grupi amazonok azijski amazonki meshkali po beregah Chornogo morya v rajoni richki na Ponti ta zasnuvali mista Smirnu Efes ta in Yim pripisuyetsya vinajdennya zaliznoyi zbroyi ta pershe vikoristannya konej na vijni skifski amazonki spilkuvalisya iz susidnimi skifami a zgodom iz sarmatami Yihnoyu vidomoyu cariceyu bula Lisippa afrikanski amazonki za carici Mirini zdobuli peremogu nad gorgonami j atlantami perejshli Yegipet i Araviyu ta zasnuvali stolicyu nad ozerom yih znishiv Gerakl U legendahPavsanij pisav sho spartanci zitknulisya z zhorstokimi zhinkami voyinami pid chas vijni z Argosom priblizno v 494 roci do nashoyi eri Armiya Argosu bula znishena a vcilili voyini vtekli do svyashennogo gayu Todi spartanskij polkovodec pidpaliv gaj i ti zgorili Potim spartanci napali na sam Argos ale poetesa Telesilla vidatna argivska poetesa vzyala na sebe oboronu mista Vona nakazala vsim zhitelyam zhinkam starim i rabam stati na oboronu ta vzyati zbroyu pozhertvuvanu hramam Spartanci virishili sho prograti zhinci bude negidno i vidstupili Pid chas pohodu Aleksandra Makedonskogo caricya amazonok vidvidala jogo shob spokusiti ta naroditi vid Aleksandra ditinu V istorichnih dokumentahTerakotova figurka amazonki mizh IV st ta III st do n e Najdavnisha zgadka pro amazonok u greckij literaturi nayavna v Iliadi Gomera zapisanij u VIII stolitti do nashoyi eri Ale mifi pro amazonok mozhna datuvati ranishim periodom blizko 1100 750 rr do n e mozhlivo navit bronzovim vikom blizko 1600 1100 rr do n e Gomer posilavsya na starodavni legendi pro forteci amazonok u Likiyi ta Frigiyi ta zaznachiv sho caricya amazonok Mirina vidoma shvidkistyu svoyih kolisnic bula pohovana na Troyanskij rivnini Gerodot detalno opisav sposib zhittya amazonok u V stolitti do nashoyi eri Za jogo slovami voni buli vojovnichim i varvarskim plemenem vershnic yaki naselyali pustelyu poza vidomim svitom Hocha ye legendi kotri pomishayut amazonok v Pivnichnij Africi chi v stepah Yevropi v miru togo yak vidomij svit rozshiryuvavsya i misce zhittya amazonok vidsovuvalosya Za slovami greckogo istorika Diodora Sicilijskogo pochatkovoyu batkivshinoyu amazonok bula Liviya na pivnochi Afriki Yihnya zemlya bula bagata na frukti ta dichinu tomu voni mogli ne turbuvatisya pro silske gospodarstvo ta zosereditisya na vijni Diodor vkazuvav na zavojovnicki diyi carici Mirina ta zasnuvannya neyu stolicyu amazonok u Hersonesi Plutarh zgaduvav vtorgnennya amazonok ocholyuvanih Oritiyeyu yaki spustoshili Pivnichnu Greciyu ta Attiku i pronikli do samogo sercya afinskoyi teritoriyi oblozhivshi stini samogo Akropolya bashtami Odnak amazonki zaznali porazki i ce buv pershij vipadok koli afinyani dali vidsich inozemnim zagarbnikam Orator IV stolittya Lisij opisuvav sho amazonki v Malij Aziyi keruvali bagatma zemlyami i ponevolili svoyih susidiv a potim rushili proti Afin shukayuchi slavi prote zrobili netlinnoyu pam yat pro nashe misto cherez jogo horobrist a svoyu krayinu zrobili bezimennoyu cherez yihnye tuteshnye liho U VII st nashoyi eri virmenskij litopis Ashharacujc zgaduvav plem ya amazoni sered narodiv v Sarmatiyi div Sarmatiya lokalizovanih u Sarmatiyi Azijskij Za povidomlennyam Povisti minulih lit XII st amazonki meshkali u Malij Aziyi bilya Pontijskogo morya Chornogo morya ta na ponizzi r Donu bilya beregiv Meotidi Meotiyi Azovskogo morya Amazonki zh muzha ne mayut yako skot bezslovesnij a odin raz na rik pid vesnyani dni idut voni iz zemli svoyeyi i zlyagayutsya z navkolishnimi muzhami vvazhayuchi cej chas za yakes dlya nih torzhestvo i velike praznikuvannya Koli zh od nih zachnut voni u chrevi to znovu rozbizhatsya zvidsi vsi A yak prijde pora roditi i yaksho naroditsya hlopcha pogublyat jogo yaksho zh divochoyi stati to vigoduyut i dbajlivo yiyi virostyat Vidomi amazonkiAmazonka u shtanah nese shit z sagajdakom 470 r do n e Britanskij muzejAgava Amazonka en Amazonka suputnicya Pentesileyi Vbita Diomedom Alkipa Amazonka Dala obitnicyu nazavzhdi lishitisya divoyu vbita Geraklom Amazoya Za anonimnim alfavitnim poyasnennyam do Gomera mati amazonok Andromaha Cholovikopoborna Ce im ya chasto nosyat amazonki napisi na vazah en Amazonka suputnicya Pentesileyi Vbita Ahillom Antianira ochilnicya amazonok pislya zagibeli carici Pentesileyi Antibrota Amazonka suputnicya Pentesileyi Ubita Ahilom Antiopa en Amazonka suputnicya Ipoliti Razom z Pantaristoyu ta Ifito peremogli suputnikiv Gerakla Asteriya Amazonka Vbita Geraklom u boyu en Amazonka suputnicya Penfesileyi Vbita Idomeneyem Garmofoya Amazonka suputnicya Pentesileyi Vbita Ahillom Garpa Amazonka uchasnicya bitvi skifiv i kolhiv Vbita Gesandrom Gipo Amazonka Persha zhricya Artemidi v Efesi koli bula postavlena yiyi starovinna statuya kolo duba Ne pogodilasya z tancem pered vivtarem i bula pokarana Gipofoya Amazonka Suputnicya Pentesileyi Vbita Ahillom Glavka Amazonka Im ya materi Ipolita versiya div Ipolita Grina Amazonka zasnovnicya mista Grinej U neyi buv zakohanij Apollon vona kinulasya vid nogo v more Derimahiya Amazonka suputnicya Pentesileyi Vbita Diomedom Derinoya Amazonka suputnicya Pentesileyi Vbita Eantom Oilidom Deyanira Amazonka Vbita Geraklom u boyu Dioksipa Amazonka Yevandra Evandra Amazonka suputnicya Pentesileyi Vbita Merionom Yevriala Amazonka u vijsku Eeta Yevribiya Amazonka Suprovodzhuvala na polyuvanni Artemidu Vbita Geraklom u boyu Evripila Zgidno Ariana amazonka sho kolis atakuvala assirijciv Ippolita Gipolita Caricya amazonok Ifinoma Amazonka en Amazonka bilasya proti Gerakla i jogo kapitaniv Telamona Teseya i Tiamida shob pomstitisya za smert Ippoliti Kyelyeno Amazonka Suprovodzhuvala na polyuvanni Artemidu Vbita Geraklom u boyu Teraktovova plyashka z amazonomihiyeyu blizko 420 r do n e Kima Amazonka im yam yakoyi nazvano misto v Eolidi Klimena Amazonka Kloniya Amazonka suputnicya Pentesileyi Vbila ahejcya Menipa Vbita Podarkom Ksanfa Amazonka Lampyeto Caricya amazonok Laomaha Amazonka Latoriya Amazonka yiyi im yam nazvana selishe bilya Efesu Lika Amazonka uchasnicya bitvi skifiv i kolhiv Ubita Gesandrom Lisipa Persha amazonka Marpa Amazonka Vbita Geraklom u boyu Marpesiya Marpessa Caricya amazonok dochka Aryeya mati Sinopi Yiyi vijsko perebito varvarami Aziyi Melanipa Amazonka Dochka Aryesa sestra Ipoliti Za deyakimi im ya Ippoliti Abo polonyanka Gerakla vikupom za kotru stav poyas carici Antiopi Menipa Amazonka uchasnicya bitvi skifiv i kolhiv Vbita Gesandrom Mirina Amazonka yiyi nazvali legkonogoyu cherez shvidkist upravlinnya kolisniceyu Yiyi kurgan zgaduye Gomer bogi nazivayut yiyi mogiloyu Mirini a lyudi Batiyeyeyu Molpadiya Amazonka Zgidno afinyan koli amazonki napali na Afini Molpadiya vbila Antiopu a sama bula vbitoyu Teseyem Okiala Amazonka Orifiya Caricya amazonok sestra Antiopi Ocholila pohid na Afini Otrera Pantarista en Amazonka Vbila kapitana Tiamida Pentesileya Polyemusa Amazonka suputnicya Penfesileyi Vbita Ahillom Polidora Amazonka Profoya Amazonka Semikratno peremagala viklikanih neyu na poyedinok protivnikiv Vbita Geraklom u boyu Sinopa en Amazonka dochka Marpesi nezajmana za inshoyu versiyeyu div ru Smirna Amazonka volodarka Efesu Vid neyi nazvano misto Tyekmyesa Amazonka Ubita Geraklom u boyu Falestrida Talyestrida Thalestris Caricya amazonok yaka vidvidala Oleksandra Velikogo Fyeba Amazonka Suprovodzhuvala na polyuvanni Artemidu Vbita Geraklom u boyu Fyermodosa Amazonka suputnicya Penfesileyi Vbita Merionom Feseyida Tyesyeida Amazonka Filipida Amazonka Vbita Geraklom u boyu Foya Toya Amazonka uchasnicya bitvi skifiv i kolhiv Vbita Gesandrom Egyeya en Caricya amazonok Ella Aela Amazonka Vbita Geraklom u boyu Eniya Amazonka odna z 12 suputnic Pentesileyi Eribyeya Amazonka Doblesna u ratnih spravah Vbita Geraklom u boyu Arheologichni znahidkiNa teritoriyi Yevropejskoyi Skifiyi vidomo ponad 300 pohovalnih kompleksiv zhinok voyitelok Geografiya yihnogo poshirennya vklyuchaye Stepovu Skifiyu Krim Pridnistrov ya Podonnya Nebizhchic zazvichaj klali viprostano spinoyu donizu chasto golovoyu do pevnoyi storoni svitu najchastishe na zahid i pivden Yihnya smert nastavala v 15 35 rokiv u vipadkah de vik mozhlivo vstanoviti Harakterno sho v mogilah bula shovana viklyuchno bezkontaktna zbroya taka yak luki ta strili prashi spisi Vmist zbruyi v pohovannyah svidchit pro vikoristannya skifskimi amazonkami konej Takozh chasto traplyayutsya prikrasi z bronzi elektrumu zolota sribla glini inodi z kaminnya burshtinu serdoliku Nabir prikras vklyuchaye shpilki fibuli serezhki namista persni pidviski Z pomizh unikalnih znahidok halcedonova pechatka ta zolota grivna Predmeti pobutu z pohovan vklyuchayut dzerkala kosmetiku farbu rum yanu bilila posud gleki tarili miski lekifi v tomu chisli z zalishkami m yasnoyi yizhi sho chasom suprovodzhuyutsya zaliznimi nozhami Zridka traplyayutsya zalishki odyagu ta vzuttya chohli zi shkiri j tkanini Skifska mogila datovana IV stolittyam do nashoyi eri roztashovana poblizu starodavnogo Tirasu na richci Dnister na pivnichnomu uzberezhzhi Chornogo morya mistila zhinochij skelet z ranoyu v cherepi jmovirno vid bojovoyi sokiri ta v kolini vid bronzovogo nakonechnika strili sho zastryag tam Pokijnicyu otochuvali 2 zaliznih spisi 20 stril z bronzovimi nakonechnikami stril i bronzovij nizh a takozh chastini broni Pohovannya zhinok vojovnic vidomi i shidnishe Ponad 1000 mogil stepovih kochivnikiv poshirenih na teritoriyah vid suchasnoyi Turechchini do Rosiyi 37 nalezhali zhinkam voyini Bagato z nih mayut slidi ne tilki smertelnih travm a j zagoyenih poranen tipovih dlya voyiniv Bilshist mogil datuyetsya V IV stolittyami do nashoyi eri Pohovani tam zhinki zavzhdi molodi u vici vid 16 do 30 rokiv U mistectviBitva grekiv z amazonkami 160 170 roki n e Sceni bitv proti amazonok amazonomahij buli populyarni v greckomu mistectvi osoblivo na keramici ta v monumentalnij skulpturi sho prikrashala deyaki z najvazhlivishih budivel vklyuchayuchi afinskij Parfenon Tipovo voni zobrazhalisya yak zhinki sho zajmayutsya cholovichimi spravami v rozuminni grekiv zokrema voyuyut Primitno sho nide v antichnomu mistectvi amazonok ne zobrazhali odnogrudimi tozh mif pro pripikannya nimi grudej napevne ne buv vidomij grekam Najdavnishe zobrazhennya voyina sho boretsya z amazonkoyu mistitsya na terakotovomu votivnomu shiti kotrij datuyetsya 700 rokom do nashoyi eri Borotba Gerakla z amazonkami populyarnij motiv na greckij chornofigurnij keramici drugij za populyarnistyu pislya nemejskogo leva predstavlenij majzhe 400 zberezhenimi zrazkami Amazonki yaki voyuvali z nenazvanimi voyinami zobrazhalisya protyagom VI i V stolit do nashoyi eri yak na chorno ta chervonofigurnij greckij keramici V V stolitti do nashoyi eri amazonok stali zobrazhati v perskomu odyazi oskilki Greciya voyuvala z persami i nagaduvannya pro peremogi nad amazonkami povinno bulo perekonati narod sho i novih zavojovnikiv bude podolano Zagalnishi amazonomahiyi prisutni na shiti statuyi Afini Parfenos u Parfenoni 438 r do n e na zahidnomu frontoni hramu Asklepiya v Epidavri 395 375 rr do n e na hrami Afini Niki na afinskomu Akropoli bl 425 420 rr do n e na Delfijskomu Tolosi 380 370 rr do n e i na hrami Aresa na agori v Afinah U mistectvi vidoma skulptura Polikleta statuya Fidiya ta in Zbereglisya ponad 30 nasliduvan cih skulptur velikih mitciv Yednaye yih odnakova poza amazonki yiyi prava ruka pidnyata mozhlivo rozmahuyuchi spisom todi yak liva pidnimaye kraj odyagu vidkrivayuchi ranu Barelyefami amazonomahij buv prikrashenij Mavzolej u Galikarnasi Na teritoriyi Ukrayini na ostrovi Berezan poblizu Ochakova znajdeno davnogreckij chornofigurnij kubok mastoyid VI st do n e syuzhet rozpisu yakogo borotba Gerakla z amazonkami V Olviyi znajdeno chervonofigurnu peliku IV st do n e z zobrazhennyam bitvi grekiv i amazonok Chervonofigurnij krater z Pantikapeya IV st do n e mistit zobrazhennya amazonki sho b yetsya z grifonom Zagalom u nekropolyah Bospora Olviyi ta Hersonesa neredko zustrichayutsya peliki i lekani z zobrazhennyam zhinki v skifskij shapci yak chasto zobrazhali amazonok U perenosnomu znachenni amazonkoyu nazivayut zhinku vershnicyu vojovnichu zhinku a takozh zhinoche vbrannya dlya verhovoyi yizdi na konyah Z amazonkami porivnyuvali sebe sufrazhistki U kino U teleseriali Ksena princesa voyin Gabriel naparnicya Kseni staye korolevoyu plemeni amazonok U literaturi Divo Zhinka u komiksah DC Comics narodilasya i bula viroshena amazonkami ostrovu Temiskira a yiyi mati koroleva Ipolita AstronomiyaAmazonki v astronomiyi 1042 Amazonka asteroyid golovnogo poyasu Na chest Klimeni nazvanij asteroyid 104 Klimena vidkritij v 1868 roci Na chest Asteriyi nazvanij asteroyid 658 Asteriya vidkritij v 1908 roci Na chest Ipoliti nazvanij asteroyid vidkritij v 1988 roci Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Amazonki Diva voyitelka AmazonomahiyaPrimitkiArhiv originalu za 24 listopada 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2014 Blok Josine 1995 The early Amazons modern and ancient perspectives on a persistent myth Leiden E J Brill ISBN 90 04 10077 6 OCLC 31243025 herodot glossa dk s 94 96 Arhiv originalu za 26 bereznya 2022 Procitovano 30 bereznya 2022 World History Encyclopedia angl Arhiv originalu za 2 kvitnya 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 Mif ob amazonkah i ego razvitie v antichnoj tradicii 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Historynet amer 20 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 30 bereznya 2022 Magazine Smithsonian Foreman Amanda Smithsonian Magazine angl Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 www perseus tufts edu Arhiv originalu za 11 sichnya 2022 Procitovano 30 bereznya 2022 www theoi com Arhiv originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 30 bereznya 2022 www theoi com Arhiv originalu za 30 serpnya 2017 Procitovano 30 bereznya 2022 Gippokrat De Articulis 53 Apollodor Epitoma I 16 Gippij Trojzenskij Cit za Pavsanij I 2 1 Plutarh Tesej 27 Velikij etimologik Boedromia Evripid Jon 59 Klidem Cit za Plutarh Cit tv Klidem Cit za Plutarh Cit tv Pavsanij I 41 7 Diodor Sicilijskij IV 28 Plutarh Cit ta Pavsanij I 2 1 I 41 7 III 25 2 i II 32 8 Apollodor II 5 9 Pindar Nemejski odi III 35 i Fragment 172 Filohor Cit za Plutarh Tesej 26 Diodor Sicilijskij IV 16 Apollodor Cit tv Plutarh Grecki pitannya 45 Apollonij Rodoskij II 966 i dali Diodor Sicilijskij Cit tv 30 Sarmatiya Aziatskaya ARMYaNSKAYa GEOGRAFIYa AZIYa Strany Velikoj Azii 8 lipnya 2017 u Wayback Machine ros stor 10 539 Litopis Ruskij m Kiyiv vid Dnipro 1989 r ISBN 5 308 00052 2 ukr Gigin Mifi 163 Kvint Smirnskij Pislya Gomera I 52 Kvint Smirnskij Pislya Gomera I 344 353 Diodor Sicilijskij Istorichna biblioteka IV 16 3 Vestnik drevnej istorii 1947 g 1 S 285 ros Losev A F Mifologiya grekov i rimlyan g Moskva 1996 g S 81 ros Kvint Smirnskij Pislya Gomera I 50 Kvint Smirnskij Pislya Gomera I 725 Kvint Smirnskij Pisle Gomera I 327 335 Kvint Smirnskij Pislya Gomera I 51 Kvint Smirnskij Pislya Gomera I 726 Valerij Flakk Argonavtika VI 376 Kallimah Gimni III 237 239 267 Psevdo Apollodor Mifologichna biblioteka E V 2 Servij Komentar do Eneyidi Vergiliya IV 345 Gindin L A Cymburskij V L Gomer i istoriya Vostochnogo Sredizemnomorya g Moskva 1996 g S 292 Losev A F Mifologiya grekov i rimlyan g Moskva 1996 g S 427 ros Kvint Smirnskij Pislya Gomera I 49 Kvint Smirnskij Pislya Gomera I 342 343 Kvint Smirnskij Pislya Gomera I 336 341 Valerij Flakk Argonavtika V 610 VI 371 Lyubker F Realnyj slovar klassicheskih drevnostej Moskva 2001 g V 3 t T 1 S 565 ros Arrian fr 48 Myuller Gindin L A Cymburskij V L Gomer i istoriya Vostochnogo Sredizemnomorya Moskva 1996 g S 300 ros Strabon Geografiya XIII 3 6 s 623 Kvint Smirnskij Pislya Gomera I 310 316 Yustin Epitoma Pompeya Troga II 4 12 Afinej Benket mudreciv I 57 31 d posilannya na Alkifrona z Meandra Valerij Flakk Argonavtika VI 374 Yustin Epitoma Pompeya Troga II 4 12 16 Diodor Sicilijskij Istorichna biblioteka II 45 1 5 Mify narodov mira Moskva 1991 1992 g V 2 t T 2 S 134 ros Apollonij Rodoskij Argonavtika II 959 Psevdo Apollodor Mifologichna biblioteka E I 16 Yustin Epitoma Pompeya Troga II 4 25 Valerij Flakk Argonavtika VI 377 Mify narodov mira Moskva 1991 1992 g V 2 t T 2 S 153 ros Strabon Geografiya XII 8 6 s 573 Gomer Iliada II 813 Pavsanij Opisanie Ellady I 2 1 Plutarh Tesej 27 ros Yustin Epitoma Pompeya Troga II 4 20 26 30 Diodor Sicilijskij Istorichna biblioteka IV 16 2 Yustin Epitoma Pompeya Troga II 4 17 Diodor Sicilijskij Istorichna biblioteka II 46 1 3 Strabon Geografiya XIV 1 4 s 633 Diodor Sicilijskij Istorichna biblioteka XVII 77 Strabon Geografiya XI 5 4 s 505 Yustin Epitoma Pompeya Troga XII 3 5 Kurcij Ruf Istoriya Aleksandra Velikogo VI 5 24 32 Fridrih Lyubker Realnyj slovar klassicheskih drevnostej g Moskva 2001 g V 3 t T 3 S 81 ros Kvint Smirnskij Pislya Gomera I 53 Valerij Flakk Argonavtika VI 375 Fialko O Ye 2019 Pohovannya amazonok Lisostepovogo Pridniprov ya Arheologiya i davnya istoriya Ukrayini Zb nauk pr Kiyiv IA NAN Ukrayini s 80 96 www metmuseum org Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 1 kvitnya 2022 amer Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 1 kvitnya 2022 Ashmole Bernard Strong Donald Emrys 2005 Relief sculpture of the mausoleum at Halicarnassus Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 813212 3 OCLC 53871093 Skrzhinskaya M V 2009 Realnye i mificheskie narody v izobrazheniyah na pamyatnikah iskusstva iz antichnyh gorodov Severnogo Prichernomorya VI IV vv do n e Bosporskie issledovaniya T XXI Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Krimske viddilennya Institutu shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini s 3 41 amer Arhiv originalu za 15 chervnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2022 Wonder Woman in Comics angl DC Comics com Arhiv originalu za 19 listopada 2012 Procitovano 9 listopada 2012 PosilannyaAmazonki 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE What has made the ancient mythology of warrior women so enduring Does it have any basis in reality 31 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Amazon Women 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine u World History Encyclopedia angl Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
