Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лісій (грец. Λυσίας, 459 до н. е., Стародавні Афіни — 380 до н. е.) — афінський оратор класичної епохи в галузі судового красномовства. Зараховується до канону 10 ораторів.
| Лісій | |
|---|---|
 | |
| Народився | 445 до н. е. Афіни або Сиракузи |
| Помер | 380 до н. е. Афіни |
| Діяльність | оратор, Логографи, письменник |
| Знання мов | давньогрецька[2] |
| Суспільний стан | d |
| Батько | Кефал[d] |
| Брати, сестри | Полемарх[d] і d |
| |
Життєпис
Він народився в Сіракузах у сім'ї багатого промисловця і вчився у відомого ритора Тісія. Батько його був метеком (вільною але без цивільних прав людиною) і володів майстернею, у якій виготовлялися щити. Майбутній оратор разом із братом учився в південно-італійському місті Фурії, де слухав курс риторики у відомих софістів. Приблизно в 412 році Лісій повернувся в Афіни. Афінська держава в цей час знаходилося в скрутному стані — йшла Пелопоннеська війна, невдала для Афін.
У 405 до н. е. Афіни зазнали нищівної поразки. У результаті до влади прийшли ставленики переможної Спарти, «30 тиранів», що проводили політику жорстокого терору стосовно безправних елементів афінського суспільства. Велике володіння, яким володіли Лісій і його брат, було причиною розправи над ними. Брат Лісія був страчений, самому оратору довелося рятуватися втечею в сусідню Мегару. Після перемоги демократії Лісій повернувся в Афіни, але одержати цивільні права йому так і не вдалося. Першою судовою промовою, виголошеною Лісієм, була промова проти одного з тридцяти тиранів, винного в смерті його брата. Після поновлення демократії в 403 р. до н. е. Лісій виступив з промовою проти Ератосфена. Це був єдиний виступ Лісія в суді. Надалі він писав промови і для інших людей, зробивши це своєю головною професією. Професія логографа була вигідною, оскільки дуже добре оплачувалася.
Характеристика творчості
Усього йому приписувалося в стародавності до 400 промов, але до нас дійшло лише 23 та ще 11 дійшли до нас у фрагментах (зокрема, уривки однієї жартівливої промови Лісія занотував філософ Платон у діалозі «Федр»). Промови Лісія написані так жваво, що здається, ніби на наших очах відбувається засідання суду. Як живі, постають перед нами інвалід, у якого хочуть відібрати пенсію, спекулянти, що скуповують хліб, шантажисти, які видурюють гроші.
На час життя Лісія судова промова композиційно вже майже склалася. Вона мала своєрідну структуру, кожна її частина виконувала певну функцію, пов'язану із впливом суддів. Починалася промова із вступу, завдання якого полягало в тому, щоб привернути до промовця прихильність суддів; у ньому часто говорилося і про їхню мудрість, справедливість та милосердя. Далі починалася найголовніша частина, пояснення самої справи — оповідь. Вона будувалася таким чином, аби створена картина фактичної сторони справи була вигідна для клієнта. Після цього йшли докази, тобто обґрунтування справжніх мотивів учинку і заперечення доказів протилежної сторони, яку завжди намагалися дискредитувати. У закінченні могло повторюватися звернення до суддів. Перша й остання частини промови звичайно мали стереотипний вигляд і питань самої справи не торкалися.
Лісій відтворює характери. З особливим блиском робить він це у промові, написаній для бідного ремісника-каліки, якого намагалися позбавити пенсії. Шпаркий та меткий ремісник глузує зі свого позивача: «Він заздрить моїй хворобі, сперечається за неї, наче за наречену з посагом… Він називає мене нахабою. Нахабою може бути той, в кого грошей більше, ніж потрібно, а не сіромаха». Каліка звертається до суддів із промовою, і зворушливою, і переконливою, і дотепною: «Ваш несправедливий вирок означатиме для мене смерть. Вашим справедливим вироком ви даруєте мені можливість жити. Не відбирайте в мене тепер, коли вік мій похилий і я заслаб, те, що ви мені дали, коли я не був такий старий і мав більше сил».
Першою Лісія була промова проти одного з тридцяти тиранів, винного в смерті його брата. Він звинувачував не тільки Ератосфена. Лісій нагадував про жахливі злочини олігархів проти народу: вони вбивали без суду і грабували. Прибічник афінської демократії, Лісій неухильно дбав про її зміцнення.
Древні критики були щедрими на оцінки роботи оратора. Вони відзначали, що виклад його промов простий, логічний і виразний, фрази короткі і побудовані симетрично, ораторські прийоми вишукані і витончені. Лісій заклав основу жанру судової мови, створивши своєрідний еталон стилю, композиції і самій аргументації — наступні покоління ораторів багато в чому йому наслідували. Особливо великі його заслуги в створенні літературної мови античної прози. Ми не знайдемо в нього ні архаїзмів, ні заплутаних зворотів. І ніхто не перевершив Лісія в чистоті античної мови!
Лісій зробив особливо вагомий внесок у вдосконалення оповіді, вона в нього стала надзвичайно чіткою і простою, стислою і логічною. Прослухавши її, навіть той, хто не був знайомий зі справою, міг легко уявити її сутність. Тут оратор виявив себе справжнім художником. Тому ще античні вчені підкреслювали, що за красою оповіді з Лісієм майже ніхто зрівнятися не міг. Він умів так побудувати промову, що відразу завойовував симпатії суддів до підсудного і, разом з тим, уміло вводив в оповідь переконливі аргументи і спростовував усякі заперечення.
Новаторство логографа полягало і в прагненні індивідуалізувати мову підсудного і якоюсь мірою навіть дати його психологічну характеристику, щоб створити у суддів позитивне враження від особистості самого підсудного. Зморений працею селянин, хитрий торговець, честолюбний аристократ, закіптявілий ремісник чи скромний обиватель — усі вони говорили мовою, що була властива саме цьому соціальному стану чи верстві, відповідала рівню його освіти, культури та оточення. Оскільки учасники судових процесів були простими людьми і розмовляли звичайною мовою, у Лісія в їхніх промовах відсутні пишні метафори, красиві художні прийоми, пафос чи ефекті звороти мови, адже були невластиві мові тих людей, які зверталися до суддів. Захищаючи себе, вони часом згадували і про свої заслуги перед державою і просили врахувати їх перед винесенням остаточного вироку.
Як сказали ще сучасники Лісія, стиль його настільки простий і природний, що здається, легко наслідувати йому, а тим часом такої майстерності досягнути так само непросто, як непросто мистецьки змалювати природу. Стиль вирізнявся надзвичайною чистотою аттичного мовлення, відсутністю архаїзмів або якихось заплутаних виразів чи образів, які б затемнювали думку. Через це промови Лісія і в пізніші періоди вважалися зразком «аттичного стилю». Вчені стверджували, що з них неможливо було без шкоди викинути жодного слова.
Промови Лісія певною мірою відворюють побут тогочасних афінян, кожна з них — невеличка картина їхнього життя, жвава і правдива. Але за цим простими і ніби невибагливими картинами криється великий талант справжнього художника. Тому пізніше стиль Лісія дістав багатьох послідовників. У римлян прихильниками його таланту були Юлій Цезар, Цицерон, Квінтіліан та ряд інших відомих діячів. Лісія вважали не тільки засновником судової промови, її стилю, композиції та аргументації, а й зачинателем літературної античної мови. Дехто з античних учених ставив його навіть вище за Демосфена.
Деякі твори Лісія
Література
- Ораторы Греции. М., 1985.
- Велика Радянська Енциклопедія
- Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література: підручник. — Вид. 3-тє. — К., 2008;
- А. М. Л. Лисия // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 738–739.
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisij grec Lysias 459 do n e Starodavni Afini 380 do n e afinskij orator klasichnoyi epohi v galuzi sudovogo krasnomovstva Zarahovuyetsya do kanonu 10 oratoriv LisijNarodivsya 445 do n e Afini abo SirakuziPomer 380 do n e AfiniDiyalnist orator Logografi pismennikZnannya mov davnogrecka 2 Suspilnij stan dBatko Kefal d Brati sestri Polemarh d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVin narodivsya v Sirakuzah u sim yi bagatogo promislovcya i vchivsya u vidomogo ritora Tisiya Batko jogo buv metekom vilnoyu ale bez civilnih prav lyudinoyu i volodiv majsterneyu u yakij vigotovlyalisya shiti Majbutnij orator razom iz bratom uchivsya v pivdenno italijskomu misti Furiyi de sluhav kurs ritoriki u vidomih sofistiv Priblizno v 412 roci Lisij povernuvsya v Afini Afinska derzhava v cej chas znahodilosya v skrutnomu stani jshla Peloponneska vijna nevdala dlya Afin U 405 do n e Afini zaznali nishivnoyi porazki U rezultati do vladi prijshli stavleniki peremozhnoyi Sparti 30 tiraniv sho provodili politiku zhorstokogo teroru stosovno bezpravnih elementiv afinskogo suspilstva Velike volodinnya yakim volodili Lisij i jogo brat bulo prichinoyu rozpravi nad nimi Brat Lisiya buv strachenij samomu oratoru dovelosya ryatuvatisya vtecheyu v susidnyu Megaru Pislya peremogi demokratiyi Lisij povernuvsya v Afini ale oderzhati civilni prava jomu tak i ne vdalosya Pershoyu sudovoyu promovoyu vigoloshenoyu Lisiyem bula promova proti odnogo z tridcyati tiraniv vinnogo v smerti jogo brata Pislya ponovlennya demokratiyi v 403 r do n e Lisij vistupiv z promovoyu proti Eratosfena Ce buv yedinij vistup Lisiya v sudi Nadali vin pisav promovi i dlya inshih lyudej zrobivshi ce svoyeyu golovnoyu profesiyeyu Profesiya logografa bula vigidnoyu oskilki duzhe dobre oplachuvalasya Harakteristika tvorchostiUsogo jomu pripisuvalosya v starodavnosti do 400 promov ale do nas dijshlo lishe 23 ta she 11 dijshli do nas u fragmentah zokrema urivki odniyeyi zhartivlivoyi promovi Lisiya zanotuvav filosof Platon u dialozi Fedr Promovi Lisiya napisani tak zhvavo sho zdayetsya nibi na nashih ochah vidbuvayetsya zasidannya sudu Yak zhivi postayut pered nami invalid u yakogo hochut vidibrati pensiyu spekulyanti sho skupovuyut hlib shantazhisti yaki viduryuyut groshi Na chas zhittya Lisiya sudova promova kompozicijno vzhe majzhe sklalasya Vona mala svoyeridnu strukturu kozhna yiyi chastina vikonuvala pevnu funkciyu pov yazanu iz vplivom suddiv Pochinalasya promova iz vstupu zavdannya yakogo polyagalo v tomu shob privernuti do promovcya prihilnist suddiv u nomu chasto govorilosya i pro yihnyu mudrist spravedlivist ta miloserdya Dali pochinalasya najgolovnisha chastina poyasnennya samoyi spravi opovid Vona buduvalasya takim chinom abi stvorena kartina faktichnoyi storoni spravi bula vigidna dlya kliyenta Pislya cogo jshli dokazi tobto obgruntuvannya spravzhnih motiviv uchinku i zaperechennya dokaziv protilezhnoyi storoni yaku zavzhdi namagalisya diskredituvati U zakinchennimoglo povtoryuvatisya zvernennya do suddiv Persha j ostannya chastini promovi zvichajno mali stereotipnij viglyad i pitan samoyi spravi ne torkalisya Lisij vidtvoryuye harakteri Z osoblivim bliskom robit vin ce u promovi napisanij dlya bidnogo remisnika kaliki yakogo namagalisya pozbaviti pensiyi Shparkij ta metkij remisnik gluzuye zi svogo pozivacha Vin zazdrit moyij hvorobi sperechayetsya za neyi nache za narechenu z posagom Vin nazivaye mene nahaboyu Nahaboyu mozhe buti toj v kogo groshej bilshe nizh potribno a ne siromaha Kalika zvertayetsya do suddiv iz promovoyu i zvorushlivoyu i perekonlivoyu i dotepnoyu Vash nespravedlivij virok oznachatime dlya mene smert Vashim spravedlivim virokom vi daruyete meni mozhlivist zhiti Ne vidbirajte v mene teper koli vik mij pohilij i ya zaslab te sho vi meni dali koli ya ne buv takij starij i mav bilshe sil Pershoyu Lisiya bula promova proti odnogo z tridcyati tiraniv vinnogo v smerti jogo brata Vin zvinuvachuvav ne tilki Eratosfena Lisij nagaduvav pro zhahlivi zlochini oligarhiv proti narodu voni vbivali bez sudu i grabuvali Pribichnik afinskoyi demokratiyi Lisij neuhilno dbav pro yiyi zmicnennya Drevni kritiki buli shedrimi na ocinki roboti oratora Voni vidznachali sho viklad jogo promov prostij logichnij i viraznij frazi korotki i pobudovani simetrichno oratorski prijomi vishukani i vitoncheni Lisij zaklav osnovu zhanru sudovoyi movi stvorivshi svoyeridnij etalon stilyu kompoziciyi i samij argumentaciyi nastupni pokolinnya oratoriv bagato v chomu jomu nasliduvali Osoblivo veliki jogo zaslugi v stvorenni literaturnoyi movi antichnoyi prozi Mi ne znajdemo v nogo ni arhayizmiv ni zaplutanih zvorotiv I nihto ne perevershiv Lisiya v chistoti antichnoyi movi Lisij zrobiv osoblivo vagomij vnesok u vdoskonalennya opovidi vona v nogo stala nadzvichajno chitkoyu i prostoyu stisloyu i logichnoyu Prosluhavshi yiyi navit toj hto ne buv znajomij zi spravoyu mig legko uyaviti yiyi sutnist Tut orator viyaviv sebe spravzhnim hudozhnikom Tomu she antichni vcheni pidkreslyuvali sho za krasoyu opovidi z Lisiyem majzhe nihto zrivnyatisya ne mig Vin umiv tak pobuduvati promovu sho vidrazu zavojovuvav simpatiyi suddiv do pidsudnogo i razom z tim umilo vvodiv v opovid perekonlivi argumenti i sprostovuvav usyaki zaperechennya Novatorstvo logografa polyagalo i v pragnenni individualizuvati movu pidsudnogo i yakoyus miroyu navit dati jogo psihologichnu harakteristiku shob stvoriti u suddiv pozitivne vrazhennya vid osobistosti samogo pidsudnogo Zmorenij praceyu selyanin hitrij torgovec chestolyubnij aristokrat zakiptyavilij remisnik chi skromnij obivatel usi voni govorili movoyu sho bula vlastiva same comu socialnomu stanu chi verstvi vidpovidala rivnyu jogo osviti kulturi ta otochennya Oskilki uchasniki sudovih procesiv buli prostimi lyudmi i rozmovlyali zvichajnoyu movoyu u Lisiya v yihnih promovah vidsutni pishni metafori krasivi hudozhni prijomi pafos chi efekti zvoroti movi adzhe buli nevlastivi movi tih lyudej yaki zvertalisya do suddiv Zahishayuchi sebe voni chasom zgaduvali i pro svoyi zaslugi pered derzhavoyu i prosili vrahuvati yih pered vinesennyam ostatochnogo viroku Yak skazali she suchasniki Lisiya stil jogo nastilki prostij i prirodnij sho zdayetsya legko nasliduvati jomu a tim chasom takoyi majsternosti dosyagnuti tak samo neprosto yak neprosto mistecki zmalyuvati prirodu Stil viriznyavsya nadzvichajnoyu chistotoyu attichnogo movlennya vidsutnistyu arhayizmiv abo yakihos zaplutanih viraziv chi obraziv yaki b zatemnyuvali dumku Cherez ce promovi Lisiya i v piznishi periodi vvazhalisya zrazkom attichnogo stilyu Vcheni stverdzhuvali sho z nih nemozhlivo bulo bez shkodi vikinuti zhodnogo slova Promovi Lisiya pevnoyu miroyu vidvoryuyut pobut togochasnih afinyan kozhna z nih nevelichka kartina yihnogo zhittya zhvava i pravdiva Ale za cim prostimi i nibi nevibaglivimi kartinami kriyetsya velikij talant spravzhnogo hudozhnika Tomu piznishe stil Lisiya distav bagatoh poslidovnikiv U rimlyan prihilnikami jogo talantu buli Yulij Cezar Ciceron Kvintilian ta ryad inshih vidomih diyachiv Lisiya vvazhali ne tilki zasnovnikom sudovoyi promovi yiyi stilyu kompoziciyi ta argumentaciyi a j zachinatelem literaturnoyi antichnoyi movi Dehto z antichnih uchenih staviv jogo navit vishe za Demosfena Deyaki tvori LisiyaProti EratosfenaLiteraturaOratory Grecii M 1985 Velika Radyanska Enciklopediya Pashenko V I Pashenko N I Antichna literatura pidruchnik Vid 3 tye K 2008 A M L Lisiya Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1896 T XVIIa S 738 739 d Track Q24460095d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q4264961d Track Q23892929 CONOR Sl d Track Q16744133