Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Спис (заст. укр. ра́тище, ратови́ще) — холодна зброя у вигляді довгого древка-ратища, на кінці якого розміщено вістря — клюга́, металевий гостряк списа, форма якого може бути найрізноманітнішою. Спис — перш за все колольна зброя, хоч деякі види списів були розраховані також на ріжучі та рублячі удари.
| Спис | |
 | |
| Не раніше | неправильна дата (досяжна точність) |
|---|---|
 Спис у Вікісховищі | |
Етимологія
Слово «спис», очевидно, запозичене з польської мови (сучасне пол. spisa, ст.-пол. spis). Польське spis германського походження — від нім. Spiess, що споріднене з давн.в-нім. spiź, давн-англ. spitu («рожен»), англ. spit, нід. spit і виводиться з пра-і.є. *(s)pei-, *(s)pi- («щось гостре»). Від нього також походять тох. A spi-ae («кілочок», «гак»), лат. spina («терен», «колючка», «хребет»), і можливо, загальнослов'янське «спина».
Окрім слова «спис», в українській мові існують інші терміни для цієї зброї — «копия́» (зараз вживається щодо одного з різновидів списа), «ратище», «ратовище». «Копия» походить від прасл. *kopьje, утвореного від дієслова *kopati (первісне значення — «тикати», «устромляти»). Пор. лит. kaplys («мотика»), латис. kaplis («сокира»), грец. κοπίς («ніж», «копіс»), давн.в-нім. habba («тесак», «серп»).
Слова «ратище», «ратовище», походять, імовірно, від прасл. *ortiti > *ratiti («битися», пор. дав.-рус. ратити сѧ — «ворогувати»), утвореного від праслов. *ortъ («битва», пор. «рать»). Інша версія: споріднене з дав.-ісл. róða («прут», «жердина», «ціпок»), давн-англ. rod (так само), давн.в-нім. ruota («жердина»), лат. retae («дерева у річці») і ratis («пліт»).
Будова
Спис зазвичай складався з таких елементів: вістря, втулки, ратища і втока.
- Вістря — може мати різну форму та бути зроблене з різних матеріалів. Саме вістря є безпосередньо бойовою частиною списа.
- Втулка — трубка, за допомогою якої з'єднувалися вістря та ратище.
- Ратище (ратовище) — у вузькому значенні це держак списа, як правило являє собою дерев'яну палицю, круглу (зрідка овальну, і практично ніколи іншої форми) в перерізі, яка має конусоподібну чи циліндричну форму. Втім, матеріал ратища може бути найрізноманітніший — відомі ратища з мамонтових ікол чи металу, однак слід зазначити, що подібна екзотика завжди була винятком. У широкому смислі «ратище» — інша назва списа.
- Вток — металевий наконечник на протилежному до вістря кінці списа. Траплялися втоки різної форми, але найпоширенішою були гострі. Вток захищав кінець списа від розщеплення, дозволяв увіткнути (звідси й назва) спис у землю догори вістрям, також він був противагою вістрю й допомагав балансувати спис.
Історія
Найпростіший спис являв собою пряму обстругану і заточену палицю з твердого дерева завдовжки приблизно в людський зріст. Як правило, вістря для твердості обпалювалося.
Такі списи використовували ще неандертальцями. Люди сучасного типу (Homo sapiens sapiens) із найдавніших часів використовували списи з вістрям. Вже перші європейці — кроманьйонці 40 тисяч років тому робили досконалі крем'яні вістря для сулиць. Однак і списи першого, найпримітивнішого типу продовжували використовуватися, коли не було кращого. Кілки з опаленими вістрями чи бамбукові палиці з косим зрізом використовувалися як зброя селян до XIX сторіччя включно.
Спис був першою справді потужною зброєю, яка дала людям велику перевагу над тваринами. На відміну від гострих каменів чи палиць, дія яких була схожа на дію лап, кігтів та ікол звірів, спис як зброя не мав аналогів. Спис глибоко проникає у тіло жертви й та гине або від пошкодження внутрішніх життєво важливих органів, або ж від кровотечі з глибоких ран. В цілому саме в цих двох напрямках — глибокі проникаючі поранення чи поранення з великою кровотечею, спис як знаряддя і розвивався усю свою історію.
З самого початку списи були двох типів — метальні та ударні. Важко сказати які з'явилися першими, оскільки найдавніші суціль дерев'яні списи майже не збереглися, і про їхнє існування є в основному опосередковані свідчення, а не безпосередні знахідки. Вважається, що неандертальці використовували важкі ударні списи-кілки для колективного полювання на велику дичину. Це була масивна зброя призначена для полювання на великих та небезпечних тварин. У свою чергу археологічні розвідки, що стосуються людей сучасного типу, дають незаперечні свідчення використання нашими давніми предками метальних списів, кам'яні вістря яких належать до найпоширеніших знахідок. Десятки тисяч років списи були головною мисливською зброєю. Метальні списи дозволяли вражати здобич на відстані, а ударні використовували для того щоб добити пораненого звіра. Втім, виключно ударні списи в давнину використовувалися нечасто. Як правило, у вжитку були легші та, як правило, коротші метальні списи (сулиці, дротики), та списи середнього розміру (приблизно в зріст людини), збалансовані для метання, але які, завдяки міцному ратищу та розмірам, можна було використовувати для удару.
Окрім звичайних мисливських списів з'явилися також спеціальні для риболовлі та полювання на морського звіра — гарпуни та остені.
З появою лука метальні списи перестали бути основною зброєю на полюванні, хоч і продовжували використовуватися, щодо ударних списів, гарпунів та остенів, то вони й далі використовувалися, оскільки лук не зміг їх замінити.
Починаючи з пізнього палеоліту списи все частіше використовуються як зброя, однак довгий час ніякої різниці між мисливською та бойовою зброєю не було. І лише з часів неоліту та пізніше військове призначення призвело до еволюції списів. Універсальний спис завдовжки приблизно в людський зріст однаково придатний як для метання, так і для удару еволюціонував у трьох напрямках — одноручний спис, довгий спис, важкий спис. Втім з ужитку не виходила й початкова форма.
Ще в давні часи для полювання на особливо небезпечних звірів використовувалися списи з товстим ратищем та довгим міцним вістрям. Слов'яни називали такі списи рогатинами. Вже сама назва вказує не лише на матеріал з якого первісно робили вістря, але й на давнину цього поняття. В різні епохи різні народи використовували подібні важкі списи на війні. Незважаючи на все різноманіття форм та різницю походження цей тип легко виділити — міцне ратище, довге та важке вістря. Це була дворучна зброя, призначена для пробивання обладунків. Оскільки такі списи були не надміру довгі, а також мали велике вістря, то часто їх також використовували для рублячих та ріжучих ударів, часом саме вістря еволюціонувало в подібному напрямку — воно ширшало, важчало, на ньому з'являлися додаткові гостряки тощо
Поява та широке використання щитів призвело до появи спеціальних списів, призначених для бою однією рукою. Старий мисливський універсальний спис був збалансований для метання — центр ваги знаходився в нього попереду, дещо позаду вістря. Коли ж таким списом били, то його тримали двома руками. Відносно невелика вага та дворучний хват списа робили незручність метального балансу несуттєвою. Ситуація різко змінилася, коли списом почали вимахувати однією рукою. Для ефективного використання списа та для власної безпеки його слід тримати поближче до кінця протилежного вістрю. Але тримати так незбалансований спис практично неможливо. Якщо однією рукою тримати спис не за місце центру ваги, то рука дуже швидко втомлюється. Причин цьому дві. Перша й головна полягає в тому, що ширина людської долоні в кілька десятків разів менше за довжину списа, відповідно будь-яке зусилля на кінчик вістря, що не збігається з віссю списа діє на руку з плечем в кілька десятків раз. Другою причиною є те, що для утриманням такого незбалансованого списа в бойовому положення (тобто більш-менш горизонтально) використовуються дрібні та як правило слабко розвинуті м'язи руки. Відповідно одноручний спис має бути принципово інакше збалансований аніж метальний, а саме — його центр ваги має бути позаду, аби воїн міг використати більшу частину довжини списа. Але так збалансований спис був зовсім непридатний для метання. Для балансування використовувалося лише два способи. Перший та основний — це поступове звуження ратища до вістря. Другий (допоміжний) — це використання противаги на протилежному до вістря кінці.
Бажання бути від ворога подалі призвело до ще одного напрямку розвитку списа — його подовження. Списи робили все довшими та довшими. В разі, коли обидві сторони були озброєні такими списами, починалася своєрідна «гонка озброєнь» і списи досягали 5-7, чи зрідка навіть більше метрів у довжину. Обмеженням такого видовження були лише людські можливості та конструкційні властивості матеріалу ратища. Звичайно такі довгі списи неможливо було метати. Величезному розміру відповідала чимала вага — реконструкції подібних списів важать від 5-7 кілограмів (іноді навіть більше). Величезна вага та розміри робили балансування такого списа нагальною необхідністю, незважаючи на дворучний хват. Способи були ті ж самі, що раніше використовувалися для одноручних списів.
Різновиди списів
Європейські
- Алебарда — гібрид списа та сокири;
- Альшпіс — короткий спис 1,6-1,8 м з дископодібним обмежником. Уживався у XV—XVI ст.;
- Бойовий рогач — спис з двома вістрями;
- Гаста — давньоримський спис;
- Годентаг — середньовічна зброя: гібрид важкого дрючка зі списом;
- Еспонтон — спис з фігурним наконечником
- Дорі — давньогрецький піхотний спис
- Дротик — легкий метальний спис
- Ксистон — давньогрецький спис, уживаний у кінноті;
- Копіє —— середньовічний кавалерійський спис;
- Ланцея — спис давньоримської кінноти;
- Облоговий ніж — короткий спис, ніж на руків'ї;
- Піка — довгий піхотний спис;
- Пілум — давньоримський метальний спис;
- Протазан — спис з фігурним наконечником;
- Рогатина — довгий спис з довгим, широким наконечником;
- Рунка (бойові вила) — спис з двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний;
- Сариса — давньомакедонський спис до 7 м у довжину;
- — спис з довгим наконечником та двома серпоподібними виступами біля його основи;
- Сулиця — легкий метальний спис;
- Тризубець — спис з трьома наконечниками;
- Фошар — спис XI—XIV ст. з широким наконечником, який нагадував гвізарму або бойовий багор.
Азійські
- — індонезійська алебарда
- — корейський тризубець
- Дохоко — різновид бронзового списа в стародавній Японії
- — японський спис з серпоподібним лезом () біля основи наконечника
- — давньоперський спис
- — китайський спис
- — філіппінський спис
- Тришула — індійський тризубець
- — японський спис
- — китайський спис, гібрид списа з сокирою-кинджалом ґе
- — корейський спис понад 2,5 м у довжину. Уживався здебільшого у церемоніальних цілях
- Ярі — японський спис
Інші
У міфах та легендах
Символізм
Легендарні списи
Спортивний спис
Інше
- Копіє — предмет , жертовний ніж у вигляді маленького списа
- Ланцет — старовинний хірургічний інструмент, схожий за формою з маленьким списом
- Бандерилья (ісп. banderilla) — маленький спис, який використовує під час кориди
- Багнет — сучасний аналог списа — клинок, закріплений на стволі вогнепальної зброї, замінив собою спис у піхоті
Інші значення
- Спис — застаріла назва списка.
Цікаві факти
- Поширене останнім часом слово «фрилансер» первісно означало «вільний списник».
Див. також
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спис |
- Спис [ 26 листопада 2009 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
Посилання
- Коп'я [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 718. — 1000 екз.
- Спис // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1820-1821. — 1000 екз.
Примітки
- Спис // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Ратище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Ратовище // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Клюга́ // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- Копия // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spis zast ukr ra tishe ratovi she holodna zbroya u viglyadi dovgogo drevka ratisha na kinci yakogo rozmisheno vistrya klyuga metalevij gostryak spisa forma yakogo mozhe buti najriznomanitnishoyu Spis persh za vse kololna zbroya hoch deyaki vidi spisiv buli rozrahovani takozh na rizhuchi ta rublyachi udari Spis source source source source source source source source track track track Ne ranishenepravilna data dosyazhna tochnist Spis u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Spis znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ratishe znachennya Nakone chchya spisa z Muzeyu prirodoznavstva v Londoni Zroblenij blizko 420 000 rokiv tomuIndianski nakone chchya spisa i nizh Nacionalnij park Mesa VerdeNakone chchya davnorimskogo spisa datovanij II st n e EtimologiyaSlovo spis ochevidno zapozichene z polskoyi movi suchasne pol spisa st pol spis Polske spis germanskogo pohodzhennya vid nim Spiess sho sporidnene z davn v nim spiz davn angl spitu rozhen angl spit nid spit i vivoditsya z pra i ye s pei s pi shos gostre Vid nogo takozh pohodyat toh A spi ae kilochok gak lat spina teren kolyuchka hrebet i mozhlivo zagalnoslov yanske spina Okrim slova spis v ukrayinskij movi isnuyut inshi termini dlya ciyeyi zbroyi kopiya zaraz vzhivayetsya shodo odnogo z riznovidiv spisa ratishe ratovishe Kopiya pohodit vid prasl kopje utvorenogo vid diyeslova kopati pervisne znachennya tikati ustromlyati Por lit kaplys motika latis kaplis sokira grec kopis nizh kopis davn v nim habba tesak serp Slova ratishe ratovishe pohodyat imovirno vid prasl ortiti gt ratiti bitisya por dav rus ratiti sѧ voroguvati utvorenogo vid praslov ort bitva por rat Insha versiya sporidnene z dav isl roda prut zherdina cipok davn angl rod tak samo davn v nim ruota zherdina lat retae dereva u richci i ratis plit BudovaSpis zazvichaj skladavsya z takih elementiv vistrya vtulki ratisha i vtoka Vistrya mozhe mati riznu formu ta buti zroblene z riznih materialiv Same vistrya ye bezposeredno bojovoyu chastinoyu spisa Vtulka trubka za dopomogoyu yakoyi z yednuvalisya vistrya ta ratishe Ratishe ratovishe u vuzkomu znachenni ce derzhak spisa yak pravilo yavlyaye soboyu derev yanu palicyu kruglu zridka ovalnu i praktichno nikoli inshoyi formi v pererizi yaka maye konusopodibnu chi cilindrichnu formu Vtim material ratisha mozhe buti najriznomanitnishij vidomi ratisha z mamontovih ikol chi metalu odnak slid zaznachiti sho podibna ekzotika zavzhdi bula vinyatkom U shirokomu smisli ratishe insha nazva spisa Vtok metalevij nakonechnik na protilezhnomu do vistrya kinci spisa Traplyalisya vtoki riznoyi formi ale najposhirenishoyu buli gostri Vtok zahishav kinec spisa vid rozsheplennya dozvolyav uvitknuti zvidsi j nazva spis u zemlyu dogori vistryam takozh vin buv protivagoyu vistryu j dopomagav balansuvati spis IstoriyaNajprostishij spis yavlyav soboyu pryamu obstruganu i zatochenu palicyu z tverdogo dereva zavdovzhki priblizno v lyudskij zrist Yak pravilo vistrya dlya tverdosti obpalyuvalosya Taki spisi vikoristovuvali she neandertalcyami Lyudi suchasnogo tipu Homo sapiens sapiens iz najdavnishih chasiv vikoristovuvali spisi z vistryam Vzhe pershi yevropejci kromanjonci 40 tisyach rokiv tomu robili doskonali krem yani vistrya dlya sulic Odnak i spisi pershogo najprimitivnishogo tipu prodovzhuvali vikoristovuvatisya koli ne bulo krashogo Kilki z opalenimi vistryami chi bambukovi palici z kosim zrizom vikoristovuvalisya yak zbroya selyan do XIX storichchya vklyuchno Spis buv pershoyu spravdi potuzhnoyu zbroyeyu yaka dala lyudyam veliku perevagu nad tvarinami Na vidminu vid gostrih kameniv chi palic diya yakih bula shozha na diyu lap kigtiv ta ikol zviriv spis yak zbroya ne mav analogiv Spis gliboko pronikaye u tilo zhertvi j ta gine abo vid poshkodzhennya vnutrishnih zhittyevo vazhlivih organiv abo zh vid krovotechi z glibokih ran V cilomu same v cih dvoh napryamkah gliboki pronikayuchi poranennya chi poranennya z velikoyu krovotecheyu spis yak znaryaddya i rozvivavsya usyu svoyu istoriyu Z samogo pochatku spisi buli dvoh tipiv metalni ta udarni Vazhko skazati yaki z yavilisya pershimi oskilki najdavnishi sucil derev yani spisi majzhe ne zbereglisya i pro yihnye isnuvannya ye v osnovnomu oposeredkovani svidchennya a ne bezposeredni znahidki Vvazhayetsya sho neandertalci vikoristovuvali vazhki udarni spisi kilki dlya kolektivnogo polyuvannya na veliku dichinu Ce bula masivna zbroya priznachena dlya polyuvannya na velikih ta nebezpechnih tvarin U svoyu chergu arheologichni rozvidki sho stosuyutsya lyudej suchasnogo tipu dayut nezaperechni svidchennya vikoristannya nashimi davnimi predkami metalnih spisiv kam yani vistrya yakih nalezhat do najposhirenishih znahidok Desyatki tisyach rokiv spisi buli golovnoyu mislivskoyu zbroyeyu Metalni spisi dozvolyali vrazhati zdobich na vidstani a udarni vikoristovuvali dlya togo shob dobiti poranenogo zvira Vtim viklyuchno udarni spisi v davninu vikoristovuvalisya nechasto Yak pravilo u vzhitku buli legshi ta yak pravilo korotshi metalni spisi sulici drotiki ta spisi serednogo rozmiru priblizno v zrist lyudini zbalansovani dlya metannya ale yaki zavdyaki micnomu ratishu ta rozmiram mozhna bulo vikoristovuvati dlya udaru Okrim zvichajnih mislivskih spisiv z yavilisya takozh specialni dlya ribolovli ta polyuvannya na morskogo zvira garpuni ta osteni Z poyavoyu luka metalni spisi perestali buti osnovnoyu zbroyeyu na polyuvanni hoch i prodovzhuvali vikoristovuvatisya shodo udarnih spisiv garpuniv ta osteniv to voni j dali vikoristovuvalisya oskilki luk ne zmig yih zaminiti Pochinayuchi z piznogo paleolitu spisi vse chastishe vikoristovuyutsya yak zbroya odnak dovgij chas niyakoyi riznici mizh mislivskoyu ta bojovoyu zbroyeyu ne bulo I lishe z chasiv neolitu ta piznishe vijskove priznachennya prizvelo do evolyuciyi spisiv Universalnij spis zavdovzhki priblizno v lyudskij zrist odnakovo pridatnij yak dlya metannya tak i dlya udaru evolyucionuvav u troh napryamkah odnoruchnij spis dovgij spis vazhkij spis Vtim z uzhitku ne vihodila j pochatkova forma She v davni chasi dlya polyuvannya na osoblivo nebezpechnih zviriv vikoristovuvalisya spisi z tovstim ratishem ta dovgim micnim vistryam Slov yani nazivali taki spisi rogatinami Vzhe sama nazva vkazuye ne lishe na material z yakogo pervisno robili vistrya ale j na davninu cogo ponyattya V rizni epohi rizni narodi vikoristovuvali podibni vazhki spisi na vijni Nezvazhayuchi na vse riznomanittya form ta riznicyu pohodzhennya cej tip legko vidiliti micne ratishe dovge ta vazhke vistrya Ce bula dvoruchna zbroya priznachena dlya probivannya obladunkiv Oskilki taki spisi buli ne nadmiru dovgi a takozh mali velike vistrya to chasto yih takozh vikoristovuvali dlya rublyachih ta rizhuchih udariv chasom same vistrya evolyucionuvalo v podibnomu napryamku vono shirshalo vazhchalo na nomu z yavlyalisya dodatkovi gostryaki tosho Poyava ta shiroke vikoristannya shitiv prizvelo do poyavi specialnih spisiv priznachenih dlya boyu odniyeyu rukoyu Starij mislivskij universalnij spis buv zbalansovanij dlya metannya centr vagi znahodivsya v nogo poperedu desho pozadu vistrya Koli zh takim spisom bili to jogo trimali dvoma rukami Vidnosno nevelika vaga ta dvoruchnij hvat spisa robili nezruchnist metalnogo balansu nesuttyevoyu Situaciya rizko zminilasya koli spisom pochali vimahuvati odniyeyu rukoyu Dlya efektivnogo vikoristannya spisa ta dlya vlasnoyi bezpeki jogo slid trimati poblizhche do kincya protilezhnogo vistryu Ale trimati tak nezbalansovanij spis praktichno nemozhlivo Yaksho odniyeyu rukoyu trimati spis ne za misce centru vagi to ruka duzhe shvidko vtomlyuyetsya Prichin comu dvi Persha j golovna polyagaye v tomu sho shirina lyudskoyi doloni v kilka desyatkiv raziv menshe za dovzhinu spisa vidpovidno bud yake zusillya na kinchik vistrya sho ne zbigayetsya z vissyu spisa diye na ruku z plechem v kilka desyatkiv raz Drugoyu prichinoyu ye te sho dlya utrimannyam takogo nezbalansovanogo spisa v bojovomu polozhennya tobto bilsh mensh gorizontalno vikoristovuyutsya dribni ta yak pravilo slabko rozvinuti m yazi ruki Vidpovidno odnoruchnij spis maye buti principovo inakshe zbalansovanij anizh metalnij a same jogo centr vagi maye buti pozadu abi voyin mig vikoristati bilshu chastinu dovzhini spisa Ale tak zbalansovanij spis buv zovsim nepridatnij dlya metannya Dlya balansuvannya vikoristovuvalosya lishe dva sposobi Pershij ta osnovnij ce postupove zvuzhennya ratisha do vistrya Drugij dopomizhnij ce vikoristannya protivagi na protilezhnomu do vistrya kinci Bazhannya buti vid voroga podali prizvelo do she odnogo napryamku rozvitku spisa jogo podovzhennya Spisi robili vse dovshimi ta dovshimi V razi koli obidvi storoni buli ozbroyeni takimi spisami pochinalasya svoyeridna gonka ozbroyen i spisi dosyagali 5 7 chi zridka navit bilshe metriv u dovzhinu Obmezhennyam takogo vidovzhennya buli lishe lyudski mozhlivosti ta konstrukcijni vlastivosti materialu ratisha Zvichajno taki dovgi spisi nemozhlivo bulo metati Velicheznomu rozmiru vidpovidala chimala vaga rekonstrukciyi podibnih spisiv vazhat vid 5 7 kilogramiv inodi navit bilshe Velichezna vaga ta rozmiri robili balansuvannya takogo spisa nagalnoyu neobhidnistyu nezvazhayuchi na dvoruchnij hvat Sposobi buli ti zh sami sho ranishe vikoristovuvalisya dlya odnoruchnih spisiv Riznovidi spisivYevropejski Alebarda gibrid spisa ta sokiri Alshpis korotkij spis 1 6 1 8 m z diskopodibnim obmezhnikom Uzhivavsya u XV XVI st Bojovij rogach spis z dvoma vistryami Gasta davnorimskij spis Godentag serednovichna zbroya gibrid vazhkogo dryuchka zi spisom Esponton spis z figurnim nakonechnikom Dori davnogreckij pihotnij spis Drotik legkij metalnij spis Ksiston davnogreckij spis uzhivanij u kinnoti Kopiye serednovichnij kavalerijskij spis Lanceya spis davnorimskoyi kinnoti Oblogovij nizh korotkij spis nizh na rukiv yi Pika dovgij pihotnij spis Pilum davnorimskij metalnij spis Protazan spis z figurnim nakonechnikom Rogatina dovgij spis z dovgim shirokim nakonechnikom Runka bojovi vila spis z dvoma dodatkovimi bichnimi nakonechnikami menshimi nizh centralnij Sarisa davnomakedonskij spis do 7 m u dovzhinu spis z dovgim nakonechnikom ta dvoma serpopodibnimi vistupami bilya jogo osnovi Sulicya legkij metalnij spis Trizubec spis z troma nakonechnikami Foshar spis XI XIV st z shirokim nakonechnikom yakij nagaduvav gvizarmu abo bojovij bagor Azijski indonezijska alebarda korejskij trizubec Dohoko riznovid bronzovogo spisa v starodavnij Yaponiyi yaponskij spis z serpopodibnim lezom bilya osnovi nakonechnika davnoperskij spis kitajskij spis filippinskij spis Trishula indijskij trizubec yaponskij spis kitajskij spis gibrid spisa z sokiroyu kindzhalom ge korejskij spis ponad 2 5 m u dovzhinu Uzhivavsya zdebilshogo u ceremonialnih cilyah Yari yaponskij spisInshiU mifah ta legendahSimvolizm Legendarni spisiSportivnij spisInsheKopiye predmet zhertovnij nizh u viglyadi malenkogo spisa Lancet starovinnij hirurgichnij instrument shozhij za formoyu z malenkim spisom Banderilya isp banderilla malenkij spis yakij vikoristovuye pid chas koridi Bagnet suchasnij analog spisa klinok zakriplenij na stvoli vognepalnoyi zbroyi zaminiv soboyu spis u pihotiInshi znachennyaSpis zastarila nazva spiska Cikavi faktiPoshirene ostannim chasom slovo frilanser pervisno oznachalo vilnij spisnik Div takozhRatishi selo Turnirnij spis Mislivska zbroya Rogatina Osten GarpunLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SpisSpis 26 listopada 2009 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros PosilannyaKop ya 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 718 1000 ekz Spis Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1820 1821 1000 ekz PrimitkiSpis Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ratishe Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ratovishe Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Klyuga Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Kopiya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s