Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Людина значення Homo neanderthalensis Час існування 0 25 0 04 млн р

Неандертальці

Неандертальці
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Людина (значення).
Homo neanderthalensis
Час існування: 0.25–0.04 млн р. т.
▼
середній плейстоцен — пізній плейстоцен
image
Череп неандертальця
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Сухоносі (Haplorrhini)
Парворяд: вузьконосі (Catarrhini)
Надродина: Людиноподібні (Hominoidea)
Родина: Гомініди (Hominidae)
Рід: Людина (Homo)
Вид: Людина неандертальська
Біноміальна назва
Homo neanderthalensis
image
Розповсюдження неандертальця
Посилання
image Вікісховище: Category: Homo neanderthalensis
image Віківиди: Homo neanderthalensis
image EOL: 4454114
image NCBI: 63221
Fossilworks: 83087

Неандерта́лець, людина неандертальська (Homo neanderthalensis) — викопний вид або підвид людини пізнього плейстоцену, що населяв Європу й західну Азію у 230 000—27 000 роках до н. е. Ймовірно, еволюційні наступники гейдельберзької людини (Homo heidelbergensis). Вважається, що неандертальці не були еволюційними попередниками сучасних людей, але певний час жили поряд з людиною розумною і між цими двома видами могло відбуватися схрещування. Названі за долиною Неандерталь (Neandertal) у Північній Вестфалії, у Німеччині, де вперше було знайдено і описано їхні рештки.

Місце в історії

Неандертальці жили в епоху мустьє. Людина середнього палеоліту в Європі — це палеоантроп, якого раніше ототожнювали з неандертальцем. Але антропологічні дослідження останніх років показали, що до палеоантропів відносяться не тільки неандертальці, але й інші, розвиненіші, витонченіші, територіально особливі люди. Усередині групи палеоантропів є певні антропологічні розходження, які з'являються дуже рано. Палеоантропологічні знахідки часу інтергляціалу ще не диференційовані, а знахідки раннього Вюрму — уже спеціалізовані. Саме наприкінці останнього інтергляціалу й на початку Вюрму почався процес — спочатку дуже повільний — розвитку Homo sapiens і виділення расових груп та антропологічних типів.

Анатомія

Неандертальці мали міцнішу та кремезнішу статуру, ніж типові сучасні люди. Зріст складав 164—168 см у чоловіків і 152—156 см у жінок. Вони мали ширшу бочкоподібну грудну клітку й таз; і пропорційно коротші передпліччя та литки. Середня маса складала 77,6 кг у чоловіків і 66,4 кг у жінок.

Череп великий, з масивними надбрівними валиками, обличчя прогнатичне (лицева частина черепа сильно виступає вперед), з масивною нижньою щелепою. Потилична кістка мала виражений виріст.

Об'єм головного мозку складав у середньому 1410 см³, що більше, ніж у сучасних людей. Це, проте, не свідчить про їхні кращі когнітивні здібності. Вірогідніше, що навпаки більш масивне тіло потребувало більшого мозку для основного соматичного обслуговування — залишаючи менше мозкової речовини для інших функцій. Найбільший мозок у гомінідів належить саме неандертальцям — відомий представник, чий мозок був об'ємом 1736 см³.

Зубна емаль неандертальців дозволяє припускати, що вони дорослішали швидше, ніж сучасні люди. Алелі ASB1 і EXOC6 сучасних людей, які наявні і в неандертальців, свідчать, що неандертальці могли бути схильні до вечірньої активності та сну вдень.

Аналіз ДНК неандертальців із південно-східної Європи вказує, що принаймні там вони мали карі очі, темну шкіру і коричневе волосся; відомо про одного неандертальця з рудим волоссям. Генетично неандертальці загалом могли мати як темну, так і світлу шкіру завдяки двом варіаціям гена BNC2.

У той же час, згідно з проведеним у 2010 році секвенуванням ДНК неандертальців, сучасні люди євразійського походження успадкували від 1 до 4 % своєї ДНК від неандертальців. У сучасних людей, порівняно з неандертальцями, більше нейронів у неокортексі. Це може бути пов'язано з синтезом аргініну в організмі сучасних людей замість лізину, як у неандертальців.

Культура

image
Художня реконструкція неандертальської общини

Головний мозок неандертальців відрізнявся від мозку сучасних людей, він дозволяв мати культуру, однак більш примітивну, ніж у людини розумної. Неандертальцям був властивий сильніший підсвідомий контроль за емоціями і пам'яттю, але, разом з тим, слабший свідомий їх контроль. Як наслідок у абстрактному мисленні вони значно поступалися Homo sapiens.

Як з'ясувалося за дослідженням решток неандертальців з території Ізраїля, неандертальці анатомічно були здатні говорити. Будова їхнього черепа вказує на те, що неандертальці були здатні сприймати специфічні частоти звуку, котрі відповідають людській мові. Отже, самі володіли мовою. Неандертальці вміли виготовляти й використовувати інструменти та зброю, таку як кам'яні рубила і списи. Але, очевидно, в них не було метальної зброї. Також вони знали як підтримувати вогнища. Найдревніший відомий музичний інструмент — кістяна флейта з 4 отворами — належить неандертальцям.

Неандертальці займалися збиранням і полюванням. Жили в невеликих родових общинах, що складалися з двох-чотирьох родин, у яких існував чіткий розподіл роботи за віковою і статевою ознаками. Надобщинних утворень не існувало і контакти одних общин з іншими могли відбуватися тільки для пошуку статевих партнерів. Дослідження ДНК одного роду неандертальців свідчить, що усі чоловіки належали до однієї генетичної лінії, тоді як жінки мали різне походження. Це свідчить про те, що молодих жінок виганяли зі стада з метою запобігання інцесту. Неандертальці турбувалися про хворих і скалічених, принаймні по кілька років, якщо мали вдосталь їжі.

Вони, хоча невідомо чи всі, ховали своїх померлих. Знахідки у місцях життя неандертальців відокремлених і добре збережених черепів дають підстави вважати, що поховання було двоетапним: спочатку померлого ховали, а коли труп розкладався, діставали з могили череп. Деякі з неандертальців практикували канібалізм, що могло відбуватися як через голод, так і в ході обрядів. Хоча існують знахідки насічок на неандертальських знаряддях і покривання померлих вохрою, лишається під питанням, чи може це свідчити про наявність релігії, чи їх призначення було чисто утилітарним. Так, вохрою вони могли покривати себе за життя з гігієнічною метою.

Вважається, що у часи співіснування з кроманьйонцями, неандертальці перейняли від них виготовлення складніших знарядь, прикрас, використання символів. Контакти з людьми нового типу дали поштовх до розвитку власного мистецтва, зокрема прикрас. Однак неандертальці більше наслідували зразки їхньої культури, а не створювали нові, що стало однією з підстав їх витіснення людьми сучасного типу.

Дослідивши печери в Іспанії, професор Лісабонського університету Жоао Зільяо заявив, що неандертальці мали здатність використовувати символи та мислити абстрактно.

Водночас знайдені наскельні малюнки датовані 65-74 тис. років тому і вироби з черепашок 115—120 тис. років тому — це свідчить про наявність у неандертальців початків власного мистецтва. Живопис і артефакти знайдені у печерах Ла Пасьєга, Мальтравьєсо і Ардалес на північному сході, заході і півдні Іспанії, в печері Куева-де-Ардалес на півдні Іспанії.

Неандертальці вміли використовувати саморобні інструменти та зброю, але, мабуть, у них не було метальної зброї — здобич вбивали ударом коротких списів, про що свідчать сліди розвинених м'язів на кістках правої руки. Це дивно, бо існує думка, що предки неандертальців гейдельберзькі люди (Homo heidelbergensis) (за сотні тисяч років до епохи неандертальців) використовували метальні списи знайдені поблизу м. Шенінген (нім. Schöningen).

На березі Луари в містечку Ля Рош-Котар (фр. La Roche-Cotard) був знайдений камінь приблизно 10 см заввишки, що має деяку схожість із людським обличчям. Це — шматок кременю з природним отвором, в який хтось забив плоский уламок кістки, закріплений, до того ж, кам'яним «клинцем». Створений предмет віддалено нагадує морду якоїсь тварини (можливо нагадує лише нам — нащадкам кроманьйонців). Камінь датований 35 тис. років тому. Це є свідченням, що у неандертальців було уявлення про мистецтво. Втім, аналогічних «личин» на інших стоянках поки не виявлено, що не дозволяє зробити однозначний висновок про існування подібного  мистецтва. Більш того, згідно дослідження, результати якого були опубліковані в червні 2023 року у виданні Plos One, в печері Ля Рош-Котар також були знайдені наскельні малюнки, яким може бути близько 75 тис. років. Можливо, вони є найстарішими зразками скельного живопису.

З неандертальцями пов'язані паралельні подряпини на кістках тварин (Арсі-сюр-Кюр фр. Arcy-sur-Cure,  Молодова), (T. Gąsior/Płonka et al, Journal of Archaeological Science 2024,  Польща), ямки на кам'яній плиті (Ля Феррассі фр. La Ferrassie). Іноді знаходять прикраси у вигляді просвердлених зубів тварин, що датуються близько 30-34 тис. років тому. Зразками справжніх малюнків є зображення тварини, видряпане на кістці зубра зі стоянки Пронятин (поблизу Тернополя,  Україна) з датуванням близько 30-40 тис. років тому, і не дуже чітка фігура оленя або лося на лопатці мамонта зі стоянки Молодова I (Буковина). Неандертальцям належать продірявлені та розфарбовані мушлі, що служили, мабуть, прикрасами. В трьох іспанських печерах були знайдені наскельні малюнки зроблені неандертальцями: червоний геометричний символ в Ла Пасєга (ісп. La Pasiega) віком 64,8 тис. років тому, червоний пігмент на сталактитах в печері Ардалес віком 65,5 тис. років тому і негативний відбиток руки з Мальтравьєсо (ісп. Maltravieso) віком 66, 7 тис. років тому.

В ході розкопок стоянки неандертальців поблизу Верони вчені з університету Феррари (італ. Ferrara) виявили рештки 22 видів птахів, в яких було зрізане пір'я. Ідентифіковано бороданя-ягнятника, кібчика, чорного євразійського стерв'ятника, беркута, лісового голуба і альпійську галку. Забарвлення цих птахів варіюється від чорного і сірого до блакитного і помаранчевого, а пір'я доволі довге. Харчова цінність описаних видів невисока, та й неандертальці надавали перевагу великій дичині.  Вважається, що неандертальці прикрашали себе пір'ям, поєднуючи кольори.

Спорідненість із сучасною людиною

Загалом «класичні» європейські неандертальці (зовнішньо відмінні від сучасної людини) зникли, а неандертальці Західної Азії мало в чому відрізняються від кроманьйонця Західної Азії, і мають невеликі відмінності відносно інших кроманьйонців, що, як вважається, поширилися із Західної Азії приблизно 40 тисяч років тому.

Відповідно до найпопулярнішої точки зору неандертальці вимерли, не витримавши конкуренції із сучасною людиною. Вдалося розпізнати невелику частину ДНК неандертальця, відмінної від ДНК сучасної людини. Це не ставить остаточну крапку в дослідженнях, оскільки дані того ж аналізу показали, що в людей, ДНК яких брали участь у порівнянні, було стільки ж відмінностей між собою, як і у неандертальця та середньостатистичної сучасної людини.

Згідно з іншою точкою зору багато тисячоліть тому мінливість у популяціях людей була значно вищою ніж зараз. Знайдено кістяки, що мають змішані риси неандертальця та сучасної людини. Їх ще недостатньо для того, щоб робити якісь висновки. Тільки подальші дослідження дозволять відповісти на всі питання.

Існують підтвердження, що неандертальці змішувалися з людиною розумною.

Американські та німецькі палеогенетики з'ясували, що частота народження неандертальських алелів у хромосомах 1004 сучасних людей із різних континентів знижена у функціонально важливих ділянках геному і в Х-хромосомі, а також у генах, що працюють в . Це означає, що багато неандертальських генів, що потрапили до генофонду сапієнсів в результаті гібридизації, виявилися шкідливими для наших предків і поступово відбраковуються добором у наступні епохи.

Неандертальці на теренах сучасної України

На території України неандертальці розселилися приблизно у проміжку 120-40 тис. років до н. е., а у проміжку 40-10 тис. років до н. е. (пізній палеоліт) їх змінили кроманьйонці.

На теренах України відомі дві знахідки кісток неандертальців: печера Киїк-Коба (Крим, 1929) і ґрот Прийма-1 (Львівська область, 2004).

Крім того, в Чернівецькій області відоме поселення неандертальців Молодова-1.

Німецькі археологи на чолі з Торстеном Утмайєром з Університету ім. Фрідріха Олександра в Ерлангені та Нюрнберзі (ФРН) дійшли висновку, що остання стоянка неандертальців могла знаходитися в Криму. Про це сказано в матеріалі австрійського видання Der Standard.

Саме тут, говорить керівник розкопок Утмайєр, відразу в декількох місцях були знайдені винятково пізні сліди перебування неандертальця: типові саме для цього виду гомінідів знаряддя праці, сліди вогнищ і кістки вбитих тварин. Радіовуглецевий аналіз, застосований для визначення віку решток, показав, що ці сліди «у середньому на 10 тисяч років молодші за всі інші відомі на сьогодні стоянки предка нинішньої людини на всьому ареалі її поширення від Іберійського півострова до Сибіру».

Крім того, йдеться далі, на одній і тій же глибині були знайдені знаряддя праці як неандертальців, так і сучасної людини, що дозволяє зробити висновок, що обидва види знаходилися на півострові або з дуже невеликим часовим інтервалом, або взагалі проживали одночасно.

«Якщо раніше вважалося, що неандертальці та предки сучасних людей змішалися на Близькому Сході приблизно 60 тисяч років тому, то в Криму це могло статися набагато пізніше, — вважає учений. — А це унікальна для всієї Європи подія».

Вчені з німецького університету планували влітку 2013 року продовжити розкопки в Криму. Одним з пріоритетів роботи є встановлення приблизних часових рамок періоду, в який неандертальці могли безпосередньо співіснувати із сучасною людиною.

Походження та порівняння з іншими видами

Перші залишки неандертальця були знайдені в 1856 році в печері в долині Неандерталь, біля міста Дюссельдорф в Німеччині (звідки й назва). Основна маса залишків неандертальців та їхніх попередників «пренеандертальців» (приблизно 200 індивідів) виявлена в Європі, головним чином у Франції, і належить до періоду 70-35 тисяч років тому (максимально до 100—150 тисяч років тому, можливо, навіть раніше). На початку останнього зледеніння частина неандертальців мігрувала на південь (Західна Азія, Північна Африка).

image
Черепи неандертальця (праворуч) і сучасної людини

Проведений вченими з Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі (Каліфорнія, США) під керівництвом Джеймса Нунена (James Noonan) аналіз ДНК неандертальців і порівняння їхнього генотипу з генотипом сучасних людей дозволив зробити висновок про те, що ця гілка на еволюційному дереві людиноподібних «відхилилася» від гілки сучасних людей близько 400 тис. років тому, ще до появи власне «неандертальців». ДНК неандертальців має більше спільного із ДНК шимпанзе ніж з ДНК сучасної людини.

Вважається, що перші неандертальці з'явилися близько 350 тис. років тому. Деякі роботи свідчать про те, що в сучасних людей і неандертальців до того часу був спільний предок. Однак пізніших та тісніших зв'язків між цими гомінідами не виявлено.

Виявлені глибокі генетичні розходження, можливо, і забезпечили еволюційну перевагу кроманьйонців, предків сучасних людей, над неандертальцями. Ця перевага могла проявитися як у вигляді кращого пристосування до умов навколишнього середовища, так і у тому, що один вид знищив інший у процесі безпосередніх сутичок.

Вчені Школи антропології та охорони природи Кентського університету в Британії дослідили анатомію кісток руки неандертальців. Вивчення кисті і пальців показали, що неандертальці дуже вміло поводилися зі списами, молотками та іншими знаряддями праці з довгими ручками. Виявлена різниця у формі і структурі великих пальців і кистей неандертальців і сучасних людей. Зокрема, великий палець неандертальців мав здатність більше витягуватися і згинатися в бік. Однак він значно гірше згинався всередину і рухався в сторони. Така анатомічна здатність допомагала їм користуватися зброєю, але також це і заважало користуватися дрібними предметами, затискаючи їх між пальцями.

Примітки

  1. Helmuth, H. (1998). Body height, body mass and surface area of the Neandertals. Zeitschrift für Morphologie und Anthropologie. Т. 82, № 1. с. 1—12. ISSN 0044-314X. Процитовано 25 вересня 2022.
  2. Gómez-Olivencia, Asier; Barash, Alon; García-Martínez, Daniel; Arlegi, Mikel; Kramer, Patricia; Bastir, Markus; Been, Ella (30 жовтня 2018). 3D virtual reconstruction of the Kebara 2 Neandertal thorax. Nature Communications (англ.). Т. 9, № 1. с. 4387. doi:10.1038/s41467-018-06803-z. ISSN 2041-1723. Процитовано 25 вересня 2022.
  3. Stewart, J. R.; García-Rodríguez, O.; Knul, M. V.; Sewell, L.; Montgomery, H.; Thomas, M. G.; Diekmann, Y. (1 серпня 2019). Palaeoecological and genetic evidence for Neanderthal power locomotion as an adaptation to a woodland environment. Quaternary Science Reviews (англ.). Т. 217. с. 310—315. doi:10.1016/j.quascirev.2018.12.023. ISSN 0277-3791. Процитовано 25 вересня 2022.
  4. Froehle, Andrew W.; Churchill, Steven (1 січня 2009). Energetic Competition Between Neandertals and Anatomically Modern Humans. PaleoAnthropology. с. 96—116. Процитовано 25 вересня 2022.
  5. Weaver, Timothy D. (22 вересня 2009). The meaning of Neandertal skeletal morphology. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 106, № 38. с. 16028—16033. doi:10.1073/pnas.0903864106. ISSN 0027-8424. PMC 2752516. PMID 19805258. Процитовано 25 вересня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
  6. Gunz, Philipp; Harvati, Katerina (2007-03). The Neanderthal “chignon”: Variation, integration, and homology. Journal of Human Evolution (англ.). Т. 52, № 3. с. 262—274. doi:10.1016/j.jhevol.2006.08.010. Процитовано 25 вересня 2022.
  7. Neanderthal Brains: Bigger, Not Necessarily Better. Discover Magazine (англ.). Процитовано 25 вересня 2022.
  8. Amano, Hideki; Kikuchi, Takeo; Morita, Yusuke; Kondo, Osamu; Suzuki, Hiromasa; Ponce de León, Marcia S.; Zollikofer, Christoph P.E.; Bastir, Markus; Stringer, Chris (2015-10). Virtual reconstruction of the Neanderthal Amud 1 cranium: VIRTUAL RECONSTRUCTION OF AMUD 1 CRANIUM. American Journal of Physical Anthropology (англ.). Т. 158, № 2. с. 185—197. doi:10.1002/ajpa.22777. Процитовано 25 вересня 2022.
  9. Smith, Tanya M.; Tafforeau, Paul; Reid, Donald J.; Pouech, Joane; Lazzari, Vincent; Zermeno, John P.; Guatelli-Steinberg, Debbie; Olejniczak, Anthony J.; Hoffman, Almut (7 грудня 2010). Dental evidence for ontogenetic differences between modern humans and Neanderthals. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 107, № 49. с. 20923—20928. doi:10.1073/pnas.1010906107. ISSN 0027-8424. PMC 3000267. PMID 21078988. Процитовано 25 вересня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
  10. Trinkaus, Erik (1995-01). Neanderthal mortality patterns. Journal of Archaeological Science (англ.). Т. 22, № 1. с. 121—142. doi:10.1016/S0305-4403(95)80170-7. Процитовано 25 вересня 2022.
  11. Dannemann, Michael; Kelso, Janet (2017-10). The Contribution of Neanderthals to Phenotypic Variation in Modern Humans. The American Journal of Human Genetics (англ.). Т. 101, № 4. с. 578—589. doi:10.1016/j.ajhg.2017.09.010. PMC 5630192. PMID 28985494. Процитовано 25 вересня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
  12. Were Some Neandertals Brown-Eyed Girls?. www.science.org (англ.). Процитовано 25 вересня 2022.
  13. Cerqueira, Caio C S; Paixão‐Côrtes, Vanessa R; Zambra, Francis M B; Salzano, Francisco M; Hünemeier, Tábita; Bortolini, Maria‐Cátira (2012-09). Predicting homo pigmentation phenotype through genomic data: From neanderthal to James Watson. American Journal of Human Biology (англ.). Т. 24, № 5. с. 705—709. doi:10.1002/ajhb.22263. ISSN 1042-0533. Процитовано 25 вересня 2022.
  14. Neanderthal DNA has subtle but significant impact on human traits — Vanderbilt University, Feb. 11, 2016(англ.)
  15. Pinson, Anneline; Xing, Lei; Namba, Takashi; Kalebic, Nereo; Peters, Jula; Oegema, Christina Eugster; Traikov, Sofia; Reppe, Katrin; Riesenberg, Stephan (9 вересня 2022). Human TKTL1 implies greater neurogenesis in frontal neocortex of modern humans than Neanderthals. Science (New York, N.Y.). Т. 377, № 6611. с. eabl6422. doi:10.1126/science.abl6422. ISSN 1095-9203. PMID 36074851. Процитовано 25 вересня 2022.
  16. Особенности мозга Homo neanderthalensis. antropogenez.ru (ru-RU) . Процитовано 28 червня 2017.
  17. Вишняцкий, Л.Б. (2010). Неандертальцы: история несостоявшегося человечества (рос.) . СПб: Нестор-История. с. 178—206.
  18. Arensburg B, Tillier AM, Vandermeersch B, Duday H, Schepartz LA, Rak Y (April 1989). «A Middle Palaeolithic human hyoid bone». Nature. 338 (6218): 758–60. Bibcode:1989Natur.338..758A. PMID 2716823. doi:10.1038/338758a0.
  19. D’Anastasio, Ruggero; Wroe, Stephen; Tuniz, Claudio; Mancini, Lucia; Cesana, Deneb T.; Dreossi, Diego; Ravichandiran, Mayoorendra; Attard, Marie; Parr, William C. H. (18 грудня 2013). Micro-Biomechanics of the Kebara 2 Hyoid and Its Implications for Speech in Neanderthals. PLOS ONE. Т. 8, № 12. с. e82261. doi:10.1371/journal.pone.0082261. ISSN 1932-6203. PMC 3867335. PMID 24367509. Процитовано 27 червня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  20. Conde-Valverde, Mercedes; Martínez, Ignacio; Quam, Rolf M.; Rosa, Manuel; Velez, Alex D.; Lorenzo, Carlos; Jarabo, Pilar; Bermúdez de Castro, José María; Carbonell, Eudald (2021-05). Neanderthals and Homo sapiens had similar auditory and speech capacities. Nature Ecology & Evolution (англ.). Т. 5, № 5. с. 609—615. doi:10.1038/s41559-021-01391-6. ISSN 2397-334X. Процитовано 15 грудня 2021.
  21. Mithen, Steven (30 грудня 2011). The Singing Neanderthals: The Origins of Music, Language, Mind and Body (англ.). Orion. ISBN .
  22. Neanderthal family found cannibalised in cave in Spain. BBC News (брит.). 21 грудня 2010. Процитовано 11 червня 2023.
  23. Koto, Koray (2 листопада 2022). The Origin of Art and the Early Examples of Paleolithic Art (амер.). Процитовано 14 листопада 2022.
  24. . Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
  25. В іспанській печері знайшли малюнки неандертальців, яким понад 60 тисяч років
  26. The earliest unambiguous Neanderthal engravings on cave walls: La Roche-Cotard, Loire Valley, France. // Jean-Claude Marquet, Trine Holm Freiesleben, Kristina Jørkov Thomsen, Andrew Sean Murray, at al. Published: June 21, 2023
  27. У Франції знайшли найстаріші неандертальські наскельні малюнки. // Автор: Андрій Неволін. 22.06.2023
  28. Engraved Bone Of Prehistoric Bear Is The Oldest Example Of Neanderthal Culture. // By Benjamin Taub. April 21, 2024
  29. Артефакт віком 130 тисяч років розкрив непрості деталі про неандертальців: що дізналися вчені. // Автор: Ася Небор-Николайчук. 22.04.2024, 22:34
  30. Callaway, Ewen (2016). Evidence mounts for interbreeding bonanza in ancient human species. Nature. doi:10.1038/nature.2016.19394. ISSN 1476-4687.
  31. Gibbons, Ann (2016). Rich sexual past between modern humans and Neandertals revealed. Science. doi:10.1126/science.aaf4207. ISSN 0036-8075.
  32. Марков А. Между сапиенсами и неандертальцами существовала частичная репродуктивная изоляция
  33. Поступ, 30.12.2004
  34. Україна молода, № 2, 6.01.2005
  35. Під Львовом мешкали неандертальці // День, № 2, 12.01.2005
  36. . Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 28 травня 2013.
  37. Не такі, як у нас: вчені зробили цікаве відкриття про руки неандертальців, фото

Див. також

Ресурси Інтернету

  • Неандертальский музей (нім.)
  • Неандертальців не винищували // Zbruch, 22.08.2014
  • Поступ, 30.12.2004
  • Україна молода, № 2, 6.01.2005
  • Під Львовом мешкали неандертальці // День, № 2, 12.01.2005

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyudina znachennya Homo neanderthalensis Chas isnuvannya 0 25 0 04 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N serednij plejstocen piznij plejstocen Cherep neandertalcya Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Placentarni Eutheria Ryad Primati Primates Pidryad Suhonosi Haplorrhini Parvoryad vuzkonosi Catarrhini Nadrodina Lyudinopodibni Hominoidea Rodina Gominidi Hominidae Rid Lyudina Homo Vid Lyudina neandertalska Binomialna nazva Homo neanderthalensis Rozpovsyudzhennya neandertalcya Posilannya Vikishovishe Category Homo neanderthalensis Vikividi Homo neanderthalensis EOL 4454114 NCBI 63221 Fossilworks 83087 Neanderta lec lyudina neandertalska Homo neanderthalensis vikopnij vid abo pidvid lyudini piznogo plejstocenu sho naselyav Yevropu j zahidnu Aziyu u 230 000 27 000 rokah do n e Jmovirno evolyucijni nastupniki gejdelberzkoyi lyudini Homo heidelbergensis Vvazhayetsya sho neandertalci ne buli evolyucijnimi poperednikami suchasnih lyudej ale pevnij chas zhili poryad z lyudinoyu rozumnoyu i mizh cimi dvoma vidami moglo vidbuvatisya shreshuvannya Nazvani za dolinoyu Neandertal Neandertal u Pivnichnij Vestfaliyi u Nimechchini de vpershe bulo znajdeno i opisano yihni reshtki Misce v istoriyiNeandertalci zhili v epohu mustye Lyudina serednogo paleolitu v Yevropi ce paleoantrop yakogo ranishe ototozhnyuvali z neandertalcem Ale antropologichni doslidzhennya ostannih rokiv pokazali sho do paleoantropiv vidnosyatsya ne tilki neandertalci ale j inshi rozvinenishi vitonchenishi teritorialno osoblivi lyudi Useredini grupi paleoantropiv ye pevni antropologichni rozhodzhennya yaki z yavlyayutsya duzhe rano Paleoantropologichni znahidki chasu interglyacialu she ne diferencijovani a znahidki rannogo Vyurmu uzhe specializovani Same naprikinci ostannogo interglyacialu j na pochatku Vyurmu pochavsya proces spochatku duzhe povilnij rozvitku Homo sapiens i vidilennya rasovih grup ta antropologichnih tipiv AnatomiyaNeandertalci mali micnishu ta kremeznishu staturu nizh tipovi suchasni lyudi Zrist skladav 164 168 sm u cholovikiv i 152 156 sm u zhinok Voni mali shirshu bochkopodibnu grudnu klitku j taz i proporcijno korotshi peredplichchya ta litki Serednya masa skladala 77 6 kg u cholovikiv i 66 4 kg u zhinok Cherep velikij z masivnimi nadbrivnimi valikami oblichchya prognatichne liceva chastina cherepa silno vistupaye vpered z masivnoyu nizhnoyu shelepoyu Potilichna kistka mala virazhenij virist Ob yem golovnogo mozku skladav u serednomu 1410 sm sho bilshe nizh u suchasnih lyudej Ce prote ne svidchit pro yihni krashi kognitivni zdibnosti Virogidnishe sho navpaki bilsh masivne tilo potrebuvalo bilshogo mozku dlya osnovnogo somatichnogo obslugovuvannya zalishayuchi menshe mozkovoyi rechovini dlya inshih funkcij Najbilshij mozok u gominidiv nalezhit same neandertalcyam vidomij predstavnik chij mozok buv ob yemom 1736 sm Zubna emal neandertalciv dozvolyaye pripuskati sho voni doroslishali shvidshe nizh suchasni lyudi Aleli ASB1 i EXOC6 suchasnih lyudej yaki nayavni i v neandertalciv svidchat sho neandertalci mogli buti shilni do vechirnoyi aktivnosti ta snu vden Analiz DNK neandertalciv iz pivdenno shidnoyi Yevropi vkazuye sho prinajmni tam voni mali kari ochi temnu shkiru i korichneve volossya vidomo pro odnogo neandertalcya z rudim volossyam Genetichno neandertalci zagalom mogli mati yak temnu tak i svitlu shkiru zavdyaki dvom variaciyam gena BNC2 U toj zhe chas zgidno z provedenim u 2010 roci sekvenuvannyam DNK neandertalciv suchasni lyudi yevrazijskogo pohodzhennya uspadkuvali vid 1 do 4 svoyeyi DNK vid neandertalciv U suchasnih lyudej porivnyano z neandertalcyami bilshe nejroniv u neokorteksi Ce mozhe buti pov yazano z sintezom argininu v organizmi suchasnih lyudej zamist lizinu yak u neandertalciv KulturaHudozhnya rekonstrukciya neandertalskoyi obshini Golovnij mozok neandertalciv vidriznyavsya vid mozku suchasnih lyudej vin dozvolyav mati kulturu odnak bilsh primitivnu nizh u lyudini rozumnoyi Neandertalcyam buv vlastivij silnishij pidsvidomij kontrol za emociyami i pam yattyu ale razom z tim slabshij svidomij yih kontrol Yak naslidok u abstraktnomu mislenni voni znachno postupalisya Homo sapiens Yak z yasuvalosya za doslidzhennyam reshtok neandertalciv z teritoriyi Izrayilya neandertalci anatomichno buli zdatni govoriti Budova yihnogo cherepa vkazuye na te sho neandertalci buli zdatni sprijmati specifichni chastoti zvuku kotri vidpovidayut lyudskij movi Otzhe sami volodili movoyu Neandertalci vmili vigotovlyati j vikoristovuvati instrumenti ta zbroyu taku yak kam yani rubila i spisi Ale ochevidno v nih ne bulo metalnoyi zbroyi Takozh voni znali yak pidtrimuvati vognisha Najdrevnishij vidomij muzichnij instrument kistyana flejta z 4 otvorami nalezhit neandertalcyam Neandertalci zajmalisya zbirannyam i polyuvannyam Zhili v nevelikih rodovih obshinah sho skladalisya z dvoh chotiroh rodin u yakih isnuvav chitkij rozpodil roboti za vikovoyu i statevoyu oznakami Nadobshinnih utvoren ne isnuvalo i kontakti odnih obshin z inshimi mogli vidbuvatisya tilki dlya poshuku statevih partneriv Doslidzhennya DNK odnogo rodu neandertalciv svidchit sho usi choloviki nalezhali do odniyeyi genetichnoyi liniyi todi yak zhinki mali rizne pohodzhennya Ce svidchit pro te sho molodih zhinok viganyali zi stada z metoyu zapobigannya incestu Neandertalci turbuvalisya pro hvorih i skalichenih prinajmni po kilka rokiv yaksho mali vdostal yizhi Voni hocha nevidomo chi vsi hovali svoyih pomerlih Znahidki u miscyah zhittya neandertalciv vidokremlenih i dobre zberezhenih cherepiv dayut pidstavi vvazhati sho pohovannya bulo dvoetapnim spochatku pomerlogo hovali a koli trup rozkladavsya distavali z mogili cherep Deyaki z neandertalciv praktikuvali kanibalizm sho moglo vidbuvatisya yak cherez golod tak i v hodi obryadiv Hocha isnuyut znahidki nasichok na neandertalskih znaryaddyah i pokrivannya pomerlih vohroyu lishayetsya pid pitannyam chi mozhe ce svidchiti pro nayavnist religiyi chi yih priznachennya bulo chisto utilitarnim Tak vohroyu voni mogli pokrivati sebe za zhittya z gigiyenichnoyu metoyu Vvazhayetsya sho u chasi spivisnuvannya z kromanjoncyami neandertalci perejnyali vid nih vigotovlennya skladnishih znaryad prikras vikoristannya simvoliv Kontakti z lyudmi novogo tipu dali poshtovh do rozvitku vlasnogo mistectva zokrema prikras Odnak neandertalci bilshe nasliduvali zrazki yihnoyi kulturi a ne stvoryuvali novi sho stalo odniyeyu z pidstav yih vitisnennya lyudmi suchasnogo tipu Doslidivshi pecheri v Ispaniyi profesor Lisabonskogo universitetu Zhoao Zilyao zayaviv sho neandertalci mali zdatnist vikoristovuvati simvoli ta misliti abstraktno Vodnochas znajdeni naskelni malyunki datovani 65 74 tis rokiv tomu i virobi z cherepashok 115 120 tis rokiv tomu ce svidchit pro nayavnist u neandertalciv pochatkiv vlasnogo mistectva Zhivopis i artefakti znajdeni u pecherah La Pasyega Maltravyeso i Ardales na pivnichnomu shodi zahodi i pivdni Ispaniyi v pecheri Kueva de Ardales na pivdni Ispaniyi Neandertalci vmili vikoristovuvati samorobni instrumenti ta zbroyu ale mabut u nih ne bulo metalnoyi zbroyi zdobich vbivali udarom korotkih spisiv pro sho svidchat slidi rozvinenih m yaziv na kistkah pravoyi ruki Ce divno bo isnuye dumka sho predki neandertalciv gejdelberzki lyudi Homo heidelbergensis za sotni tisyach rokiv do epohi neandertalciv vikoristovuvali metalni spisi znajdeni poblizu m Sheningen nim Schoningen Na berezi Luari v mistechku Lya Rosh Kotar fr La Roche Cotard buv znajdenij kamin priblizno 10 sm zavvishki sho maye deyaku shozhist iz lyudskim oblichchyam Ce shmatok kremenyu z prirodnim otvorom v yakij htos zabiv ploskij ulamok kistki zakriplenij do togo zh kam yanim klincem Stvorenij predmet viddaleno nagaduye mordu yakoyis tvarini mozhlivo nagaduye lishe nam nashadkam kromanjonciv Kamin datovanij 35 tis rokiv tomu Ce ye svidchennyam sho u neandertalciv bulo uyavlennya pro mistectvo Vtim analogichnih lichin na inshih stoyankah poki ne viyavleno sho ne dozvolyaye zrobiti odnoznachnij visnovok pro isnuvannya podibnogo mistectva Bilsh togo zgidno doslidzhennya rezultati yakogo buli opublikovani v chervni 2023 roku u vidanni Plos One v pecheri Lya Rosh Kotar takozh buli znajdeni naskelni malyunki yakim mozhe buti blizko 75 tis rokiv Mozhlivo voni ye najstarishimi zrazkami skelnogo zhivopisu Z neandertalcyami pov yazani paralelni podryapini na kistkah tvarin Arsi syur Kyur fr Arcy sur Cure Molodova T Gasior Plonka et al Journal of Archaeological Science 2024 Polsha yamki na kam yanij pliti Lya Ferrassi fr La Ferrassie Inodi znahodyat prikrasi u viglyadi prosverdlenih zubiv tvarin sho datuyutsya blizko 30 34 tis rokiv tomu Zrazkami spravzhnih malyunkiv ye zobrazhennya tvarini vidryapane na kistci zubra zi stoyanki Pronyatin poblizu Ternopolya Ukrayina z datuvannyam blizko 30 40 tis rokiv tomu i ne duzhe chitka figura olenya abo losya na lopatci mamonta zi stoyanki Molodova I Bukovina Neandertalcyam nalezhat prodiryavleni ta rozfarbovani mushli sho sluzhili mabut prikrasami V troh ispanskih pecherah buli znajdeni naskelni malyunki zrobleni neandertalcyami chervonij geometrichnij simvol v La Pasyega isp La Pasiega vikom 64 8 tis rokiv tomu chervonij pigment na stalaktitah v pecheri Ardales vikom 65 5 tis rokiv tomu i negativnij vidbitok ruki z Maltravyeso isp Maltravieso vikom 66 7 tis rokiv tomu V hodi rozkopok stoyanki neandertalciv poblizu Veroni vcheni z universitetu Ferrari ital Ferrara viyavili reshtki 22 vidiv ptahiv v yakih bulo zrizane pir ya Identifikovano borodanya yagnyatnika kibchika chornogo yevrazijskogo sterv yatnika berkuta lisovogo goluba i alpijsku galku Zabarvlennya cih ptahiv variyuyetsya vid chornogo i sirogo do blakitnogo i pomaranchevogo a pir ya dovoli dovge Harchova cinnist opisanih vidiv nevisoka ta j neandertalci nadavali perevagu velikij dichini Vvazhayetsya sho neandertalci prikrashali sebe pir yam poyednuyuchi kolori Sporidnenist iz suchasnoyu lyudinoyuZagalom klasichni yevropejski neandertalci zovnishno vidminni vid suchasnoyi lyudini znikli a neandertalci Zahidnoyi Aziyi malo v chomu vidriznyayutsya vid kromanjoncya Zahidnoyi Aziyi i mayut neveliki vidminnosti vidnosno inshih kromanjonciv sho yak vvazhayetsya poshirilisya iz Zahidnoyi Aziyi priblizno 40 tisyach rokiv tomu Vidpovidno do najpopulyarnishoyi tochki zoru neandertalci vimerli ne vitrimavshi konkurenciyi iz suchasnoyu lyudinoyu Vdalosya rozpiznati neveliku chastinu DNK neandertalcya vidminnoyi vid DNK suchasnoyi lyudini Ce ne stavit ostatochnu krapku v doslidzhennyah oskilki dani togo zh analizu pokazali sho v lyudej DNK yakih brali uchast u porivnyanni bulo stilki zh vidminnostej mizh soboyu yak i u neandertalcya ta serednostatistichnoyi suchasnoyi lyudini Zgidno z inshoyu tochkoyu zoru bagato tisyacholit tomu minlivist u populyaciyah lyudej bula znachno vishoyu nizh zaraz Znajdeno kistyaki sho mayut zmishani risi neandertalcya ta suchasnoyi lyudini Yih she nedostatno dlya togo shob robiti yakis visnovki Tilki podalshi doslidzhennya dozvolyat vidpovisti na vsi pitannya Isnuyut pidtverdzhennya sho neandertalci zmishuvalisya z lyudinoyu rozumnoyu Amerikanski ta nimecki paleogenetiki z yasuvali sho chastota narodzhennya neandertalskih aleliv u hromosomah 1004 suchasnih lyudej iz riznih kontinentiv znizhena u funkcionalno vazhlivih dilyankah genomu i v H hromosomi a takozh u genah sho pracyuyut v Ce oznachaye sho bagato neandertalskih geniv sho potrapili do genofondu sapiyensiv v rezultati gibridizaciyi viyavilisya shkidlivimi dlya nashih predkiv i postupovo vidbrakovuyutsya doborom u nastupni epohi Neandertalci na terenah suchasnoyi UkrayiniNa teritoriyi Ukrayini neandertalci rozselilisya priblizno u promizhku 120 40 tis rokiv do n e a u promizhku 40 10 tis rokiv do n e piznij paleolit yih zminili kromanjonci Na terenah Ukrayini vidomi dvi znahidki kistok neandertalciv pechera Kiyik Koba Krim 1929 i grot Prijma 1 Lvivska oblast 2004 Krim togo v Cherniveckij oblasti vidome poselennya neandertalciv Molodova 1 Nimecki arheologi na choli z Torstenom Utmajyerom z Universitetu im Fridriha Oleksandra v Erlangeni ta Nyurnberzi FRN dijshli visnovku sho ostannya stoyanka neandertalciv mogla znahoditisya v Krimu Pro ce skazano v materiali avstrijskogo vidannya Der Standard Same tut govorit kerivnik rozkopok Utmajyer vidrazu v dekilkoh miscyah buli znajdeni vinyatkovo pizni slidi perebuvannya neandertalcya tipovi same dlya cogo vidu gominidiv znaryaddya praci slidi vognish i kistki vbitih tvarin Radiovuglecevij analiz zastosovanij dlya viznachennya viku reshtok pokazav sho ci slidi u serednomu na 10 tisyach rokiv molodshi za vsi inshi vidomi na sogodni stoyanki predka ninishnoyi lyudini na vsomu areali yiyi poshirennya vid Iberijskogo pivostrova do Sibiru Krim togo jdetsya dali na odnij i tij zhe glibini buli znajdeni znaryaddya praci yak neandertalciv tak i suchasnoyi lyudini sho dozvolyaye zrobiti visnovok sho obidva vidi znahodilisya na pivostrovi abo z duzhe nevelikim chasovim intervalom abo vzagali prozhivali odnochasno Yaksho ranishe vvazhalosya sho neandertalci ta predki suchasnih lyudej zmishalisya na Blizkomu Shodi priblizno 60 tisyach rokiv tomu to v Krimu ce moglo statisya nabagato piznishe vvazhaye uchenij A ce unikalna dlya vsiyeyi Yevropi podiya Vcheni z nimeckogo universitetu planuvali vlitku 2013 roku prodovzhiti rozkopki v Krimu Odnim z prioritetiv roboti ye vstanovlennya pribliznih chasovih ramok periodu v yakij neandertalci mogli bezposeredno spivisnuvati iz suchasnoyu lyudinoyu Pohodzhennya ta porivnyannya z inshimi vidamiPershi zalishki neandertalcya buli znajdeni v 1856 roci v pecheri v dolini Neandertal bilya mista Dyusseldorf v Nimechchini zvidki j nazva Osnovna masa zalishkiv neandertalciv ta yihnih poperednikiv preneandertalciv priblizno 200 individiv viyavlena v Yevropi golovnim chinom u Franciyi i nalezhit do periodu 70 35 tisyach rokiv tomu maksimalno do 100 150 tisyach rokiv tomu mozhlivo navit ranishe Na pochatku ostannogo zledeninnya chastina neandertalciv migruvala na pivden Zahidna Aziya Pivnichna Afrika Cherepi neandertalcya pravoruch i suchasnoyi lyudini Provedenij vchenimi z Nacionalnoyi laboratoriyi imeni Lourensa v Berkli Kaliforniya SShA pid kerivnictvom Dzhejmsa Nunena James Noonan analiz DNK neandertalciv i porivnyannya yihnogo genotipu z genotipom suchasnih lyudej dozvoliv zrobiti visnovok pro te sho cya gilka na evolyucijnomu derevi lyudinopodibnih vidhililasya vid gilki suchasnih lyudej blizko 400 tis rokiv tomu she do poyavi vlasne neandertalciv DNK neandertalciv maye bilshe spilnogo iz DNK shimpanze nizh z DNK suchasnoyi lyudini Vvazhayetsya sho pershi neandertalci z yavilisya blizko 350 tis rokiv tomu Deyaki roboti svidchat pro te sho v suchasnih lyudej i neandertalciv do togo chasu buv spilnij predok Odnak piznishih ta tisnishih zv yazkiv mizh cimi gominidami ne viyavleno Viyavleni gliboki genetichni rozhodzhennya mozhlivo i zabezpechili evolyucijnu perevagu kromanjonciv predkiv suchasnih lyudej nad neandertalcyami Cya perevaga mogla proyavitisya yak u viglyadi krashogo pristosuvannya do umov navkolishnogo seredovisha tak i u tomu sho odin vid znishiv inshij u procesi bezposerednih sutichok Vcheni Shkoli antropologiyi ta ohoroni prirodi Kentskogo universitetu v Britaniyi doslidili anatomiyu kistok ruki neandertalciv Vivchennya kisti i palciv pokazali sho neandertalci duzhe vmilo povodilisya zi spisami molotkami ta inshimi znaryaddyami praci z dovgimi ruchkami Viyavlena riznicya u formi i strukturi velikih palciv i kistej neandertalciv i suchasnih lyudej Zokrema velikij palec neandertalciv mav zdatnist bilshe vityaguvatisya i zginatisya v bik Odnak vin znachno girshe zginavsya vseredinu i ruhavsya v storoni Taka anatomichna zdatnist dopomagala yim koristuvatisya zbroyeyu ale takozh ce i zavazhalo koristuvatisya dribnimi predmetami zatiskayuchi yih mizh palcyami PrimitkiHelmuth H 1998 Body height body mass and surface area of the Neandertals Zeitschrift fur Morphologie und Anthropologie T 82 1 s 1 12 ISSN 0044 314X Procitovano 25 veresnya 2022 Gomez Olivencia Asier Barash Alon Garcia Martinez Daniel Arlegi Mikel Kramer Patricia Bastir Markus Been Ella 30 zhovtnya 2018 3D virtual reconstruction of the Kebara 2 Neandertal thorax Nature Communications angl T 9 1 s 4387 doi 10 1038 s41467 018 06803 z ISSN 2041 1723 Procitovano 25 veresnya 2022 Stewart J R Garcia Rodriguez O Knul M V Sewell L Montgomery H Thomas M G Diekmann Y 1 serpnya 2019 Palaeoecological and genetic evidence for Neanderthal power locomotion as an adaptation to a woodland environment Quaternary Science Reviews angl T 217 s 310 315 doi 10 1016 j quascirev 2018 12 023 ISSN 0277 3791 Procitovano 25 veresnya 2022 Froehle Andrew W Churchill Steven 1 sichnya 2009 Energetic Competition Between Neandertals and Anatomically Modern Humans PaleoAnthropology s 96 116 Procitovano 25 veresnya 2022 Weaver Timothy D 22 veresnya 2009 The meaning of Neandertal skeletal morphology Proceedings of the National Academy of Sciences angl T 106 38 s 16028 16033 doi 10 1073 pnas 0903864106 ISSN 0027 8424 PMC 2752516 PMID 19805258 Procitovano 25 veresnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Gunz Philipp Harvati Katerina 2007 03 The Neanderthal chignon Variation integration and homology Journal of Human Evolution angl T 52 3 s 262 274 doi 10 1016 j jhevol 2006 08 010 Procitovano 25 veresnya 2022 Neanderthal Brains Bigger Not Necessarily Better Discover Magazine angl Procitovano 25 veresnya 2022 Amano Hideki Kikuchi Takeo Morita Yusuke Kondo Osamu Suzuki Hiromasa Ponce de Leon Marcia S Zollikofer Christoph P E Bastir Markus Stringer Chris 2015 10 Virtual reconstruction of the Neanderthal Amud 1 cranium VIRTUAL RECONSTRUCTION OF AMUD 1 CRANIUM American Journal of Physical Anthropology angl T 158 2 s 185 197 doi 10 1002 ajpa 22777 Procitovano 25 veresnya 2022 Smith Tanya M Tafforeau Paul Reid Donald J Pouech Joane Lazzari Vincent Zermeno John P Guatelli Steinberg Debbie Olejniczak Anthony J Hoffman Almut 7 grudnya 2010 Dental evidence for ontogenetic differences between modern humans and Neanderthals Proceedings of the National Academy of Sciences angl T 107 49 s 20923 20928 doi 10 1073 pnas 1010906107 ISSN 0027 8424 PMC 3000267 PMID 21078988 Procitovano 25 veresnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Trinkaus Erik 1995 01 Neanderthal mortality patterns Journal of Archaeological Science angl T 22 1 s 121 142 doi 10 1016 S0305 4403 95 80170 7 Procitovano 25 veresnya 2022 Dannemann Michael Kelso Janet 2017 10 The Contribution of Neanderthals to Phenotypic Variation in Modern Humans The American Journal of Human Genetics angl T 101 4 s 578 589 doi 10 1016 j ajhg 2017 09 010 PMC 5630192 PMID 28985494 Procitovano 25 veresnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Were Some Neandertals Brown Eyed Girls www science org angl Procitovano 25 veresnya 2022 Cerqueira Caio C S Paixao Cortes Vanessa R Zambra Francis M B Salzano Francisco M Hunemeier Tabita Bortolini Maria Catira 2012 09 Predicting homo pigmentation phenotype through genomic data From neanderthal to James Watson American Journal of Human Biology angl T 24 5 s 705 709 doi 10 1002 ajhb 22263 ISSN 1042 0533 Procitovano 25 veresnya 2022 Neanderthal DNA has subtle but significant impact on human traits Vanderbilt University Feb 11 2016 angl Pinson Anneline Xing Lei Namba Takashi Kalebic Nereo Peters Jula Oegema Christina Eugster Traikov Sofia Reppe Katrin Riesenberg Stephan 9 veresnya 2022 Human TKTL1 implies greater neurogenesis in frontal neocortex of modern humans than Neanderthals Science New York N Y T 377 6611 s eabl6422 doi 10 1126 science abl6422 ISSN 1095 9203 PMID 36074851 Procitovano 25 veresnya 2022 Osobennosti mozga Homo neanderthalensis antropogenez ru ru RU Procitovano 28 chervnya 2017 Vishnyackij L B 2010 Neandertalcy istoriya nesostoyavshegosya chelovechestva ros SPb Nestor Istoriya s 178 206 Arensburg B Tillier AM Vandermeersch B Duday H Schepartz LA Rak Y April 1989 A Middle Palaeolithic human hyoid bone Nature 338 6218 758 60 Bibcode 1989Natur 338 758A PMID 2716823 doi 10 1038 338758a0 D Anastasio Ruggero Wroe Stephen Tuniz Claudio Mancini Lucia Cesana Deneb T Dreossi Diego Ravichandiran Mayoorendra Attard Marie Parr William C H 18 grudnya 2013 Micro Biomechanics of the Kebara 2 Hyoid and Its Implications for Speech in Neanderthals PLOS ONE T 8 12 s e82261 doi 10 1371 journal pone 0082261 ISSN 1932 6203 PMC 3867335 PMID 24367509 Procitovano 27 chervnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Conde Valverde Mercedes Martinez Ignacio Quam Rolf M Rosa Manuel Velez Alex D Lorenzo Carlos Jarabo Pilar Bermudez de Castro Jose Maria Carbonell Eudald 2021 05 Neanderthals and Homo sapiens had similar auditory and speech capacities Nature Ecology amp Evolution angl T 5 5 s 609 615 doi 10 1038 s41559 021 01391 6 ISSN 2397 334X Procitovano 15 grudnya 2021 Mithen Steven 30 grudnya 2011 The Singing Neanderthals The Origins of Music Language Mind and Body angl Orion ISBN 9781780222585 Neanderthal family found cannibalised in cave in Spain BBC News brit 21 grudnya 2010 Procitovano 11 chervnya 2023 Koto Koray 2 listopada 2022 The Origin of Art and the Early Examples of Paleolithic Art amer Procitovano 14 listopada 2022 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2018 Procitovano 25 lyutogo 2018 V ispanskij pecheri znajshli malyunki neandertalciv yakim ponad 60 tisyach rokiv The earliest unambiguous Neanderthal engravings on cave walls La Roche Cotard Loire Valley France Jean Claude Marquet Trine Holm Freiesleben Kristina Jorkov Thomsen Andrew Sean Murray at al Published June 21 2023 U Franciyi znajshli najstarishi neandertalski naskelni malyunki Avtor Andrij Nevolin 22 06 2023 Engraved Bone Of Prehistoric Bear Is The Oldest Example Of Neanderthal Culture By Benjamin Taub April 21 2024 Artefakt vikom 130 tisyach rokiv rozkriv neprosti detali pro neandertalciv sho diznalisya vcheni Avtor Asya Nebor Nikolajchuk 22 04 2024 22 34 Callaway Ewen 2016 Evidence mounts for interbreeding bonanza in ancient human species Nature doi 10 1038 nature 2016 19394 ISSN 1476 4687 Gibbons Ann 2016 Rich sexual past between modern humans and Neandertals revealed Science doi 10 1126 science aaf4207 ISSN 0036 8075 Markov A Mezhdu sapiensami i neandertalcami sushestvovala chastichnaya reproduktivnaya izolyaciya Postup 30 12 2004 Ukrayina moloda 2 6 01 2005 Pid Lvovom meshkali neandertalci Den 2 12 01 2005 Arhiv originalu za 26 serpnya 2014 Procitovano 28 travnya 2013 Ne taki yak u nas vcheni zrobili cikave vidkrittya pro ruki neandertalciv fotoDiv takozhLyudina Kromanjonci Krapinskij muzej neandertalcya Resursi Internetu Neandertalskij muzej nim Neandertalciv ne vinishuvali Zbruch 22 08 2014 Postup 30 12 2004 Ukrayina moloda 2 6 01 2005 Pid Lvovom meshkali neandertalci Den 2 12 01 2005

Дата публікації:
Топ