Доке́мбрій (англ. Pre-Cambrian, Eozoic, нім. Präkambrium n) — частина історії Землі, що передувала кембрію. Це найдавніший і найтриваліший етап розвитку земної кори. Почався з утворення планети і скінчився 541,0±1,0 млн років тому. Тривав, таким чином, близько 4 млрд років. Докембрій поділяється на три еони: гадей, архей і протерозой. Відклади, що сформувалися протягом докембрія, виходять на поверхню в межах кристалічних щитів, зокрема Українського щита. З докембрійськими товщами пов'язаний різноманітний комплекс корисних копалин: понад 70 % запасів залізних руд, 63 % — марганцевих, 73 % — хромових, 61 % — мідних, 72 % — сульфідних нікелевих, 93 % — кобальтових, 66 % — уранових руд, а також родовища алюмінієвої сировини (кіаніт і силіманіт, боксити). У докембрію містяться найбагатші поклади залізних руд залізистих кварцитів і джеспілітів.
Від початку виникнення Землі до 570 млн років тому
Епоха докембрію продовжувалася з моменту утворення Землі до появи перших багатоклітинних організмів приблизно 570 млн років тому. Вік найдавніших з відомих нам гірських порід становить 3,9 млрд років, так що про юність нашої планети ми знаємо мізерно мало. Причому навіть ці гірські породи перетерпіли за мільярди років настільки великі трансформації, що мало про що можуть нам розповісти.
Близько 2,5 млрд років тому вся земна суша була, як видно, об'єднана в один величезний надматерик, що згодом розколовся на декілька материків.
До кінця епохи докембрію материки знову злилися, утворивши новий надматерик. Усі ці пертурбації на суші і на морі супроводжувалися грандіозними кліматичними змінами. Протягом докембрію світ пережив принаймні три льодовикових періоди. Найбільш древній почався близько 2,3 млрд років тому. Найграндіозніше заледеніння за всю історію нашої планети відбулося між 1 млрд і 600 млн років тому.
Рання атмосфера Землі не містила кисню. Вона складалася в основному з газів метану й аміаку, меншої кількості сірководню, водяної пари, азоту і водню, а також окису і двоокису вуглецю. Однак з виникненням життя на Землі картина різко змінилася. Перші клітини. Метан та інші гази, що утримувалися в первісній атмосфері Землі, розчинялися у воді морів, озер і калюж, утворюючи складний хімічний «бульйон». Лабораторні дослідження показали, що під впливом розряду блискавки в такому «бульйоні» починають відбуватися хімічні реакції й утворюються складніші хімічні сполуки, дуже подібні з тими, що зустрічаються в живих клітинах. В остаточному підсумку деякі з органічних сполук придбали здатність до самовідтворення, тобто почали створювати копії самих себе. У тім же «бульйоні» утримувалися і жирові кульки. Коли вітер сильно перемішував «бульйон», деякі складні з'єднання могли попадати всередину цих жирових кульок і залишатися там «під замком». Згодом ці гібридні структури еволюціонували в живі клітини, оточені жировою оболонкою. Матерія життя. Усі живі істоти містять визначений набір особливих хімічних сполук.
Клітина в основному складається з протеїнів або із синтезованих ними речовин. Усі протеїни, що зустрічаються в живій матерії, утворюються нитками особливих хімічних речовин — амінокислот. Клітини містять також іншу хімічну речовину — АТФ, використовуване для нагромадження енергії.
Програма створення нових клітин — і навіть нових тварин або рослин — існує у виді спеціального хімічного коду, що утримується в довгій молекулі під назвою ДНК. Кожен різновид живих організмів володіє своїм особливим типом ДНК. Усі ці речовини — протеїни, АТФ і ДНК — містять вуглець, тобто є органічними сполуками. Але яким же чином виникли перші органічні речовини?
Життя ставить експерименти. Гази, що утворювали ранню атмосферу Землі, поступово розчинялися у Світовому океані, і в ньому виник свого роду «теплий суп» з хімічних сполук. Оскільки в атмосфері не було кисню, у ній був відсутній озоновий шар (озон — різновид кисню), що міг би захистити земну поверхню від шкідливого ультрафіолетового сонячного випромінювання.
У 20-і рр. XX ст. російський вчений Олександр Опарін і англійський вчений Джон Холдейн висунули гіпотезу, відповідно до якої багато мільйонів років це випромінювання, разом з розрядами блискавок, створювало в хімічному «бульйоні» все більш і складніші хімічні сполуки, поки нарешті не виникла одна органічна сполука — ДНК, здатна відтворювати саме себе.
У 50-і рр. XX ст. американський хімік Стенлі Міллер вирішив перевірити цю гіпотезу. Він змішав метан і аміак над поверхнею теплої води і пропустив через них електричний струм, створивши щось на зразок блискавки. Міллер повторив цей експеримент багаторазово, змінюючи склад газової суміші і температурний режим. У декількох випадках він знайшов, що усього через 24 години приблизно половина вуглецю, що утримувалась в метані, перетворилася в органічні сполуки типу амінокислот. Виходить, можна зробити висновок, що при достатньому часі і відповідному складі газової суміші точно так само могли утворюватися і складніші хімічні сполуки, можливо, навіть ті з них, що входять до складу ДНК.
Перші живі клітини
Хімічний «бульйон» у первісному океані ставав все густішим, і в ньому формувалися все нові і нові з'єднання. Деякі з них утворювали на поверхні води тонкі суцільні плівки — на зразок плівки з нафти, що розлилася на море. Вода перемішувалася, наприклад під час шторму, і плівка розривалася на окремі сферичні утворення, схожі на нафтові кульки. В середині яких виявлялися окремі хімічні сполуки, що починали походити на дійсні живі клітини. Як тільки молекули ДНК утворювалися в «бульйоні» і опинялися разом з іншими речовинами всередині такої оболонки, як це поклало початок життя на Землі.
Перші клітини багато в чому нагадували сучасні бактерії. Необхідну енергію вони виробляли, розщеплюючи неорганічні з'єднання. Клітини могли витягати вуглець з метану, а також з окису і двоокису вуглецю, розчинених у воді. Із сірководню й інших з'єднань, що його містили, вони витягали водень. Усі ці елементи клітини використовували для відтворення нової живої матерії. Подібні бактерії в наш час зустрічаються навколо гарячих мінеральних джерел і діючих вулканів. Примітивні форми бактерій і ціаней (синьо-о-зелених водоростей) і донині в великій кількості зустрічаються в гарячих мінеральних джерелах. Деякі з них використовують мінеральні речовини з цих джерел, як «сировину» для фотосинтезу. Вчені думають, що життя могло зародитися в аналогічному середовищі.
Приборкуючи енергію Сонця
Наступний найважливіший етап в еволюційному процесі — приборкування сонячної енергії живою матерією. Замість того щоб витягати енергію з неорганічних з'єднань, клітини стали використовувати безпосередньо енергію сонячних променів. Це поклало початок фотосинтезові, особливому процесові, в ході якого рослини синтезують живильні речовини за допомогою енергії сонячного світла. Замість того щоб добувати потрібний клітинам водень з таких речовин, як сірководень, вони навчилися витягати його з куди більш розповсюдженої субстанції — води.
Фотосинтез: величезний стрибок еволюції
Рослини, водорості і деякі види бактерій «захоплюють» сонячне світло за допомогою пофарбованих хімічних сполук, що утримуються в клітинах, — так званих пігментів. Цю світлову енергію вони використовують для синтезу всіх органічних сполук, необхідних їм для росту і розмноження. Такий процес називають фотосинтезом, що означає «створення за допомогою світла». Щоб із простих хімічних речовин, наприклад води або вуглекислого газу, створити складні з'єднання, скажемо сахарозу або протеїни, що зустрічаються в живих клітинах, потрібно затратити визначену кількість енергії. Багато в чому це нагадує зведення стіни: щоб піднімати цеглини на верхівку стіни і закріплювати їх в потрібному місці, вам необхідна енергія. При фотосинтезі ця енергія надходить із сонячного світла. Вуглекислий газ (утримуючий вуглець і кисень) і вода (що складається з водню і кисню) дають вуглець, кисень і водень. З них синтезуються сахароза та інші органічні сполуки, що утворились в ході фотосинтезу. При цьому витрачається не весь кисень, частина його викидається в атмосферу.
Щоб вловлювати сонячні промені, ці нові фотосинтезуючі клітини виробляли пігменти — пофарбовані речовини, здатні поглинати світло. До того часу життя на Землі було тьмяним і безбарвним. А тепер воно заграло різнобарв'ям. Відтепер живі організми перестали бути прив'язаними до місць з особливо енергоємними речовинами: вода і сонячне світло виявилися набагато доступнішими джерелами енергії. Нові фотосинтезатори жили в основному в мінеральних джерелах і теплих прибережних водах морів, де було достатньо мілко для того, щоб до них доходило сонячне світло, і в той же час досить глибоко, щоб охороняти їх від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання. Деякі з клітин продовжували виділяти водень із сірководню; їхні нащадки і донині зустрічаються поруч гарячих мінеральних джерел.
Живі строматоліти в затоці Шарк, Австралія. Оскільки в строматолітах відбувається фотосинтез, вони витягають з води розчинений у ній вуглекислий газ. При цьому з розчину виділяється карбонат кальцію (вапно). Клейкий слиз, що виробляють строматоліти, захоплює крихітні частинки вапняку, і в підсумку утворюються нові шари вапняку. Зображення викопного строматоліту в розрізі, на якому добре видні шари вапняку і ціанобактерій.
Епоха строматолітів
Одні із самих ранніх фотосинтезуючих організмів, що дійшли до нас у викопному виді, — строматоліти (див. також с. 34). На перший погляд здається, що ці дивні структури складаються з безлічі вапнякових кілець, розділених тонкими конічними прошарками. Насправді ж їх утворили примітивні організми, схожі на найпростіших ціанобактерій, яких іноді називають синьо-зеленими водоростями. Строматоліти відрізнялися неймовірним розмаїттям форм і розмірів. Одні були округлі, як картоплини, інші конусоподібної форми, треті — високі і тонкі або навіть гіллясті.
Скам'янілі строматоліти зустрічаються по всьому світі. У багатьох місцях вони утворюють величезні рифи, що найчастіше піднімаються з морського дна на сотні метрів крізь товщу прозорої води, подібно сучасним кораловим рифам у тропіках. Найдавніші викопні строматоліти були виявлені в Західній Австралії, у гірських породах віком 2,8 млрд років. Однак непізнані структури, що, на думку вчених, також могли б виявитися скам'янілими строматолітами, зустрічаються навіть у породах віком не менш 3,5 млрд років. Живі строматоліти живуть на Землі й у наші дні. Вони, як і їхні далекі предки, віддають перевагу теплому мілководдю. Однак нинішній ареал строматолітів обмежений лише тими місцями, де мало тварин, що ними харчуються.
Червоноколірні відкладення
Деякі з найдавніших скам'янілостей, в тому числі й багато строматолітів, зустрічаються в гірських породах, іменованих сланцями, що нехарактерно для осадових порід пізніших епох. Це довго ставило в тупик геологів, поки до них нарешті не дійшло, що формування подібних шарів поєднано з життєдіяльністю строматолітів. Поступово концентрація кисню в океанах збільшувалася, і він почав вступати в хімічні реакції з розчиненим у воді залізом. Утворилися так звані органелли із власною оболонкою. У кожнім відсіку було особливе внутрішнє середовище, тому в різних частинах клітини відтепер відбувалися різні процеси. Тепер хімічні реакції в клітинах стали протікати набагато ефективніше. ДНК- речовина, що містить генетичний код, — упорядкувалася в спеціальні структури — хромосоми. Вчені думають, що ці нові клітки утворилися, коли аеробні клітини стали проникати всередину інших клітин — можливо, для захисту від нових «хижих» клітин. При цьому нові клітини ділились між собою енергією і хімічними сполуками, які виробляли.
Приблизно 2,2 млрд років тому на суші також почали формуватися осадові породи нового типу — так названі червоноколірні відкладення. Ці породи містили велику кількість окисів заліза, що додавало їм червонуватий відтінок кольору іржі. Виходить, на той час кисень з'явився й в атмосфері. Усе залізо в океані було вже зв'язане, і надлишок кисню попадав в атмосферу у виді газу.
Отруєні киснем
Протягом усього докембрію концентрація кисню в атмосфері Землі постійно зростала. Однак багатьом живим організмам того часу це не принесло нічого гарного. Для них це було рівнозначно грандіозному атмосферному забрудненню. Адже перші живі організми виникли в безкисневому середовищі, і кисень виявився для них смертельною отрутою. Багато видів зникли з лиця Землі — це було перше велике вимирання в її історії. Воістину несповідимі шляхи еволюції: сьогодні ми не мислимо життя без кисню, а для перших живих організмів кисень в атмосфері був смертельний.
В остаточному підсумку еволюція породила на світ клітини, здатні не просто вижити в кисневому середовищі, але і звернути її собі на благо. Адже деякі сполуки, що утворюються при фотосинтезі, можуть за допомогою кисню розщеплюватися, а енергія, що при цьому виділяється може використовуватися для створення цілого ряду нових сполук. У більшості живих клітин і зараз так протікає процес подиху. Вчені називають його аеробним типом подиху («аеробний» означає «такий, що використовує повітря»). В ході цього процесу енергії вивільняється набагато більше, ніж при будь-яких інших процесах біологічного розпаду, що відбуваються без участі кисню. Деякі «дихаючі» клітини навіть набули здатності поглинати інші клітини, використовуючи їх як їжу.
Найперші клітини
Найперші клітини, так названі прокаріоти, були вкрай примітивні. Усі хімічні речовини, що містилися в них, включаючи ДНК із генетичним кодом, були перемішані і розкидані по всій клітині. У пізніших — еукаріотних — клітинах були маленькі внутрішні відділення з власною оболонкою. Вони містили хімічні речовини для певних реакцій, причому в кожному з них було саме те середовище, що необхідне для найбільш швидкого плину даної реакції. ДНК були зосереджені в хромосомах, що знаходяться всередині клітинного ядра, оточеного ядерною оболонкою. Ядро керувало всією життєдіяльністю клітини.
Готуючи сцену для еволюції
Кисень в атмосфері накопичувався, і там почав формуватися озоновий шар, що поглинав шкідливе ультрафіолетове випромінювання Сонця. Тепер життя змогло переміститися ближче до поверхні океанів і навіть проникнути у вологі прибережні райони суші. Ціанобактерії також ставали все складніші. Вони почали групуватися в грудки і тонкі нитки. І все ж таки нові аеробні клітини, що дихали киснем, поступово брали гору. Мінливість — каталізатор життя. Ще важливіше те, що нові клітини стали розмножуватися зовсім іншим способом. Замість того щоб просто поділятися навпіл і утворювати дві інші клітини — точні копії попередньої, ці нові клітини почали проробляти щось дивне. Дві клітини зливалися в одну, обмінювалися частиною своїх ДНК, а потім знову поділялися на дві або більше нових клітин. Це називається статевим розмноженням. Нові клітини відтепер володіли змішаною ДНК від обох своїх батьків. Статеве розмноження привело до різкого зростання мінливості серед клітин, що, в свою чергу, дало могутній поштовх еволюційному процесові.
Перше велике вимирання
Пізній докембрій ознаменувався грандіозними природними катаклізмами. Вони супроводжувалися численними виверженнями вулканів, землетрусами і горотворчими процесами. Величезна кількість викинутого в атмосферу, вулканічного попелу, призвела до охолодження клімату; величезні масиви суші насунулися на полюс, і по всій земній кулі розповзлися гігантські льодовикові покриви. В цей період вимерло дуже багато видів древніх організмів. Зрештою льоди почали танути, рівень океану поступово підвищувався, і вода затопила прибережні райони материків. Для істот, що жили на мілководді, відкрилися нові, ще не зайняті угіддя з необмеженими можливостями ведення спеціалізованого способу життя. До того часу небезпечне ультрафіолетове випромінювання Сонця досягало поверхні Землі набагато менше, ніж колись, оскільки воно не могло подолати щільний озоновий шар. Крім того, кисню в атмосфері тепер стало більше, що цілком влаштовувало нове покоління живих організмів.
Сьогодні у верхніх шарах Світового океану живе безліч найрізноманітніших одноклітинних організмів. Багато з них, мабуть, дуже схожі на ті, що населяли моря докембрійської епохи. Вгорі: перед вами мікроскопічні склоподібні кістяки радіолярій — одноклітинних тварин з довгими тонкими відростками, покритими клейким слизом, за допомогою яких вони ловили здобич — крихітні організми. Внизу: вапнякові багатокамерні мушлі форамініфер — важливі керівні викопні. Ці мушлі утворюють основу деяких видів вапняку. Подібно радіоляріям, одноклітинні форамініфери мали довгі клейкі відростки для вилову здобичі.
Виникнення багатоклітинних
Ніхто цілком не знає, як саме виникли перші багатоклітинні тварини. Можливо, у якийсь момент клітини, що розділилися, перестали цілком відокремлюватися один від одного. Або, навпаки, різні клітини почали поєднуватися і самоорганізовуватися. На перший погляд це здається неймовірним, але не поспішайте з висновками. У 1907 р. біолог X. Дж. Вілсон провів ряд експериментів з губками. Він розрізав червону губку на дрібні шматочки і став пропускати їх через спеціальну установку, щоб відокремити клітини одну від одної — поки нарешті не отримав осад червоного кольору в графині з водою. На його чималий подив, за лічений час клітини знову згрупувалися в єдине ціле. Потім вони поступово почали самоорганізовуватися в нову губку, формуючи камери, канали і гіллясті трубочки. Через тиждень губка була як новенька. Можливо, саме так і утворилися перші багатоклітинні тварини.
Нині існують і такі дивні створіння, як слизовики, або міксоміцети. Вони схожі на яскраво пофарбовані грудки слизу, що повзуть по землі або по корі дерев. Один з різновидів слизовиків, клітинні слизовики, які велику частину свого життя проводять у вигляді окремих клітин, що копошаться в ґрунті, де вони годуються бактеріями. Але коли запас їжі висихає, кожна клітина виробляє особливу речовину, що залучає інші клітини слизовика. Мільйони таких клітин збираються разом і утворюють величезну клітинну масу, що сильно схожа на багатоклітинний організм. Ця маса пересувається і реагує на світло і хімічні речовини, немов єдина тварина. В вирішальному підсумку слизовик з'являється у виді плодоносного тіла, багато в чому схожого на спорангій якого-небудь гриба. У нього є висока ніжка з захисною зовнішньою оболонкою, а зверху розташовується мішечок зі спорами.
Мітки в мулі. В цих ранніх м'якотілих тварин було мало шансів зберегтися у викопному виді. Однак вони залишили в гірських породах свої сліди або, точніше, відбитки. Ямки, з яких м'якотілі добували їжу, відбитки тіл і мітки в товщі мулу, де вони відпочивали, знайшли в гірських породах, вік яких 700 млн років і більше. Втім, у відкладеннях, аж до тих, вік яких 640 млн років, такі сліди трапляються вкрай рідко. До цього періоду саме підійшло до кінця заледеніння пізнього докембрію і сформувалися умови для нового грандіозного еволюційного вибуху.
Одна істота або безліч організмів? У відповідь на хімічний «сигнал» мільйони амебоподібних клітин слизовика збираються разом і утворюють плівку, що рухається, яка в кінцевому підсумку виділяє із себе спорові капсули на довгих ніжках, що нагадують, багато в чому, найпростіші гриби.
Тварини Едіакарію
У віддаленій частині Південної Австралії, у Едіакарських горах, зустрічаються древні мілководні і берегові осадові породи, вік яких 640 млн років. Тут збереглося безліч викопних решток тварин докембрійської епохи. У цих породах виявлено щонайменше 30 різних родів багатоклітинних організмів; варто помітити, що схожі скупчення скам'янілостей зустрічаються в гірських породах того ж віку в багатьох місцях по всій земній кулі.
Тварини Едіакар жили переважно на морському дні. Вони годувалися в шарі органічної речовини (детриту), що покритий донним мулом, утвореним рештками безлічі одноклітинних організмів, що населяли товщу води над ними. Плоскі і кільчасті хробаки плавали над самим дном або плазували серед опадів. Поспішати їм було нікуди, тому що хижаків (тварин, що харчуються іншими тваринами) тут було дуже мало. Морське пір'я піднімалося з морського дна, подібно якимсь пір'яподібним квітам, ретельно відфільтровуючи воду в пошуках їжі. Трубчасті хробаки лежали серед донних відкладень, ворушачи своїми щупальцями в насиченій детритом воді. Примітивні голкошкірі, родичі сучасних морських зірок і морських їжаків, усе своє життя проводили в товстому шарі мулу. Було там і безліч великих плоских тварин у формі млинця; ці схожі на медуз створіння також, зважаючи на все, жили на мулистому дні. А над ними в морській воді повільно пропливали дійсні медузи.
В Едіакарських відкладеннях зустрічаються численні скам'янілі відбитки м'якотілих тварин, що плазували колись по морському дну. У деяких місцях у мулі запам'яталися парні V-подібні мітки, схожі на подряпини, залишені парами крихітних ніжок. Можливо, це сліди примітивних артропод, або членистоногих, — віддалених предків викопних трилобітів, а також сучасних нам комах — павуків і скорпіонів. Правда, твердих решток цих тварин поки не виявлено: як видно, вони ще не мали твердого панциру.
Усі тварини Эдіакар були м'якотілими. Там жило безліч різновидів медуз (1). Диксонії (2) і сприггіни (3) були плоскими червоподібними істотами. Сприггіна мала вздовж боків безліч крихітних плавальних пластинок, як у сучасних морських хробаків. Можливо, ця тварина — предок трилобітів. Харніодиск (4), і птеридиній, листоподібні морські пера були колоніями крихітних тварин, схожих на гідр, що відфільтровують з води частки їжі. А от трибрахидій (7) для нас повна загадка. У нього був Y-подібний центральний рот із щетинкоподібними відростками. Можливо, він — предок сучасних голкошкірих.
Див. також
Примітки
- (PDF) (англ.). International Commission on Stratigraphy. 2017-02. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2017.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Щербак Д. В., Огар В. В. Стратиграфія Українського щита та його схилів : Навчальний посібник. — К. : ВПЦ Київського університету, 2005. — 85 с.
- (рос.) Русько Ю. А., Гриценко В. П. Изотопно-геохронологическая коллекция пород докембрия Украины // Вісник Національного науково-природничого музею. — К., 2008. — Вип. 6—7. — С. 241—244.
- (рос.) Щербак Н. П., Бартницкий Е. Н., Логвин Э. И. Геохронология докембрия Украины / Отв. ред. Н.П. Семененко. — К. : Наукова думка, 1965. — 262 с.
- (рос.) Щербак Н. П., Артеменко Г. В., Лесная И. М., Пономаренко А. Н. Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Архей. — К. : Наукова думка, 2005. — 244 с. — (Проект «Наукова книга») — .
- (рос.) Щербак Н. П., Артеменко Г. В., Лесная И. М., Пономаренко А. Н., Шумлянский Л. В. Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Протерозой. — К. : Наукова думка, 2008. — 240 с. — (Проект «Наукова книга») — .
Посилання
- Докембрій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (червень 2011) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (червень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geohronologichna shkala mln rokiv tomuEon Era Period 0F a n e r o z o j Kajnozoj Chetvertinnij 2 58Neogen 23Paleogen 66Mezozoj Krejda 145Yura 201Trias 252Paleozoj Perm 299Karbon 359Devon 419Silur 444Ordovik 485Kembrij 541D o k e m b r i j P r o t e r o z o j Neo proterozoj Ediakarij 635Kriogenij 720Tonij 1000Mezo proterozoj Stenij 1200Ektazij 1400Kalimij 1600Paleo proterozoj Staterij 1800Orozirij 2050Ryasij 2300Siderij 2500A r h e j Neoarhej 2800Mezoarhej 3200Paleoarhej 3600Eoarhej 4000Gadej 4600Dzherelo Doke mbrij angl Pre Cambrian Eozoic nim Prakambrium n chastina istoriyi Zemli sho pereduvala kembriyu Ce najdavnishij i najtrivalishij etap rozvitku zemnoyi kori Pochavsya z utvorennya planeti i skinchivsya 541 0 1 0 mln rokiv tomu Trivav takim chinom blizko 4 mlrd rokiv Dokembrij podilyayetsya na tri eoni gadej arhej i proterozoj Vidkladi sho sformuvalisya protyagom dokembriya vihodyat na poverhnyu v mezhah kristalichnih shitiv zokrema Ukrayinskogo shita Z dokembrijskimi tovshami pov yazanij riznomanitnij kompleks korisnih kopalin ponad 70 zapasiv zaliznih rud 63 margancevih 73 hromovih 61 midnih 72 sulfidnih nikelevih 93 kobaltovih 66 uranovih rud a takozh rodovisha alyuminiyevoyi sirovini kianit i silimanit boksiti U dokembriyu mistyatsya najbagatshi pokladi zaliznih rud zalizistih kvarcitiv i dzhespilitiv Vid pochatku viniknennya Zemli do 570 mln rokiv tomuEpoha dokembriyu prodovzhuvalasya z momentu utvorennya Zemli do poyavi pershih bagatoklitinnih organizmiv priblizno 570 mln rokiv tomu Vik najdavnishih z vidomih nam girskih porid stanovit 3 9 mlrd rokiv tak sho pro yunist nashoyi planeti mi znayemo mizerno malo Prichomu navit ci girski porodi pereterpili za milyardi rokiv nastilki veliki transformaciyi sho malo pro sho mozhut nam rozpovisti Blizko 2 5 mlrd rokiv tomu vsya zemna susha bula yak vidno ob yednana v odin velicheznij nadmaterik sho zgodom rozkolovsya na dekilka materikiv Do kincya epohi dokembriyu materiki znovu zlilisya utvorivshi novij nadmaterik Usi ci perturbaciyi na sushi i na mori suprovodzhuvalisya grandioznimi klimatichnimi zminami Protyagom dokembriyu svit perezhiv prinajmni tri lodovikovih periodi Najbilsh drevnij pochavsya blizko 2 3 mlrd rokiv tomu Najgrandioznishe zaledeninnya za vsyu istoriyu nashoyi planeti vidbulosya mizh 1 mlrd i 600 mln rokiv tomu Rannya atmosfera Zemli ne mistila kisnyu Vona skladalasya v osnovnomu z gaziv metanu j amiaku menshoyi kilkosti sirkovodnyu vodyanoyi pari azotu i vodnyu a takozh okisu i dvookisu vuglecyu Odnak z viniknennyam zhittya na Zemli kartina rizko zminilasya Pershi klitini Metan ta inshi gazi sho utrimuvalisya v pervisnij atmosferi Zemli rozchinyalisya u vodi moriv ozer i kalyuzh utvoryuyuchi skladnij himichnij buljon Laboratorni doslidzhennya pokazali sho pid vplivom rozryadu bliskavki v takomu buljoni pochinayut vidbuvatisya himichni reakciyi j utvoryuyutsya skladnishi himichni spoluki duzhe podibni z timi sho zustrichayutsya v zhivih klitinah V ostatochnomu pidsumku deyaki z organichnih spoluk pridbali zdatnist do samovidtvorennya tobto pochali stvoryuvati kopiyi samih sebe U tim zhe buljoni utrimuvalisya i zhirovi kulki Koli viter silno peremishuvav buljon deyaki skladni z yednannya mogli popadati vseredinu cih zhirovih kulok i zalishatisya tam pid zamkom Zgodom ci gibridni strukturi evolyucionuvali v zhivi klitini otocheni zhirovoyu obolonkoyu Materiya zhittya Usi zhivi istoti mistyat viznachenij nabir osoblivih himichnih spoluk Klitina v osnovnomu skladayetsya z proteyiniv abo iz sintezovanih nimi rechovin Usi proteyini sho zustrichayutsya v zhivij materiyi utvoryuyutsya nitkami osoblivih himichnih rechovin aminokislot Klitini mistyat takozh inshu himichnu rechovinu ATF vikoristovuvane dlya nagromadzhennya energiyi Programa stvorennya novih klitin i navit novih tvarin abo roslin isnuye u vidi specialnogo himichnogo kodu sho utrimuyetsya v dovgij molekuli pid nazvoyu DNK Kozhen riznovid zhivih organizmiv volodiye svoyim osoblivim tipom DNK Usi ci rechovini proteyini ATF i DNK mistyat vuglec tobto ye organichnimi spolukami Ale yakim zhe chinom vinikli pershi organichni rechovini Zhittya stavit eksperimenti Gazi sho utvoryuvali rannyu atmosferu Zemli postupovo rozchinyalisya u Svitovomu okeani i v nomu vinik svogo rodu teplij sup z himichnih spoluk Oskilki v atmosferi ne bulo kisnyu u nij buv vidsutnij ozonovij shar ozon riznovid kisnyu sho mig bi zahistiti zemnu poverhnyu vid shkidlivogo ultrafioletovogo sonyachnogo viprominyuvannya U 20 i rr XX st rosijskij vchenij Oleksandr Oparin i anglijskij vchenij Dzhon Holdejn visunuli gipotezu vidpovidno do yakoyi bagato miljoniv rokiv ce viprominyuvannya razom z rozryadami bliskavok stvoryuvalo v himichnomu buljoni vse bilsh i skladnishi himichni spoluki poki nareshti ne vinikla odna organichna spoluka DNK zdatna vidtvoryuvati same sebe U 50 i rr XX st amerikanskij himik Stenli Miller virishiv pereviriti cyu gipotezu Vin zmishav metan i amiak nad poverhneyu teployi vodi i propustiv cherez nih elektrichnij strum stvorivshi shos na zrazok bliskavki Miller povtoriv cej eksperiment bagatorazovo zminyuyuchi sklad gazovoyi sumishi i temperaturnij rezhim U dekilkoh vipadkah vin znajshov sho usogo cherez 24 godini priblizno polovina vuglecyu sho utrimuvalas v metani peretvorilasya v organichni spoluki tipu aminokislot Vihodit mozhna zrobiti visnovok sho pri dostatnomu chasi i vidpovidnomu skladi gazovoyi sumishi tochno tak samo mogli utvoryuvatisya i skladnishi himichni spoluki mozhlivo navit ti z nih sho vhodyat do skladu DNK Pershi zhivi klitiniHimichnij buljon u pervisnomu okeani stavav vse gustishim i v nomu formuvalisya vse novi i novi z yednannya Deyaki z nih utvoryuvali na poverhni vodi tonki sucilni plivki na zrazok plivki z nafti sho rozlilasya na more Voda peremishuvalasya napriklad pid chas shtormu i plivka rozrivalasya na okremi sferichni utvorennya shozhi na naftovi kulki V seredini yakih viyavlyalisya okremi himichni spoluki sho pochinali pohoditi na dijsni zhivi klitini Yak tilki molekuli DNK utvoryuvalisya v buljoni i opinyalisya razom z inshimi rechovinami vseredini takoyi obolonki yak ce poklalo pochatok zhittya na Zemli Pershi klitini bagato v chomu nagaduvali suchasni bakteriyi Neobhidnu energiyu voni viroblyali rozsheplyuyuchi neorganichni z yednannya Klitini mogli vityagati vuglec z metanu a takozh z okisu i dvookisu vuglecyu rozchinenih u vodi Iz sirkovodnyu j inshih z yednan sho jogo mistili voni vityagali voden Usi ci elementi klitini vikoristovuvali dlya vidtvorennya novoyi zhivoyi materiyi Podibni bakteriyi v nash chas zustrichayutsya navkolo garyachih mineralnih dzherel i diyuchih vulkaniv Primitivni formi bakterij i cianej sino o zelenih vodorostej i donini v velikij kilkosti zustrichayutsya v garyachih mineralnih dzherelah Deyaki z nih vikoristovuyut mineralni rechovini z cih dzherel yak sirovinu dlya fotosintezu Vcheni dumayut sho zhittya moglo zaroditisya v analogichnomu seredovishi Priborkuyuchi energiyu SoncyaNastupnij najvazhlivishij etap v evolyucijnomu procesi priborkuvannya sonyachnoyi energiyi zhivoyu materiyeyu Zamist togo shob vityagati energiyu z neorganichnih z yednan klitini stali vikoristovuvati bezposeredno energiyu sonyachnih promeniv Ce poklalo pochatok fotosintezovi osoblivomu procesovi v hodi yakogo roslini sintezuyut zhivilni rechovini za dopomogoyu energiyi sonyachnogo svitla Zamist togo shob dobuvati potribnij klitinam voden z takih rechovin yak sirkovoden voni navchilisya vityagati jogo z kudi bilsh rozpovsyudzhenoyi substanciyi vodi Fotosintez velicheznij stribok evolyuciyiRoslini vodorosti i deyaki vidi bakterij zahoplyuyut sonyachne svitlo za dopomogoyu pofarbovanih himichnih spoluk sho utrimuyutsya v klitinah tak zvanih pigmentiv Cyu svitlovu energiyu voni vikoristovuyut dlya sintezu vsih organichnih spoluk neobhidnih yim dlya rostu i rozmnozhennya Takij proces nazivayut fotosintezom sho oznachaye stvorennya za dopomogoyu svitla Shob iz prostih himichnih rechovin napriklad vodi abo vuglekislogo gazu stvoriti skladni z yednannya skazhemo saharozu abo proteyini sho zustrichayutsya v zhivih klitinah potribno zatratiti viznachenu kilkist energiyi Bagato v chomu ce nagaduye zvedennya stini shob pidnimati ceglini na verhivku stini i zakriplyuvati yih v potribnomu misci vam neobhidna energiya Pri fotosintezi cya energiya nadhodit iz sonyachnogo svitla Vuglekislij gaz utrimuyuchij vuglec i kisen i voda sho skladayetsya z vodnyu i kisnyu dayut vuglec kisen i voden Z nih sintezuyutsya saharoza ta inshi organichni spoluki sho utvorilis v hodi fotosintezu Pri comu vitrachayetsya ne ves kisen chastina jogo vikidayetsya v atmosferu Shob vlovlyuvati sonyachni promeni ci novi fotosintezuyuchi klitini viroblyali pigmenti pofarbovani rechovini zdatni poglinati svitlo Do togo chasu zhittya na Zemli bulo tmyanim i bezbarvnim A teper vono zagralo riznobarv yam Vidteper zhivi organizmi perestali buti priv yazanimi do misc z osoblivo energoyemnimi rechovinami voda i sonyachne svitlo viyavilisya nabagato dostupnishimi dzherelami energiyi Novi fotosintezatori zhili v osnovnomu v mineralnih dzherelah i teplih priberezhnih vodah moriv de bulo dostatno milko dlya togo shob do nih dohodilo sonyachne svitlo i v toj zhe chas dosit gliboko shob ohoronyati yih vid zgubnogo vplivu ultrafioletovogo viprominyuvannya Deyaki z klitin prodovzhuvali vidilyati voden iz sirkovodnyu yihni nashadki i donini zustrichayutsya poruch garyachih mineralnih dzherel Zhivi stromatoliti v zatoci Shark Avstraliya Oskilki v stromatolitah vidbuvayetsya fotosintez voni vityagayut z vodi rozchinenij u nij vuglekislij gaz Pri comu z rozchinu vidilyayetsya karbonat kalciyu vapno Klejkij sliz sho viroblyayut stromatoliti zahoplyuye krihitni chastinki vapnyaku i v pidsumku utvoryuyutsya novi shari vapnyaku Zobrazhennya vikopnogo stromatolitu v rozrizi na yakomu dobre vidni shari vapnyaku i cianobakterij Epoha stromatolitivOdni iz samih rannih fotosintezuyuchih organizmiv sho dijshli do nas u vikopnomu vidi stromatoliti div takozh s 34 Na pershij poglyad zdayetsya sho ci divni strukturi skladayutsya z bezlichi vapnyakovih kilec rozdilenih tonkimi konichnimi prosharkami Naspravdi zh yih utvorili primitivni organizmi shozhi na najprostishih cianobakterij yakih inodi nazivayut sino zelenimi vodorostyami Stromatoliti vidriznyalisya nejmovirnim rozmayittyam form i rozmiriv Odni buli okrugli yak kartoplini inshi konusopodibnoyi formi treti visoki i tonki abo navit gillyasti Skam yanili stromatoliti zustrichayutsya po vsomu sviti U bagatoh miscyah voni utvoryuyut velichezni rifi sho najchastishe pidnimayutsya z morskogo dna na sotni metriv kriz tovshu prozoroyi vodi podibno suchasnim koralovim rifam u tropikah Najdavnishi vikopni stromatoliti buli viyavleni v Zahidnij Avstraliyi u girskih porodah vikom 2 8 mlrd rokiv Odnak nepiznani strukturi sho na dumku vchenih takozh mogli b viyavitisya skam yanilimi stromatolitami zustrichayutsya navit u porodah vikom ne mensh 3 5 mlrd rokiv Zhivi stromatoliti zhivut na Zemli j u nashi dni Voni yak i yihni daleki predki viddayut perevagu teplomu milkovoddyu Odnak ninishnij areal stromatolitiv obmezhenij lishe timi miscyami de malo tvarin sho nimi harchuyutsya Chervonokolirni vidkladennyaDeyaki z najdavnishih skam yanilostej v tomu chisli j bagato stromatolitiv zustrichayutsya v girskih porodah imenovanih slancyami sho neharakterno dlya osadovih porid piznishih epoh Ce dovgo stavilo v tupik geologiv poki do nih nareshti ne dijshlo sho formuvannya podibnih shariv poyednano z zhittyediyalnistyu stromatolitiv Postupovo koncentraciya kisnyu v okeanah zbilshuvalasya i vin pochav vstupati v himichni reakciyi z rozchinenim u vodi zalizom Utvorilisya tak zvani organelli iz vlasnoyu obolonkoyu U kozhnim vidsiku bulo osoblive vnutrishnye seredovishe tomu v riznih chastinah klitini vidteper vidbuvalisya rizni procesi Teper himichni reakciyi v klitinah stali protikati nabagato efektivnishe DNK rechovina sho mistit genetichnij kod uporyadkuvalasya v specialni strukturi hromosomi Vcheni dumayut sho ci novi klitki utvorilisya koli aerobni klitini stali pronikati vseredinu inshih klitin mozhlivo dlya zahistu vid novih hizhih klitin Pri comu novi klitini dililis mizh soboyu energiyeyu i himichnimi spolukami yaki viroblyali Priblizno 2 2 mlrd rokiv tomu na sushi takozh pochali formuvatisya osadovi porodi novogo tipu tak nazvani chervonokolirni vidkladennya Ci porodi mistili veliku kilkist okisiv zaliza sho dodavalo yim chervonuvatij vidtinok koloru irzhi Vihodit na toj chas kisen z yavivsya j v atmosferi Use zalizo v okeani bulo vzhe zv yazane i nadlishok kisnyu popadav v atmosferu u vidi gazu Otruyeni kisnemProtyagom usogo dokembriyu koncentraciya kisnyu v atmosferi Zemli postijno zrostala Odnak bagatom zhivim organizmam togo chasu ce ne prineslo nichogo garnogo Dlya nih ce bulo rivnoznachno grandioznomu atmosfernomu zabrudnennyu Adzhe pershi zhivi organizmi vinikli v bezkisnevomu seredovishi i kisen viyavivsya dlya nih smertelnoyu otrutoyu Bagato vidiv znikli z licya Zemli ce bulo pershe velike vimirannya v yiyi istoriyi Voistinu nespovidimi shlyahi evolyuciyi sogodni mi ne mislimo zhittya bez kisnyu a dlya pershih zhivih organizmiv kisen v atmosferi buv smertelnij V ostatochnomu pidsumku evolyuciya porodila na svit klitini zdatni ne prosto vizhiti v kisnevomu seredovishi ale i zvernuti yiyi sobi na blago Adzhe deyaki spoluki sho utvoryuyutsya pri fotosintezi mozhut za dopomogoyu kisnyu rozsheplyuvatisya a energiya sho pri comu vidilyayetsya mozhe vikoristovuvatisya dlya stvorennya cilogo ryadu novih spoluk U bilshosti zhivih klitin i zaraz tak protikaye proces podihu Vcheni nazivayut jogo aerobnim tipom podihu aerobnij oznachaye takij sho vikoristovuye povitrya V hodi cogo procesu energiyi vivilnyayetsya nabagato bilshe nizh pri bud yakih inshih procesah biologichnogo rozpadu sho vidbuvayutsya bez uchasti kisnyu Deyaki dihayuchi klitini navit nabuli zdatnosti poglinati inshi klitini vikoristovuyuchi yih yak yizhu Najpershi klitiniNajpershi klitini tak nazvani prokarioti buli vkraj primitivni Usi himichni rechovini sho mistilisya v nih vklyuchayuchi DNK iz genetichnim kodom buli peremishani i rozkidani po vsij klitini U piznishih eukariotnih klitinah buli malenki vnutrishni viddilennya z vlasnoyu obolonkoyu Voni mistili himichni rechovini dlya pevnih reakcij prichomu v kozhnomu z nih bulo same te seredovishe sho neobhidne dlya najbilsh shvidkogo plinu danoyi reakciyi DNK buli zoseredzheni v hromosomah sho znahodyatsya vseredini klitinnogo yadra otochenogo yadernoyu obolonkoyu Yadro keruvalo vsiyeyu zhittyediyalnistyu klitini Gotuyuchi scenu dlya evolyuciyiKisen v atmosferi nakopichuvavsya i tam pochav formuvatisya ozonovij shar sho poglinav shkidlive ultrafioletove viprominyuvannya Soncya Teper zhittya zmoglo peremistitisya blizhche do poverhni okeaniv i navit proniknuti u vologi priberezhni rajoni sushi Cianobakteriyi takozh stavali vse skladnishi Voni pochali grupuvatisya v grudki i tonki nitki I vse zh taki novi aerobni klitini sho dihali kisnem postupovo brali goru Minlivist katalizator zhittya She vazhlivishe te sho novi klitini stali rozmnozhuvatisya zovsim inshim sposobom Zamist togo shob prosto podilyatisya navpil i utvoryuvati dvi inshi klitini tochni kopiyi poperednoyi ci novi klitini pochali proroblyati shos divne Dvi klitini zlivalisya v odnu obminyuvalisya chastinoyu svoyih DNK a potim znovu podilyalisya na dvi abo bilshe novih klitin Ce nazivayetsya statevim rozmnozhennyam Novi klitini vidteper volodili zmishanoyu DNK vid oboh svoyih batkiv Stateve rozmnozhennya privelo do rizkogo zrostannya minlivosti sered klitin sho v svoyu chergu dalo mogutnij poshtovh evolyucijnomu procesovi Pershe velike vimirannyaPiznij dokembrij oznamenuvavsya grandioznimi prirodnimi kataklizmami Voni suprovodzhuvalisya chislennimi viverzhennyami vulkaniv zemletrusami i gorotvorchimi procesami Velichezna kilkist vikinutogo v atmosferu vulkanichnogo popelu prizvela do oholodzhennya klimatu velichezni masivi sushi nasunulisya na polyus i po vsij zemnij kuli rozpovzlisya gigantski lodovikovi pokrivi V cej period vimerlo duzhe bagato vidiv drevnih organizmiv Zreshtoyu lodi pochali tanuti riven okeanu postupovo pidvishuvavsya i voda zatopila priberezhni rajoni materikiv Dlya istot sho zhili na milkovoddi vidkrilisya novi she ne zajnyati ugiddya z neobmezhenimi mozhlivostyami vedennya specializovanogo sposobu zhittya Do togo chasu nebezpechne ultrafioletove viprominyuvannya Soncya dosyagalo poverhni Zemli nabagato menshe nizh kolis oskilki vono ne moglo podolati shilnij ozonovij shar Krim togo kisnyu v atmosferi teper stalo bilshe sho cilkom vlashtovuvalo nove pokolinnya zhivih organizmiv Sogodni u verhnih sharah Svitovogo okeanu zhive bezlich najriznomanitnishih odnoklitinnih organizmiv Bagato z nih mabut duzhe shozhi na ti sho naselyali morya dokembrijskoyi epohi Vgori pered vami mikroskopichni sklopodibni kistyaki radiolyarij odnoklitinnih tvarin z dovgimi tonkimi vidrostkami pokritimi klejkim slizom za dopomogoyu yakih voni lovili zdobich krihitni organizmi Vnizu vapnyakovi bagatokamerni mushli foraminifer vazhlivi kerivni vikopni Ci mushli utvoryuyut osnovu deyakih vidiv vapnyaku Podibno radiolyariyam odnoklitinni foraminiferi mali dovgi klejki vidrostki dlya vilovu zdobichi Viniknennya bagatoklitinnihNihto cilkom ne znaye yak same vinikli pershi bagatoklitinni tvarini Mozhlivo u yakijs moment klitini sho rozdililisya perestali cilkom vidokremlyuvatisya odin vid odnogo Abo navpaki rizni klitini pochali poyednuvatisya i samoorganizovuvatisya Na pershij poglyad ce zdayetsya nejmovirnim ale ne pospishajte z visnovkami U 1907 r biolog X Dzh Vilson proviv ryad eksperimentiv z gubkami Vin rozrizav chervonu gubku na dribni shmatochki i stav propuskati yih cherez specialnu ustanovku shob vidokremiti klitini odnu vid odnoyi poki nareshti ne otrimav osad chervonogo koloru v grafini z vodoyu Na jogo chimalij podiv za lichenij chas klitini znovu zgrupuvalisya v yedine cile Potim voni postupovo pochali samoorganizovuvatisya v novu gubku formuyuchi kameri kanali i gillyasti trubochki Cherez tizhden gubka bula yak novenka Mozhlivo same tak i utvorilisya pershi bagatoklitinni tvarini Nini isnuyut i taki divni stvorinnya yak slizoviki abo miksomiceti Voni shozhi na yaskravo pofarbovani grudki slizu sho povzut po zemli abo po kori derev Odin z riznovidiv slizovikiv klitinni slizoviki yaki veliku chastinu svogo zhittya provodyat u viglyadi okremih klitin sho koposhatsya v grunti de voni goduyutsya bakteriyami Ale koli zapas yizhi visihaye kozhna klitina viroblyaye osoblivu rechovinu sho zaluchaye inshi klitini slizovika Miljoni takih klitin zbirayutsya razom i utvoryuyut velicheznu klitinnu masu sho silno shozha na bagatoklitinnij organizm Cya masa peresuvayetsya i reaguye na svitlo i himichni rechovini nemov yedina tvarina V virishalnomu pidsumku slizovik z yavlyayetsya u vidi plodonosnogo tila bagato v chomu shozhogo na sporangij yakogo nebud griba U nogo ye visoka nizhka z zahisnoyu zovnishnoyu obolonkoyu a zverhu roztashovuyetsya mishechok zi sporami Mitki v muli V cih rannih m yakotilih tvarin bulo malo shansiv zberegtisya u vikopnomu vidi Odnak voni zalishili v girskih porodah svoyi slidi abo tochnishe vidbitki Yamki z yakih m yakotili dobuvali yizhu vidbitki til i mitki v tovshi mulu de voni vidpochivali znajshli v girskih porodah vik yakih 700 mln rokiv i bilshe Vtim u vidkladennyah azh do tih vik yakih 640 mln rokiv taki slidi traplyayutsya vkraj ridko Do cogo periodu same pidijshlo do kincya zaledeninnya piznogo dokembriyu i sformuvalisya umovi dlya novogo grandioznogo evolyucijnogo vibuhu Odna istota abo bezlich organizmiv U vidpovid na himichnij signal miljoni amebopodibnih klitin slizovika zbirayutsya razom i utvoryuyut plivku sho ruhayetsya yaka v kincevomu pidsumku vidilyaye iz sebe sporovi kapsuli na dovgih nizhkah sho nagaduyut bagato v chomu najprostishi gribi Tvarini EdiakariyuDokladnishe Ediakarska fauna U viddalenij chastini Pivdennoyi Avstraliyi u Ediakarskih gorah zustrichayutsya drevni milkovodni i beregovi osadovi porodi vik yakih 640 mln rokiv Tut zbereglosya bezlich vikopnih reshtok tvarin dokembrijskoyi epohi U cih porodah viyavleno shonajmenshe 30 riznih rodiv bagatoklitinnih organizmiv varto pomititi sho shozhi skupchennya skam yanilostej zustrichayutsya v girskih porodah togo zh viku v bagatoh miscyah po vsij zemnij kuli Tvarini Ediakar zhili perevazhno na morskomu dni Voni goduvalisya v shari organichnoyi rechovini detritu sho pokritij donnim mulom utvorenim reshtkami bezlichi odnoklitinnih organizmiv sho naselyali tovshu vodi nad nimi Ploski i kilchasti hrobaki plavali nad samim dnom abo plazuvali sered opadiv Pospishati yim bulo nikudi tomu sho hizhakiv tvarin sho harchuyutsya inshimi tvarinami tut bulo duzhe malo Morske pir ya pidnimalosya z morskogo dna podibno yakims pir yapodibnim kvitam retelno vidfiltrovuyuchi vodu v poshukah yizhi Trubchasti hrobaki lezhali sered donnih vidkladen vorushachi svoyimi shupalcyami v nasichenij detritom vodi Primitivni golkoshkiri rodichi suchasnih morskih zirok i morskih yizhakiv use svoye zhittya provodili v tovstomu shari mulu Bulo tam i bezlich velikih ploskih tvarin u formi mlincya ci shozhi na meduz stvorinnya takozh zvazhayuchi na vse zhili na mulistomu dni A nad nimi v morskij vodi povilno proplivali dijsni meduzi V Ediakarskih vidkladennyah zustrichayutsya chislenni skam yanili vidbitki m yakotilih tvarin sho plazuvali kolis po morskomu dnu U deyakih miscyah u muli zapam yatalisya parni V podibni mitki shozhi na podryapini zalisheni parami krihitnih nizhok Mozhlivo ce slidi primitivnih artropod abo chlenistonogih viddalenih predkiv vikopnih trilobitiv a takozh suchasnih nam komah pavukiv i skorpioniv Pravda tverdih reshtok cih tvarin poki ne viyavleno yak vidno voni she ne mali tverdogo panciru Usi tvarini Ediakar buli m yakotilimi Tam zhilo bezlich riznovidiv meduz 1 Diksoniyi 2 i spriggini 3 buli ploskimi chervopodibnimi istotami Spriggina mala vzdovzh bokiv bezlich krihitnih plavalnih plastinok yak u suchasnih morskih hrobakiv Mozhlivo cya tvarina predok trilobitiv Harniodisk 4 i pteridinij listopodibni morski pera buli koloniyami krihitnih tvarin shozhih na gidr sho vidfiltrovuyut z vodi chastki yizhi A ot tribrahidij 7 dlya nas povna zagadka U nogo buv Y podibnij centralnij rot iz shetinkopodibnimi vidrostkami Mozhlivo vin predok suchasnih golkoshkirih Div takozhGeohronologichna shkala Stratigrafiya dokembrijski epohi skladchastosti kriptozoj Primitki PDF angl International Commission on Stratigraphy 2017 02 Arhiv originalu PDF za 15 travnya 2017 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Sherbak D V Ogar V V Stratigrafiya Ukrayinskogo shita ta jogo shiliv Navchalnij posibnik K VPC Kiyivskogo universitetu 2005 85 s ros Rusko Yu A Gricenko V P Izotopno geohronologicheskaya kollekciya porod dokembriya Ukrainy Visnik Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu K 2008 Vip 6 7 S 241 244 ros Sherbak N P Bartnickij E N Logvin E I Geohronologiya dokembriya Ukrainy Otv red N P Semenenko K Naukova dumka 1965 262 s ros Sherbak N P Artemenko G V Lesnaya I M Ponomarenko A N Geohronologiya rannego dokembriya Ukrainskogo shita Arhej K Naukova dumka 2005 244 s Proekt Naukova kniga ISBN 966 00 0507 5 ros Sherbak N P Artemenko G V Lesnaya I M Ponomarenko A N Shumlyanskij L V Geohronologiya rannego dokembriya Ukrainskogo shita Proterozoj K Naukova dumka 2008 240 s Proekt Naukova kniga ISBN 978 966 00 0885 6 PosilannyaDokembrij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti cherven 2011 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2011