Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Пермський період | |
| Хронологія | 298,9 ± 0,15 — 252,17 ± 0,06 млн років тому |
| Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду | бл. 23 % (115 % від сучасного рівня) |
| Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду | бл. 900 ppm (у 3 разів більше доіндустріального періоду) |
| Середня температура поверхні впродовж періоду | бл. 16 °C (на 2 °C вище сучасного рівня) |
| Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) | Відносно стабільний рівень в +60 м в ранній пермі; падіння рівня впродовж середньої пермі до стабільних –20 м в пізній пермі. |
Перм, пермський період, система (рос. пермская система (период), пермь; англ. Permian system, Permian, нім. Perm n, Dyas f, Dyasformation f) — останній геологічний період палеозойської ери. Настав за кам'яновугільним періодом палеозою, передував тріасовому періоду мезозою. Тривав з 298,9 ± 0,15 до 252,17 ± 0,06 млн років тому (47 млн років). Закінчився найбільш катастрофічним вимиранням біоти за всю історію Землі.
Загальна характеристика
Пермський період характеризувався інтенсивним виявом тектонічних рухів і магматичною діяльністю. Продовжувалася і завершилася герцинська складчастість, що почалася в карбоні. Виникла Урало-Тянь-Шанська складчаста область, що включає Урал, Тянь-Шань, Алтай і Західно-Сибірську плиту. Утворилася герцинська складчаста область у Західній Європі, була виконана[] Аппалацька геосинкліналь у Північній Америці. Завершилося злиття платформ Північної півкулі разом з прилеглими до них герцинідами в гігантську суперплатформу Лавразію. Збільшилися розміри Ґондвани. Сталося також значне скорочення Тетісу, що розділяв суперплатформи Лавразії і Ґондвани. Згідно з трапилося зіткнення і злиття цих суперконтинентів в єдину материкову брилу — Пангею, витягнуту в субмеридіональному напрямі від Південного і, майже, до Північного полюсів. Тоді ж сформувався єдиний океанічний басейн — Прото-Тихоокеанська западина.
Періодизація
| Система/ Період | Відділ/ Епоха | Ярус/ Вік | Вік (млн років) | |
|---|---|---|---|---|
| Тріас, T | , T1 | , T1i | молодше | |
| Перм, P | Лопінгій, P3 | Чангсінзький, P3c | 251,902 | 254,14 |
| , P3v | 254,14 | 259,1 | ||
| , P2 | Кептенський, P2c | 259,1 | 265,1 | |
| , P2w | 265,1 | 268,8 | ||
| , P2r | 268,8 | 272,95 | ||
| , P1 | Кунгурський, P1k | 272,95 | 283,5 | |
| Артинський, P1art | 283,5 | 290,1 | ||
| Сакмарський, P1s | 290,1 | 295,0 | ||
| Ассельський, P1a | 295,0 | 298,9 | ||
| Карбон, C | Верхній/Пізній, C3 | Гжельський, C3g | древніше | |
| Підрозділи Тріасової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік. | ||||
Біота
На початку пермського періоду панувала карбонова рослинність, проте уже до середнього перму відбулись суттєві зміни у видовому складі лісових екосистем. Деревоподібні плауноподібні, такі як сиґілярії, лепідодендрони, тощо, цілковито витіснені зі складу рівнинних періодично затоплюваних тропічних дощових лісів, а їхнє місце зайняли насінні папороті та голонасінні: саговникові, ґнетові, гінкгові. Одночасно манґрові біоми, утворені каламітами, зайняли голонасінні — , тощо. Панівне становище карбонової рослинності залишилось лише на ізольованих островах та архіпелагах в екваторіальній частині Землі, а на континентах вони збереглись як незначний реліктовий компонент лісів.
У наземній фауні хребетних панували синапсиди (від яких згодом пішли ссавці). Синапсиди виникли у карбоні і були представлені пелікозаврами, від яких у середині перму розвинулись диноцефали, а у пізньому — ґорґонопсиди, дицинодонти та цинодонти.
Пермсько-тріасове вимирання
Корисні копалини
У пермському періоді утворилося 26,8 % запасів вугілля, 20—30 % запасів газу й нафти. Сформувалися Печорський, Тунгуський, Кузнецький, Мінусінський вугільні басейни, вугленосні басейни у Східному Китаї (провінція Шаньсі) і в Індії (штат Біхар), у Південній Африці, Бразилії, Австралії. До пермських відкладів приурочені родовища нафти та природного газу в Дніпровсько-Донецькій западині (Шебелинське та ін.), в Тімано-Печорській, Волго-Уральській нафтогазоносних провінціях. Великі родовища вуглеводнів нижнього перму відкриті в Передмугоджарському прогині, в басейні Північного моря, у США, Австралії, в нафтогазоносному басейні Перської затоки. З пермськими відкладами пов'язані великі запаси кам'яної солі (в Україні — Слов'яно-Артемівський соленосний басейн та ін.), калійних солей, боратів. Родовища кам'яної та калійних солей пізньопермського (цехштейнового) віку є в ФРН і США. Фосфорити широко розвинені в пермі північно-західних штатів США.
Зміна тривалості доби
У зв'язку з притяганням Місяця, видимим проявом чого є припливи, швидкість обертання Землі поступово зменшується. За сторіччя тривалість земної доби збільшується приблизно на 2 мілісекунди.
Зміну довжини дня протягом геологічного часу було перевірено експериментально, завдяки підрахунку кільцевих ліній у викопних коралів. Корали відкладають на своєму зовнішньому скелеті у вигляді кілець карбонат кальцію; циклічність відкладення кілець пов'язана як з денним освітленням, так і з періодичними сезонними змінами: в 1963 році американський палеонтолог [en] (1907—1994) відкрив, що з кільцевих утворень на епітеке коралів можна визначити кількість днів в році тієї епохи, коли ці корали жили. З огляду на зміну тривалості року й екстраполюючи назад в часі уповільнення швидкості обертання Землі завдяки впливу Місяця, можна також визначити тривалість доби в той чи інший геологічний період:
| Час | Геологічний період | Число днів в році | Тривалість доби |
|---|---|---|---|
| Сьогодні | Четвертичний | 365 | 24 год |
| 100 млн л.т | Юра | 380 | 23 год |
| 200 млн л.т | Перм | 390 | 22,5 годин |
| 300 млн л.т | Карбон | 400 | 22 год |
| 400 млн л.т | Силур | 410 | 21,5 год |
| 500 млн л.т | Кембрій | 425 | 20,5 год |
Щоб дізнатися тривалість доби до епохи виникнення коралів, вченим довелося вдатися до допомоги синьозелених водоростей. З 1998 року китайські дослідники Чжу Шісін, Хуан Сюегуан і Синь Хоутянь з Тяньцзіньського інституту геології та мінеральних ресурсів проаналізували понад 500 копалин строматолітів віком 1,3 мільярда років, що росли колись біля екватора і похованих на горах Яньшань. Синьозелені водорості реагують на зміну світлого і темного часу доби напрямком свого зростання і глибиною кольору: вдень вони пофарбовані у світлі тони і ростуть вертикально, вночі мають темне забарвлення і ростуть горизонтально. За зовнішнім виглядом даних організмів, враховуючи швидкість їх росту і накопичені наукові дані по геології та кліматології, виявилося можливим визначити річний, місячний і щоденний ритми росту синьозелених водоростей. Згідно з отриманими результатами, вчені зробили висновок, що 1,3 мільярда років тому (у докембрійську добу) земна доба тривала 14,91-16,05 годин, а рік складався з 546-588 днів. Звіт про дослідження був опублікований у Journal of Micropaleontology та привернув велику увагу як у країні, так і за кордоном.
Існують і противники цієї оцінки, що вказують що дані досліджень стародавніх приливних відкладень, субліторальних карбонічних фацій (), суперечать їй.
Згідно з новим міжнародним дослідженням, збільшення тривалості дня могло мати важливий вплив на характер і час насичення Землі киснем.
«Незмінне питання в науці про Землю полягає в тому, як атмосфера Землі отримала кисень і які чинники відбувалися під час оксигенації», - відзначив співавтор дослідження Грегорі Дік, геомікробіолог з Департаменту наук про Землю та довкілля Мічиганського університету (США).
Див. також
Примітки
- Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
- Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
- Image:All palaeotemps.png
- Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science. 322 (5898): 64—68. Bibcode:2008Sci...322...64H. doi:10.1126/science.1161648. PMID 18832639.
- International Chronostratigraphic Chart (PDF) (англ.). International Commission on Stratigraphy. 2014. Архів (PDF) оригіналу за 24 травня 2014. Процитовано 24 травня 2014.
- Chart/Time Scale : ( )[англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 9 жовтня 2009.
- 1969LAstr..83..411K Page 411. articles.adsabs.harvard.edu. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 6 серпня 2021.
- . medbiol.ru. Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 6 серпня 2021.
- . www.china.org.cn. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- Shixing, Zhu (2003). . undefined (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- Klatt, J. M.; Chennu, A.; Arbic, B. K.; Biddanda, B. A.; Dick, G. J. (1 серпня 2021). . Nature Geoscience (англ.). Т. 14, № 8. с. 1—7. doi:10.1038/s41561-021-00784-3. ISSN 1752-0908. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- (рос.) Флора кунгурского яруса Среднего Приуралья // Труды Геологического института РАН, вып. 509. — М.: Геос, 1998.
- (рос.) Наугольных С. В. Пермские флоры Урала // Труды Геологического института РАН, вып. 524. — М.: Геос, 2007.
- (рос.) Ожгибесов В. П., Терещенко И. И., Наугольных С. В. Пермский период: органический мир на закате палеозоя. — Пермь: Арт-Дизайн, 2009.
- (рос.) Эволюция органического мира в палеозое и мезозое. — СПб: Маматов, 2011.
- (рос.) Палеонтология и эволюция биоразнообразия в истории Земли. — М.: Геос, 2012.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пермський період |
- (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала [ 30 травня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.
|
| ||||||||||
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Permskij periodHronologiya 298 9 0 15 252 17 0 06 mln rokiv tomuSerednya koncentraciya kisnyu O2 vprodovzh periodu bl 23 115 vid suchasnogo rivnya Serednya koncentraciya vuglekislogo gazu CO2 vprodovzh periodu bl 900 ppm u 3 raziv bilshe doindustrialnogo periodu Serednya temperatura poverhni vprodovzh periodu bl 16 C na 2 C vishe suchasnogo rivnya Riven morya vishe abo nizhche suchasnogo rivnya v metrah Vidnosno stabilnij riven v 60 m v rannij permi padinnya rivnya vprodovzh serednoyi permi do stabilnih 20 m v piznij permi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Perm znachennya Perm permskij period sistema ros permskaya sistema period perm angl Permian system Permian nim Perm n Dyas f Dyasformation f ostannij geologichnij period paleozojskoyi eri Nastav za kam yanovugilnim periodom paleozoyu pereduvav triasovomu periodu mezozoyu Trivav z 298 9 0 15 do 252 17 0 06 mln rokiv tomu 47 mln rokiv Zakinchivsya najbilsh katastrofichnim vimirannyam bioti za vsyu istoriyu Zemli Zagalna harakteristikaPermskij period harakterizuvavsya intensivnim viyavom tektonichnih ruhiv i magmatichnoyu diyalnistyu Prodovzhuvalasya i zavershilasya gercinska skladchastist sho pochalasya v karboni Vinikla Uralo Tyan Shanska skladchasta oblast sho vklyuchaye Ural Tyan Shan Altaj i Zahidno Sibirsku plitu Utvorilasya gercinska skladchasta oblast u Zahidnij Yevropi bula vikonana proyasniti Appalacka geosinklinal u Pivnichnij Americi Zavershilosya zlittya platform Pivnichnoyi pivkuli razom z prileglimi do nih gercinidami v gigantsku superplatformu Lavraziyu Zbilshilisya rozmiri Gondvani Stalosya takozh znachne skorochennya Tetisu sho rozdilyav superplatformi Lavraziyi i Gondvani Zgidno z trapilosya zitknennya i zlittya cih superkontinentiv v yedinu materikovu brilu Pangeyu vityagnutu v submeridionalnomu napryami vid Pivdennogo i majzhe do Pivnichnogo polyusiv Todi zh sformuvavsya yedinij okeanichnij basejn Proto Tihookeanska zapadina PeriodizaciyaSistema Period Viddil Epoha Yarus Vik Vik mln rokiv Trias T T1 T1i molodshePerm P Lopingij P3 Changsinzkij P3c 251 902 254 14 P3v 254 14 259 1 P2 Keptenskij P2c 259 1 265 1 P2w 265 1 268 8 P2r 268 8 272 95 P1 Kungurskij P1k 272 95 283 5Artinskij P1art 283 5 290 1Sakmarskij P1s 290 1 295 0Asselskij P1a 295 0 298 9Karbon C Verhnij Piznij C3 Gzhelskij C3g drevnishePidrozdili Triasovoyi sistemi navedeni zgidno MKS stanom na 2018 rik prBiotaNa pochatku permskogo periodu panuvala karbonova roslinnist prote uzhe do serednogo permu vidbulis suttyevi zmini u vidovomu skladi lisovih ekosistem Derevopodibni plaunopodibni taki yak sigilyariyi lepidodendroni tosho cilkovito vitisneni zi skladu rivninnih periodichno zatoplyuvanih tropichnih doshovih lisiv a yihnye misce zajnyali nasinni paporoti ta golonasinni sagovnikovi gnetovi ginkgovi Odnochasno mangrovi biomi utvoreni kalamitami zajnyali golonasinni tosho Panivne stanovishe karbonovoyi roslinnosti zalishilos lishe na izolovanih ostrovah ta arhipelagah v ekvatorialnij chastini Zemli a na kontinentah voni zbereglis yak neznachnij reliktovij komponent lisiv U nazemnij fauni hrebetnih panuvali sinapsidi vid yakih zgodom pishli ssavci Sinapsidi vinikli u karboni i buli predstavleni pelikozavrami vid yakih u seredini permu rozvinulis dinocefali a u piznomu gorgonopsidi dicinodonti ta cinodonti Permsko triasove vimirannyaDokladnishe Masove permske vimirannyaKorisni kopaliniU permskomu periodi utvorilosya 26 8 zapasiv vugillya 20 30 zapasiv gazu j nafti Sformuvalisya Pechorskij Tunguskij Kuzneckij Minusinskij vugilni basejni vuglenosni basejni u Shidnomu Kitayi provinciya Shansi i v Indiyi shtat Bihar u Pivdennij Africi Braziliyi Avstraliyi Do permskih vidkladiv priurocheni rodovisha nafti ta prirodnogo gazu v Dniprovsko Doneckij zapadini Shebelinske ta in v Timano Pechorskij Volgo Uralskij naftogazonosnih provinciyah Veliki rodovisha vuglevodniv nizhnogo permu vidkriti v Peredmugodzharskomu progini v basejni Pivnichnogo morya u SShA Avstraliyi v naftogazonosnomu basejni Perskoyi zatoki Z permskimi vidkladami pov yazani veliki zapasi kam yanoyi soli v Ukrayini Slov yano Artemivskij solenosnij basejn ta in kalijnih solej borativ Rodovisha kam yanoyi ta kalijnih solej piznopermskogo cehshtejnovogo viku ye v FRN i SShA Fosforiti shiroko rozvineni v permi pivnichno zahidnih shtativ SShA Zmina trivalosti dobiU zv yazku z prityagannyam Misyacya vidimim proyavom chogo ye priplivi shvidkist obertannya Zemli postupovo zmenshuyetsya Za storichchya trivalist zemnoyi dobi zbilshuyetsya priblizno na 2 milisekundi Zminu dovzhini dnya protyagom geologichnogo chasu bulo perevireno eksperimentalno zavdyaki pidrahunku kilcevih linij u vikopnih koraliv Korali vidkladayut na svoyemu zovnishnomu skeleti u viglyadi kilec karbonat kalciyu ciklichnist vidkladennya kilec pov yazana yak z dennim osvitlennyam tak i z periodichnimi sezonnimi zminami v 1963 roci amerikanskij paleontolog en 1907 1994 vidkriv sho z kilcevih utvoren na epiteke koraliv mozhna viznachiti kilkist dniv v roci tiyeyi epohi koli ci korali zhili Z oglyadu na zminu trivalosti roku j ekstrapolyuyuchi nazad v chasi upovilnennya shvidkosti obertannya Zemli zavdyaki vplivu Misyacya mozhna takozh viznachiti trivalist dobi v toj chi inshij geologichnij period Chas Geologichnij period Chislo dniv v roci Trivalist dobiSogodni Chetvertichnij 365 24 god100 mln l t Yura 380 23 god200 mln l t Perm 390 22 5 godin300 mln l t Karbon 400 22 god400 mln l t Silur 410 21 5 god500 mln l t Kembrij 425 20 5 god Shob diznatisya trivalist dobi do epohi viniknennya koraliv vchenim dovelosya vdatisya do dopomogi sinozelenih vodorostej Z 1998 roku kitajski doslidniki Chzhu Shisin Huan Syueguan i Sin Houtyan z Tyanczinskogo institutu geologiyi ta mineralnih resursiv proanalizuvali ponad 500 kopalin stromatolitiv vikom 1 3 milyarda rokiv sho rosli kolis bilya ekvatora i pohovanih na gorah Yanshan Sinozeleni vodorosti reaguyut na zminu svitlogo i temnogo chasu dobi napryamkom svogo zrostannya i glibinoyu koloru vden voni pofarbovani u svitli toni i rostut vertikalno vnochi mayut temne zabarvlennya i rostut gorizontalno Za zovnishnim viglyadom danih organizmiv vrahovuyuchi shvidkist yih rostu i nakopicheni naukovi dani po geologiyi ta klimatologiyi viyavilosya mozhlivim viznachiti richnij misyachnij i shodennij ritmi rostu sinozelenih vodorostej Zgidno z otrimanimi rezultatami vcheni zrobili visnovok sho 1 3 milyarda rokiv tomu u dokembrijsku dobu zemna doba trivala 14 91 16 05 godin a rik skladavsya z 546 588 dniv Zvit pro doslidzhennya buv opublikovanij u Journal of Micropaleontology ta privernuv veliku uvagu yak u krayini tak i za kordonom Isnuyut i protivniki ciyeyi ocinki sho vkazuyut sho dani doslidzhen starodavnih prilivnih vidkladen sublitoralnih karbonichnih facij superechat yij Zgidno z novim mizhnarodnim doslidzhennyam zbilshennya trivalosti dnya moglo mati vazhlivij vpliv na harakter i chas nasichennya Zemli kisnem Nezminne pitannya v nauci pro Zemlyu polyagaye v tomu yak atmosfera Zemli otrimala kisen i yaki chinniki vidbuvalisya pid chas oksigenaciyi vidznachiv spivavtor doslidzhennya Gregori Dik geomikrobiolog z Departamentu nauk pro Zemlyu ta dovkillya Michiganskogo universitetu SShA Div takozhGeohronologichna shkalaPrimitkiImage Sauerstoffgehalt 1000mj svg Image Phanerozoic Carbon Dioxide png Image All palaeotemps png Haq B U Schutter SR 2008 A Chronology of Paleozoic Sea Level Changes Science 322 5898 64 68 Bibcode 2008Sci 322 64H doi 10 1126 science 1161648 PMID 18832639 International Chronostratigraphic Chart PDF angl International Commission on Stratigraphy 2014 Arhiv PDF originalu za 24 travnya 2014 Procitovano 24 travnya 2014 Chart Time Scale angl arh 22 chervnya 2019 roku stratigraphy org International Commission on Stratigraphy Data zvernennya 22 chervnya 2019 roku Arhiv originalu za 20 grudnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2009 1969LAstr 83 411K Page 411 articles adsabs harvard edu Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 6 serpnya 2021 medbiol ru Arhiv originalu za 22 grudnya 2011 Procitovano 6 serpnya 2021 www china org cn Arhiv originalu za 6 serpnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 Shixing Zhu 2003 undefined angl Arhiv originalu za 6 serpnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 Klatt J M Chennu A Arbic B K Biddanda B A Dick G J 1 serpnya 2021 Nature Geoscience angl T 14 8 s 1 7 doi 10 1038 s41561 021 00784 3 ISSN 1752 0908 Arhiv originalu za 6 serpnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 ros Flora kungurskogo yarusa Srednego Priuralya Trudy Geologicheskogo instituta RAN vyp 509 M Geos 1998 ros Naugolnyh S V Permskie flory Urala Trudy Geologicheskogo instituta RAN vyp 524 M Geos 2007 ros Ozhgibesov V P Tereshenko I I Naugolnyh S V Permskij period organicheskij mir na zakate paleozoya Perm Art Dizajn 2009 ros Evolyuciya organicheskogo mira v paleozoe i mezozoe SPb Mamatov 2011 ros Paleontologiya i evolyuciya bioraznoobraziya v istorii Zemli M Geos 2012 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Permskij period angl Mizhnarodna stratigrafichna shkala 30 travnya 2014 u Wayback Machine na sajti Mizhnarodnoyi komisiyi z stratigrafiyi PermLopingijAsselij Sakmarij Artin Kungur Keptenij Changsing