Ге́рцинська складчастість, Варисці́йська складчастість, Герцинський орогенез — ера тектогенезу, одна з найінтенсивніших в історії Землі (кінець девону — початок тріасу) деформацій земної кори, що відбувалася протягом пізнього палеозою. Назва «Герцинська» пов'язана з [en] — гірським масивом у Центральній Європі, назва «Варисці́йська» — від лат. Variscia — римської назви німецького регіону на стику земель Саксонії, Тюрингії і Баварії (таке ж походження має і термін «варисцит»).
Загальний опис
У результаті герцинської складчастості утворилися складчасті гірські системи — Аппалачі, Анди, Тянь-Шань, Алтай, Урал тощо, в Україні — Донецький кряж.
Підводний вулканізм епохи, що передувала герцинському горотворенню, супроводжувався формуванням родовищ міді, свинцю, цинку на Уралі, Алтаї, Північному Кавказі.
З інтрузійними процесами пов'язане виникнення родовищ платини, титано-магнетитів, азбесту та ін. В орогенний період герцинського циклу гранітоутворення сприяло формуванню руд свинцю, цинку, міді, олова, вольфраму, золота, срібла, урану в Європі, Азії та Австралії.
З передовими і міжгірськими прогинами герцинід пов'язані великі кам'яновугільні басейни — Донецький, Печорський, Кузнецький, Рурський, Саарсько-Лотарінгський, Верхньосілезький, Південно-Уельський, Аппалачський та ін., а також басейни кам'яної та калійної солей.
Прояви герцинської складчастості — герциніди.
Розповсюдження
Північноамериканський та європейський герцинський пояс включає в себе гори Португалії та Іспанії (Галіція і Піренеї), південно-західну Ірландію (наприклад, Манстер), Корнуолл, Девон, Пембрукшир, і долину Гламорган. Також герциніди присутні у підмурівку у Франції з Бретані, під Паризьким басейном до Арденн, Центрального масиву, Вогезів і Корсики.
Також герциніди присутні на Сардинії в Італії і у Німеччині — Рейнські Сланцеві гори (Арденни, Айфель, Гунсрюк, Таунус та інші регіони з обох боків долини ), Шварцвальд і гори Гарц.
У Чехії та Східній Польщі Чеський масив є східним краєм герцинського орогенезу в Європі. Далі на південний схід герциніди частково перекриті та змінені альпійським орогенезом.
В Альпах герциніди складають Меркантур, Пельву, , масив Монблан, Аар. Грецькі та турецькі гірські пасма є південно-східним краєм герцинського орогенезу
Месета Піренейського півострова і Антиатлас у північно-західній Африці мають тісні зв'язки з Аппалачами і утворені під час Аллеганського орогенезу перед відкриттям Атлантичного океану у юрський період.
Герцинський орогенез разом з [en] та [en] у Сполучених Штатах і Канаді, утворили гори Уошито і Аппалачі. Також у Північній Америці герциніди можна зустріти у Новій Англії, Новій Шотландії та Ньюфаундленді і Лабрадорі.
Герцинські гори у широкому хронологічному сенсі включають Урал, Памір, Тянь-Шань та інші азійські складчастості.
Геодинамічна історія
За часів герцинського орогенезу відбувались складні гетерохронні колізії террейнів, що ускладнює точну реконструкцію тектонічних процесів кратонів. Конвергенція плит, що спричинила Каледонський орогенез в силурі, продовжувала формувати герцинський орогенез у девоні і карбоні. Обидва орогенези призвели до утворення суперконтиненту Пангея, який був по суті завершений до кінця карбону.
У Ордовику Гондвана (сьогоденні Південна Америка, Африка, Антарктика та Австралія), розташовувалась між Південним полюсом і екватором на одній стороні земної кулі. На захід були три інші суходоли: Лаврентія, Сибір і Балтія, розташовані, як ніби, на вершинах трикутника. На південь від них розташовувався великий архіпелаг, террейн Авалонія, який в ранньому ордовику відокремився від північного краю Гондвани.
До кінця силуру і під час раннього девону, Балтика і Лаврантія рухалися один до одного, закриваючи між собою океан Япет. Колізія супроводжувалась Каледонійським орогенезом і утворили Каледоніди Північної Америки, Гренландії, Британських островів і Норвегії.
Під час колізії півдня Авалонії з північчю Лаврентії було утворено Аппалачі (Акадійська фаза Каледонського орогенезу). Водночас Море Торнквіста між Авалонією та Балтією було повністю закрито. Таким чином, Авалонія сформувала узбережжя нового континенту Лавруссія, що наразі є Північною Америкою, Британськими островами, Північчю Німеччини, Скандинавією та західною частиною Росії).
У пізньому девоні і в карбоні архіпелаг Арморика (наразі Південна Європа), що відкололася від Гондвани після Авалонії, зізнала колізії з Авалонію, створивши другий хребет — північноамериканські/європейські герциніди, на схід від Каледонідів/Аппалачів. Зіткнення власне Гондвани з Лавруссією відбулося на початку карбону, коли Герцинський пояс було вже створено.
До кінця карбону Гондвана об'єдналася з Лавруссією на її західному кінці через північ Південної Америки і північно-західну Африку. З північного сходу наближався Сибір, відокремлений від Лавруссії лише мілководдями. Зіткнення з Сибіром утворило Уральські гори в пізньому палеозої і завершило формування Пангеї. Східна Лавруссія на той час була відокремлена від Гондвани океаном Палеотетіс.
Див. також
Примітки
- Tectonic Map of the western Tethysides [ 2008-04-23 у Wayback Machine.]. Institute of Geology and Paleontology of the , Switzerland. Accessed on December 29, 2007.
- Burkhard, M.; Caritg, S.; Helg, U.; Robert-Charrue, C.; Soulaimani, A. (2006). (PDF). Comptes Rendus Geoscience. 338 (1): 11—24. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2021. Процитовано November 2015.
- Paleotethys. Paleogeographic reconstructions for the Devonian and Carboniferous [ 2011-06-08 у Wayback Machine.]. Tethyan Plate Tectonic Working Group of the , Switzerland. Accessed on December 29, 2007.
- Paleogeographic configuration Lower Carboniferous [ 27 травня 2020 у Wayback Machine.]. Paleomap Project by C.Scotese. Accessed on December 29, 2007.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- (рос.) Бондарчук В. Г. Движение и структура тектоносфери. — К., 1970.
- (рос.) Хаин В. Е. Общая геотектоника. — М., 1973.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge rcinska skladchastist Varisci jska skladchastist Gercinskij orogenez era tektogenezu odna z najintensivnishih v istoriyi Zemli kinec devonu pochatok triasu deformacij zemnoyi kori sho vidbuvalasya protyagom piznogo paleozoyu Nazva Gercinska pov yazana z en girskim masivom u Centralnij Yevropi nazva Varisci jska vid lat Variscia rimskoyi nazvi nimeckogo regionu na stiku zemel Saksoniyi Tyuringiyi i Bavariyi take zh pohodzhennya maye i termin variscit Poshirennya girskih sistem sho utvorilisya vnaslidok gercinskoyi skladchastosti Doneckij kryazh vidileno kolorom utvorivsya unaslidok gercinskoyi skladchastostiZagalnij opisU rezultati gercinskoyi skladchastosti utvorilisya skladchasti girski sistemi Appalachi Andi Tyan Shan Altaj Ural tosho v Ukrayini Doneckij kryazh Pidvodnij vulkanizm epohi sho pereduvala gercinskomu gorotvorennyu suprovodzhuvavsya formuvannyam rodovish midi svincyu cinku na Urali Altayi Pivnichnomu Kavkazi Z intruzijnimi procesami pov yazane viniknennya rodovish platini titano magnetitiv azbestu ta in V orogennij period gercinskogo ciklu granitoutvorennya spriyalo formuvannyu rud svincyu cinku midi olova volframu zolota sribla uranu v Yevropi Aziyi ta Avstraliyi Z peredovimi i mizhgirskimi proginami gercinid pov yazani veliki kam yanovugilni basejni Doneckij Pechorskij Kuzneckij Rurskij Saarsko Lotaringskij Verhnosilezkij Pivdenno Uelskij Appalachskij ta in a takozh basejni kam yanoyi ta kalijnoyi solej Proyavi gercinskoyi skladchastosti gercinidi RozpovsyudzhennyaPivnichnoamerikanskij ta yevropejskij gercinskij poyas vklyuchaye v sebe gori Portugaliyi ta Ispaniyi Galiciya i Pireneyi pivdenno zahidnu Irlandiyu napriklad Manster Kornuoll Devon Pembrukshir i dolinu Glamorgan Takozh gercinidi prisutni u pidmurivku u Franciyi z Bretani pid Parizkim basejnom do Ardenn Centralnogo masivu Vogeziv i Korsiki Takozh gercinidi prisutni na Sardiniyi v Italiyi i u Nimechchini Rejnski Slancevi gori Ardenni Ajfel Gunsryuk Taunus ta inshi regioni z oboh bokiv dolini Shvarcvald i gori Garc U Chehiyi ta Shidnij Polshi Cheskij masiv ye shidnim krayem gercinskogo orogenezu v Yevropi Dali na pivdennij shid gercinidi chastkovo perekriti ta zmineni alpijskim orogenezom V Alpah gercinidi skladayut Merkantur Pelvu masiv Monblan Aar Grecki ta turecki girski pasma ye pivdenno shidnim krayem gercinskogo orogenezu Meseta Pirenejskogo pivostrova i Antiatlas u pivnichno zahidnij Africi mayut tisni zv yazki z Appalachami i utvoreni pid chas Alleganskogo orogenezu pered vidkrittyam Atlantichnogo okeanu u yurskij period Gercinskij orogenez razom z en ta en u Spoluchenih Shtatah i Kanadi utvorili gori Uoshito i Appalachi Takozh u Pivnichnij Americi gercinidi mozhna zustriti u Novij Angliyi Novij Shotlandiyi ta Nyufaundlendi i Labradori Gercinski gori u shirokomu hronologichnomu sensi vklyuchayut Ural Pamir Tyan Shan ta inshi azijski skladchastosti Geodinamichna istoriyaZa chasiv gercinskogo orogenezu vidbuvalis skladni geterohronni koliziyi terrejniv sho uskladnyuye tochnu rekonstrukciyu tektonichnih procesiv kratoniv Konvergenciya plit sho sprichinila Kaledonskij orogenez v siluri prodovzhuvala formuvati gercinskij orogenez u devoni i karboni Obidva orogenezi prizveli do utvorennya superkontinentu Pangeya yakij buv po suti zavershenij do kincya karbonu U Ordoviku Gondvana sogodenni Pivdenna Amerika Afrika Antarktika ta Avstraliya roztashovuvalas mizh Pivdennim polyusom i ekvatorom na odnij storoni zemnoyi kuli Na zahid buli tri inshi suhodoli Lavrentiya Sibir i Baltiya roztashovani yak nibi na vershinah trikutnika Na pivden vid nih roztashovuvavsya velikij arhipelag terrejn Avaloniya yakij v rannomu ordoviku vidokremivsya vid pivnichnogo krayu Gondvani Do kincya siluru i pid chas rannogo devonu Baltika i Lavrantiya ruhalisya odin do odnogo zakrivayuchi mizh soboyu okean Yapet Koliziya suprovodzhuvalas Kaledonijskim orogenezom i utvorili Kaledonidi Pivnichnoyi Ameriki Grenlandiyi Britanskih ostroviv i Norvegiyi Pid chas koliziyi pivdnya Avaloniyi z pivnichchyu Lavrentiyi bulo utvoreno Appalachi Akadijska faza Kaledonskogo orogenezu Vodnochas More Tornkvista mizh Avaloniyeyu ta Baltiyeyu bulo povnistyu zakrito Takim chinom Avaloniya sformuvala uzberezhzhya novogo kontinentu Lavrussiya sho narazi ye Pivnichnoyu Amerikoyu Britanskimi ostrovami Pivnichchyu Nimechchini Skandinaviyeyu ta zahidnoyu chastinoyu Rosiyi U piznomu devoni i v karboni arhipelag Armorika narazi Pivdenna Yevropa sho vidkololasya vid Gondvani pislya Avaloniyi ziznala koliziyi z Avaloniyu stvorivshi drugij hrebet pivnichnoamerikanski yevropejski gercinidi na shid vid Kaledonidiv Appalachiv Zitknennya vlasne Gondvani z Lavrussiyeyu vidbulosya na pochatku karbonu koli Gercinskij poyas bulo vzhe stvoreno Do kincya karbonu Gondvana ob yednalasya z Lavrussiyeyu na yiyi zahidnomu kinci cherez pivnich Pivdennoyi Ameriki i pivnichno zahidnu Afriku Z pivnichnogo shodu nablizhavsya Sibir vidokremlenij vid Lavrussiyi lishe milkovoddyami Zitknennya z Sibirom utvorilo Uralski gori v piznomu paleozoyi i zavershilo formuvannya Pangeyi Shidna Lavrussiya na toj chas bula vidokremlena vid Gondvani okeanom Paleotetis Div takozhSkladchastist geologiya OrogenezPrimitkiTectonic Map of the western Tethysides 2008 04 23 u Wayback Machine Institute of Geology and Paleontology of the Switzerland Accessed on December 29 2007 Burkhard M Caritg S Helg U Robert Charrue C Soulaimani A 2006 PDF Comptes Rendus Geoscience 338 1 11 24 Arhiv originalu PDF za 4 zhovtnya 2021 Procitovano November 2015 Paleotethys Paleogeographic reconstructions for the Devonian and Carboniferous 2011 06 08 u Wayback Machine Tethyan Plate Tectonic Working Group of the Switzerland Accessed on December 29 2007 Paleogeographic configuration Lower Carboniferous 27 travnya 2020 u Wayback Machine Paleomap Project by C Scotese Accessed on December 29 2007 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 ros Bondarchuk V G Dvizhenie i struktura tektonosferi K 1970 ros Hain V E Obshaya geotektonika M 1973 Posilannya