Півде́нний по́люс (географічний або земний Південний полюс) — одна з двох точок перетину уявної осі обертання Землі та земної поверхні, де сходяться всі географічні меридіани. Розташовується в Південній півкулі, найпівденніша точка планети, розташована на протилежному від Північного полюса боці планети. Південний полюс розташований у межах Полярного плато Антарктиди на висоті приблизно 2800 метрів над рівнем моря.
Південний полюс | |
Названо на честь | південь |
---|---|
Континент | Антарктида |
Адміністративна одиниця | d |
Часовий пояс | d[1] |
Першовідкривач або винахідник | Руал Амундсен |
Дата відкриття (винаходу) | 14 грудня 1911 |
Гештег | Southpole |
Класифікація клімату Кеппена | Клімат крижаної шапки |
Протилежне | Північний полюс |
Південний полюс у Вікісховищі |
Координати: 90° пд. ш. 0° сх. д. / 90° пд. ш. 0° сх. д.
Інші значення
Термін Південний полюс має також інші значення залежно від сфери застосування:
Географія
В більшості випадків географічний Південний полюс визначається як південна з двох точок, в яких земна вісь обертання перетинає поверхню Землі (іншою, очевидно, є Північний полюс). В дійсності, проте, земна вісь обертання зазнає певних, хоча й дуже незначних, коливань у процесі нутації та прецесії, тому застосовується кілька методів визначення координат полюса: полюс може бути миттєвим (віднесеним до конкретного моменту часу), середнім (для певного періоду) та ефемеридним (наперед обчисленим).
Географічні координати Південного полюса зазвичай вказують просто як 90° пд. ш., оскільки довгота полюса геометрично невизначена. В разі необхідності, вона може бути вказана як 0°. На Південному полюсі всі напрямки вказують на північ і тому прив'язуються до Гринвіцького (нульового) меридіану.
Зараз географічний Південний полюс розташований в Антарктиді, проте це не завжди було так внаслідок материкового дрифту. Найближча точка відкритого моря — Китова бухта на відстані близько 1300 км.
Полярний крижаний килим рухається зі швидкістю близько десяти метрів на рік між 37° та 40° на захід від нульового меридіану вниз в напрямку моря Ведделла. Таким чином, розташування полярної станції та інших людських артефактів відносно географічного Південного полюса змінюється з плином часу.
Географічний Південний полюс позначений віхою і табличкою, встромленими просто в лід, які переставляються щороку 1 січня для компенсації зміни положення, спричиненої рухом криги. На табличці вказані дати, коли Руаль Амундсен і Роберт Скотт досягли полюса, по одній цитаті кожного з них, а також висота над рівнем моря: 9301 фут (2835 м).
Офіційний Південний полюс
Офіційний Південний полюс — спеціально створений для офіційних випадків майданчик поблизу станції Амундсена-Скотта. Він розташований неподалік від географічного Південного полюсу та являє собою металеву сферу на постаменті, навколо якого розташовані прапори країн-підписантів Антарктичного договору.
Дослідження
До 1900 (відкриття Антарктиди)
- Див. також Антарктида
В 1820 відразу декілька експедицій заявили про знайдення ними Антарктиди. Першою з-поміж них була російська експедиція під проводом Фадея Беллінсгаузена та Михайла Лазарева, яка досягла берегів материка 16 січня. Запис у щоденнику Беллінсгаузена від 28(16) січня 1820:
Продовжуючи шлях на південь, опівдні на широті 69°21'28", довготі 2°14'50", ми зустріли кригу, яка ввижалася нам через сніг, що йшов тоді, у вигляді білих хмар. Вітер був від NO помірний, великі хвилі від NW; у зв'язку із снігом наш зір на сягав далеко; я привів у бейдевінд на SO, та, пройшовши у цьому напрямку дві милі, ми побачили, що суцільна крига тягнеться від сходу через південь на захід, шлях наш вів просто в це крижане поле, всіяне буграми |
Першою доведеною висадкою на берег вважається висадка фінансованої норвежцями експедиції Карстена Борхгревінка в 1895 на берег Землі Вікторії.
Загальне розуміння географії Антарктичного узбережжя з'явилося лише в середині 19 ст. Американський морський офіцер Чарльз Вілкс проголосив Антарктиду континентом, базуючись на результатах його географічних досліджень в 1839-40, у той час, як Джеймс Кларк Росс під час своєї експедиції 1839—1843 сподівався, що він зможе досягнути Південного полюса морем, що йому не вдалося з очевидних причин.
1900—1950 (досягнення полюса людиною)
Першу спробу досягнути Південного полюса було зроблено британським дослідником Робертом Скоттом під час в 1901—1904. Скотт разом з Ернестом Шеклтоном та Едвардом Вілсоном вирушили в експедицію з метою дістатися найпівденнішої можливої точки та 31 грудня 1902 досягли 82°16′ пд.ш. Пізніше Шеклтон керував ще однією Британською антарктичною експедицією, яка ставила за мету досягнути полюса. 9 січня 1909 йому з трьома компаньйонами вдалося досягнути точки 88°23′ пд.ш. на відстані 112 миль від полюса, після чого вони були змушені повернути назад.
Першими, кому вдалося досягнути географічного південного полюса, були норвежці Руаль Амундсен та члени його експедиції: Олаф Бйолан, Сверре Хассель, Хельмер Хансен та Оскар Вістінг. Це відбулося 14 грудня 1911 року.
Зранку 14 грудня була чудова погода, ніби створена для прибуття на полюс.<...> Опівдні ми досягли 89° 53' за будь-якими розрахунками і приготувалися пройти решту шляху за один захід. <...> Ми просувалися цього дня так само механічно, як завжди, майже мовчки, але все більше зазираючи вперед.<...> О третій після полудня одночасне "Стій" пролунало від погоничів. Вони ретельно оглянули прилади, які всі показували повну відстань - Полюс, на нашу думку. Мету було досягнуто, шлях скінчився. Я не можу сказати - хоча знаю, що це б пролунало набагато переконливіше - що я досягнув цілі свого життя. Це було б романтично, але занадто прямолінійно. Я волію бути чесним і припустити, що я ніколи не бачив людину, що знаходилася б у більш діаметрально протилежній позиції до своєї мети та бажань, ніж я на ту мить. |
Амундсен назвав свій табір Пульгайм (норв. Polheim, «Полярний дім»), а плато, на якому безпосередньо знаходиться полюс, отримало свою назву на честь норвезького короля Хокона VII (сучасна назва — Полярне плато).
Роберт Скотт очолив другу експедицію в Антарктиду, намагаючись випередити Амундсена в досягненні полюса. Скот і чотири його компаньйони досягли полюса 16 січня 1912, на тридцять чотири дні пізніше від Амундсена.
Вівторок, 16 січня. Табір 68. Висота 9760. Т. -23.5 °C. Сталося найгірше або майже найгірше. Ми йшли дуже добре зранку і покрили 7½ миль. Опівдні ми досягли 89° 42 пд.ш. і продовжили наш шлях після полудня у доброму гуморі, сподіваючись досягти точки призначення наступного дня. Приблизно через дві години маршу гострий зір Бауерса виявив, на його думку, кам'яну пірамідку, він був неприємно вражений, але припустив, що це міг бути крижаний гребінь. За півгодини потому він побачив попереду чорну цятку. Незабаром ми зрозуміли, що це не могло бути природним утворенням. Ми пішли вперед і виявили, що це був чорний прапор, прив'язаний до голоблі від саней, поруч знаходилися рештки табору, сліди саней та лиж та чіткі сліди собачих лап - багатьох лап. Все стало зрозумілим. Норвежці випередили нас і досягнули полюса першими. Це жахливе розчарування.... |
Під час повернення всі члени команди Скотта загинули від голоду та екстремальних погодних умов.
В 1914 розпочалася Імперська трансантарктична експедиція під проводом Ернеста Шеклтона, яка ставила за мету повністю перетнути Антарктиду шляхом, що проходив через Південний полюс, проте експедиційний корабель Індуранс (англ. Endurance) був затиснутий кригою та потонув через 11 місяців. Сухопутна мандрівка не відбулася.
У 1929 американець Річард Берд першим пролетів на літаку над Південним полюсом.
1950 — наш час
Наступне після Амундсена та Скотта підкорення Південного полюса сталося лише 31 жовтня 1956, коли експедиція під проводом адмірала ВМС США Джорджа Дюфека (англ. George J. Dufek) досягнула полюса на літаку Дуглас С-47 «Скайтрейн».
У 1957 році на Південному полюсі було засновано наукову станція США «Амундсен-Скотт», щоправда через рух льодів у 2006 році ця станція опинилася приблизно за 100 метрів від полюса.
У 1958 році трансантарктична експедиція Британської співдружності під проводом Вівіана Фукса та Едмунда Гілларі здійснила перший трансантарктичний санно-гусеничний похід від моря Ведделла через Південний полюс до моря Росса.
26 грудня 1959 року четверта радянська арктична експедиція досягнула південного полюса на всюдиходах «Харківчанка», виробництва харківського Заводу імені В. О. Малишева.
Найкоротший час досягнення Південного полюсу з узбережжя становить 24 дні та одна година — за такий час його досяг 2011 року норвезький дослідник Крістіан Ейде (норв. Christian Eide) , який, таким чином, побив попередній одиночний рекорд американця Тодда Кармайкла (англ. Todd Carmichael) (39 днів та 7 годин), а також груповий рекорд 2009, який становив 33 дні та 23 години.
Україна та дослідження Південного полюсу
Політичний розподіл території
Клімат
Під час зими в південній півкулі (березень — вересень) Південний полюс взагалі не отримує сонячного світла. З травня до липня між довгими періодами сутінків на полюсі панує повна темрява, не враховуючи місячного світла. Влітку (вересень — березень) сонце весь час є над горизонтом і, як здається, рухається за годинниковою стрілкою. Проте воно ніколи не піднімається високо, максимальна висота Сонця 22 грудня і становить 23.5°. Велика частина сонячної радіації, якій вдається досягнути поверхні Антарктиди, відбивається білим снігом. Брак тепла в поєднанні з висотою місцевості над рівнем моря (бл. 2800 м) перетворює Південний полюс на одне з найхолодніших і найсуворіших (щодо клімату), хоча рекордний мінімум зафіксований не на самому полюсі, а в точці поблизу російської станції «Восток», яка також розташована в Антарктиді, але вище над рівнем моря. Клімат на Південному полюсі загалом значно холодніший від клімату Північного полюса, в основному через факт, що Південний полюс розташований на материку з льодовим покривом на значній висоті та віддалений від морського узбережжя, в той час як Північний полюс — на кризі в океані, який виступає як тепловий резервуар.
В середині літа сонце сягає максимальної висоти 23.5°, температура в січні піднімається до −25.9 °C. Взимку середня температура коливається біля позначки −58 °C. Найвища температура була зафіксована на станції Амундсен-Скотт 25 грудня 2011 та становила −12.3 °C, а найнижча — 23 червня 1982 та становила −82.8 °C (найнижча температура на Землі була зафіксована 21 липня 1983 на станції «Восток»: −89.2 °C).
Клімат Південного полюса | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −14 | −20 | −26 | −27 | −30 | −31 | −33 | −32 | −29 | −29 | −18 | −12,3 | −12,3 |
Середня температура, °C | −25,9 | −38,1 | −50,3 | −54,2 | −53,9 | −54,4 | −55,9 | −55,6 | −55,1 | −48,4 | −36,9 | −26,5 | −46,3 |
Середній мінімум, °C | −29,4 | −42,7 | −57 | −61,2 | −61,7 | −61,2 | −62,8 | −62,5 | −62,4 | −53,8 | −40,4 | −29,3 | −52 |
Абсолютний мінімум, °C | −41 | −57 | −71 | −75 | −78 | −82 | −80 | −77 | −79 | −71 | −55 | −38 | −82,8 |
Годин сонячного сяйва | 558 | 480 | 217 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 60 | 434 | 600 | 589 | 2938 |
Джерело: |
Флора та фауна
Через вкрай несприятливий клімат місцеві флора і фауна повністю відсутні, хоча існують свідчення про періодичні перельоти поморників.
В 2000 також повідомлялося про виявлення на Південному полюсі мікробів, проте ймовірність їхнього виникнення безпосередньо в Антарктиді вкрай низька.
Час
На більшості земної території місцевий час визначається географічною довготою, отож час є синхронізованим з розташуванням Сонця на небі (див. Поясний час). Проте застосування цього методу неможливе на Південному полюсі, де сонце сходить і заходить один раз на рік і де всі меридіани та часові пояси сходяться в одну точку. Задля практичної та логістичної зручності на станції Амундсена-Скотта використовують новозеландський часовий пояс, оскільки літаки, що доставляють припаси на станцію, вирушають з м. Крайстчеч (англ. Christchurch) у Новій Зеландії.
Астрономічні особливості
Південний полюс має координати 90° пд. ш. Довготи полюс не має, оскільки обидва полюси належать усім меридіанам.
- День на полюсах триває близько 187 діб, ніч — 178 діб, з яких протягом 15—16 діб до сходу і після заходу спостерігається біла ніч. При цьому день і ніч змінюються тільки за рахунок обертання Землі навколо Сонця, а не Землі навколо своєї осі, протягом доби Сонце ходить по небосхилу горизонтальними колами, точніше, по пологій спіралі. Вийшовши з-під горизонту, Сонце протягом трохи більше 3 місяців (до літнього сонцестояння) піднімається, у момент сонцестояння досягає найбільшої висоти (продовжуючи горизонтально кружляти по небу), потім протягом ще трохи більше 3 місяців опускається, поки не піде під горизонт. Через варіації атмосферної рефракції при сході або заході Сонця на полюсі в ясну погоду можна спостерігати одну-дві «спроби». Притому через рефракцію і власний діаметр Сонця, який дорівнює приблизно 32 ', протягом декількох діб Сонце світить на обох полюсах.
- Максимальна висота Сонця над горизонтом на полюсі не перевищує схилення Сонця в день літнього сонцестояння: ≈ 23 ° 26 '.
- Видимий рух Місяця небосхилом на полюсі нагадує такий для Сонця з тією різницею, що повний цикл займає не рік, а тропічний місяць (приблизно 27,32 доби). Місяць виходить з-під горизонту, протягом тижня пологою спіральною траєкторією піднімається до вищої точки, протягом наступного тижня опускається, а потім майже два тижні знаходиться під горизонтом. Найбільша можлива висота Місяця над горизонтом на полюсі дорівнює 28 ° 43 '.
- Видима фаза Місяця на полюсі залежить від пори року:
- Влітку Місяць сходить в першій чверті, проходить найвищу точку в повний місяць і заходить в останній чверті.
- Восени Місяць сходить в молодик (поруч із Сонцем), проходить вищу точку в першій чверті і заходить в повний місяць.
- Взимку Місяць сходить в останній чверті, проходить найвищу точку в місяць і заходить у першій чверті.
- Навесні Місяць сходить в повний місяць, проходить вищу точку в останній чверті і заходить в молодика.
- Небесний екватор на Південному полюсі збігається з лінією горизонту. Всі зірки на південь від небесного екватора не заходять, а всі північні — не сходять, бо немає змін висоти зірок над горизонтом. У надирі знаходиться Полярна зірка (а точніше — Північний полюс світу), в зеніті — Південний полюс світу. Висота зірок над горизонтом постійна і дорівнює абсолютній величині їх схилення (якщо знехтувати рефракцією).
Див. також
Джерела
- https://data.iana.org/time-zones/tzdb-2023c/backzone
- http://bse.sci-lib.com/article127697.html Большая Советская энциклопедия
- Геодезичний енциклопедичний словник / За редакцією Володимира Літинського. — Львів: Євросвіт, 2001. — 668с.: іл.
- Where is the real Pole really?. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 25 березня 2008.
- "Marker makes annual move", Antarctic Sun. January 8, 2006; McMurdo Station, Antarctica.
- http://www.classicalarchives.com/prs/astro/Antarctica/0640-Sign_at_the__moving__actual_geographical_South_Pole.jpg
- Kiefer, Alex (January 1994). South Pole Marker. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 24 березня 2008.
- http://www.rubricon.com/showbigimg.asp?id=245000212 [ 2007-03-10 у Wayback Machine.] Карта експедиції Беллінсгаузена
- Трешников А. — История открытия и исследования Антарктиды — Москва: Государственное издательство географической литературы, 1963. — 456 с.
- Science into Policy: Global Lessons from Antarctica, p. 35, Paul Arthur Berkman, 2002
- Webster's guide to American history, p. 1326, Merriam-Webster, 1971
- Science into Policy: Global Lessons from Antarctica, p. 37, Paul Arthur Berkman, 2002
- Antarctica, p. 24, Paul Simpson-Housley, 1992
- http://ia600305.us.archive.org/1/items/8tsp1/8tsp1210.txt "Південний полюс", Руаль Амундсен
- http://ttpdownload.bl.uk/app_files/xbap/BrowserApp.xbap?id=12878B6A-36B9-44DB-A940-365B21BFE524&spread=0 [ 3 лютого 2011 у Wayback Machine.] Щоденник Р.Ф. Скотта
- http://www.explorersweb.com/polar/news.php?id=19887
- http://www.thestar.com/News/Canada/article/563312
- Science question of the week [ 10 червня 2009 у Wayback Machine.], Goddard Space Flight Center.
- Matthew A. Lazzara (28 грудня 2011). Preliminary Report: Record Temperatures at South Pole (and nearby AWS sites…). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 грудня 2011.
- Your stay at Amundsen-Scott South Pole Station [ 2 лютого 2006 у Wayback Machine.], National Science Foundation Office of Polar Programs
- http://www.niwa.co.nz/education-and-training/schools/resources/climate/antarctic
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 7 лютого 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - South Pole, Antarctica. WeatherBase. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 7 жовтня 2009.
- Mark Sabbatini, , The Antarctic Sun, 5 January 2003.
- "Snow microbes found at South Pole", BBC News, 10 July 2000
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Південний полюс |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Південний полюс |
- Вебкамера на Південному полюсі.
- Вебкамера Національної океанічної та атмосферної адміністрації США
- 360° панорами Південного полюса
- Австралійська Антарктична програма[недоступне посилання з липня 2019]
- Антарктична програма США
- Перша британська експедиція на Південний полюс без використання механічних транспортних засобів
- Ернест Шеклтон розповідає про його експедицію на Південний полюс в 1908
- Опис експедиції Шеклтона
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Polyus Pivde nnij po lyus geografichnij abo zemnij Pivdennij polyus odna z dvoh tochok peretinu uyavnoyi osi obertannya Zemli ta zemnoyi poverhni de shodyatsya vsi geografichni meridiani Roztashovuyetsya v Pivdennij pivkuli najpivdennisha tochka planeti roztashovana na protilezhnomu vid Pivnichnogo polyusa boci planeti Pivdennij polyus roztashovanij u mezhah Polyarnogo plato Antarktidi na visoti priblizno 2800 metriv nad rivnem morya Pivdennij polyus Nazvano na chestpivden KontinentAntarktida Administrativna odinicyad Chasovij poyasd 1 Pershovidkrivach abo vinahidnikRual Amundsen Data vidkrittya vinahodu 14 grudnya 1911 GeshtegSouthpole Klasifikaciya klimatu KeppenaKlimat krizhanoyi shapki ProtilezhnePivnichnij polyus Pivdennij polyus u Vikishovishi Koordinati 90 pd sh 0 sh d 90 pd sh 0 sh d 90 01 Pivdennij polyus 2 Pivdennij magnitnij polyus 2007 3 Pivdennij geomagnitnij polyus 4 Pivdennij polyus nedosyazhnostiInshi znachennyaTermin Pivdennij polyus maye takozh inshi znachennya zalezhno vid sferi zastosuvannya Nebesnij Ekliptichnij Magnitnij Geomagnitnij Polyus nedosyazhnosti Polyus holoduGeografiyaOficijnij Pivdennij polyus V bilshosti vipadkiv geografichnij Pivdennij polyus viznachayetsya yak pivdenna z dvoh tochok v yakih zemna vis obertannya peretinaye poverhnyu Zemli inshoyu ochevidno ye Pivnichnij polyus V dijsnosti prote zemna vis obertannya zaznaye pevnih hocha j duzhe neznachnih kolivan u procesi nutaciyi ta precesiyi tomu zastosovuyetsya kilka metodiv viznachennya koordinat polyusa polyus mozhe buti mittyevim vidnesenim do konkretnogo momentu chasu serednim dlya pevnogo periodu ta efemeridnim napered obchislenim Geografichni koordinati Pivdennogo polyusa zazvichaj vkazuyut prosto yak 90 pd sh oskilki dovgota polyusa geometrichno neviznachena V razi neobhidnosti vona mozhe buti vkazana yak 0 Na Pivdennomu polyusi vsi napryamki vkazuyut na pivnich i tomu priv yazuyutsya do Grinvickogo nulovogo meridianu Zaraz geografichnij Pivdennij polyus roztashovanij v Antarktidi prote ce ne zavzhdi bulo tak vnaslidok materikovogo driftu Najblizhcha tochka vidkritogo morya Kitova buhta na vidstani blizko 1300 km Polyarnij krizhanij kilim ruhayetsya zi shvidkistyu blizko desyati metriv na rik mizh 37 ta 40 na zahid vid nulovogo meridianu vniz v napryamku morya Veddella Takim chinom roztashuvannya polyarnoyi stanciyi ta inshih lyudskih artefaktiv vidnosno geografichnogo Pivdennogo polyusa zminyuyetsya z plinom chasu Geografichnij Pivdennij polyus poznachenij vihoyu i tablichkoyu vstromlenimi prosto v lid yaki perestavlyayutsya shoroku 1 sichnya dlya kompensaciyi zmini polozhennya sprichinenoyi ruhom krigi Na tablichci vkazani dati koli Rual Amundsen i Robert Skott dosyagli polyusa po odnij citati kozhnogo z nih a takozh visota nad rivnem morya 9301 fut 2835 m Oficijnij Pivdennij polyus Oficijnij Pivdennij polyus specialno stvorenij dlya oficijnih vipadkiv majdanchik poblizu stanciyi Amundsena Skotta Vin roztashovanij nepodalik vid geografichnogo Pivdennogo polyusu ta yavlyaye soboyu metalevu sferu na postamenti navkolo yakogo roztashovani prapori krayin pidpisantiv Antarktichnogo dogovoru DoslidzhennyaDo 1900 vidkrittya Antarktidi Div takozh Antarktida V 1820 vidrazu dekilka ekspedicij zayavili pro znajdennya nimi Antarktidi Pershoyu z pomizh nih bula rosijska ekspediciya pid provodom Fadeya Bellinsgauzena ta Mihajla Lazareva yaka dosyagla beregiv materika 16 sichnya Zapis u shodenniku Bellinsgauzena vid 28 16 sichnya 1820 Prodovzhuyuchi shlyah na pivden opivdni na shiroti 69 21 28 dovgoti 2 14 50 mi zustrili krigu yaka vvizhalasya nam cherez snig sho jshov todi u viglyadi bilih hmar Viter buv vid NO pomirnij veliki hvili vid NW u zv yazku iz snigom nash zir na syagav daleko ya priviv u bejdevind na SO ta projshovshi u comu napryamku dvi mili mi pobachili sho sucilna kriga tyagnetsya vid shodu cherez pivden na zahid shlyah nash viv prosto v ce krizhane pole vsiyane bugrami Pershoyu dovedenoyu visadkoyu na bereg vvazhayetsya visadka finansovanoyi norvezhcyami ekspediciyi Karstena Borhgrevinka v 1895 na bereg Zemli Viktoriyi Zagalne rozuminnya geografiyi Antarktichnogo uzberezhzhya z yavilosya lishe v seredini 19 st Amerikanskij morskij oficer Charlz Vilks progolosiv Antarktidu kontinentom bazuyuchis na rezultatah jogo geografichnih doslidzhen v 1839 40 u toj chas yak Dzhejms Klark Ross pid chas svoyeyi ekspediciyi 1839 1843 spodivavsya sho vin zmozhe dosyagnuti Pivdennogo polyusa morem sho jomu ne vdalosya z ochevidnih prichin 1900 1950 dosyagnennya polyusa lyudinoyu Amundsen na pivdennomu polyusi gruden 1911 Zliva napravo Amundsen Hansen Hassel ta Visting svitlina zroblena Bjolanom Pershu sprobu dosyagnuti Pivdennogo polyusa bulo zrobleno britanskim doslidnikom Robertom Skottom pid chas v 1901 1904 Skott razom z Ernestom Shekltonom ta Edvardom Vilsonom virushili v ekspediciyu z metoyu distatisya najpivdennishoyi mozhlivoyi tochki ta 31 grudnya 1902 dosyagli 82 16 pd sh Piznishe Sheklton keruvav she odniyeyu Britanskoyu antarktichnoyu ekspediciyeyu yaka stavila za metu dosyagnuti polyusa 9 sichnya 1909 jomu z troma kompanjonami vdalosya dosyagnuti tochki 88 23 pd sh na vidstani 112 mil vid polyusa pislya chogo voni buli zmusheni povernuti nazad Pershimi komu vdalosya dosyagnuti geografichnogo pivdennogo polyusa buli norvezhci Rual Amundsen ta chleni jogo ekspediciyi Olaf Bjolan Sverre Hassel Helmer Hansen ta Oskar Visting Ce vidbulosya 14 grudnya 1911 roku Zranku 14 grudnya bula chudova pogoda nibi stvorena dlya pributtya na polyus lt gt Opivdni mi dosyagli 89 53 za bud yakimi rozrahunkami i prigotuvalisya projti reshtu shlyahu za odin zahid lt gt Mi prosuvalisya cogo dnya tak samo mehanichno yak zavzhdi majzhe movchki ale vse bilshe zazirayuchi vpered lt gt O tretij pislya poludnya odnochasne Stij prolunalo vid pogonichiv Voni retelno oglyanuli priladi yaki vsi pokazuvali povnu vidstan Polyus na nashu dumku Metu bulo dosyagnuto shlyah skinchivsya Ya ne mozhu skazati hocha znayu sho ce b prolunalo nabagato perekonlivishe sho ya dosyagnuv cili svogo zhittya Ce bulo b romantichno ale zanadto pryamolinijno Ya voliyu buti chesnim i pripustiti sho ya nikoli ne bachiv lyudinu sho znahodilasya b u bilsh diametralno protilezhnij poziciyi do svoyeyi meti ta bazhan nizh ya na tu mit Amundsen nazvav svij tabir Pulgajm norv Polheim Polyarnij dim a plato na yakomu bezposeredno znahoditsya polyus otrimalo svoyu nazvu na chest norvezkogo korolya Hokona VII suchasna nazva Polyarne plato Robert Skott ocholiv drugu ekspediciyu v Antarktidu namagayuchis viperediti Amundsena v dosyagnenni polyusa Skot i chotiri jogo kompanjoni dosyagli polyusa 16 sichnya 1912 na tridcyat chotiri dni piznishe vid Amundsena Vivtorok 16 sichnya Tabir 68 Visota 9760 T 23 5 C Stalosya najgirshe abo majzhe najgirshe Mi jshli duzhe dobre zranku i pokrili 7 mil Opivdni mi dosyagli 89 42 pd sh i prodovzhili nash shlyah pislya poludnya u dobromu gumori spodivayuchis dosyagti tochki priznachennya nastupnogo dnya Priblizno cherez dvi godini marshu gostrij zir Bauersa viyaviv na jogo dumku kam yanu piramidku vin buv nepriyemno vrazhenij ale pripustiv sho ce mig buti krizhanij grebin Za pivgodini potomu vin pobachiv poperedu chornu cyatku Nezabarom mi zrozumili sho ce ne moglo buti prirodnim utvorennyam Mi pishli vpered i viyavili sho ce buv chornij prapor priv yazanij do golobli vid sanej poruch znahodilisya reshtki taboru slidi sanej ta lizh ta chitki slidi sobachih lap bagatoh lap Vse stalo zrozumilim Norvezhci viperedili nas i dosyagnuli polyusa pershimi Ce zhahlive rozcharuvannya Pid chas povernennya vsi chleni komandi Skotta zaginuli vid golodu ta ekstremalnih pogodnih umov V 1914 rozpochalasya Imperska transantarktichna ekspediciya pid provodom Ernesta Shekltona yaka stavila za metu povnistyu peretnuti Antarktidu shlyahom sho prohodiv cherez Pivdennij polyus prote ekspedicijnij korabel Indurans angl Endurance buv zatisnutij krigoyu ta potonuv cherez 11 misyaciv Suhoputna mandrivka ne vidbulasya U 1929 amerikanec Richard Berd pershim proletiv na litaku nad Pivdennim polyusom 1950 nash chas Polyarna naukova stanciya Amundsen Skott Oficijnij polyus i prapori mozhna pobachiti na zadnomu plani trohi livishe vid centru pid slidami gusenic pozadu budivel Geografichnij polyus znahoditsya na dekilka metriv livishe Budivli pidnyati nad poverhneyu na palyah abi zapobigti snigovim zametam Nastupne pislya Amundsena ta Skotta pidkorennya Pivdennogo polyusa stalosya lishe 31 zhovtnya 1956 koli ekspediciya pid provodom admirala VMS SShA Dzhordzha Dyufeka angl George J Dufek dosyagnula polyusa na litaku Duglas S 47 Skajtrejn U 1957 roci na Pivdennomu polyusi bulo zasnovano naukovu stanciya SShA Amundsen Skott shopravda cherez ruh lodiv u 2006 roci cya stanciya opinilasya priblizno za 100 metriv vid polyusa U 1958 roci transantarktichna ekspediciya Britanskoyi spivdruzhnosti pid provodom Viviana Fuksa ta Edmunda Gillari zdijsnila pershij transantarktichnij sanno gusenichnij pohid vid morya Veddella cherez Pivdennij polyus do morya Rossa 26 grudnya 1959 roku chetverta radyanska arktichna ekspediciya dosyagnula pivdennogo polyusa na vsyudihodah Harkivchanka virobnictva harkivskogo Zavodu imeni V O Malisheva Najkorotshij chas dosyagnennya Pivdennogo polyusu z uzberezhzhya stanovit 24 dni ta odna godina za takij chas jogo dosyag 2011 roku norvezkij doslidnik Kristian Ejde norv Christian Eide yakij takim chinom pobiv poperednij odinochnij rekord amerikancya Todda Karmajkla angl Todd Carmichael 39 dniv ta 7 godin a takozh grupovij rekord 2009 yakij stanoviv 33 dni ta 23 godini Ukrayina ta doslidzhennya Pivdennogo polyusu Div Akademik Vernadskij ta Nacionalnij antarktichnij naukovij centrPolitichnij rozpodil teritoriyiDiv Spirni teritoriyi AntarktikiKlimatDiv takozh Antarktichnij klimat Polyarnij den ta Polyarna nich Pid chas zimi v pivdennij pivkuli berezen veresen Pivdennij polyus vzagali ne otrimuye sonyachnogo svitla Z travnya do lipnya mizh dovgimi periodami sutinkiv na polyusi panuye povna temryava ne vrahovuyuchi misyachnogo svitla Vlitku veresen berezen sonce ves chas ye nad gorizontom i yak zdayetsya ruhayetsya za godinnikovoyu strilkoyu Prote vono nikoli ne pidnimayetsya visoko maksimalna visota Soncya 22 grudnya i stanovit 23 5 Velika chastina sonyachnoyi radiaciyi yakij vdayetsya dosyagnuti poverhni Antarktidi vidbivayetsya bilim snigom Brak tepla v poyednanni z visotoyu miscevosti nad rivnem morya bl 2800 m peretvoryuye Pivdennij polyus na odne z najholodnishih i najsuvorishih shodo klimatu hocha rekordnij minimum zafiksovanij ne na samomu polyusi a v tochci poblizu rosijskoyi stanciyi Vostok yaka takozh roztashovana v Antarktidi ale vishe nad rivnem morya Klimat na Pivdennomu polyusi zagalom znachno holodnishij vid klimatu Pivnichnogo polyusa v osnovnomu cherez fakt sho Pivdennij polyus roztashovanij na materiku z lodovim pokrivom na znachnij visoti ta viddalenij vid morskogo uzberezhzhya v toj chas yak Pivnichnij polyus na krizi v okeani yakij vistupaye yak teplovij rezervuar V seredini lita sonce syagaye maksimalnoyi visoti 23 5 temperatura v sichni pidnimayetsya do 25 9 C Vzimku serednya temperatura kolivayetsya bilya poznachki 58 C Najvisha temperatura bula zafiksovana na stanciyi Amundsen Skott 25 grudnya 2011 ta stanovila 12 3 C a najnizhcha 23 chervnya 1982 ta stanovila 82 8 C najnizhcha temperatura na Zemli bula zafiksovana 21 lipnya 1983 na stanciyi Vostok 89 2 C Klimat Pivdennogo polyusa Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 14 20 26 27 30 31 33 32 29 29 18 12 3 12 3 Serednya temperatura C 25 9 38 1 50 3 54 2 53 9 54 4 55 9 55 6 55 1 48 4 36 9 26 5 46 3 Serednij minimum C 29 4 42 7 57 61 2 61 7 61 2 62 8 62 5 62 4 53 8 40 4 29 3 52 Absolyutnij minimum C 41 57 71 75 78 82 80 77 79 71 55 38 82 8 Godin sonyachnogo syajva 558 480 217 0 0 0 0 0 60 434 600 589 2938 Dzherelo Flora ta faunaCherez vkraj nespriyatlivij klimat miscevi flora i fauna povnistyu vidsutni hocha isnuyut svidchennya pro periodichni pereloti pomornikiv V 2000 takozh povidomlyalosya pro viyavlennya na Pivdennomu polyusi mikrobiv prote jmovirnist yihnogo viniknennya bezposeredno v Antarktidi vkraj nizka ChasNa bilshosti zemnoyi teritoriyi miscevij chas viznachayetsya geografichnoyu dovgotoyu otozh chas ye sinhronizovanim z roztashuvannyam Soncya na nebi div Poyasnij chas Prote zastosuvannya cogo metodu nemozhlive na Pivdennomu polyusi de sonce shodit i zahodit odin raz na rik i de vsi meridiani ta chasovi poyasi shodyatsya v odnu tochku Zadlya praktichnoyi ta logistichnoyi zruchnosti na stanciyi Amundsena Skotta vikoristovuyut novozelandskij chasovij poyas oskilki litaki sho dostavlyayut pripasi na stanciyu virushayut z m Krajstchech angl Christchurch u Novij Zelandiyi Astronomichni osoblivostiPivdennij polyus maye koordinati 90 pd sh Dovgoti polyus ne maye oskilki obidva polyusi nalezhat usim meridianam Den na polyusah trivaye blizko 187 dib nich 178 dib z yakih protyagom 15 16 dib do shodu i pislya zahodu sposterigayetsya bila nich Pri comu den i nich zminyuyutsya tilki za rahunok obertannya Zemli navkolo Soncya a ne Zemli navkolo svoyeyi osi protyagom dobi Sonce hodit po neboshilu gorizontalnimi kolami tochnishe po pologij spirali Vijshovshi z pid gorizontu Sonce protyagom trohi bilshe 3 misyaciv do litnogo soncestoyannya pidnimayetsya u moment soncestoyannya dosyagaye najbilshoyi visoti prodovzhuyuchi gorizontalno kruzhlyati po nebu potim protyagom she trohi bilshe 3 misyaciv opuskayetsya poki ne pide pid gorizont Cherez variaciyi atmosfernoyi refrakciyi pri shodi abo zahodi Soncya na polyusi v yasnu pogodu mozhna sposterigati odnu dvi sprobi Pritomu cherez refrakciyu i vlasnij diametr Soncya yakij dorivnyuye priblizno 32 protyagom dekilkoh dib Sonce svitit na oboh polyusah Maksimalna visota Soncya nad gorizontom na polyusi ne perevishuye shilennya Soncya v den litnogo soncestoyannya 23 26 Vidimij ruh Misyacya neboshilom na polyusi nagaduye takij dlya Soncya z tiyeyu rizniceyu sho povnij cikl zajmaye ne rik a tropichnij misyac priblizno 27 32 dobi Misyac vihodit z pid gorizontu protyagom tizhnya pologoyu spiralnoyu trayektoriyeyu pidnimayetsya do vishoyi tochki protyagom nastupnogo tizhnya opuskayetsya a potim majzhe dva tizhni znahoditsya pid gorizontom Najbilsha mozhliva visota Misyacya nad gorizontom na polyusi dorivnyuye 28 43 Vidima faza Misyacya na polyusi zalezhit vid pori roku Vlitku Misyac shodit v pershij chverti prohodit najvishu tochku v povnij misyac i zahodit v ostannij chverti Voseni Misyac shodit v molodik poruch iz Soncem prohodit vishu tochku v pershij chverti i zahodit v povnij misyac Vzimku Misyac shodit v ostannij chverti prohodit najvishu tochku v misyac i zahodit u pershij chverti Navesni Misyac shodit v povnij misyac prohodit vishu tochku v ostannij chverti i zahodit v molodika Nebesnij ekvator na Pivdennomu polyusi zbigayetsya z liniyeyu gorizontu Vsi zirki na pivden vid nebesnogo ekvatora ne zahodyat a vsi pivnichni ne shodyat bo nemaye zmin visoti zirok nad gorizontom U nadiri znahoditsya Polyarna zirka a tochnishe Pivnichnij polyus svitu v zeniti Pivdennij polyus svitu Visota zirok nad gorizontom postijna i dorivnyuye absolyutnij velichini yih shilennya yaksho znehtuvati refrakciyeyu Div takozhZemni polyusi Pivnichnij polyus Ukrayinska antarktichna stanciyaDzherelahttps data iana org time zones tzdb 2023c backzone http bse sci lib com article127697 html Bolshaya Sovetskaya enciklopediya Geodezichnij enciklopedichnij slovnik Za redakciyeyu Volodimira Litinskogo Lviv Yevrosvit 2001 668s il Where is the real Pole really Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 25 bereznya 2008 Marker makes annual move Antarctic Sun January 8 2006 McMurdo Station Antarctica http www classicalarchives com prs astro Antarctica 0640 Sign at the moving actual geographical South Pole jpg Kiefer Alex January 1994 South Pole Marker Arhiv originalu za 5 sichnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2008 http www rubricon com showbigimg asp id 245000212 2007 03 10 u Wayback Machine Karta ekspediciyi Bellinsgauzena Treshnikov A Istoriya otkrytiya i issledovaniya Antarktidy Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo geograficheskoj literatury 1963 456 s Science into Policy Global Lessons from Antarctica p 35 Paul Arthur Berkman 2002 Webster s guide to American history p 1326 Merriam Webster 1971 Science into Policy Global Lessons from Antarctica p 37 Paul Arthur Berkman 2002 Antarctica p 24 Paul Simpson Housley 1992 http ia600305 us archive org 1 items 8tsp1 8tsp1210 txt Pivdennij polyus Rual Amundsen http ttpdownload bl uk app files xbap BrowserApp xbap id 12878B6A 36B9 44DB A940 365B21BFE524 amp spread 0 3 lyutogo 2011 u Wayback Machine Shodennik R F Skotta http www explorersweb com polar news php id 19887 http www thestar com News Canada article 563312 Science question of the week 10 chervnya 2009 u Wayback Machine Goddard Space Flight Center Matthew A Lazzara 28 grudnya 2011 Preliminary Report Record Temperatures at South Pole and nearby AWS sites Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 28 grudnya 2011 Your stay at Amundsen Scott South Pole Station 2 lyutogo 2006 u Wayback Machine National Science Foundation Office of Polar Programs http www niwa co nz education and training schools resources climate antarctic Arhiv originalu za 10 grudnya 2011 Procitovano 7 lyutogo 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya South Pole Antarctica WeatherBase Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 7 zhovtnya 2009 Mark Sabbatini The Antarctic Sun 5 January 2003 Snow microbes found at South Pole BBC News 10 July 2000PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Pivdennij polyus Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivdennij polyus Vebkamera na Pivdennomu polyusi Vebkamera Nacionalnoyi okeanichnoyi ta atmosfernoyi administraciyi SShA 360 panorami Pivdennogo polyusa Avstralijska Antarktichna programa nedostupne posilannya z lipnya 2019 Antarktichna programa SShA Persha britanska ekspediciya na Pivdennij polyus bez vikoristannya mehanichnih transportnih zasobiv Ernest Sheklton rozpovidaye pro jogo ekspediciyu na Pivdennij polyus v 1908 Opis ekspediciyi Shekltona