Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Клімат крижаної шапки — це полярний клімат, де середня місячна температура не перевищує 0 °C (32 °F). Клімат охоплює території у високих широтах або поблизу них (65° широти) до полярних регіонів (70–90° північної та південної широти), таких як Антарктида, деякі з найпівнічніших островів Канади та Росії, Гренландія, а також деякі регіони та острови норвезького архіпелагу Шпіцберген які мають величезні пустелі снігу та льоду. Території з крижаним кліматом зазвичай вкриті постійним шаром льоду і не мають рослинності. Тваринний світ обмежений у кліматі більшості льодовикових шапок, як правило, поблизу океанських країв. Хоча клімат льодових шапок непривітний для життя людини, в Антарктиді та внутрішній частині Гренландії є кілька невеликих дослідницьких станцій.
Життя
У кліматі льодовикової шапки дуже мало життя на поверхні. Рослинність не може рости на льоду, і її немає, за винятком теплих окраїн, які іноді досягають максимуму вище нуля, навіть тоді вона обмежена мохами та лишайниками. Однак на околицях льодовикових шапок є значне тваринне життя. Більша частина цього життя харчується життям у навколишніх океанах. Добре відомі приклади – білі ведмеді в північному регіоні та пінгвини в Антарктиді.
Під льодовиковим покривом Антарктиди є кілька підльодовикових озер. Вчені припустили, що в цих озерах можуть існувати форми життя. Влітку 2011–2012 років російські вчені пробурили керн льоду в озері Восток в Антарктиді, але керн ще не проаналізований. Вчені особливо стурбовані випадковим забрудненням підлідних озер зовнішніми формами життя.
Розташування
Двома основними регіонами з льодовиковим кліматом є Антарктида та Гренландія. Деякі з найпівнічніших островів Канади та Росії, а також деякі регіони та острови норвезького архіпелагу Шпіцберген також мають клімат льодовикової шапки. Крім того, значна частина Північного Льдовитого океану біля Північного полюса залишається крижаною цілий рік, фактично перетворюючи клімат на льодовик.
Країні північні широти
Північний Льодовитий океан розташований в Арктичному регіоні. У результаті північна полярна крижана шапка є замерзлою частиною поверхні цього океану. Єдиним великим масивом суші в крайніх північних широтах, де є крижаний клімат, є Гренландія, але кілька менших островів поблизу Північного Льодовитого океану також мають постійні крижані шапки. Деякі місця, такі як Алерт, Нунавут незважаючи на те, що клімат тундри його характеризують як клімат льодовикової шапки, він має деякі характеристики клімату льодовикової шапки, оскільки середнє значення Alert вище нуля в липні та серпні, протягом більшості років сніг не тане повністю, за винятком того, що потрапляє під пряме сонячне світло, і часто зберігається протягом року. багато років поспіль без повного танення, але залишається недостатньо для утворення будь-якого виду зледеніння.
Клімат льодовикової шапки не такий поширений на суші в крайніх північних широтах, як в Антарктиді. Це тому, що Північний Льодовитий океан пом’якшує температуру навколишньої землі, унеможливлюючи екстремальний холод, який спостерігається в Антарктиді. Насправді найхолодніші зими в північній півкулі спостерігаються в субарктичного клімату в Сибіру, наприклад у Верхоянську, який знаходиться набагато далі вглиб материка і не має пом’якшувального впливу океану. Ця ж відсутність пом’якшувального океанічного ефекту в поєднанні з надзвичайною континентальністю російського інтер’єру забезпечує дуже тепле літо в тих самих районах, де суворі зими.
Крайні південні широти
Центром материка Антарктида є Південний полюс. Антарктиду з усіх боків оточує Південний океан. У результаті високошвидкісні вітри кружляють навколо Антарктиди, не даючи теплішому повітрю з помірних зон досягати континенту.
У той час як в Антарктиді є деякі невеликі ділянки тундри на північних околицях, переважна більшість континенту надзвичайно холодна і постійно замерзла. Через те, що він кліматично ізольований від решти Землі, на континенті панує екстремальний холод, якого немає ніде більше, і погодні системи рідко проникають на континент.
Екстремальні висоти
Гірські льодовики широко поширені, особливо в Андах, Гімалаях, Скелястих горах, на Кавказі та в Альпах, де додається літера H, EFH.
Позаземний
Марс, як і Земля, має крижані шапки на полюсах. Окрім замерзлої води, крижані шапки Марса також містять заморожений вуглекислий газ, широко відомий як сухий лід. Крім того, на Марсі є сезони, подібні земним. Північний полюс Марса має постійну водяну льодову шапку та суху льодову шапку лише взимку. На південному полюсі і вода, і вуглекислий газ постійно заморожені.
Європа, супутник Юпітера, вкрита постійним шаром водяного льоду, подібно до Антарктиди. Вчені припускають, що тут можуть бути підльодовикові озера, подібні до тих, які можна побачити в Антарктиді.
Геологічна історія
Клімат льодовикових шапок виникає лише в періоди льодовикових будинків на Землі. У минулому Землі було . Поза цими періодами Земля, здається, була вільною від льоду навіть у високих широтах. До факторів, які спричиняють льодовик на Землі, належать зміни в атмосфері, розташування континентів та енергія, отримана від сонця. Зараз Земля перебуває в періоді льодовикового житла.
Льодовиковий покрив
Постійні мінусові температури спричиняють утворення великих крижаних щитів у кліматі льодовикової шапки. Ці крижані покриви, однак, не статичні, а повільно відсуваються від континентів у навколишні води. Накопичення нового снігу та льоду замінює втрачений лід. У кліматі льодовикової шапки опади майже відсутні. Ніколи не буває достатньо тепло для дощу, і зазвичай занадто холодно, щоб утворювати сніг. Проте вітер може здувати сніг на крижані покриви з сусідніх тундр.
Товщина крижаних щитів часто досягає кілометрів. Велика частина суші, яка знаходиться під льодовими щитами, фактично знаходиться нижче рівня моря, і опинилася б під океаном, якби лід був видалений. Саме вага самого льоду змушує цю землю опускатися нижче рівня моря. Якби лід було видалено, суша знову піднялася б у результаті ефекту, який називається післяльодовиковим відскоком. Цей ефект створює нові землі в районах, які раніше були крижаними, наприклад у Швеції.
Екстремальний тиск, який чинить лід, дозволяє утворювати рідку воду за низьких температур, яка інакше призвела б до утворення льоду, тоді як сам крижаний покрив ізолює рідку воду від холоду згори. Причини утворення підлідних озер, найбільшим з яких є Озеро Восток в Антарктиді.
Опис
За класифікацію клімату Кеппена клімат льодовикової шапки позначається як EF. Крижані шапки визначаються як клімат без місяців, вищих за 0 °C (32 °F). Такі області знаходяться навколо північного та південного полюсів, а також на вершинах багатьох високих гір. Оскільки температура ніколи не перевищує температуру танення льоду, будь-який сніг або лід, що накопичується, залишається там назавжди, з часом утворюючи великий льдовиковий покрив.
Клімат льодовикової шапки відрізняється від клімату тундри, або ET. Клімат тундри має літній сезон із стабільною температурою вище нуля протягом кількох місяців. Цього літа достатньо, щоб розтопити зимовий льодовий покрив, який перешкоджає утворенню льодоставу. Через це в тундрах є рослинність, а в льодовикових шапках немає.
Клімат крижаної шапки є найхолоднішим кліматом у світі та включає найхолодніші місця на Землі. Із середньою температурою −55,2 °C (−67,4 °F) Восток, Антракдита, є найхолоднішим місцем у світі, а також зафіксовано найнижчу температуру −89,2 °C (−128,6 °F).
Примітки
- Yung, Chung-hoi. . Hong Kong Observatory. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 2 грудня 2010.
- The Geographical Journal, Vol. 145, No. 3 (Nov., 1979), pp. 469–471
- Warren, John K. (2006). Evaporites: sediments, resources and hydrocarbons. Birkhäuser. с. 289. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klimat krizhanoyi shapki ce polyarnij klimat de serednya misyachna temperatura ne perevishuye 0 C 32 F Klimat ohoplyuye teritoriyi u visokih shirotah abo poblizu nih 65 shiroti do polyarnih regioniv 70 90 pivnichnoyi ta pivdennoyi shiroti takih yak Antarktida deyaki z najpivnichnishih ostroviv Kanadi ta Rosiyi Grenlandiya a takozh deyaki regioni ta ostrovi norvezkogo arhipelagu Shpicbergen yaki mayut velichezni pusteli snigu ta lodu Teritoriyi z krizhanim klimatom zazvichaj vkriti postijnim sharom lodu i ne mayut roslinnosti Tvarinnij svit obmezhenij u klimati bilshosti lodovikovih shapok yak pravilo poblizu okeanskih krayiv Hocha klimat lodovih shapok neprivitnij dlya zhittya lyudini v Antarktidi ta vnutrishnij chastini Grenlandiyi ye kilka nevelikih doslidnickih stancij Sonyachne viprominyuvannya maye nizhchu intensivnist u polyarnih regionah oskilki vono poshiryuyetsya na bilshu vidstan cherez atmosferu a takozh poshiryuyetsya na bilshu ploshu poverhni cherez pohilij kut nablizhennya ZhittyaBilij vedmid z ditincham Div takozh Antarktichna ekozona U klimati lodovikovoyi shapki duzhe malo zhittya na poverhni Roslinnist ne mozhe rosti na lodu i yiyi nemaye za vinyatkom teplih okrayin yaki inodi dosyagayut maksimumu vishe nulya navit todi vona obmezhena mohami ta lishajnikami Odnak na okolicyah lodovikovih shapok ye znachne tvarinne zhittya Bilsha chastina cogo zhittya harchuyetsya zhittyam u navkolishnih okeanah Dobre vidomi prikladi bili vedmedi v pivnichnomu regioni ta pingvini v Antarktidi Pid lodovikovim pokrivom Antarktidi ye kilka pidlodovikovih ozer Vcheni pripustili sho v cih ozerah mozhut isnuvati formi zhittya Vlitku 2011 2012 rokiv rosijski vcheni proburili kern lodu v ozeri Vostok v Antarktidi ale kern she ne proanalizovanij Vcheni osoblivo sturbovani vipadkovim zabrudnennyam pidlidnih ozer zovnishnimi formami zhittya RoztashuvannyaDvoma osnovnimi regionami z lodovikovim klimatom ye Antarktida ta Grenlandiya Deyaki z najpivnichnishih ostroviv Kanadi ta Rosiyi a takozh deyaki regioni ta ostrovi norvezkogo arhipelagu Shpicbergen takozh mayut klimat lodovikovoyi shapki Krim togo znachna chastina Pivnichnogo Ldovitogo okeanu bilya Pivnichnogo polyusa zalishayetsya krizhanoyu cilij rik faktichno peretvoryuyuchi klimat na lodovik Krayini pivnichni shiroti Div takozh Grenlandiya Geografiya Pivnichnij Lodovitij okean roztashovanij v Arktichnomu regioni U rezultati pivnichna polyarna krizhana shapka ye zamerzloyu chastinoyu poverhni cogo okeanu Yedinim velikim masivom sushi v krajnih pivnichnih shirotah de ye krizhanij klimat ye Grenlandiya ale kilka menshih ostroviv poblizu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu takozh mayut postijni krizhani shapki Deyaki miscya taki yak Alert Nunavut nezvazhayuchi na te sho klimat tundri jogo harakterizuyut yak klimat lodovikovoyi shapki vin maye deyaki harakteristiki klimatu lodovikovoyi shapki oskilki serednye znachennya Alert vishe nulya v lipni ta serpni protyagom bilshosti rokiv snig ne tane povnistyu za vinyatkom togo sho potraplyaye pid pryame sonyachne svitlo i chasto zberigayetsya protyagom roku bagato rokiv pospil bez povnogo tanennya ale zalishayetsya nedostatno dlya utvorennya bud yakogo vidu zledeninnya Klimat lodovikovoyi shapki ne takij poshirenij na sushi v krajnih pivnichnih shirotah yak v Antarktidi Ce tomu sho Pivnichnij Lodovitij okean pom yakshuye temperaturu navkolishnoyi zemli unemozhlivlyuyuchi ekstremalnij holod yakij sposterigayetsya v Antarktidi Naspravdi najholodnishi zimi v pivnichnij pivkuli sposterigayutsya v subarktichnogo klimatu v Sibiru napriklad u Verhoyansku yakij znahoditsya nabagato dali vglib materika i ne maye pom yakshuvalnogo vplivu okeanu Cya zh vidsutnist pom yakshuvalnogo okeanichnogo efektu v poyednanni z nadzvichajnoyu kontinentalnistyu rosijskogo inter yeru zabezpechuye duzhe teple lito v tih samih rajonah de suvori zimi Krajni pivdenni shiroti Div takozh Antarktichnij klimat Centrom materika Antarktida ye Pivdennij polyus Antarktidu z usih bokiv otochuye Pivdennij okean U rezultati visokoshvidkisni vitri kruzhlyayut navkolo Antarktidi ne dayuchi teplishomu povitryu z pomirnih zon dosyagati kontinentu U toj chas yak v Antarktidi ye deyaki neveliki dilyanki tundri na pivnichnih okolicyah perevazhna bilshist kontinentu nadzvichajno holodna i postijno zamerzla Cherez te sho vin klimatichno izolovanij vid reshti Zemli na kontinenti panuye ekstremalnij holod yakogo nemaye nide bilshe i pogodni sistemi ridko pronikayut na kontinent Ekstremalni visoti Girski lodoviki shiroko poshireni osoblivo v Andah Gimalayah Skelyastih gorah na Kavkazi ta v Alpah de dodayetsya litera H EFH Pozazemnij Mars yak i Zemlya maye krizhani shapki na polyusah Okrim zamerzloyi vodi krizhani shapki Marsa takozh mistyat zamorozhenij vuglekislij gaz shiroko vidomij yak suhij lid Krim togo na Marsi ye sezoni podibni zemnim Pivnichnij polyus Marsa maye postijnu vodyanu lodovu shapku ta suhu lodovu shapku lishe vzimku Na pivdennomu polyusi i voda i vuglekislij gaz postijno zamorozheni Yevropa suputnik Yupitera vkrita postijnim sharom vodyanogo lodu podibno do Antarktidi Vcheni pripuskayut sho tut mozhut buti pidlodovikovi ozera podibni do tih yaki mozhna pobachiti v Antarktidi Geologichna istoriyaKlimat lodovikovih shapok vinikaye lishe v periodi lodovikovih budinkiv na Zemli U minulomu Zemli bulo Poza cimi periodami Zemlya zdayetsya bula vilnoyu vid lodu navit u visokih shirotah Do faktoriv yaki sprichinyayut lodovik na Zemli nalezhat zmini v atmosferi roztashuvannya kontinentiv ta energiya otrimana vid soncya Zaraz Zemlya perebuvaye v periodi lodovikovogo zhitla Lodovikovij pokrivPostijni minusovi temperaturi sprichinyayut utvorennya velikih krizhanih shitiv u klimati lodovikovoyi shapki Ci krizhani pokrivi odnak ne statichni a povilno vidsuvayutsya vid kontinentiv u navkolishni vodi Nakopichennya novogo snigu ta lodu zaminyuye vtrachenij lid U klimati lodovikovoyi shapki opadi majzhe vidsutni Nikoli ne buvaye dostatno teplo dlya doshu i zazvichaj zanadto holodno shob utvoryuvati snig Prote viter mozhe zduvati snig na krizhani pokrivi z susidnih tundr Tovshina krizhanih shitiv chasto dosyagaye kilometriv Velika chastina sushi yaka znahoditsya pid lodovimi shitami faktichno znahoditsya nizhche rivnya morya i opinilasya b pid okeanom yakbi lid buv vidalenij Same vaga samogo lodu zmushuye cyu zemlyu opuskatisya nizhche rivnya morya Yakbi lid bulo vidaleno susha znovu pidnyalasya b u rezultati efektu yakij nazivayetsya pislyalodovikovim vidskokom Cej efekt stvoryuye novi zemli v rajonah yaki ranishe buli krizhanimi napriklad u Shveciyi Ekstremalnij tisk yakij chinit lid dozvolyaye utvoryuvati ridku vodu za nizkih temperatur yaka inakshe prizvela b do utvorennya lodu todi yak sam krizhanij pokriv izolyuye ridku vodu vid holodu zgori Prichini utvorennya pidlidnih ozer najbilshim z yakih ye Ozero Vostok v Antarktidi OpisZa klasifikaciyu klimatu Keppena klimat lodovikovoyi shapki poznachayetsya yak EF Krizhani shapki viznachayutsya yak klimat bez misyaciv vishih za 0 C 32 F Taki oblasti znahodyatsya navkolo pivnichnogo ta pivdennogo polyusiv a takozh na vershinah bagatoh visokih gir Oskilki temperatura nikoli ne perevishuye temperaturu tanennya lodu bud yakij snig abo lid sho nakopichuyetsya zalishayetsya tam nazavzhdi z chasom utvoryuyuchi velikij ldovikovij pokriv Klimat lodovikovoyi shapki vidriznyayetsya vid klimatu tundri abo ET Klimat tundri maye litnij sezon iz stabilnoyu temperaturoyu vishe nulya protyagom kilkoh misyaciv Cogo lita dostatno shob roztopiti zimovij lodovij pokriv yakij pereshkodzhaye utvorennyu lodostavu Cherez ce v tundrah ye roslinnist a v lodovikovih shapkah nemaye Klimat krizhanoyi shapki ye najholodnishim klimatom u sviti ta vklyuchaye najholodnishi miscya na Zemli Iz serednoyu temperaturoyu 55 2 C 67 4 F Vostok Antrakdita ye najholodnishim miscem u sviti a takozh zafiksovano najnizhchu temperaturu 89 2 C 128 6 F PrimitkiYung Chung hoi Hong Kong Observatory Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 2 grudnya 2010 The Geographical Journal Vol 145 No 3 Nov 1979 pp 469 471 Warren John K 2006 Evaporites sediments resources and hydrocarbons Birkhauser s 289 ISBN 978 3 540 26011 0