Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

А рктика з грец ἄρκτος ведмедиця ἀρκτικός що перебуває під сузір ям Великої Ведмедиці північний північний полярний регіо

Арктика

Арктика

А́рктика (з грец. ἄρκτος — «ведмедиця», ἀρκτικός — «що перебуває під сузір'ям Великої Ведмедиці», «північний») — північний полярний регіон Землі, що включає околиці материків Євразії та Північної Америки, майже весь Північний Льодовитий океан з островами (окрім прибережних островів Норвегії), а також прилеглі частини Атлантичного й Тихого океанів.

image
Розташування Арктики

Географічні умови

image
Рельєф Арктики

Площа — 27 млн. км², з них більше 60 % припадає на водні простори. За межу Арктики вважають ізотерму 4-10° найтеплішого місяця, яка приблизно збігається з північною межею поширення деревної рослинності, або ж із південною межею зони тундри. Іноді Арктику обмежують полярним колом (66° 33' пн. ш.), у цьому разі її площа менша.

Розташування та рельєф

До складу Арктики входять північні узбережжя Європи, Азії, Америки та майже весь Північний Льодовитий океан із островами. Острови ділять прибережну частину океану на окремі морські басейни: Баренцове море, Біле море, Карське море, море Лаптєвих, Східносибірське море, Чукотське море, Норвезьке море, Ґренландське море, море Баффіна і Бофорта. Більшість островів Арктики — високі гірські плато з крутими скелястими берегами. Деякі з них вкриті льодовиковими щитами. Загальна площа сучасних льодовиків становить близько 2 млн. км². Арктичні моря надовго замерзають та вкриваються значною товщею льоду.

Дно Північного Льодовитого океану має окремі підвищення — хребти та западини. Центральна, найглибоководніша частина океану має назву Арктичного басейну. В її межах — (5 220 м), найглибша в Північному Льодовитому океані. Від Новосибірських островів до острова Ґренландії простягається підводний хребет Ломоносова, а паралельно до нього (від острова Врангеля до острова Елсміра) лежить хребет Менделєєва.

Рельєф континентальної суші переважно рівнинний, що характеризується наявністю вічної мерзлоти.

Льодовий покрив

image
Мінімальне льодове покриття влітку 1979 року
image
Мінімальне льодове покриття влітку 2005 року

У водах Північного Льодовитого океану плаває велика кількість айсбергів і криги, що вкривають зону діаметром від 3 до 4 тис. км². Максимальна кількість криги припадає на лютий, навесні лід руйнується і виноситься Східногренландською течією на південь до Атлантики. До серпня зона, вкрита кригою, стає мінімальною. Найбільше скупчення айсбергів в арктичному регіоні розташоване в затоці Баффіна. Айсберги відколюються від глетчерів у західній частині Ґренландії і спускаються по затоці Баффіна в північну Атлантику, де поступово тануть біля півострова Лабрадор та Ньюфаундленду. Берингова протока вкрита кригою понад 6 місяців на рік, але Баренцове море між Скандинавією і Шпіцбергеном вільне від криги протягом цілого року.

Площа льоду в 2016 році стала складати 4,14 млн км². А в 2007 році ця цифра дорівнювала 4,15 млн км². Вчені також відмітили, що площа льоду цього року в середньому на 2,56 млн км² менше, ніж за період з 1979 по 2000 рік.

Клімат

Природні умови Арктики суворі, що визначається зимовими морозами, різкими вітрами, хуртовинами та низькими температурами влітку. Взимку панує полярна ніч. Охолодження земної поверхні в умовах характерної в цей час для внутрішніх районів Арктики малохмарної погоди надзвичайно велике. Отеплювальний вплив на Арктику мають океанічні води та теплі води Північноатлантичної морської течії.

Пересічні температури найхолодніших місяців знижуються в ділянці полюса до −35 °C, −40°С, на узбережжях до −30°С; абсолютний мінімум сягає —55°С. Влітку сонце не заходить, але піднімається на небі невисоко і гріє слабко. Танення снігу та льоду обмежує можливість підвищення температури вище 0 °C. Пересічна температура повітря найтепліших місяців у ділянці полюса підвищується до 0 °C, на узбережжях до +10 °C. З низькими температурами пов'язане значне поширення багаторічної мерзлоти, яка в окремих районах сягає кількох сотень метрів.

Опади навіть улітку випадають переважно у вигляді снігу. Річна сума опадів від 75—100 мм поблизу полюса, до 300—400 мм на узбережжі материків. Взимку над Арктикою формується . В інші пори року значного розвитку досягає циклонічна діяльність, яка спостерігається здебільшого на периферії. Влітку поле високого тиску розмите, і циклонічна діяльність захоплює також і центральні райони.

З 1920 року спостерігається деяке потепління клімату Арктики. Зона, вкрита арктичною крижаною шапкою, поступово зменшується, що пов'язують із пошкодженням озонового шару.

Прибережний арктичний клімат модерується океанічними впливами, які мають, як правило, тепліші температури та більш сильні снігопади, ніж більш холодні та сухі внутрішні райони. На Арктику впливає поточне глобальне потепління, що призводить до усадки арктичного морського льоду, зменшення льоду на льодовиковому покриві Гренландії та вивільнення арктичного метану у міру відтавання вічної мерзлоти.

Внаслідок міграції ізотерм планети (приблизно 56 км на десятиліття протягом останніх 30 років як наслідок глобального потепління) арктичний регіон в даний час скорочується. Існує велика розбіжність у прогнозах втрат льодовиків у Арктиці. Окремі моделі демонструють майже повну та повну втрату у вересні з 2040 р. Близько половини моделей показують майже повне завершення втрат морського льоду у вересні до 2100 року.

Флора та фауна

image
Вівцебик (Ovibos moschatus) у національному парку Норвегії.

Через низькі температури, фізіологічну сухість, багаторічну мерзлоту, короткий вегетаційний період (2—2,5 місяці) Арктика характеризується бідним рослинним світом. У зоні арктичних пустель переважають мохи, лишайники, водорості та полярні маки, в тундрі — карликові берези, низькорослі вільхи (Alnus), верби (Salix) та морозостійкі трав'янисті рослини (брусниця (Vaccinium vitis-idaea L.), буяхи (Vaccinium uliginosum L.)).

До фауни Арктики належать тварини, здатні вижити в суворих кліматичних умовах — на континентах і островах це білий ведмідь (Ursus maritimus), песець (Vulpes lagopus), полярний заєць, вівцебик (Ovibos moschatus) та північний олень (Rangifer tarandus), у морі — тюлені, морж (Odobenus rosmarus), нерпа (Pusa), північний кит та деякі види риб (оселедець (Clupeidae), тріска (Gadus), нельма та інші). В арктичних регіонах трапляються представники 240 видів птаства — зокрема, біла куріпка (Lagopus lagopus), біла сова (Bubo scandiacus, Nyctea scandiaca), різні види чайок (Larus), лебідь чорнодзьобий, гагара (Gavia), кречет (Falco rusticolus L.), білоспинний альбатрос (Phoebastria albatrus) та інші.

Унаслідок людської діяльності чимало видів тварин перебувають під загрозою винищення. Так, цілковито зникла морська корова Стеллера. Заради збереження видів полювання на білих ведмедів та морських ссавців заборонене чи обмежене в більшості країн, що мають арктичні території.

Населення

image
Родина інуітів, 1917 рік

Населення — близько 1 млн. аборигенів:

Господарство

Найбільший порт у цій зоні — Мурманськ (на Кольському півострові).

В Арктиці є значні запаси вугілля, нафти, природного газу, золота, срібла, міді, урану, свинцю, цинку, нікелю і бокситів. На дні Північного Льодовитого океану знайдені величезні поклади газогідратів. Через суворі кліматичні умови навігація в Арктиці триває недовго, що утрудняє видобуток корисних копалин.

Історія арктичних досліджень

Систематичні дослідження Арктики почалися в другій половині XVI століття, коли були зроблені перші спроби знайти північний морський шлях до Китаю та Індії. У 16-17 століттях Вільям Баффін, Віллем Баренц, Семен Дежньов та інші зробили ряд важливих плавань вздовж берегів північної Канади та Сибіру. У 18 столітті Арктику досліджували Вітус Беринг, брати , Василь Прончищев, Семен Челюскін.

У 19 столітті експедиції в Арктику здійснювали Джон Росс, Вільям Едвард Перрі, Адольф Ерік Норденшельд, сер Джон Франклін, Фрітьйоф Нансен та інші. Під час Першого Міжнародного полярного року (1882–1883) силами 12 країн було відкрито 13 полярних станцій. Під час Другого і особливо Третього полярного року число станцій значно збільшилось, а обсяг роботи розширився.

У 1909 році американець Роберт Пірі першим досяг Північного полюса. Згодом до Арктики організовували походи Руаль Амундсен, Фердинанд Вранґель, Георгій Сєдов, Саломон Андре, Умберто Нобіле та інші.

Починаючи з 30-х років XX століття проводяться дослідження за допомогою Високоширотних повітряних експедицій та дрейфуючих станцій «Північний полюс».

Міжнародно-правовий статус

Докладніше: Правовий статус Арктики

Згідно з міжнародним правом, Північний полюс і прилеглий до нього регіон Північного Льодовитого океану зараз не належить жодній країні. П'ять оточуючих цей регіон арктичних країн, Росія, Канада, Норвегія, Данія (через Гренландію) і США володіють правами на 370-кілометрову виключно економічну зону біля своїх берегів, а територія за нею знаходиться у віданні агентства ООН International Seabed Authority.

Після ратифікації Конвенції ООН з морського права країна має десять років, щоб подати претензію на розширення континентального шельфу за межами своєї 370-кілометрової зони. У зв'язку з цим Норвегія (яка ратифікувала конвенцію в 1996 році), Росія (в 1997 році), Канада (в 2003 році) і Данія (в 2004 році) запустили проекти з обґрунтування того, що деякі сектори дна Північного Льодовитого океану мають належати їх території.

Арктику умовно поділяють на полярні сектори. Кожний сектор становить трикутник, основою якого є берег держави, що прилягає до Арктики, вершиною є Північний полюс, а боковими лініями — меридіани від полюса до східних і західних кордонів цієї держави. Полярні сектори в Арктиці мають:

2 серпня 2007 року два російських батискафи Мир-1 і Мир-2 занурились на дно океану в районі Північного полюсу і встановили там російський прапор, виконаний з нержавіючого титанового сплаву. Після повернення до Москви керівник експедиції стосовно правового статусу заявив, що «Арктика є російською. Ми повинні довести, що Північний полюс є продовженням російської суші». Експедиція та слова Чилінгарова викликали хвилю критики з боку США й Канади. А вже 10 січня 2008 року Чилінгарову було присвоєно звання Героя Російської Федерації «за мужність і героїзм, проявлені в екстремальних умовах, і успішне проведення Високоширотної арктичної глибоководної експедиції».

Свої претензії на володіння Арктикою пред'явили також Велика Британія і Канада.

Див. також

Примітки

  1. Арктичний лід зменшився до рекордного мінімуму. Еспресо TV. 16 вересня 2016. оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 29 травня 2021.
  2. United Nations Convention on the Law of the Sea (Annex 2, Article 4). оригіналу за 16 липня 2007. Процитовано 26 липня 2007.
  3. Chronological lists of ratifications of, accessions and successions to the Convention and the related Agreements. United Nations Division for Ocean Affairs and the Law of the Sea. 22 квітня 2009. оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 30 квітня 2009.
  4. Russia ahead in Arctic 'gold rush'. BBC News. 1 серпня 2007. оригіналу за 3 квітня 2010. Процитовано 25 квітня 2010.
  5. (Russian) . Архів оригіналу за 18 січня 2008. Процитовано 26 жовтня 2014.
  6. . Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 26 жовтня 2014.

Література

Посилання

  • Джеймс Астілл. Північ тане: Арктика нагрівається удвічі швидше за решту планети [ 22 червня 2015 у Wayback Machine.] // Український тиждень, № 29 (246), 20 липня 2012 року.
  • (англ.) Arctic.io — Look, it's melting [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.] — портал досліджень Арктики, карти погоди, льодового покриву.
  • Yearly Arctic Sea Ice Age with Graph of Ice Age By Area: 1984 - 2016 : ( )[англ.] : [арх. 28 лютого 2018 року] / Cindy Starr // NASA. Scientific Visualization Studio. — . — Дата звернення: 28 лютого 2018 року. — анімація зменшення багаторічної криги в акваторії Північного Льодовитого океану за період 1984—2016 років; відео на YouTube
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арктика

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

A rktika z grec ἄrktos vedmedicya ἀrktikos sho perebuvaye pid suzir yam Velikoyi Vedmedici pivnichnij pivnichnij polyarnij region Zemli sho vklyuchaye okolici materikiv Yevraziyi ta Pivnichnoyi Ameriki majzhe ves Pivnichnij Lodovitij okean z ostrovami okrim priberezhnih ostroviv Norvegiyi a takozh prilegli chastini Atlantichnogo j Tihogo okeaniv Roztashuvannya ArktikiGeografichni umoviRelyef Arktiki Plosha 27 mln km z nih bilshe 60 pripadaye na vodni prostori Za mezhu Arktiki vvazhayut izotermu 4 10 najteplishogo misyacya yaka priblizno zbigayetsya z pivnichnoyu mezheyu poshirennya derevnoyi roslinnosti abo zh iz pivdennoyu mezheyu zoni tundri Inodi Arktiku obmezhuyut polyarnim kolom 66 33 pn sh u comu razi yiyi plosha mensha Roztashuvannya ta relyef Do skladu Arktiki vhodyat pivnichni uzberezhzhya Yevropi Aziyi Ameriki ta majzhe ves Pivnichnij Lodovitij okean iz ostrovami Ostrovi dilyat priberezhnu chastinu okeanu na okremi morski basejni Barencove more Bile more Karske more more Laptyevih Shidnosibirske more Chukotske more Norvezke more Grenlandske more more Baffina i Boforta Bilshist ostroviv Arktiki visoki girski plato z krutimi skelyastimi beregami Deyaki z nih vkriti lodovikovimi shitami Zagalna plosha suchasnih lodovikiv stanovit blizko 2 mln km Arktichni morya nadovgo zamerzayut ta vkrivayutsya znachnoyu tovsheyu lodu Dno Pivnichnogo Lodovitogo okeanu maye okremi pidvishennya hrebti ta zapadini Centralna najglibokovodnisha chastina okeanu maye nazvu Arktichnogo basejnu V yiyi mezhah 5 220 m najglibsha v Pivnichnomu Lodovitomu okeani Vid Novosibirskih ostroviv do ostrova Grenlandiyi prostyagayetsya pidvodnij hrebet Lomonosova a paralelno do nogo vid ostrova Vrangelya do ostrova Elsmira lezhit hrebet Mendelyeyeva Relyef kontinentalnoyi sushi perevazhno rivninnij sho harakterizuyetsya nayavnistyu vichnoyi merzloti Lodovij pokriv Minimalne lodove pokrittya vlitku 1979 rokuMinimalne lodove pokrittya vlitku 2005 roku U vodah Pivnichnogo Lodovitogo okeanu plavaye velika kilkist ajsbergiv i krigi sho vkrivayut zonu diametrom vid 3 do 4 tis km Maksimalna kilkist krigi pripadaye na lyutij navesni lid rujnuyetsya i vinositsya Shidnogrenlandskoyu techiyeyu na pivden do Atlantiki Do serpnya zona vkrita krigoyu staye minimalnoyu Najbilshe skupchennya ajsbergiv v arktichnomu regioni roztashovane v zatoci Baffina Ajsbergi vidkolyuyutsya vid gletcheriv u zahidnij chastini Grenlandiyi i spuskayutsya po zatoci Baffina v pivnichnu Atlantiku de postupovo tanut bilya pivostrova Labrador ta Nyufaundlendu Beringova protoka vkrita krigoyu ponad 6 misyaciv na rik ale Barencove more mizh Skandinaviyeyu i Shpicbergenom vilne vid krigi protyagom cilogo roku Plosha lodu v 2016 roci stala skladati 4 14 mln km A v 2007 roci cya cifra dorivnyuvala 4 15 mln km Vcheni takozh vidmitili sho plosha lodu cogo roku v serednomu na 2 56 mln km menshe nizh za period z 1979 po 2000 rik Klimat Prirodni umovi Arktiki suvori sho viznachayetsya zimovimi morozami rizkimi vitrami hurtovinami ta nizkimi temperaturami vlitku Vzimku panuye polyarna nich Oholodzhennya zemnoyi poverhni v umovah harakternoyi v cej chas dlya vnutrishnih rajoniv Arktiki malohmarnoyi pogodi nadzvichajno velike Oteplyuvalnij vpliv na Arktiku mayut okeanichni vodi ta tepli vodi Pivnichnoatlantichnoyi morskoyi techiyi Peresichni temperaturi najholodnishih misyaciv znizhuyutsya v dilyanci polyusa do 35 C 40 S na uzberezhzhyah do 30 S absolyutnij minimum syagaye 55 S Vlitku sonce ne zahodit ale pidnimayetsya na nebi nevisoko i griye slabko Tanennya snigu ta lodu obmezhuye mozhlivist pidvishennya temperaturi vishe 0 C Peresichna temperatura povitrya najteplishih misyaciv u dilyanci polyusa pidvishuyetsya do 0 C na uzberezhzhyah do 10 C Z nizkimi temperaturami pov yazane znachne poshirennya bagatorichnoyi merzloti yaka v okremih rajonah syagaye kilkoh soten metriv Opadi navit ulitku vipadayut perevazhno u viglyadi snigu Richna suma opadiv vid 75 100 mm poblizu polyusa do 300 400 mm na uzberezhzhi materikiv Vzimku nad Arktikoyu formuyetsya V inshi pori roku znachnogo rozvitku dosyagaye ciklonichna diyalnist yaka sposterigayetsya zdebilshogo na periferiyi Vlitku pole visokogo tisku rozmite i ciklonichna diyalnist zahoplyuye takozh i centralni rajoni Z 1920 roku sposterigayetsya deyake poteplinnya klimatu Arktiki Zona vkrita arktichnoyu krizhanoyu shapkoyu postupovo zmenshuyetsya sho pov yazuyut iz poshkodzhennyam ozonovogo sharu Priberezhnij arktichnij klimat moderuyetsya okeanichnimi vplivami yaki mayut yak pravilo teplishi temperaturi ta bilsh silni snigopadi nizh bilsh holodni ta suhi vnutrishni rajoni Na Arktiku vplivaye potochne globalne poteplinnya sho prizvodit do usadki arktichnogo morskogo lodu zmenshennya lodu na lodovikovomu pokrivi Grenlandiyi ta vivilnennya arktichnogo metanu u miru vidtavannya vichnoyi merzloti Vnaslidok migraciyi izoterm planeti priblizno 56 km na desyatilittya protyagom ostannih 30 rokiv yak naslidok globalnogo poteplinnya arktichnij region v danij chas skorochuyetsya Isnuye velika rozbizhnist u prognozah vtrat lodovikiv u Arktici Okremi modeli demonstruyut majzhe povnu ta povnu vtratu u veresni z 2040 r Blizko polovini modelej pokazuyut majzhe povne zavershennya vtrat morskogo lodu u veresni do 2100 roku Flora ta faunaVivcebik Ovibos moschatus u nacionalnomu parku Norvegiyi Cherez nizki temperaturi fiziologichnu suhist bagatorichnu merzlotu korotkij vegetacijnij period 2 2 5 misyaci Arktika harakterizuyetsya bidnim roslinnim svitom U zoni arktichnih pustel perevazhayut mohi lishajniki vodorosti ta polyarni maki v tundri karlikovi berezi nizkorosli vilhi Alnus verbi Salix ta morozostijki trav yanisti roslini brusnicya Vaccinium vitis idaea L buyahi Vaccinium uliginosum L Do fauni Arktiki nalezhat tvarini zdatni vizhiti v suvorih klimatichnih umovah na kontinentah i ostrovah ce bilij vedmid Ursus maritimus pesec Vulpes lagopus polyarnij zayec vivcebik Ovibos moschatus ta pivnichnij olen Rangifer tarandus u mori tyuleni morzh Odobenus rosmarus nerpa Pusa pivnichnij kit ta deyaki vidi rib oseledec Clupeidae triska Gadus nelma ta inshi V arktichnih regionah traplyayutsya predstavniki 240 vidiv ptastva zokrema bila kuripka Lagopus lagopus bila sova Bubo scandiacus Nyctea scandiaca rizni vidi chajok Larus lebid chornodzobij gagara Gavia krechet Falco rusticolus L bilospinnij albatros Phoebastria albatrus ta inshi Unaslidok lyudskoyi diyalnosti chimalo vidiv tvarin perebuvayut pid zagrozoyu vinishennya Tak cilkovito znikla morska korova Stellera Zaradi zberezhennya vidiv polyuvannya na bilih vedmediv ta morskih ssavciv zaboronene chi obmezhene v bilshosti krayin sho mayut arktichni teritoriyi NaselennyaRodina inuitiv 1917 rik Naselennya blizko 1 mln aborigeniv aleuti Alyaski pivnichnoamerikanski indianci SShA lopari Norvegiya Rosiya Finlyandiya Shveciya yakuti nenci komi chukchi evenki dolgani Rosiya eskimosi inuyiti Kanada Grenlandiya Rosiya GospodarstvoNajbilshij port u cij zoni Murmansk na Kolskomu pivostrovi V Arktici ye znachni zapasi vugillya nafti prirodnogo gazu zolota sribla midi uranu svincyu cinku nikelyu i boksitiv Na dni Pivnichnogo Lodovitogo okeanu znajdeni velichezni pokladi gazogidrativ Cherez suvori klimatichni umovi navigaciya v Arktici trivaye nedovgo sho utrudnyaye vidobutok korisnih kopalin Istoriya arktichnih doslidzhenSistematichni doslidzhennya Arktiki pochalisya v drugij polovini XVI stolittya koli buli zrobleni pershi sprobi znajti pivnichnij morskij shlyah do Kitayu ta Indiyi U 16 17 stolittyah Vilyam Baffin Villem Barenc Semen Dezhnov ta inshi zrobili ryad vazhlivih plavan vzdovzh beregiv pivnichnoyi Kanadi ta Sibiru U 18 stolitti Arktiku doslidzhuvali Vitus Bering brati Vasil Pronchishev Semen Chelyuskin U 19 stolitti ekspediciyi v Arktiku zdijsnyuvali Dzhon Ross Vilyam Edvard Perri Adolf Erik Nordensheld ser Dzhon Franklin Fritjof Nansen ta inshi Pid chas Pershogo Mizhnarodnogo polyarnogo roku 1882 1883 silami 12 krayin bulo vidkrito 13 polyarnih stancij Pid chas Drugogo i osoblivo Tretogo polyarnogo roku chislo stancij znachno zbilshilos a obsyag roboti rozshirivsya U 1909 roci amerikanec Robert Piri pershim dosyag Pivnichnogo polyusa Zgodom do Arktiki organizovuvali pohodi Rual Amundsen Ferdinand Vrangel Georgij Syedov Salomon Andre Umberto Nobile ta inshi Pochinayuchi z 30 h rokiv XX stolittya provodyatsya doslidzhennya za dopomogoyu Visokoshirotnih povitryanih ekspedicij ta drejfuyuchih stancij Pivnichnij polyus Mizhnarodno pravovij statusDokladnishe Pravovij status Arktiki Zgidno z mizhnarodnim pravom Pivnichnij polyus i prileglij do nogo region Pivnichnogo Lodovitogo okeanu zaraz ne nalezhit zhodnij krayini P yat otochuyuchih cej region arktichnih krayin Rosiya Kanada Norvegiya Daniya cherez Grenlandiyu i SShA volodiyut pravami na 370 kilometrovu viklyuchno ekonomichnu zonu bilya svoyih beregiv a teritoriya za neyu znahoditsya u vidanni agentstva OON International Seabed Authority Pislya ratifikaciyi Konvenciyi OON z morskogo prava krayina maye desyat rokiv shob podati pretenziyu na rozshirennya kontinentalnogo shelfu za mezhami svoyeyi 370 kilometrovoyi zoni U zv yazku z cim Norvegiya yaka ratifikuvala konvenciyu v 1996 roci Rosiya v 1997 roci Kanada v 2003 roci i Daniya v 2004 roci zapustili proekti z obgruntuvannya togo sho deyaki sektori dna Pivnichnogo Lodovitogo okeanu mayut nalezhati yih teritoriyi Arktiku umovno podilyayut na polyarni sektori Kozhnij sektor stanovit trikutnik osnovoyu yakogo ye bereg derzhavi sho prilyagaye do Arktiki vershinoyu ye Pivnichnij polyus a bokovimi liniyami meridiani vid polyusa do shidnih i zahidnih kordoniv ciyeyi derzhavi Polyarni sektori v Arktici mayut Rosiya SShA Kanada Norvegiya Daniya 2 serpnya 2007 roku dva rosijskih batiskafi Mir 1 i Mir 2 zanurilis na dno okeanu v rajoni Pivnichnogo polyusu i vstanovili tam rosijskij prapor vikonanij z nerzhaviyuchogo titanovogo splavu Pislya povernennya do Moskvi kerivnik ekspediciyi stosovno pravovogo statusu zayaviv sho Arktika ye rosijskoyu Mi povinni dovesti sho Pivnichnij polyus ye prodovzhennyam rosijskoyi sushi Ekspediciya ta slova Chilingarova viklikali hvilyu kritiki z boku SShA j Kanadi A vzhe 10 sichnya 2008 roku Chilingarovu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Rosijskoyi Federaciyi za muzhnist i geroyizm proyavleni v ekstremalnih umovah i uspishne provedennya Visokoshirotnoyi arktichnoyi glibokovodnoyi ekspediciyi Svoyi pretenziyi na volodinnya Arktikoyu pred yavili takozh Velika Britaniya i Kanada Div takozhKampaniya v Arktici 1939 1945 PrimitkiArktichnij lid zmenshivsya do rekordnogo minimumu Espreso TV 16 veresnya 2016 originalu za 25 grudnya 2019 Procitovano 29 travnya 2021 United Nations Convention on the Law of the Sea Annex 2 Article 4 originalu za 16 lipnya 2007 Procitovano 26 lipnya 2007 Chronological lists of ratifications of accessions and successions to the Convention and the related Agreements United Nations Division for Ocean Affairs and the Law of the Sea 22 kvitnya 2009 originalu za 14 kvitnya 2009 Procitovano 30 kvitnya 2009 Russia ahead in Arctic gold rush BBC News 1 serpnya 2007 originalu za 3 kvitnya 2010 Procitovano 25 kvitnya 2010 Russian Arhiv originalu za 18 sichnya 2008 Procitovano 26 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 4 listopada 2014 Procitovano 26 zhovtnya 2014 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaDzhejms Astill Pivnich tane Arktika nagrivayetsya udvichi shvidshe za reshtu planeti 22 chervnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 29 246 20 lipnya 2012 roku angl Arctic io Look it s melting 3 travnya 2015 u Wayback Machine portal doslidzhen Arktiki karti pogodi lodovogo pokrivu Yearly Arctic Sea Ice Age with Graph of Ice Age By Area 1984 2016 angl arh 28 lyutogo 2018 roku Cindy Starr NASA Scientific Visualization Studio Data zvernennya 28 lyutogo 2018 roku animaciya zmenshennya bagatorichnoyi krigi v akvatoriyi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu za period 1984 2016 rokiv video na YouTubeVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arktika

Дата публікації:
Топ