Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Не́нці (самоназва ненэця і/або хасова; застаріла російська назва юраки, самоєди рос. юраки, самоеды) — самодійський народ на півночі Євразії (Росія).
| Ненці Ненэця, Хасова | |
|---|---|
 | |
| Кількість | понад 45 тис. осіб |
| Ареал |  Росія: 44,6 тис. 2010 Україна: 0,2 тис. (2001) |
| Близькі до: | Енці, Нганасани, Самодійські народи |
| Мова | ненецька і російська мови |
| Релігія | прибічники традиційних вірувань (шаманізм), православні |
Територія проживання і чисельність
Ненці населяють величезні євразійські терени узбережжя Північного Льодовитого океану від Кольського півострова до Таймиру.
На етнічних землях ненців у Росії функціонують дві національні адміністративні одиниці — Ненецький автономний округ (у складі Архангельської області) і Ямало-Ненецький автономний округ (у складі Тюменської області), раніше функціонував ще розформований у 2006 році Долгано-Ненецький а.о., тепер Таймирський (Долгано-Ненецький) муніципальний район (у складі Красноярського краю). Етнічними землями ненців можна вважати також північ Ханти-Мансійського автономного округу (у складі Тюменської області), Мезенський район Архангельської області і частково північну частину Республіки Комі, де проживає змішане комі-ненецьке населення.
Ненці є найчисельнішим з-поміж корінних народів Півночі Росії. Динаміку змін чисельності ненців ілюструє Таблиця чисельності ненців (1897–2010), складена на основі даних, отриманих в ході переписів:
| Рік | Чисельність, осіб | Мовці ненецької мови з числа ненців, % |
|---|---|---|
| 1897 | 9.427 | 100% |
| 1926 | 17.560 | даних немає |
| 1959 | 23.007 | 84,7% |
| 1970 | 28.705 | 83,4% |
| 1979 | 29.894 | 80,8% |
| 1989 | 34.665 | 77,1% |
| 2002 | 41.302 | 75,8% |
| 2010 | 44.640 | 49,2% |
| 2021 | 49.646 | — |
За даними перепису чисельності населення Росії 2002 року кількість ненців склала 41 302 особи, причому бл. 27 тис. з них проживали в Ямало-Ненецькому автономному окрузі.
Після розпаду СРСР в Україні за даними перепису населення 2001 року виявилось, що в країні ненцями себе ідентифікувало 217 осіб, з числа яких лише 6 (бл. 3%) вказали ненецьку як рідну мову, тоді як українську такою назвали 32 особи (бл. 15%), решта — інші мови, переважно російську (175 осіб або понад 4/5 з загального числа).
Станом на 2010 р. загальна кількість ненців у світі перевищила 44 тис. осіб.
Субетноси, мова і релігія
У складі ненців чітко виокремлюють 2 значні групи: тундрові ненці, які є північнішими і чисельно значно переважать другу групу — лісових ненців (інакше хандеяри). Тундрові ненці населяють титульні автономні округи, а лісові, кількість яких бл. 2 тис. осіб проживають в басейні річок Пур і Таз на південному сході Ямало-Ненецького і в Ханти-Мансійському а.о.. Варто виділити й групу яранців (або колвінців), що є змішаним комі-ненецьким населенням з особливою самоідентифікацією, що, зазвичай комімовні, і свій родовід ведуть від змішаних шлюбів ненців і північних комі (комі-іжемців).
Ненецька мова належить до самодійської групи уральської родини мов. Двома основними її діалектами, згідно з поділом на субетноси, є тундровий і лісовий. Серед ненців поширений білінгвізм — переважно російська, у яранців також комі мова. Писемність ненецької мови — на основі кириличної графіки.
Згідно перепису населення рф 2010 року, лише 10,08% серед етнічних ненців в Ненецькому АО вільно володіють ненецькою мовою.
Традиційними релігійними уявленнями ненців є віра в духів — хазяїв неба, землі, вогню, річок, природних і атмосферних явищ, у лісових ненців — у лісовиків.
Історія, господарство та суспільство
Протягом 1-го тисячоліття н. е. більшість самодійців — пращурів ненців перемістилась за течією Обі в зону північної тайги, а потому тундри, асимілювавши тубільне населення (саами і кети). У подальшому предки сучасних ненців розповсюдились із низов'їв Обі на захід до Білого моря, а до XVII ст. — на схід до Єнісею. При цьому до етногенезу ненців долучились угорські і енецькі групи.
Вже від перших згадок у письмових джерелах (у літописі Нестора фігурують під назвою самоядь) ненці завжди чинили опір чужоземним загарбникам. Так, вони опиралися поширенню Новгорода (відомі сутички наприкінці ХІІІ ст.), у XIV ст. змушені були платити ясак татарам, чиє панування припинилось у з кін. XV ст. (після взяття Казані).
З 1628 року зі зведенням фортеці Красноярськ ненці підпадають під владу росіян. У подальшому (наступному столітті) ненці часто поставали проти утисків, зокрема, в 1719, 1731 і 1749 роках. У 1824 році посилення християнизації викликало значний спротив ненців, що вилилось у повстання (війну) 1825–1840 рр..
У 1842—44 (у свою 2-у наукову експедицію) північні народи, в тому числі і ненців, вивчав відомий фінський мовознавець М.Кастрен, результатом чого стало створення граматики і словника ненецької мови (опубл. 1854 року).
Переважна більшість ненців ще на поч. ХХ ст. вела кочовий спосіб життя.
Традиційними заняттями ненців є полювання на хутрових звірів, дикого оленя, песців, вовків, лісових і водоплавних птахів, рибальство, оленярство тощо.
З сер. XVIII ст. провідною галуззю господарства стало свійське оленярство. Оленярство в ненців було великостадним, олені використовувались як для пересування (на санах-нартах), так і для поживи. І за сучасності на півострові Ямал декілька тисяч ненецьких оленярів-кочівників тримають поголів'я у бл. півмільйона оленів.
У царській Росії купці, які приїжджали в тундру, обдурювали ненців, споювали їх горілкою і за низьку ціну скуповували оленів і дорогі шкури звірів.
Ще наприкінці XIX ст. основною ланкою ненецького суспільства лишався патрилінійний рід (єркар). У сибірських тундрових ненців зберігались дві екзогамні фратрії.
Культура
| Цей розділ не містить . |
Традиційним житлом ненців є розбірний чум з жердин, накриваний оленячими шкурами взимку і берестою в літню пору. Для подорожей вони виробляють сани, котрі у них розділяються на жіночі, чоловічі та вантажні. Матеріал — це ті ж самі олені, до речі на їхній мові сани називаються нарти. Відрізняються ж жіночі від чоловічих, котрі мають тільки задню спинку, ще передньою стінкою та боковою для більшої безпеки. До них запрягають віялом від двох — трьох до шести оленів. З лівої сторони сідають на них, а керують за допомогою віжки яка прикріплена до недоуздку (вуздечки без вудил, з приводом) оленя який знаходиться зліва, та жердини-хорея на якому мається кістяний ґудзик на кінці. Часом буває на інший кінець хорея надягають списоподібний металевий наконечник (взагалі то в минулому хорей наряду з луком служив зброєю).
Для вантажних нарт запрягають по два-три олені, а вони доволі часто змінюють місце проживання, бо олені їдять мох і коли він закінчується потрібно переїжджати на нове місце, і з п'яти-семи вантажних нарт складають великий караван котрий на їхній мові називається аргіщ, прив'язуючи оленів міцними ланцюжками або ременями до передньої нарти. Кожен аргіш веде лише один сідок і доволі часто це бувають дівчатка-підлітки, а поруч їдуть чоловіки на легкових нартах та женуть стадо.
Одяг ненці шили також зі шкур о́леня — малиця, сокуй (верхній одяг), взуття — піми.
Їдять ненці як правило оленину, рибу тощо. Жителі оленячих стійбищ дуже люблять м'ясо оленя, смажене на закритому вогні — щось на зразок шашлика, але не маринованого. Улюбленими стравами у ненців є струганина з оленини, печінки, риби сига, суп з борошном, млинці з кров'ю, м'ясо тушковане з макаронними виробами. Однією з екзотичних страв є копальхен (гниле м'ясо). На гарнір їдять макаронні вироби. Рис та овочі споживаються вкрай рідко.
Улюбленим напоєм населення Півночі є чай, а також компоти і морси з журавлини, морошки, чорниці, кисіль з крохмалю і ягідного соку.
У царській Росії, внаслідок активної торгівлі міцними спиртними напоями, відбувався процес поступового споювання корінних і нечисленних народів Півночі, в тому числі і самоїдів (ненців). Однак вперта боротьба з цим негативним явищем в другій половині XX століття допомогла його частково зжити.
Хліб ненці споживають більше житній, хоча вживають його нечасто.
У ненців зберігаються залишки епосу, інші фольклорні жанри, традиційні свята, музика і танці.
Виноски
- Дані є неповними, адже перепис охопив не всіх ненців.
- Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою[недоступне посилання](укр.)[недоступне посилання з липня 2019]
- Останні (комі-іжемці) останнім часом також претендують на визнання окремою корінною народністю Півночі. Див.:Етнографи Комі визнають комі-іжемців малочисельним народом, повідомлення Коміінформ(рос.) [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2008. Процитовано 1 січня 2009.
- М. М. Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінки:166-168)
- Васильев В. И. Ненцы // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 330 (рос.)
- Там же
Джерела і посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nenets |
- Васильев В. И. Ненцы // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 329–331 (рос.)
- (рос.)
- (фр.), (ест.)
- Культура ненців(укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne nci samonazva nenecya i abo hasova zastarila rosijska nazva yuraki samoyedi ros yuraki samoedy samodijskij narod na pivnochi Yevraziyi Rosiya Nenci Nenecya HasovaKilkist ponad 45 tis osibAreal Rosiya 44 6 tis 2010 Ukrayina 0 2 tis 2001 Blizki do Enci Nganasani Samodijski narodiMova nenecka i rosijska moviReligiya pribichniki tradicijnih viruvan shamanizm pravoslavniTeritoriya prozhivannya i chiselnistNenci naselyayut velichezni yevrazijski tereni uzberezhzhya Pivnichnogo Lodovitogo okeanu vid Kolskogo pivostrova do Tajmiru Na etnichnih zemlyah nenciv u Rosiyi funkcionuyut dvi nacionalni administrativni odinici Neneckij avtonomnij okrug u skladi Arhangelskoyi oblasti i Yamalo Neneckij avtonomnij okrug u skladi Tyumenskoyi oblasti ranishe funkcionuvav she rozformovanij u 2006 roci Dolgano Neneckij a o teper Tajmirskij Dolgano Neneckij municipalnij rajon u skladi Krasnoyarskogo krayu Etnichnimi zemlyami nenciv mozhna vvazhati takozh pivnich Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu u skladi Tyumenskoyi oblasti Mezenskij rajon Arhangelskoyi oblasti i chastkovo pivnichnu chastinu Respubliki Komi de prozhivaye zmishane komi nenecke naselennya Nenci ye najchiselnishim z pomizh korinnih narodiv Pivnochi Rosiyi Dinamiku zmin chiselnosti nenciv ilyustruye Tablicya chiselnosti nenciv 1897 2010 skladena na osnovi danih otrimanih v hodi perepisiv Rik Chiselnist osib Movci neneckoyi movi z chisla nenciv 1897 9 427 100 1926 17 560 danih nemaye1959 23 007 84 7 1970 28 705 83 4 1979 29 894 80 8 1989 34 665 77 1 2002 41 302 75 8 2010 44 640 49 2 2021 49 646 Za danimi perepisu chiselnosti naselennya Rosiyi 2002 roku kilkist nenciv sklala 41 302 osobi prichomu bl 27 tis z nih prozhivali v Yamalo Neneckomu avtonomnomu okruzi Pislya rozpadu SRSR v Ukrayini za danimi perepisu naselennya 2001 roku viyavilos sho v krayini nencyami sebe identifikuvalo 217 osib z chisla yakih lishe 6 bl 3 vkazali nenecku yak ridnu movu todi yak ukrayinsku takoyu nazvali 32 osobi bl 15 reshta inshi movi perevazhno rosijsku 175 osib abo ponad 4 5 z zagalnogo chisla Stanom na 2010 r zagalna kilkist nenciv u sviti perevishila 44 tis osib Subetnosi mova i religiyaNenecki avtonomiyi ta sub yekti federaciyi vishogo rivnya U skladi nenciv chitko viokremlyuyut 2 znachni grupi tundrovi nenci yaki ye pivnichnishimi i chiselno znachno perevazhat drugu grupu lisovih nenciv inakshe handeyari Tundrovi nenci naselyayut titulni avtonomni okrugi a lisovi kilkist yakih bl 2 tis osib prozhivayut v basejni richok Pur i Taz na pivdennomu shodi Yamalo Neneckogo i v Hanti Mansijskomu a o Varto vidiliti j grupu yaranciv abo kolvinciv sho ye zmishanim komi neneckim naselennyam z osoblivoyu samoidentifikaciyeyu sho zazvichaj komimovni i svij rodovid vedut vid zmishanih shlyubiv nenciv i pivnichnih komi komi izhemciv Nenecka mova nalezhit do samodijskoyi grupi uralskoyi rodini mov Dvoma osnovnimi yiyi dialektami zgidno z podilom na subetnosi ye tundrovij i lisovij Sered nenciv poshirenij bilingvizm perevazhno rosijska u yaranciv takozh komi mova Pisemnist neneckoyi movi na osnovi kirilichnoyi grafiki Zgidno perepisu naselennya rf 2010 roku lishe 10 08 sered etnichnih nenciv v Neneckomu AO vilno volodiyut neneckoyu movoyu Tradicijnimi religijnimi uyavlennyami nenciv ye vira v duhiv hazyayiv neba zemli vognyu richok prirodnih i atmosfernih yavish u lisovih nenciv u lisovikiv Istoriya gospodarstvo ta suspilstvoProtyagom 1 go tisyacholittya n e bilshist samodijciv prashuriv nenciv peremistilas za techiyeyu Obi v zonu pivnichnoyi tajgi a potomu tundri asimilyuvavshi tubilne naselennya saami i keti U podalshomu predki suchasnih nenciv rozpovsyudilis iz nizov yiv Obi na zahid do Bilogo morya a do XVII st na shid do Yeniseyu Pri comu do etnogenezu nenciv doluchilis ugorski i enecki grupi Vzhe vid pershih zgadok u pismovih dzherelah u litopisi Nestora figuruyut pid nazvoyu samoyad nenci zavzhdi chinili opir chuzhozemnim zagarbnikam Tak voni opiralisya poshirennyu Novgoroda vidomi sutichki naprikinci HIII st u XIV st zmusheni buli platiti yasak tataram chiye panuvannya pripinilos u z kin XV st pislya vzyattya Kazani Z 1628 roku zi zvedennyam forteci Krasnoyarsk nenci pidpadayut pid vladu rosiyan U podalshomu nastupnomu stolitti nenci chasto postavali proti utiskiv zokrema v 1719 1731 i 1749 rokah U 1824 roci posilennya hristiyanizaciyi viklikalo znachnij sprotiv nenciv sho vililos u povstannya vijnu 1825 1840 rr U 1842 44 u svoyu 2 u naukovu ekspediciyu pivnichni narodi v tomu chisli i nenciv vivchav vidomij finskij movoznavec M Kastren rezultatom chogo stalo stvorennya gramatiki i slovnika neneckoyi movi opubl 1854 roku Zhinka v chumi za vichinkoyu shkuri Tobolska guberniya Berezovskij povit poch XX st Perevazhna bilshist nenciv she na poch HH st vela kochovij sposib zhittya Tradicijnimi zanyattyami nenciv ye polyuvannya na hutrovih zviriv dikogo olenya pesciv vovkiv lisovih i vodoplavnih ptahiv ribalstvo olenyarstvo tosho Z ser XVIII st providnoyu galuzzyu gospodarstva stalo svijske olenyarstvo Olenyarstvo v nenciv bulo velikostadnim oleni vikoristovuvalis yak dlya peresuvannya na sanah nartah tak i dlya pozhivi I za suchasnosti na pivostrovi Yamal dekilka tisyach neneckih olenyariv kochivnikiv trimayut pogoliv ya u bl pivmiljona oleniv U carskij Rosiyi kupci yaki priyizhdzhali v tundru obduryuvali nenciv spoyuvali yih gorilkoyu i za nizku cinu skupovuvali oleniv i dorogi shkuri zviriv She naprikinci XIX st osnovnoyu lankoyu neneckogo suspilstva lishavsya patrilinijnij rid yerkar U sibirskih tundrovih nenciv zberigalis dvi ekzogamni fratriyi KulturaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Tradicijnim zhitlom nenciv ye rozbirnij chum z zherdin nakrivanij olenyachimi shkurami vzimku i berestoyu v litnyu poru Dlya podorozhej voni viroblyayut sani kotri u nih rozdilyayutsya na zhinochi cholovichi ta vantazhni Material ce ti zh sami oleni do rechi na yihnij movi sani nazivayutsya narti Vidriznyayutsya zh zhinochi vid cholovichih kotri mayut tilki zadnyu spinku she perednoyu stinkoyu ta bokovoyu dlya bilshoyi bezpeki Do nih zapryagayut viyalom vid dvoh troh do shesti oleniv Z livoyi storoni sidayut na nih a keruyut za dopomogoyu vizhki yaka prikriplena do nedouzdku vuzdechki bez vudil z privodom olenya yakij znahoditsya zliva ta zherdini horeya na yakomu mayetsya kistyanij gudzik na kinci Chasom buvaye na inshij kinec horeya nadyagayut spisopodibnij metalevij nakonechnik vzagali to v minulomu horej naryadu z lukom sluzhiv zbroyeyu Dlya vantazhnih nart zapryagayut po dva tri oleni a voni dovoli chasto zminyuyut misce prozhivannya bo oleni yidyat moh i koli vin zakinchuyetsya potribno pereyizhdzhati na nove misce i z p yati semi vantazhnih nart skladayut velikij karavan kotrij na yihnij movi nazivayetsya argish priv yazuyuchi oleniv micnimi lancyuzhkami abo remenyami do perednoyi narti Kozhen argish vede lishe odin sidok i dovoli chasto ce buvayut divchatka pidlitki a poruch yidut choloviki na legkovih nartah ta zhenut stado Odyag nenci shili takozh zi shkur o lenya malicya sokuj verhnij odyag vzuttya pimi Yidyat nenci yak pravilo oleninu ribu tosho Zhiteli olenyachih stijbish duzhe lyublyat m yaso olenya smazhene na zakritomu vogni shos na zrazok shashlika ale ne marinovanogo Ulyublenimi stravami u nenciv ye struganina z olenini pechinki ribi siga sup z boroshnom mlinci z krov yu m yaso tushkovane z makaronnimi virobami Odniyeyu z ekzotichnih strav ye kopalhen gnile m yaso Na garnir yidyat makaronni virobi Ris ta ovochi spozhivayutsya vkraj ridko Ulyublenim napoyem naselennya Pivnochi ye chaj a takozh kompoti i morsi z zhuravlini moroshki chornici kisil z krohmalyu i yagidnogo soku U carskij Rosiyi vnaslidok aktivnoyi torgivli micnimi spirtnimi napoyami vidbuvavsya proces postupovogo spoyuvannya korinnih i nechislennih narodiv Pivnochi v tomu chisli i samoyidiv nenciv Odnak vperta borotba z cim negativnim yavishem v drugij polovini XX stolittya dopomogla jogo chastkovo zzhiti Hlib nenci spozhivayut bilshe zhitnij hocha vzhivayut jogo nechasto U nenciv zberigayutsya zalishki eposu inshi folklorni zhanri tradicijni svyata muzika i tanci VinoskiDani ye nepovnimi adzhe perepis ohopiv ne vsih nenciv Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Nacionalnij sklad naselennya gromadyanstvo Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu nedostupne posilannya ukr nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ostanni komi izhemci ostannim chasom takozh pretenduyut na viznannya okremoyu korinnoyu narodnistyu Pivnochi Div Etnografi Komi viznayut komi izhemciv malochiselnim narodom povidomlennya Komiinform ros 11 bereznya 2012 u Wayback Machine Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2008 Procitovano 1 sichnya 2009 M M Skatkin Prirodoznavstvo pidruchnik dlya 4 klasu K Radyanska shkola 1967 s 256 storinki 166 168 Vasilev V I Nency Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 stor 330 ros Tam zheDzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu NenetsVasilev V I Nency Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 stor 329 331 ros ros fr est Kultura nenciv ukr