Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чум (із комі чом, що походить від загальнопермського č'om — «курінь, хлів, комора, прибудова») — назва переносного житла (і його форми) у деяких народів Півночі Росії.
| Чум | |
 | |
 Чум у Вікісховищі |
Будування і структура
Чум являє собою намет із жердин конічної форми, часто гостроверхий, із закріпленими угорі жердинами. Узимку чум вкривали шкурами (найчастіше — оленячими), влітку — берестом, іноді парусиною.
Діаметр долішньої частини чуму становив від 3 до 8 метрів. Посеред чуму облаштовували вогнище, як для обігріву, так і викурення мошкари (у літню пору) — дим виходив в отвір, який лишали при зв'язуванні жердин нагорі чуму. За вхідні двері у чумі правила відкидна шкура. Долівку часто вкривали тими ж жердинами (гіляччям), а поверх — шкурами. Місце навпроти входу вважалося найголовнішим (адже з нього добре видно, хто заходив у чум).
Історія та розповсюдження
Історики справедливо визначають чум як одну з первісних форм людського житла. За прообраз чуму міг правити намет із жердин, що приставлялися до якогось сталого об'єкта природи (скеля, дерево тощо).
Як форма житла чум поширений на величезній території від Кольського півострову, Північного Поволжя, Прикам'я, Уралу, майже по всьому Сибіру, включаючи його південні частини. Чум набув розповсюдження у доволі різних народів — фіно-угорських, тюркських, самодійських, монгольських і тунгуських. Зокрема, чум побутує у північних саамів і північних комі, хантів, ненців, кетів, північних якутів, ороків, евенів, нганасанів, тувинців-тоджинців та алтайців (найпівденніше, де його зафіксовано).
Взагалі чум — це фіно-угорське (комі) слово, зазвичай в інших народів це житло має свої національні назви, але назва чум усталилося в літературі, в тому числі і науковій, для називання загального типу такого житла. У сами́х фіно-угрів чум як житло зберігся лише у північних комі та саамів. Зокрема, у саамів чум є переносним літнім житлом і має назву кувакса, ко́вас (у східних російських саамів) або кота (у західних скандинавських саамів).
В угро-фінських народів Поволжя чум доволі рано втратив значення житлового приміщення, перетворившись на господарську підсобну будівлю. Так, в удмуртів, чувашів і мордовців (а також у тюрків Поволжя казанських татар) жердяний кістяк чума править за стодолу (шиш), критий соломою, він прикриває вхід до погребу. Так само і в західних фінів та карелів будівлі на подобі чуму (кота) виконують функції літньої кухні; а в естонців подібні літні кухні з жердин ялини побутували ще в XIX столітті.
Найдовше значення житлової споруди чум зберігав, а подеколи зберігає і досі в ненців, нганасанів, долганів тощо. Група чумів має назву стійбище.
Див. також
- Яранга
- Угрофіни
- Самоїди
- (Традиційні поселення і житла у статті «Саами») і Кота (житло)
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
Джерела, посилання і література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 12 (1985), стор. 382
- Словник іншомовних слів, К.: Головна Редакція УРЕ АН УРСР, 1975 (укр.)
- М. М. Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінка: 166)
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988 (рос.)
- (англ.)
- (англ.)
- Харузин И. Очерк истории развития жилища у финнов., М., 1895 (рос.)
- Харузин И. Очерк истории развития жилища у тюрков., М., 1896 (рос.)
- Heikel A. Die Gebäude der Čeremissen, Mordwinen, Esten und Finnen, Гельсінґфорс, 1888. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chum iz komi chom sho pohodit vid zagalnopermskogo c om kurin hliv komora pribudova nazva perenosnogo zhitla i jogo formi u deyakih narodiv Pivnochi Rosiyi Chum Chum u VikishovishiBuduvannya i strukturaChum yavlyaye soboyu namet iz zherdin konichnoyi formi chasto gostroverhij iz zakriplenimi ugori zherdinami Uzimku chum vkrivali shkurami najchastishe olenyachimi vlitku berestom inodi parusinoyu Diametr dolishnoyi chastini chumu stanoviv vid 3 do 8 metriv Posered chumu oblashtovuvali vognishe yak dlya obigrivu tak i vikurennya moshkari u litnyu poru dim vihodiv v otvir yakij lishali pri zv yazuvanni zherdin nagori chumu Za vhidni dveri u chumi pravila vidkidna shkura Dolivku chasto vkrivali timi zh zherdinami gilyachchyam a poverh shkurami Misce navproti vhodu vvazhalosya najgolovnishim adzhe z nogo dobre vidno hto zahodiv u chum Istoriya ta rozpovsyudzhennyaIstoriki spravedlivo viznachayut chum yak odnu z pervisnih form lyudskogo zhitla Za proobraz chumu mig praviti namet iz zherdin sho pristavlyalisya do yakogos stalogo ob yekta prirodi skelya derevo tosho Hantijska rodina bilya chumu poblizu ozera Numto 2006 r Yak forma zhitla chum poshirenij na velicheznij teritoriyi vid Kolskogo pivostrovu Pivnichnogo Povolzhya Prikam ya Uralu majzhe po vsomu Sibiru vklyuchayuchi jogo pivdenni chastini Chum nabuv rozpovsyudzhennya u dovoli riznih narodiv fino ugorskih tyurkskih samodijskih mongolskih i tunguskih Zokrema chum pobutuye u pivnichnih saamiv i pivnichnih komi hantiv nenciv ketiv pivnichnih yakutiv orokiv eveniv nganasaniv tuvinciv todzhinciv ta altajciv najpivdennishe de jogo zafiksovano Vzagali chum ce fino ugorske komi slovo zazvichaj v inshih narodiv ce zhitlo maye svoyi nacionalni nazvi ale nazva chum ustalilosya v literaturi v tomu chisli i naukovij dlya nazivannya zagalnogo tipu takogo zhitla U sami h fino ugriv chum yak zhitlo zberigsya lishe u pivnichnih komi ta saamiv Zokrema u saamiv chum ye perenosnim litnim zhitlom i maye nazvu kuvaksa ko vas u shidnih rosijskih saamiv abo kota u zahidnih skandinavskih saamiv V ugro finskih narodiv Povolzhya chum dovoli rano vtrativ znachennya zhitlovogo primishennya peretvorivshis na gospodarsku pidsobnu budivlyu Tak v udmurtiv chuvashiv i mordovciv a takozh u tyurkiv Povolzhya kazanskih tatar zherdyanij kistyak chuma pravit za stodolu shish kritij solomoyu vin prikrivaye vhid do pogrebu Tak samo i v zahidnih finiv ta kareliv budivli na podobi chumu kota vikonuyut funkciyi litnoyi kuhni a v estonciv podibni litni kuhni z zherdin yalini pobutuvali she v XIX stolitti Najdovshe znachennya zhitlovoyi sporudi chum zberigav a podekoli zberigaye i dosi v nenciv nganasaniv dolganiv tosho Grupa chumiv maye nazvu stijbishe Div takozhYaranga Ugrofini Samoyidi Tradicijni poselennya i zhitla u statti Saami i Kota zhitlo PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Dzherela posilannya i literaturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 12 1985 stor 382 Slovnik inshomovnih sliv K Golovna Redakciya URE AN URSR 1975 ukr M M Skatkin Prirodoznavstvo pidruchnik dlya 4 klasu K Radyanska shkola 1967 s 256 storinka 166 Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 ros angl angl Haruzin I Ocherk istorii razvitiya zhilisha u finnov M 1895 ros Haruzin I Ocherk istorii razvitiya zhilisha u tyurkov M 1896 ros Heikel A Die Gebaude der Ceremissen Mordwinen Esten und Finnen Gelsingfors 1888 nim