Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

Карели

Карели
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Каре́ли, корелини (самоназва — karjalaižet) — фіно-угорський народ, мешкає переважно в Республіці Карелія, Тверській області Росії та у Східній Фінляндії.

Карели
karjalaižet
image
Карельські бабусі, 2006
Кількість бл. 120 тис. осіб
Ареал image Росія:
Республіка Карелія, Тверська область
image Фінляндія: Південна Карелія, Північна Карелія
Близькі до: вепси, фіни, іжора,
угро-фінські народи
Мова карельська, російська, фінська
Релігія православ'я, лютеранство

Мова — карельська балтійсько-фінської підгрупи фіно-угорської групи уральської сім'ї.

image
Національний прапор карелів і Карелії

Походження

Існує гіпотеза, що карели сформувалися на основі аборигенних племен сучасних південної Карелії й південно-східної Фінляндії, звідки й розселилися в напрямку Біломорського Помор'я й Заонежжя. Вважається, що сучасні карели являють собою результат етнічного контакту середньовічної корели з вессю і лоп'ю, у процесі якого останні були значною мірою асимільовані, а карели сприйняли багато особливостей їхньої мови й культури.

Субетноси

Крім власне карелів, у карельському етносі виділяються субетноси ліввіків і людіків, які дещо відрізняються культурою і мовою. Ліввіки здебільшого мешкають в , людіки — в .

Також у складі карельського етносу існує субетнос лаппі або сегозерських карелів, що мешкають на околицях , який походить від нащадків лопарів, асимільованих карелами, але зі збереженою самоназвою. Мовою та культурою лаппі мало відрізняються від властиво карелів. Інша група карелів із самоназвою лаппі або лаппалайзет мешкає на південному узбережжі Сайменського озера у Фінляндії, в повіті Лаппее, в районі міста Лаппеенранта.

Західні карели, або як їх ще іноді невірно іменують карело-фіни, були майже повністю асимільовані й, на думку фінських етнографів, увійшли до складу фінського етносу. Однак, практично всі західні («фінські») карели вважають себе карелами, але зазвичай у складі фінського етносу.

Історія

Перша письмова згадка про власне карелів датована останніми десятиліттями VII століття й пов'язана з конунгом данів Іваром Широкі Обійми, який зазнав поразки й був убитий у місцевості, іменованій «Карельські затоки». Цей факт згадується в «Діяннях данів» Саксона Граматика і «Сазі про Інглінгів». Початком XI століття датована згадка про Карельське князівство в «Сазі про Олафа Святого», норвезького короля. Першим руським письмовим джерелом, де згадується про корелу, є новгородські берестяні грамоти. , датована 1066 роком свідчить про напад литовців на карелу (карелів).

image
Історичний герб Карелії

Перша письмова згадка про карелів-ліввіків датована приблизно раніше VI століття: у книзі Йордана «Про походження й діяння гетів» наведено низку балтійсько-фінських народів, підкорених вождем готів Германаріхом. Більшість дослідників (Ю.Коскінен, К.Мюлленгофф, В.Томашек та ін.) обґрунтовано вважають, що цей список був запозичений Йорданом з невідомого нині . У цьому списку поряд з мерею та мордвою є й народ із назвою «Thiudos in Aunxis», тобто, згідно з Ф.Брауном, «чудь олонецька» (більшістю балтійско-фінських мов Олонець досі пишеться як Aunus).

image
Герб Республіки Карелія

Першим з письмових джерел про людіків згадує датований першою половиною IX століття Баварський анонім під іменем племені ліуди або люди. Трохи пізніше про карелів-людіків пише Ахмед Ібн Фадлан у своїй книзі про подорож на Волгу в 921–922 роках за назвою народу «лууд-аана». У російських середньовічних джерелах карели-людіки найчастіше згадувалися за назвою людины, без співвіднесення з карелами (корелою). Однак, ще значно раніше, при заснуванні Новгорода один з його окрайків було названо «Людин» або «Людинов», схоже на те, як за іменем племені було названо Неревський кінець. Протягом середньовіччя за контроль над територією, населеною карелами, відбувалися тривалі війни між Швецією та Київською Руссю (потім , Московією), в результаті яких кілька разів змінювалися кордони й частина карельських земель опинялася в складі Швеції. Карели російської частини були навернені в православ'я, карели шведської частини — у католицизм (потім лютеранство). Після того, як за і Столбовською мирними угодами 1595 і 1617 рр. землі навколо Ладозького озера та біля Неви відійшли від Росії до Швеції, місцеве православне карельське населення здебільшого переселилося під Твер, у район міст Лихославль, Бєжецьк, , Весьєгонськ. У 1937 році райони Калінінської області, заселені тверськіми карелами, утворювали Карельський національний округ, що проіснував до 1939 року.

image
Типовий краєвид Карелії

Антропологічний тип

Карели відносяться до європеоїдної раси, її біломоро-балтійського типу, який характеризується мінімальною монголоїдною домішкою. Винятки становлять лаппі, що відносяться до лапоноїдної групи уральського типу.

Мова

Карельська мова належить до балтійсько-фінської гілки фіно-угорської групи мов і класифікується як . Писемність на основі кирилиці виникла не пізніше першої половини XIII століття, в 1930-х роках було введено писемність на основі латиниці.

Згідно перепису населення рф 2010 року, лише 37,04% серед етнічних карелів в Республіці Карелії вільно володіють карельською мовою.

Традиційні заняття

Традиційні заняття карелів — тваринництво, мисливство, лісова промисловість і виробництво човнів. Традиційна ферма цього народу має вигляд дерев'яної, двоповерхової будівлі. На другому поверсі зберігається сіно для худоби.

  • image
    Олонецький карел
  • image
    Олонецький карел
  • image
    Карели в лісі
  • image
    Дівчина в карельському національному вбранні
  • image
    Старі карели
  • image
    Карели руноспівці

Див. також

Література

  • Финно-угры и балты в эпоху средневековья. Археология СССР. Под ред.: Рыбаков Б. А. — М., 1987 г.
  • (рос.) Косменко А. П. Карельское народное искусство: изобразительное творчество. — Петрозаводск : Изд-во «Карелия», 1977. — 128 с.
  • Кочкуркина С. И. Народы Карелии: история и культура. Петрозаводск, 2004.
  • Финны в Европе. В 2-х томах. — М., 1990г.
  • Карели — існування попри заборону [ 2 січня 2015 у Wayback Machine.]
  • Иордан. О происхождении и деяниях гетов. Спб., Алетейя, 1997. [ 20 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Saxo Grammaticus. Gesta Danorum. На сайте Ульвдалир [ 15 вересня 2008 у Wayback Machine.]
  • Сага об Инглингах [ 14 вересня 2008 у Wayback Machine.]

Посилання

  • Про карелів на сайті livviki.karelia.ru [ 16 червня 2008 у Wayback Machine.]
  • Мапи [ 29 квітня 2008 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Kare li korelini samonazva karjalaizet fino ugorskij narod meshkaye perevazhno v Respublici Kareliya Tverskij oblasti Rosiyi ta u Shidnij Finlyandiyi Kareli karjalaizetKarelski babusi 2006Kilkist bl 120 tis osibAreal Rosiya Respublika Kareliya Tverska oblast Finlyandiya Pivdenna Kareliya Pivnichna KareliyaBlizki do vepsi fini izhora ugro finski narodiMova karelska rosijska finskaReligiya pravoslav ya lyuteranstvo Mova karelska baltijsko finskoyi pidgrupi fino ugorskoyi grupi uralskoyi sim yi Nacionalnij prapor kareliv i KareliyiPohodzhennyaIsnuye gipoteza sho kareli sformuvalisya na osnovi aborigennih plemen suchasnih pivdennoyi Kareliyi j pivdenno shidnoyi Finlyandiyi zvidki j rozselilisya v napryamku Bilomorskogo Pomor ya j Zaonezhzhya Vvazhayetsya sho suchasni kareli yavlyayut soboyu rezultat etnichnogo kontaktu serednovichnoyi koreli z vessyu i lop yu u procesi yakogo ostanni buli znachnoyu miroyu asimilovani a kareli sprijnyali bagato osoblivostej yihnoyi movi j kulturi SubetnosiKrim vlasne kareliv u karelskomu etnosi vidilyayutsya subetnosi livvikiv i lyudikiv yaki desho vidriznyayutsya kulturoyu i movoyu Livviki zdebilshogo meshkayut v lyudiki v Takozh u skladi karelskogo etnosu isnuye subetnos lappi abo segozerskih kareliv sho meshkayut na okolicyah yakij pohodit vid nashadkiv lopariv asimilovanih karelami ale zi zberezhenoyu samonazvoyu Movoyu ta kulturoyu lappi malo vidriznyayutsya vid vlastivo kareliv Insha grupa kareliv iz samonazvoyu lappi abo lappalajzet meshkaye na pivdennomu uzberezhzhi Sajmenskogo ozera u Finlyandiyi v poviti Lappee v rajoni mista Lappeenranta Zahidni kareli abo yak yih she inodi nevirno imenuyut karelo fini buli majzhe povnistyu asimilovani j na dumku finskih etnografiv uvijshli do skladu finskogo etnosu Odnak praktichno vsi zahidni finski kareli vvazhayut sebe karelami ale zazvichaj u skladi finskogo etnosu IstoriyaPersha pismova zgadka pro vlasne kareliv datovana ostannimi desyatilittyami VII stolittya j pov yazana z konungom daniv Ivarom Shiroki Obijmi yakij zaznav porazki j buv ubitij u miscevosti imenovanij Karelski zatoki Cej fakt zgaduyetsya v Diyannyah daniv Saksona Gramatika i Sazi pro Inglingiv Pochatkom XI stolittya datovana zgadka pro Karelske knyazivstvo v Sazi pro Olafa Svyatogo norvezkogo korolya Pershim ruskim pismovim dzherelom de zgaduyetsya pro korelu ye novgorodski berestyani gramoti datovana 1066 rokom svidchit pro napad litovciv na karelu kareliv Istorichnij gerb Kareliyi Persha pismova zgadka pro kareliv livvikiv datovana priblizno ranishe VI stolittya u knizi Jordana Pro pohodzhennya j diyannya getiv navedeno nizku baltijsko finskih narodiv pidkorenih vozhdem gotiv Germanarihom Bilshist doslidnikiv Yu Koskinen K Myullengoff V Tomashek ta in obgruntovano vvazhayut sho cej spisok buv zapozichenij Jordanom z nevidomogo nini U comu spisku poryad z mereyu ta mordvoyu ye j narod iz nazvoyu Thiudos in Aunxis tobto zgidno z F Braunom chud olonecka bilshistyu baltijsko finskih mov Olonec dosi pishetsya yak Aunus Gerb Respubliki Kareliya Pershim z pismovih dzherel pro lyudikiv zgaduye datovanij pershoyu polovinoyu IX stolittya Bavarskij anonim pid imenem plemeni liudi abo lyudi Trohi piznishe pro kareliv lyudikiv pishe Ahmed Ibn Fadlan u svoyij knizi pro podorozh na Volgu v 921 922 rokah za nazvoyu narodu luud aana U rosijskih serednovichnih dzherelah kareli lyudiki najchastishe zgaduvalisya za nazvoyu lyudiny bez spivvidnesennya z karelami koreloyu Odnak she znachno ranishe pri zasnuvanni Novgoroda odin z jogo okrajkiv bulo nazvano Lyudin abo Lyudinov shozhe na te yak za imenem plemeni bulo nazvano Nerevskij kinec Protyagom serednovichchya za kontrol nad teritoriyeyu naselenoyu karelami vidbuvalisya trivali vijni mizh Shveciyeyu ta Kiyivskoyu Russyu potim Moskoviyeyu v rezultati yakih kilka raziv zminyuvalisya kordoni j chastina karelskih zemel opinyalasya v skladi Shveciyi Kareli rosijskoyi chastini buli naverneni v pravoslav ya kareli shvedskoyi chastini u katolicizm potim lyuteranstvo Pislya togo yak za i Stolbovskoyu mirnimi ugodami 1595 i 1617 rr zemli navkolo Ladozkogo ozera ta bilya Nevi vidijshli vid Rosiyi do Shveciyi misceve pravoslavne karelske naselennya zdebilshogo pereselilosya pid Tver u rajon mist Lihoslavl Byezheck Vesyegonsk U 1937 roci rajoni Kalininskoyi oblasti zaseleni tverskimi karelami utvoryuvali Karelskij nacionalnij okrug sho proisnuvav do 1939 roku Tipovij krayevid KareliyiAntropologichnij tipKareli vidnosyatsya do yevropeoyidnoyi rasi yiyi bilomoro baltijskogo tipu yakij harakterizuyetsya minimalnoyu mongoloyidnoyu domishkoyu Vinyatki stanovlyat lappi sho vidnosyatsya do laponoyidnoyi grupi uralskogo tipu MovaKarelska mova nalezhit do baltijsko finskoyi gilki fino ugorskoyi grupi mov i klasifikuyetsya yak Pisemnist na osnovi kirilici vinikla ne piznishe pershoyi polovini XIII stolittya v 1930 h rokah bulo vvedeno pisemnist na osnovi latinici Zgidno perepisu naselennya rf 2010 roku lishe 37 04 sered etnichnih kareliv v Respublici Kareliyi vilno volodiyut karelskoyu movoyu Tradicijni zanyattyaTradicijni zanyattya kareliv tvarinnictvo mislivstvo lisova promislovist i virobnictvo chovniv Tradicijna ferma cogo narodu maye viglyad derev yanoyi dvopoverhovoyi budivli Na drugomu poversi zberigayetsya sino dlya hudobi Oloneckij karel Oloneckij karel Kareli v lisi Divchina v karelskomu nacionalnomu vbranni Stari kareli Kareli runospivciDiv takozhKarelske povstannyaLiteraturaFinno ugry i balty v epohu srednevekovya Arheologiya SSSR Pod red Rybakov B A M 1987 g ros Kosmenko A P Karelskoe narodnoe iskusstvo izobrazitelnoe tvorchestvo Petrozavodsk Izd vo Kareliya 1977 128 s Kochkurkina S I Narody Karelii istoriya i kultura Petrozavodsk 2004 Finny v Evrope V 2 h tomah M 1990g Kareli isnuvannya popri zaboronu 2 sichnya 2015 u Wayback Machine Iordan O proishozhdenii i deyaniyah getov Spb Aletejya 1997 20 serpnya 2020 u Wayback Machine Saxo Grammaticus Gesta Danorum Na sajte Ulvdalir 15 veresnya 2008 u Wayback Machine Saga ob Inglingah 14 veresnya 2008 u Wayback Machine PosilannyaPro kareliv na sajti livviki karelia ru 16 chervnya 2008 u Wayback Machine Mapi 29 kvitnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ