Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліввіки, каре́ли-ліввіки (liygilaizet), також оло́нецькі каре́ли — один із трьох великих субетносів (крім власне карелів) у складі карельського етносу. Поряд із субетносом людіків (lyydilaizet), значно відрізняються мовою та культурою від власне карелів. Ліввіки мешкають переважно в , на східному та північному Приладожжі.
| Карели-ліввіки liygilaizet | |
|---|---|
 Герб Олонецького повіту | |
| Ареал |  Росія:Карелія |
| Близькі до: | людіки, угро-фінські народи |
| Мова | ліввіковський діалект карельської мови |
| Релігія | православ'я |
Чисельність карелів-ліввіків, які складали раніше основне населення цих земель, значно скоротилася в 1941—1944 роках унаслідок геноциду, що проводився фінською та радянською владою.
Історія та походження
Етногенез ліввіків, як в карелів загалом, досі є маловивченим. Загальноприйнятною вважається точка зору, що цей субетнос сформувався в процесі міжетнічного контакту середньовічної корели з вессю. І, певно, з переважанням другого компоненту, що спричинило відмінність мови та культури ліввіків. Деякі дослідники говорили про балтійське походження ліввіків, адже їх назва карельською мовою (livvikoi) є практично ідентичною самоназві лівів. Певно, частина лівів у ранньому середньовіччі мігрувала до Приладожя й змішалася з корелою, зберігши пам'ять про свою етнічну самобутність. Д. В. Бубрих відзначав, що пам'ятки середньовічної матеріальної культури свідчать саме про міграцію з півдня населення, яке створило разом із автохтонними карелами субетнос ліввіків.
Втім, перша письмова згадка про ліввіків приблизно датована VI століттям: у книзі Йордана «Про походження та діяння готів» перераховано низку балтійсько-фінських народів, підкорених вождем готів Германаріхом. Більшість дослідників (Ю.Коскінен, К.Мюлленгофф, В.Томашек та ін.) обґрунтовано вважають, що цей список було запозичено Йорданом із невідомого нині . У цьому списку поряд із мерею та мордвою є народ, що має назву «Thiudos in Aunxis», тобто, згідно з Ф.Брауном, «чудь олонецька» (більшістю балтійсько-фінських мов Олонець досі називається Aunus, у відповідному відмінку Aunuksis).
Столицею ліввіків із часів раннього середньовіччя було місто Олонець, дата заснування якого невідома. Вперше в письмових джерелах Олонець згадується в Уставній грамоті новгородського князя Святослава Ольговича в 1327 році. Територія ліввіків була у складі Карельського князівства, Обонезької п'ятини . Разом із Новгородською землею ліввіки увійшли за Івана III до складу Московської держави. У 1649 році Олонецьку фортецю було капітально перебудовано. У 1773 році було засновано Олонецьку область у складі Новгородського намісництва, до якої увійшли всі землі ліввіків і столицею якої до 1782 року був Олонець.
До другої третини XX століття значна частина ліввіків мешкала на території Фінляндії, зберігаючи свої мову та культуру, втім, до нашого часу, за даними фінських дослідників, вони цілком асимільовані та увійшли до складу фінського етносу.
Антропологічний тип
Ліввіки належать до європеоїдної великої раси, її біломоро-балтійського типу, якому властивий мінімальний монголоїдний домішок.
Мова
Походження ліввіковського діалекту досі маловивчено, головним чином через малодослідженість самого субетносу. Цей діалект карельської мови відносять до балтійсько-фінської гілки фінно-угорської групи мов. У діалекті є багато запозичень із архаїчної вепсської мови, а також пласт західнобалтійської лексики, якої немає в інших карельських діалектах. Достовірних даних про виникнення писемності у ліввіків немає, у XIX столітті вона вже існувала на основі кирилиці, в 1930-х роках було введено писемність на основі латиниці.
Давня абетка ліввіковського діалекту
| A a | B b | Č č | D d | Ǯ ǯ | E e | F f | G g |
| H h | I i | J j | K k | L l | M m | N n | O o |
| P p | R r | S s | Š š | Z z | Ž ž | T t | U u |
| V v | Ü ü | Ä ä | Ö ö | ' |
У складі ліввіковського діалекту карельської мови вирізняють такі субдіалекти:
† — мертві субдіалекти й говірки
- сямозерський †
- тулемаярвський
- ведлозерський †
- вітельський †
- салмінський (видлицький)
- коткат'ярвський
- ріпушкальський
- неккульський
Див. також
Посилання
- Про карелів на сайті livviki.karelia.ru [ 16 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Еся Анттікоскі. Карели. [ 29 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Финно-угры и балты в эпоху средневековья. Археология СССР. Под ред.: Рыбаков Б. А. — М., 1987 г.
- Финны в Европе. В 2-х томах. — М., 1990г.
- Вага Т. В., Потахин С. Б. Особенности расселения и землепользования карелов-ливвиков // Н. М. Пржевальский и современное страноведение: Материалы международной научно-практической конференции. Часть II. Смоленск: Изд-во СГУ, 1999.
- Д. В. Бубрих. Догосударственный период истории Балтийско-Беломорского Севера. [ 19 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Ф. А. Браун. Разыскания в области гото-славянских отношений. С-Пб., 1899.
- Иордан. О происхождении и деяниях гетов. Спб., Алетейя, 1997. [ 20 серпня 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Livviki kare li livviki liygilaizet takozh olo necki kare li odin iz troh velikih subetnosiv krim vlasne kareliv u skladi karelskogo etnosu Poryad iz subetnosom lyudikiv lyydilaizet znachno vidriznyayutsya movoyu ta kulturoyu vid vlasne kareliv Livviki meshkayut perevazhno v na shidnomu ta pivnichnomu Priladozhzhi Kareli livviki liygilaizetGerb Oloneckogo povituAreal Rosiya KareliyaBlizki do lyudiki ugro finski narodiMova livvikovskij dialekt karelskoyi moviReligiya pravoslav ya Chiselnist kareliv livvikiv yaki skladali ranishe osnovne naselennya cih zemel znachno skorotilasya v 1941 1944 rokah unaslidok genocidu sho provodivsya finskoyu ta radyanskoyu vladoyu Istoriya ta pohodzhennyaEtnogenez livvikiv yak v kareliv zagalom dosi ye malovivchenim Zagalnoprijnyatnoyu vvazhayetsya tochka zoru sho cej subetnos sformuvavsya v procesi mizhetnichnogo kontaktu serednovichnoyi koreli z vessyu I pevno z perevazhannyam drugogo komponentu sho sprichinilo vidminnist movi ta kulturi livvikiv Deyaki doslidniki govorili pro baltijske pohodzhennya livvikiv adzhe yih nazva karelskoyu movoyu livvikoi ye praktichno identichnoyu samonazvi liviv Pevno chastina liviv u rannomu serednovichchi migruvala do Priladozhya j zmishalasya z koreloyu zberigshi pam yat pro svoyu etnichnu samobutnist D V Bubrih vidznachav sho pam yatki serednovichnoyi materialnoyi kulturi svidchat same pro migraciyu z pivdnya naselennya yake stvorilo razom iz avtohtonnimi karelami subetnos livvikiv Vtim persha pismova zgadka pro livvikiv priblizno datovana VI stolittyam u knizi Jordana Pro pohodzhennya ta diyannya gotiv pererahovano nizku baltijsko finskih narodiv pidkorenih vozhdem gotiv Germanarihom Bilshist doslidnikiv Yu Koskinen K Myullengoff V Tomashek ta in obgruntovano vvazhayut sho cej spisok bulo zapozicheno Jordanom iz nevidomogo nini U comu spisku poryad iz mereyu ta mordvoyu ye narod sho maye nazvu Thiudos in Aunxis tobto zgidno z F Braunom chud olonecka bilshistyu baltijsko finskih mov Olonec dosi nazivayetsya Aunus u vidpovidnomu vidminku Aunuksis Stoliceyu livvikiv iz chasiv rannogo serednovichchya bulo misto Olonec data zasnuvannya yakogo nevidoma Vpershe v pismovih dzherelah Olonec zgaduyetsya v Ustavnij gramoti novgorodskogo knyazya Svyatoslava Olgovicha v 1327 roci Teritoriya livvikiv bula u skladi Karelskogo knyazivstva Obonezkoyi p yatini Razom iz Novgorodskoyu zemleyu livviki uvijshli za Ivana III do skladu Moskovskoyi derzhavi U 1649 roci Olonecku fortecyu bulo kapitalno perebudovano U 1773 roci bulo zasnovano Olonecku oblast u skladi Novgorodskogo namisnictva do yakoyi uvijshli vsi zemli livvikiv i stoliceyu yakoyi do 1782 roku buv Olonec Do drugoyi tretini XX stolittya znachna chastina livvikiv meshkala na teritoriyi Finlyandiyi zberigayuchi svoyi movu ta kulturu vtim do nashogo chasu za danimi finskih doslidnikiv voni cilkom asimilovani ta uvijshli do skladu finskogo etnosu Antropologichnij tipLivviki nalezhat do yevropeoyidnoyi velikoyi rasi yiyi bilomoro baltijskogo tipu yakomu vlastivij minimalnij mongoloyidnij domishok MovaPohodzhennya livvikovskogo dialektu dosi malovivcheno golovnim chinom cherez malodoslidzhenist samogo subetnosu Cej dialekt karelskoyi movi vidnosyat do baltijsko finskoyi gilki finno ugorskoyi grupi mov U dialekti ye bagato zapozichen iz arhayichnoyi vepsskoyi movi a takozh plast zahidnobaltijskoyi leksiki yakoyi nemaye v inshih karelskih dialektah Dostovirnih danih pro viniknennya pisemnosti u livvikiv nemaye u XIX stolitti vona vzhe isnuvala na osnovi kirilici v 1930 h rokah bulo vvedeno pisemnist na osnovi latinici Davnya abetka livvikovskogo dialektu A a B b C c D d Ǯ ǯ E e F f G g H h I i J j K k L l M m N n O o P p R r S s S s Z z Z z T t U u V v U u A a O o U skladi livvikovskogo dialektu karelskoyi movi viriznyayut taki subdialekti mertvi subdialekti j govirki syamozerskij tulemayarvskij vedlozerskij vitelskij salminskij vidlickij kotkat yarvskij ripushkalskij nekkulskijDiv takozhKareli Karelska mova KareliyaPosilannyaPro kareliv na sajti livviki karelia ru 16 chervnya 2008 u Wayback Machine Esya Anttikoski Kareli 29 lyutogo 2016 u Wayback Machine LiteraturaFinno ugry i balty v epohu srednevekovya Arheologiya SSSR Pod red Rybakov B A M 1987 g Finny v Evrope V 2 h tomah M 1990g Vaga T V Potahin S B Osobennosti rasseleniya i zemlepolzovaniya karelov livvikov N M Przhevalskij i sovremennoe stranovedenie Materialy mezhdunarodnoj nauchno prakticheskoj konferencii Chast II Smolensk Izd vo SGU 1999 D V Bubrih Dogosudarstvennyj period istorii Baltijsko Belomorskogo Severa 19 chervnya 2013 u Wayback Machine F A Braun Razyskaniya v oblasti goto slavyanskih otnoshenij S Pb 1899 Iordan O proishozhdenii i deyaniyah getov Spb Aletejya 1997 20 serpnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi