Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Респу бліка Каре лія рос Республика Карелия карел Karjalan tazavaldu Karjalan respubliekku вепс Karjalan Tazovaldkund су

Республіка Карелія

Республіка Карелія

Респу́бліка Каре́лія (рос. Республика Карелия; карел. Karjalan tazavaldu, Karjalan respubliekku; вепс. Karjalan Tazovaldkund) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.

Республіка Карелія
рос. Республика Карелия
карел. Karjalan tazavaldu
вепс. Karjalan Tazovaldkund
image
image   image
Країна image Росія
Фед. округ Північно-Західний
Адмін. центр Петрозаводськ
Глава d
Дата утворення 13 листопада 1991
Оф. вебсайт gov.karelia.ru​(рос.)
Географія
Координати 63°49′ пн. ш. 33°00′ сх. д. / 63.817° пн. ш. 33.000° сх. д. / 63.817; 33.000
Площа 172 400 км² ()
  • внутр. вод 14,7 % %
Часовий пояс MSK ()
Населення
Чисельність 644239 (01.01.2011)(63-я) (2011)
Густота 3,7 осіб/км²
Оф. мови Російська
Економіка
Економ. район Північний
Коди
ISO 3166-2 RU-KR
ЗКАТО 86
Суб'єкта РФ 10
Телефонний (+7)
Карти

image

image Республіка Карелія у Вікісховищі

Столиця Республіки Карелія — місто Петрозаводськ.

Карелія межує з Мурманською, Архангельською, Вологодською, Ленінградською областями і Фінляндією.

Як окрему адміністративну одиницю утворено 8 червня 1920 року. Від 31 березня 1940 по 16 липня 1956 року існувала як Карело-Фінська Радянська Соціалістична Республіка, мала формальну державність у складі Радянського Союзу як повноправна союзна республіка.

Географія

Республіка розташована в північно-західній частині РФ і лежить між двома морями: Білим і Балтійським. Довжина берегової лінії Білого моря — 630 км.

Рельєф республіки — переважно рівнинний, з пагорбами, на заході переходить у . За давнини льодовик, відступаючи далі на північ, сильно змінив рельєф Карелії — як наслідок лишилися численні морени, ози, ками, озерні улоговини.

Клімат Карелії м'який з достатньою кількістю опадів, змінюється від морського на узбережжі на континентальний у внутрішніх районах.

Річки

У Карелії налічується близько 27 000 річок. Найбільшими є:

Озера

У Карелії нараховується близько 60 000 озер. Разом із болотами вони складають бл. 2000 км³ якісної свіжої води. Ладозьке і Онезьке озера, що містяться на території республіки, є найбільшими в Європі.

image
Мапа провінцій Південної та Північної Карелії (Фінляндія) і Республіки Карелія (Російська Федерація). Карельський перешийок в наш час[] входить в Ленінградську область

Інші найвідоміші озера Карелії:

Корисні копалини й ліс

У Карелії 175 родовищ 24 видів корисних копалин. Активно видобувають слюду, польовий шпат, кварц, лицювальний камінь, а також різноманітні будівельні матеріали — граніти, діабази, мармури. Подибувано золото, срібло, алмази, рідкоземельні метали. Розроблювано родовища залізної руди, титану, ванадію, молібдену. Розвідані родовища уранових руд (насамперед Онезьке родовище).

Більшу частину території Карелії (148 000 км², або 85 %) займає державний лісовий резерв. Загальний запас лісових ресурсів усіх видів і віків — 807 млн м³. Зрілий і переспілий лісовий запас нараховує до 4118 млн м³, з яких 3752 млн м³ — хвойні ліси.

Тваринний і рослинний світ

Фауна Карелії відносно молода, вона сформувалася після льодовикового періоду. Усього на території республіки живуть 63 види ссавців, чимало з яких, як наприклад, ладозька кільчаста нерпа, вивірка-політуха й бурий вухань занесені в Червону книгу. На річках Карелії можна побачити хатки європейських і канадських бобрів. Бобер канадський, а також ондатра та візон — акліматизовані представники фауни Північної Америки. Єнот уссурійський теж не корінний мешканець Карелії, він родом з Далекого Сходу. З кінця 60-х XX століття років почали з'являтися кабани, у південні райони заходить сарна. Зустрічаються ведмідь, рись, борсук і вовк.

У Карелії живе 285 видів птахів, в тому числі 36 видів, занесених до Червоної книги Карелії. Найпоширенішими птахами є зяблики. Зустрічається гайова дичина — рябчики, тетеруки, білі куріпки, глухарі. Щовесни до Карелії з теплих країв прилітають гусаки. Поширеними хижими птахами є: сови, яструби, орли-беркути, болотні луні. Також живе 40 пар рідкісних орланів-білохвостів. З водоплавних птахів: качки, гагари, кулики, велика кількість мартинів і найбільша з ниркових качок Карелії — звичайна гага, цінна своїм теплим пухом.

image
Карельський ліс

Плазунів на території республіки зустрічається лише 5 видів: гадюка звичайна, вуж, веретільниця, ящірка живородна і ящірка прудка.

Комах узимку практично не видно, натомість улітку навколо безліч гнусу: великої кількості видів комарів, мошок і ґедзів. На півдні республіки поширені кліщі. У Карелії можна побачити рідкісного метелика — махаона.

Так само, як фауна, рослинний світ Карелії сформувався відносно недавно — 10—15 тисяч років тому. Переважають хвойні ліси, на півночі соснові, південніше змішані — соснові впереміж з ялиновими. Основними хвойними породами є сосна звичайна і ялина звичайна. Рідше зустрічаються ялина фінська (на півночі) та ялина сибірська (на сході). Листяні дерева ростуть переважно на півдні Карелії, зокрема берези (береза пухнаста, береза бородавчаста), осики, вільхи (вільха клейка, чорна вільха), подекуди липи, в'язи, клени тощо.

Карелія — край ягід, тут росте велика кількість брусниць, чорниць, морошки, буяхів, журавлини, добре прижилася в лісах малина, будучи перенесеною з сільських садів. На півдні республіки рясно родять суниця й смородина.

Часовий пояс

Республіка Карелія розташована в Московському годинному поясі (MSK/MSD). UTC +0300 (MSK)/+0400 (MSD).

Історія

  • Перша згадка про «корелу» в літописі відноситься лише до 1143 року в контексті зайняття значної частини Суомі (Ємі)
  • B 1227 року Карелія приймає християнство за посередництвом Великого Новгорода, яке раніше приймала карельська аристократія. Близькість Суомі призвела до появи католицької складової в історії Карелії. Частина карелів була навернута в католицизм. Пізніше конфесійна ознака стала базовою для розподілу Карелії
  • За Орешківським (Кяккісалмінським) договором між Швецією та Новгородом до складу Шведської Карелії увійшли додатково три округи — , , . набув статусу національного в період монгольської інтервенції до Новгорода і тиску ливонського ордену на західні кордони Республіки
  • Вже у 14-15 столітті в Південній Карелії існували двомовні карельські села — словеномовні люди селилися поруч з кареломовними, що свідчить, зокрема, про їх етнічну гомогенність. Пізніше двомовність карел ідеологи слов'янізму використовували для заперечення суб'єктності Карелії
  • У часи середньовіччя відбулася колонізація карелами всієї південної Саамії. Тепер ця територія у складі Республіки Карелія, але у 17 сторіччі вона іменувалася «лопськими погостами»
  • Просунення карелів на північ тривало аж до 18 століття, коли їхня колонізація сягнула берегів Баренцевого моря і Північного Льодовитого океану
  • Невизначені межі карельського проникнення на сході, в районі Архангельська (Кардора). Фінський вчений Матіас Кастрен вказує на присутність карелів навіть у басейні р. Мезень, що на кордоні з Ненецьким автономним округом. Карели, поряд із комі, можуть бути названими першовідкривачами всіх північних земель та островів Льодовитого океану. У другій половині 18 століття монахи карельського Валаамського монастиря прибули на о. Кадьяк, просунулися на Алеутські острови та Західну Аляску. Вже 1793 року в Америку було призначено першу православну місію. Її апостолами стали вихідці з Карелії
  • Карелія була приєднана Московським царем Петром І у 1721 за Ніштадтським мирним договором
  • 8 червня 1920 утворена
  • 25 липня 1923 Карельська трудова комуна (автономне обласне об'єднання) одержала статус автономної республіки в складі РРФСР
  • З 31 березня 1940 по 16 липня 1956 Карелія була союзною республікою СРСР і називалася Карело-Фінська РСР (таким чином, у цей період кількість союзних республік становила 16).
  • Після 1956 Карелія знову стала автономною республікою, спочатку в складі РРФСР, потім — республікою у складі РРФСР, і зрештою – у складі РФ.
  • З 1991 — Республіка Карелія. По Конституції Республіки Карелія, найменування «Республіка Карелія», «Карелія», «Кар'яла» — рівнозначні

Населення

  • Усього: 716 281 (2002)
    • Міське: 537 395 (75,0 %)
    • Сільське: 178 886 (25,0 %)
      image
      Міст через річку Шуя. Початок XX століття
    • Чоловіки: 331 505 (46,3 %)
    • Жінки: 384 776 (53,7 %)
  • Жінок на 1000 чоловіків: 1161
  • Середній вік: 37,1 років
    • Міське: 35,9 років
    • Сільське: 40,6 років
    • Чоловіче: 33,9 років
    • Жіноче: 39,9 років
  • Кількість родин: 279 915 (з 701 314 людин)
    • У місті: 208 041 (з 525 964 людин)
    • У сільській місцевості: 71 874 (з 175 350 людин)
  • Статистика охорони здоров'я (2005)
    • Народжень: 6 952 (коефіцієнт народжуваності 9,9 %)
    • Смертей: 12 649 (коефіцієнт смертності 18,1 %)
  • Етнічний склад населення:
перепис 1926 перепис 1939 перепис 1959 перепис 1970 перепис 1979 перепис 1989 перепис 2002 перепис 2010
Карели 100 781 (37,4 %) 108 571 (23,2 %) 85 473 (13,0 %) 84 180 (11,8 %) 81 274 (11,1 %) 78 928 (10,0 %) 65 651 (9,2 %) 45 570 (7,4 %)
Фіни 2544 (0,9 %) 8322 (1,8 %) 27 829 (4,2 %) 22 174 (3,1 %) 20 099 (2,7 %) 18 420 (2,3 %) 14 156 (2,0 %) 8 577 (1,4 %)
Вепси 8587 (3,2 %) 9392 (2,0 %) 7179 (1,1 %) 6323 (0,9 %) 5864 (0,8 %) 5954 (0,8 %) 4870 (0,7 %) 3 423 (0,5 %)
Росіяни 153 967 (57,2 %) 296 529 (63,2 %) 412 773 (62,7 %) 486 198 (68,1 %) 522 230 (71,3 %) 581 571 (73,6 %) 548 941 (76,6 %) 507 654 (82,2 %)
Білоруси 555 (0,2 %) 4263 (0,9 %) 71 900 (10,9 %) 66 410 (9,3 %) 59 394 (8,1 %) 55 530 (7,0 %) 37 681 (5,3 %) 23 345 (3,8 %)
Українці 708 (0,3 %) 21 112 (4,5 %) 23 569 (3,6 %) 27 440 (3,8 %) 23 765 (3,2 %) 28 242 (3,6 %) 19 248 (2,7 %) 12 667 (2,0 %)
Інші 2194 (0,8 %) 20 709 (4,4 %) 29 869 (4,5 %) 20 726 (2,9 %) 19 565 (2,7 %) 21 505 (2,7 %) 25 734 (3,6 %) 16 422 (2,7 %)
  • Національний склад по районам (2010):
росіяни карели білоруси українці фіни вепси
м. Петрозаводськ 86,8 % 4,0 % 1,9 % 1,7 % 1,8 % 0,8 %
м. Костомукша 82,2 % 6,7 % 3,0 % 3,9 % 0,7 % 0,1 %
Бєломорський район 86,1 % 5,1 % 4,6 % 2,0 % 0,5 % 0,1 %
Калевальський район 50,0 % 35,9 % 8,2 % 2,8 % 0,7 % 0,1 %
Кемський район 86,6 % 4,4 % 4,1 % 2,2 % 0,6 % 0,1 %
Кондопозький район 85,5 % 6,0 % 3,0 % 1,3 % 1,9 % 0,3 %
Лахденпохський район 86,5 % 1,7 % 5,2 % 3,3 % 0,5 % 0,1 %
Лоухський район 76,3 % 12,8 % 5,9 % 2,4 % 0,7 % 0,1 %
Медв'єжєгорський район 87,5 % 4,5 % 3,4 % 1,8 % 0,5 % 0,1 %
Муєзерський район 65,4 % 11,0 % 14,5 % 3,6 % 1,3 % 0,1 %
Олонецький район 41,1 % 52,9 % 2,1 % 1,4 % 0,9 % 0,1 %
Піткярантський район 78,1 % 6,8 % 7,2 % 2,4 % 1,9 % 0,3 %
Прионезький район 81,7 % 3,5 % 3,2 % 2,3 % 1,9 % 4,4 %
Пряжинський район 54,5 % 31,6 % 4,3 % 2,1 % 4,6 % 0,4 %
Пудозький район 90,4 % 0,7 % 5,2 % 1,4 % 0,2 % 0,0 %
Сегезький район 86,1 % 2,6 % 5,3 % 2,2 % 0,9 % 0,1 %
Сортавальський район 86,5 % 2,3 % 5,8 % 2,4 % 0,7 % 0,1 %
Суояврський район 75,0 % 8,5 % 9,9 % 2,7 % 0,9 % 0,1 %
Республіка Карелія 82,2 % 7,4 % 3,8 % 2,1 % 1,4 % 0,6 %

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
2007
Петрозаводськ 266,3 Суоярві 11,0
33,9 10,5
33,0 10,0
Костомукша 30,0 Олонець 9,5
Сортавала 19,8 Лахденпохья 8,3
Медвеж'єгорськ 16,0 Лоухі 5,4
Кем 13,7 Калевала 5,4
Піткяранта 12,9 5,1
Бєломорськ 12,1

Адміністративний поділ

У складі Карелії 18 адміністративних одиниць, в тому числі:

  • 2 міських округи
  • 16 районів
    • 21 міське поселення
    • 85 сільських поселень
  • 802 населених пункти
    • 13 міст
    • 11 селищ міського типу
    • 778 сільських населених пунктів
Район, міський округ Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2019) 		Центр Поселення Населені
пункти
Бєломорський район 12797,00 24003 19118 15929 Біломорськ 4 59
Калевальський район 13259,90 10628 8321 6641 Калевала 4 9
Кемський район 8028,98 20006 17756 14561 Кем 4 19
5951,48 44582 41114 35943 8 78
Лахденпохський район 2210,80 16391 14235 12642 Лахденпохья 5 51
22552,00 20128 14760 11115 Лоухи 7 30
13694,56 38388 31864 27520 9 147
17660,27 16556 12236 9811 8 24
3988,36 27034 23124 20361 Олонець 9 65
Піткярантський район 2254,55 23844 19895 17390 Піткяранта 5 36
4474,91 18597 21502 22259 Петрозаводськ 13 51
6394,80 18224 14664 14164 Пряжа 7 82
12745,26 27538 21659 17512 8 73
10570,97 49838 41215 35854 6 36
Сортавальський район 2189,72 35596 32287 30914 Сортавала 5 50
13713,72 24028 18814 15399 Суоярві 5 27
113,00 266589 261987 280170 Петрозаводськ - 1
4046,00 30250 28997 29871 Костомукша - 7

Економіка

Промислові галузі, що використовують місцеві природні ресурси: лісова, деревообробна, целюлозно-паперова, чорна металургія, промисловість будівельних матеріалів.

Галузі, що працюють на привізній сировині: машинобудування, кольорова металургія.

Транспорт

Автошляхи

Через малу щільність населення в Карелії, дорожня мережа не є значно розгалуженою, проте якість дорожнього покриття зазвичай перевищує якість дорожнього покриття в сусідніх регіонах Росії.

Список основних автошляхів:

Культура й рекреація

Об'єкти туризму:

  •  — найстарший курорт Росії, відкритий в 1719 наказом Петра Першого
  •  — всесвітньо відомий пам'ятник дерев'яного зодчества
  • Мармурові кар'єри (недалеко від прикордонного міста Сортавала)
  • Льодовий палац у місті
  • Острів Валаам з Валаамським монастирем
  • Палац мистецтв у місті

Політичний устрій

Основний закон країни —

Кожні 4 роки наділяється повноваженнями Законодавчими Зборами Республіки Карелії за поданням Президента РФ. На квітень 2014 року Голова Республіки Карелія — Худілайнен Олександр Петрович.

Представницьку владу здійснює , що обирається кожні 5 років. Це однопалатний орган.

Мовна проблема

Державна мова в Карелії — російська. Водночас у республіці проживають карели й вепси, що послуговуються латиницею. Мови цих народів не є державними, тому на них не поширюється вимога федерального закону про обов'язкове використання кирилиці в державних мовах народів Росії. Писемністю на основі латиниці користуються й близькі до них фіни.

У зв'язку з цим у республіці викликало різку реакцію рішення Конституційного суду Російської Федерації, що розглядав восени 2004 року питання про введення латинського алфавіту для татарської мови. Суд визнав право органу федеральної законодавчої влади встановлювати графічну основу мов народів Росії й відзначив, що встановлення єдиної графічної основи мов народів Росії (кирилиці) «забезпечує — з метою збереження державної єдності — гармонізацію й збалансоване функціонування загальнофедеральної мови й державних мов республік».

Конституційний суд Росії відзначив, що зміна графічної основи припустима, якщо вона «відповідає історико-культурним, соціальним і політичним реаліям і інтересам багатонаціонального народу Росії». Але розв'язок такого питання республікою в однобічному порядку може призвести «до послаблення федеративної єдності й обмеження прав і свобод громадян, у тому числі тих, що мешкають за межами даної республіки, для яких ця мова є рідною».

Таке рішення може зруйнувати плани додати карельській мові статус державної.

Як заявляють керівники держкомітету з національної політики Карелії, процес створення повноцінної карельської писемності зайняв більше як 15 років. У цей час з'явилися письменники, що пишуть латиницею. Якщо все починати заново, це може привести до втрати карельської писемності й, як результат, карельської культури. Інший варіант — залишити плани про державний статус карельської мови, а без цього статусу розвиток мови й культури не може бути повним.

Українці в Карелії

У Карелії існує Товариство Української культури «Калина», створене 1993 року ініціативною групою на чолі з Віталієм Фартушним.

Денис Прокопенко — нащадок етнічних карелів. Його прадід брав участь у радянсько-фінській Зимовій війні (1939—1940). Саме після бою з більшовиками він був визнаний зниклим безвісти. На знак пам’яті про свого прадіда він носить шеврон із зображенням етнічного прапору Карельської республіки. У своїх заявах Денис Прокопенко часто проводить аналогії російсько-української війни із Зимовою війною в Фінляндії.

Джерела

  1. . Архів оригіналу за 15.03.2012. Процитовано 14.12.2011.
  2. Пункт 1 статьи 11 Конституции Республики Карелия
  3. . krl.gks.ru. Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.
  4. Нобель-Олійник, Владислав (27 вересня 2023). «Для мене це кровна помста»: Денис Прокопенко («Редіс») розповів, чому носить на плечі плакет Ухтинської Республіки. GreenSpot.
  5. Прокопенко, Денис (30 листопада 2023). X.

Література

  • (рос.) Деревянные часовни Русского Севера (Республика Карелия, Республика Коми, Архангельская область, Вологодская область). Иллюстрированный перечень. — М. : Институт Наследия, 2005. — 224 с.
  • (рос.) Мулло И. М. Памятники и памятные места Карелии. — Петрозаводск : Изд-во «Карелия», 1971. — 88 с.
  • (рос.) Косменко А. П. Карельское народное искусство: изобразительное творчество. — Петрозаводск : Изд-во «Карелия», 1977. — 128 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Республіка Карелія
  • Офіційний сайт республіки Карелія (рос.) (фін.) (англ.)
  • (рос.)
  • Фотографії Карелії (рос.)
  • Карели — існування попри заборону (укр.)
  • Етнодемографічний атлас прибалтійсько-фінських народів Республіки Карелія (рос.)
  • Олонецькі губернські відомості — джерело по історії Карелії XIX і почала XX ст. (рос.)
  • Топографічні мапи (рос.)
  • Етнічні процеси в Карелії (рос.)
image Мурманська область
image Фінляндія image image Архангельська область
Біле море
image Ленінградська область
Ладозьке озеро, Онезьке озеро 		image Вологодська область

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Respu blika Kare liya ros Respublika Kareliya karel Karjalan tazavaldu Karjalan respubliekku veps Karjalan Tazovaldkund sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Pivnichno Zahidnogo federalnogo okrugu Respublika Kareliyaros Respublika Kareliya karel Karjalan tazavaldu veps Karjalan Tazovaldkund Prapor Kareliyi Gerb KareliyiKotimaamme Karjala Krayina RosiyaFed okrug Pivnichno ZahidnijAdmin centr PetrozavodskGlava dData utvorennya 13 listopada 1991Of vebsajt gov karelia ru ros GeografiyaKoordinati 63 49 pn sh 33 00 sh d 63 817 pn sh 33 000 sh d 63 817 33 000Plosha 172 400 km vnutr vod 14 7 Chasovij poyas MSK UTC 3 NaselennyaChiselnist 644239 01 01 2011 63 ya 2011 Gustota 3 7 osib km Of movi RosijskaEkonomikaEkonom rajon PivnichnijKodiISO 3166 2 RU KRZKATO 86Sub yekta RF 10Telefonnij 7 Karti Respublika Kareliya u Vikishovishi Stolicya Respubliki Kareliya misto Petrozavodsk Kareliya mezhuye z Murmanskoyu Arhangelskoyu Vologodskoyu Leningradskoyu oblastyami i Finlyandiyeyu Yak okremu administrativnu odinicyu utvoreno 8 chervnya 1920 roku Vid 31 bereznya 1940 po 16 lipnya 1956 roku isnuvala yak Karelo Finska Radyanska Socialistichna Respublika mala formalnu derzhavnist u skladi Radyanskogo Soyuzu yak povnopravna soyuzna respublika GeografiyaRespublika roztashovana v pivnichno zahidnij chastini RF i lezhit mizh dvoma moryami Bilim i Baltijskim Dovzhina beregovoyi liniyi Bilogo morya 630 km Relyef respubliki perevazhno rivninnij z pagorbami na zahodi perehodit u Za davnini lodovik vidstupayuchi dali na pivnich silno zminiv relyef Kareliyi yak naslidok lishilisya chislenni moreni ozi kami ozerni ulogovini Klimat Kareliyi m yakij z dostatnoyu kilkistyu opadiv zminyuyetsya vid morskogo na uzberezhzhi na kontinentalnij u vnutrishnih rajonah Richki U Kareliyi nalichuyetsya blizko 27 000 richok Najbilshimi ye Vodla dovzhina 149 km Kem 191 km 221 km Shuya Suna z vodospadomOzera U Kareliyi narahovuyetsya blizko 60 000 ozer Razom iz bolotami voni skladayut bl 2000 km yakisnoyi svizhoyi vodi Ladozke i Onezke ozera sho mistyatsya na teritoriyi respubliki ye najbilshimi v Yevropi Mapa provincij Pivdennoyi ta Pivnichnoyi Kareliyi Finlyandiya i Respubliki Kareliya Rosijska Federaciya Karelskij pereshijok v nash chas koli vhodit v Leningradsku oblast Inshi najvidomishi ozera Kareliyi Korisni kopalini j lis U Kareliyi 175 rodovish 24 vidiv korisnih kopalin Aktivno vidobuvayut slyudu polovij shpat kvarc licyuvalnij kamin a takozh riznomanitni budivelni materiali graniti diabazi marmuri Podibuvano zoloto sriblo almazi ridkozemelni metali Rozroblyuvano rodovisha zaliznoyi rudi titanu vanadiyu molibdenu Rozvidani rodovisha uranovih rud nasampered Onezke rodovishe Bilshu chastinu teritoriyi Kareliyi 148 000 km abo 85 zajmaye derzhavnij lisovij rezerv Zagalnij zapas lisovih resursiv usih vidiv i vikiv 807 mln m Zrilij i perespilij lisovij zapas narahovuye do 4118 mln m z yakih 3752 mln m hvojni lisi Tvarinnij i roslinnij svit Fauna Kareliyi vidnosno moloda vona sformuvalasya pislya lodovikovogo periodu Usogo na teritoriyi respubliki zhivut 63 vidi ssavciv chimalo z yakih yak napriklad ladozka kilchasta nerpa vivirka polituha j burij vuhan zaneseni v Chervonu knigu Na richkah Kareliyi mozhna pobachiti hatki yevropejskih i kanadskih bobriv Bober kanadskij a takozh ondatra ta vizon aklimatizovani predstavniki fauni Pivnichnoyi Ameriki Yenot ussurijskij tezh ne korinnij meshkanec Kareliyi vin rodom z Dalekogo Shodu Z kincya 60 h XX stolittya rokiv pochali z yavlyatisya kabani u pivdenni rajoni zahodit sarna Zustrichayutsya vedmid ris borsuk i vovk U Kareliyi zhive 285 vidiv ptahiv v tomu chisli 36 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Kareliyi Najposhirenishimi ptahami ye zyabliki Zustrichayetsya gajova dichina ryabchiki teteruki bili kuripki gluhari Shovesni do Kareliyi z teplih krayiv prilitayut gusaki Poshirenimi hizhimi ptahami ye sovi yastrubi orli berkuti bolotni luni Takozh zhive 40 par ridkisnih orlaniv bilohvostiv Z vodoplavnih ptahiv kachki gagari kuliki velika kilkist martiniv i najbilsha z nirkovih kachok Kareliyi zvichajna gaga cinna svoyim teplim puhom Karelskij lis Plazuniv na teritoriyi respubliki zustrichayetsya lishe 5 vidiv gadyuka zvichajna vuzh veretilnicya yashirka zhivorodna i yashirka prudka Komah uzimku praktichno ne vidno natomist ulitku navkolo bezlich gnusu velikoyi kilkosti vidiv komariv moshok i gedziv Na pivdni respubliki poshireni klishi U Kareliyi mozhna pobachiti ridkisnogo metelika mahaona Tak samo yak fauna roslinnij svit Kareliyi sformuvavsya vidnosno nedavno 10 15 tisyach rokiv tomu Perevazhayut hvojni lisi na pivnochi sosnovi pivdennishe zmishani sosnovi vperemizh z yalinovimi Osnovnimi hvojnimi porodami ye sosna zvichajna i yalina zvichajna Ridshe zustrichayutsya yalina finska na pivnochi ta yalina sibirska na shodi Listyani dereva rostut perevazhno na pivdni Kareliyi zokrema berezi bereza puhnasta bereza borodavchasta osiki vilhi vilha klejka chorna vilha podekudi lipi v yazi kleni tosho Kareliya kraj yagid tut roste velika kilkist brusnic chornic moroshki buyahiv zhuravlini dobre prizhilasya v lisah malina buduchi perenesenoyu z silskih sadiv Na pivdni respubliki ryasno rodyat sunicya j smorodina Chasovij poyasRespublika Kareliya roztashovana v Moskovskomu godinnomu poyasi MSK MSD UTC 0300 MSK 0400 MSD IstoriyaPersha zgadka pro korelu v litopisi vidnositsya lishe do 1143 roku v konteksti zajnyattya znachnoyi chastini Suomi Yemi B 1227 roku Kareliya prijmaye hristiyanstvo za poserednictvom Velikogo Novgoroda yake ranishe prijmala karelska aristokratiya Blizkist Suomi prizvela do poyavi katolickoyi skladovoyi v istoriyi Kareliyi Chastina kareliv bula navernuta v katolicizm Piznishe konfesijna oznaka stala bazovoyu dlya rozpodilu Kareliyi Za Oreshkivskim Kyakkisalminskim dogovorom mizh Shveciyeyu ta Novgorodom do skladu Shvedskoyi Kareliyi uvijshli dodatkovo tri okrugi nabuv statusu nacionalnogo v period mongolskoyi intervenciyi do Novgoroda i tisku livonskogo ordenu na zahidni kordoni Respubliki Vzhe u 14 15 stolitti v Pivdennij Kareliyi isnuvali dvomovni karelski sela slovenomovni lyudi selilisya poruch z karelomovnimi sho svidchit zokrema pro yih etnichnu gomogennist Piznishe dvomovnist karel ideologi slov yanizmu vikoristovuvali dlya zaperechennya sub yektnosti Kareliyi U chasi serednovichchya vidbulasya kolonizaciya karelami vsiyeyi pivdennoyi Saamiyi Teper cya teritoriya u skladi Respubliki Kareliya ale u 17 storichchi vona imenuvalasya lopskimi pogostami Prosunennya kareliv na pivnich trivalo azh do 18 stolittya koli yihnya kolonizaciya syagnula beregiv Barencevogo morya i Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Neviznacheni mezhi karelskogo proniknennya na shodi v rajoni Arhangelska Kardora Finskij vchenij Matias Kastren vkazuye na prisutnist kareliv navit u basejni r Mezen sho na kordoni z Neneckim avtonomnim okrugom Kareli poryad iz komi mozhut buti nazvanimi pershovidkrivachami vsih pivnichnih zemel ta ostroviv Lodovitogo okeanu U drugij polovini 18 stolittya monahi karelskogo Valaamskogo monastirya pribuli na o Kadyak prosunulisya na Aleutski ostrovi ta Zahidnu Alyasku Vzhe 1793 roku v Ameriku bulo priznacheno pershu pravoslavnu misiyu Yiyi apostolami stali vihidci z Kareliyi Kareliya bula priyednana Moskovskim carem Petrom I u 1721 za Nishtadtskim mirnim dogovorom 8 chervnya 1920 utvorena 25 lipnya 1923 Karelska trudova komuna avtonomne oblasne ob yednannya oderzhala status avtonomnoyi respubliki v skladi RRFSR Z 31 bereznya 1940 po 16 lipnya 1956 Kareliya bula soyuznoyu respublikoyu SRSR i nazivalasya Karelo Finska RSR takim chinom u cej period kilkist soyuznih respublik stanovila 16 Pislya 1956 Kareliya znovu stala avtonomnoyu respublikoyu spochatku v skladi RRFSR potim respublikoyu u skladi RRFSR i zreshtoyu u skladi RF Z 1991 Respublika Kareliya Po Konstituciyi Respubliki Kareliya najmenuvannya Respublika Kareliya Kareliya Kar yala rivnoznachniNaselennyaUsogo 716 281 2002 Miske 537 395 75 0 Silske 178 886 25 0 Mist cherez richku Shuya Pochatok XX stolittya Choloviki 331 505 46 3 Zhinki 384 776 53 7 Zhinok na 1000 cholovikiv 1161 Serednij vik 37 1 rokiv Miske 35 9 rokiv Silske 40 6 rokiv Choloviche 33 9 rokiv Zhinoche 39 9 rokiv Kilkist rodin 279 915 z 701 314 lyudin U misti 208 041 z 525 964 lyudin U silskij miscevosti 71 874 z 175 350 lyudin Statistika ohoroni zdorov ya 2005 Narodzhen 6 952 koeficiyent narodzhuvanosti 9 9 Smertej 12 649 koeficiyent smertnosti 18 1 Etnichnij sklad naselennya perepis 1926 perepis 1939 perepis 1959 perepis 1970 perepis 1979 perepis 1989 perepis 2002 perepis 2010Kareli 100 781 37 4 108 571 23 2 85 473 13 0 84 180 11 8 81 274 11 1 78 928 10 0 65 651 9 2 45 570 7 4 Fini 2544 0 9 8322 1 8 27 829 4 2 22 174 3 1 20 099 2 7 18 420 2 3 14 156 2 0 8 577 1 4 Vepsi 8587 3 2 9392 2 0 7179 1 1 6323 0 9 5864 0 8 5954 0 8 4870 0 7 3 423 0 5 Rosiyani 153 967 57 2 296 529 63 2 412 773 62 7 486 198 68 1 522 230 71 3 581 571 73 6 548 941 76 6 507 654 82 2 Bilorusi 555 0 2 4263 0 9 71 900 10 9 66 410 9 3 59 394 8 1 55 530 7 0 37 681 5 3 23 345 3 8 Ukrayinci 708 0 3 21 112 4 5 23 569 3 6 27 440 3 8 23 765 3 2 28 242 3 6 19 248 2 7 12 667 2 0 Inshi 2194 0 8 20 709 4 4 29 869 4 5 20 726 2 9 19 565 2 7 21 505 2 7 25 734 3 6 16 422 2 7 Nacionalnij sklad po rajonam 2010 rosiyani kareli bilorusi ukrayinci fini vepsim Petrozavodsk 86 8 4 0 1 9 1 7 1 8 0 8 m Kostomuksha 82 2 6 7 3 0 3 9 0 7 0 1 Byelomorskij rajon 86 1 5 1 4 6 2 0 0 5 0 1 Kalevalskij rajon 50 0 35 9 8 2 2 8 0 7 0 1 Kemskij rajon 86 6 4 4 4 1 2 2 0 6 0 1 Kondopozkij rajon 85 5 6 0 3 0 1 3 1 9 0 3 Lahdenpohskij rajon 86 5 1 7 5 2 3 3 0 5 0 1 Louhskij rajon 76 3 12 8 5 9 2 4 0 7 0 1 Medv yezhyegorskij rajon 87 5 4 5 3 4 1 8 0 5 0 1 Muyezerskij rajon 65 4 11 0 14 5 3 6 1 3 0 1 Oloneckij rajon 41 1 52 9 2 1 1 4 0 9 0 1 Pitkyarantskij rajon 78 1 6 8 7 2 2 4 1 9 0 3 Prionezkij rajon 81 7 3 5 3 2 2 3 1 9 4 4 Pryazhinskij rajon 54 5 31 6 4 3 2 1 4 6 0 4 Pudozkij rajon 90 4 0 7 5 2 1 4 0 2 0 0 Segezkij rajon 86 1 2 6 5 3 2 2 0 9 0 1 Sortavalskij rajon 86 5 2 3 5 8 2 4 0 7 0 1 Suoyavrskij rajon 75 0 8 5 9 9 2 7 0 9 0 1 Respublika Kareliya 82 2 7 4 3 8 2 1 1 4 0 6 Naseleni punkti Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 5 tisyach 2007Petrozavodsk 266 3 Suoyarvi 11 033 9 10 533 0 10 0Kostomuksha 30 0 Olonec 9 5Sortavala 19 8 Lahdenpohya 8 3Medvezh yegorsk 16 0 Louhi 5 4Kem 13 7 Kalevala 5 4Pitkyaranta 12 9 5 1Byelomorsk 12 1Administrativnij podilU skladi Kareliyi 18 administrativnih odinic v tomu chisli 2 miskih okrugi 16 rajoniv 21 miske poselennya 85 silskih poselen 802 naselenih punkti 13 mist 11 selish miskogo tipu 778 silskih naselenih punktivRajon miskij okrug Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Poselennya Naseleni punktiByelomorskij rajon 12797 00 24003 19118 15929 Bilomorsk 4 59Kalevalskij rajon 13259 90 10628 8321 6641 Kalevala 4 9Kemskij rajon 8028 98 20006 17756 14561 Kem 4 195951 48 44582 41114 35943 8 78Lahdenpohskij rajon 2210 80 16391 14235 12642 Lahdenpohya 5 5122552 00 20128 14760 11115 Louhi 7 3013694 56 38388 31864 27520 9 14717660 27 16556 12236 9811 8 243988 36 27034 23124 20361 Olonec 9 65Pitkyarantskij rajon 2254 55 23844 19895 17390 Pitkyaranta 5 364474 91 18597 21502 22259 Petrozavodsk 13 516394 80 18224 14664 14164 Pryazha 7 8212745 26 27538 21659 17512 8 7310570 97 49838 41215 35854 6 36Sortavalskij rajon 2189 72 35596 32287 30914 Sortavala 5 5013713 72 24028 18814 15399 Suoyarvi 5 27113 00 266589 261987 280170 Petrozavodsk 14046 00 30250 28997 29871 Kostomuksha 7EkonomikaPromislovi galuzi sho vikoristovuyut miscevi prirodni resursi lisova derevoobrobna celyulozno paperova chorna metalurgiya promislovist budivelnih materialiv Galuzi sho pracyuyut na priviznij sirovini mashinobuduvannya kolorova metalurgiya Transport Avtoshlyahi Cherez malu shilnist naselennya v Kareliyi dorozhnya merezha ne ye znachno rozgaluzhenoyu prote yakist dorozhnogo pokrittya zazvichaj perevishuye yakist dorozhnogo pokrittya v susidnih regionah Rosiyi Spisok osnovnih avtoshlyahiv E105 Yalta Harkiv Moskva Sankt Peterburg Olonec Petrozavodsk Medvyezh yegorsk Murmansk Kirkenes Sankt Peterburg Priozersk Sortavala Olonec Sortavala Vyartsilya Pitkyaranta Suoyarvi Suoyarvi Medvezh yegorsk Petrozavodsk Suoyarvi Kalevala Voknavolok Louhi Kalevala Tungozero Dolmatovo Nyandoma Kargopol Vologda Povenec Medvezh yegorsk Medvezh yegorsk Shunga Petrozavodsk Pryazha Kultura j rekreaciyaOb yekti turizmu najstarshij kurort Rosiyi vidkritij v 1719 nakazom Petra Pershogo vsesvitno vidomij pam yatnik derev yanogo zodchestva Marmurovi kar yeri nedaleko vid prikordonnogo mista Sortavala Lodovij palac u misti Ostriv Valaam z Valaamskim monastirem Palac mistectv u mistiPolitichnij ustrijOsnovnij zakon krayini Kozhni 4 roki nadilyayetsya povnovazhennyami Zakonodavchimi Zborami Respubliki Kareliyi za podannyam Prezidenta RF Na kviten 2014 roku Golova Respubliki Kareliya Hudilajnen Oleksandr Petrovich Predstavnicku vladu zdijsnyuye sho obirayetsya kozhni 5 rokiv Ce odnopalatnij organ Movna problemaDerzhavna mova v Kareliyi rosijska Vodnochas u respublici prozhivayut kareli j vepsi sho poslugovuyutsya latiniceyu Movi cih narodiv ne ye derzhavnimi tomu na nih ne poshiryuyetsya vimoga federalnogo zakonu pro obov yazkove vikoristannya kirilici v derzhavnih movah narodiv Rosiyi Pisemnistyu na osnovi latinici koristuyutsya j blizki do nih fini U zv yazku z cim u respublici viklikalo rizku reakciyu rishennya Konstitucijnogo sudu Rosijskoyi Federaciyi sho rozglyadav voseni 2004 roku pitannya pro vvedennya latinskogo alfavitu dlya tatarskoyi movi Sud viznav pravo organu federalnoyi zakonodavchoyi vladi vstanovlyuvati grafichnu osnovu mov narodiv Rosiyi j vidznachiv sho vstanovlennya yedinoyi grafichnoyi osnovi mov narodiv Rosiyi kirilici zabezpechuye z metoyu zberezhennya derzhavnoyi yednosti garmonizaciyu j zbalansovane funkcionuvannya zagalnofederalnoyi movi j derzhavnih mov respublik Konstitucijnij sud Rosiyi vidznachiv sho zmina grafichnoyi osnovi pripustima yaksho vona vidpovidaye istoriko kulturnim socialnim i politichnim realiyam i interesam bagatonacionalnogo narodu Rosiyi Ale rozv yazok takogo pitannya respublikoyu v odnobichnomu poryadku mozhe prizvesti do poslablennya federativnoyi yednosti j obmezhennya prav i svobod gromadyan u tomu chisli tih sho meshkayut za mezhami danoyi respubliki dlya yakih cya mova ye ridnoyu Take rishennya mozhe zrujnuvati plani dodati karelskij movi status derzhavnoyi Yak zayavlyayut kerivniki derzhkomitetu z nacionalnoyi politiki Kareliyi proces stvorennya povnocinnoyi karelskoyi pisemnosti zajnyav bilshe yak 15 rokiv U cej chas z yavilisya pismenniki sho pishut latiniceyu Yaksho vse pochinati zanovo ce mozhe privesti do vtrati karelskoyi pisemnosti j yak rezultat karelskoyi kulturi Inshij variant zalishiti plani pro derzhavnij status karelskoyi movi a bez cogo statusu rozvitok movi j kulturi ne mozhe buti povnim Ukrayinci v KareliyiU Kareliyi isnuye Tovaristvo Ukrayinskoyi kulturi Kalina stvorene 1993 roku iniciativnoyu grupoyu na choli z Vitaliyem Fartushnim Denis Prokopenko nashadok etnichnih kareliv Jogo pradid brav uchast u radyansko finskij Zimovij vijni 1939 1940 Same pislya boyu z bilshovikami vin buv viznanij zniklim bezvisti Na znak pam yati pro svogo pradida vin nosit shevron iz zobrazhennyam etnichnogo praporu Karelskoyi respubliki U svoyih zayavah Denis Prokopenko chasto provodit analogiyi rosijsko ukrayinskoyi vijni iz Zimovoyu vijnoyu v Finlyandiyi Dzherela Arhiv originalu za 15 03 2012 Procitovano 14 12 2011 Punkt 1 stati 11 Konstitucii Respubliki Kareliya krl gks ru Arhiv originalu za 30 serpnya 2016 Procitovano 28 serpnya 2016 Nobel Olijnik Vladislav 27 veresnya 2023 Dlya mene ce krovna pomsta Denis Prokopenko Redis rozpoviv chomu nosit na plechi plaket Uhtinskoyi Respubliki GreenSpot Prokopenko Denis 30 listopada 2023 X Literatura ros Derevyannye chasovni Russkogo Severa Respublika Kareliya Respublika Komi Arhangelskaya oblast Vologodskaya oblast Illyustrirovannyj perechen M Institut Naslediya 2005 224 s ros Mullo I M Pamyatniki i pamyatnye mesta Karelii Petrozavodsk Izd vo Kareliya 1971 88 s ros Kosmenko A P Karelskoe narodnoe iskusstvo izobrazitelnoe tvorchestvo Petrozavodsk Izd vo Kareliya 1977 128 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Respublika KareliyaOficijnij sajt respubliki Kareliya ros fin angl ros Fotografiyi Kareliyi ros Kareli isnuvannya popri zaboronu ukr Etnodemografichnij atlas pribaltijsko finskih narodiv Respubliki Kareliya ros Olonecki gubernski vidomosti dzherelo po istoriyi Kareliyi XIX i pochala XX st ros Topografichni mapi ros Etnichni procesi v Kareliyi ros Murmanska oblast Finlyandiya Arhangelska oblast Bile more Leningradska oblast Ladozke ozero Onezke ozero Vologodska oblast

Дата публікації:
Топ