Кемський район район у Республіці Карелія Кемський район Герб Прапор місто Кем Країна Росія Регіон Карелія Офіційна мова

Кемський район — район у Республіці Карелія.

Кемський район


Герб	Прапор

місто

Кем

Країна

Росія

Регіон

Карелія

Офіційна мова

російська

Населення

- повне

▼ 18 604 особи

Площа

- повна

8 029 км²

Дата заснування

1927

Голова Кемського району

Кокков Олексій Дмитрович

Вебсайт

kemrk.ru

Кемський район на карті Республіки Карелія.

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Кемський район

Географія

Кемський муніципальний район розташований переважно у сточищі р. Кемі й примикає до Білого моря. У меридіанальному напрямку його перетинають залізничні й автомобільні магістралі, що мають федеральне значення й забезпечують йому вихід на південь і північ країни, у широтному — Кемський тракт, що веде до кордону. Адміністративний центр району — місто Кем — є морським портом на Білому морі й найліпшим відправним пунктом на Соловецькі острови, основний шлях до яких становить 45 км.

Історія

Судячи з останніх археологічних розкопів, найдавніша стоянка первісної людини на території Кемського району (в долині р. Кем, поблизу с. Авнепорог) належить до 2-ї чверті ІХ століття до н.е.; її датовано епохою раннього мезоліту. Етнічна приналежність стародавніх мешканців цих місць залишається нез'ясованою. За 20 км від Кемі на островах Кузова вчені виявили так званий «пантеон саамів», що складається з кам'яних додавань. Це сейди — священні камені саамів. Такого великого скупчення сейдів (кілька сотень), як на островах Кузовах, не виявлено більше ніде. Знайдено на островах і лабіринти, призначення яких — загадка для вчених.

З ХІІ століття почалося систематичне заселення узбережжя Білого моря новгородцями. Багатства півночі вабили не тільки Новгород. Побували на цих землях норвезькі вікінги, шведські феодали. На початку XV століття (1429 р.) на Соловецьких островах засновано Соловецький монастир, який став духовним і економічним центром усього Біломор’я. Поступово на узбережжі Білого моря склався окремий субетнос - помори, який створив свій життєвий уклад і культуру.

Місто Кем утворено наказом імператриці Катерини II від 16 травня 1785 року. , що входив до складу Олонецької губернії, перетворено в район з районним центром у місті Кем постановою ВЦВК РРФСР від 28 серпня 1927 року.

У перші роки радянської влади (1920-ті роки) Кемський район був пересильним пунктом на шляху репресованих (Соловецький табір особливого призначення), а в місті Кем містилося управління цим табором.

У 1994 році був об'єднаний із містом Кем у муніципальне утворення. Статут ухвалено в 2002 році.

Адміністративний поділ

Кемський район поділяється на 1 міське та 3 сільських поселень, які налічують 20 населених пунктів:

Населення

За даними всеросійського перепису, населення 2002 року, на території Кемського муніципального району проживало 20,685 тис. осіб, чисельність російського населення становило 82,3 %, карелів — 5,8 %, білорусів — 5,5 %, українців — 2,9 %, фінів — 0,9 %, представників інших національностей — 2,6 %.

Національність	Міське і сільське населення	Міське населення	Сільське населення
Усе населення	20 685	14 620	6065
Росіяни	17 031	12 493	4538
Карели	1201	561	640
Білоруси	1135	706	429
Українці	600	387	213
Фіни	188	97	91
Інші	530	374	156

Влада

Головою Кемського муніципального району і головою Ради є Кокков Олексій Дмитрович, керівник адміністрації — Разумейчик Юрій Костянтинович

Пам'ятки

В Кемі знаходиться музей поморської культури, 3 архітектурних пам'ятники, 30 архітектурно-історичних об'єктів республіканського значення.

Примітки

. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 червня 2011.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кемський район
Офіційний сайт Кемського муніципального району [ 20 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Розділ Кемського району на офіційному сайті Карелії [ 9 липня 2011 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 червня 2011.