Солове́цькі острови́ (поморськ. Соловки́; карел. Solokka, від саамського Suollek — «острови») — група островів у південно-західній частині Білого моря при вході до Онезької затоки, яка розділяє його на протоки Західна Соловецька Салма та Східна Соловецька Салма.
Соловецькі острови рос. Соловецкие острова | ||||
Соловецький монастир | ||||
65°05′ пн. ш. 35°40′ сх. д. / 65.083° пн. ш. 35.667° сх. д.Координати: 65°05′ пн. ш. 35°40′ сх. д. / 65.083° пн. ш. 35.667° сх. д. | ||||
Акваторія | Біле море | |||
Кількість островів | більше 100 | |||
Найбільший острів | Соловецький | |||
Загальна площа | 347 км² | |||
Найвища точка | 86 м | |||
Населення | 900 осіб | |||
Густота населення | 2,594 осіб/км² | |||
Країна | Росія | |||
Регіон | Архангельська область | |||
Соловецькі острови у Вікісховищі | ||||
Географія
Архіпелаг належить Російській Федерації, перебуває у складі Приморського району Архангельської області. Загальна площа островів становить 347 км². Острови розташовані в порівняно мілководній акваторії, води тут тепліші, аніж в інших районах моря. Клімат Соловецьких островів холодний, вогкий; вони вкриті переважно лісами, на них багато озер і боліт.
До острівної групи входять такі острови:
- Анзерський
- Велика Муксалма
- Великий Заєцький
- Мала Муксалма
- Малий Заєцький
- Парусний
- Сінні Луди (острови)
- Соловецький
Береги всіх островів низинні, складені з піщано-кам'янистих порід і поросли лісом, який іноді підходить до берегової смуги.
Приблизно 2 млрд років тому під час активних тектонічних дій на земній кулі, на виході з Онезької затоки утворилося підняття суходолу — платформа майбутніх островів. Майже 18 млн років тому під час чергового заледеніння на Землі льодовик, потужністю близько 3 км, рухався з північного заходу до сучасних Соловків. З собою він приніс гранітні валуни — уламки верхівок скель на Кольському півострові. Підняття суходолу загальмувало рух валунів. Так утворилися острови.
Після танення льоду відкрилися множинні валунні острови, площею до 1/3 сучасного архіпелагу. Далі, повільно піднімаючись з моря, острови набули сучасного вигляду. Нині підняття островів становить приблизно 1,2 мм на рік. На зовнішній вигляд островів вплинуло море, множинні моренні відкладення і сильно терасований ландшафт.
Острови лежать на 163 км південніше полярного кола, але їхній клімат досить м'який: взимку через південні й південно-західні вітри температура рідко опускається нижче 16 градусів, проте через високу вологість і сильні вітри зими тут досить суворі, а влітку навпаки — Соловки схильні до впливу вітрів з Арктики. Влітку середня температура нижча, ніж на материку.
Морська вода у верхніх шарах влітку прогрівається до 16 градусів вище нуля, тож у Білому морі цілком можна купатися.
Історія
Соловки відомі за царських часів як місце заслання; за радянської влади — як перший концентраційний табір. Серед в'язнів на Соловках було чимало українців, більшість яких там і загинула.
Люди почали освоювати Соловецький архіпелаг 6—6,5 тис. років тому (найдавніші знахідки на Соловках датуються приблизно цим часом), але першими постійними мешканцями вважають старця Саватія та ченця Германа. Вони прийшли сюди 1429 року, хоча на островах до того вже існували так звані «тоні» — тимчасові промислові поселення карелів.
У 1430-х роках на Соловецьких островах був заснований Спасо-Преображенський монастир святих Зосими й Саватія, який згодом став культурним і релігійним центром півночі Росії. Наприкінці 16 століття він був перетворений на міцну фортецю. Відтоді монастир був також місцем заслання противників російського царизму й офіційного православ'я. В'язнів тримали переважно у вогких і позбавлених світла підземних келіях.
Українців почали засилати туди з початку 18 століття. Одними з перших в'язнів (1708–1712 років) були спільники Василя Кочубея й Івана Іскри, які доносили на гетьмана Івана Мазепу — полтавський священник І. Святайло із сином та чернець Никанор. Починаючи з 1709 року, сюди заслано сподвижників та прихильників гетьмана Мазепи: генерала-осавула Д. Максимовича, сердюцького полковника Я. Покотила й інших, згодом (1712 року) — архімандрита Гедеона Одорського, лохвицького протоієрея Івана Рогачевського та інших.
За часів Катерини II найвизначнішим в'язнем Соловецького монастиря був останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський, який пробув тут 25 років (1776–1801; 16 років у кам'яному мішку і 9 років в окремій камері), там і похований 26 липня 1803 року. Серед українських в'язнів 19 століття відомий колишній член Кирило-Мефодіївського братства Георгій Андрузький, якого заслано в 1850–1854 роках за написання «Конституції республіки».
Соловецький концтабір
За кілька років після жовтневого перевороту 1917-го територію Соловецького монастиря перетворили на перший в СРСР концентраційний табір, куди засилали заручників (так звана політика «червоного терору») та політв'язнів, засуджених переважно за різними пунктами 58 ст. Карного кодексу (контрреволюція, терор, шпигунство, диверсія, збройне повстання). Згідно з декретом «Про табори примусової праці» 15 квітня 1919 року, на Соловецьких островах створено 1920-ту спеціальну систему таборів, яку названо «Соловецкий лагерь особого назначения» (СЛОН). З поширенням системи таборів і на інших ділянках узбережжя Білого моря змінено назву на «Управление Северных Лагерей Особого Назначения» (УСЛОН), центром якого став острів Попов.
Кількість в'язнів (крім чоловіків, на Соловки засилали і жінок), їхній соціальний склад та в'язничний режим у різні періоди змінювались. За НЕПу (1921–1927 роки) таборовий режим був менш суворий, умови праці порівняно легші. Кількість українських в'язнів була невелика: це — учасники визвольних змагань, діячі УНР, вояки та отамани повстанських загонів, духовенство тощо. Значно погіршилися умови на Соловках від часу першої п'ятирічки (1927—1932 роки), коли на каторгу заслали тисячі українців, звинувачених у приналежності до СВУ, Українського національного центру та УВО. Тоді відправили на Соловки чимало визначних українських культурних діячів. Серед в'язнів були засуджені на процесі СВУ: академік Михайло Слабченко, професор Аркадій Барбар, професор Йосип Гермайзе, Микола Павлушков; політичні діячі УНР професор Володимир Чехівський, Павло Христюк, І. Петренко, Віталій Юрченко, письменник Клим Поліщук та інші.
За другої п'ятирічки (1932—1937 роки) на Соловках ув'язнили низку партійних і державних діячів УРСР, письменників, науковців, митців. Серед в'язнів того часу політичні діячі: Олександр Шумський, Михайло Полоз, , ; науковці академік Степан Рудницький, академік Матвій Яворський, Олександр Яната, Михайло Новицький, Іван Шаля; письменники й митці Микола Зеров, Павло Филипович, Олекса Слісаренко, Микола Куліш, Лесь Курбас, Євген Плужник, Михайль Семенко, Ґео Шкурупій, Марко Вороний, Василь Мисик, Валер'ян Поліщук, Василь Вражливий, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Антін Крушельницький та інші. Особливо погіршало становище в'язнів за «єжовщини» (1937—1938 роки). За Миколи Єжова 25 червня 1937 року Соловецький табір перетворено на «Соловецкую тюрьму особого назначения Главного управлення государственной безопасности СССР» із закритими ізоляторами. Наприкінці 1938 року в'язнів вивезено із Соловецький островів до інших таборів (майже всіх їх доля невідома), а Соловки перетворено на військово-морську базу.
В'язні Соловків важко працювали на лісозаготівлях, прокладали залізницю в лісах, рідше в сільському господарстві. На початку 1930-х років в'язнів використовували при будівництві Біломорсько-Балтійського каналу та створено Белбалтлаг з центром у Медвежій Горі. При цьому будівництві загинуло близько 100 тисяч в'язнів.
Про в'язницю і каторгу на Соловках складено багато віршів, пісень, анекдотів. У 1920—1930-х роках Соловки були загальновідомими і західному світові. Тому, щоб змінити світову опінію, радянська влада створила фільм «Соловки», в якому в ідилічний спосіб представили умови життя в цьому концтаборі. Перебування українців на каторзі в Соловецькому монастирі за царювання досліджували Петро Єфименко (старший), за новітніх часів — , за радянського періоду — Левко Чикаленко. Спогади про Соловки написали Віталій Юрченко та Семен Підгайний.
З 1949 р. Соловки стали місцем ліквідації інвалідів Другої світової війни.
Сьогодення
Після таборів на Соловках був розміщений навчальний загін Північного флоту, а в 1942–1943 роках — школа юнг ВМФ. У 1967 році в монастирі організували філіал , перетворений 1974 року на . Нині це один з найбільших і провідних музеїв-заповідників Росії. У його оперативному управлінні понад 1000 об'єктів культурної спадщини в хронологічних межах від 5 тисячоліття до н. е. до 20 століття. Важливу частину експозиції музею становить комплекс пам'ятників історії ГУЛАГу.
25 жовтня 1990 року Священний синод Російської православної церкви благословив відкриття Зосимо-Савватіївського Соловецького ставропігійного чоловічого монастиря, а в 1995 році благословенням Святійшого Патріарха був відновлений історичний титул обителі: «Спасо-Преображенський Соловецький ставропігійний чоловічий монастир». Рішенням Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО від 14 грудня 1992 року історико-культурний ансамбль Соловецьких островів включено до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Указом Президента Російської Федерації в 1995 році Соловецький державний музей-заповідник включено в Державний звід особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів Російської Федерації. У 2008 році представники РПЦ неодноразово висловлювали стурбованість комерціалізацією Соловецького архіпелагу: спробами розпродажу земель під котеджі, масштабними проектами розвитку туристичної інфраструктури, організацією на островах розважальних заходів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 17 лютого 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22-06-2016. Процитовано 22-06-2016. (рос.)
Джерела
- Шаповал Ю. І. Соловки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 703. — .
- Ефименко П. Ссыльные малороссияне в Архангельской губернии 1708—1802 гг. // Киевская старина, ч. IX. — К., 1882
- Колчин М. Ссыльные и заточенные в острог Соловецкого монастыря в XVI—XIX вв. — М., 1908
- Клингер А. Советекая каторга. Архив русской революции, т. XIX. — Берлін, 1928
- Юрченко В. Зі соловецького пекла на волю (записки втікача). — Л., 1931
- Юрченко В. Пекло на землі. — Л., 1931
- Чикаленко Л. Соловецька каторга (документи). — В., 1931
- Костюк Г. Українські письменники та вчені в більшовицьких тюрмах і таборах // Краківські Вісті, 14.11.1943 і наступні чч.
- Підгайний С. Українська інтелігенція на Соловках. Спогади 1933—1941. — Новий Ульм, 1947
- Підгайний С. Недостріляні, ч. І-II. — Новий Ульм, 1949
- Фруменков Г. Узники Соловецкого монастыря. Политическая ссылка в Соловецкий монастырь в XVIII—XIX. — Архангельськ, 1965
- Солженицын А. Архипелаг ГУЛаг, т. 2 (III—IV). — Париж, 1974
- Heller М. Swiat obozów koncentracyjnych a literatura sowiecka. — Париж: Instytut literacki, 1974
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- (рос.) Соловецкие острова. Духовное и культурное наследие. Карта для паломников и туристов. Масштаб 1:50 000 / Отв. ред. П. В. Боярский, А. А. Лютый, В. П. Столяров. — М. : Институт Наследия, 2001.
- (рос.) Соловецкие острова: Духовное, культурное и природное наследие: Указатели, пояснительный текст к карте, справочные сведения. — М. : Институт Наследия, 2006. — 680 с.
- (рос.) Соловецкие острова. Остров Большая Муксалма / Под общ. ред. П. В. Боярского. — М. : Институт Наследия, 1996. — 238 с.
Посилання
- Соловецькі острови // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Соловецькі острови, Соловки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1801-1802. — 1000 екз.
- Соловки — енциклопедія
- Соловецкие острова в системе ГУЛАГ. Историческая справка(рос.)
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solove cki ostrovi pomorsk Solovki karel Solokka vid saamskogo Suollek ostrovi grupa ostroviv u pivdenno zahidnij chastini Bilogo morya pri vhodi do Onezkoyi zatoki yaka rozdilyaye jogo na protoki Zahidna Solovecka Salma ta Shidna Solovecka Salma Solovecki ostrovi ros Soloveckie ostrovaSoloveckij monastirSoloveckij monastir65 05 pn sh 35 40 sh d 65 083 pn sh 35 667 sh d 65 083 35 667 Koordinati 65 05 pn sh 35 40 sh d 65 083 pn sh 35 667 sh d 65 083 35 667AkvatoriyaBile moreKilkist ostrovivbilshe 100Najbilshij ostrivSoloveckijZagalna plosha347 km Najvisha tochka86 mNaselennya900 osibGustota naselennya2 594 osib km KrayinaRosiyaRegionArhangelska oblastSolovecki ostroviSolovecki ostrovi Solovecki ostrovi u VikishovishiGeografiyaArhipelag nalezhit Rosijskij Federaciyi perebuvaye u skladi Primorskogo rajonu Arhangelskoyi oblasti Zagalna plosha ostroviv stanovit 347 km Ostrovi roztashovani v porivnyano milkovodnij akvatoriyi vodi tut teplishi anizh v inshih rajonah morya Klimat Soloveckih ostroviv holodnij vogkij voni vkriti perevazhno lisami na nih bagato ozer i bolit Do ostrivnoyi grupi vhodyat taki ostrovi Anzerskij Velika Muksalma Velikij Zayeckij Mala Muksalma Malij Zayeckij Parusnij Sinni Ludi ostrovi Soloveckij Beregi vsih ostroviv nizinni skladeni z pishano kam yanistih porid i porosli lisom yakij inodi pidhodit do beregovoyi smugi Priblizno 2 mlrd rokiv tomu pid chas aktivnih tektonichnih dij na zemnij kuli na vihodi z Onezkoyi zatoki utvorilosya pidnyattya suhodolu platforma majbutnih ostroviv Majzhe 18 mln rokiv tomu pid chas chergovogo zaledeninnya na Zemli lodovik potuzhnistyu blizko 3 km ruhavsya z pivnichnogo zahodu do suchasnih Solovkiv Z soboyu vin prinis granitni valuni ulamki verhivok skel na Kolskomu pivostrovi Pidnyattya suhodolu zagalmuvalo ruh valuniv Tak utvorilisya ostrovi Pislya tanennya lodu vidkrilisya mnozhinni valunni ostrovi plosheyu do 1 3 suchasnogo arhipelagu Dali povilno pidnimayuchis z morya ostrovi nabuli suchasnogo viglyadu Nini pidnyattya ostroviv stanovit priblizno 1 2 mm na rik Na zovnishnij viglyad ostroviv vplinulo more mnozhinni morenni vidkladennya i silno terasovanij landshaft Ostrovi lezhat na 163 km pivdennishe polyarnogo kola ale yihnij klimat dosit m yakij vzimku cherez pivdenni j pivdenno zahidni vitri temperatura ridko opuskayetsya nizhche 16 gradusiv prote cherez visoku vologist i silni vitri zimi tut dosit suvori a vlitku navpaki Solovki shilni do vplivu vitriv z Arktiki Vlitku serednya temperatura nizhcha nizh na materiku Morska voda u verhnih sharah vlitku progrivayetsya do 16 gradusiv vishe nulya tozh u Bilomu mori cilkom mozhna kupatisya IstoriyaSolovki vidomi za carskih chasiv yak misce zaslannya za radyanskoyi vladi yak pershij koncentracijnij tabir Sered v yazniv na Solovkah bulo chimalo ukrayinciv bilshist yakih tam i zaginula Lyudi pochali osvoyuvati Soloveckij arhipelag 6 6 5 tis rokiv tomu najdavnishi znahidki na Solovkah datuyutsya priblizno cim chasom ale pershimi postijnimi meshkancyami vvazhayut starcya Savatiya ta chencya Germana Voni prijshli syudi 1429 roku hocha na ostrovah do togo vzhe isnuvali tak zvani toni timchasovi promislovi poselennya kareliv U 1430 h rokah na Soloveckih ostrovah buv zasnovanij Spaso Preobrazhenskij monastir svyatih Zosimi j Savatiya yakij zgodom stav kulturnim i religijnim centrom pivnochi Rosiyi Naprikinci 16 stolittya vin buv peretvorenij na micnu fortecyu Vidtodi monastir buv takozh miscem zaslannya protivnikiv rosijskogo carizmu j oficijnogo pravoslav ya V yazniv trimali perevazhno u vogkih i pozbavlenih svitla pidzemnih keliyah Ukrayinciv pochali zasilati tudi z pochatku 18 stolittya Odnimi z pershih v yazniv 1708 1712 rokiv buli spilniki Vasilya Kochubeya j Ivana Iskri yaki donosili na getmana Ivana Mazepu poltavskij svyashennik I Svyatajlo iz sinom ta chernec Nikanor Pochinayuchi z 1709 roku syudi zaslano spodvizhnikiv ta prihilnikiv getmana Mazepi generala osavula D Maksimovicha serdyuckogo polkovnika Ya Pokotila j inshih zgodom 1712 roku arhimandrita Gedeona Odorskogo lohvickogo protoiyereya Ivana Rogachevskogo ta inshih Za chasiv Katerini II najviznachnishim v yaznem Soloveckogo monastirya buv ostannij koshovij otaman Zaporizkoyi Sichi Petro Kalnishevskij yakij probuv tut 25 rokiv 1776 1801 16 rokiv u kam yanomu mishku i 9 rokiv v okremij kameri tam i pohovanij 26 lipnya 1803 roku Sered ukrayinskih v yazniv 19 stolittya vidomij kolishnij chlen Kirilo Mefodiyivskogo bratstva Georgij Andruzkij yakogo zaslano v 1850 1854 rokah za napisannya Konstituciyi respubliki Soloveckij konctabir Dokladnishe Soloveckij tabir osoblivogo priznachennya Za kilka rokiv pislya zhovtnevogo perevorotu 1917 go teritoriyu Soloveckogo monastirya peretvorili na pershij v SRSR koncentracijnij tabir kudi zasilali zaruchnikiv tak zvana politika chervonogo teroru ta politv yazniv zasudzhenih perevazhno za riznimi punktami 58 st Karnogo kodeksu kontrrevolyuciya teror shpigunstvo diversiya zbrojne povstannya Zgidno z dekretom Pro tabori primusovoyi praci 15 kvitnya 1919 roku na Soloveckih ostrovah stvoreno 1920 tu specialnu sistemu taboriv yaku nazvano Soloveckij lager osobogo naznacheniya SLON Z poshirennyam sistemi taboriv i na inshih dilyankah uzberezhzhya Bilogo morya zmineno nazvu na Upravlenie Severnyh Lagerej Osobogo Naznacheniya USLON centrom yakogo stav ostriv Popov Kilkist v yazniv krim cholovikiv na Solovki zasilali i zhinok yihnij socialnij sklad ta v yaznichnij rezhim u rizni periodi zminyuvalis Za NEPu 1921 1927 roki taborovij rezhim buv mensh suvorij umovi praci porivnyano legshi Kilkist ukrayinskih v yazniv bula nevelika ce uchasniki vizvolnih zmagan diyachi UNR voyaki ta otamani povstanskih zagoniv duhovenstvo tosho Znachno pogirshilisya umovi na Solovkah vid chasu pershoyi p yatirichki 1927 1932 roki koli na katorgu zaslali tisyachi ukrayinciv zvinuvachenih u prinalezhnosti do SVU Ukrayinskogo nacionalnogo centru ta UVO Todi vidpravili na Solovki chimalo viznachnih ukrayinskih kulturnih diyachiv Sered v yazniv buli zasudzheni na procesi SVU akademik Mihajlo Slabchenko profesor Arkadij Barbar profesor Josip Germajze Mikola Pavlushkov politichni diyachi UNR profesor Volodimir Chehivskij Pavlo Hristyuk I Petrenko Vitalij Yurchenko pismennik Klim Polishuk ta inshi Za drugoyi p yatirichki 1932 1937 roki na Solovkah uv yaznili nizku partijnih i derzhavnih diyachiv URSR pismennikiv naukovciv mitciv Sered v yazniv togo chasu politichni diyachi Oleksandr Shumskij Mihajlo Poloz naukovci akademik Stepan Rudnickij akademik Matvij Yavorskij Oleksandr Yanata Mihajlo Novickij Ivan Shalya pismenniki j mitci Mikola Zerov Pavlo Filipovich Oleksa Slisarenko Mikola Kulish Les Kurbas Yevgen Pluzhnik Mihajl Semenko Geo Shkurupij Marko Voronij Vasil Misik Valer yan Polishuk Vasil Vrazhlivij Grigorij Epik Miroslav Irchan Antin Krushelnickij ta inshi Osoblivo pogirshalo stanovishe v yazniv za yezhovshini 1937 1938 roki Za Mikoli Yezhova 25 chervnya 1937 roku Soloveckij tabir peretvoreno na Soloveckuyu tyurmu osobogo naznacheniya Glavnogo upravlennya gosudarstvennoj bezopasnosti SSSR iz zakritimi izolyatorami Naprikinci 1938 roku v yazniv vivezeno iz Soloveckij ostroviv do inshih taboriv majzhe vsih yih dolya nevidoma a Solovki peretvoreno na vijskovo morsku bazu V yazni Solovkiv vazhko pracyuvali na lisozagotivlyah prokladali zaliznicyu v lisah ridshe v silskomu gospodarstvi Na pochatku 1930 h rokiv v yazniv vikoristovuvali pri budivnictvi Bilomorsko Baltijskogo kanalu ta stvoreno Belbaltlag z centrom u Medvezhij Gori Pri comu budivnictvi zaginulo blizko 100 tisyach v yazniv Pro v yaznicyu i katorgu na Solovkah skladeno bagato virshiv pisen anekdotiv U 1920 1930 h rokah Solovki buli zagalnovidomimi i zahidnomu svitovi Tomu shob zminiti svitovu opiniyu radyanska vlada stvorila film Solovki v yakomu v idilichnij sposib predstavili umovi zhittya v comu konctabori Perebuvannya ukrayinciv na katorzi v Soloveckomu monastiri za caryuvannya doslidzhuvali Petro Yefimenko starshij za novitnih chasiv za radyanskogo periodu Levko Chikalenko Spogadi pro Solovki napisali Vitalij Yurchenko ta Semen Pidgajnij Z 1949 r Solovki stali miscem likvidaciyi invalidiv Drugoyi svitovoyi vijni Sogodennya Pislya taboriv na Solovkah buv rozmishenij navchalnij zagin Pivnichnogo flotu a v 1942 1943 rokah shkola yung VMF U 1967 roci v monastiri organizuvali filial peretvorenij 1974 roku na Nini ce odin z najbilshih i providnih muzeyiv zapovidnikiv Rosiyi U jogo operativnomu upravlinni ponad 1000 ob yektiv kulturnoyi spadshini v hronologichnih mezhah vid 5 tisyacholittya do n e do 20 stolittya Vazhlivu chastinu ekspoziciyi muzeyu stanovit kompleks pam yatnikiv istoriyi GULAGu 25 zhovtnya 1990 roku Svyashennij sinod Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi blagosloviv vidkrittya Zosimo Savvatiyivskogo Soloveckogo stavropigijnogo cholovichogo monastirya a v 1995 roci blagoslovennyam Svyatijshogo Patriarha buv vidnovlenij istorichnij titul obiteli Spaso Preobrazhenskij Soloveckij stavropigijnij cholovichij monastir Rishennyam Generalnoyi Asambleyi YuNESKO vid 14 grudnya 1992 roku istoriko kulturnij ansambl Soloveckih ostroviv vklyucheno do Spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Ukazom Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi v 1995 roci Soloveckij derzhavnij muzej zapovidnik vklyucheno v Derzhavnij zvid osoblivo cinnih ob yektiv kulturnoyi spadshini narodiv Rosijskoyi Federaciyi U 2008 roci predstavniki RPC neodnorazovo vislovlyuvali sturbovanist komercializaciyeyu Soloveckogo arhipelagu sprobami rozprodazhu zemel pid kotedzhi masshtabnimi proektami rozvitku turistichnoyi infrastrukturi organizaciyeyu na ostrovah rozvazhalnih zahodiv Primitki Arhiv originalu za 6 sichnya 2014 Procitovano 17 lyutogo 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 06 2016 Procitovano 22 06 2016 ros DzherelaShapoval Yu I Solovki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 703 ISBN 978 966 00 1290 5 Efimenko P Ssylnye malorossiyane v Arhangelskoj gubernii 1708 1802 gg Kievskaya starina ch IX K 1882 Kolchin M Ssylnye i zatochennye v ostrog Soloveckogo monastyrya v XVI XIX vv M 1908 Klinger A Sovetekaya katorga Arhiv russkoj revolyucii t XIX Berlin 1928 Yurchenko V Zi soloveckogo pekla na volyu zapiski vtikacha L 1931 Yurchenko V Peklo na zemli L 1931 Chikalenko L Solovecka katorga dokumenti V 1931 Kostyuk G Ukrayinski pismenniki ta vcheni v bilshovickih tyurmah i taborah Krakivski Visti 14 11 1943 i nastupni chch Pidgajnij S Ukrayinska inteligenciya na Solovkah Spogadi 1933 1941 Novij Ulm 1947 Pidgajnij S Nedostrilyani ch I II Novij Ulm 1949 Frumenkov G Uzniki Soloveckogo monastyrya Politicheskaya ssylka v Soloveckij monastyr v XVIII XIX Arhangelsk 1965 Solzhenicyn A Arhipelag GULag t 2 III IV Parizh 1974 Heller M Swiat obozow koncentracyjnych a literatura sowiecka Parizh Instytut literacki 1974 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 ros Soloveckie ostrova Duhovnoe i kulturnoe nasledie Karta dlya palomnikov i turistov Masshtab 1 50 000 Otv red P V Boyarskij A A Lyutyj V P Stolyarov M Institut Naslediya 2001 ros Soloveckie ostrova Duhovnoe kulturnoe i prirodnoe nasledie Ukazateli poyasnitelnyj tekst k karte spravochnye svedeniya M Institut Naslediya 2006 680 s ros Soloveckie ostrova Ostrov Bolshaya Muksalma Pod obsh red P V Boyarskogo M Institut Naslediya 1996 238 s PosilannyaSolovecki ostrovi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Solovecki ostrovi Solovki Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1801 1802 1000 ekz Solovki enciklopediya Soloveckie ostrova v sisteme GULAG Istoricheskaya spravka ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi