Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Левко́ Чикале́нко (рос. Лев Евгеньевич Чикаленко, 3 березня 1888 — 7 березня 1965) — український громадсько-політичний діяч й археолог (учень Федора Вовка, разом з яким збирав археологічні й етнографічні матеріали). Дійсний член НТШ (з 1932 р.) й Української Вільної Академії Наук (з 1945 р.).
| Левко Євгенович Чикаленко | |
|---|---|
 Чикаленко Левко Євгенович. Фото. Чехо-Словаччина, Прага. 1926 рік | |
| Народився | 3 березня 1888 Перешори, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер | 7 березня 1965 (77 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Поховання | Перешори |
| Країна |  Російська імперія УНР Польща США |
| Діяльність | археолог, політик, публіцист, музеєзнавець, викладач університету, вчитель |
| Alma mater | Лозанський університет, Санкт-Петербурзький університет |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Український педагогічний інститут ім. М. Драгоманова, , Краківський університет |
| Науковий ступінь | доктор філософських наук |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
| Батько | Чикаленко Євген Харламович |
| Мати | Чикаленко Марія Вікторівна |
| Брати, сестри | Чикаленко-Келлер Ганна Євгенівна |
 Чикаленко Левко Євгенович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в селі Перешори Херсонської губернії в родині агронома, мецената Євгена Чикаленка та його дружини — Марії Вікторівни (пом. 1932). Родина налічувала 5 дітей: Ганна, Вікторія, Лев, Петро та Іван. Навчався у Одеській гімназіі.
1907 року закінчив приватну гімназію Г. А. Валькера у Києві.
З 1907 року навчався в Лозанському університеті. 2 роки вивчав геологію на кафедрі у професора (фр. Maurice Lugeon).
Був заарештований 1905 року в Одесі, захищаючи євреїв під час погрому, зазнав поранення.
У 1909 р. покинув університет під впливом Ф. К. Вовка, який був у гостях у родини Чикаленків у Києві. Вовк запропоновував йому взяти участь у своїй археологічній експедиції на Волині та здобути освіту в Санкт-Петербурзькому університеті, щоб присвятити своє майбутнє українській антропології. Того ж року брав участь в археологічній експедиції за участю студентів під керівництвом Вовка. Провели розкопки палеолітичної стоянки біля с. Городок, побували в Житомирі, багатьох селах Волині. Брав участь в археологічній експедиції до стоянки біля Мізина Чернігівської губернії. Допомагав виконувати та узагальнювати антропологічні виміри на Полтавщині, Херсонщині, Кубані.
У зв'язку з репутацією «неблагонадійного» до Санкт-Петербурзького університету вдалося вступити лише в 1912 році. Брав участь у суспільно-політичних подіях в Петрограді в 1917 році.
З березня 1917 р. — активний учасник українських мітингів. Належав до УСДРП. Повернувшись до Києва, 1917 року увійшов до складу виконавчого комітету Київської ради робітничих і солдатських депутатів. У квітні того ж року на Всеукраїнському національному конгресі у Києві обраний до складу Української Центральної Ради, обіймав посаду секретаря, а 8 квітня 1917 — член Малої Ради.
1919 р. науковий співробітник Академії наук, при владі українських партій — в міській управі, викладав географію, природознавство в Першій українській гімназії імені Т. Г. Шевченка на Лук'янівці.
1920 р. його кандидатуру виставлено на посаду міністра праці в уряді Української Народної Республіки, однак він відмовився від цієї посади, залишившись радником міністра внутрішніх справ в уряді О. Х. Саліковського.
Мав тісні зв'язки з соціалістами-федералістами. Входив до складу делегацій на переговорах з генерал-лейтенантом Врангелем П. М. у Криму в 1920 році і з Савінковим Б. В. у Варшаві. Після зустрічі з Врангелем ухвалив рішення про еміграцію. Восени 1920 року переїхав до Тарнова, звідти — до Варшави. Його приватні колекції (близько 500 одиниць зберігання) потрапили до кабінету антропології та етнології ім. Ф. Вовка.
У 1923—1926 рр. проживав у Празі, займався науковою діяльністю. У 1924 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук в Українському вільному університеті в Празі. Читав лекції з антропології, етнографії та археології в Українському високому педагогічному інституті імені М. Драгоманова. Вивчав неолітичні культури території Чехо-Словаччини, орнаменти моравської мальованої кераміки, встановивши їхні зв'язки з неолітичною мальованою керамікою трипільської культури в Україні. Працював лаборантом у передісторичному відділі . Брав участь у виданні газети «Українське Життя» (Авсбург), друкував вірші, публіцистичні статті в періодиці.
1926 р. переїхав до Парижа. У людини в Сен-Жермен вивчав відомі колекції палеолітичних городищ Франції та південної Африки.
У 1926—1939 роках жив у Польщі, працював у Краківському університеті і музеях Академії наук Польщі. Впорядкував матеріали археологічних експедицій, проведених у Київській губернії.
У 1942 р. під час нацистської окупації входив до складу Львівського археологічного комітету, вивчав кераміку Трипільської культури й колекцію музею Наукового товариства імені Т. Шевченка.
Після закінчення Другої світової війни проживав у Західній Німеччині.
У 1948 р. перебрався до США. Через незатребуваність і за браком засобів до існування деякий час мусив працювати прибиральником у нью-йоркському французькому шпиталі. Викладав в Українському університеті в Нью-Йорку.
Помер у Нью-Йорку 7 березня 1965 року. Прах перевезено в Україну і перепоховано на батьківщині в селі Перешори в 1998 році, згідно із заповітом.
Праці
Автор праць «Нарис розвитку геометричного орнаменту палеолітичної доби» (1923), «Техніка орнаментування керамічних виробів мізинських неолітичних селищ» (1925), «Нарис розвитку української неолітичної мальованої кераміки — Більче Золоте» (1926).
- 1923 — Нарис розвитку геометричного орнаменту палеолітичної доби
- 1925 — Техніка орнаментування керамічних виробів мізинських неолітичних селищ
- 1926 — Нарис розвитку укр. неолітичної мальовничої кераміки — Більче Золоте
- 1931 — Соловецька каторга: Документи / Ред. Левко Чикаленко. Варшава, 1931. — 72 с.
- 1963 — Уривки зі спогадів з років 1919—1920 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Нью-Йорк: вид-во — 167 С.
Родина
Перша дружина — Стахевич Тетяна Сергіївна (1890—1942) (дочка Лідії Миколаївни Фігнер, племінниця Віри Миколаївни Фігнер) — історик. Закінчила історико-філологічний факультет Вищих жіночих Бестужівських курсів (1914), залишилась там під керівництвом М. І. Ростовцева, вийшла заміж за Л. Є. Чикаленка (1916) і поїхала з ним на Україну. Після еміграції чоловіка повернулася з дітьми до Петрограда (1921), працювала в Музеї революції. Під час розгрому Музею 1929 року (арешти співробітників і закриття відділів «Каторги і заслання», Великої французької революції) пішла звідти. Викладала українську мову і займалася зі студентами університету. Потім викладала латинь у Першому ленінградському медінституті. Померла від голоду в блокадному Ленінграді.
Дочки: Стахевич Ірина Львівна (Арися, 1918 — жовтень 1999) — інженер-технолог. Закінчила хімічний факультет Інституту кіноінженерів, отримала направлення до Шосткинської фабрики кіноплівки № 6, але не поїхала туди, оскільки обладнання заводу було евакуйоване на схід країни, а м. Шостка незабаром було зайняте німцями. Працювала на номерному заводі в Ленінграді, згодом перетвореному в НДІ. Перед відходом з роботи очолювала лабораторію. Пережила блокаду.
Стахевич Ягна Львівна (1917—1983) — геолог, працювала у ВСЕГЄІ, потім — Інституті геології Арктики, брала участь в геологічній розвідці алмазів у Якутії.
Друга дружина — Лінтварьова Оксана (нар. 1919) — від 1943 р.
Дочка: Мар'яна Львівна — лікар, що проживає в Нью-Йорку.
Примітки
- Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — .
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. — .
- Мацько В., Білий цвіт на калині. — Хмельницький: Просвіта, 2001. — С.54.
- Петегирич В. Чикаленко Левко Євгенович [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 551. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Levko Chikale nko ros Lev Evgenevich Chikalenko 3 bereznya 1888 18880303 7 bereznya 1965 ukrayinskij gromadsko politichnij diyach j arheolog uchen Fedora Vovka razom z yakim zbirav arheologichni j etnografichni materiali Dijsnij chlen NTSh z 1932 r j Ukrayinskoyi Vilnoyi Akademiyi Nauk z 1945 r Levko Yevgenovich ChikalenkoChikalenko Levko Yevgenovich Foto Cheho Slovachchina Praga 1926 rikNarodivsya 3 bereznya 1888 1888 03 03 Pereshori Ananyivskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer 7 bereznya 1965 1965 03 07 77 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShAPohovannya PereshoriKrayina Rosijska imperiya UNR Polsha SShADiyalnist arheolog politik publicist muzeyeznavec vikladach universitetu vchitelAlma mater Lozanskij universitet Sankt Peterburzkij universitetGaluz arheologiyaZaklad Ukrayinskij pedagogichnij institut im M Dragomanova Krakivskij universitetNaukovij stupin doktor filosofskih naukChlenstvo Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaBatko Chikalenko Yevgen HarlamovichMati Chikalenko Mariya ViktorivnaBrati sestri Chikalenko Keller Ganna Yevgenivna Chikalenko Levko Yevgenovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chikalenko ZhittyepisNarodivsya v seli Pereshori Hersonskoyi guberniyi v rodini agronoma mecenata Yevgena Chikalenka ta jogo druzhini Mariyi Viktorivni pom 1932 Rodina nalichuvala 5 ditej Ganna Viktoriya Lev Petro ta Ivan Navchavsya u Odeskij gimnazii 1907 roku zakinchiv privatnu gimnaziyu G A Valkera u Kiyevi Z 1907 roku navchavsya v Lozanskomu universiteti 2 roki vivchav geologiyu na kafedri u profesora fr Maurice Lugeon Buv zaareshtovanij 1905 roku v Odesi zahishayuchi yevreyiv pid chas pogromu zaznav poranennya U 1909 r pokinuv universitet pid vplivom F K Vovka yakij buv u gostyah u rodini Chikalenkiv u Kiyevi Vovk zaproponovuvav jomu vzyati uchast u svoyij arheologichnij ekspediciyi na Volini ta zdobuti osvitu v Sankt Peterburzkomu universiteti shob prisvyatiti svoye majbutnye ukrayinskij antropologiyi Togo zh roku brav uchast v arheologichnij ekspediciyi za uchastyu studentiv pid kerivnictvom Vovka Proveli rozkopki paleolitichnoyi stoyanki bilya s Gorodok pobuvali v Zhitomiri bagatoh selah Volini Brav uchast v arheologichnij ekspediciyi do stoyanki bilya Mizina Chernigivskoyi guberniyi Dopomagav vikonuvati ta uzagalnyuvati antropologichni vimiri na Poltavshini Hersonshini Kubani U zv yazku z reputaciyeyu neblagonadijnogo do Sankt Peterburzkogo universitetu vdalosya vstupiti lishe v 1912 roci Brav uchast u suspilno politichnih podiyah v Petrogradi v 1917 roci Z bereznya 1917 r aktivnij uchasnik ukrayinskih mitingiv Nalezhav do USDRP Povernuvshis do Kiyeva 1917 roku uvijshov do skladu vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ U kvitni togo zh roku na Vseukrayinskomu nacionalnomu kongresi u Kiyevi obranij do skladu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi obijmav posadu sekretarya a 8 kvitnya 1917 chlen Maloyi Radi 1919 r naukovij spivrobitnik Akademiyi nauk pri vladi ukrayinskih partij v miskij upravi vikladav geografiyu prirodoznavstvo v Pershij ukrayinskij gimnaziyi imeni T G Shevchenka na Luk yanivci 1920 r jogo kandidaturu vistavleno na posadu ministra praci v uryadi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki odnak vin vidmovivsya vid ciyeyi posadi zalishivshis radnikom ministra vnutrishnih sprav v uryadi O H Salikovskogo Mav tisni zv yazki z socialistami federalistami Vhodiv do skladu delegacij na peregovorah z general lejtenantom Vrangelem P M u Krimu v 1920 roci i z Savinkovim B V u Varshavi Pislya zustrichi z Vrangelem uhvaliv rishennya pro emigraciyu Voseni 1920 roku pereyihav do Tarnova zvidti do Varshavi Jogo privatni kolekciyi blizko 500 odinic zberigannya potrapili do kabinetu antropologiyi ta etnologiyi im F Vovka Chleni Konferenciyi USDRP v Podyebradah 1926 r Lev Chikalenko stoyit sprava U 1923 1926 rr prozhivav u Prazi zajmavsya naukovoyu diyalnistyu U 1924 r zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya doktora filosofskih nauk v Ukrayinskomu vilnomu universiteti v Prazi Chitav lekciyi z antropologiyi etnografiyi ta arheologiyi v Ukrayinskomu visokomu pedagogichnomu instituti imeni M Dragomanova Vivchav neolitichni kulturi teritoriyi Cheho Slovachchini ornamenti moravskoyi malovanoyi keramiki vstanovivshi yihni zv yazki z neolitichnoyu malovanoyu keramikoyu tripilskoyi kulturi v Ukrayini Pracyuvav laborantom u peredistorichnomu viddili Brav uchast u vidanni gazeti Ukrayinske Zhittya Avsburg drukuvav virshi publicistichni statti v periodici 1926 r pereyihav do Parizha U lyudini v Sen Zhermen vivchav vidomi kolekciyi paleolitichnih gorodish Franciyi ta pivdennoyi Afriki U 1926 1939 rokah zhiv u Polshi pracyuvav u Krakivskomu universiteti i muzeyah Akademiyi nauk Polshi Vporyadkuvav materiali arheologichnih ekspedicij provedenih u Kiyivskij guberniyi U 1942 r pid chas nacistskoyi okupaciyi vhodiv do skladu Lvivskogo arheologichnogo komitetu vivchav keramiku Tripilskoyi kulturi j kolekciyu muzeyu Naukovogo tovaristva imeni T Shevchenka Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni prozhivav u Zahidnij Nimechchini U 1948 r perebravsya do SShA Cherez nezatrebuvanist i za brakom zasobiv do isnuvannya deyakij chas musiv pracyuvati pribiralnikom u nyu jorkskomu francuzkomu shpitali Vikladav v Ukrayinskomu universiteti v Nyu Jorku Pomer u Nyu Jorku 7 bereznya 1965 roku Prah perevezeno v Ukrayinu i perepohovano na batkivshini v seli Pereshori v 1998 roci zgidno iz zapovitom PraciAvtor prac Naris rozvitku geometrichnogo ornamentu paleolitichnoyi dobi 1923 Tehnika ornamentuvannya keramichnih virobiv mizinskih neolitichnih selish 1925 Naris rozvitku ukrayinskoyi neolitichnoyi malovanoyi keramiki Bilche Zolote 1926 1923 Naris rozvitku geometrichnogo ornamentu paleolitichnoyi dobi 1925 Tehnika ornamentuvannya keramichnih virobiv mizinskih neolitichnih selish 1926 Naris rozvitku ukr neolitichnoyi malovnichoyi keramiki Bilche Zolote 1931 Solovecka katorga Dokumenti Red Levko Chikalenko Varshava 1931 72 s 1963 Urivki zi spogadiv z rokiv 1919 1920 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Nyu Jork vid vo 167 S RodinaPersha druzhina Stahevich Tetyana Sergiyivna 1890 1942 dochka Lidiyi Mikolayivni Figner pleminnicya Viri Mikolayivni Figner istorik Zakinchila istoriko filologichnij fakultet Vishih zhinochih Bestuzhivskih kursiv 1914 zalishilas tam pid kerivnictvom M I Rostovceva vijshla zamizh za L Ye Chikalenka 1916 i poyihala z nim na Ukrayinu Pislya emigraciyi cholovika povernulasya z ditmi do Petrograda 1921 pracyuvala v Muzeyi revolyuciyi Pid chas rozgromu Muzeyu 1929 roku areshti spivrobitnikiv i zakrittya viddiliv Katorgi i zaslannya Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi pishla zvidti Vikladala ukrayinsku movu i zajmalasya zi studentami universitetu Potim vikladala latin u Pershomu leningradskomu medinstituti Pomerla vid golodu v blokadnomu Leningradi Dochki Stahevich Irina Lvivna Arisya 1918 zhovten 1999 inzhener tehnolog Zakinchila himichnij fakultet Institutu kinoinzheneriv otrimala napravlennya do Shostkinskoyi fabriki kinoplivki 6 ale ne poyihala tudi oskilki obladnannya zavodu bulo evakujovane na shid krayini a m Shostka nezabarom bulo zajnyate nimcyami Pracyuvala na nomernomu zavodi v Leningradi zgodom peretvorenomu v NDI Pered vidhodom z roboti ocholyuvala laboratoriyu Perezhila blokadu Stahevich Yagna Lvivna 1917 1983 geolog pracyuvala u VSEGYeI potim Instituti geologiyi Arktiki brala uchast v geologichnij rozvidci almaziv u Yakutiyi Druga druzhina Lintvarova Oksana nar 1919 vid 1943 r Dochka Mar yana Lvivna likar sho prozhivaye v Nyu Jorku PrimitkiEnciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 ISBN 978 966 00 0692 8 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s ISBN 978 966 317 145 6 Macko V Bilij cvit na kalini Hmelnickij Prosvita 2001 S 54 Petegirich V Chikalenko Levko Yevgenovich 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 551 ISBN 978 966 00 1359 9