Гімна́зія (лат. gymnasium, дав.-гр. γυμνάσιον) — термін у різних європейських мовах для середньої школи, яка готує учнів до здобуття вищої освіти в університеті. Його можна порівняти з американським англійським терміном підготовча середня школа. До 20-го століття система гімназій була широко поширеною частиною освітніх систем у багатьох європейських країнах. В Україні — загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує здобуття базової середньої освіти (5 — 9 класи).
Історія гімназій у Європі
Передісторія гімназій
Первісно, у давньогрецьких містах і провінціях, переважно у містах-державах у Малій Азії, де грецька культура мала вплив, термін γυμνάσιον («гімнасій») вживався на позначення «місця для фізичних (гімнастичних) вправ». На це вказує і етимологія: від дієслова γυμνάζω («оголяюся, роздягаюся; вправляюся»), утвореного з γυμνός («голий, нагий»), яке виводять праіндоєвроп. кореня *nogʷ- «голий» (пор. праслов. *nagъ).
Приблизно з кінця V ст. гімнасії стають освітніми закладами: у них вели свої бесіди філософи, ритори, вчені тощо. Кожне грецьке місто мало одну або й декілька гімнасіїв. Найвідомішими з них були: Дромос у Спарті; з афінські гімнасії (Академія, Лікейон, Кіносарг), де викладали Платон і Аристотель; Кранейон у Коринфі; гімназії в Неаполі, Ефесі, Нікеї та ін. містах.
Ані у Давньому Римі, ні в ранньосередньовічній Європі освітніх закладів, подібних до гімнасіїв не було.
Розвиток гімназій у Європі XVI — поч. XX ст.ст.
Гімназія як європейський навчальний заклад середньої освіти бере початок з XVI століття. Безпосередніми попередниками гімназій стали школи (лат. scholae) при монастирях та світські школи при університетах, що з'являються з початку XIII ст. переважно в Німеччині та Італії. У таких школах-гімназіях основним предметом була латина і викладався курс тривіальних наук (лат. trivium), куди входили граматика, логіка (діалектика) і риторика.
З епохою Відродження і особливо Реформації освіта набуває класичних зразків — як у змісті навчання, так і його формах. Зокрема, виникла ціла низка нових освітніх, гуманістичних за спрямованістю шкіл — т. зв. латинські школи, що включали ліцеї, гімназії, вчені школи, педагогіуми тощо. Перша така латинська школа виникла в Лондоні в 1510 р.; у Німеччині подібний заклад вперше було відкрито Меланхтоном у 1526 році в Нюрнберзі.
У 1538 році німецький педагог, просвітитель і кальвіністський полемік Іоганнес Штурм (нім. Johannes Sturm) заснував у Страсбурзі гуманістичну (світську) гімназію, принципи організації і навчання в якій у цілому збереглися аж до кін. XIX ст.. Її програма включала крім вивчення класичних давніх мов (грецька і латина), староєврейської мови, історії та риторики.
Особливий розвиток гімназійний рух отримав на німецьких землях (і державних утвореннях, куди вони входили), в Італії (італ. ginnasi), Польщі, де формувалася своя гімназійна система (перші гімназії постали у Гданську, 1558 і Торуні, 1568) і яку було зруйновано після (Другого Поділу Речі Посполитої) (1793) та з 2-ї чверті XVIII ст. у Російській імперії.
На поч. XX ст. гіманзії існували в Австо-Угорщині, Російській імперії, Прусії, Сербії та Болгарії.
У Франції їм відповідали ліцеї та колежі (фр. Lycées, collèges), в Англії і США — школи і коледжі граматики, вищі школи (англ. Grammar-Schools, Grammar-Colleges, High Schools тощо, в Іспанії — інститути і колехьйос (ісп. Institutes, colegios, в Італії — ліцеї/лічеї (італ. licei), e Швейцарії — кантональні школи (нім. Cantonschulen) тощо.
Гімназії території сучасних українських земель
У складі Австрійських держав
Варто відмітити, що умови розділення України між 2 імперіями — Австро-Угорською та Російською — зумовили окреме існування на українських землях гімназій відповідно австро-угорських і російських.
За даними Івана Боднарчука,Осипа Залеського, Ярослава Стоцького,Бучацька василіянська гімназія заснована привілеєм правителя Речі Посполитої Авґуста III, виданим у Варшаві 22 жовтня 1754 р. на прохання дідича Бучача Миколи Василя Потоцького. У перекладі королівського привілею-дозволу польською мовою вжито термін «публічні школи».
У Королівстві Галичини та Володимирії, що входило до складу Австро-Угорщини, розпорядженням цісаря Йозефа II від 24 жовтня 1784 року заснована Львівська академічна гімназія як складова частина Львівського університету. Вона вважається найдавнішою з українською мовою викладання. У 1789 році заснували гімназію в Збаражі з німецькою мовою навчання, яку в 1805 році перевели до міста Бережани. У XIX ст., функціонували гімназії в наступних містах: Львів, Коломия (1861), Станиславів, Тернопіль (1898), Теребовля та ін.
У Львівській академічній гімназії з 1867 року всі навчальні предмети в початкових класах викладалися українською мовою, а з 1874 — в усіх класах.
У складі Російської імперії
Імовірно, першою гімназією на території України, що знаходилась у складі Російської імперії, була Одеська комерційна гімназія (перша і одна з 2 у Російській імперії). Її було засновано у 1804 р., але вже у 1817 р. скасовано. Крім парафіяльного і повітового училища, вона містила у своєму складі власне комерційну гімназію, в якій викладались такі світські дисципліни, як мови новгрецька та італійська, алгебра і арифметика, а також «приспособи до комерції», право, загальна граматика, комерційна географія і бухгалтерія, комерційна справа, освоєння фабрик і товарів, історія комерції, комерційне і морське право.
Перші гімназії в Україні (по одеській) були створені в Харкові, Чернігові, Катеринославі (сучасний Дніпро) — у 1805 році, Новгород-Сіверську, Перша чоловіча гімназія Полтави — у 1808 році, Херсоні — у 1812 році.
Першу класичну чоловічу гімназію в Києві було засновано 1809 року (вона са́ме називалась Перша чоловіча гімназія). Містилась вона спочатку на Подолі, а з 1811 року — у Кловському палаці на Печерську. Тут викладали відомі історики М. Ф. Берлінський та М. І. Костомаров; серед вихованців були художник Микола Ге, історик Микола (Закревський), поет М. В. Гербель, скульптор П. П. Забіла. У 1850-52 рр. скульптор Олександр Беретті спроектував будинок для міської гімназії на Бібіковському бульварі (нині бульвар Шевченка). Проте міський уряд віддав приміщення гімназії кадетському училищу. Лише у 1857 році, після того як на сучасному Повітрофлотському проспекті за проектом І. В. Штрома виріс Кадетський корпус, Перша гімназія переселилась у будинок на Бібіковському бульварі. У роки Першої світової війни гімназію було переобладнано під військовий госпіталь. З 1959 року — це гуманітарний корпус Київського університету (КНУ)
Розвиток гімназій у Російській імперії
Найстаріша гімназія в Російській імперії була заснована в Петербурзі у 1726 році (відразу по смерті царя Петра I) за посередництва українського вченого Феофана Прокоповича німцем Готлібом Байєром (нім. Gottlieb Siegfried Bayer) як Академічна школа (т. зв. скандинавська школа). Спершу вона включала два відділення: німецьку і латинську школи. У 1731 р. Г.Байєр написав німецькою статут школи «Сучасне улаштування гімназії» (нім. Gegenwärtige Einrichtung des Gymnasiums). Навіть попри допуск у середині 1730-х рр. у її лави дітей середніх соціальних станів, навіть солдатів, які згодом складатимуть основу учнівського контингенту, розвитку гімназія не отримала, і в 1737 р. у ній навчалось лише 18 учнів.
Розквіт і набуття російськості в Академічній гімназії пов'язана, в першу чергу з ім'ям Михайла Ломоносова, який очолив її у 1758 році. Наступні за часом, після Петербургської, стали гімназії у Москві (1755) і Казані (1758). На початку XIX ст. в Російській імперії було утворено міністерство народної просвіти, були затверджені навчальні округи і гімназії почали відкриватися по всій імперії. На розвиток облаштування гімназій у Росії велике значення мав Статут для гімназій, затверджений 8 грудня 1828 року новоутвореним у 1826 р. Комітетом облаштування навчальних закладів. Однак вже за 20 років, на середину XIX ст, гімназійна освіта в Російській імперії багато в чому втратила свою академічність і демократичність (майже повсюди вивчення латини і грецької було замінено на штудіювання церковнослов'янської, читання творів античних і ренесансних мислителів було обмежено). Крім класичних чоловічих гімназій у 1876 в Москві було відкрито за їх подобою Жіночу класичну гімназію пані Фішер. Крім того, існували деякі регіональні і специфічні відмінності у функціонуванні гімназій. Так, у Варшавському окрузі Російської імперії з 1840 р. існували гімназії реальні (у 1872 їхню назву було уніфіковано на реальні училища). А військові кадетські корпуси в 1863 р. на короткий час (до 1882 р., коли їм повернули стару назву) були також перетворені на військові гімназії. Крім того, розвиток капіталізму зумовив існування 2 гімназій комерційних, щоправда нетривале, наприклад, така у Таганрозі проіснувала від 1806 р. до 1837 р., коли її було реформовано на класичну.
Гімназії як заклад середньої освіти були скасовані на території колишньої Російської імперії у 1920-х рр. у зв'язку з реформуванням системи шкільної освіти, а в деяких країнах-членах з середини XX ст. Соцтабору гімназії існували фактично до часу його утворення, тобто до часу повоєнних реформ народної освіти, наприклад, у Польщі до 1948 року.
Сучасні гімназії в Україні
З розпадом СРСР на початку 1990-х років, занепаду і розвалу в Україні зазнали всі сторони життя — від економіки, соціальної сфери, медицини до галузі культури і освіти. Поруч із загально-державною освітньою системою постала новітня система реформованої і приватної освіти. Навчальні заклади середньої освіти також не стали виключенням: повсюди виникали новітні, в тому числі і платні приватні замінники ЗОШ (загальноосвітніх шкіл). Спостерігалась справжня анархія як з назвами таких закладів, так і особливо — з навчальними програмами, планами і самою системою і методиками викладання.
Покласти край і унормувати становище в царині середньої освіти в Україні був покликаний Закон України «Про загальну середню освіту», прийнятий 13 травня 1999 року, який чітко «прописав» усі норми середньої освіти. Згідно зі згаданим законом гімназія це:
загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю... |
Подальший розвиток і функціонування гімназій, як і решти закладів середьної освіти в Україні має ґрунтуватись виключно на засадах указаного Закону України. Гімназія — заклад нового типу, головною метою якого є задовольнити запити суспільства, держави у загальній середній освіті шляхом відбору і навчання обдарованих та здібних дітей, забезпечення їх науково-теоретичної, гуманітарної, загально-культурної підготовки для подальшого навчання у навчальних закладах вищого рівня.
Так у 1999 році у місті Боярка було відкрито Києво-Святошинську районну класичну гімназію яка продовжує традиції елітних навчальних закладів України.
Частина інформації в цій статті застаріла. |
Див. також
Виноски
- Закон України «Про повну загальну середню освіту», Стаття 35.
- Боднарчук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 66—67.
- Залеський О. Наше шкільництво, від сивої давнини по 1939 рік // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 817.
- Стоцький Ярослав. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні. До 300-ліття заснування. — Жовква : Місіонар, 2011. — 216 с. + 24 с. вкл. — С. 92, 99. — .
- Стоцький посилається на працю В. Площанського «Бучач», опубліковану в газеті «Слово» у 1865 році.
- Стоцький Ярослав. Бучацький монастир отців Василіян… — С. 92.
- Akta grodskie і ziemskie z czasów Rzeczpospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie… — Lwów, 1868. — t. 1. — 215 s. — S. 145–146. (пол.), (лат.)]
- Мельник І. Львівська академічна гімназія [ 12 червня 2012 у Wayback Machine.] // Поступ. — 2005 (10 вересня).
- Середа О. АКАДЕМІЧНА гімназія у Львові [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 51. — .
- Ігор Мельник, 230 років Академічній гімназії // Zbruc.eu 24.10.2014
- Волинець Н., Голод Н. Бережанська гімназія // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 105–106. — .
- Литвин Сергій (заступник директора з науково-методичної роботи загальноосвітньої школи № 5 — української гімназії) Створення Єлисаветградської класичної чоловічої гімназії [ 13 червня 2009 у Wayback Machine.] // у книзі «Єлисаветградська гімназія» (відповідальний редактор Віктор Громовий) [ 27 червня 2009 у Wayback Machine.] на www.region.in.ua/elisavet/ (вебресурс, присвячений Кропивницькому/Єлисаветграду) [ 27 червня 2009 у Wayback Machine.]
- .Перша гімназія на www.oldkyiv.org.ua (сайт історії Києва) // Київ: погляд через століття, Київ, «Мистецтво», 1988, стор. 50 [ 9 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
- . Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 15 липня 2008.
Джерела
- Поліщук П. Гімназії // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 1. — С. 381—383.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gimna ziya lat gymnasium dav gr gymnasion termin u riznih yevropejskih movah dlya serednoyi shkoli yaka gotuye uchniv do zdobuttya vishoyi osviti v universiteti Jogo mozhna porivnyati z amerikanskim anglijskim terminom pidgotovcha serednya shkola Do 20 go stolittya sistema gimnazij bula shiroko poshirenoyu chastinoyu osvitnih sistem u bagatoh yevropejskih krayinah V Ukrayini zagalnoosvitnij navchalnij zaklad sho zabezpechuye zdobuttya bazovoyi serednoyi osviti 5 9 klasi Lvivska akademichna gimnaziya zasnovana 24 zhovtnya 1784 rokuBudinok Pershoyi Kiyivskoyi gimnaziyi 1809 Istoriya gimnazij u YevropiPeredistoriya gimnazij Dokladnishe Gimnasij Pervisno u davnogreckih mistah i provinciyah perevazhno u mistah derzhavah u Malij Aziyi de grecka kultura mala vpliv termin gymnasion gimnasij vzhivavsya na poznachennya miscya dlya fizichnih gimnastichnih vprav Na ce vkazuye i etimologiya vid diyeslova gymnazw ogolyayusya rozdyagayusya vpravlyayusya utvorenogo z gymnos golij nagij yake vivodyat praindoyevrop korenya nogʷ golij por praslov nag Priblizno z kincya V st gimnasiyi stayut osvitnimi zakladami u nih veli svoyi besidi filosofi ritori vcheni tosho Kozhne grecke misto malo odnu abo j dekilka gimnasiyiv Najvidomishimi z nih buli Dromos u Sparti z afinski gimnasiyi Akademiya Likejon Kinosarg de vikladali Platon i Aristotel Kranejon u Korinfi gimnaziyi v Neapoli Efesi Nikeyi ta in mistah Ani u Davnomu Rimi ni v rannoserednovichnij Yevropi osvitnih zakladiv podibnih do gimnasiyiv ne bulo Rozvitok gimnazij u Yevropi XVI poch XX st st Gimnaziya yak yevropejskij navchalnij zaklad serednoyi osviti bere pochatok z XVI stolittya Bezposerednimi poperednikami gimnazij stali shkoli lat scholae pri monastiryah ta svitski shkoli pri universitetah sho z yavlyayutsya z pochatku XIII st perevazhno v Nimechchini ta Italiyi U takih shkolah gimnaziyah osnovnim predmetom bula latina i vikladavsya kurs trivialnih nauk lat trivium kudi vhodili gramatika logika dialektika i ritorika Z epohoyu Vidrodzhennya i osoblivo Reformaciyi osvita nabuvaye klasichnih zrazkiv yak u zmisti navchannya tak i jogo formah Zokrema vinikla cila nizka novih osvitnih gumanistichnih za spryamovanistyu shkil t zv latinski shkoli sho vklyuchali liceyi gimnaziyi vcheni shkoli pedagogiumi tosho Persha taka latinska shkola vinikla v Londoni v 1510 r u Nimechchini podibnij zaklad vpershe bulo vidkrito Melanhtonom u 1526 roci v Nyurnberzi U 1538 roci nimeckij pedagog prosvititel i kalvinistskij polemik Iogannes Shturm nim Johannes Sturm zasnuvav u Strasburzi gumanistichnu svitsku gimnaziyu principi organizaciyi i navchannya v yakij u cilomu zbereglisya azh do kin XIX st Yiyi programa vklyuchala krim vivchennya klasichnih davnih mov grecka i latina staroyevrejskoyi movi istoriyi ta ritoriki Pervinne misce roztashuvannya Akademichnoyi gimnaziyi u Toruni Polsha isnuvala 1568 1793 Osoblivij rozvitok gimnazijnij ruh otrimav na nimeckih zemlyah i derzhavnih utvorennyah kudi voni vhodili v Italiyi ital ginnasi Polshi de formuvalasya svoya gimnazijna sistema pershi gimnaziyi postali u Gdansku 1558 i Toruni 1568 i yaku bulo zrujnovano pislya Drugogo Podilu Rechi Pospolitoyi 1793 ta z 2 yi chverti XVIII st u Rosijskij imperiyi Na poch XX st gimanziyi isnuvali v Avsto Ugorshini Rosijskij imperiyi Prusiyi Serbiyi ta Bolgariyi U Franciyi yim vidpovidali liceyi ta kolezhi fr Lycees colleges v Angliyi i SShA shkoli i koledzhi gramatiki vishi shkoli angl Grammar Schools Grammar Colleges High Schools tosho v Ispaniyi instituti i kolehjos isp Institutes colegios v Italiyi liceyi licheyi ital licei e Shvejcariyi kantonalni shkoli nim Cantonschulen tosho Gimnaziyi teritoriyi suchasnih ukrayinskih zemelU skladi Avstrijskih derzhav Varto vidmititi sho umovi rozdilennya Ukrayini mizh 2 imperiyami Avstro Ugorskoyu ta Rosijskoyu zumovili okreme isnuvannya na ukrayinskih zemlyah gimnazij vidpovidno avstro ugorskih i rosijskih Za danimi Ivana Bodnarchuka Osipa Zaleskogo Yaroslava Stockogo Buchacka vasiliyanska gimnaziya zasnovana privileyem pravitelya Rechi Pospolitoyi Avgusta III vidanim u Varshavi 22 zhovtnya 1754 r na prohannya didicha Buchacha Mikoli Vasilya Potockogo U perekladi korolivskogo privileyu dozvolu polskoyu movoyu vzhito termin publichni shkoli Budivlya Kolomijskoyi gimnaziyi U Korolivstvi Galichini ta Volodimiriyi sho vhodilo do skladu Avstro Ugorshini rozporyadzhennyam cisarya Jozefa II vid 24 zhovtnya 1784 roku zasnovana Lvivska akademichna gimnaziya yak skladova chastina Lvivskogo universitetu Vona vvazhayetsya najdavnishoyu z ukrayinskoyu movoyu vikladannya U 1789 roci zasnuvali gimnaziyu v Zbarazhi z nimeckoyu movoyu navchannya yaku v 1805 roci pereveli do mista Berezhani U XIX st funkcionuvali gimnaziyi v nastupnih mistah Lviv Kolomiya 1861 Stanislaviv Ternopil 1898 Terebovlya ta in U Lvivskij akademichnij gimnaziyi z 1867 roku vsi navchalni predmeti v pochatkovih klasah vikladalisya ukrayinskoyu movoyu a z 1874 v usih klasah U skladi Rosijskoyi imperiyi Imovirno pershoyu gimnaziyeyu na teritoriyi Ukrayini sho znahodilas u skladi Rosijskoyi imperiyi bula Odeska komercijna gimnaziya persha i odna z 2 u Rosijskij imperiyi Yiyi bulo zasnovano u 1804 r ale vzhe u 1817 r skasovano Krim parafiyalnogo i povitovogo uchilisha vona mistila u svoyemu skladi vlasne komercijnu gimnaziyu v yakij vikladalis taki svitski disciplini yak movi novgrecka ta italijska algebra i arifmetika a takozh prisposobi do komerciyi pravo zagalna gramatika komercijna geografiya i buhgalteriya komercijna sprava osvoyennya fabrik i tovariv istoriya komerciyi komercijne i morske pravo Pershi gimnaziyi v Ukrayini po odeskij buli stvoreni v Harkovi Chernigovi Katerinoslavi suchasnij Dnipro u 1805 roci Novgorod Siversku Persha cholovicha gimnaziya Poltavi u 1808 roci Hersoni u 1812 roci Persha Kiyivska gimnaziya foto kin XIX poch XX stolit Pershu klasichnu cholovichu gimnaziyu v Kiyevi bulo zasnovano 1809 roku vona sa me nazivalas Persha cholovicha gimnaziya Mistilas vona spochatku na Podoli a z 1811 roku u Klovskomu palaci na Pechersku Tut vikladali vidomi istoriki M F Berlinskij ta M I Kostomarov sered vihovanciv buli hudozhnik Mikola Ge istorik Mikola Zakrevskij poet M V Gerbel skulptor P P Zabila U 1850 52 rr skulptor Oleksandr Beretti sproektuvav budinok dlya miskoyi gimnaziyi na Bibikovskomu bulvari nini bulvar Shevchenka Prote miskij uryad viddav primishennya gimnaziyi kadetskomu uchilishu Lishe u 1857 roci pislya togo yak na suchasnomu Povitroflotskomu prospekti za proektom I V Shtroma viris Kadetskij korpus Persha gimnaziya pereselilas u budinok na Bibikovskomu bulvari U roki Pershoyi svitovoyi vijni gimnaziyu bulo pereobladnano pid vijskovij gospital Z 1959 roku ce gumanitarnij korpus Kiyivskogo universitetu KNU Rozvitok gimnazij u Rosijskij imperiyi Najstarisha gimnaziya v Rosijskij imperiyi bula zasnovana v Peterburzi u 1726 roci vidrazu po smerti carya Petra I za poserednictva ukrayinskogo vchenogo Feofana Prokopovicha nimcem Gotlibom Bajyerom nim Gottlieb Siegfried Bayer yak Akademichna shkola t zv skandinavska shkola Spershu vona vklyuchala dva viddilennya nimecku i latinsku shkoli U 1731 r G Bajyer napisav nimeckoyu statut shkoli Suchasne ulashtuvannya gimnaziyi nim Gegenwartige Einrichtung des Gymnasiums Navit popri dopusk u seredini 1730 h rr u yiyi lavi ditej serednih socialnih staniv navit soldativ yaki zgodom skladatimut osnovu uchnivskogo kontingentu rozvitku gimnaziya ne otrimala i v 1737 r u nij navchalos lishe 18 uchniv Rozkvit i nabuttya rosijskosti v Akademichnij gimnaziyi pov yazana v pershu chergu z im yam Mihajla Lomonosova yakij ocholiv yiyi u 1758 roci Nastupni za chasom pislya Peterburgskoyi stali gimnaziyi u Moskvi 1755 i Kazani 1758 Na pochatku XIX st v Rosijskij imperiyi bulo utvoreno ministerstvo narodnoyi prosviti buli zatverdzheni navchalni okrugi i gimnaziyi pochali vidkrivatisya po vsij imperiyi Na rozvitok oblashtuvannya gimnazij u Rosiyi velike znachennya mav Statut dlya gimnazij zatverdzhenij 8 grudnya 1828 roku novoutvorenim u 1826 r Komitetom oblashtuvannya navchalnih zakladiv Odnak vzhe za 20 rokiv na seredinu XIX st gimnazijna osvita v Rosijskij imperiyi bagato v chomu vtratila svoyu akademichnist i demokratichnist majzhe povsyudi vivchennya latini i greckoyi bulo zamineno na shtudiyuvannya cerkovnoslov yanskoyi chitannya tvoriv antichnih i renesansnih misliteliv bulo obmezheno Krim klasichnih cholovichih gimnazij u 1876 v Moskvi bulo vidkrito za yih podoboyu Zhinochu klasichnu gimnaziyu pani Fisher Krim togo isnuvali deyaki regionalni i specifichni vidminnosti u funkcionuvanni gimnazij Tak u Varshavskomu okruzi Rosijskoyi imperiyi z 1840 r isnuvali gimnaziyi realni u 1872 yihnyu nazvu bulo unifikovano na realni uchilisha A vijskovi kadetski korpusi v 1863 r na korotkij chas do 1882 r koli yim povernuli staru nazvu buli takozh peretvoreni na vijskovi gimnaziyi Krim togo rozvitok kapitalizmu zumoviv isnuvannya 2 gimnazij komercijnih shopravda netrivale napriklad taka u Taganrozi proisnuvala vid 1806 r do 1837 r koli yiyi bulo reformovano na klasichnu Gimnaziyi yak zaklad serednoyi osviti buli skasovani na teritoriyi kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi u 1920 h rr u zv yazku z reformuvannyam sistemi shkilnoyi osviti a v deyakih krayinah chlenah z seredini XX st Soctaboru gimnaziyi isnuvali faktichno do chasu jogo utvorennya tobto do chasu povoyennih reform narodnoyi osviti napriklad u Polshi do 1948 roku Suchasni gimnaziyi v UkrayiniZ rozpadom SRSR na pochatku 1990 h rokiv zanepadu i rozvalu v Ukrayini zaznali vsi storoni zhittya vid ekonomiki socialnoyi sferi medicini do galuzi kulturi i osviti Poruch iz zagalno derzhavnoyu osvitnoyu sistemoyu postala novitnya sistema reformovanoyi i privatnoyi osviti Navchalni zakladi serednoyi osviti takozh ne stali viklyuchennyam povsyudi vinikali novitni v tomu chisli i platni privatni zaminniki ZOSh zagalnoosvitnih shkil Sposterigalas spravzhnya anarhiya yak z nazvami takih zakladiv tak i osoblivo z navchalnimi programami planami i samoyu sistemoyu i metodikami vikladannya Poklasti kraj i unormuvati stanovishe v carini serednoyi osviti v Ukrayini buv poklikanij Zakon Ukrayini Pro zagalnu serednyu osvitu prijnyatij 13 travnya 1999 roku yakij chitko propisav usi normi serednoyi osviti Zgidno zi zgadanim zakonom gimnaziya ce zagalnoosvitnij navchalnij zaklad II III stupeniv z pogliblenim vivchennyam okremih predmetiv vidpovidno do profilyu Podalshij rozvitok i funkcionuvannya gimnazij yak i reshti zakladiv serednoyi osviti v Ukrayini maye gruntuvatis viklyuchno na zasadah ukazanogo Zakonu Ukrayini Gimnaziya zaklad novogo tipu golovnoyu metoyu yakogo ye zadovolniti zapiti suspilstva derzhavi u zagalnij serednij osviti shlyahom vidboru i navchannya obdarovanih ta zdibnih ditej zabezpechennya yih naukovo teoretichnoyi gumanitarnoyi zagalno kulturnoyi pidgotovki dlya podalshogo navchannya u navchalnih zakladah vishogo rivnya Tak u 1999 roci u misti Boyarka bulo vidkrito Kiyevo Svyatoshinsku rajonnu klasichnu gimnaziyu yaka prodovzhuye tradiciyi elitnih navchalnih zakladiv Ukrayini Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Div takozhShkola Realna gimnaziya Realne uchilishe Universitet MedreseVinoskiZakon Ukrayini Pro povnu zagalnu serednyu osvitu Stattya 35 Bodnarchuk I Buchach sto rokiv tomu Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 66 67 Zaleskij O Nashe shkilnictvo vid sivoyi davnini po 1939 rik Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 817 Stockij Yaroslav Buchackij monastir otciv Vasiliyan na sluzhbi Bogovi j Ukrayini Do 300 littya zasnuvannya Zhovkva Misionar 2011 216 s 24 s vkl S 92 99 ISBN 978 966 658 239 6 Stockij posilayetsya na pracyu V Ploshanskogo Buchach opublikovanu v gazeti Slovo u 1865 roci Stockij Yaroslav Buchackij monastir otciv Vasiliyan S 92 Akta grodskie i ziemskie z czasow Rzeczpospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie Lwow 1868 t 1 215 s S 145 146 pol lat Melnik I Lvivska akademichna gimnaziya 12 chervnya 2012 u Wayback Machine Postup 2005 10 veresnya Sereda O AKADEMIChNA gimnaziya u Lvovi 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 51 ISBN 966 00 0734 5 Igor Melnik 230 rokiv Akademichnij gimnaziyi Zbruc eu 24 10 2014 Volinec N Golod N Berezhanska gimnaziya Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 105 106 ISBN 966 528 197 6 Litvin Sergij zastupnik direktora z naukovo metodichnoyi roboti zagalnoosvitnoyi shkoli 5 ukrayinskoyi gimnaziyi Stvorennya Yelisavetgradskoyi klasichnoyi cholovichoyi gimnaziyi 13 chervnya 2009 u Wayback Machine u knizi Yelisavetgradska gimnaziya vidpovidalnij redaktor Viktor Gromovij 27 chervnya 2009 u Wayback Machine na www region in ua elisavet vebresurs prisvyachenij Kropivnickomu Yelisavetgradu 27 chervnya 2009 u Wayback Machine Persha gimnaziya na www oldkyiv org ua sajt istoriyi Kiyeva Kiyiv poglyad cherez stolittya Kiyiv Mistectvo 1988 stor 50 9 listopada 2007 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Arhiv originalu za 29 sichnya 2012 Procitovano 15 lipnya 2008 DzherelaPolishuk P Gimnaziyi Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 1 S 381 383 Posilannya