Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Миха йло Васи льович Ломоно сов рос Михаил Васильевич Ломоносов нар 8 19 листопада 1711 17111119 село Денисовка біля м Х

Ломоносов Михайло Васильович

Ломоносов Михайло Васильович

Миха́йло Васи́льович Ломоно́сов (рос. Михаил Васильевич Ломоносов; нар. 8 (19) листопада 1711(17111119), село Денисовка, біля м. Холмогори, Архангелогородська губернія, Московське царство — пом. 4 (15) квітня 1765) — російський учений-натураліст, геохімік, поет, перший російський академічно освічений вчений. Видатний природодослідник.Зокрема, він дійшов висновку, що на землі постійно відбуваються зміни, і вони є причиною мінливості рослин і тварин. Учений сформулював висловлений ще Лукрецієм Титом Каром закон збереження маси речовин. Михайло Ломоносов деякий час навчався в Україні у Києво-Могилянській академії. Потім його разом з іншими найкращими учнями направили навчатися за кордон.

Михайло Васильович Ломоносов
рос. Михаил Васильевич Ломоносов
image
Портрет Ломоносова, 1787
Народився 8 (19) листопада 1711[1]
с. Денисовка, біля м. Холмогори, Архангелогородська губернія, Московське царство
Помер 4 (15) квітня 1765[1](53 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія[3][4]
·злоякісна пухлина
Поховання Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург)
Країна image Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність астроном, геолог, фізик, хімік, мовознавець, поет, письменник, історик, філософ, винахідник, mosaicist, географ, викладач університету, математик, політик, художник, науковець, перекладач
Alma mater Слов'яно-греко-латинська академія (1734)
Києво-Могилянська академія (1735)
Марбурзький університет (1739)[5][6]
Академічний університет Петербурзької академії наук (1736)
Фрайберзька гірнича академія
Галузь природнича історія, хімія, фізика, мінералогія, історія, філологія, металургія, філософія і астрономія
Заклад Петербурзька академія наук
МДУ
Санкт-Петербурзький державний університет
Марбурзький університет
Вчителі Христіан Вольф і d
Відомі учні Румовський Степан Якович[7]
Аспіранти, докторанти Румовський Степан Якович[7]
Членство Шведська королівська академія наук
Російська академія наук
Петербурзька академія наук
Петербурзька академія мистецтв
Батько d[8]
Мати d[8]
У шлюбі з d
Діти d[8]
Автограф image
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Ломоносов Михайло Васильович у Вікісховищі
Запит «Ломоносов» перенаправляє сюди; див. також Ломоносов (значення).

Життєпис

Народився 1711 року в селі Денисовка поблизу міста Холмогори. Батько його, Василь Дорофійович, був помором. Він мав кілька суден і ходив на них по рибу до Білого моря та Льодовитого океану.

Узимку 1730 р. дев'ятнадцятирічний Ломоносов вирушив до Москви і склав іспити до Московської слов'яно-греко-латинської академії при Заіконоспаському монастирі. Незважаючи на вік, Ломоносова було зараховано до наймолодшого класу, оскільки зовсім не знав латини. Через рік він настільки вивчив латину, що міг складати невеликі вірші. Уже тоді він ґрунтовно вивчав поетику і риторику.

У 1734 вирушає до Києва, де навчається у Києво-Могилянській академії. Наступного 1735 року його разом з іншими дванадцятьма учнями було відправлено до Петербурга та зараховано до складу студентів університету Академії наук.

Вже за кілька місяців, у вересні 1736 р., Ломоносова з двома іншими студентами академії (Райзером і Виноградовим) спорядили до Німеччини для навчання металургії та гірничої справи. Закордонне відрядження тривало майже п'ять років (до червня 1741 р.) Увесь цей час Ломоносов і його товариші перебували здебільшого у Марбурзі, в університеті філософії, де вивчали фізику та механіку у Христіана Вольфа, а математику та хімію — у .

Засвоївши теорію, 1739 р. російські студенти перебралися до Фрайберга, де під керівництвом Генкеля вивчали металургію та гірничу справу. Незабаром Ломоносов посварився зі своїм наставником, залишив Фрайберг і повернувся до Марбурга, де мешкала його наречена (таємний шлюб з нею було укладено 1740 р.), а 1741 р. за допомогою російського посла повернувся до Росії. Тут Ломоносова призначили ад'юнктом Академії з фізичного класу.

На початку 1740-х рр. переважна частина академічного керівництва складалася з етнічних німців, до того ж багато з них були досить далекими від науки. Усіма справами керував Голова академічної канцелярії [RU], спритний і розумний німець. Ломоносов був людиною непоступливою, сварився із Шумахером і його висуванцями, з будь-якого приводу висловлюючи їм свою неповагу. Доходило до бійок між академіками, а 1743 р. Ломоносов на кілька тижнів потрапив під арешт.

У 1745, після того як було захищено дисертацію про метали, Ломоносов став професором хімії і повноправним членом Академії. Однією з перших його ініціатив на новій посаді стала організація 1748 р. хімічної лабораторії Академії на Васильєвському острові. Ломоносов прагнув забезпечити свою лабораторію саморобними приладами для фізико-хімічних досліджень.

Серед творів Ломоносова є роботи з фізики, хімії, астрономії, гірничої справи, геології та географії (зокрема метеорології та кліматології, гідрології та гляціології, палеогеографії та палеоетектоніки, суспільної географії), історії і філології. Ломоносов дуже мало піклувався про поширення своїх праць за кордоном. Результати його наукової діяльності, хоча і відзначалися в голландських, німецьких і французьких наукових журналах, у цілому залишилися маловідомими європейським вченим, а в Росії тоді було замало фахівців, здатних оцінити їх.

Дуже глибоку й оригінальну ідею було висловлено ним у дисертації «Міркування про причину тепла і холоду» (1744 р.), у якій він прямо пов'язав температуру тіла з «внутрішнім рухом власної матерії», тобто з рухом дрібних часток (молекул), з яких, за його переконанням, складалося будь-яке тіло. У дисертації «Спроба теорії пружної сили повітря» (1749 р.) він прогнозував деякі засади кінетичної теорії газів.

image

1753 р. у «Слові про явища повітряні і їх залежність від електричної сили» він виклав глибоко продуману теорію атмосферної електрики. У своєму «Слові про народження металів від струсів землі» він за 60 років до Юнга висунув ідею про «невідчутні землетруси», тобто повільні коливання земної кори. У «Курсі щирої фізичної хімії» (1754 р.) Ломоносов висловив свої погляди на утворення кристалів і наполегливо рекомендував «добре досліджувати фігуру кристалів і вимірювати їх» (, якого вважають засновником кристалографії, висловив таку пропозицію лише 1783 р.)

1739 року, перебуваючи у Німеччині, Ломоносов дізнавшись про істотні успіхи Батьківщини у Російсько-турецькій війні під час облоги Хотина) написав , що стала одним із перших російськомовних творів, та стала широко відомою на батьківщині Михайла про що автор тривалий час не знав. Поетична слава прийшла до Ломоносова через десять років. 1748 року Кирило Розумовський вручив його вітальну оду Єлизаветі I. Вона одразу подарувала автору дві тисячі карбованців. Відтоді ломоносовські оди стали обов'язковою частиною всіх придворних урочистостей. Написані «високим штилем», що відрізнявся надзвичайною піднесеністю і бурхливим словом, вони захоплювали слухачів.

1739 року надіслав до Академії трактат з теорії російського віршування. 1748 року він видав «Риторику» — перший у Росії друкований посібник з теорії літератури й ораторського мистецтва. 1755 р. було надруковано «Російську граматику», що витримала потім чотирнадцять видань і зберігала практичне значення протягом ста років. Норми «Граматики» Мелетія Смотрицького 1619 року стали прототипом для Ломоносова що рік навчався в «Могилянці». Так автор позначає, що писано граматику з української, московитської та північної розмовної мови. Так, наприклад, параграф 111 описує, що для мови московитів є характерною особливість, коли вимовляється «о», але пишеться «а», — «Масква» замість «Москва», «панимаеш» замість «понимаешь». Так, за уявленнями Ломоносова, проявляється нібито фіноугорський вплив на московитів, що мав би залишитися незмінним за 300 років.

image
Однай із найкращих мозаїк "Апостол Петро"

Ще в 1740-ві роки Ломоносов вивчав мозаїчні роботи, привезені з Риму графом Михайлом Воронцовим. Рецепт виготовлення скляних сплавів (смальт) зберігався італійцями у суворій таємниці. Ломоносова охопило бажання розкрити її. Протягом двох років він цілими днями перебував у своїй лабораторії і крок за кроком йшов до мети. Зрештою він відкрив спосіб отримання смальти будь-якого кольору. Йому довелося самому стати художником, тому що майстрів-мозаїчників у Росії не було.

Улітку 1752 р. він завершив першу роботу — мозаїчний образ Богоматері, який подарував імператриці Єлизаветі. Слідом за тим він узяв собі двох учнів і склав мозаїчний портрет Петра I. 1753 р. Ломоносов одержав у подарунок від Єлизавети I маєток за 64 версти від Петербурга в та 200 душ кріпаків для роботи на скляній фабриці, яку було збудовано за казенний кошт. 1756 р. Ломоносов одержав від імператриці у власність «погоріле місце» на Мойці, відбудував там двоповерховий будинок і переніс до нього мозаїчну майстерню. За наступні дев'ять років тут було виготовлено кілька портретних мозаїк. Чотири роки Ломоносов з учнями працювали над величезною картиною для монумента Петрові — «Полтавською баталією». Її було завершено 1764 р. вже після смерті Єлизавети.

Ще одним захопленням Ломоносова була російська історія. 1753 р. імператриця через свого фаворита Івана Шувалова повідомила Ломоносова, що «воліла б бачити Російську історію, написану його стилем». У середині 1758 р. Ломоносов надав Шувалову рукопис першого тому (до часів до смерті Ярослава Мудрого). Працю було надруковано вже після смерті автора 1766 р.

26 травня 1761 р. Ломоносов спостерігав у себе в будинку за допомогою власноруч виготовленого телескопа рідкісне астрономічне явище — проходження Венери над сонячним диском і відкрив атмосферу планети.

Усе життя Ломоносов не переставав воювати із Шумахером, Таубертом, Епінусом, Міллером та ін. 1754 р. Ломоносов склав особливу записку «Про виправлення Академії», у якій писав, що в Академії нічого не робиться для підготовки вітчизняних учених, що всю навчальну роботу занедбано. Він дійшов думки про необхідність створити незалежний від Академії університет, двері якого було б відчинено для всіх охочих. Йому вдалося схилити до своєї думки Шувалова. Ломоносов склав план університету, визначив його організаційну структуру і навіть програму викладання. Разом з університетом Ломоносов планував улаштувати гімназію.

image

Шувалов план схвалив і подав його зі своєю «Доповіддю» до Сенату. У липні 1754 р. сенат затвердив це подання, а в січні 1755 р. «Указ про заснування в Москві Університету» було підписано Єлизаветою. Попервах університет розташовувався в казенному будинку колишньої палацової аптеки біля . При ньому було відкрито одразу дві гімназії — «шляхетна» (для дворян) і «різночинна» (для мирян). Разом з університетом було створено друкарню, де спочатку друкували першу московську газету «». Потім там же стали видавати наукові, літературні і навчальні книги та підручники. Одним з перших було видано «Зібрання творів Ломоносова».

У лютому 1757 р. Ломоносов очолив географічний департамент петербурзького академічного університету, а потім його було призначено радником Академічної канцелярії і він разом з Таубертом став фактичним керівником Академії.

1760 р. у його безпосереднє підпорядкування перейшли академічні гімназія та університет. Завдяки Ломоносову становище студентів та гімназистів, які терпіли холоднечу і голод, дещо покращилося.

Увесь 1762 р. Ломоносов хворів. З початком правління Катерини II, користуючись тим, що нова імператриця перенесла на Ломоносова свою неприхильність до Шувалова, вороги стали брати над ним гору. У травні 1763 р. Ломоносова було відправлено у відставку. Однак Катерина скасувала свій указ. У жовтні Ломоносова було обрано почесним членом Академії мистецтв, а в грудні призначено статським радником. Улітку 1764 р. імператриця навіть відвідала хворого вченого в його будинку. Помер Ломоносов від застуди в квітні 1765 р.

8 квітня похований на Лазаревському цвинтарі Олександро-Невської лаври.

Мовотворча діяльність

Михайло Ломоносов є автором значної кількості наукових термінів, які досі широко використовуються в сучасній літературній російській мові. Він створив слова рос. маятник, рос. насос, рос. притяжение, рос. созвездие, рос. рудник, рос. чертеж, рос. атмосфера, рос. вещество, рос. градусник, рос. преломление, рос. равновесие, рос. диаметр, рос. квадрат, рос. минус, рос. горизонт, рос. кислота та інші. Багато з них були згодом впроваджені до української та білоруської мов в рамках русифікації.

Праці

  • «Міркування про причину тепла і холоду», 1744 р.
  • «Слові про явища повітряні і їхню залежність від електричної сили», 1753
  • [RU]
  • — перший у Росії друкований посібник з теорії літератури й ораторського мистецтва
  • Список праць М. Ломоносова

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Ломоносов, Михаил Васильевич // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. Курдюмов — СПб: 1914. — Т. 10. — С. 593–628.
    d:Track:Q21596809d:Track:Q16668993d:Track:Q1960551d:Track:Q21175481d:Track:Q656d:Track:Q4515376
  3. http://www.st-petersburg-essentialguide.com/bridges-in-saint-petersburg.html
  4. http://www.nndb.com/people/437/000042311/
  5. Fast 500 Jahre international – Ausländische Studierende und Professoren an der Marburger Universität
  6. Mathematics Genealogy Project ID
    d:Track:Q118862191
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  8. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  9. Книга І в праці «Про природу речей»
  10. Ломоносов Михайло Васильович. Шлях у науку | КПІ ім. Ігоря Сікорського. kpi.ua. Процитовано 14 травня 2023.
  11. НаУКМА — Ломоносов Михайло Васильович [ 5 серпня 2021 у Wayback Machine.] // За матеріалами енциклопедичного довідника «Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст.»
  12. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 28 липня 2015.

Джерела та література

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ломоносов Михайло Васильович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ломоносов Михайло Васильович
  • Творчість Ломоносова на сайті lib.ru [ 12 липня 2006 у Wayback Machine.]
  • Біографія і праці М. В. Ломоносова (та праці про нього) на сайті Наукової педагогічної бібліотеки імені К. Д. Ушинського Російської академії освіти (РАО) [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • Півторак Г. П. Живуча помилка Ломоносова [ 18 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски». — Київ: Академія, 2001. — 148 с.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (жовтень 2013)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Miha jlo Vasi lovich Lomono sov ros Mihail Vasilevich Lomonosov nar 8 19 listopada 1711 17111119 selo Denisovka bilya m Holmogori Arhangelogorodska guberniya Moskovske carstvo pom 4 15 kvitnya 1765 rosijskij uchenij naturalist geohimik poet pershij rosijskij akademichno osvichenij vchenij Vidatnij prirododoslidnik Zokrema vin dijshov visnovku sho na zemli postijno vidbuvayutsya zmini i voni ye prichinoyu minlivosti roslin i tvarin Uchenij sformulyuvav vislovlenij she Lukreciyem Titom Karom zakon zberezhennya masi rechovin Mihajlo Lomonosov deyakij chas navchavsya v Ukrayini u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi Potim jogo razom z inshimi najkrashimi uchnyami napravili navchatisya za kordon Mihajlo Vasilovich Lomonosovros Mihail Vasilevich LomonosovPortret Lomonosova 1787Narodivsya 8 19 listopada 1711 1 s Denisovka bilya m Holmogori Arhangelogorodska guberniya Moskovske carstvoPomer 4 15 kvitnya 1765 1 53 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiya 3 4 zloyakisna puhlinaPohovannya Lazarivske kladovishe Sankt Peterburg Krayina Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist astronom geolog fizik himik movoznavec poet pismennik istorik filosof vinahidnik mosaicist geograf vikladach universitetu matematik politik hudozhnik naukovec perekladachAlma mater Slov yano greko latinska akademiya 1734 Kiyevo Mogilyanska akademiya 1735 Marburzkij universitet 1739 5 6 Akademichnij universitet Peterburzkoyi akademiyi nauk 1736 Frajberzka girnicha akademiyaGaluz prirodnicha istoriya himiya fizika mineralogiya istoriya filologiya metalurgiya filosofiya i astronomiyaZaklad Peterburzka akademiya nauk MDU Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet Marburzkij universitetVchiteli Hristian Volf i dVidomi uchni Rumovskij Stepan Yakovich 7 Aspiranti doktoranti Rumovskij Stepan Yakovich 7 Chlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Peterburzka akademiya mistectvBatko d 8 Mati d 8 U shlyubi z dDiti d 8 AvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Lomonosov Mihajlo Vasilovich u VikishovishiZapit Lomonosov perenapravlyaye syudi div takozh Lomonosov znachennya ZhittyepisNarodivsya 1711 roku v seli Denisovka poblizu mista Holmogori Batko jogo Vasil Dorofijovich buv pomorom Vin mav kilka suden i hodiv na nih po ribu do Bilogo morya ta Lodovitogo okeanu Uzimku 1730 r dev yatnadcyatirichnij Lomonosov virushiv do Moskvi i sklav ispiti do Moskovskoyi slov yano greko latinskoyi akademiyi pri Zaikonospaskomu monastiri Nezvazhayuchi na vik Lomonosova bulo zarahovano do najmolodshogo klasu oskilki zovsim ne znav latini Cherez rik vin nastilki vivchiv latinu sho mig skladati neveliki virshi Uzhe todi vin gruntovno vivchav poetiku i ritoriku U 1734 virushaye do Kiyeva de navchayetsya u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi Nastupnogo 1735 roku jogo razom z inshimi dvanadcyatma uchnyami bulo vidpravleno do Peterburga ta zarahovano do skladu studentiv universitetu Akademiyi nauk Vzhe za kilka misyaciv u veresni 1736 r Lomonosova z dvoma inshimi studentami akademiyi Rajzerom i Vinogradovim sporyadili do Nimechchini dlya navchannya metalurgiyi ta girnichoyi spravi Zakordonne vidryadzhennya trivalo majzhe p yat rokiv do chervnya 1741 r Uves cej chas Lomonosov i jogo tovarishi perebuvali zdebilshogo u Marburzi v universiteti filosofiyi de vivchali fiziku ta mehaniku u Hristiana Volfa a matematiku ta himiyu u Zasvoyivshi teoriyu 1739 r rosijski studenti perebralisya do Frajberga de pid kerivnictvom Genkelya vivchali metalurgiyu ta girnichu spravu Nezabarom Lomonosov posvarivsya zi svoyim nastavnikom zalishiv Frajberg i povernuvsya do Marburga de meshkala jogo narechena tayemnij shlyub z neyu bulo ukladeno 1740 r a 1741 r za dopomogoyu rosijskogo posla povernuvsya do Rosiyi Tut Lomonosova priznachili ad yunktom Akademiyi z fizichnogo klasu Na pochatku 1740 h rr perevazhna chastina akademichnogo kerivnictva skladalasya z etnichnih nimciv do togo zh bagato z nih buli dosit dalekimi vid nauki Usima spravami keruvav Golova akademichnoyi kancelyariyi RU spritnij i rozumnij nimec Lomonosov buv lyudinoyu nepostuplivoyu svarivsya iz Shumaherom i jogo visuvancyami z bud yakogo privodu vislovlyuyuchi yim svoyu nepovagu Dohodilo do bijok mizh akademikami a 1743 r Lomonosov na kilka tizhniv potrapiv pid aresht U 1745 pislya togo yak bulo zahisheno disertaciyu pro metali Lomonosov stav profesorom himiyi i povnopravnim chlenom Akademiyi Odniyeyu z pershih jogo iniciativ na novij posadi stala organizaciya 1748 r himichnoyi laboratoriyi Akademiyi na Vasilyevskomu ostrovi Lomonosov pragnuv zabezpechiti svoyu laboratoriyu samorobnimi priladami dlya fiziko himichnih doslidzhen Sered tvoriv Lomonosova ye roboti z fiziki himiyi astronomiyi girnichoyi spravi geologiyi ta geografiyi zokrema meteorologiyi ta klimatologiyi gidrologiyi ta glyaciologiyi paleogeografiyi ta paleoetektoniki suspilnoyi geografiyi istoriyi i filologiyi Lomonosov duzhe malo pikluvavsya pro poshirennya svoyih prac za kordonom Rezultati jogo naukovoyi diyalnosti hocha i vidznachalisya v gollandskih nimeckih i francuzkih naukovih zhurnalah u cilomu zalishilisya malovidomimi yevropejskim vchenim a v Rosiyi todi bulo zamalo fahivciv zdatnih ociniti yih Duzhe gliboku j originalnu ideyu bulo vislovleno nim u disertaciyi Mirkuvannya pro prichinu tepla i holodu 1744 r u yakij vin pryamo pov yazav temperaturu tila z vnutrishnim ruhom vlasnoyi materiyi tobto z ruhom dribnih chastok molekul z yakih za jogo perekonannyam skladalosya bud yake tilo U disertaciyi Sproba teoriyi pruzhnoyi sili povitrya 1749 r vin prognozuvav deyaki zasadi kinetichnoyi teoriyi gaziv 1753 r u Slovi pro yavisha povitryani i yih zalezhnist vid elektrichnoyi sili vin viklav gliboko produmanu teoriyu atmosfernoyi elektriki U svoyemu Slovi pro narodzhennya metaliv vid strusiv zemli vin za 60 rokiv do Yunga visunuv ideyu pro nevidchutni zemletrusi tobto povilni kolivannya zemnoyi kori U Kursi shiroyi fizichnoyi himiyi 1754 r Lomonosov visloviv svoyi poglyadi na utvorennya kristaliv i napoleglivo rekomenduvav dobre doslidzhuvati figuru kristaliv i vimiryuvati yih yakogo vvazhayut zasnovnikom kristalografiyi visloviv taku propoziciyu lishe 1783 r 1739 roku perebuvayuchi u Nimechchini Lomonosov diznavshis pro istotni uspihi Batkivshini u Rosijsko tureckij vijni pid chas oblogi Hotina napisav sho stala odnim iz pershih rosijskomovnih tvoriv ta stala shiroko vidomoyu na batkivshini Mihajla pro sho avtor trivalij chas ne znav Poetichna slava prijshla do Lomonosova cherez desyat rokiv 1748 roku Kirilo Rozumovskij vruchiv jogo vitalnu odu Yelizaveti I Vona odrazu podaruvala avtoru dvi tisyachi karbovanciv Vidtodi lomonosovski odi stali obov yazkovoyu chastinoyu vsih pridvornih urochistostej Napisani visokim shtilem sho vidriznyavsya nadzvichajnoyu pidnesenistyu i burhlivim slovom voni zahoplyuvali sluhachiv 1739 roku nadislav do Akademiyi traktat z teoriyi rosijskogo virshuvannya 1748 roku vin vidav Ritoriku pershij u Rosiyi drukovanij posibnik z teoriyi literaturi j oratorskogo mistectva 1755 r bulo nadrukovano Rosijsku gramatiku sho vitrimala potim chotirnadcyat vidan i zberigala praktichne znachennya protyagom sta rokiv Normi Gramatiki Meletiya Smotrickogo 1619 roku stali prototipom dlya Lomonosova sho rik navchavsya v Mogilyanci Tak avtor poznachaye sho pisano gramatiku z ukrayinskoyi moskovitskoyi ta pivnichnoyi rozmovnoyi movi Tak napriklad paragraf 111 opisuye sho dlya movi moskovitiv ye harakternoyu osoblivist koli vimovlyayetsya o ale pishetsya a Maskva zamist Moskva panimaesh zamist ponimaesh Tak za uyavlennyami Lomonosova proyavlyayetsya nibito finougorskij vpliv na moskovitiv sho mav bi zalishitisya nezminnim za 300 rokiv Odnaj iz najkrashih mozayik Apostol Petro She v 1740 vi roki Lomonosov vivchav mozayichni roboti privezeni z Rimu grafom Mihajlom Voroncovim Recept vigotovlennya sklyanih splaviv smalt zberigavsya italijcyami u suvorij tayemnici Lomonosova ohopilo bazhannya rozkriti yiyi Protyagom dvoh rokiv vin cilimi dnyami perebuvav u svoyij laboratoriyi i krok za krokom jshov do meti Zreshtoyu vin vidkriv sposib otrimannya smalti bud yakogo koloru Jomu dovelosya samomu stati hudozhnikom tomu sho majstriv mozayichnikiv u Rosiyi ne bulo Mozayika Poltavska bataliya Katerina II Gospod Savaof Petro I Politehnichnij muzej Voroncov M V Apostol Pavlo avtor mozayiki Matvej Vasilyev Ulitku 1752 r vin zavershiv pershu robotu mozayichnij obraz Bogomateri yakij podaruvav imperatrici Yelizaveti Slidom za tim vin uzyav sobi dvoh uchniv i sklav mozayichnij portret Petra I 1753 r Lomonosov oderzhav u podarunok vid Yelizaveti I mayetok za 64 versti vid Peterburga v ta 200 dush kripakiv dlya roboti na sklyanij fabrici yaku bulo zbudovano za kazennij kosht 1756 r Lomonosov oderzhav vid imperatrici u vlasnist pogorile misce na Mojci vidbuduvav tam dvopoverhovij budinok i perenis do nogo mozayichnu majsternyu Za nastupni dev yat rokiv tut bulo vigotovleno kilka portretnih mozayik Chotiri roki Lomonosov z uchnyami pracyuvali nad velicheznoyu kartinoyu dlya monumenta Petrovi Poltavskoyu bataliyeyu Yiyi bulo zaversheno 1764 r vzhe pislya smerti Yelizaveti She odnim zahoplennyam Lomonosova bula rosijska istoriya 1753 r imperatricya cherez svogo favorita Ivana Shuvalova povidomila Lomonosova sho volila b bachiti Rosijsku istoriyu napisanu jogo stilem U seredini 1758 r Lomonosov nadav Shuvalovu rukopis pershogo tomu do chasiv do smerti Yaroslava Mudrogo Pracyu bulo nadrukovano vzhe pislya smerti avtora 1766 r 26 travnya 1761 r Lomonosov sposterigav u sebe v budinku za dopomogoyu vlasnoruch vigotovlenogo teleskopa ridkisne astronomichne yavishe prohodzhennya Veneri nad sonyachnim diskom i vidkriv atmosferu planeti Use zhittya Lomonosov ne perestavav voyuvati iz Shumaherom Taubertom Epinusom Millerom ta in 1754 r Lomonosov sklav osoblivu zapisku Pro vipravlennya Akademiyi u yakij pisav sho v Akademiyi nichogo ne robitsya dlya pidgotovki vitchiznyanih uchenih sho vsyu navchalnu robotu zanedbano Vin dijshov dumki pro neobhidnist stvoriti nezalezhnij vid Akademiyi universitet dveri yakogo bulo b vidchineno dlya vsih ohochih Jomu vdalosya shiliti do svoyeyi dumki Shuvalova Lomonosov sklav plan universitetu viznachiv jogo organizacijnu strukturu i navit programu vikladannya Razom z universitetom Lomonosov planuvav ulashtuvati gimnaziyu Shuvalov plan shvaliv i podav jogo zi svoyeyu Dopoviddyu do Senatu U lipni 1754 r senat zatverdiv ce podannya a v sichni 1755 r Ukaz pro zasnuvannya v Moskvi Universitetu bulo pidpisano Yelizavetoyu Popervah universitet roztashovuvavsya v kazennomu budinku kolishnoyi palacovoyi apteki bilya Pri nomu bulo vidkrito odrazu dvi gimnaziyi shlyahetna dlya dvoryan i riznochinna dlya miryan Razom z universitetom bulo stvoreno drukarnyu de spochatku drukuvali pershu moskovsku gazetu Potim tam zhe stali vidavati naukovi literaturni i navchalni knigi ta pidruchniki Odnim z pershih bulo vidano Zibrannya tvoriv Lomonosova U lyutomu 1757 r Lomonosov ocholiv geografichnij departament peterburzkogo akademichnogo universitetu a potim jogo bulo priznacheno radnikom Akademichnoyi kancelyariyi i vin razom z Taubertom stav faktichnim kerivnikom Akademiyi 1760 r u jogo bezposerednye pidporyadkuvannya perejshli akademichni gimnaziya ta universitet Zavdyaki Lomonosovu stanovishe studentiv ta gimnazistiv yaki terpili holodnechu i golod desho pokrashilosya Uves 1762 r Lomonosov hvoriv Z pochatkom pravlinnya Katerini II koristuyuchis tim sho nova imperatricya perenesla na Lomonosova svoyu neprihilnist do Shuvalova vorogi stali brati nad nim goru U travni 1763 r Lomonosova bulo vidpravleno u vidstavku Odnak Katerina skasuvala svij ukaz U zhovtni Lomonosova bulo obrano pochesnim chlenom Akademiyi mistectv a v grudni priznacheno statskim radnikom Ulitku 1764 r imperatricya navit vidvidala hvorogo vchenogo v jogo budinku Pomer Lomonosov vid zastudi v kvitni 1765 r 8 kvitnya pohovanij na Lazarevskomu cvintari Oleksandro Nevskoyi lavri Movotvorcha diyalnistMihajlo Lomonosov ye avtorom znachnoyi kilkosti naukovih terminiv yaki dosi shiroko vikoristovuyutsya v suchasnij literaturnij rosijskij movi Vin stvoriv slova ros mayatnik ros nasos ros prityazhenie ros sozvezdie ros rudnik ros chertezh ros atmosfera ros veshestvo ros gradusnik ros prelomlenie ros ravnovesie ros diametr ros kvadrat ros minus ros gorizont ros kislota ta inshi Bagato z nih buli zgodom vprovadzheni do ukrayinskoyi ta biloruskoyi mov v ramkah rusifikaciyi Praci Mirkuvannya pro prichinu tepla i holodu 1744 r Slovi pro yavisha povitryani i yihnyu zalezhnist vid elektrichnoyi sili 1753 RU pershij u Rosiyi drukovanij posibnik z teoriyi literaturi j oratorskogo mistectva Spisok prac M LomonosovaDiv takozhMihajlo Lomonosov film 1986 9 serijnij film Vid nadr svoyih Vrata vchenosti i Vo slavu Batkivshini Dim Vitchizni film 1980 Mihajlo Lomonosov film 1955 film Oleksandra Ivanovskogo RU odna z pershih robit po rosijskij gramatici sho vitrimala potim chotirnadcyat vidan i zberigala praktichne znachennya protyagom sta rokiv Normi Gramatiki Meletiya Smotrickogo 1619 roku stali prototipom dlya Lomonosova sho rik navchavsya v Mogilyanci PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lomonosov Mihail Vasilevich Russkij biograficheskij slovar pod red N D Chechulin M G Kurdyumov SPb 1914 T 10 S 593 628 d Track Q21596809d Track Q16668993d Track Q1960551d Track Q21175481d Track Q656d Track Q4515376 http www st petersburg essentialguide com bridges in saint petersburg html http www nndb com people 437 000042311 Fast 500 Jahre international Auslandische Studierende und Professoren an der Marburger Universitat Mathematics Genealogy Project ID d Track Q118862191 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Kniga I v praci Pro prirodu rechej Lomonosov Mihajlo Vasilovich Shlyah u nauku KPI im Igorya Sikorskogo kpi ua Procitovano 14 travnya 2023 NaUKMA Lomonosov Mihajlo Vasilovich 5 serpnya 2021 u Wayback Machine Za materialami enciklopedichnogo dovidnika Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2016 Procitovano 28 lipnya 2015 Dzherela ta literaturaYu A Micik Lomonosov Mihajlo Vasilovich 15 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 267 ISBN 978 966 00 1028 1 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lomonosov Mihajlo VasilovichVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lomonosov Mihajlo VasilovichTvorchist Lomonosova na sajti lib ru 12 lipnya 2006 u Wayback Machine Biografiya i praci M V Lomonosova ta praci pro nogo na sajti Naukovoyi pedagogichnoyi biblioteki imeni K D Ushinskogo Rosijskoyi akademiyi osviti RAO 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Pivtorak G P Zhivucha pomilka Lomonosova 18 veresnya 2017 u Wayback Machine Pohodzhennya ukrayinciv rosiyan bilorusiv ta yihnih mov Mifi i pravda pro troh brativ slov yanskih zi spilnoyi koliski Kiyiv Akademiya 2001 148 s Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2013

Дата публікації:
Топ