Русифікація Білорусі, зросійщення Білорусі, докладнішемоскалізація або росіїзація (біл. Расеізацыя Беларусі, Rasieizacyja Biełarusi) — політика навмисного відриву білоруського народу від історичних традицій, культури і мови та насадження російської мови з її культурою. 90 % білоруських дітей у дитсадках та яслах виховують російською мовою, 86 % білоруських школярів навчають російською мовою, 99,9 % білоруських студентів у вишах навчають російською мовою.
Передумови
Прагнення правителів Московської держави протистояти об'єднанню східнослов'янських земель навколо Великого Князівства Литовського стало причиною численних військових конфліктів. При цьому Москва намагалася ідеологічно обґрунтувати свою військову експансію. Керівники Московської митрополії, яка фактично утворилася під владою Золотої Орди в результаті переїзду митрополита із захопленого і пограбованого Києва до Володимира на Клязьмі (ближче до ординської столиці Сараю), титулувалися «Митрополитами Київськими і всієї Русі» (хоча самовільне перенесення єпископської катедри забороняється правилом 82 Картагенського собору) і на підставі цього прагнули підпорядкувати собі Литовську (Київську) митрополію, створену на вільних від ординського панування землях. Внаслідок суперечностей з Константинополем, який визнав незалежну від Орди Литовську митрополію, 1448 року Московська митрополія в односторонньому порядку вийшла з-під юрисдикції Константинопольського патріархату (в документі Московського собору 1459 року колишня митрополія вперше називається «Церквою Московською»), за що православні церкви перестали вважати її канонічною і визначили як схизму . У відповідь на це в кінці XV ст. в Москві з'явилася концепція «Третього Риму», згідно з якою вона проголошувалася єдиною істинною спадкоємицею Риму і Константинополя («Другого Риму») і захисником чистоти православ'я. До релігійного чинника Москва також намагалася приєднати династичний: на підставі приналежності до династії Рюриковичів московські правителі оголошували себе спадкоємцями київських князів.
У Російській імперії
28 травня 1772 року після першого поділу Речі Посполитої російська імператриця Катерина II підписала Указ, згідно з яким усі губернатори «колишніх польських» (тобто — білоруських) губерній зобов'язувалися укладати свої вироки, ухвали і накази тільки російською мовою. Жителям дозволялося користуватися своєю мовою і своїми законами, тільки якщо це не стосувалося сфери влади. 8 травня 1773 року Катерина II підписала черговий Наказ «Про заснування в Білоруських губерніях губернських і провінційних земських судів», де було ще раз зазначено про обов'язкове використання в діловодстві виключно російської мови.
Катерина II прагнула до об'єднання приєднаних земель з іншими частинами Російської імперії, але робила це обережно і поступово. З придушення повстання 1794 року ця політика проводилася більш завзято і наполегливо із застосуванням каральних заходів. Росія офіційно заперечила білоруську націю і білоруську мову; чиновники білоруського походження звільнялися з державних установ і замінювалися російськими.
Павло I і Олександр I не приймали значних заходів проти поширення польської культури і мови, тому польський вплив на білоруських землях за його винищення в часи Катерини II досить швидко відновився, і до кінця першої чверті XIX в. польський вплив перевищував російський.
По приходу до влади в грудні 1825 року Миколи I наступ на білоруську і польську культуру відновився і особливо посилився з придушенням визвольного повстання 1830—1831 років. Політика Миколи I була спрямована на посилення русифікації та уніфікації земель Білорусі. 16 вересня 1831 року утворився особливий «Західний комітет», завданням якого було «зрівняти Західний край у всьому із внутрішніми великоросійськими губерніями». Міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв підготував для згаданого Комітету спеціальний «Нарис про засоби зросійщення Західного краю» (рос. Очерк о средствах обрусения Западного края).
25 червня 1840 році Микола I видав Указ, згідно з яким всі справи як в урядовій, так і в судовій частині, а також взагалі всі акти, якого б роду і найменування вони не були, треба було писати тільки російською мовою. В офіційній документації заборонялося користуватися словами «Білорусь» і «білоруси». Білорусь отримала назву «Північно-Західний край», одночасно скасовувалася дія (Статуту) Великого Князівства Литовського.
Крім того, Микола I затвердив Постанову про переселення в Білорусь «рос. выходцев из внутренних губерний, которые принесут с собой в сей край, чуждающийся России, наш язык, обычай, приверженность русских к престолу».
За Олександром II спостерігалися певні послаблення в русифікаційних процесах, але політика уніфікації та інтеграції західних губерній з іншими територіями Російської імперії все ще тривала.
З придушенням національно-визвольного повстання 1863—1864 років процес русифікації очолив генерал-губернатор Михаїл Муравйов, названий сучасниками шибеником і людожером. Особливу увагу начальник «Північно-західного краю» приділяв зросійщенню освіти, широко відомим є його девіз:
Що не доробив російський багнет — доробить російська школа і церква. Оригінальний текст (рос.) Что не доделал русский штык — доделает русская школа и церковь. |
Муравйов запросив до Вільнюса представника консервативного напрямку в «західно-росизмі» (рос. западно-руссизм) Ксенофонта Говорського і сприяв перенесенню його київського видання «Вісник Південно-Західної та Західної Росії» (рос. Вестник Юго-Западной и Западной России) під новою назвою «Вісник Західної Росії» (рос. Вестник Западной России). Однак, незважаючи навіть на введення обов'язкової передплати для духовенства і чиновників, журнал не мав популярності, і в 1871 році його закрили.
Звертаючись до білоруського дворянства Муравйов говорив:
Забудьте наївні мріяння, що цікавили вас донині, панове, і пам'ятайте, що якщо ви не станете тут своїми за своїми думками й почуттями росіянами, то ви будете тут іноземцями і повинні тоді покинути цей край. Оригінальний текст (рос.) Забудьте наивные мечтания, занимавшие вас доселе, господа, и помните, что если вы не станете здесь по своим мыслям и чувствам русскими, то вы будете здесь иностранцами и должны тогда покинуть этот край. |
Істотними факторами русифікації в «Північно-західному краї» були підвищені (порівняно з метрополією) зарплати і всілякі привілеї для чиновників-вихідців з центральної Росії, а також — статус російського війська, численні гарнізони якого стали розміщувати в білоруських містах і містечках.
Релігія
Небезпечною перешкодою на шляху русифікації білорусів була греко-католицька церква, яка виділяла їх серед поляків та росіян. Греко-католики становили близько 80 % білоруських християн.
Ще за управління Катерини II у православ'я російського зразка примусово перевели близько півмільйона білорусів. Попутно йшла обробка греко-католицьких ієрархів, частина яких в результаті перейшла на службу царизму. У боротьбі з греко-католицизмом особливо відзначився єпископ українського походження Йосип Семашко. Він ввів російську мову в духовних семінаріях та церковних звітах. Священики отримали наказ справляти богослужіння з Служебників, надісланих з Москви. З греко-католицьких святинь викидали бічні вівтарі, ламали органи. Незгодних судили як церковних і державних злочинців Росії.
Білоруські віруючі відповіли на релігійний терор опором. Так, за спробу примусити їх увійти в православ'я селяни-греко-католики з маєтку Єзерище [|Городоцького повіту] постановили втопити полоцького православного єпископа Смарагда і вітебського генерал-губернатора Шредера, які ледве змогли втекти. У грудні 1834 року на дворянських виборах у Вітебську 172 шляхтичі підписали документ протесту проти переслідування греко-католиків. Російський окупаційний уряд відреагував погрозами суду та секвестрації майна. Проте з 680 священиків в 1838 році за приєднання до православ'я підписалися тільки 186 осіб.
12 лютого 1839 року російська державна влада організувала Полоцький церковний собор, який під фіктивною правочинністю почав компанію насильної ліквідації унійної церква. Згідно з його Постановою всі білоруські віруючі-греко-католики підпадали під релігійну дискримінацію, та примусово мали приєднатися до Московського патріархату, «щоби перебувати відтепер у слухняності Святійшому Урядовому Всеросійському Синоду» (рос. дабы пребывать отныне в послушании Святейшего Правительствующего Всероссийского Синода).
Протестуючи проти цієї Постанови, понад мільйон греко-католиків перейшли після Полоцького собору в римо-католицтво, щоби не бути в РПЦ МП. Про знущання з білорусів-греко-католиків писали навіть діячі російської культури — Лев Толстой, Олександр Герцен (який назвав Семашко «Іудою во Христі»). Збереглися численні свідчення фізичного насильства і примусу з боку російської влади:
З боку цивільного начальства катуванням завідував окружний Новицький. Цей поліцейський апостол сік людей до тих пір, поки катований погоджувався прийняти причастя від православного попа. Один чотирнадцятирічний хлопчик після двохсот різок відмовився від такого спілкування з Христом. Його знову почали сікти, і тільки тоді, поступаючись страшному болю, він погодився. Православна церква перемогла! Оригінальний текст (рос.) Со стороны гражданского начальства истязанием заведовал окружной Новицкий. Этот полицейский апостол сек людей до тех пор, пока мучимый соглашался принять причастие от православного попа. Один четырнадцатилетний мальчик после двухсот розг отказался от такого общения со Христом. Его снова начали сечь, и только тогда, уступая страшной боли, он согласился. Православная церковь восторжествовала! | ||
— Герцен Александр Иванович, «Секущее православие» // газета «Колокол» № 27, 1858 г. (рос.) |
Тим часом Московському патріархатові державна російська влада доручила головну роль у русифікації і денаціоналізації білорусів. У 1840 р. була заборона виголошувати білоруською мовою церковні проповіді. Єпископи вимагали від священиків та їхніх дружин користуватися російською мовою і в приватному житті, щоби дати приклад парафіянам. Відомо, що за участь у придушенні національно-визвольного повстання 1863—1864 років вказаний Семашко надав російські державні медалі 496 духовним особам своєї єпархії.
Знищення греко-католицизму поділило білоруський народ на православних і католиків, що стало однією з головних причин слабкої національної згуртованості білорусів.
Освіта
В 1832 році російська влада закрила Вільнюський університет і низку середніх навчальних закладів. Проводилась масова ліквідація греко-католицьких і василіянських шкіл, які прихильно ставилися до білоруської мови та культури. Посилився контроль за освітою з боку Московського патріархату. Разом з тим закриття шкіл не завжди здійснювалася зі створенням відповідної кількості російських навчальних закладів, що в підсумку негативно позначалося на загальному освітньому рівні білоруського населення. Царська влада вислала багатьох місцевих учителів, а на їх місце направили вихідців з центральних російських губерній.
З придушенням національно-визвольного повстання 1863—1864 років російська влада закрила і перевела в Петербург єдиний на той час вищий навчальний заклад на етнічних білоруських теренах — Гори-Горецький землеробський інститут. Крім того, були звільнені всі вчителі католицької віри, а на їх місце прислали вихідців з центральних регіонів Росії. На кошти Московському патріархату в білоруських селах відкрилося велика кількість початкових церковно-парафіяльних шкіл, де освіта мала підкреслено релігійно-русифікаторську спрямованість. Для підготовки місцевих вчителів російська влада відкрила ряд учительських семінарій (перша в Російській імперії вчительська семінарія з'явилася в 1864 році в Молодечно). Семінаристам заборонялося розмовляти білоруською мовою, при цьому все білоруське в даних навчальних закладах висміювалися і асоціювалася з неписьменністю.
На початку XX ст. не існувало вже жодної білоруської школи.
Література
В 1787 році Катерина II постановила, що друкувати духовні книги в Російській імперії можуть тільки видавництва, що підлеглі синоду РПЦ МП — відповідно заборонялася і діяльність греко-католицьких друкарень.
З ліквідації греко-католицької церкви почалося масове знищення білоруської релігійної літератури. Так, в 1852 році згаданий І. Семашко особисто спостерігав, як горять 1295 книг, знайдених у колишніх греко-католицьких храмах. У своїх «Записках» він з гордістю повідомляв, що за наступні три роки за його наказом спалили ще дві тисячі томів.
В 1852 році російська влада заборонили прем'єру першої опери білоруською мовою «Ідилія» (біл. Ідылія), проте вона все одно відбулася на сцені . В 1859 році в Вільні вийшов переклад Вінцента Дуніна-Марцинкевича двох пісень з поеми Адама Міцкевича "Пан Тадеуш ", який російська влада незабаром повністю знищила.
З придушенням національно-визвольного повстання, в 1863–1868 роках російська цензура не пропустила жодного видання білоруською мовою.
Архітектура
У 2-й половині XIX в. У Білорусі помітно розширилася і набуло безпрецедентних масштабів церковне будівництво, ініціатором якого був генерал-губернатор Михаїл Муравйов. Кам'яні храми зводилися за «зразковими» проектами і мали втілити православні російські церковно-традиційні риси архітектури:
Православні храми повинні служити свідченню великої доби відродження російської народності в Північно-Західному краї, що споконвіку російським є, що страждав так довго під гнітом латинсько-польської пропаганди. Оригінальний текст (рос.) Православные храмы должны служить вековыми свидетелями великой эпохи возрождения русской народности в Северо-Западном крае, искони русском, страдавшем так долго под гнетом латинско-польской пропаганды. |
Для проведення робіт пропонувалося залучати будівельні артілі з центральної Росії заради наступних цілей:
Перебування подібних артілей серед православного населення тутешнього Краю неминуче посіє міцне насіння лише російського життя і ознайомить тутешній народ ближче з Росією. Оригінальний текст (рос.) Пребывание подобных артелей среди православного населения здешнего края неминуемо посеет прочные семена чисто русской жизни и ознакомит ближе здешний народ с Россиею. |
Сотні однакових церков, зведених в цей час, отримали назву «муравйовки». Крім того, йшла активна перебудова в стилі московської середньовічної архітектури відібраних у католиків і греко-католиків храмів. Фінансувалася ця справа з коштів, зібраних з учасників повстання у вигляді штрафів і контрибуцій.
Поява «муравйовок» відповідала проголошеній тезі російського царя Миколи I: «самодержавство, православ'я, народність» (рос. самодержавие, православие, народность). Подібні споруди повинні були втілювати безперечне панування царської Росії в Білорусі.
«Муравйовки» помітно контрастують з білоруським зодчеством як антимистецьке й антиісторичне явище. Показовим є той факт, що за часів радянського панування більшовики практично не чіпали цих церков, знищуючи переважно стародавні білоруські святині.
Історичні анекдоти
Барон Микола Врангель (батько Петра Врангеля), засвідчив у своїх спогадах ряд комічних фактів з русифікації Литви (Білорусі) по пануванні зазначеного Муравйова. Спочатку він перебуваючи у м. Вільно став свідком того, як місцевий єврей в російському народному костюмі з балалайкою видавав себе за російського селянина (виявилося, що через відсутність росіян за наказом російської поліції білоруських жителів зобов'язали у велелюдних місцях по черзі показувати з себе «корінних російських селян»). Інший випадок стосується спільної поїздки Потапова з російськими генерал-губернатором і губернатором Кропоткіним по візиті в м. Гродно, коли їх карета повернула на шосе. Як з'ясувалося, кучер насправді був кухарем і вперше тримав у руках віжки. Управляти каретою йому наказав Кропоткін, який пояснив свої дії тим, що в цілому місті не вдалося знайти православного кучера, а для генерал-губернатора запрошувати кучера-католика він боявся через наслідки від російської влади за такий вчинок.
У СРСР
Відповідно до радянської комуністичної теорії процес «злиття всіх народів» Радянського Союзу в один радянський народ повинен відбуватися на підставі взаємного схрещування національних елементів всіх підросійських народів, у тому числі їхньої мови. Насправді цей процес проводився тільки на підставі російської національної бази — на базі російської офіційної історії, , російської мови і російського патріотизму.
Кампанія проти білоруської мови була почалася в СРСР на початку 1930-х років. Політика зросійщення білоруської мови знайшла своє конкретне відображення у виданій в 1931 році книзі під редакцією директора Інституту філософії Білоруської Академії Наук академіка С. Я. Вальфсона «Наука на службі нац.демовської контрреволюції». Практичним завершенням першого етапу кампанії русифікації білоруської мови стала урядова постанову Ради народних комісарів БРСР за 28 серпня 1933 р. «Про зміни та спрощення білоруського правопису», яка стосувалася не лише орфографії, але і фонетичних та морфологічних особливостей білоруської мови.
У 1950 році Сталін писав:
|
Одна з передбачених Сталіним «зональних» мов повинна була постати на базі лише російської мови.
Протягом всієї русифікаційної кампанії, яка розпочалась у 1930-х роках у всіх неросійського мовах Радянського Союзу, відбувався приблизно одночасно і однаковий процес з однаковою реакцією на нього з боку окремих народів. Якщо розглянути слов'янські неросійські мови СРСР — білоруську і українську — то у зв'язку з спорідненістю цих мов русифікаційний процес в кожній з них був ідентичним у всіх деталях. У процесі русифікації неслов'янських мов — тюркських, мов народів Кавказу, мови балтійських народів — існували певні формальні і кількісні відмінності від русифікаційного процесу щодо білоруської мови або української мови, але основні цілі, на які був спрямований цей процес, залишалися однаковими.
Реалізація мовної політики в БРСР проводилася у двох напрямках, які взаємно доповнюють один одного, але послідовно вели до повної нівеляції білоруської мови:
- Звуження сфери вживання білоруської мови в публічному житті і заміна її російською;
- Всебічна русифікація допущеної до публічного вживання варіанту білоруської мови, наркомівки.
Найгірша ситуація склалася з виданням книг білоруською мовою. Такі видання трималися на складах, які не пускалися у продаж, а пізніше списувалися як «затоварена неходова продукція, яку ніхто не хоче читати». Разом зі зменшенням тиражів і кількості білоруськомовної друкованої продукції збільшувалася кількість і питома вага російськомовної. У 1946 р. наклад журналів російською мовою в БРСР становив 1 %, у 1955 р. він досяг 31 %. У 1970 р. загальний наклад білоруськомовних книг становив 9 мільйонів примірників, російськомовних — 16 мільйонів.
Книги білоруською мовою в 1950 р., у 1965 р. і в 1970 р. становили 85 %, 31 % і 37 % від загальної кількості книг, друкованих в БРСР. Газети: 85 %, 57 % і 38 %. Незначне збільшення спостерігалося тільки серед журналів: 74 %, 75 % і 81 %.
Найбільш активним процес русифікації був у 1960-1970-х роках. Широка дискусія про методи навчання російської мови в республіках СРСР закінчилася у серпні 1956 р. міжреспубліканською конференцією в Ташкенті, де зазначалося, ніби російська мова стала для усього радянського народу «другою рідною мовою» і засобом збагачення лексики національних мов. Компанія впровадження російської мови в усі сфери життя національних республік, що розгорнулася з того часу, зустріла протест частини національної інтелігенції, яка по XX з'їзді ком.партії почала висловлюватися вільніше. Навіть вище керівництво БРСР висловлювалося із засудженням масштабів агресивної русифікації. У січні 1959 р. на прийомі на честь 40-річчя БРСР, на яке приїхав Микита Хрущов, перший секретар ЦК КП Білорусі Кирило Мазуров виступив з промовою білоруською мовою. Але присутній тоді М. Хрущов обурився через такий виступ не по-російськи. Трохи пізніше він висловився ще більш виразно:
|
Після чого почалося активне витіснення білоруської мови з тих позицій, які вона поки ще займала, а особливо це посилилося з приходом на пост першого секретаря ЦК КПБ Петра Машерова в 1965 році.
26 травня 1983 р. було прийнято Постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про збільшення на 15 % заробітку вчителів російської мови в білоруськомовних школах. Постанова передбачала з січня 1984 р. збільшення на 15 % грошової ставки вчителів підготовчих і в других-третіх класах, які знали російську мову, і викладачів російської мови і російської літератури в 4—11 класах загальноосвітніх шкіл усіх типів.
Перейменування поселень
Відбувалася зміна назв низки білоруських міст. Через незнання передачі літери «ё» в латиниці поєднанням «іo» Міори і Ліозно (Вітебська область) видозмінили на Мійори і Лійозно (біл. Міёры, Ліёзна). А Прапошаск перейменували в Пропойск.
У радянський час змінили назви таких міст: у 1923 р. — Ігумен на Червень, у 1932 р. — Койданов на Дзержинськ, у 1954 р. — Рудобєлка на Октябрський, у 1961 р. — Шатілкі на Свєтлогорськ, у 1962 р. — Дриса на Верхньодвінськ тощо. Найбільш широкі перейменування відбувалися в 1938—1939 роках, коли змінили назви 67 поселень, і — в 1964 році, коли перейменували більше як 300 населених пунктів.
Республіка Білорусь
Бізнес
Використання білоруської мови в торгівлі було обмежено Технічним регламентом Митного союзу № 022-2011, згідно з яким (п. 1 ст. 4.1) усі товари повинні обов'язково маркуватися російською мовою.
У грудні 2020 року компанія [be]» була включена до [be] зокрема за заборону своїм співробітникам спілкуватися білоруською.
Пропаганда
Державна пропаганда передусім спрямована на дітей: через два роки після придушення протестів 2010 вийшов дитячий серіал «Смугасте щастя», дія якого розгортається в Росії, але зйомки проходили у Мінську і всіх персонажів (і головних, і другорядних) зіграли білоруси .
Книговидання
Станом на 2014 р. у країні білоруською мовою видавалося тільки 10-11 % книг, про що 3 лютого 2015 р. заявила міністр інформації . Всього в 2014 р. вийшло 11613 найменувань книг загальним тиражем 31,2 мільйони примірників, за приблизними підрахунками з них тільки 3,4 мільйони книг вийшли білоруською мовою. Міністр зазначила, що ці цифри відображають реальний мовний стан книговидання в країні.
Дошкільні заклади
У дитячих садках білоруською в 2014 р. навчалося 11 % дошкільнят (45000 осіб), а в 2013 р. їх було 11,4 %. У Мінську в білоруськомовні групи записані менш ніж 3 тисяч дітей, що становить всього 3,2 % від загальної кількости.
2010 | 2014 | |||
кількість, тис. осіб | частка | кількість, тис. осіб | частка | |
всього учнів | 384 | 410,6 | ||
білоруською, з них: | 49,2 | 12,8 % | 43,1 | ▼10,5 % |
Мінськ | 3,1 | 3,8 % | 2,9 | ▼3,2 % |
Берестейська область | 9,8 | 16,8 % | 9,1 | ▼14,7 % |
Вітебська область | 4,7 | 10 % | 3,8 | ▼7,8 % |
Гомельська область | 5,6 | 9,7 % | 4,8 | ▼7,9 % |
Гродненська область | 8,8 | 19 % | 8,3 | ▼18,2 % |
Мінська область | 13 | 24,2 % | 10,4 | ▼18,2 % |
Могильовська область | 4,3 | 10,4 % | 3,6 | ▼8,2 % |
Середня освіта
У середніх загальноосвітніх школах відносно високий показник (14,5 %) тримається за рахунок сільських шкіл, так серед 135000 білоруськомовних школярів тільки 14500 вчаться в містах. Але і ця цифра стрімко зменшується, так за період від 2004 р. до 2014 р. частка білоруськомовних учнів скоротилося з 24,8 % до 15 % (142 тисяч осіб). У 2013 р. їх нараховувалося 16,4 %. Найнижчий показник у Мінську, де в 2013—2014 навчальному році в 148 класах з білоруською мовою навчалося всього 1,6 % від загального числа мінських школяриків, що в 1,5 рази менше, ніж було за п'ять років до того. Тільки за період від 2011 р. до 2014 р. в окремих районах Білорусі в дошкільних установах, школах і гімназіях взагалі зникли білоруськомовні класи та групи.
2010 | 2014 | |||
кількість, тис. осіб | частка | кількість, тис. осіб | частка | |
всього учнів | 940,4 | 931,3 | ||
білоруською | 178,4 | 19 % | 135,1 | ▼14,5 % |
Мінськ | 2,3 % | 3,9 | ▬ 2,3 % | |
Берестейська область | 24,5 % | 32,4 | ▼20,6 % | |
Вітебська область | 18,6 % | 13,1 | ▼12,1 % | |
Гомельська область | 18 % | 18,7 | ▼12,8 % | |
Гродненська область | 21,8 % | 18,1 | ▼16,9 % | |
Мінська область | 31,9 % | 35,7 | ▼25,7 % | |
Могильовська область | 16,9 % | 13,5 | ▼12,7 % |
Середня спеціальна освіта
Кількість учнів у білоруськомовних коледжах в період від 2010 р. до 2014 р. скоротилася вдесятеро і складає лише 300 осіб. Ще 21800 (16,9 %) осіб навчаються російською і білоруською одночасно, що на практиці означає зменшення викладання дисциплін білоруською мовою.
2010 | 2014 | |||
кількість, осіб | частка | кількість, осіб | частка | |
всього учнів | 167 600 | 129 000 | ||
білоруською | 3 200 | 1,9 % | 300 | ▼0,2 % |
Вища освіта
У Республіці Білорусь не існує жодної вищого навчального закладу, де б викладання велося білоруською мовою. Вищу освіту білоруською в 2014 р. отримував лише 1 з 670 студентів, загалом це становить близько 600 осіб, у той час як ще в 2013 р. ця цифра була близько 700 осіб. За іншими даними, білоруською мовою станом на 2014 р. навчається лише 300 осіб, що означає скорочення в 6 разів тільки за одну п'ятирічку.
2010 | 2014 | |||
кількість, осіб | частка | кількість, осіб | частка | |
усього | 442 900 | 362 900 | ||
білоруською | 1 700 | 0,4 % | 300 | ▼0,1 % |
Див. також
Примітки
- Уладзімір Агіевіч. [1] — 224 с. з джерела 21 жовтня 2015 (біл.)
- Іван Касяк, Канстанца [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // «З гісторыяй на „Вы“» (артыкулы, дакументы, успаміны). Выпуск трэці. — Мн.: «Мастацкая літаратура», 1994 г. (біл.)
- Валеры Буйвал, Інфармацыйная камісія Кансэрватыўна-Хрысьціянскай Партыі — БНФ. Прэс-рэліз за жнівень 2005 г.[недоступне посилання з липня 2019]
- Лідзія Савік, Рыцарам Айчыны прысвячаецца… [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.] // «Народная Воля» № 17—18, 3 лютага 2009 г. (біл.)
- Ніна Баршчэўская, Суадносіны паміж мовай і нацыянальнай тоеснасьцю — 2 [ 12 січня 2012 у Wayback Machine.] // , 13 траўня 2009 г. (біл.)
- Юры Пацюпа (2003). . «Arche» № 6 (29) (біл.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- Нэлі Бекус (2004). . «Arche» № 2 (31) (біл.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- Клімчук Ф. Д. [2] — Вып. 50. — «Беларускя лінгвістыка», 2001. — С. 19—24. з джерела 20 жовтня 2015 (біл.)
- Лыч Леанід. [3] — Беларусь: энцыкл. даведнік / Рэдкал. Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш. — Мінск : «БелЭн», 1995. — С. 630. з джерела 20 жовтня 2015 (біл.)
- Беларусь в исторической государственной и церковной жизни. — Буэнос-Айрес, 1966. — Минск: Белорусский Экзархат Русской Православной Церкви, 1990. С. 88.
- Мартос А. Беларусь в исторической государственной и церковной жизни. — Буэнос-Айрес, 1966. — Минск: Белорусский Экзархат Русской Православной Церкви, 1990. С. 116.
- Гнідець Р. Св. Хрест, його форма та різновиди в Україні [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.] // Греко-Католицька Традиція. № 9 (193), вересень 2013 р.
- Арлоў У. Краіна Беларусь. Вялікае Княства Літоўскае. — KALLIGRAM, 2012. С. 224
- «Дакументы і матэрыялы па гісторыі Беларусі». Т. 2. — Мн., 1940 г. (біл.)
- (2002). . Том 7 (біл.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- Крыжаноўскі Мікалай, Жывая крыніца ты, родная мова [ 15 серпня 2009 у Wayback Machine.] // «Народная Воля» № 65—66, 1 траўня 2008 г. (біл.)
- Миллер А. И., «Планы властей по усилению русского ассимиляторского потенциала в Западном крае» // «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX века). — г. СПб.: изд. «Алетейя», 2000 г. (рос.)
- Уладзімер Арлоў, Генадзь Сагановіч. [4] — газета «Свабода». — Мн., 1997. з джерела 21 жовтня 2015 (біл.)
- «Гісторыя Беларусі» (у кантэксце сусветных цывілізацый). Вучэбн. дапаможнік / В. І. Галубовіч, З. В. Шыбека, Д. М. Чаркасаў і інш.; Пад рэд. В. І. Галубовіча і Ю. М. Бохана. — Мн.: «Экаперспектыва», 2005 г. С.257. (біл.)
- Белазаровіч В. А., «Гістарыяграфія гісторыі Беларусі»: вучэб. дапаможнік; Установа Адукацыі «Гродзенскі Дзярж. Ун-т імя Я.Купалы». — г. Гродна: ГрДУ, 2006 г. — С.133. (біл.)
- Уклад. Іван Саверчанка, Зьміцер Санько. [5] — Вільня : "Наша Будучыня", 2002. — 238 с. — . з джерела 20 жовтня 2015 (біл.)
- Паноў С. В., «Матэрыялы па гісторыі Беларусі»; пад навук. рэд. М. С. Сташкевіча, Г. Я. Галенчанкі. — Мн.: «Аверсэв», 2003 г. — С.140. (біл.)
- Уклад. Іван Саверчанка, Зьміцер Санько. [6] — Вільня : "Наша Будучыня", 2002. — 238 с. — . з джерела 20 жовтня 2015 (біл.)
- Уладзімер Арлоў, Генадзь Сагановіч. [7] — газета «Свабода». — Мн., 1997. з джерела 21 жовтня 2015 (біл.)
- «Гісторыя Беларусі» (у кантэксце сусветных цывілізацый). Вучэбн. дапаможнік / В. І. Галубовіч, З. В. Шыбека, Д. М. Чаркасаў і інш.; Пад рэд. В. І. Галубовіча і Ю. М. Бохана. — Мн.: «Экаперспектыва», 2005 г. — С.237. (біл.)
- «Гісторыя Беларусі» (у кантэксце сусветных цывілізацый). Вучэбн. дапаможнік / В. І. Галубовіч, З. В. Шыбека, Д. М. Чаркасаў і інш.; Пад рэд. В. І. Галубовіча і Ю. М. Бохана. — Мн.: «Экаперспектыва», 2005 г. — С. 289. (біл.)
- «Гісторыя Беларусі» (у кантэксце сусветных цывілізацый). Вучэбн. дапаможнік / В. І. Галубовіч, З. В. Шыбека, Д. М. Чаркасаў і інш.; Пад рэд. В. І. Галубовіча і Ю. М. Бохана. — Мн.: «Экаперспектыва», 2005 г. — С.290. (біл.)
- «Гісторыя Беларусі» (у кантэксце сусветных цывілізацый). Вучэбн. дапаможнік / В. І. Галубовіч, З. В. Шыбека, Д. М. Чаркасаў і інш.; Пад рэд. В. І. Галубовіча і Ю. М. Бохана. — Мн.: «Экаперспектыва», 2005 г. — С.291. (біл.)
- Ярмалінская В. М., Дзе нарадзілася «Ідылія» // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, 2001 г. — С.421 (біл.)
- «Русіфікацыя» // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т.6. Кн.1: Пузыны — Усая / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 2001 г. — С.136. (біл.)
- Кулагін А. М., Эклектыка. Архітэктура Беларусі другой паловы XIX — пачатку XX ст. — Мн.: «Ураджай», 2000 г. — С.35. (біл.)
- Кулагін А. М., Эклектыка. Архітэктура Беларусі другой паловы XIX — пачатку XX ст. — Мн.: «Ураджай», 2000 г. — С.18. (біл.)
- Беларусы: У 8 т. Т.2. Дойлідства / А. І. Лакотка; Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору; Рэдкал.: В. К. Бандарчык, М. Ф. Піліпенка, А. І. Лакотка. — Мн.: «Тэхналогія», 1997 г. — С.177. (біл.)
- Лаврецкий Геннадий (12.11.2004). Назад в будущее. „Архитектура и строительство“ (рос.). оригіналу за 21.10.2015. Процитовано 20.10.2015.
- 5 кастрычніка ў Беларусі адзначаецца Дзень настаўніка. «Радыё Свабода» (біл.). 06.10.2005. оригіналу за 20.10.2015. Процитовано 30.03.2015.
- Паноў С. В., «Матэрыялы па гісторыі Беларусі» // пад навук. рэд. М. С. Сташкевіча, Г. Я. Галенчанкі. — Мн.: «Аверсэв», 2003 г. — С.186. (біл.)
- Чарановіч Сяргей (2002). ЛЯХАВІЦКІ КАСЦЁЛ УЗВЫШЭННЯ СВЯТОГА КРЫЖА. № 3 (21) (біл.). оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- Крыжаноўскі Мікалай, Жывая крыніца ты, родная мова // «Народная Воля» № 65—66, 1 траўня 2008 г. (біл.)
- Купава Мікола (1999). Аршанская бажніца Апекі Маці Божай. № 3 (9) (біл.). оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- Врангель Н. Е., «Воспоминания: От крепостного права до большевиков». — М.: «Новое литературное обозрение», 2003 г. (рос.)
- И. Сталин, «Марксизм и вопросы языкознания». — г. Москва, 1950 г. (рос.)
- Беларуская Атлянтыда: без бар'ераў. Русыфікацыя. «Радыё Свабода» (біл.). 13.12.2007. оригіналу за 20.10.2015. Процитовано 20.10.2015.
- Мікуліч Т. М., «Мова і этнічная самасвядомасць». — Мн.: «Навука і тэхніка», 1996 г. — С.96. (біл.)
- Коряков Ю. Б., «Языковая ситуация в Белоруссии и типология языковых ситуаций. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук». Научный руководитель — доктор филологических наук, профессор В. М. Алпатов. — Московский Государственный Университет им. М. В. Ломоносова. Филологический факультет. — С.39—40. (рос.)
- Антон Трафімовіч (27 грудня 2012). Акцябрскі, Дзяржынск… Навошта пераймяноўвалі беларускія гарады (біл.). Газэта «Аргумэнты і факты ў Беларусі». оригіналу за 20.10.2015. Процитовано 13 лютага 2012.
- У Беларусі забароненыя этыкеткі на беларускай мове?. "Наша Ніва" (біл.). ПУП «Суродзічы». 06.01.2015. оригіналу за 21.10.2015. Процитовано 21.10.2015.
- Consolidated text: Council Decision 2012/642/CFSP of 15 October 2012 concerning restrictive measures in view of the situation in Belarus (англ.). EUR-Lex. оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- Светлана Мельникова. СТС захватывают коты.
- Лічба дня: 11% кніг, якія выходзяць у краіне, выдаюцца на беларускай мове. "Європейське радіо для Білорусі" (біл.). 03.02.2015. оригіналу за 21.10.2015. Процитовано 21.10.2015.
- Марціновіч Ягор (15.02.2014). Русіфікацыя нарастае: па-беларуску навучаецца кожны сёмы школьнік і толькі 1 з 670 студэнтаў. «Наша Ніва» (біл.). оригіналу за 21.10.2015. Процитовано 21.10.2015.
- Марціновіч Ягор (04.07.2015). Страшныя лічбы русіфікацыі: з 2010 года колькасць белмоўных вучняў зменшылася на 43 тысячы, белмоўнае студэнцтва практычна ліквідавана. «Наша Ніва» (біл.). оригіналу за 21.10.2015. Процитовано 21.10.2015.
- Нікалаева Надзея (25.08.2014). Скараціць нельга пакінуць. «Звязда» (біл.). оригіналу за 21.10.2015. Процитовано 21.10.2015.
Джерела
- Лыч Л., «Русіфікацыя» // Беларусь. Энцыклапедычны даведнік / Рэдкал. Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш. — Мн.: Беларуская энцыклапедыя імя П. Броўкі, 1995 г. — 799 с. (біл.)
- «Русіфікацыя» // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Т.6. Кн.1. — Мн., 2001 г. (біл.)
- Станкевіч C., «Русіфікацыя беларускае мовы ў БССР і супраціў русіфікацыйнаму працэсу». — Мн.: Навука і тэхніка, 1994 г. — 79 с.
- Станкевіч Ян, «Зь гісторыі русыфікацыі Вялікалітвы[недоступне посилання з листопадаа 2019]». — г. Нью-Ёрк: Крывіцкае (Вялікалітоўскае) Навуковае Таварыства Пранціша Скарыны, 1967 г. — 44 с. (біл.)
- Анатолий Тарас (перевод, научное редактирование, составление) и др. История имперских отношений. Беларусы и русские. 1772-1991 гг. — Издание 3-е, исправленное; Издатель А.Н.Вараксин; Типография "Медисонт". — Минск : ФУАинформ, 2010. — 608 с. — ("Неизвестная история") — 1200 прим. — . Архівовано з джерела 22 жовтня 2015 р. (рос.)
- Лизанчук В. Навічно кували кайдани: Факти, документи, комент. про русифікацію в Україні.— Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1995.— 415 с. [ 31 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Мікуліч Т. М., «Мова і этнічная самасвядомасць». — Мн.: Навука і тэхніка, 1996 г. — 159 c. (біл.)
- Калита И. В. [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.], «Современная Беларусь: языки и национальная идентичность». Ústí nad Labem, 2010, 300 s. — .
- Дариус Сталюнас, «Границы в пограничье: белорусы и этнолингвистическая политика империи на западных окраинах в период реформ» // Ab Imperio. — 2003 г. — № 1. — С.261—292. (рос.)
- Свядомы гісторыя беларускай мовы за 20 хвілін
- Свядомы русіфікацыя Беларуси
Посилання
- Лыч Геннадий, Лыч Леонид (11.01.2008). Паміж двух агнёў: Урокі гісторыі (біл.). оригіналу за 20.10.2015. Процитовано 18.10.2015.
- Баршчэўская Ніна. Русыфікацыя беларускае мовы ў асьвятленьні газэты «Беларус». "Камунікат", Беларускае Гістарычнае Таварыства (біл.). оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015.
- Відео
- Фільм «Русіфікацыя на Беларусі» — у 2-х частках. Товариство білоруської мови імені Франциска Скорини (біл.). 2015.06.26. оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rusifikaciya Bilorusi zrosijshennya Bilorusi dokladnishemoskalizaciya abo rosiyizaciya bil Raseizacyya Belarusi Rasieizacyja Bielarusi politika navmisnogo vidrivu biloruskogo narodu vid istorichnih tradicij kulturi i movi ta nasadzhennya rosijskoyi movi z yiyi kulturoyu 90 biloruskih ditej u ditsadkah ta yaslah vihovuyut rosijskoyu movoyu 86 biloruskih shkolyariv navchayut rosijskoyu movoyu 99 9 biloruskih studentiv u vishah navchayut rosijskoyu movoyu Polock u 1812 1912 i 2006 rr Znishennya istoriko arhitekturnih cinnostej mista spilnimi zusillyami Rosijskoyi imperiyi i SRSR do 1865 roku rosijska vlada znishila kostel franciskanciv do 1912 roku monastir vasiliyan v 1940 i rr radyanska vlada znishila kostel i monastir dominikanciv i chastkovo zrujnuvali kostel bernardiniv u 1964 r pidirvali kostel yezuyitiv PeredumoviPragnennya praviteliv Moskovskoyi derzhavi protistoyati ob yednannyu shidnoslov yanskih zemel navkolo Velikogo Knyazivstva Litovskogo stalo prichinoyu chislennih vijskovih konfliktiv Pri comu Moskva namagalasya ideologichno obgruntuvati svoyu vijskovu ekspansiyu Kerivniki Moskovskoyi mitropoliyi yaka faktichno utvorilasya pid vladoyu Zolotoyi Ordi v rezultati pereyizdu mitropolita iz zahoplenogo i pograbovanogo Kiyeva do Volodimira na Klyazmi blizhche do ordinskoyi stolici Sarayu tituluvalisya Mitropolitami Kiyivskimi i vsiyeyi Rusi hocha samovilne perenesennya yepiskopskoyi katedri zaboronyayetsya pravilom 82 Kartagenskogo soboru i na pidstavi cogo pragnuli pidporyadkuvati sobi Litovsku Kiyivsku mitropoliyu stvorenu na vilnih vid ordinskogo panuvannya zemlyah Vnaslidok superechnostej z Konstantinopolem yakij viznav nezalezhnu vid Ordi Litovsku mitropoliyu 1448 roku Moskovska mitropoliya v odnostoronnomu poryadku vijshla z pid yurisdikciyi Konstantinopolskogo patriarhatu v dokumenti Moskovskogo soboru 1459 roku kolishnya mitropoliya vpershe nazivayetsya Cerkvoyu Moskovskoyu za sho pravoslavni cerkvi perestali vvazhati yiyi kanonichnoyu i viznachili yak shizmu U vidpovid na ce v kinci XV st v Moskvi z yavilasya koncepciya Tretogo Rimu zgidno z yakoyu vona progoloshuvalasya yedinoyu istinnoyu spadkoyemiceyu Rimu i Konstantinopolya Drugogo Rimu i zahisnikom chistoti pravoslav ya Do religijnogo chinnika Moskva takozh namagalasya priyednati dinastichnij na pidstavi prinalezhnosti do dinastiyi Ryurikovichiv moskovski praviteli ogoloshuvali sebe spadkoyemcyami kiyivskih knyaziv U Rosijskij imperiyi28 travnya 1772 roku pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi rosijska imperatricya Katerina II pidpisala Ukaz zgidno z yakim usi gubernatori kolishnih polskih tobto biloruskih gubernij zobov yazuvalisya ukladati svoyi viroki uhvali i nakazi tilki rosijskoyu movoyu Zhitelyam dozvolyalosya koristuvatisya svoyeyu movoyu i svoyimi zakonami tilki yaksho ce ne stosuvalosya sferi vladi 8 travnya 1773 roku Katerina II pidpisala chergovij Nakaz Pro zasnuvannya v Biloruskih guberniyah gubernskih i provincijnih zemskih sudiv de bulo she raz zaznacheno pro obov yazkove vikoristannya v dilovodstvi viklyuchno rosijskoyi movi Katerina II pragnula do ob yednannya priyednanih zemel z inshimi chastinami Rosijskoyi imperiyi ale robila ce oberezhno i postupovo Z pridushennya povstannya 1794 roku cya politika provodilasya bilsh zavzyato i napoleglivo iz zastosuvannyam karalnih zahodiv Rosiya oficijno zaperechila bilorusku naciyu i bilorusku movu chinovniki biloruskogo pohodzhennya zvilnyalisya z derzhavnih ustanov i zaminyuvalisya rosijskimi Pavlo I i Oleksandr I ne prijmali znachnih zahodiv proti poshirennya polskoyi kulturi i movi tomu polskij vpliv na biloruskih zemlyah za jogo vinishennya v chasi Katerini II dosit shvidko vidnovivsya i do kincya pershoyi chverti XIX v polskij vpliv perevishuvav rosijskij Po prihodu do vladi v grudni 1825 roku Mikoli I nastup na bilorusku i polsku kulturu vidnovivsya i osoblivo posilivsya z pridushennyam vizvolnogo povstannya 1830 1831 rokiv Politika Mikoli I bula spryamovana na posilennya rusifikaciyi ta unifikaciyi zemel Bilorusi 16 veresnya 1831 roku utvorivsya osoblivij Zahidnij komitet zavdannyam yakogo bulo zrivnyati Zahidnij kraj u vsomu iz vnutrishnimi velikorosijskimi guberniyami Ministr vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi Petro Valuyev pidgotuvav dlya zgadanogo Komitetu specialnij Naris pro zasobi zrosijshennya Zahidnogo krayu ros Ocherk o sredstvah obruseniya Zapadnogo kraya 25 chervnya 1840 roci Mikola I vidav Ukaz zgidno z yakim vsi spravi yak v uryadovij tak i v sudovij chastini a takozh vzagali vsi akti yakogo b rodu i najmenuvannya voni ne buli treba bulo pisati tilki rosijskoyu movoyu V oficijnij dokumentaciyi zaboronyalosya koristuvatisya slovami Bilorus i bilorusi Bilorus otrimala nazvu Pivnichno Zahidnij kraj odnochasno skasovuvalasya diya Statutu Velikogo Knyazivstva Litovskogo Rusifikaciya cherez arhitekturu pravoslavna v Minsku livoruch i pislya perebudovi pravoruch vladoyu Rosijskoyi imperiyi Krim togo Mikola I zatverdiv Postanovu pro pereselennya v Bilorus ros vyhodcev iz vnutrennih gubernij kotorye prinesut s soboj v sej kraj chuzhdayushijsya Rossii nash yazyk obychaj priverzhennost russkih k prestolu Za Oleksandrom II sposterigalisya pevni poslablennya v rusifikacijnih procesah ale politika unifikaciyi ta integraciyi zahidnih gubernij z inshimi teritoriyami Rosijskoyi imperiyi vse she trivala Z pridushennyam nacionalno vizvolnogo povstannya 1863 1864 rokiv proces rusifikaciyi ocholiv general gubernator Mihayil Muravjov nazvanij suchasnikami shibenikom i lyudozherom Osoblivu uvagu nachalnik Pivnichno zahidnogo krayu pridilyav zrosijshennyu osviti shiroko vidomim ye jogo deviz Sho ne dorobiv rosijskij bagnet dorobit rosijska shkola i cerkva Originalnij tekst ros Chto ne dodelal russkij shtyk dodelaet russkaya shkola i cerkov Muravjov zaprosiv do Vilnyusa predstavnika konservativnogo napryamku v zahidno rosizmi ros zapadno russizm Ksenofonta Govorskogo i spriyav perenesennyu jogo kiyivskogo vidannya Visnik Pivdenno Zahidnoyi ta Zahidnoyi Rosiyi ros Vestnik Yugo Zapadnoj i Zapadnoj Rossii pid novoyu nazvoyu Visnik Zahidnoyi Rosiyi ros Vestnik Zapadnoj Rossii Odnak nezvazhayuchi navit na vvedennya obov yazkovoyi peredplati dlya duhovenstva i chinovnikiv zhurnal ne mav populyarnosti i v 1871 roci jogo zakrili Zvertayuchis do biloruskogo dvoryanstva Muravjov govoriv Zabudte nayivni mriyannya sho cikavili vas donini panove i pam yatajte sho yaksho vi ne stanete tut svoyimi za svoyimi dumkami j pochuttyami rosiyanami to vi budete tut inozemcyami i povinni todi pokinuti cej kraj Originalnij tekst ros Zabudte naivnye mechtaniya zanimavshie vas dosele gospoda i pomnite chto esli vy ne stanete zdes po svoim myslyam i chuvstvam russkimi to vy budete zdes inostrancami i dolzhny togda pokinut etot kraj Istotnimi faktorami rusifikaciyi v Pivnichno zahidnomu krayi buli pidvisheni porivnyano z metropoliyeyu zarplati i vsilyaki privileyi dlya chinovnikiv vihidciv z centralnoyi Rosiyi a takozh status rosijskogo vijska chislenni garnizoni yakogo stali rozmishuvati v biloruskih mistah i mistechkah Religiya Nebezpechnoyu pereshkodoyu na shlyahu rusifikaciyi bilorusiv bula greko katolicka cerkva yaka vidilyala yih sered polyakiv ta rosiyan Greko katoliki stanovili blizko 80 biloruskih hristiyan She za upravlinnya Katerini II u pravoslav ya rosijskogo zrazka primusovo pereveli blizko pivmiljona bilorusiv Poputno jshla obrobka greko katolickih iyerarhiv chastina yakih v rezultati perejshla na sluzhbu carizmu U borotbi z greko katolicizmom osoblivo vidznachivsya yepiskop ukrayinskogo pohodzhennya Josip Semashko Vin vviv rosijsku movu v duhovnih seminariyah ta cerkovnih zvitah Svyasheniki otrimali nakaz spravlyati bogosluzhinnya z Sluzhebnikiv nadislanih z Moskvi Z greko katolickih svyatin vikidali bichni vivtari lamali organi Nezgodnih sudili yak cerkovnih i derzhavnih zlochinciv Rosiyi Rusifikaciya cherez arhitekturu greko katolicka cerkva Svyatogo Duha v Minsku livoruch i pislya perebudovi pravoruch v stili moskovskoyi serednovichnoyi arhitekturi 1893 r Biloruski viruyuchi vidpovili na religijnij teror oporom Tak za sprobu primusiti yih uvijti v pravoslav ya selyani greko katoliki z mayetku Yezerishe Gorodockogo povitu postanovili vtopiti polockogo pravoslavnogo yepiskopa Smaragda i vitebskogo general gubernatora Shredera yaki ledve zmogli vtekti U grudni 1834 roku na dvoryanskih viborah u Vitebsku 172 shlyahtichi pidpisali dokument protestu proti peresliduvannya greko katolikiv Rosijskij okupacijnij uryad vidreaguvav pogrozami sudu ta sekvestraciyi majna Prote z 680 svyashenikiv v 1838 roci za priyednannya do pravoslav ya pidpisalisya tilki 186 osib 12 lyutogo 1839 roku rosijska derzhavna vlada organizuvala Polockij cerkovnij sobor yakij pid fiktivnoyu pravochinnistyu pochav kompaniyu nasilnoyi likvidaciyi unijnoyi cerkva Zgidno z jogo Postanovoyu vsi biloruski viruyuchi greko katoliki pidpadali pid religijnu diskriminaciyu ta primusovo mali priyednatisya do Moskovskogo patriarhatu shobi perebuvati vidteper u sluhnyanosti Svyatijshomu Uryadovomu Vserosijskomu Sinodu ros daby prebyvat otnyne v poslushanii Svyatejshego Pravitelstvuyushego Vserossijskogo Sinoda Protestuyuchi proti ciyeyi Postanovi ponad miljon greko katolikiv perejshli pislya Polockogo soboru v rimo katolictvo shobi ne buti v RPC MP Pro znushannya z bilorusiv greko katolikiv pisali navit diyachi rosijskoyi kulturi Lev Tolstoj Oleksandr Gercen yakij nazvav Semashko Iudoyu vo Hristi Zbereglisya chislenni svidchennya fizichnogo nasilstva i primusu z boku rosijskoyi vladi Z boku civilnogo nachalstva katuvannyam zaviduvav okruzhnij Novickij Cej policejskij apostol sik lyudej do tih pir poki katovanij pogodzhuvavsya prijnyati prichastya vid pravoslavnogo popa Odin chotirnadcyatirichnij hlopchik pislya dvohsot rizok vidmovivsya vid takogo spilkuvannya z Hristom Jogo znovu pochali sikti i tilki todi postupayuchis strashnomu bolyu vin pogodivsya Pravoslavna cerkva peremogla Originalnij tekst ros So storony grazhdanskogo nachalstva istyazaniem zavedoval okruzhnoj Novickij Etot policejskij apostol sek lyudej do teh por poka muchimyj soglashalsya prinyat prichastie ot pravoslavnogo popa Odin chetyrnadcatiletnij malchik posle dvuhsot rozg otkazalsya ot takogo obsheniya so Hristom Ego snova nachali sech i tolko togda ustupaya strashnoj boli on soglasilsya Pravoslavnaya cerkov vostorzhestvovala Gercen Aleksandr Ivanovich Sekushee pravoslavie gazeta Kolokol 27 1858 g ros Tim chasom Moskovskomu patriarhatovi derzhavna rosijska vlada doruchila golovnu rol u rusifikaciyi i denacionalizaciyi bilorusiv U 1840 r bula zaborona vigoloshuvati biloruskoyu movoyu cerkovni propovidi Yepiskopi vimagali vid svyashenikiv ta yihnih druzhin koristuvatisya rosijskoyu movoyu i v privatnomu zhitti shobi dati priklad parafiyanam Vidomo sho za uchast u pridushenni nacionalno vizvolnogo povstannya 1863 1864 rokiv vkazanij Semashko nadav rosijski derzhavni medali 496 duhovnim osobam svoyeyi yeparhiyi Znishennya greko katolicizmu podililo biloruskij narod na pravoslavnih i katolikiv sho stalo odniyeyu z golovnih prichin slabkoyi nacionalnoyi zgurtovanosti bilorusiv Osvita V 1832 roci rosijska vlada zakrila Vilnyuskij universitet i nizku serednih navchalnih zakladiv Provodilas masova likvidaciya greko katolickih i vasiliyanskih shkil yaki prihilno stavilisya do biloruskoyi movi ta kulturi Posilivsya kontrol za osvitoyu z boku Moskovskogo patriarhatu Razom z tim zakrittya shkil ne zavzhdi zdijsnyuvalasya zi stvorennyam vidpovidnoyi kilkosti rosijskih navchalnih zakladiv sho v pidsumku negativno poznachalosya na zagalnomu osvitnomu rivni biloruskogo naselennya Carska vlada vislala bagatoh miscevih uchiteliv a na yih misce napravili vihidciv z centralnih rosijskih gubernij Z pridushennyam nacionalno vizvolnogo povstannya 1863 1864 rokiv rosijska vlada zakrila i perevela v Peterburg yedinij na toj chas vishij navchalnij zaklad na etnichnih biloruskih terenah Gori Goreckij zemlerobskij institut Krim togo buli zvilneni vsi vchiteli katolickoyi viri a na yih misce prislali vihidciv z centralnih regioniv Rosiyi Na koshti Moskovskomu patriarhatu v biloruskih selah vidkrilosya velika kilkist pochatkovih cerkovno parafiyalnih shkil de osvita mala pidkresleno religijno rusifikatorsku spryamovanist Dlya pidgotovki miscevih vchiteliv rosijska vlada vidkrila ryad uchitelskih seminarij persha v Rosijskij imperiyi vchitelska seminariya z yavilasya v 1864 roci v Molodechno Seminaristam zaboronyalosya rozmovlyati biloruskoyu movoyu pri comu vse biloruske v danih navchalnih zakladah vismiyuvalisya i asociyuvalasya z nepismennistyu Na pochatku XX st ne isnuvalo vzhe zhodnoyi biloruskoyi shkoli Literatura V 1787 roci Katerina II postanovila sho drukuvati duhovni knigi v Rosijskij imperiyi mozhut tilki vidavnictva sho pidlegli sinodu RPC MP vidpovidno zaboronyalasya i diyalnist greko katolickih drukaren Z likvidaciyi greko katolickoyi cerkvi pochalosya masove znishennya biloruskoyi religijnoyi literaturi Tak v 1852 roci zgadanij I Semashko osobisto sposterigav yak goryat 1295 knig znajdenih u kolishnih greko katolickih hramah U svoyih Zapiskah vin z gordistyu povidomlyav sho za nastupni tri roki za jogo nakazom spalili she dvi tisyachi tomiv V 1852 roci rosijska vlada zaboronili prem yeru pershoyi operi biloruskoyu movoyu Idiliya bil Idyliya prote vona vse odno vidbulasya na sceni V 1859 roci v Vilni vijshov pereklad Vincenta Dunina Marcinkevicha dvoh pisen z poemi Adama Mickevicha Pan Tadeush yakij rosijska vlada nezabarom povnistyu znishila Z pridushennyam nacionalno vizvolnogo povstannya v 1863 1868 rokah rosijska cenzura ne propustila zhodnogo vidannya biloruskoyu movoyu Arhitektura Dokladnishe Muravjovki ta Antirestavraciya biloruskih cerkov Moskovskim patriarhatom Sobor Voskresinnya Gospodnogo v Borisovi 1874 tipova muravjovka z risami moskovskogo cerkovnogo zodchestva XVII stolittya U 2 j polovini XIX v U Bilorusi pomitno rozshirilasya i nabulo bezprecedentnih masshtabiv cerkovne budivnictvo iniciatorom yakogo buv general gubernator Mihayil Muravjov Kam yani hrami zvodilisya za zrazkovimi proektami i mali vtiliti pravoslavni rosijski cerkovno tradicijni risi arhitekturi Pravoslavni hrami povinni sluzhiti svidchennyu velikoyi dobi vidrodzhennya rosijskoyi narodnosti v Pivnichno Zahidnomu krayi sho spokonviku rosijskim ye sho strazhdav tak dovgo pid gnitom latinsko polskoyi propagandi Originalnij tekst ros Pravoslavnye hramy dolzhny sluzhit vekovymi svidetelyami velikoj epohi vozrozhdeniya russkoj narodnosti v Severo Zapadnom krae iskoni russkom stradavshem tak dolgo pod gnetom latinsko polskoj propagandy Dlya provedennya robit proponuvalosya zaluchati budivelni artili z centralnoyi Rosiyi zaradi nastupnih cilej Perebuvannya podibnih artilej sered pravoslavnogo naselennya tuteshnogo Krayu neminuche posiye micne nasinnya lishe rosijskogo zhittya i oznajomit tuteshnij narod blizhche z Rosiyeyu Originalnij tekst ros Prebyvanie podobnyh artelej sredi pravoslavnogo naseleniya zdeshnego kraya neminuemo poseet prochnye semena chisto russkoj zhizni i oznakomit blizhe zdeshnij narod s Rossieyu Sotni odnakovih cerkov zvedenih v cej chas otrimali nazvu muravjovki Krim togo jshla aktivna perebudova v stili moskovskoyi serednovichnoyi arhitekturi vidibranih u katolikiv i greko katolikiv hramiv Finansuvalasya cya sprava z koshtiv zibranih z uchasnikiv povstannya u viglyadi shtrafiv i kontribucij Poyava muravjovok vidpovidala progoloshenij tezi rosijskogo carya Mikoli I samoderzhavstvo pravoslav ya narodnist ros samoderzhavie pravoslavie narodnost Podibni sporudi povinni buli vtilyuvati bezperechne panuvannya carskoyi Rosiyi v Bilorusi Muravjovki pomitno kontrastuyut z biloruskim zodchestvom yak antimistecke j antiistorichne yavishe Pokazovim ye toj fakt sho za chasiv radyanskogo panuvannya bilshoviki praktichno ne chipali cih cerkov znishuyuchi perevazhno starodavni biloruski svyatini Istorichni anekdoti Baron Mikola Vrangel batko Petra Vrangelya zasvidchiv u svoyih spogadah ryad komichnih faktiv z rusifikaciyi Litvi Bilorusi po panuvanni zaznachenogo Muravjova Spochatku vin perebuvayuchi u m Vilno stav svidkom togo yak miscevij yevrej v rosijskomu narodnomu kostyumi z balalajkoyu vidavav sebe za rosijskogo selyanina viyavilosya sho cherez vidsutnist rosiyan za nakazom rosijskoyi policiyi biloruskih zhiteliv zobov yazali u velelyudnih miscyah po cherzi pokazuvati z sebe korinnih rosijskih selyan Inshij vipadok stosuyetsya spilnoyi poyizdki Potapova z rosijskimi general gubernatorom i gubernatorom Kropotkinim po viziti v m Grodno koli yih kareta povernula na shose Yak z yasuvalosya kucher naspravdi buv kuharem i vpershe trimav u rukah vizhki Upravlyati karetoyu jomu nakazav Kropotkin yakij poyasniv svoyi diyi tim sho v cilomu misti ne vdalosya znajti pravoslavnogo kuchera a dlya general gubernatora zaproshuvati kuchera katolika vin boyavsya cherez naslidki vid rosijskoyi vladi za takij vchinok U SRSRVidpovidno do radyanskoyi komunistichnoyi teoriyi proces zlittya vsih narodiv Radyanskogo Soyuzu v odin radyanskij narod povinen vidbuvatisya na pidstavi vzayemnogo shreshuvannya nacionalnih elementiv vsih pidrosijskih narodiv u tomu chisli yihnoyi movi Naspravdi cej proces provodivsya tilki na pidstavi rosijskoyi nacionalnoyi bazi na bazi rosijskoyi oficijnoyi istoriyi rosijskoyi movi i rosijskogo patriotizmu Kampaniya proti biloruskoyi movi bula pochalasya v SRSR na pochatku 1930 h rokiv Politika zrosijshennya biloruskoyi movi znajshla svoye konkretne vidobrazhennya u vidanij v 1931 roci knizi pid redakciyeyu direktora Institutu filosofiyi Biloruskoyi Akademiyi Nauk akademika S Ya Valfsona Nauka na sluzhbi nac demovskoyi kontrrevolyuciyi Praktichnim zavershennyam pershogo etapu kampaniyi rusifikaciyi biloruskoyi movi stala uryadova postanovu Radi narodnih komisariv BRSR za 28 serpnya 1933 r Pro zmini ta sproshennya biloruskogo pravopisu yaka stosuvalasya ne lishe orfografiyi ale i fonetichnih ta morfologichnih osoblivostej biloruskoyi movi U 1950 roci Stalin pisav Mi budemo mati spravu ne z dvoma movami a z sotnyami nacionalnih mov z yakih v rezultati trivalogo ekonomichnogo politichnogo ta kulturnogo spivrobitnictva nacij budut vidilyatisya spochatku najbilsh zbagacheni yedini zonalni movi a potim zonalni movi zillyutsya v odnu zagalnu mizhnarodnu movu yaka bude novoyu movoyu sho vbere v sebe najkrashi elementi nacionalnih i zonalnih mov Originalnij tekst ros My budem imet delo ne s dvumya yazykami a s sotnyami nacionalnyh yazykov iz kotoryh v rezultate dlitelnogo ekonomicheskogo politicheskogo i kulturnogo sotrudnichestva nacij budut vydelyatsya snachala naibolee obogashyonnye edinye zonalnye yazyki a potom zonalnye yazyki solyutsya v odin obshij mezhdunarodnyj yazyk kotoryj budet novym yazykom vobravshim v sebya luchshie elementy nacionalnyh i zonalnyh yazykov Odna z peredbachenih Stalinim zonalnih mov povinna bula postati na bazi lishe rosijskoyi movi Protyagom vsiyeyi rusifikacijnoyi kampaniyi yaka rozpochalas u 1930 h rokah u vsih nerosijskogo movah Radyanskogo Soyuzu vidbuvavsya priblizno odnochasno i odnakovij proces z odnakovoyu reakciyeyu na nogo z boku okremih narodiv Yaksho rozglyanuti slov yanski nerosijski movi SRSR bilorusku i ukrayinsku to u zv yazku z sporidnenistyu cih mov rusifikacijnij proces v kozhnij z nih buv identichnim u vsih detalyah U procesi rusifikaciyi neslov yanskih mov tyurkskih mov narodiv Kavkazu movi baltijskih narodiv isnuvali pevni formalni i kilkisni vidminnosti vid rusifikacijnogo procesu shodo biloruskoyi movi abo ukrayinskoyi movi ale osnovni cili na yaki buv spryamovanij cej proces zalishalisya odnakovimi Realizaciya movnoyi politiki v BRSR provodilasya u dvoh napryamkah yaki vzayemno dopovnyuyut odin odnogo ale poslidovno veli do povnoyi nivelyaciyi biloruskoyi movi Zvuzhennya sferi vzhivannya biloruskoyi movi v publichnomu zhitti i zamina yiyi rosijskoyu Vsebichna rusifikaciya dopushenoyi do publichnogo vzhivannya variantu biloruskoyi movi narkomivki Najgirsha situaciya sklalasya z vidannyam knig biloruskoyu movoyu Taki vidannya trimalisya na skladah yaki ne puskalisya u prodazh a piznishe spisuvalisya yak zatovarena nehodova produkciya yaku nihto ne hoche chitati Razom zi zmenshennyam tirazhiv i kilkosti biloruskomovnoyi drukovanoyi produkciyi zbilshuvalasya kilkist i pitoma vaga rosijskomovnoyi U 1946 r naklad zhurnaliv rosijskoyu movoyu v BRSR stanoviv 1 u 1955 r vin dosyag 31 U 1970 r zagalnij naklad biloruskomovnih knig stanoviv 9 miljoniv primirnikiv rosijskomovnih 16 miljoniv Knigi biloruskoyu movoyu v 1950 r u 1965 r i v 1970 r stanovili 85 31 i 37 vid zagalnoyi kilkosti knig drukovanih v BRSR Gazeti 85 57 i 38 Neznachne zbilshennya sposterigalosya tilki sered zhurnaliv 74 75 i 81 Najbilsh aktivnim proces rusifikaciyi buv u 1960 1970 h rokah Shiroka diskusiya pro metodi navchannya rosijskoyi movi v respublikah SRSR zakinchilasya u serpni 1956 r mizhrespublikanskoyu konferenciyeyu v Tashkenti de zaznachalosya nibi rosijska mova stala dlya usogo radyanskogo narodu drugoyu ridnoyu movoyu i zasobom zbagachennya leksiki nacionalnih mov Kompaniya vprovadzhennya rosijskoyi movi v usi sferi zhittya nacionalnih respublik sho rozgornulasya z togo chasu zustrila protest chastini nacionalnoyi inteligenciyi yaka po XX z yizdi kom partiyi pochala vislovlyuvatisya vilnishe Navit vishe kerivnictvo BRSR vislovlyuvalosya iz zasudzhennyam masshtabiv agresivnoyi rusifikaciyi U sichni 1959 r na prijomi na chest 40 richchya BRSR na yake priyihav Mikita Hrushov pershij sekretar CK KP Bilorusi Kirilo Mazurov vistupiv z promovoyu biloruskoyu movoyu Ale prisutnij todi M Hrushov oburivsya cherez takij vistup ne po rosijski Trohi piznishe vin vislovivsya she bilsh virazno Chim skorishe mi vsi budemo govoriti rosijskoyu tim shvidshe pobuduyemo komunizm Originalnij tekst ros Chem skoree my vse budem govorit po russki tem bystree postroim kommunizm Pislya chogo pochalosya aktivne vitisnennya biloruskoyi movi z tih pozicij yaki vona poki she zajmala a osoblivo ce posililosya z prihodom na post pershogo sekretarya CK KPB Petra Masherova v 1965 roci 26 travnya 1983 r bulo prijnyato Postanovu CK KPRS i Radi Ministriv SRSR pro zbilshennya na 15 zarobitku vchiteliv rosijskoyi movi v biloruskomovnih shkolah Postanova peredbachala z sichnya 1984 r zbilshennya na 15 groshovoyi stavki vchiteliv pidgotovchih i v drugih tretih klasah yaki znali rosijsku movu i vikladachiv rosijskoyi movi i rosijskoyi literaturi v 4 11 klasah zagalnoosvitnih shkil usih tipiv Perejmenuvannya poselen Vidbuvalasya zmina nazv nizki biloruskih mist Cherez neznannya peredachi literi yo v latinici poyednannyam io Miori i Liozno Vitebska oblast vidozminili na Mijori i Lijozno bil Miyory Liyozna A Praposhask perejmenuvali v Propojsk U radyanskij chas zminili nazvi takih mist u 1923 r Igumen na Cherven u 1932 r Kojdanov na Dzerzhinsk u 1954 r Rudobyelka na Oktyabrskij u 1961 r Shatilki na Svyetlogorsk u 1962 r Drisa na Verhnodvinsk tosho Najbilsh shiroki perejmenuvannya vidbuvalisya v 1938 1939 rokah koli zminili nazvi 67 poselen i v 1964 roci koli perejmenuvali bilshe yak 300 naselenih punktiv Respublika Bilorusm Minsk 2011 r Zamina vulichnih vkazivnikiv z napisami biloruskoyu na rosijskomovniBiznes Vikoristannya biloruskoyi movi v torgivli bulo obmezheno Tehnichnim reglamentom Mitnogo soyuzu 022 2011 zgidno z yakim p 1 st 4 1 usi tovari povinni obov yazkovo markuvatisya rosijskoyu movoyu U grudni 2020 roku kompaniya be bula vklyuchena do be zokrema za zaboronu svoyim spivrobitnikam spilkuvatisya biloruskoyu Propaganda Derzhavna propaganda peredusim spryamovana na ditej cherez dva roki pislya pridushennya protestiv 2010 vijshov dityachij serial Smugaste shastya diya yakogo rozgortayetsya v Rosiyi ale zjomki prohodili u Minsku i vsih personazhiv i golovnih i drugoryadnih zigrali bilorusi Knigovidannya Stanom na 2014 r u krayini biloruskoyu movoyu vidavalosya tilki 10 11 knig pro sho 3 lyutogo 2015 r zayavila ministr informaciyi Vsogo v 2014 r vijshlo 11613 najmenuvan knig zagalnim tirazhem 31 2 miljoni primirnikiv za pribliznimi pidrahunkami z nih tilki 3 4 miljoni knig vijshli biloruskoyu movoyu Ministr zaznachila sho ci cifri vidobrazhayut realnij movnij stan knigovidannya v krayini Doshkilni zakladi U dityachih sadkah biloruskoyu v 2014 r navchalosya 11 doshkilnyat 45000 osib a v 2013 r yih bulo 11 4 U Minsku v biloruskomovni grupi zapisani mensh nizh 3 tisyach ditej sho stanovit vsogo 3 2 vid zagalnoyi kilkosti 2010 2014kilkist tis osib chastka kilkist tis osib chastkavsogo uchniv 384 410 6biloruskoyu z nih 49 2 12 8 43 1 10 5 Minsk 3 1 3 8 2 9 3 2 Berestejska oblast 9 8 16 8 9 1 14 7 Vitebska oblast 4 7 10 3 8 7 8 Gomelska oblast 5 6 9 7 4 8 7 9 Grodnenska oblast 8 8 19 8 3 18 2 Minska oblast 13 24 2 10 4 18 2 Mogilovska oblast 4 3 10 4 3 6 8 2 Serednya osvita U serednih zagalnoosvitnih shkolah vidnosno visokij pokaznik 14 5 trimayetsya za rahunok silskih shkil tak sered 135000 biloruskomovnih shkolyariv tilki 14500 vchatsya v mistah Ale i cya cifra strimko zmenshuyetsya tak za period vid 2004 r do 2014 r chastka biloruskomovnih uchniv skorotilosya z 24 8 do 15 142 tisyach osib U 2013 r yih narahovuvalosya 16 4 Najnizhchij pokaznik u Minsku de v 2013 2014 navchalnomu roci v 148 klasah z biloruskoyu movoyu navchalosya vsogo 1 6 vid zagalnogo chisla minskih shkolyarikiv sho v 1 5 razi menshe nizh bulo za p yat rokiv do togo Tilki za period vid 2011 r do 2014 r v okremih rajonah Bilorusi v doshkilnih ustanovah shkolah i gimnaziyah vzagali znikli biloruskomovni klasi ta grupi 2010 2014kilkist tis osib chastka kilkist tis osib chastkavsogo uchniv 940 4 931 3biloruskoyu 178 4 19 135 1 14 5 Minsk 2 3 3 9 2 3 Berestejska oblast 24 5 32 4 20 6 Vitebska oblast 18 6 13 1 12 1 Gomelska oblast 18 18 7 12 8 Grodnenska oblast 21 8 18 1 16 9 Minska oblast 31 9 35 7 25 7 Mogilovska oblast 16 9 13 5 12 7 Serednya specialna osvita Kilkist uchniv u biloruskomovnih koledzhah v period vid 2010 r do 2014 r skorotilasya vdesyatero i skladaye lishe 300 osib She 21800 16 9 osib navchayutsya rosijskoyu i biloruskoyu odnochasno sho na praktici oznachaye zmenshennya vikladannya disciplin biloruskoyu movoyu 2010 2014kilkist osib chastka kilkist osib chastkavsogo uchniv 167 600 129 000biloruskoyu 3 200 1 9 300 0 2 Visha osvita U Respublici Bilorus ne isnuye zhodnoyi vishogo navchalnogo zakladu de b vikladannya velosya biloruskoyu movoyu Vishu osvitu biloruskoyu v 2014 r otrimuvav lishe 1 z 670 studentiv zagalom ce stanovit blizko 600 osib u toj chas yak she v 2013 r cya cifra bula blizko 700 osib Za inshimi danimi biloruskoyu movoyu stanom na 2014 r navchayetsya lishe 300 osib sho oznachaye skorochennya v 6 raziv tilki za odnu p yatirichku 2010 2014kilkist osib chastka kilkist osib chastkausogo 442 900 362 900biloruskoyu 1 700 0 4 300 0 1 Div takozhRusifikaciya Ukrayini Rusifikaciya Polshi Rusifikaciya Finlyandiyi Knigonoshi Lingvocid Etnocid Movne planuvannyaPrimitkiUladzimir Agievich 1 224 s z dzherela 21 zhovtnya 2015 bil Ivan Kasyak Kanstanca 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Z gistoryyaj na Vy artykuly dakumenty uspaminy Vypusk treci Mn Mastackaya litaratura 1994 g bil Valery Bujval Infarmacyjnaya kamisiya Kanservatyyna Hrysciyanskaj Partyi BNF Pres reliz za zhniven 2005 g nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lidziya Savik Rycaram Ajchyny prysvyachaecca 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Narodnaya Volya 17 18 3 lyutaga 2009 g bil Nina Barshcheyskaya Suadnosiny pamizh movaj i nacyyanalnaj toesnascyu 2 12 sichnya 2012 u Wayback Machine 13 traynya 2009 g bil Yury Pacyupa 2003 Arche 6 29 bil Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Neli Bekus 2004 Arche 2 31 bil Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Klimchuk F D 2 Vyp 50 Belaruskya lingvistyka 2001 S 19 24 z dzherela 20 zhovtnya 2015 bil Lych Leanid 3 Belarus encykl davednik Redkal B I Sachanka gal red i insh Minsk BelEn 1995 S 630 z dzherela 20 zhovtnya 2015 bil Belarus v istoricheskoj gosudarstvennoj i cerkovnoj zhizni Buenos Ajres 1966 Minsk Belorusskij Ekzarhat Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi 1990 S 88 Martos A Belarus v istoricheskoj gosudarstvennoj i cerkovnoj zhizni Buenos Ajres 1966 Minsk Belorusskij Ekzarhat Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi 1990 S 116 Gnidec R Sv Hrest jogo forma ta riznovidi v Ukrayini 14 chervnya 2018 u Wayback Machine Greko Katolicka Tradiciya 9 193 veresen 2013 r Arloy U Kraina Belarus Vyalikae Knyastva Litoyskae KALLIGRAM 2012 S 224 Dakumenty i materyyaly pa gistoryi Belarusi T 2 Mn 1940 g bil 2002 Tom 7 bil Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Kryzhanoyski Mikalaj Zhyvaya krynica ty rodnaya mova 15 serpnya 2009 u Wayback Machine Narodnaya Volya 65 66 1 traynya 2008 g bil Miller A I Plany vlastej po usileniyu russkogo assimilyatorskogo potenciala v Zapadnom krae Ukrainskij vopros v politike vlastej i russkom obshestvennom mnenii vtoraya polovina XIX veka g SPb izd Aletejya 2000 g ros Uladzimer Arloy Genadz Saganovich 4 gazeta Svaboda Mn 1997 z dzherela 21 zhovtnya 2015 bil Gistoryya Belarusi u kanteksce susvetnyh cyvilizacyj Vuchebn dapamozhnik V I Galubovich Z V Shybeka D M Charkasay i insh Pad red V I Galubovicha i Yu M Bohana Mn Ekaperspektyva 2005 g S 257 bil Belazarovich V A Gistaryyagrafiya gistoryi Belarusi vucheb dapamozhnik Ustanova Adukacyi Grodzenski Dzyarzh Un t imya Ya Kupaly g Grodna GrDU 2006 g S 133 bil Uklad Ivan Saverchanka Zmicer Sanko 5 Vilnya Nasha Buduchynya 2002 238 s ISBN 9986 9229 6 1 z dzherela 20 zhovtnya 2015 bil Panoy S V Materyyaly pa gistoryi Belarusi pad navuk red M S Stashkevicha G Ya Galenchanki Mn Aversev 2003 g S 140 bil Uklad Ivan Saverchanka Zmicer Sanko 6 Vilnya Nasha Buduchynya 2002 238 s ISBN 9986 9229 6 1 z dzherela 20 zhovtnya 2015 bil Uladzimer Arloy Genadz Saganovich 7 gazeta Svaboda Mn 1997 z dzherela 21 zhovtnya 2015 bil Gistoryya Belarusi u kanteksce susvetnyh cyvilizacyj Vuchebn dapamozhnik V I Galubovich Z V Shybeka D M Charkasay i insh Pad red V I Galubovicha i Yu M Bohana Mn Ekaperspektyva 2005 g S 237 bil Gistoryya Belarusi u kanteksce susvetnyh cyvilizacyj Vuchebn dapamozhnik V I Galubovich Z V Shybeka D M Charkasay i insh Pad red V I Galubovicha i Yu M Bohana Mn Ekaperspektyva 2005 g S 289 bil Gistoryya Belarusi u kanteksce susvetnyh cyvilizacyj Vuchebn dapamozhnik V I Galubovich Z V Shybeka D M Charkasay i insh Pad red V I Galubovicha i Yu M Bohana Mn Ekaperspektyva 2005 g S 290 bil Gistoryya Belarusi u kanteksce susvetnyh cyvilizacyj Vuchebn dapamozhnik V I Galubovich Z V Shybeka D M Charkasay i insh Pad red V I Galubovicha i Yu M Bohana Mn Ekaperspektyva 2005 g S 291 bil Yarmalinskaya V M Dze naradzilasya Idyliya Pamyac Gist dakum hronika Minska U 4 kn Kn 1 ya Mn BELTA 2001 g S 421 bil Rusifikacyya Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 6 Kn 1 Puzyny Usaya Belarus Encykl Redkal G P Pashkoy galoyny red i insh Mast E E Zhakevich Mn BelEn 2001 g S 136 bil Kulagin A M Eklektyka Arhitektura Belarusi drugoj palovy XIX pachatku XX st Mn Uradzhaj 2000 g S 35 bil Kulagin A M Eklektyka Arhitektura Belarusi drugoj palovy XIX pachatku XX st Mn Uradzhaj 2000 g S 18 bil Belarusy U 8 t T 2 Dojlidstva A I Lakotka In t mastactvaznaystva etnagrafii i falkloru Redkal V K Bandarchyk M F Pilipenka A I Lakotka Mn Tehnalogiya 1997 g S 177 bil Lavreckij Gennadij 12 11 2004 Nazad v budushee Arhitektura i stroitelstvo ros originalu za 21 10 2015 Procitovano 20 10 2015 5 kastrychnika y Belarusi adznachaecca Dzen nastaynika Radyyo Svaboda bil 06 10 2005 originalu za 20 10 2015 Procitovano 30 03 2015 Panoy S V Materyyaly pa gistoryi Belarusi pad navuk red M S Stashkevicha G Ya Galenchanki Mn Aversev 2003 g S 186 bil Charanovich Syargej 2002 LYaHAVICKI KASCYoL UZVYShENNYa SVYaTOGA KRYZhA 3 21 bil originalu za 20 zhovtnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Kryzhanoyski Mikalaj Zhyvaya krynica ty rodnaya mova Narodnaya Volya 65 66 1 traynya 2008 g bil Kupava Mikola 1999 Arshanskaya bazhnica Apeki Maci Bozhaj 3 9 bil originalu za 20 zhovtnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Vrangel N E Vospominaniya Ot krepostnogo prava do bolshevikov M Novoe literaturnoe obozrenie 2003 g ros I Stalin Marksizm i voprosy yazykoznaniya g Moskva 1950 g ros Belaruskaya Atlyantyda bez bar eray Rusyfikacyya Radyyo Svaboda bil 13 12 2007 originalu za 20 10 2015 Procitovano 20 10 2015 Mikulich T M Mova i etnichnaya samasvyadomasc Mn Navuka i tehnika 1996 g S 96 bil Koryakov Yu B Yazykovaya situaciya v Belorussii i tipologiya yazykovyh situacij Dissertaciya na soiskanie uchenoj stepeni kandidata filologicheskih nauk Nauchnyj rukovoditel doktor filologicheskih nauk professor V M Alpatov Moskovskij Gosudarstvennyj Universitet im M V Lomonosova Filologicheskij fakultet S 39 40 ros Anton Trafimovich 27 grudnya 2012 Akcyabrski Dzyarzhynsk Navoshta perajmyanoyvali belaruskiya garady bil Gazeta Argumenty i fakty y Belarusi originalu za 20 10 2015 Procitovano 13 lyutaga 2012 U Belarusi zabaronenyya etyketki na belaruskaj move Nasha Niva bil PUP Surodzichy 06 01 2015 originalu za 21 10 2015 Procitovano 21 10 2015 Consolidated text Council Decision 2012 642 CFSP of 15 October 2012 concerning restrictive measures in view of the situation in Belarus angl EUR Lex originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 Svetlana Melnikova STS zahvatyvayut koty Lichba dnya 11 knig yakiya vyhodzyac u kraine vydayucca na belaruskaj move Yevropejske radio dlya Bilorusi bil 03 02 2015 originalu za 21 10 2015 Procitovano 21 10 2015 Marcinovich Yagor 15 02 2014 Rusifikacyya narastae pa belarusku navuchaecca kozhny syomy shkolnik i tolki 1 z 670 studentay Nasha Niva bil originalu za 21 10 2015 Procitovano 21 10 2015 Marcinovich Yagor 04 07 2015 Strashnyya lichby rusifikacyi z 2010 goda kolkasc belmoynyh vuchnyay zmenshylasya na 43 tysyachy belmoynae studenctva praktychna likvidavana Nasha Niva bil originalu za 21 10 2015 Procitovano 21 10 2015 Nikalaeva Nadzeya 25 08 2014 Skaracic nelga pakinuc Zvyazda bil originalu za 21 10 2015 Procitovano 21 10 2015 DzherelaLych L Rusifikacyya Belarus Encyklapedychny davednik Redkal B I Sachanka gal red i insh Mn Belaruskaya encyklapedyya imya P Broyki 1995 g 799 s ISBN 985 11 0026 9 bil Rusifikacyya Encyklapedyya gistoryi Belarusi T 6 Kn 1 Mn 2001 g bil Stankevich C Rusifikacyya belaruskae movy y BSSR i supraciy rusifikacyjnamu pracesu Mn Navuka i tehnika 1994 g 79 s Stankevich Yan Z gistoryi rusyfikacyi Vyalikalitvy nedostupne posilannya z listopadaa 2019 g Nyu York Kryvickae Vyalikalitoyskae Navukovae Tavarystva Prancisha Skaryny 1967 g 44 s bil Anatolij Taras perevod nauchnoe redaktirovanie sostavlenie i dr Istoriya imperskih otnoshenij Belarusy i russkie 1772 1991 gg Izdanie 3 e ispravlennoe Izdatel A N Varaksin Tipografiya Medisont Minsk FUAinform 2010 608 s Neizvestnaya istoriya 1200 prim ISBN 978 985 6868 05 7 Arhivovano z dzherela 22 zhovtnya 2015 r ros Lizanchuk V Navichno kuvali kajdani Fakti dokumenti koment pro rusifikaciyu v Ukrayini Lviv In t narodoznavstva NAN Ukrayini 1995 415 s 31 serpnya 2021 u Wayback Machine Mikulich T M Mova i etnichnaya samasvyadomasc Mn Navuka i tehnika 1996 g 159 c bil Kalita I V 24 veresnya 2020 u Wayback Machine Sovremennaya Belarus yazyki i nacionalnaya identichnost Usti nad Labem 2010 300 s ISBN 978 80 7414 324 3 Darius Stalyunas Granicy v pograniche belorusy i etnolingvisticheskaya politika imperii na zapadnyh okrainah v period reform Ab Imperio 2003 g 1 S 261 292 ros Svyadomy gistoryya belaruskaj movy za 20 hvilin Svyadomy rusifikacyya BelarusiPosilannyaLych Gennadij Lych Leonid 11 01 2008 Pamizh dvuh agnyoy Uroki gistoryi bil originalu za 20 10 2015 Procitovano 18 10 2015 Barshcheyskaya Nina Rusyfikacyya belaruskae movy y asvyatlenni gazety Belarus Kamunikat Belaruskae Gistarychnae Tavarystva bil originalu za 20 zhovtnya 2015 Procitovano 18 zhovtnya 2015 VideoFilm Rusifikacyya na Belarusi u 2 h chastkah Tovaristvo biloruskoyi movi imeni Franciska Skorini bil 2015 06 26 originalu za 20 zhovtnya 2015 Procitovano 18 zhovtnya 2015