Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дискримінація (лат. discriminatio «розрізнення») — будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав. Поняття охоплює виключення або обмеження можливостей для членів певної групи відносно можливостей інших груп.
Ні у Загальній декларації прав людини передбачається, що країна, що ратифікувала їх, зобов'язана шанувати і забезпечити всім людям, що перебувають на її території й у межах її юрисдикції, права людини без будь-яких відмінностей, таких як раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, сексуальна орієнтація, політичні або інші погляди, національне або соціальне походження, власність, вживання (але не зловживання) наркотиків, народження або інший статус.
У міжнародних відносинах поняття дискримінації також охоплює ставлення до держави (або групи держав), зазіхання на її права, що загрожує загальновизнаним звичаям і . Організації Об'єднаних Націй виключає расову, політичну, релігійну й інші види дискримінації в міжнародних відносинах (ст. 55, 62 і 73).
У 1948 році Загальна декларація прав людини заборонила всі форми расової й іншої дискримінації.
Акти дискримінації можуть відбуватися відкрито чи таємно, вони можуть одержати широке розповсюдження, виконуватися окремими особами або анонімними групами, вони можуть бути одиничними чи систематичними, незначними (наприклад, у жартах) або серйозними, що завдає психічну, матеріальну або фізичну шкоду жертвам.
Форми дискримінації
Дискримінація має дві основні форми:
- de jure (або правова), закріплена в законах;
- de facto (або неофіційна), що укоренилася в соціальних звичаях.
Дискримінація de facto відбувається в ситуаціях, де домінує група людей, що користується перевагами стосовно меншості. На відміну від дискримінації de jure, що може бути знищена шляхом зміни законів, дискримінацію de facto знищити не просто. Дискримінація de facto звичайно існує тривалий час, тому що вона міцно пускає коріння у звичаї або інститути суспільства. Дискримінація етнічних груп є основним джерелом політичних конфліктів і сецесії (виходу із складу держави).
Види дискримінації
Розрізняють пряму і непряму дискримінацію.
Пряма дискримінація характеризується як намір дискримінувати особу чи групу, наприклад, бюро з працевлаштування відкидає претендента певної національної ознаки (єврея, цигана та ін.) або житлова компанія не продає квартири для осіб «кавказької національності».
Непряма дискримінація зумовлена впливом політики або конкретних заходів: це відбувається тоді, коли формально нейтральні правила, критерії або практика ставлять де-факто особу або осіб певної меншини у невигідне становище у порівнянні з іншими. Прикладами можуть бути: мінімальний критерій росту для певної професії (завдяки чому серед заявників може бути виключено набагато більше жінок, ніж чоловіків); або ж не наймати людей з певним іміджем — жінок з довгими спідницями (під що підпадають мусульманки), чоловіків із довгим волоссям або із сережками у вухах (під що підпадають чоловіки із певним особистим смаком), і таке інше. Формально, ці правила є нейтральними щодо, наприклад, етнічної або релігійної приналежності, але, фактично, ставлять у нерівноправне положення різних членів суспільства, а деякою мірою — і представників етнічних та релігійних груп (наприклад, хіджаб: ознака мусульманки).
Дискримінації щодо осіб і соціальних груп за ознакою раси, релігії, ґендера, етнічної приналежності, походження, національності або сексуальної орієнтації заборонена у багатьох міжнародних документах з прав людини і в Лісабонській угоді, що заміняє Конституцію ЄС.
Етнічна
Етнічна дискримінація — політичні та соціальні утиски, які здійснюються панівним (домінуючим) у державі етносом щодо одного, кількох або усіх непанівних етносів і проявляються при наданні громадянства, здійсненні судочинства, реалізації прав на соціальний захист і прав людини взагалі, наймі на роботу та звільненні з неї, в умовах праці та її оплати, вирішенні питань освіти та задоволенні ін. культурно-інформаційних потреб. Цей різновид дискримінації має історичні, психологічні та економічні мотивації, які в багатьох суспільствах зумовлені традиційним ставленням до етносів-чужинців як до ворогів. На українських землях етнічна дискримінація з'явилась після входження до складу Королівства Польського. Зокрема, за дослідженнями польського історика А. Янечека, дискримінаційні обмеження русинів у містах мали етнічний, а не конфесійний характер і зберігались навіть у разі переходу русина у римо-католицизм.
Релігійна
Релігійна дискримінація — заборона або обмеження діяльності тих чи ін. релігійних конфесій, общин і груп, часткове або повне позбавлення певної частини віруючих громадян прав, пільг, привілеїв, які мають ін. віруючі громадяни. У 20 ст. практикувалася тоталітарними режимами (див. Тоталітаризм). Її мета — послабити вплив тих чи ін. релігігійних конфесій та організацій на політичне й духовне життя суспільства, не допустити появи опозиційних рухів під реліг. гаслами.
Релігійною дискримінацією було пронизане все законодавство СРСР про релігійні культи (заборона політичних акцій певної спрямованості, тотальне обмеження культурно-освітніх рухів та майже повна заборона доброчинної діяльності, свободи слова тощо). Фактично в умовах постійних переслідувань перебувала в УРСР діяльність греко-католицьких священиків (див. Українська греко-католицька церква) у Львівській, Тернопільській та ін. областях.
Гендерна
Гендерна дискримінація — є проявом мізогінії та мізандрії, що може полягати як у цілеспрямованій образі людини за гендерною ознакою, так і на рівні законодавства обмежувати певні дії, як необов'язкова служба в армії для жінок.
Позитивні дії
- Позитивні дії (англ. affirmative action, некоректна назва — позитивна дискримінація), або політика позитивних дій — юридична розбіжність в підходах, яка реалізується як тимчасовий захід із метою створення сприятливих умов для певної категорії осіб на шкоду іншій категорії та таким чином компенсує присутню між ними фактичну нерівність.
- Позитивні дії дозволяють перейти від рівності в праві (як вимоги юридичної не дискримінації) до рівності через право (фактичної рівності). Держава вдається до позитивний дій заради забезпечення фактичної (реальної) рівності можливостей.
- У літературі наводиться три групи аргументів на користь позитивних дій:
- аргументи, зорієнтовані виключно на її майбутні переваги, згідно з якими позитивна дискримінація зменшить міжрасові, міжнаціональні та гендерні суперечності, запобігатиме заворушенням, усуне нерівність у розподілі прибутку, ліквідує расові, національні та гендерні упередження, зміцнить почуття власної гідності у негрів, національних меншин і жінок, позитивно вплине на освіту і на дослідницьку працю;
- аргументи, спрямовані в минуле. Такі аргументи привертають увагу до фактів несправедливої расової, національної та гендерної дискримінації в минулому, що обумовлює існування у сучасного суспільства певних обов'язків щодо відшкодування шкоди особам, які належать до зазначених категорій. Їхня основна ідея полягає в тому, що індивіди, протиправно позбавлені чогось «належного», можуть справедливо вимагати якогось «еквівалента» за втрачене;
- позачасові аргументи, відповідно до яких програми позитивних дій легітимно сприяють наближенню расових, національних і гендерних відносин до ідеалів взаємоповаги, довіри та чесних шансів для всіх. Позитивні дії дозволяють встановити справедливі відносини між людьми на основі їхніх справжніх заслуг, допомагають забезпечити представництво всіх соціальних груп у всіх сферах життя у пропорції, що наближена до їхньої реальної чисельності, створюють можливість адекватної презентації погляду на ту чи іншу проблему кожної соціальної групи під час суспільних дискусій.
- Перші приклади позитивних дій з'явилися в США в 60-ті роки ХХ ст. (програма Affirmative Action) і були спрямовані на покращення становища чорношкірого населення й інших меншин, на створення для них рівності можливостей з іншими членами суспільства, які не відчули безпосередньо або через своїх предків дискримінаційного ставлення: Сьогодні можна виділити три основні категорії осіб, стосовно яких діють програми позитивної дискримінації: жінки, расові групи та національні, чи етнічні меншини.
- Позитивні дії повинні підлягати контролю з боку конституційних судів, оскільки є небезпека її перетворення в «дискримінацію навпаки», унаслідок якої постраждають усі, хто не належить до пільгових категорій.
- Дослідження практики Верховного Суду США дає можливість зробити припущення, що програми позитивних дій можуть визнані конституційними за таких умов:
- якщо вони приймаються як засіб боротьби з доведеними фактами дискримінації в минулому; . .
- служать чітко визначеному, легітимному і непереборному завданню уряду;
- не повністю позбавляють представників більшості можливості бути учасниками процесу.
- Вважається, що подібні правильно спроєктовані програми не суперечать вимогам рівності та не дискримінації. Наприклад, політичні заходи, спрямовані на врахування статі, раси або етнічної приналежності суб'єкта з метою забезпечення рівності можливостей для представників груп населення, які піддаються або піддавалися раніше дискримінації. Конкретний зміст та спрямованість залежать насамперед від історичної та культурної специфіки держави.
- Так, в Україні політика позитивних дій реалізується для того, щоб досягти гендерної рівності, яка орієнтована на збільшення представленості жінок у сфері зайнятості, освіти та бізнесу, з яких вони були історично виключені. Для досягнення цієї мети було ухвалено Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків» від 8 вересня 2005 р. № 2866-IV, яким передбачений дозвіл на застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України. Аналогічна позитивна дискримінація з тих же причин здійснюється щодо національних меншин, наприклад, циган.
Див. також
Примітки
- «Introduction to sociology» / 7th ed. — New York, 2009. — P. 324. (англ.)
- Discrimination and Xenophobia. [ 20 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- «Official Journal of the European Union» C 306, 17.12.2007 — European Union. (англ.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
Джерела та література
- Р. В. Пилипчук. Дискримінація [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- М. Ф. Рибачук. Дискримінація релігійна [ 23 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 396. — .
- Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — . Автор: П.Д. Овчаренко.; url: http://history.org.ua/?termin=Dyskryminaciya_etnichna; том: 2
- Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .Автор: М.Ф. Рибачук.; url: http://history.org.ua/?termin=Dyskryminaciya_religiyna; том: 2
- Нікітюк В. О. Статус етнонаціональних меншин (порівняльно-правовий аспект). К., 1996.
Посилання
- Дискримінація [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- Права людини [ 31 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
..- --.. .. / .... / .-- .. / --. --- -- -. ---
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Diskriminaciya lat discriminatio rozriznennya bud yaka vidminnist viklyuchennya obmezhennya abo perevaga sho zaperechuye abo zmenshuye rivne zdijsnennya prav Ponyattya ohoplyuye viklyuchennya abo obmezhennya mozhlivostej dlya chleniv pevnoyi grupi vidnosno mozhlivostej inshih grup Gomofobiya Ni u Zagalnij deklaraciyi prav lyudini peredbachayetsya sho krayina sho ratifikuvala yih zobov yazana shanuvati i zabezpechiti vsim lyudyam sho perebuvayut na yiyi teritoriyi j u mezhah yiyi yurisdikciyi prava lyudini bez bud yakih vidminnostej takih yak rasa kolir shkiri stat mova religiya seksualna oriyentaciya politichni abo inshi poglyadi nacionalne abo socialne pohodzhennya vlasnist vzhivannya ale ne zlovzhivannya narkotikiv narodzhennya abo inshij status U mizhnarodnih vidnosinah ponyattya diskriminaciyi takozh ohoplyuye stavlennya do derzhavi abo grupi derzhav zazihannya na yiyi prava sho zagrozhuye zagalnoviznanim zvichayam i Organizaciyi Ob yednanih Nacij viklyuchaye rasovu politichnu religijnu j inshi vidi diskriminaciyi v mizhnarodnih vidnosinah st 55 62 i 73 U 1948 roci Zagalna deklaraciya prav lyudini zaboronila vsi formi rasovoyi j inshoyi diskriminaciyi Akti diskriminaciyi mozhut vidbuvatisya vidkrito chi tayemno voni mozhut oderzhati shiroke rozpovsyudzhennya vikonuvatisya okremimi osobami abo anonimnimi grupami voni mozhut buti odinichnimi chi sistematichnimi neznachnimi napriklad u zhartah abo serjoznimi sho zavdaye psihichnu materialnu abo fizichnu shkodu zhertvam Formi diskriminaciyiDiskriminaciya maye dvi osnovni formi de jure abo pravova zakriplena v zakonah de facto abo neoficijna sho ukorenilasya v socialnih zvichayah Diskriminaciya de facto vidbuvayetsya v situaciyah de dominuye grupa lyudej sho koristuyetsya perevagami stosovno menshosti Na vidminu vid diskriminaciyi de jure sho mozhe buti znishena shlyahom zmini zakoniv diskriminaciyu de facto znishiti ne prosto Diskriminaciya de facto zvichajno isnuye trivalij chas tomu sho vona micno puskaye korinnya u zvichayi abo instituti suspilstva Diskriminaciya etnichnih grup ye osnovnim dzherelom politichnih konfliktiv i secesiyi vihodu iz skladu derzhavi Vidi diskriminaciyiRozriznyayut pryamu i nepryamu diskriminaciyu Pryama diskriminaciya harakterizuyetsya yak namir diskriminuvati osobu chi grupu napriklad byuro z pracevlashtuvannya vidkidaye pretendenta pevnoyi nacionalnoyi oznaki yevreya cigana ta in abo zhitlova kompaniya ne prodaye kvartiri dlya osib kavkazkoyi nacionalnosti Nepryama diskriminaciya zumovlena vplivom politiki abo konkretnih zahodiv ce vidbuvayetsya todi koli formalno nejtralni pravila kriteriyi abo praktika stavlyat de fakto osobu abo osib pevnoyi menshini u nevigidne stanovishe u porivnyanni z inshimi Prikladami mozhut buti minimalnij kriterij rostu dlya pevnoyi profesiyi zavdyaki chomu sered zayavnikiv mozhe buti viklyucheno nabagato bilshe zhinok nizh cholovikiv abo zh ne najmati lyudej z pevnim imidzhem zhinok z dovgimi spidnicyami pid sho pidpadayut musulmanki cholovikiv iz dovgim volossyam abo iz serezhkami u vuhah pid sho pidpadayut choloviki iz pevnim osobistim smakom i take inshe Formalno ci pravila ye nejtralnimi shodo napriklad etnichnoyi abo religijnoyi prinalezhnosti ale faktichno stavlyat u nerivnopravne polozhennya riznih chleniv suspilstva a deyakoyu miroyu i predstavnikiv etnichnih ta religijnih grup napriklad hidzhab oznaka musulmanki Diskriminaciyi shodo osib i socialnih grup za oznakoyu rasi religiyi gendera etnichnoyi prinalezhnosti pohodzhennya nacionalnosti abo seksualnoyi oriyentaciyi zaboronena u bagatoh mizhnarodnih dokumentah z prav lyudini i v Lisabonskij ugodi sho zaminyaye Konstituciyu YeS Etnichna Dokladnishe Rasizm Etnichna diskriminaciya politichni ta socialni utiski yaki zdijsnyuyutsya panivnim dominuyuchim u derzhavi etnosom shodo odnogo kilkoh abo usih nepanivnih etnosiv i proyavlyayutsya pri nadanni gromadyanstva zdijsnenni sudochinstva realizaciyi prav na socialnij zahist i prav lyudini vzagali najmi na robotu ta zvilnenni z neyi v umovah praci ta yiyi oplati virishenni pitan osviti ta zadovolenni in kulturno informacijnih potreb Cej riznovid diskriminaciyi maye istorichni psihologichni ta ekonomichni motivaciyi yaki v bagatoh suspilstvah zumovleni tradicijnim stavlennyam do etnosiv chuzhinciv yak do vorogiv Na ukrayinskih zemlyah etnichna diskriminaciya z yavilas pislya vhodzhennya do skladu Korolivstva Polskogo Zokrema za doslidzhennyami polskogo istorika A Yanecheka diskriminacijni obmezhennya rusiniv u mistah mali etnichnij a ne konfesijnij harakter i zberigalis navit u razi perehodu rusina u rimo katolicizm Religijna Dokladnishe Religijna diskriminaciya Religijna diskriminaciya zaborona abo obmezhennya diyalnosti tih chi in religijnih konfesij obshin i grup chastkove abo povne pozbavlennya pevnoyi chastini viruyuchih gromadyan prav pilg privileyiv yaki mayut in viruyuchi gromadyani U 20 st praktikuvalasya totalitarnimi rezhimami div Totalitarizm Yiyi meta poslabiti vpliv tih chi in religigijnih konfesij ta organizacij na politichne j duhovne zhittya suspilstva ne dopustiti poyavi opozicijnih ruhiv pid relig gaslami Religijnoyu diskriminaciyeyu bulo pronizane vse zakonodavstvo SRSR pro religijni kulti zaborona politichnih akcij pevnoyi spryamovanosti totalne obmezhennya kulturno osvitnih ruhiv ta majzhe povna zaborona dobrochinnoyi diyalnosti svobodi slova tosho Faktichno v umovah postijnih peresliduvan perebuvala v URSR diyalnist greko katolickih svyashenikiv div Ukrayinska greko katolicka cerkva u Lvivskij Ternopilskij ta in oblastyah Genderna Dokladnishe Genderne nasilstvo Genderna diskriminaciya ye proyavom mizoginiyi ta mizandriyi sho mozhe polyagati yak u cilespryamovanij obrazi lyudini za gendernoyu oznakoyu tak i na rivni zakonodavstva obmezhuvati pevni diyi yak neobov yazkova sluzhba v armiyi dlya zhinok Pozitivni diyiPozitivni diyi angl affirmative action nekorektna nazva pozitivna diskriminaciya abo politika pozitivnih dij yuridichna rozbizhnist v pidhodah yaka realizuyetsya yak timchasovij zahid iz metoyu stvorennya spriyatlivih umov dlya pevnoyi kategoriyi osib na shkodu inshij kategoriyi ta takim chinom kompensuye prisutnyu mizh nimi faktichnu nerivnist Pozitivni diyi dozvolyayut perejti vid rivnosti v pravi yak vimogi yuridichnoyi ne diskriminaciyi do rivnosti cherez pravo faktichnoyi rivnosti Derzhava vdayetsya do pozitivnij dij zaradi zabezpechennya faktichnoyi realnoyi rivnosti mozhlivostej U literaturi navoditsya tri grupi argumentiv na korist pozitivnih dij argumenti zoriyentovani viklyuchno na yiyi majbutni perevagi zgidno z yakimi pozitivna diskriminaciya zmenshit mizhrasovi mizhnacionalni ta genderni superechnosti zapobigatime zavorushennyam usune nerivnist u rozpodili pributku likviduye rasovi nacionalni ta genderni uperedzhennya zmicnit pochuttya vlasnoyi gidnosti u negriv nacionalnih menshin i zhinok pozitivno vpline na osvitu i na doslidnicku pracyu argumenti spryamovani v minule Taki argumenti privertayut uvagu do faktiv nespravedlivoyi rasovoyi nacionalnoyi ta gendernoyi diskriminaciyi v minulomu sho obumovlyuye isnuvannya u suchasnogo suspilstva pevnih obov yazkiv shodo vidshkoduvannya shkodi osobam yaki nalezhat do zaznachenih kategorij Yihnya osnovna ideya polyagaye v tomu sho individi protipravno pozbavleni chogos nalezhnogo mozhut spravedlivo vimagati yakogos ekvivalenta za vtrachene pozachasovi argumenti vidpovidno do yakih programi pozitivnih dij legitimno spriyayut nablizhennyu rasovih nacionalnih i gendernih vidnosin do idealiv vzayemopovagi doviri ta chesnih shansiv dlya vsih Pozitivni diyi dozvolyayut vstanoviti spravedlivi vidnosini mizh lyudmi na osnovi yihnih spravzhnih zaslug dopomagayut zabezpechiti predstavnictvo vsih socialnih grup u vsih sferah zhittya u proporciyi sho nablizhena do yihnoyi realnoyi chiselnosti stvoryuyut mozhlivist adekvatnoyi prezentaciyi poglyadu na tu chi inshu problemu kozhnoyi socialnoyi grupi pid chas suspilnih diskusij Pershi prikladi pozitivnih dij z yavilisya v SShA v 60 ti roki HH st programa Affirmative Action i buli spryamovani na pokrashennya stanovisha chornoshkirogo naselennya j inshih menshin na stvorennya dlya nih rivnosti mozhlivostej z inshimi chlenami suspilstva yaki ne vidchuli bezposeredno abo cherez svoyih predkiv diskriminacijnogo stavlennya Sogodni mozhna vidiliti tri osnovni kategoriyi osib stosovno yakih diyut programi pozitivnoyi diskriminaciyi zhinki rasovi grupi ta nacionalni chi etnichni menshini Pozitivni diyi povinni pidlyagati kontrolyu z boku konstitucijnih sudiv oskilki ye nebezpeka yiyi peretvorennya v diskriminaciyu navpaki unaslidok yakoyi postrazhdayut usi hto ne nalezhit do pilgovih kategorij Doslidzhennya praktiki Verhovnogo Sudu SShA daye mozhlivist zrobiti pripushennya sho programi pozitivnih dij mozhut viznani konstitucijnimi za takih umov yaksho voni prijmayutsya yak zasib borotbi z dovedenimi faktami diskriminaciyi v minulomu sluzhat chitko viznachenomu legitimnomu i neperebornomu zavdannyu uryadu ne povnistyu pozbavlyayut predstavnikiv bilshosti mozhlivosti buti uchasnikami procesu Vvazhayetsya sho podibni pravilno sproyektovani programi ne superechat vimogam rivnosti ta ne diskriminaciyi Napriklad politichni zahodi spryamovani na vrahuvannya stati rasi abo etnichnoyi prinalezhnosti sub yekta z metoyu zabezpechennya rivnosti mozhlivostej dlya predstavnikiv grup naselennya yaki piddayutsya abo piddavalisya ranishe diskriminaciyi Konkretnij zmist ta spryamovanist zalezhat nasampered vid istorichnoyi ta kulturnoyi specifiki derzhavi Tak v Ukrayini politika pozitivnih dij realizuyetsya dlya togo shob dosyagti gendernoyi rivnosti yaka oriyentovana na zbilshennya predstavlenosti zhinok u sferi zajnyatosti osviti ta biznesu z yakih voni buli istorichno viklyucheni Dlya dosyagnennya ciyeyi meti bulo uhvaleno Zakon Ukrayini Pro zabezpechennya rivnih prav ta mozhlivostej zhinok ta cholovikiv vid 8 veresnya 2005 r 2866 IV yakim peredbachenij dozvil na zastosuvannya specialnih timchasovih zahodiv spryamovanih na usunennya disbalansu mizh mozhlivostyami zhinok i cholovikiv realizovuvati rivni prava nadani yim Konstituciyeyu i zakonami Ukrayini Analogichna pozitivna diskriminaciya z tih zhe prichin zdijsnyuyetsya shodo nacionalnih menshin napriklad cigan Div takozhShkala Olporta Ukrayinofobiya Koaliciya z protidiyi diskriminaciyi v Ukrayini Genetichna diskriminaciyaPrimitki Introduction to sociology 7th ed New York 2009 P 324 angl Discrimination and Xenophobia 20 grudnya 2010 u Wayback Machine angl Official Journal of the European Union C 306 17 12 2007 European Union angl PDF Arhiv originalu PDF za 22 bereznya 2022 Procitovano 5 chervnya 2022 Dzherela ta literaturaR V Pilipchuk Diskriminaciya 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X M F Ribachuk Diskriminaciya religijna 23 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 396 ISBN 966 00 0405 2 Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Avtor P D Ovcharenko url http history org ua termin Dyskryminaciya etnichna tom 2 Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Avtor M F Ribachuk url http history org ua termin Dyskryminaciya religiyna tom 2 Nikityuk V O Status etnonacionalnih menshin porivnyalno pravovij aspekt K 1996 PosilannyaDiskriminaciya 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Prava lyudini 31 bereznya 2012 u Wayback Machine ros